Література

1. Афанасьєв И. Деловой этикет. – К.: «Альтерпресс», 2004.

2. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. – СПб., 1992.

3. Грейдина Н.Л. Основи коммуниативной презентации. М.: АСТ: Восток-Запад, 2005.

4. Дейли К., Дейли-Каравелла Л. Научись говорить: твой путь к успеху /Пер. с англ. – СПб.: Питер, 2004.

5. Добрович А. Общение: наука и искусство. – М., 1980.

6. Лютова С.Н. Основы психологии коммуникативной компетентности. – М.: МГИМО-Университет, 2007.

7. Ламертон Дж. Учитесь говорить. М.: АСТ-Астрель, 2003.

8. Панасюк А.Ю. Управленческое общение: практические советы. – М., 1990.

9. Почепцов Г.Г. Теория коммуникаций. – М.: «Рефл-бук», К.: «Ваклер» – 2003.

10. Рай Л. Развитие навыков эффективного общения / Пер. с англ. – СПб.: Питер, 2002.

11. Сидоренко Е.В. Тренинг коммуникативной компетентности в деловом взаимодействии. – СПб.: Речь, 2003.

12. Шейнов В.П. Искусство убеждать. – М.: ЗАО «Книга сервис», 2005.

13. Шеламова Г.М. Деловая культура и психология общения: Учебник. – М.: Академия, 2004.

14. Шепель В.М. Имиджелогия: секреты личного обаяния. – Ростов н/Д: Фенікс, 2005.

Запитання та завдання для творчого осмислення та самоперевірки

1. Що таке вербальний імідж?

2. Яку роль відіграє вербалізація у ділових взаємодіях?

3. Які існують технології постановки відповідей та запитань?

4. Які загальні вимоги висуваються до проведення самопрезентації?

5. Що таке невербальне спілкування та які його складові?

6. Охарактеризуйте значення духовних і моральних основ у становленні привабливого вербального іміджу людини.

7. Перерахуйте загальні методи риторики.

8. Які людські якості викликають симпатію?

Завдання для самостійної роботи

Завдання 1. Знайдіть у спеціалізованій літературі опис жестів та рухів, їхнє значення. Проведіть спостереження за людьми в університеті, на вулиці, у транспорті, театрі тощо. Як їхні жести співвідносяться зі словами, які вони промовляють?

Завдання 2. Дослідити особливості уявлень про себе як слухача за допомогою опитувальника «Уміння слухати». Якщо відповідь співпадає з особливостями Вашої поведінки, то поряд з нею напишіть «так», якщо не співпадає, то «ні».

1. Як правило, я швидко розумію, що мені хочуть сказати, і далі слухати мені вже нецікаво.

2. Я терпляче чекаю, коли співбесідник закінчить свою розповідь.

3. Моя увага повністю зосереджена на розповіді співбесідника.

4. Я намагаюся зрозуміти, що хоче приховати від мене співрозмовник і чому?

5. Я постійно перериваю свого співбесідника, щоб уточнити деталі і факти, які мене цікавлять.

6. Якщо тема мені нецікава, я намагаюся перевести розмову в інше русло.

7. Я мимоволі відзначаю помилки у промові і поведінці свого співбесідника.

8. Не кожна людина заслуговує на мою увагу.

9. Я намагаюсь із кожної бесіди вилучити максимум інформації.

10. Я можу спокійно вислухати до кінця думку, навіть коли я категорично не згодний.

11. Коли я зрозумів сенс розповіді, я починаю обмірковувати свою відповідь.

12. Мені важко вислуховувати до кінця довгі та докладні пояснення.

13. Я намагаюся запам’ятати важливу інформацію та необхідні подробиці.

14. Частіше я слухаю із ввічливості.

15. Я ставлю себе на місце людини, яка говорить, щоб зрозуміти її почуття та наміри.

16. Вислухавши протилежну точку зору, я обов’язково висловлюю свою.

17. Розмовляючи, я частіше співбесідникові говорю «так», висловлюючи розуміння, ніж «ні».

18. Звичайно я прямо відповідаю на запитання, намагаючись не відійти від теми.

19. Люди охоче розмовляють зі мною.

20. Вислухавши співбесідника, я обов’язково висловлюю свою думку.

21. Я уникаю розмов із незнайомою людиною, навіть коли вона прагне цього.

23. Більшу частину часу я дивлюся в очі співбесіднику.

24. Я завжди пам’ятаю, що і у мене, і у мого співрозмовника можуть бути різні погляди на ті ж самі проблеми.

25. Більшу частину часу я роблю вигляд, що слухаю, а сам міркую про свої проблеми і турботи.

26. Звичайно спосіб вирішення проблеми приходить до мене набагато раніше, ніж співбесідник закінчить говорити.

