9.6. Оцінка режиму дня дітей та підлітків і організації навчального процесу

Режим дня — раціональний розподіл часу активної діяльності та відпочинку (зокрема, сну) упродовж доби, дотримання якого необ­хідне для збереження і зміцнення здоров'я, забезпечення високої працездатності й нормального самопочуття дітей і підлітків.

До основних елементів режиму дня належать повноцінний сон (нічний і денний), регулярне харчування, заходи з утримання тіла в чистоті, перебування на свіжому повітрі, рухливі ігри та фізичні вправи, водні процедури, навчання у дитячому садку та в школі, виконання домашніх завдань, заняття у гуртках, участь у суспільне корисній праці, діяльність, пов'язана із задоволенням індивідуаль­них схильностей та зацікавлень. Тривалість і чергування елементів режиму, гігієнічні вимоги до них диференціюються відповідно до вікових особливостей фізичного та нейропсихологічного розвитку дітей і підлітків.

У переддошкільному віці найбільше значення має чергування неспання та сну. Немовлятам до трьох-чотирьох місяців рекоменду­ється загальна тривалість сну до 18 год, яка поділяється на шість

періодів, включаючи нічний сон, із перервами на 1 год через кожні 3,5 год на годування та активну діяльність. В однорічному віці за­гальна тривалість сну скорочується до 13-14 год із двома періода­ми денного сну при 4-разовому харчуванні. Упродовж першого року життя режим дня дитини обов'язково включає ранковий ту­алет, купання, масаж і гімнастичні процедури, ігри.

Одно-дворічні діти сплять 10-11 год уночі та один раз 2-3 год удень. У цьому періоді режим дня повинен містити гігієнічні та загартовувальні процедури, рухливі ігри, фізичні вправи, навчальні заняття, тривалі прогулянки на свіжому повітрі.

У дошкільному віці режим дня повинен відповідати вимогам, поданим у табл. 78. Тривалість нічного сну 10-10,5 год, денного — від 2 год у молодшій до 1,5 год у старшій та підготовчій групах. Період неспання проходить більш.організовано: планують навчаль­ні заняття, які поєднують різноманітні за характером види діяльно­сті, розумові та фізичні навантаження, зокрема, заняття з виразної мови, музики, фізкультури, засвоєння гігієнічних навичок, привчан­ня до найпростішої трудової діяльності, самообслуговування. Мак­симальна кількість занять на тиждень у молодшій і середній до­шкільних групах становить 10, старшій 15, підготовчій 19. У молод­шій і середній групах щоденно проводять одне заняття, у старшій — два, у підготовчій для полегшення переходу дітей до шкільного ре­жиму — три заняття, одне з них у пообідню пору, до яких для забезпечення рухового режиму дітей тричі на тиждень додаються заняття фізкультурою.

При складанні розкладу занять навчальне навантаження рівно­мірно розподіляють упродовж дня, тижня, року. На початку і в кінці тижня віддають перевагу більш легким за змістом і складністю за­няттям. У всіх групах в середині занять влаштовують фізкультпаузи тривалістю 1,5-2 хв. Тривалість перерв між заняттями 10-12 хв, під час яких проводять рухливі ігри помірної інтенсивності. Домашні завдання в усіх групах не задають. Починаючи з середньої дошкіль­ної групи, організовують канікули, під час яких діти продовжують відвідувати дошкільний заклад, але заняття крім музичних і фіз­культурних не проводяться. У дні канікул організовують спортивні та рухливі ігри, спортивні свята, збільшують тривалість прогулянок. Тривалість перегляду телевізійних передач не повинна перевищува­ти 20 хв для дітей чотирьох-п'яти років і ЗО хв для дітей шести років.

На початку навчального року у підготовчій групі визначають функціональну готовність дітей до навчання. Для дітей, які функці­онально не готові до навчання і мають дефекти звуковимови, перед­бачають спеціальні заняття з логопедом, для дітей зі слабким роз­витком дрібних м'язів кисті — спеціальні вправи, з відхиленнями у стані здоров'я — лікувальні та оздоровчі заходи.

Для зміцнення здоров'я дітей у режимі дня передбачають що­денні, двічі на день, прогулянки на свіжому повітрі, загальною три­валістю 5-5,5 год, під час яких відбуваються рухливі ігри, фізичні

вправи, обов'язкову, починаючи зі старшої ясельної групи, ранкову гімнастику, загартовувальні та гігієнічні процедури. Загартовування дітей складається із відповідних вікові та стану здоров'я дітей, порі року і температурі приміщення, загартовувальних елементів повсяк­денного життя і спеціальних заходів (повітряних ванн, водних про­цедур, правильно організованої прогулянки, фізичних вправ у лег­кому спортивному одязі у приміщенні та на свіжому повітрі).

Контроль за організацією рухового режиму дітей, оцінку ефек­тивності впливу засобів фізичного виховання, загартовування і гігі­єнічного виховання здійснюють лікар і медична сестра дошкільно­го закладу шляхом динамічних спостережень за станом здоров'я і фізичним розвитком дітей під час планових профілактичних огля­дів.

Вимоги до режиму дня школярів-різного віку наведені в табл. 79. Рекомендована схема режиму ґрунтується на даних вивчення дина­міки працездатності школярів упродовж доби, яка характеризуєть­ся двома підйомами — від 8 до 11 год і від 16 до 18 год та двома мінімальними рівнями — між 14-15 год і після 18 год. Відповідно до динаміки розподіляється час для активної та пасивної діяльно­сті. При побудові режиму слід чергувати різні види діяльності й включати упродовж дня активний відпочинок, який разом з повно­цінним, достатньої тривалості сном, сприятиме відновленню працез­датності дитини. Основним елементом режиму дня є навчання, яке включає розумову та фізичну працю. Час перебування дітей у шко­лі повинен припадати на перший, ранковий підйом працездатності, що робить недоцільним заняття дітей у другу зміну, виконання до­машніх завдань — на другий, вечірній підйом. Тривалість навчання з віком зростає, а тривалість сну поступово зменшується. Денний сон рекомендований тільки для дітей семи-восьми років і ослабле­них. Поступово зменшується тривалість перебування на свіжому по­вітрі, однак і у старшому шкільному віці вона повинна становити не менше 2-2,5 год, у вихідні дні — не менш ніж півдня. У робочі дні прогулянки рекомендуються 3-4 рази на день: вранці по доро­зі в школу, на великій перерві, після обіду перед приготуванням домашніх завдань та ввечері перед сном. Рекомендований 4-разовий режим харчування, із другим сніданком під час великої перерви або підвечірком під час приготування домашніх завдань. Обов'язко­вою є щоденна ранкова гімнастика із загартовувальними процедура­ми. Решта часу відводиться на участь у суспільне корисній праці, самообслуговування, задоволення індивідуальних зацікавлень. Крім основних, зазначених у табл. 79 елементів, режим дня може включа­ти заняття дітей у гуртках, спортивних секціях, громадську роботу, які впливають на скорочення періоду відпочинку школярів упро­довж доби. Щоденна тривалість таких занять не повинна перевищу­вати 45 хв у початкових класах (1-2 год на тиждень) і 1,5-2 год у старших (не більше 4 год на тиждень).

Гігієнічна оцінка режиму дня дитини здійснюється шляхом хро­нометражних спостережень, які дають змогу оцінити наявність і

тривалість окремих видів діяльності, чергування навчання, праці та відпочинку. На підставі хронометражу складають хронокарту — до­кумент, у якому реєструють елементи режиму дня дитини з ін­тервалами кожні 15 хв упродовж тижня. Одночасно з метою з'ясу­вання впливу режиму дня на стан дитини реєструють його самопо­чуття і настрій, швидкість засинання і характер нічного сну. В III-Х(ХІ) класах хронокарти заповнюються особисто учнями після відповідного інструктажу, в І-ІІ класах — дорослими (вчителями, батьками). Приклад хронокарти наведений на наступній сторінці. Далі лікар зіставляє дані хронокарти по кожному дню окремо і за тиждень з вимогами до режиму дня дитини певного віку, аналізує їх і розробляє конкретні пропозиції щодо оптимізації режиму.

Гігієнічна оцінка організації навчального процесу в школі як

основного елементу режиму дня учня передбачає аналіз відповідно­сті навчального навантаження гігієнічним вимогам. Ступінь навчаль­ного навантаження визначається кількістю уроків на тиждень, їх роз­кладом та важкістю, організацією уроків, перерв, обсягом домашніх завдань тощо.

Згідно з СН 118ба-74 кількість уроків на тиждень не повинна перевищувати для 1-4-х класів 24, 5-8-х — ЗО, 9-10(11)-х — 32 год. Тривалість факультативних занять повинна становити не більше 2 год на тиждень у 7-му класі, 4 год у 8-му, б год у 9-11-х класах. Сучасні шкільні навчальні плани, розраховані на шестиденний або п'ятиденний робочий тиждень і затверджені наказом Міністра осві­ти України № 92-97 (табл. 80), загалом узгоджуються з гігієнічни­ми нормами навантаження на учнів упродовж тижня.

Розподіл уроків за кількістю і важкістю упродовж тижня та на­вчального дня повинен узгоджуватися з тижневою і денною динамі­кою працездатності дітей. Працездатність дитячого організму під час навчальної діяльності упродовж тижня і дня зазнає фазових змін: підвищуючись на початку діяльності (період впрацьовування), вона утримується певний час на високому рівні (період оптимальної пра-

цездатності) і поступово знижується (період зниження працездат­ності), що свідчить про розвиток втоми. Вважається, що працездат­ність сягає оптимального рівня у вівторок і середу, нижчою вона є у четвер і понеділок, найнижчою — у п'ятницю і особливо в суботу. Упродовж дня найвищі показники працездатності реєструються на другому — третьому уроках, нижчими вони є на першому уроці, остан­ні уроки характеризуються розвитком втоми.

У дні та години оптимальної працездатності планують найбіль­ший обсяг навчального навантаження, новий і більш складний мате­ріал, ставлять важкі уроки — у старших класах математику, фізику, хімію, іноземну мову, у молодших предмети, які лише починають вивчати або ті, що вимагають запам'ятовування великих обсягів фак­тичного матеріалу (читання та письмо у 1-му класі, природознав­ство у 3-му, історію, географію, біологію у 5~6-х класах). У дні та години з низькою працездатністю обсяг навчального навантаження, зокрема кількість уроків на день, зменшують, планують легкі пред­мети, які не вимагають значного розумового напруження і пов'язані з переважанням динамічного компонента (фізкультура, ручна праця, малювання, креслення, співи).

Тривалість періоду оптимальної працездатності визначається пе­редусім віком дитини і є найкоротшою у молодшому шкільному віці. Згідно з гігієнічними вимогами до розкладу уроків у І класі перший урок відводять для предметів середньої важкості, до яких, за даними фізіологічних досліджень, належить математика. Читання та письмо на початку навчання, навпаки, завдають учням значно біль­ших труднощів унаслідок недосконалої техніки читання і напру­ження недостатньо розвинених дрібних м'язів кисті й проводяться, як звичайно, на другому уроці. У 2-3-му класі, коли діти вже оволо­діли навичками читання, урок читання можна ставити першим, а другий урок відводити для математики, природознавства — предме­тів, більш складних за змістом ніж читання. Третій урок, на якому в першокласників з'являються перші ознаки втоми, використовують для занять середньої важкості, четвертий урок — для легких, із пе­реважанням динамічного компонента занять. З метою деякого підви­щення працездатності на четвертому уроці заняття з ручної праці або фізкультури можна влаштовувати на третьому уроці в разі дот­римання фізіологічне обґрунтованих норм навантаження під час їх проведення. Ручну працю і фізкультуру доцільно ставити за роз­кладом у понеділок (день впрацьовування) і четвер (початок зни­ження працездатності), співи — у суботу.

У зв'язку з особливостями фізіологічних реакцій на навантаження у дітей середнього і старшого віку можливі певні відмінності динаміки тижневої та денної працездатності порівняно з класичним трифазним її типом. Зокрема, в учнів 5-9-х класів упродовж дня працездатність знижується на третьому й особливо четвертому уроках, підвищується на п'ятому і знову падає на шосто­му уроці, в учнів 10-11-х класів поступово зменшується від третього-четверто-го уроку. В учнів 4-5-х класів у середу працездатність найчастіше знижується,

в четвер і п'ятницю знову дещо підвищується, в суботу відбувається другий її спад. У 6-11-х класах коливання працездатності менш помітні: підвищившись у вівторок, вона залишається на відносно високому рівні у середу, інколи в четвер, у п'ятницю спостерігається спад працездатності з деяким підвищенням її в суботу (кінцевий порив).

Раціонально складений розклад передбачає оптимальне співвід­ношення й правильне чергування упродовж дня й тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками дина­мічного циклу. Здвоєні уроки допускаються лише у старших кла­сах при проведенні лабораторних і контрольних робіт, уроків руч­ної праці, фізкультури у зимову пору при виконанні програми з лижної підготовки. Розклад уроків обов'язково погоджують зі шкіль­ним лікарем.

Максимальна тривалість уроку 45 хв є оптимальною для учнів середніх і старших класів і граничною для молодших класів. Гігі­єнічні вимоги до структури уроку для всіх класів однакові. Урок, під час якого також спостерігаються три фази змін працездатності, умовно поділяється на три частини: вступну — для організаційних заходів і опитування (період впрацьовування), основну — для ви­кладення нового матеріалу (період оптимальної працездатності) і заключну — для тренувального відтворення (період зниження пра­цездатності). У молодших школярів тривалість оптимальної пра­цездатності та активної уваги обмежується 15-25 хв, останні 10 хв уроку особливо стомливі і малоефективні. З огляду на це оптималь­на тривалість уроку, яка відповідає функціональним можливостям дитини, обмежується 30-35 хв у І, 35-40 хв у II, 40 хв у III класі.

Щоб запобігти передчасній втомі під час уроку, чітко регламен­тують у часі кожний різновид роботи, широко практикують зміну видів діяльності, зокрема ігрові моменти, застосовують різноманітні, насамперед наочні методи і технічні засоби навчання, фізкультпаузи тощо.

Тривалість перерв між уроками для учнів усіх класів 10 хв, ве­ликої перерви (після другого уроку) ЗО хв. Замість однієї великої перерви допускається після другого і третього уроків влаштовува­ти перерви тривалістю 20 хв кожна. Перерви необхідно проводити при максимальному використанні свіжого повітря і рухливих ігор.

Домашні завдання задають з розрахунку їх виконання в межах до 1 год у 1-му класі, 1,5 год у 2-му, 2 год у 3-4-му, 2,5 год у 5-6-му, З год у 7-му, 4 год у 8-10(11)-х класах. Вони повинні збігатися з другим максимумом добової працездатності.

Для поглибленої гігієнічної оцінки організації навчального про­цесу у школі, крім аналізу відповідності навчального навантаження гігієнічним вимогам, вдаються до хронометражних спостережень та вивчення функціонального стану і працездатності учнів упродовж тижня, дня та уроку. Застосовують масовий та індивідуальний хро­нометраж. Під час масового хронометражу дослідник із двохвилин­ним інтервалом оцінює активність приблизно 20 учнів, виражаючи

у відсотках від загальної кількості дітей число дітей, які активно працюють. Зменшення показника активності свідчить про розвиток утоми.

Індивідуальний хронометраж — більш поглиблене дослідження різних видів діяльності одного-двох учнів під час уроку, яке дає змогу визначити тривалість окремих елементів роботи, перерв, кіль­кість мікропауз, щільність робочого часу (виражена у відсотках спів­відношення часу активної діяльності учня до тривалості уроку). Для оцінки діяльності при хронометражі прийнято застосовувати такі позначення: "+" — працює; "-" — не працює, відволікається; "V" — відповідає; "о" — вийшов із класу.

Під час хронометражу спостерігають за поведінкою дітей, що дає змогу правильно пояснити особливості працездатності дітей на уро­ці. При цьому реєструють увагу й цікавість до завдання, що викону­ється, відволікання від основного завдання (розмови, сторонні спра­ви), частоту непередбачених перерв, зміни положення тіла, появу об'єк­тивних ознак зниження працездатності, суб'єктивні скарги на втому, головний біль та ін. Об'єктивну оцінку функціонального стану і пра­цездатності дітей при навчальному навантаженні здійснюють за до­помогою низки фізіологічних методів, висвітлених у главі 10.

ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