- •Передмова
- •1.1. Гігієнічна оцінка фізичних та хімічних чинників повітря
- •1.2. Термометрія
- •1.3. Гігрометрія
- •1.4. Барометрія
- •1.5. Визначення напряму і швидкості руху повітря
- •1.6. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини
- •1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліічатнчннх умов на здоров'я людини
- •1.8. Методика відбору проб та організація хімічного дослідження повітряного середовища
- •1.9. Визначення і оцінка вмісту хімічних домішок у повітрі
- •1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини
- •Гігієна світлового клімату
- •2.1. Гігієнічна оцінка світлового клімату
- •2.2. Визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •2.3. Визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання
- •2.4. Визначення природної та штучної освітленості приміщень
- •2.5. Дослідження впливу освітлення на зорові функції
- •Гігієна води
- •3.1. Гігієнічна оцінка якості води
- •3.2. Методика вщбору, зберігання і транспортування проб води
- •3.3. Дослідження органолептичних властивостей води
- •3.4. Дослщження хімічних властивостей води
- •3.5. Методи очищення та знезараження води
- •3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини
- •Гігієна грунту
- •4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту
- •4.2. Методика вщбору проб грунту для дослідження
- •4.3. Дослідження механічного складу та фізичних властивостей грунту
- •4.4. Дослідження хімічних властивостей грунту
- •4.5. Вивчення впливу грунту на здоров'я людини
- •5.1. Визначення енергетичних витрат організму
- •5.2. Оцінка харчування за даними меню-розкладки
- •6.1. Дослідження м'яса
- •6.2. Дослідження молока
- •6.3. Дослідження борошна
- •6.4. Дослідження хліба
- •6.5. Дослідження консервів
- •6.6. Оцінка адекватності харчування за вітамінним складом
- •9.1. Гігієнічні аспекти роботи лікаря дитячого закладу
- •9.2. Гігієнічне обстеження дитячих закладів
- •9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
- •9.4. Гігієнічна оцінка дитячих іграшок
- •9.5. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •9.6. Оцінка режиму дня дітей та підлітків і організації навчального процесу
- •10.1. Дослідження та оцінка фізичного розвитку дітей і підлітків
- •10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків
- •11.1. Гігієнічні аспекти роботи цехового лікаря
- •11.2. Гігієнічне обстеження цехової дільниці
- •II. Гігієнічне обстеження цеху.
- •III. Гігієнічна характеристика детальної професії.
- •11.3. Гігієнічна оцінка умов і характеру праці
- •12.1. Виробничий мікроклімат
- •12.2. Виробничий шуп
- •12.3. Виробнича вібрація
- •12.4. Ультразвук та інфразвук на виробництві
- •12.5. Електромагнітні поля на виробництві
- •12.6. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •13.1. Дослідження запиленості повітря
- •13.2. Дослідження токсичних речовин у повітрі виробничих приміщень
- •13.3. Гігієнічна оцінка токсичності шкідливих хімічних речовин
- •14.1. Організація і проведення медичних оглядів
- •14.2. Облік, реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків
- •14.3. Аналіз захворюваності працюючих
- •14.4. Дослідження функціонального стану працюючих
- •15.1. Гігієнічні аспекти роботи лікарів лікувального профілю
- •15.2. Гігієнічна експертиза проектів лікувальних закладів
- •15.3. Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально-профілактичних закладів
- •16.1. Радіоактивні перетворення і види випромінювань
- •16.2. Методи реєстрації іонізуючих випромінювань
- •16.3. Дозиметрія зовнішнього опромінювання
- •16.4.Розрахункові методи захисту від зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування
- •Медичний контроль за розташуванням військ
- •Гігієна харчування військ
- •18.1. Гігієнічна оцінка харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
- •18.4. Визначення вітаміну с у свіжих овочах
- •Гігієна водопостачання війсь!
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •19.5. Визначення радіоактивного забруднення води та харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу 2
- •Ситуащйш задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 4
- •Ситуаційні задачі до розділу s
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •79005 Львів, вул. Зелена, 20.