27. Я завжди пам’ятаю, що я і мій співрозмовник можемо по-різному розуміти сенс одних і тих самих слів.

28. Я виправляю помилки у промові добре знайомого мені співбесідника (наголос, терміни, вульгаризми).

29. Я не слухатиму людину, яку не поважаю або вважаю дурною, некомпетентною, занадто молодою.

30. Звичайно я більш слухаю інших, ніж говорю.

Ключ:

Ви отримуєте 1 бал за відповідь «так» на запитання: 1, 3, 4, 9, 10, 13, 15, 17, 18, 19, 22, 23, 26, 29, 30 і 1 бал за відповідь «ні» на запитання: 2, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 14, 16, 20, 21, 24, 25, 27, 28.

Результат:

25 – 50 балів.

Ви просто ідеальний слухач, за що користуєтесь любов’ю та повагою оточуючих. Ви до тонкощів осягнули це складне мистецтво, і ви маєте те, чому можна повчитися.

20 – 24 балів.

Ви – добрий слухач, але припускаєте окремі помилки. Вам необхідно вдосконалювати вміння слухати.

15 – 19 балів.

Певно, Ви вважаєте себе добрим слухачем, але Вас можна швидше віднести до числа посередніх. Ви припускаєте багато помилок, які роздратовують інших людей.

10 – 14 балів.

Вас слід віднести до людей, які не вміють правильно слухати. Щось Ви робите правильно і тільки це дозволяє Вам не бути наодинці. Але все ж таки в більшості випадків Ви слухаєте неправильно і це відштовхує Ваших співбесідників. Вам необхідно бути уважнішим до людей.

Менш 9 балів.

Ви не вмієте слухати інших людей. Вам необхідно проаналізувати свої помилки. Невміння слухати позбавляє Вас величезного задоволення в житті – спілкування, може перешкодити Вашій кар’єрі в майбутньому. Може, краще це змінити?

Завдання 3. Дослідити стан свого комунікативного контролю за методикою «Оцінка самоконтролю у спілкуванні» (за М.Снайдером).

Інструкція: уважно прочитайте десять речень, які описують реакції на деякі ситуації. Кожне з них ви мусите оцінити як правильне чи неправильне залежно від своєї реакції. Якщо твердження, на ваш погляд, є правильним, поставте поруч з його порядковим номером «так», якщо неправильним або переважно неправильним – «ні».

1. Мистецтво наслідувати інших бачиться мені складним.

2. Я, напевно, міг би бути блазнем, щоб привернути до себе увагу або потішити інших.

3. Я міг би стати непоганим актором.

4. Іншим людям іноді здається, що я відчуваю щось глибше, ніж це є насправді.

5. У компанії я рідко опиняюся в центрі уваги.

6. У різних ситуаціях, спілкуючись з різними людьми, я веду себе по-різному.

7. Я можу наполягати лише на тому, у чому глибоко переконаний.

8. Щоб мати успіх у справах і стосунках з людьми, я намагаюсь бути таким, яким мене хочуть бачити.

9. Я можу бути доброзичливим з людьми, до яких я ставлюся погано.

10. Я не завжди такий, яким намагаюсь бути.

Обробка і аналіз результатів

Люди з високим комунікативним контролем, за М.Снайдером, постійно за собою стежать, добре знають, де і як себе поводити, контролюють прояв своїх емоцій. До того ж у них ускладнена спонтанність самовиявлення, вони не люблять не передбачуваних ситуацій. Їхня позиція – «Я такий, яким є саме тепер».

Люди з низьким комунікативним контролем більш безпосередні і щирі, вони мають стійкіше «Я», менш схильний до змін у різноманітних ситуаціях.

За кожну відповідь «ні» на запитання 1, 5 і 7 і за відповідь «так» на всі інші нараховується по одному балу. Підрахуйте суму балів. Якщо Ви відверто відповідали на запитання, то про Вас можна сказати таке:

0 – 3 бали – Ви людина з низьким комунікативним контролем. Ваша поведінка стійка і ви не вважаєте за потрібне змінюватися залежно від ситуацій. Ви здатні до щирого самовираження у спілкуванні. Дехто вважає Вас «незручним» у спілкуванні саме через вашу прямолінійність.

4 – 6 балів – у Вас середній комунікативний контроль. Ви щирі, але не стримані у своїх емоційних проявах, проте зважаєте у своїй поведінці на думку людей, що навколо Вас.

7 – 10 балів – у Вас високий комунікативний контроль. Ви легко входите в будь-яку роль, гнучко реагуєте на зміни ситуації, добре відчуваєте і навіть можете передбачити враження, яке справляєте на інших.