16.6. Гігієнічні вимоги до розташування

ТА ПЛАНУВАННЯ РАДІОЛОГІЧНИХ, РЕНТГЕНОЛОГІЧНИХ ВІДДІЛЕНЬ ТА РЕНТГЕНКАБІНЕТІВ

Рентгенологічні відділення проектуються, як звичайно, у великих багатопрофільних лікарнях. Планування таких відділень повинно передбачити найкоротші комунікації з лікувальними відділення­ми та поліклінікою. Вікна відділень не повинні бути орієнтовані в бік лікувальних корпусів лікарні, житлових будинків та основних пішохідних переходів. Передбачається головним чином штучне ос­вітлення.

Крім приміщень для рентгенкабінетів у таких відділеннях є кабі­нет завідуючого відділенням (12 м²); кімната персоналу (3,25 м² на одну людину); чекальня (4,8м² на один кабінет); кімната для перегля­ду знімків (15 м²); кімната для приготування розчину барію (4 м²); матеріальна (10 м²); приміщення для тимчасового зберігання рент­генівської плівки (8 м²); кімната особистої гігієни персоналу (3 м²); вбиральні для персоналу та хворих (3 м² на один кабінет).

Рентгенологічні кабінети різного призначення при їх розташу­ванні у стаціонарно-поліклінічному комплексі слід об'єднувати в окреме відділення (за винятком кабінетів інфекційних, туберкульоз­них та акушерських відділень). При цьому входи в рентгенкабіне­ти стаціонару та поліклініки повинні бути розділеними. Кількість рентгенкабінетів для загальних досліджень у стаціонарах передба­чається з розрахунку один кабінет на 200-250 ліжок, у поліклініках — один кабінет на 400 відвідувань за зміну.

Рентгенкабінет для загальних досліджень згідно з діючими СанПіН 2.08.02.89 має такі приміщення: процедурна з поворотним столом-штативом, стійкою для знімків, підсилювачем рентгенівського зображення (34-48 м²); кімната управління (10 м²); кабінет лікаря (10 м²); фотолабораторія (10-12 м²); ксеролабораторія (10-12 м²); вбиральня для пацієнтів (3 м²).

Рентгенофлюорографічний кабінет повинен мати такі приміщен­ня: процедурна (20 м²); фотолабораторія (б м²); роздягальня (15 м²); чекальня (15 м²). Площі функціональних приміщень рентгенкабіне­тів спеціального призначення — гомографічних, стоматологічних, уро­логічних, артеріо- і венографії, бронхоскопічних та інших незначною мірою відрізняються від наведених.

7

ВІЙСЬКОВА ГІГІЄНА

Військова гігієна — це наука, що вивчає вплив фізичних, хімічних, біологічних та психологічних факторів середовища на організм війсь­ковослужбовців з метою збереження і зміцнення здоров'я та працез­датності (боєздатності) особового складу частин і підрозділів. Війсь­кова гігієна включає питання гігієни праці, комунальної гігієни (гі­гієна житла військовослужбовця, водопостачання), гігієни харчування особового складу, особистої гігієни тощо. В зв'язку з цим практичні завдання медичної служби Української армії охоплюють комплекс заходів контролю за розташуванням, харчуванням, водопостачанням військ, умовами праці в окремих родах військ, дотриманням правил особистої та колективної гігієни.

Медичний контроль за розташуванням військ

Розрізняють казармене та польове (табірне) розташування військ. До завдань медичної служби належить вибір ділянки під плану­вання табору і оцінка перебування особового складу в польових спорудах. Нижче наводимо методику контролю за перебуванням війсь­ковослужбовців у польових герметизованих сховищах.

Сховища — колективний засіб захисту військовослужбовців від несприятливих факторів у бойовій обстановці. Сховище складаєть­ся з основного приміщення завдовжки 4-6 м, завширшки 0,9-1,9 м і заввишки 1,6-2,1 м, тамбура та передтамбура й уміщує 6-20 осіб. Усередині сховища встановлюють фільтровентиляційний агрегат, опа­лювальний прилад і побутове обладнання.

За типом повітропостачання сховища поділяються на вентильо­вані, з регенерацією повітря та невентильовані.

Фільтровентиляційне обладнання складається з фільтровентиля­ційного агрегату типу Ф В А-100 або ФВА-50, повітрозабірного та захисного пристроїв, засобів герметизації — герметичних дверей у тамбурі й завіси в передтамбурі. Цей агрегат призначений для очи­щення повітря від найдрібніших частинок та радіоактивного пилу, що залишилися в ньому після проходження фільтра грубої очистки й сітчастого олійного фільтра, а також від отруйних речовин (ОР)

та бактеріальних засобів (БЗ) і для подавання чистого повітря в приміщення сховища. Повітря очищується в фільтрах-поглиначах, що діють як протигазова коробка. Повітря подається у сховище по­вітроводами за допомогою вентилятора з електричним або ручним приводом.

Для визначення умов перебування військовослужбовців у проек­тованих та діючих вентильованих сховищах можна використовува­ти такі формули:

(для обчислення кратності повітрообміну);

(для обчислення вмісту вуглекислоти);

(для обчислення оптимальної кількості осіб у сховищі за даної потужності ФВА та кубатури);

V — SK (для обчислення фактичного й необхідного об'єму венти­лювання), де К — об'єм сховища, м³; V — об'єм вентиляційного повітря, м³/год; S — кратність обміну повітря; N — кількість осіб у сховищі; Р — вміст вуглекислоти в повітрі сховища, %; ЗО — кількість вуглекислоти, що видихається одним військовослужбовцем за годину, л; 10 — коефіцієнт, який дає змогу виразити вміст вугле­кислоти в проміле.

Тривалість перебування військовослужбовців у герметичному ізольованому сховищі обчислюють за формулою

де t — допустимий час перебування військовослужбовців у сховищі, год; К — об'єм приміщення, м³; С — допустима концентрація вугле­кислоти, %; А — кількість вуглекислоти, що виділяється одним війсь­ковослужбовцем за годину, л; N — кількість осіб у сховищі.

Якщо потрібно визначити необхідну кратність обміну повітря, необхідний об'єм вентиляції чи допустиму кількість осіб, то вміст вуглекислоти у формулі проставляється на рівні гігієнічних нор­мативів для даного типу сховища.

Визначаючи тривалість перебування військовослужбовців у не-вентильованих сховищах, слід враховувати нормативи площі на од­ного військовослужбовця в таких приміщеннях: в позі сидячи — 0,5 — 0,75, в позі лежачи — 2,5-3,0 м².

Для підтримання в сховищах умов, що забезпечують збереження боєздатності військ, при спорудженні необхідно забезпечити такі санітарні нормативи повітряного середовища:

	Військове сховище	Спеціальне сховище
Вміст кисню, %	16-18	17-20
Вміст двоокису вуглецю, %:		-
під час роботи ФВА	1	0,5
при повній ізоляції	3-2	2
Температура повітря, °С	16-30	18-28
Швидкість руху повітря, м/с	—	0,5
Відносна вологість повітря, %	до 80	до 80
Об'єм вентиляції на 1 людину, м3/год	2	4