10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків
Дослідження функціонального стану, розумової та фізичної працездатності дітей і підлітків дає змогу простежити процеси виникнення й розвитку втоми і може бути використане як об'єктивний критерій якості організації навчального процесу, відповідності навчального навантаження віковим психофізіологічним особливостям
дитячого організму. Розумову працездатність досліджують безпосередньо у дитячому закладі (природний експеримент) у динаміці (на початку та в кінці уроку, перерви, дня, тижня, чверті, року) та однакових умовах, що дає змогу порівняти одержані дані (однакова кількість учнів у класі, одне приміщення з ідентичними умовами мікроклімату, освітленості тощо). Методи дослідження повинні бути відносно простими, не потребувати складної апаратури, тривалого часу на виконання. Найбільшого поширення набули групові методи, зокрема метод арифметичних завдань, які за своїм характером наближаються до навчальних, і спеціальні коректурні проби.
Арифметичні завдання складаються з 10-15 прикладів на чотири арифметичні дії. Складність завдань підбирають з урахуванням віку, підготовленості учнів і часу на їх виконання більшістю дітей в межах 3-5 хв. Учні починають виконувати завдання одночасно, за секундоміром. Розв'язання може бути письмовим, із заздалегідь написаними на бланках прикладами, або усним, коли на бланку фіксують лише порядкові номери відповідей і відповіді. Працездатність оцінюють за кількістю розв'язаних задач за визначений час (кількісний показник) і за числом помилок (якісний показник). Про розвиток утоми свідчить зниження продуктивності та якості виконаної роботи.
Коректурні проби виконують за допомогою спеціальних таблиць О.Г.Іванова-Смоленського або В.Я.Анфімова, що складаються з довільного набору різних літер або сполучень, які позбавлені смислового значення (мал. 68). Суть завдання полягає у підкреслюванні або закреслюванні певних літер або сполучень. Найчастіше використовують варіант проби, коли дітям пропонують упродовж 1,5 хв викреслювати літеру А і підкреслювати літеру Н. Наступні 1,5 хв діти виконують таке ж завдання в ускладненому варіанті, коли учень, підкреслюючи літеру Н, повинен пропустити її, якщо перед нею стоїть літера С. Результати тесту оцінюють за кількістю прогля-нутих знаків, що характеризує швидкість виконання роботи, та частотою помилок на певну кількість знаків (наприклад, 500), яка визначає точність роботи. Під помилками розуміють пропущені неза-креслені (непідкреслені) літери і будь-які закреслені (підкреслені) літери, крім заданих, а в другій половині завдання — ще й підкреслені літери Н у сполученні СН. Про зниження працездатності свідчить зменшення обсягу виконаної роботи і збільшення кількості помилок, а також односпрямовані зміни обсягу виконаної роботи і числа помилок.
Як коректурні тести можна також застосовувати таблиці з кільцями Ландольта із розривами у восьми напрямках, а для дошкільнят — фігурні таблиці, у яких певні фігурки мають бути помічені яким-небудь знаком, наприклад, трикутник — мінусом, квадрат — плюсом, кружечок — крапкою.
Дедалі більшу увагу при вивченні розумової працездатності привертають дослідження функціонального стану другої сигнальної системи, зокрема різних видів пам'яті (механічної, образної, вербально-логічної), а також вербально-логічного мислення та уваги.
Для кількісної оцінки механічної пам'яті групі дітей одномо-ментно пропонують запам'ятати, а потім відтворити, написавши на аркуші паперу, 4-12 випадково підібраних і пред'явлених на окремих картках або написаних на дошці цифр. Числа можуть бути різними, одно- і двозначними, від 1 до 16. Дитина упродовж 45 с вивчає запропоновані цифри, намагаючись їх запам'ятати. Потім за 1 хв занотовує ці числа в будь-якому порядку на аркуші паперу. Показником рівня механічної пам'яті є показник продуктивності механічної пам'яті (ПМП), що обчислюється як відсоткове співвідношення різниці правильно і помилково відтворених цифр до загальної кількості пред'явлених цифр.
Для оцінки образної пам'яті дітям показують картку з дев'ятьма зображеними на ній геометричними фігурами. Час пред'явлення і час відтворення становить по 1 хв. Показник продуктивності об-
разної пам'яті (ПОП) обчислюється як і ПМП. Іноді для дослідження образної пам'яті використовують набір трикутників із різною штриховкою, шість з яких пред'являють дитині для запам'ятовування упродовж 8-10 с. Пізніше дитину просять вилучити саме ці шість трикутників із загального набору. Зменшення кількості правильно відібраних фігур упродовж уроку, навчального дня свідчить про розвиток утоми.
Для оцінки вербально-логічної пам'яті дослідник двічі чітко вимовляє 10 слів, призначених для запам'ятовування. Слова повинні бути простими, мати конкретні образні характеристики, наприклад, гора, кішка, вікно, книга, ваза, стіл, зірка, квітка, дерево, дім. Досліджуваний повинен за 1 хв написати на аркуші паперу слова, які йому вдалося запам'ятати. Показник продуктивності вербально-логічної пам'яті (ПВЛП) обчислюється за аналогією з ПМП і ПОП.
Для оцінки вербально-логічного мислення дитині пред'являється група слів (10 груп по 4 слова в кожній). При цьому в кожній групі З слова мають чіткий змістовний зв'язок, четверте — не зв'язане з іншими, наприклад: 1) книга, портфель, чемодан, сумка; 2) молоко, сир, хліб, вершки; 3) хвилина, секунда, вечір, година; 4) вага, годинник, окуляри, термометр; 5) Микола, Марта, Петро, Іван; 6) зима, літо, осінь, ніч; 7) стіл, стілець, вікно, шафа; 8) береза, сосна, ягода, дуб; 9) зошит, ручка, олівець, газета; 10) мама, бабця, тато, вчитель. Зайві слова (книга, хліб, вечір, окуляри, Марта, ніч, вікно, ягода, газета, вчитель) треба підкреслити. За кожну правильну відповідь надається 2 очки, за неправильну — нуль. Результат 1 — 6 балів вважається низьким, 7 — 13 — середнім, 14 — 20 — високим (за 20-бальною шкалою).
Для дослідження уваги методом пошуку чисел застосовується таблиця Шульте з числами від 1 до 25, розташованими довільно, і секундомір. Досліджуваний повинен якнайшвидше знайти, показати вказівкою і назвати вголос усі числа підряд від 1 до 25. Таблицю розташовують на відстані 70 см від очей при рівномірному освітленні. Дослід повторюють тричі на таблицях з іншим розташуванням чисел і визначають середній час виконання завдання. Результати тесту свідчать про обсяг уваги, темп психічних процесів і оцінюються наступним чином: до 45 с — добрий, 46 —60 с — задовільний, понад 60 с — незадовільний результат.
Для дослідження обсягу, перемикання і розподілу уваги застосовують метод пошуку чисел з переключенням. Досліджуваному демонструють таблицю Платонова, у якій довільно розташовані чорні числа від 1 до 25 і червоні від 1 до 24 (усього 49 чисел). Досліджуваний повинен знаходити і називати поперемінне чорні числа від 1 у порядку їх зростання і червоні від 24 у порядку їх зменшення, наприклад, 1 чорне і 24 червоне, 2 чорне і 23 червоне, 3 чорне і 22 червоне. При оцінці результатів враховують час виконання завдання, кількість і характер помилок. Час виконання завдання до 2 хв свідчить про належний стан уваги, понад 3 хв — про її недостатність. Характер помилок — заміна чисел за кольором, порушення порядку лічби, особливо коли від середини обох рядів числа починають на-
зивати у порядку зростання чи зменшення, — свідчить про важкість переключення уваги.
Для дослідження працездатності використовують метод хроно-рефлексометрії, який дає змогу визначити прихований час рухової реакції на світловий або звуковий подразник з точністю до тисячних часток секунди. Досліджуваного просять натиснути на кнопку і уважно стежити за панеллю приладу. Щойно на панелі з'являється світловий сигнал чи звучить звуковий сигнал, що супроводжується автоматичним вмиканням секундоміра, досліджуваний повинен негайно зняти палець з кнопки, внаслідок чого секундомір вимикається. Виміряний час дорівнює прихованому періоду простої зорово-моторної чи слухово-моторної реакції. Далі вимірюють прихований час складної рухової реакції з диференціюванням подразника, наприклад досліджуваному пропонують забирати палець з кнопки при появі зеленого світла і продовжувати тиснути на кнопку при червоному світлі. Кожне дослідження повторюють п'ять разів і визначають середній латентний час простої чи складної рухової реакції, а також кількість розгальмованих диференціювань (помилок). Збільшення латентного періоду хоча б однієї з реакцій упродовж уроку, навчального дня свідчить про порушення рівноваги між процесами збудження і гальмування, зниження розумової працездатності й рухомості нервових процесів.
Для визначення динаміки м'язової працездатності широко застосовують метод ергографії — Визначення сили й витривалості м'язів за показниками динамічної роботи за допомогою пальцьового ергографа. Пальцем піднімають вантаж, перекинутий через блок, який становить 1/8-1/10 середньої для даного віку сили стискання кисті, попередньо визначеної кистьовим динамометром. Реєструються час роботи (показник витривалості), загальне число скорочень і амплітуда ергограми (показник сили). При обробці ергограм, крім витривалості й сили, можна обчислити ступінь утоми (%) за формулою [(а~Ь):а] 100, де а — висота першого підйому, mm; b — висота останнього підйому на 60-й секунді дослідження.
Про розвиток утоми свідчать також дослідження грубої та тонкої координації рухів, які здійснюються за допомогою актографії та треморометрії.
Актографія — реєстрація "рухового неспокою" за допомогою пнев-модатчиків, закріплених на кришці стола, сидінні та спинці стільця, які реєструють коливання різної амплітуди під час спостереження. Актограма дає змогу оцінити як рухи, зв'язані з процесом навчання (малої амплітуди), так і рухи, зв'язані зі зміною положення тіла (більшої амплітуди). Вважається, що останні є ознакою рухового неспокою, який, у свою чергу, свідчить про охоронне гальмування.
Треморометрія — визначення координації і точності рухів за допомогою фототреморометра конструкції Ю.М. Верхала. Досліджуваний повинен тримати металевий електрощуп у отворі панелі приладу діаметром 5 мм упродовж ЗО с, намагаючись не торкатися стінок отвору. Кожний дотик фіксується електролічильником. Визначають
загальну кількість дотиків за ЗО с. Наростання тремору свідчить про несприятливі зміни в центральній нервовій системі, втому.
Результати динамічних спостережень за фізичною та розумовою працездатністю дітей у різні моменти навчального дня, тижня, чверті, року порівнюють з даними про функціональний стан серцево-судинної, дихальної та інших систем, біохімічний склад крові тощо, що дає змогу одержати більш повне уявлення про розвиток утоми під час навчальної діяльності та визначити шляхи ЇЇ уповільнення.
Серед методів дослідження функціонального стану дітей важливе місце належить методам визначення функціональної готовності дітей до вступу до школи. Найбільш доступними і репрезентативними показниками шкільної зрілості вважають тест Керна-Ірасека та якість звуковимови.
Тест Керна—Ірасека складається з трьох завдань: намалювати фігуру людини, перемалювати групу крапок, розташованих у формі п'ятикутника, перемалювати фразу з трьох коротких слів, наприклад "Він їв суп". Кожне завдання оцінюється за 5-бальною системою (найкраща оцінка 1 бал, найгірша 5 балів). Загальний результат складається із суми балів виконання окремих завдань.
Якість і чистота мови оцінюється за наявністю дефектів звуковимови при відтворенні вголос складно артикульованих слів типу рак, чапля, яйце, сокира, лопата, стілець, газета, зима, жук, мишка.
Дитину вважають функціонально готовою до школи, якщо сумарний бал за виконання тесту Керна-Ірасека становить 3-9 (результат 3-5 балів свідчить про високу зрілість центральної нервової системи, 6-7 балів — про середню) і вона не має дефектів звуковимови.
:
Гігієна праці — галузь гігієни, що вивчає закономірності впливу виробничого середовища та трудового процесу на організм працюючих з метою розробки гігієнічних норм, правил та рекомендацій, спрямованих на оздоровлення умов праці, підвищення працездатності людини і запобігання професійним захворюванням.
У зв'язку з науково-технічним прогресом у промисловості та сільському господарстві впроваджуються нові види обладнання, машин і технологічні процеси, різко зростає застосування нових хімічних речовин, різноманітних фізичних явищ, більш інтенсивним стає процес праці.
За цих обставин вивчення впливу на організм фізичних, хімічних і біологічних факторів виробничого середовища, психофізіологічних факторів в організації праці, обладнанні робочого місця і устаткування, пов'язаних з особливостями технологічних процесів, обладнання і матеріалів, що застосовуються, дає змогу на науковій основі розробляти гігієнічні норми і санітарні правила, які є необхідною запорукою оздоровлення умов праці, упорядкування та утримання промислових підприємств, обладнання цехів та дільниць санітарно-технічними і санітарно-побутовими пристроями, забезпечення робітників засобами індивідуального захисту тощо. Дослідження характеру праці та спричинених ним зрушень в організмі стає основою для фізіолого-гігієнічного обґрунтування раціональних режимів праці та відпочинку робітників. Вивчення стану здоров'я робітників, їх захворюваності за конкретних виробничих умов дає змогу визначити необхідні лікувально-профілактичні та санітарно-гігієнічні заходи, спрямовані на попередження цих захворювань.
ГІГІЄНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ РОБІТНИКІВ ПРОМИСЛОВОСТІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА