- •Передмова
- •1.1. Гігієнічна оцінка фізичних та хімічних чинників повітря
- •1.2. Термометрія
- •1.3. Гігрометрія
- •1.4. Барометрія
- •1.5. Визначення напряму і швидкості руху повітря
- •1.6. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини
- •1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліічатнчннх умов на здоров'я людини
- •1.8. Методика відбору проб та організація хімічного дослідження повітряного середовища
- •1.9. Визначення і оцінка вмісту хімічних домішок у повітрі
- •1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини
- •Гігієна світлового клімату
- •2.1. Гігієнічна оцінка світлового клімату
- •2.2. Визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •2.3. Визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання
- •2.4. Визначення природної та штучної освітленості приміщень
- •2.5. Дослідження впливу освітлення на зорові функції
- •Гігієна води
- •3.1. Гігієнічна оцінка якості води
- •3.2. Методика вщбору, зберігання і транспортування проб води
- •3.3. Дослідження органолептичних властивостей води
- •3.4. Дослщження хімічних властивостей води
- •3.5. Методи очищення та знезараження води
- •3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини
- •Гігієна грунту
- •4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту
- •4.2. Методика вщбору проб грунту для дослідження
- •4.3. Дослідження механічного складу та фізичних властивостей грунту
- •4.4. Дослідження хімічних властивостей грунту
- •4.5. Вивчення впливу грунту на здоров'я людини
- •5.1. Визначення енергетичних витрат організму
- •5.2. Оцінка харчування за даними меню-розкладки
- •6.1. Дослідження м'яса
- •6.2. Дослідження молока
- •6.3. Дослідження борошна
- •6.4. Дослідження хліба
- •6.5. Дослідження консервів
- •6.6. Оцінка адекватності харчування за вітамінним складом
- •9.1. Гігієнічні аспекти роботи лікаря дитячого закладу
- •9.2. Гігієнічне обстеження дитячих закладів
- •9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
- •9.4. Гігієнічна оцінка дитячих іграшок
- •9.5. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •9.6. Оцінка режиму дня дітей та підлітків і організації навчального процесу
- •10.1. Дослідження та оцінка фізичного розвитку дітей і підлітків
- •10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків
- •11.1. Гігієнічні аспекти роботи цехового лікаря
- •11.2. Гігієнічне обстеження цехової дільниці
- •II. Гігієнічне обстеження цеху.
- •III. Гігієнічна характеристика детальної професії.
- •11.3. Гігієнічна оцінка умов і характеру праці
- •12.1. Виробничий мікроклімат
- •12.2. Виробничий шуп
- •12.3. Виробнича вібрація
- •12.4. Ультразвук та інфразвук на виробництві
- •12.5. Електромагнітні поля на виробництві
- •12.6. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •13.1. Дослідження запиленості повітря
- •13.2. Дослідження токсичних речовин у повітрі виробничих приміщень
- •13.3. Гігієнічна оцінка токсичності шкідливих хімічних речовин
- •14.1. Організація і проведення медичних оглядів
- •14.2. Облік, реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків
- •14.3. Аналіз захворюваності працюючих
- •14.4. Дослідження функціонального стану працюючих
- •15.1. Гігієнічні аспекти роботи лікарів лікувального профілю
- •15.2. Гігієнічна експертиза проектів лікувальних закладів
- •15.3. Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально-профілактичних закладів
- •16.1. Радіоактивні перетворення і види випромінювань
- •16.2. Методи реєстрації іонізуючих випромінювань
- •16.3. Дозиметрія зовнішнього опромінювання
- •16.4.Розрахункові методи захисту від зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування
- •Медичний контроль за розташуванням військ
- •Гігієна харчування військ
- •18.1. Гігієнічна оцінка харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
- •18.4. Визначення вітаміну с у свіжих овочах
- •Гігієна водопостачання війсь!
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •19.5. Визначення радіоактивного забруднення води та харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу 2
- •Ситуащйш задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 4
- •Ситуаційні задачі до розділу s
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •79005 Львів, вул. Зелена, 20.
14.3. Аналіз захворюваності працюючих
Рівень і характер захворюваності працюючих залежно від віку, статі, стажу роботи, професії, сезону року визначають з метою виявити несприятливий вплив факторів виробничого середовища на здоров'я працюючих, оздоровлення умов праці та профілактики професійної та непрофесійної патології. Виявлення при аналізі матеріалів захворюваності осіб, що довго й часто хворіють, дає змогу за-
безпечити їх своєчасну диспансеризацію та правильне працевлаштування.
Захворюваність аналізують за кількісним (число випадків і днів непрацездатності, тривалість одного випадку) і якісним (структура захворюваності) показниками.
Існують три методи вивчення захворюваності: за даними тимчасової втрати працездатності в зв'язку з захворюванням; за даними медичних оглядів; за даними про причини смерті. Найбільш інформативними і загальновизнаними є два перші методи.
Аналіз захворюваності за даними тимчасової втрати працездатності здійснюється на основі статистичної обробки листків непрацездатності і дає лише загальну характеристику інтенсивності та структури захворюваності робітників підприємства, допомагає виявляти особливо поширені форми хвороб. Поглиблений аналіз захворюваності робітників із тимчасовою втратою працездатності здійснюють за даними персонального обліку захворюваності ("за хворими особами"). На кожного працівника заповнюють спеціальну картку обліку, в якій занотовують дані про захворюваність із тимчасовою втратою працездатності. В кінці року піддають обробці картки лише тих робітників, які пропрацювали на цьому підприємстві не менше одного року. Цей метод дає змогу аналізувати захворюваність за статтю, віком, професією, стажем, окремими нозологічними формами й т.ін., а також виявляти осіб, що довго й часто хворіють і підлягають систематичному лікарському контролю. Крім того, він ефективний при аналізі професійної захворюваності та визначенні зв'язку хронічного захворювання з професією. Цей зв'язок може бути встановлений на основі невідповідності числа зареєстрованих випадків захворювання з втратою працездатності числу хворих робітників, оскільки тимчасове звільнення від роботи внаслідок загострення хронічного захворювання робітник може одержати кілька разів на рік.
Аналіз матеріалів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності здійснюється, як правило, з використанням таких статистичних показників (сумарно й за окремими формами та групами захворювань у цеху, на підприємстві за місяць, квартал, рік):
число випадків непрацездатності на 100 працівників;
число днів непрацездатності на 100 працівників;
середня тривалість у днях одного випадку втрати працездат ності;
відсоток хворих (відношення числа робітників хоча б із од ним випадком втрати працездатності упродовж року до загального числа робітників);
відсоток осіб, що часто хворіють (відношення числа робітни ків з трьома і більше випадками втрати працездатності з приводу однорідних захворювань або за шістьма і більше випадками втрати працездатності з приводу різних захворювань упродовж року до загального числа робітників);
відсоток осіб, що тривало хворіють (відношення числа робіт-
ників, що мали ЗО і більше днів непрацездатності упродовж року з приводу однорідних захворювань або 60 і більше днів за різними захворюваннями до загального числа робітників);
структура захворюваності з тимчасовою втратою працездатно сті (частка випадків і днів непрацездатності у зв'язку з будь-яким захворюванням серед усіх випадків або днів втрати непрацездатно сті);
кратність захворювань працівників за окремими нозологічни ми формами (відношення числа випадків непрацездатності робіт ників через певну хворобу до числа хворих на цю хворобу).
Аналіз матеріалів захворюваності містить:
порівняння показників захворюваності (загалом і за основни ми формами хвороби) на підприємстві (в цеху) з показниками інших підприємств тієї ж галузі;.
зіставлення одержаних даних з показниками попередніх ро ків;
порівняння даних для цехів одного підприємства;
вивчення провідних нозологічних форм за окремими цехами;
вивчення структури захворюваності;
вивчення професійних та статево-вікових показників захво рюваності.
Аналіз захворюваності за матеріалами періодичних медичних оглядів передбачає статистичну розробку, яка дає змогу одержати декілька показників захворюваності:
загальний інтенсивний показник захворюваності на 100 обстежених;
показники частоти захворюваності за окремими групами й формами хвороб на 100 обстежених;
показники структури захворюваності обстежених за групами й формами хвороб;
показники розподілу обстежених за станом здоров'я;
показники частоти захворюваності різних якісно однорідних груп (за статтю, віком, професією, стажем роботи й т.ін.);
показник частоти надмірного прояву даного захворювання.
За даними тимчасової втрати працездатності та медичних оглядів можна також визначити показники професійної захворюваності та виробничого травматизму. Основним показником професійної захворюваності є число осіб, у яких вперше встановлено професійне захворювання в поточному календарному році, віднесене до числа робітників даного підприємства (цеху, дільниці).
При поглибленому аналізі професійної захворюваності використовуються інтенсивні та екстенсивні показники, які застосовують для оцінки загальної захворюваності. Аналіз даних травматизму включає розрахунок таких інтенсивних показників: показник частоти (середнє число травм на 100 робітників); показник тяжкості (середня тривалість непрацездатності з приводу травми, що визначається відношенням суми днів непрацездатності за всіма нещасними випадками до числа нещасних випадків за даний період). До
екстенсивних показників виробничого травматизму належать розподіл травм за характером ушкоджень (механічні травми, електро-травми, термічні та хімічні опіки, гострі отруєння, обмороження, тепловий удар та ін.), локалізацією (ушкодження голови, очей, тулуба, кінцівок, внутрішніх органів), професією потерпілих, статтю, віком, стажем роботи, причинами травм.
Зіставлення матеріалів захворюваності за різні періоди й за окремими формами проводиться на основі розрахунку вірогідності відмінностей статистичних показників з використанням критерію Стьюдента. Спочатку визначають середню похибку показників захворюваності т за формулою
де М — конкретний показник завхорюваності; п — кількість робітників. Вірогідність різниці двох показників захворюваності визначають за критерієм Стьюдента-Фішера (§ 10.) Результати аналізу захворюваності рекомендується для більшої наочності подавати у вигляді лінійних, простих стовпчикових або колових діаграм.