4.5. Вивчення впливу грунту на здоров'я людини
Для вивчення впливу ґрунту на здоров'я людини здійснюють санітарне обстеження земельних ділянок на наявність джерел бактеріального, гельмінтологічного та біологічного забруднення.
У процесі санітарно-мікробіологічного дослідження ґрунту визначають мікробне число, титр кишкової палички, титр анаеробів і загальне число термофільних та термотолерантних мікроорганізмів у ґрунті. Показниками фекального забруднення ґрунту є Е-соїі та її різновиди і СІ. perfringens.
Санітарно-гельмінтологічне дослідження ґрунту передбачає визначення життєздатності гельмінтів, оскільки значна їх частина гине в ґрунті.
Санітарно-ентомологічне дослідження ґрунту має на меті визначити ступінь забруднення ґрунту окремими видами комах та ефективність очистки.
Радіометричні дослідження дають змогу з'ясувати аварійну ситуацію за умови перевищення рівня природної радіації вдвічі — втричі.
Окрім того, вивчення впливу забруднення ґрунту на здоров'я людей передбачає опитування населення в районі можливого забруднення ґрунту. Анкета опитування містить дані про можливість і характер контакту із забрудненим ґрунтом, про методи знешкодження нечистот, дані про реєстрацію захворювань і гельмінтозів, фактором передачі яких може бути ґрунт.
З метою виявити захворювання, що передаються через ґрунт, проводять вибіркові медичні огляди дітей, які відвідують дитячий садок або школу.
Щоб визначити несприятливий вплив на здоров'я хімічних речовин, що забруднюють ґрунт, крім характеристики речовин, що надходять у ґрунт, класу їх небезпеки, впливу на самоочисну здатність ґрунту і стійкість у зовнішньому середовищі, необхідно також провести анкетування населення, яке проживає у зоні застосування хімічних речовин, і виявити характер контакту з цими речовинами.
Епідеміологічне обстеження стану здоров'я населення передбачає статистичну обробку матеріалів захворюваності осіб, що мають контакт із хімічними речовинами, а також спеціальні лабораторно-діагностичні дослідження.
У процесі життєдіяльності людина постійно витрачає енергію і тканинні елементи. Роль їжі полягає насамперед у компенсації їх, у постачанні пластичних матеріалів, необхідних для правильного росту й розвитку організму, для забезпчення обмінних процесів, нормального стану здоров'я і працездатності.
Це, у свою чергу, вимагає вивчення якості харчових продуктів, методів їх обробки, а також розробки відповідних оптимальних харчових раціонів і режимів харчування для різних груп населення. Раціональне харчування різних груп населення повинно відповідати певним гігієнічним вимогам. Зокрема, через продукти харчування в організм має надходити відповідна до його енерговитрат кількість калорій, їжа повинна містити всі необхідні для організму речовини у визначених кількостях, добре засвоюватися, мати приємні органолептичні властивості, відповідну температуру, а також бути доброякісною.
5.1. Визначення енергетичних витрат організму
Кількість споживаної людиною їжі повинна відповідати насамперед її добовим енерговитратам.
Однак енерговитрати осіб, що належать навіть до однієї професійної групи, можуть значною мірою різнитися. Виникненню додатко-них енерговитрат у неробочий час сприяють заняття спортом, активний відпочинок тощо. Тому необхідно визначати індивідуальні ене-ргонитрати.
Добові енерговитрати організму визначають методами прямої або непрямої калориметрії. Пряму калориметрію проводять за допо-моїою спеціальних калориметричних камер, що вловлюють тепло, які1 ні/иик1 організм. Метод визначення енергетичних витрат орга-ІІІ.Іму на основі дослідження газообміну отримав назву непрямої калориметрії. Приблизні добові енерговитрати організму можна ви-:Іиачати також за допомогою спеціальних таблиць.
Добоїш потреба людини в енергії визначається за сумою трьох величин: опшнного обміну, специфічно динамічної дії та робочої надбавки.
Основний обмін — це енерговитрата організму на підтримання його вегетативних функцій. Енергетичні витрати організму за умов основного обміну пов'язані з підтриманням для життя клітин рівня окислювальних процесів і з діяльністю постійно працюючих орга-' нів та систем (дихальної мускулатури, серця, нирок, печінки). Деяка частина енергетичних витрат організму за умов основного обміну зв'язана з підтриманням м'язового тонусу. Тому основний обмін слід визначати в стані м'язового та емоційного спокою, в стані неспання, через 12-16 год після їди, при температурі 18-20°С.
Приблизна величина основного обміну для людини середнього віку (35 років), середнього зросту (165 см) та середньої маси (70 кг) становить 1 ккал (4,2 кДж) на 1 кг маси за 1 год. Інтенсивність основного обміну в перерахунку на 1 кг маси в дітей більша, ніж у дорослих, а в чоловіків приблизно на 10% вища, ніж у жінок. У похилому віці основний обмін знижується.
Для визначення основного обміну розрахунковим способом за табл. 50 залежно від маси і статі знаходять число А, а потім за даними зросту, віку та статі, користуючись табл. 51 — число Б. Сума чисел А і Б становить величину основного обміну.
Основний обмін можна розрахувати також за формулами, наведеними в табл. 52, або визначити, користуючись табл.53.
Маса тіла, кг |
18-29 років |
30-39 років |
40-59 років |
60-74 років |
|
|
Жінки |
|
|
40 |
1080 |
1050 |
1020 |
960 |
45 |
1150 |
1120 |
1080 |
1030 |
50 |
1230 |
1190 |
1160 |
1110 |
55 |
1300 |
1260 |
1220 |
1160 |
60 |
1380 |
1340 |
1300 |
1230 |
65 |
1450 |
1410 |
1370 |
1290 |
70 |
1530 |
1490 |
1440 |
1360 |
75 |
1600 |
1550 |
1510 |
1430 |
80 |
1680 |
1630 |
1580 |
1500 |
Після їди інтенсивність обміну речовин і енергетичні витрати організму збільшуються порівняно з їх рівнем в умовах основного обміну. Збільшення обміну речовин і енергії починається через 1 год і досягає максимуму через 3 год після їди, зберігаючись упродовж декількох годин. Вплив приймання їжі на посилення обміну речовин і енергетичні витрати називають специфічно динамічною дією їжі. При вживанні білкової їжі обмін речовин зростає в середньому на 30%. При харчуванні жирами і вуглеводами обмін збільшується на 4-15%. При змішаному харчуванні величина специфічно динамічної дії їжі становить 10-15% основного обміну.
Збільшення енергетичних витрат під час виконання розумової та особливо м'язової роботи має назву робочої надбавки. Робоча надбавка обчислюється на основі підрахунку енерговитрат на розумову і фізичну працю людини, для чого проводять ретельний хронометраж усіх видів діяльності, враховуючи також одночасне виконання різної роботи. Далі, користуючись табл. 54, визначають кількість енергії, яка і є робочою надбавкою.
Сума знайдених величин основного обміну, специфічно динамічної дії їжі та робочої надбавки становить добову суму енерговитрат.
Відповідно до рекомендацій ВООЗ, об'єктивним фізіологічним критерієм, що визначає адекватну кількість енергії для конкретних груп населення, слід вважати співвідношення загальних енерговитрат на всі види життєдіяльності з основним обміном — витратами енергії в стані спокою. Співвідношення загальних енерговитрат і основного обміну називається коефіцієнтом фізичної активності (КФА).
Коефіцієнт фізичної активності є фізіологічним критерієм для диференціації всього працездатного населення на наступні групи:
група — особи переважно розумової праці, КФА — 1,4 (на укові працівники, студенти гуманітарних спеціальностей, операто ри ЕОМ, педагоги, диспетчери, контролери, робітники пультів уп равління тощо)
група — особи, зайняті легкою фізичною працею, КФА — 1,6 (водії трамваїв, тролейбусів, робітники конвейєрів, вагарі, пакуваль ники, швейники, працівники радіоелектронної промисловості, агро номи, медсестри, санітарки, працівники зв'язку, сфери обслугову вання, продавці промтоварів тощо).
Таблиця 54 |
||
Витрата енергії понад основний обмін при різних видах діяльності |
||
Різновид діяльності |
Енерговитрати |
|
ккал/год |
кДж/год |
|
Розумова праця |
7-8 |
29-33 |
Спокійне сидіння |
15 |
63 |
Читання вголос |
20-35 |
84-148 |
Спокійне стояння |
20 |
84 |
Шиття |
10-30 |
42-126 |
В'язання та штопання |
31 |
130 |
Одягання та роздягання |
33 |
138 |
Витирання пороху |
110 |
460 |
Прасування (праска масою 2,25 кг) |
59 |
247 |
Миття посуду |
59 |
247 |
Ходіння в приміщенні неодягненим |
- 84 |
351 |
Прання білизни |
130-230 |
544-962 |
Розмова без жестів |
85 |
356 |
Спів |
37-56 |
148-234 |
Стояння струнко |
20-30 |
84-126 |
Ходіння повільне |
115 |
481 |
середньої швидкості |
115-200 |
481-237 |
швидке |
535 |
2238 |
Біг |
485-960 |
2029-4017 |
їзда на велосипеді |
130-600 |
544-2510 |
Веслування |
120-900 |
502-3766 |
Плавання |
200-520 |
837-2929 |
Альпінізм |
200-960 |
837-4017 |
Ходіння на лижах |
485-960 |
2092-4017 |
Біг на ковзанах |
300-520 |
1255-2929 |
Боротьба |
980 |
4100 |
Фехтування |
530-595 |
2218-2448 |
Вправи легкі |
85 |
356 |
активні |
205 |
858 |
важкі |
365 |
1527 |
Вільні рухи |
280 |
1172 |
Вправи на коні, брусах, кільцях |
120-520 |
502-2929 |
Бокс тренувальний |
480-920 |
2008-3849 |
Бокс (бій) |
800-1100 |
3347-4602 |
Піднімання важких предметів |
190 |
795 |
група — особи, зайняті середньої важкості фізичною працею, КФА — 1,9 (слюсарі, наладники, верстатники, екскаваторники та бульдозеристи, водії автобусів, лікарі-хірурги, залізничники, продав ці продтоварів, взуттєвики тощо).
група — особи важкої фізичної праці, КФА — 2,2 (будівельни ки, прохідники, доярки, городники, деревообробники, металурги, ли варники тощо).
група — робітники особливо важкої фізичної праці, КФА — 2,5 (механізатори та сільськогосподарські робітники під час сівби та жнив, гірники, бетонники, каменярі, грабарі, вантажники тощо).
ВООЗ запропонувала методику обчислення індивідуальних енергозатрат чоловіків та жінок у працездатному віці. Передусім визначається основний обмін (ккал/добу). За основним обміном визнача-
ють показник ЕОО — енергію основного обміну за годину (ккал/ год). Далі проводиться хронометраж усіх видів діяльності особи упродовж доби.
Сума добутків ЕОО на КФА певного виду діяльності та її тривалість становить добові енергозатрати індивідуума.
Значення КФА при різних видах діяльності наведені в табл. 55.
Таблиця 55 |
||
Коефіцієнти фізичної активності при різних видах діяльності |
||
Різновид діяльності |
КФА |
|
жінки |
чоловіки |
|
1 |
2 |
3 |
Сон |
1,0 |
1,0 |
Відпочинок |
|
|
лежачи |
1,2 |
,2 |
сидячи |
1,2 |
,2 |
стоячи |
1,5 |
,4 |
Перегляд телепередач |
1,4 |
,4 |
Читання художньої літератури |
1,7 |
,7 |
Спів |
1,6 |
,6 |
Сучасні танці |
3,7 |
,5 |
Умивання |
1,6 |
,5 |
Душ |
1,8 |
,7 |
Одягання, роздягання |
1,9 |
,8 |
Вживання їжі сидячи |
1,5 |
,3 |
Вживання їжі стоячи |
1,7 |
,6 |
Прибирання квартири |
|
|
з легким навантаженням |
2,7 |
2,7 |
з помірним навантаженням |
3,3 |
3,7 |
Підмітання подвір'я |
3,1 |
3,0 |
Прання білизни |
2,5 |
3,3-4,4 |
Миття посуду |
1,6 |
1,5 |
Догляд за дітьми |
2,2 |
2,7 |
Приготування їжі |
1,8 |
2,2 |
Придбання товарів, продуктів |
3,5 |
4,0-4,6 |
Миття підлоги, стін, вікон |
3,3 |
3,7 |
Ходіння по дому |
2,5 |
2,4 |
Прогулянка |
|
|
повільна |
2,8 |
3,0 |
в звичайному темпі |
3,2 |
3,4 |
з вантажем масою 10 кг |
3,5 |
4,6 |
на гору в звичайному темпі |
5,7 |
4,6 |
на гору швидка |
7,5 |
6,6 |
під гору в звичайному темпі |
3,1 |
3,0 |
під гору швидка |
3,6 |
3,4 |
Ходіння сходами |
6,2 |
6,1 |
їзда в транспорті |
1,7 |
1,5 |
Праця з лопатою |
5,7 |
4,6 |
Садіння дерев |
4,1 |
4,3 |
Сапання, прополювання |
2,5-5,0 |
2,9 |
Мурування |
— |
3,3 |
Теслярування |
— |
3,2 |
Шиття |
1 ,5-3,0 |
1,9-3,0 |
Вишивання |
1,5 |
1,5 |
В'язання |
1,9 |
2,0 |
Закінчення табл.55 |
||
1 |
2 |
1 3 |
Заняття спортом |
|
|
гра в шашки, шахи |
2,2 |
2,1 |
аеробіка низької інтенсивності |
3,1 |
3,2 |
аеробіка високої інтенсивності |
7,3 |
7,2 |
бадмінтон |
3,7-7,3 |
3,7-7,1 |
баскетбол |
5,5 |
5,6 |
волейбол |
3,6 |
3,8 |
гандбол |
7,0 |
7,1 |
ранкова гімнастика |
2,3 |
2,2 |
біг (11,2 км/год) |
7,0 |
7,1 |
біг (16 км/год) |
11,0 |
11,0 |
верхова їзда |
4,5 |
4,6 |
гребля (два весла, 4 км/год) |
3,0 |
3,1 |
гребля (одиночна з максимальною швидкістю) |
10,5 |
10,2 |
плавання (0,4 км/год) |
2,9 |
3,0 |
плавання (2,4 км/год) |
6,6 |
6,6 |
плавання швидким кролем |
8,4 |
8,3 |
настільний теніс |
3,0-4,0 |
3,0-3,9 |
футбол |
6,8 |
6,6 |
туризм (рюкзак 9 кг, швидкість — 3,2 км/год) |
2,2 |
2,2 |
туризм (швидкість 6,4 км/год) |
3,4 |
3,5 |
альпінізм |
6,8 |
6,6 |
катання на ковзанах |
3,5 |
3,7 |
катання на лижах |
3,9 |
4,0 |
швидкісний спуск на лижах |
3,8 |
3,9 |
водне поло |
8,8 |
8,8 |
водні лижі |
3,3 |
3,3 |
тренування на силових тренажерах |
8,0 |
7,6 |
важка атлетика |
6,0-10,0 |
6,0-8,8 |
Навчальна діяльність |
|
|
Практичні заняття: |
|
|
лабораторні |
2,7 |
2,6 |
семінарські |
1,9 |
1,8 |
семінарсько-лабораторні |
2,4 |
2,3 |
на кафедрах терапевтичного профілю |
2,3 |
2,2 |
на клінічних кафедрах хірургічного профілю |
2,4 |
2,3 |
поточний санітарний нагляд на об'єктах |
2,8 |
2,7 |
науково-дослідницька робота |
|
|
виконання експерименту на тваринах |
2,7 |
2,6 |
проведення хімічних аналізів |
2,6 |
2,5 |
прибирання робочих місць |
2,2 |
2,0 |
обговорення наукових проблем |
2,2 |
2,1 |
Робота на комп'ютерах |
|
|
сидячи |
1,7 |
1,6 |
СТОЯЧІЇ |
2,7 |
2,6 |
Лекції |
2,0 |
1,9 |
Читання навчальної літератури |
1,6 |
1,6 |
Перегляд наукової літератури |
1,8 |
1,7 |
І'сфсруввння наукової літератури |
2,0 |
1,9 |
Наказом МОЗ України № 272 від 18.11.1999 р. затверджені "Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії".