Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сірохман. Товарознавство пакувальних матеріалів....docx
Скачиваний:
13
Добавлен:
30.04.2019
Размер:
2.86 Mб
Скачать

лони, кеги) та упаковку з використанням алюмінієвої фольги. Сучасні сумарні світові потужності з виробництва алюмінієвих банок дають змогу кожному спожити напоїв по 4 банки на рік. Близько 45 % цих потужностей припадає на США, забезпечуючи 60 % пива та 50 % безалкогольних напоїв в алюмінієвих банках. У Європі цей відсоток у середньому дорівнює 25 і 19 відповідно. Помітний динамічний розвиток цього виду упаковки в країнах Східної Європи (у Польщі за останні п'ять років виробництво пива в банках із алюмінію збільшилося в 10 разів), Китаї та краї­нах Південної Америки.

Досить інтенсивно зростає виробництва аерозольної упаковки. Вона складається із балона, клапана, розпилювальної головки і кришки. Балон виготовляється з алюмінію або з жерсті, а клапан вважається головною і найбільш технічно складною частиною аерозольної упаковки.

3.2. Допоміжні матеріали у виробництві металевої тари

При виробництві металевої тари використовують лакофарбо- вані ущільнюючі і матеріали для пайки металевої поверхні.

До лакофарбованих матеріалів належать: лаки для внутріш­нього і зовнішнього покриття металевої тари, емалі та фарби, друкувальні фарби для металевих поверхонь.

Друковані фарби для металевих поверхонь можуть бути: без­барвні та золотисті ґрунтлаки, білі та кольорові грунт-емалі, ко­льорові друкувальні фарби, прозорі безбарвні покривні лаки.

Ущільнюючі пасти бувають водно-аміачні (наносяться мето­дом наливу через розливне сопло) і розчинні (наносяться мето­дом штемпелювання).

Лаки, призначені для внутрішнього покриття металевої тари, повинні відповідати санітарно-гігієнічним вимогам: мати високу хімічну стійкість до упакованого в тару товару і високу адгезію до металевої поверхні, бути безпористими, механічно міцними, еластичними, твердими та теплостійкими, і стійкими під час три­валого зберігання.

Лаки для зовнішнього покриття металевої тари мають бути з високим ступенем білизни пігментованих матеріалів та стійкими до пожовтіння, придатними до друку фарбами на жерсті, стійки­ми до деформацій та витирання, стерилізації та пастеризації, дії

навколишнього середовища, сумісними із відповідними покрив­ними лаками.

Ущільнюючі пасти не повинні містити шкідливі домішки, ма­ти однорідну консистенцію, стабільну в'язкість, достатню меха­нічну міцність, добру адгезію до металевої поверхні.

Для припоїв важливими є висока міцність, твердість, пластич­ність і однорідність.

Паяльні рідини (флюси) використовують каніфольні і олеїно­ві. Основними компонентами їх є: каніфоль + етиловий гідроліз­ний спирт; каніфоль + бензин + конопляна олія; бензин + олеїно­ва кислота; каніфоль + олеїнова кислота + етиловий спирт; янтарна кислота + етиловий спирт; етиловий спирт + олеїнова кислота + бензойна кислота.

3.3. Класифікація та характеристика видів металевої тари

Основними класифікаційними ознаками металевої тари є: фун­кціональне призначення, матеріал, з якого виробляється тара, конструкція і технологія виробництва.

За функціональним призначенням металева тара поділяється на транспортну, споживчу, виробничу, спеціальну. До транспорт­ної відносять ящики, бочки, барабани, фляги, каністри, контейне­ри, піддони; споживчої — пляшки, туби, банки, коробки; вироб­ничої — ящики, піддони, лотки, контейнери; спеціальної — збір­на, штампована, комбінована тара.

За матеріалом виготовлення тара буває: із чорної лакованої жерсті, із білої жерсті гарячого лудження, із білої жерсті елект­ролітичного лудження, із хромованої лакованої жерсті, із алюмі­нію і його сплавів, комбінована.

За особливостями конструкцій металева тара буває прямокут­на, циліндрична, кругла і фігурна.

За особливостями технології виробництва — збірна і суцільна (штампована).

За станом захисного покриття — нелакована, лакована і літо­графована.

Найбільша частка на ринку металевої тари належить банкам для напоїв і герметично упакованим стерилізованим продуктам. Виробляється також велика кількість інших не менш важливих різновидностей металевої тари.

Металева споживча тара широко застосовується в кондитерсь­кій, консервній промисловості, при пакуванні молочних, м'ясних, рибних продуктів, олії, жирів, напоїв, плодів. Завдяки металевій споживчій тарі подовжується термін зберігання харчових продук­тів, забезпечується перевезення на далекі відстані.

Перевагою цільноштампованої тари є відсутність прикатаного дна. Оскільки банка штампується разом із дном, немає необхід­ності в пайці і упакуванні. Розповсюджені цільноштамповані бан­ки в рибоконсервній промисловості. Виготовлення ж кришок для цих банок аналогічне тому, як це робиться для збірних банок.

Велика жерстяна тара. Великі жерстяні циліндричні банки місткістю 3 л і 8 л виготовлюється із жерсті товщиною 0,28—0,40 мм на спеціальних напівавтоматах. Перевірку великих банок на гер­метичність здійснюють за допомогою водяних тестерів при тиску 0,5—0,6 атм.

Ці банки здебільшого використовують для розфасовки несте- рилізованої продукції — томат-пасти, томат-пюре, повидла, згу­щеного молока, джему і продуктів харчоконцентратної промис­ловості (сухі овочі, порошкоподібні продукти).

Банки жерстяні для консервів виготовляються з таких видів жерсті:

  • білої листової марки ЖК;

  • білої лакованої листової або рулонної марки ЖК;

  • білої електролудженої;

  • білої електролудженої лакованої;

  • чорної лакованої.

Консервні банки виготовляють двох типів:

  • І тип — циліндричні, збірні, збірні з язичком і цільноштам­повані;

  • II тип — фігурні, цільноштамповані прямокутні, овальні та еліптичні.

Залежно від розмірів і типів банок для виготовлення жерстя­ної тари застосовують різні номери жерсті.

Зовнішня і внутрішня поверхні банок можуть бути лаковані й нелаковані.

Цільноштамповані банки №8, які використовують для розфа­совки стерилізованих рибних консервів, мають бути з лакованою внутрішньою поверхнею.

Інша металева споживча тара. Крім герметичної металевої тари, яка застосовується для консервованих харчових продуктів, жерстяна тара також використовується для пакування гігроскопіч­них товарів (чай, кондитерські вироби, спеції).

Ці види споживчої тари можуть виготовлятися з білої лудже­ної жерсті або із чорної (горячо- або холоднокатаної) з відповід­ним покриттям лаком або ґрунтоемаллю.

Основні види жерстяної споживчої тари:

  • цільноштампована;

  • циліндричні збірні банки і фасовані збірні коробки.

Цільноштампована споживча тара складається із двох деталей

низу і кришки. Із цільноштампованих деталей можна виготовити круглі і фасонні банки із заокругленими кутами невеликої висо­ти. Найбільш поширені вироби круглої і овальної форм.

Циліндрична збірна споживча тара за своєю місткістю і фор­мою (висотою) може бути різною, починаючи від малих баночок (для спецій) до банок місткістю 2-3 л. Циліндричні банки самі по собі не є герметичною тарою, але при закупорюванні їх липкою водогазонепроникною стрічкою на стику кришки і низу стають майже повністю герметичними. Така тара може застосовуватися для упаковування гігроскопічних і ароматичних продуктів (какао, кава).

Фасонні збірні коробки застосовують для упакування вищих сортів чаю, кондитерських та інших виробів. Нижня частина фа­сонних коробок складається із двох деталей — корпуса і дна, які кріпляться до корпуса закаткою. Для виготовлення такої тари за­стосовується біла луджена або чорна лакована жерсть гарячої чи холодної прокатки.

Аерозольна тара з'явилась недавно, але розвиток її здійсню­ється інтенсивно. Основна відмінна особливість аерозольної тари полягає в тому, що вміст банок-балончиків знаходиться під знач­ним тиском (3—10 атм) і може виводитися окремими дозами або повністю у вигляді струменя, піни чи в розчинному стані.

Аерозольні упаковки виготовляють із чорної і білої жерсті або алюмінію способом зварювання, запаювання і глибокої витяжки. Цей вид аерозолів є відносно новим і недавно почав виготовля­тись промисловістю. Асортимент харчових аерозолів ще невели­кий. Він включає сиропи для напоїв, шоколадні напої, соуси для м'яса, збиті вершки. Застосовані газовитискачі не повинні бути токсичними, дорогими, викликати в продукті шкідливих змін. Витискувачами аерозолів харчових продуктів є азот, окис азоту і вуглекислота. Ці гази відрізняються різним ступенем розчинності продуктів.

В аерозольній упаковці використовують два основні типи клапанів. Один видає продукт у вигляді піни (збиті вершки), дру­гий — має посаджену до дна трубку, може виділяти продукти у

розпиленому вигляді. Місткість посудини харчових аерозолів становить 170—340 і 450 г, причому газовитискач займає не ме­нше 1/3 вмістимого об'єму.

За літературними даними, продукти, затарені в аерозольні упаковки, піддаються більшій внутрішній корозії, ніж упаковані без тиску. Тому внутрішню поверхню посудини слід покривати захисним покриттям.

Упаковка аерозолей під тиском не запобігає розвитку мікро­організмів і псуванню харчових продуктів. Тому правила збері­гання звичайних продуктів обов'язкові і для аерозолів.

Напівжорстка упаковка для рідких і твердих харчових продук­тів формується за рахунок алюмінієвої фольги. Алюміній легкий, не токсичний, не впливає на смакові властивості упакованого продукту, забезпечує захист від світла, водяних парів, проник­нення газів і ультрафіолетових променів, має високу механічну міцність, гнучкість, опір корозії, можливість до повторного вико­ристання. Крім того, для створення упаковок з алюмінію викори­стовується невелика кількість матеріалу. Кожна упаковка — компактна, має обмежені габарити, створюється на фасувальних автоматах.

Алюмінієві туби широко використовують для розфасовки і зберігання томатної пасти, соусів, плавлених сирів, майонезу, хрону, джему і меду. Вони мають ряд переваг перед скляною і жерстяною тарою: легкість і декоративність тари, низька вартість при малому виробництві сприяють більш тривалому зберіганню харчових продуктів без псування. Для виготовлення туб застосо­вують алюміній марок А-00 і А-0 товщиною 4-5 мм. У світовій практиці близько 30 видів продуктів упаковують в алюмінієву фольгу.

Підприємства харчової промисловості використовують фольгу з алюмінію марок А5, А6, АО товщиною від 0,008 до 0,2 мм, глад­ку і пофарбовану, кашировану сульфітним папером і пергамен­том. Пакувальні матеріали на основі алюмінієвої фольги легкі, стійкі до впливу атмосферного середовища, з високими антико­розійними характеристиками, термостійкі, міцні, здатні надавати естетичний зовнішній вигляд, нетоксичні, забезпечують абсолют­ну герметичність, газо-, порохо- і вологонепроникливість, а та­кож стерильність. Правильно підібране поєднання матеріалів з алюмінієвою фольгою дає змогу одержати такі характеристики, яких немає в жодному з відомих матеріалів.

Необхідність в алюмінієвій фользі, за даними американської фірми «Рейнольде Металз», зростатиме на 5,4 % за рік. Поясню­

ється це тим, що використання фольги в пакувальних матеріалах підвищує збереження харчових продуктів на 25 %. Витрати алю­мінієвої фольги становлять у США 2 кг, в Італії — 1,2 кг, в Японії — 1 кг, у Великобританії — 0,9 кг і в Україні — 0,3 кг на одну лю­дину.

В Україні потреби підприємств у фользі забезпечуються за рахунок експорту з Росії, Вірменії, Словаччини. У зв'язку з розвитком агропромислового комплексу і розширенням сфери застосування сучасних пакувальних матеріалів загальна потре­ба в алюмінієвій фользі в Україні зростатиме до 45—50 тис. т на рік.

З метою задоволення потреб України в алюмінієвій фользі та пакувальних матеріалах на її основі передбачено будівництво За­порізького фольгопрокатного заводу. Проектна потужність під­приємства — 36 тис. т на рік, у тому числі з гладкої фольги — 18,5 і з різними видами обробки — 17,5 тис. т. Для кави, печива, сухого молока, сублімованих та заморожених продуктів викорис­товують фольгу товщиною 0,01 мм з багатокольоровим друком, кашируванням, з нерозтяжною і поліетиленовою плівками; для йогурту, кремів — 0,04 мм з багатоколірним друком і термозвар- ним лаком; для морозива, пакетів різного призначення — 0,1 мм, пофарбовану з багатоколірним друком і кашировану з папером; для цукерок, шоколаду, пакетів з концентрованими сухими супа­ми — 0,012 мм з багатоколірним друком, кашировану з папером і поліетиленовою плівкою.

З алюмінієвої фольги випускають лотки й підноси багатора­зового використання. Лотки мають прямокутну, овальну або круглу форму і використовуються для випікання різних конди­терських виробів. Крім відповідної форми, завдяки термоста­більності фольги, забезпечується висока якість випічки. Готові вироби обгортають термоусадковою плівкою і упаковують у картонні коробки.

Одним із нових видів споживчої тари є кеги, що в перекладі з англійської мови («кег») означає бочечка. Вона являє собою цилін­дричну посудину з міцної нержавіючої сталі, що має у верхній частині отвір з різьбою, в який вкручується фіттінг з трубкою, що опускається до дна. Конфігурація кега передбачає захист його від високого надлишкового тиску.

Перші розробки кегів у Європі відносять на кінець 60-х років. Кеги призначені для пива і безалкогольних напоїв місткістю 10, 15, 20 л. У пивоварній галузі є декілька стандартів — ЕІЖО-КЕС і КЕО (табл. 3.1).

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КЕГІВ

Показники

EURO

DIM

1

2

1

2

Об'єм, л

30

50

30

50

Зовнішній діаметр, мм

408

408

381

381

Внутрішній діаметр, мм

392

392

360,5

360,5

Висота, мм

365

532

400

600

Довжина фіттінга з трубкою, мм

325

490

70

570

Висота внутрішньої порожнини кега, мм

296

461

341

541

Маса без фіттінга і трубки

9,9

11,8

9,2

11,4

Аерозольні контейнери. У виробництві металевої аерозольної тари можуть використовуватися ті самі матеріали, що й для упа­ковки харчових продуктів, але необхідно враховувати деякі особ­ливості, притаманні цьому виду упаковки із-за підвищеного вну­трішнього тиску.

З метою збереження міцності ємкості в умовах високого внут­рішнього тиску, повздовжні шви збірної аерозольної тари зазви­чай зварюють. Останнім часом в упаковці аерозолей почали все частіше використовувати цільнотягнуті або штамповані банки.

Внутрішні покриття контейнерів мають бути стійкими до дії не лише упакованої речовини, але й до впливу газовитискувача. Для внутрішнього покриття аерозольних контейнерів застосову­ють три основні види емалі: вінілові, фенольні і епоксидні.

Банки з фрикційною кришкою. Банки з фрикційною кришкою випускають різних розмірів — від 118 мл до 3,8 л. Розрізняють фрикційні кришки для звичайного та більш надійного закупорю­вання. Перші здебільшого застосовують для зберігання порошків і паст, тоді як останні забезпечують більш надійне закупорюван­ня, придатне і для рідин. У випадку, коли банка використовується як транспортна тара, кришка додатково фіксується в декількох місцях за допомогою припою або спеціальних металевих зажи­мів.

Металеві банки з різьбовим закупорюванням. Банка з криш­кою, що нагвинчується, може називатися банкою з різьбовим за­купорюванням. Банки прямокутних форм називають банками ти­пу F (F — style), розміри яких становлять від 118 мл до 7,6 л. Аналогічно круглим металевим банкам, розміри традиційно вка­

зують тризначними числами — перші дві цифри позначають розмір дна банки, а третя — висоту.

Наступним різновидом є циліндричні банки з конусоподібним верхом, місткістю від 89 до 946 мл. Банки більших розмірів ма- ють дно квадратної форми.

Металеві контейнери випускають багатьох видів: цільнотягнуті банки із ковзкою кришкою; банка із круглою основою і конусоподіб- ним верхом і кришкою, що нагвинчується; подовжений контейнер об'ємом 3,8 л, який має ручку у вигляді стрічки, і банка об'ємом 18,9 л з квадратною основою та ручкою у вигляді кільця (рис. 3.4).

а б в г

Рис. 3.4. Металеві контейнери

а — цільнотягнута банка із ковзаючою кришкою; б — банка із круглою основою і конусоподібним верхом та нагвинчуючою кришкою; в — контейнер з ручкою у вигляді стрічки; д — банка з квадратною основою і ручкою у вигляді кільця

Банки із ковзкою кришкою. Банки малої висоти із ковзкою криш­кою виготовляють штампуванням білої жерсті з наступним витягу­ванням до необхідної величини, потім зріз краю обтискується або згинається. До формування виробу на поверхню листового металу наносять литографським способом декоративні зображення. Таким способом виготовляють банки для мазі або крему для взуття.

Фігурні банки. Порівняно недавно стали виробляти банки з рел'єф- ною поверхнею, а також некруглої форми, для чого застосовують механічний, пневматичний або гідравлічний способи формування.

Алюмінієві лотки. Дрібні лотки із тонкого алюмінієвого листа застосовують для заморожених харчових напівфабрикатів і для пакування випічки. Лотки випускаються круглої, а іноді фігурної форми у різних конфігураціях. При цьому більшість лотків має гофровані бокові стінки.

Існує три основних види закупорювання: з вертикальною кро­мкою, яка відчиняється в сторону плоскої кришки; з горизонта­льною крайкою, в якій кришка приєднується термозварюванням; з горизонтальною кромкою, під яку закатується кришка. Кришки виробляють із картонних дисків (часом із прозорим віконцем),

плоскої алюмінієвої накладки, яка має направлену вниз кромку і може закатуватись під край лотка. Для упаковки продуктів, висо­та яких більша висоти лотка, застосовують випуклі накладки із алюмінію або прозорої полімерної плівки.

М'які туби. Вони використовуються в таких сферах, як упако­вка зубної пасти, фармацевтичної продукції, косметики, а також побутової і промислової хімії.

Металева туба зручна тим, що дає змогу використовувати строго необхідну кількість рідких і пастоподібних продуктів. Для закупорювання тюбиків, які передбачається застосовувати бага­торазово, використовують ковпачки, що нагвинчуються. Туби мають невелику масу, придатні для автоматизованого фасування продукції на великій швидкості, з гладкою поверхнею, на яку легко наноситься довговічне різнокольорове оформлення.

Виготовлення м' яких туб може забезпечувати пластичний метал, придатний до обробітку в холодному стані, але найбільш розповсю­дженим є алюміній. Більш крупні туби виробляють із жерсті.

Якщо контакт продукції з металевою поверхнею не допускається, тоді середину покривають воском або розчином полімерів (олов'яні туби). Для покриття алюмінієвих туб використовують фенольні, епоксидні і вінілові емалі, які мають кращі властивості, ніж віск.

Стальні бочки. У виробництві бочок застосовують як холод­нокатану, так і гарячекатану сталь. Холоднокатана сталь чистіша і на неї простіше наносити полімерні покриття.

Днища і кришки штампують із листів металу. Внутрішнє захисне покриття наноситься на кожну деталь і просушується термічним способом. По краях верхнього і нижнього днища наноситься паста для ущільнення швів, і вони приєднуються до корпуса. Верхня час­тина бочки забарвлюється, або на неї наноситься літографія.

Корозійна стійкість забезпечується фосфатируванням. Більш високу ступінь захисту забезпечують фенольні емалі. Вони ши­роко застосовуються для пакування продуктів, які потребують високої якості покриття. Крім фенольних емалей, застосовують вінілові емалі і епоксидні покриття, ПВХ, ПЕ.

Стальні бочки випускають із закатним або відкритим верхом (рис. 3.5).

Закатні бочки мають два закупорювальні вузли з фланцями розмірами 5,1 і 1,9 см, які розміщені на протилежних краях верх­нього днища бочки. На закупорювальних вузлах є різьба, вони закриваються різьбовими пробками з гумовими або азбестовими прокладками. Отвір меншого розміру призначений для вентиляції, а більш широкий — для заповнення бочки і приєднання крану.

Кільце, що стягується

болтом

Кришка

Кромка

Верхній утор s^

Обручі

'качання

Отвір діаметром 19 мм

/Отвір діаметром 51 мм

Нижній

утор

Рис. 3.5. Металеві бочки з відкритим верхом (зліва) і закатні (справа); перші мають зйомну кришку, на других днища незйомні, і для вилучення продукту є отвір під шпунт

На бочки з відкритим верхом вільно надівається кришка. При цьому в канавці навколо краю корпуса розміщують ущільнювальну прокладку, за рахунок чого кришка щільно прилягає до ободу боч­ки. Для щільної фіксації кришки використовують кільце, яке стягу­ється болтом. Обручі катання формуються на рівних відстанях від днищ і забезпечують значну міцність та жорсткість бочки.

Фляги металеві. Фляги використовують двох типів:

ФА — цільнотягнуті алюмінієві;

ФЛ — зварні стальні з наступним лудженням.

Умовні позначення містять позначення типу фляги, номіналь­ну місткість у літрах і позначення стандарту. Наприклад, умовне позначення цільнотягнутої алюмінієвої фляги місткістю 25 л ви­глядає так — ФА-25 ГОСТ 5037-97.

Фляги типу ФА виготовляють із алюмінію або алюмінієвих сплавів: корпус — із листа алюмінію або стрічки марок А7; А6; А5; А0; АДО; АДІ; АДОМ; АДІМ. Кришки виготовляють із загар­тованих листів або стрічки марок А7Н; А6Н; АОН; АДОН; АДІН Опорний обруч — із сталевого листа товщиною не менше 2 мм.

Фляги типу ФЛ виготовляють: корпус і кришка — із тонколи­стової сталі не нижче ІІ групи, опорний обруч — із стального ли­ста товщиною 3 мм.

Ручки, верхній обруч і арматуру фляг виготовляють із тон­колистової або стрічкової сталі не нижче ІІ групи або із алю­мінію і алюмінієвих сплавів. Корпус і кришки фляг типу ФЛ усередині і зовні покривають оловом марки , обручі, ручки і арматура фляг, виготовлена із сталі, покривається оловом, ци­нком або кадмієм.

На кожну флягу штампуванням наносять маркування: на­йменування підприємства-виробника або його товарний знак; умовне позначення фляги; рік і місяць виготовлення. Гаран­тійний термін експлуатації фляг — один місяць, з дня викорис­тання.

Дефекти металевої тари

До дефектів металевої тари належать: дефекти в результаті не­задовільної якості металу, неправильного режиму нагріву перед обробкою або порушення технології при обробці.

До дефектів, які виникають у результаті використання неякіс­ного металу, належать тріщини, волосовини, шлакові, усадкові раковини та рихтолу.

Тріщини виникають при гарячому обробітку червоноломкого металу або металу з великими неметалевими домішками.

Волосовини — це неглибокі тріщини, які проявляються на прокаті там, де на відливах були раковини.

Рванини являють собою різновидність тріщин з хвилястими краями. Вони виникають при обробці тиском перепаленої або не- догрітої сталі і при холодній обробці металу з наклепом.

Плівки — це тонкі плівки на поверхні прокату, які легко відді­ляються. Проявляються при обробці сталі з застиглими на поверх­ні бризками металу.

Раковини — це відкриті або закриті порожнини в тілі відлив­ки. Розрізняють раковини газові з гладкою поверхнею, усадкові з шорсткою поверхнею, земляні, заповнені формувальною суміш­шю, шлакові, заповнені шлаком.

У результаті неправильного режиму нагріву може виникнути перепалення металу.

Перепалення металу є наслідком нагріву сталі до температури вище 1250 °С в окислювальному середовищі і виражається в по­яві на поверхні зерен металу окислювальної плівки. Це послаб­лює міжкристалічний зв'язок, обумовлює крихкість і появу трі­щин при обробці металу тиском.

Порушення технології при обробці тиском може бути причи­ною невідповідності форми і розмірів деталей кресленням, забо­їн, ум'ятин, подряпин, гофру.

Невідповідність форми і розмірів деталей кресленням виникає при обробці заготовок на несправному чи застарілому обладнанні. Цей дефект може проявлятись у неправильному профелю або не за­повненні кутів при прокатці, у перекосі або неповній фігурі поковки при об'ємній штамповці, у потовщенні стінок при листовій штампов­ці, у потовщені або потоншенні стінок при листовій штамповці тощо.

Вмя 'тини — це сліди від заштампованої в тіло деталі окали­ни, частинки якої відвалюються при очищенні.

Задирки — гострі виступи на краях деталей. Вони утворюють­ся при ковці або вирубці, коли погано підігнані частини штампу.

Подряпини виникають у вигляді вертикальних рисок на виро­бах, які виготовляють витяжкою, при поганій обробці поверхні штампів або коли у змазку штампів попадають піщинки, частин­ки окалини або металевої стружки.

Гофри — це хвилеподібні складки на виготовлених витяжкою деталях при використанні тонкого листового металу, а також при слабкому притиску кільця-складкотримання.

Іржавіння — червоно-бурі плями. Цьому сприяє електрохіміч­на неоднорідність олов'яного і лакового покриття. Іржавіння же­рсті відбувається у місцях пошкодження захисного покриття. Розрізняють три ступені іржавіння металевої тари: перший — ір­жу легко видалити при протиранні банок ганчіркою; другий — іржа порушила шар полуди, після протирання залишаються чорні плями; третій — іржа утворила раковини в жерсті.

Забруднення банок і етикеток — унаслідок поганого лиття банок після стерилізації, використання неконденсаційного клею і в процесі транспортування і зберігання.

Неправильне наклеювання та пошкодження етикеток — уна­слідок не відрегульованості етикетного верстата.

Потьоки — при поганій герметизації банок, унаслідок чого з неї витікає продукт.

Деформація банок — недбале ставлення до консервів під час укладання в транспортну тару, вантажно-розвантажувальних операцій, транспортування, зберігання і реалізації.

Деформація днища і кришки у вигляді кутика на бортику — внаслідок надмірного тиску в нагрітій банці, особливо при вико­ристанні тонкої жерсті.

Потемніння внутрішньої поверхні банки «мармуровість» — називають сульфідним потемнінням (фіолетові і чорні плями).

Причиною виникнення є реакція між сірчистими сполуками, що утворюються при розпаді білків у процесі стерилізації, з оловом.

Схід полуди — взаємодія речовин продукту з оловом.

Бомбаж — здуття денця і кришки внаслідок утворення в бан­ці тиску вище від атмосферного.

Розрізняють три види бомбажу:

Мікробіологічний — унаслідок життєдіяльності газоутворюючих мікроорганізмів, спори яких зберігаються при стерилізації або мік­роорганізмів, які проникли в банку при порушенні герметичності. При цьому виділяються гази (NH3, сіркового, CO2 , меркантани), які тиснуть на денце кришки і банки, спричиняють здуття (бомбаж) її;

Хімічний — виникає при тривалому зберіганні. Це наслідок взаємодії речовин продукту (органічних кислот) з поверхнею ба­нок (металом). Водень, який виділяється під час реакції, спричи­няє вздуття (бомбаж); фізичний — буває термічний і несправжній.

Термічний — виникає внаслідок укладання в банки холодних напівфабрикатів, недостатнього вакуумування банок, заморожу­вання консервів у процесі транспортування і зберігання.

Несправжній виникає при переповненні банок або неправиль­ному їх закупорюванні.

Контрольні питання

  1. Основні переваги металевих пакувальних матеріалів.

  2. Для яких цілей використовується біла жерсть?

  3. Які шляхи раціонального використання жерсті при виробництві тари?

  4. Які види жерсті виробляють металургійні підприємства і чим во­ни відрізняються між собою?

  5. За якими ознаками класифікують білу жерсть електролітичного лудження?

  6. Чим відрізняється біла жерсть від хромованої лакованої жерсті?

  7. Які основні споживні властивості алюмінієвої фольги?

  8. В яких галузях промисловості використовується алюмінієва фольга?

  9. Які допоміжні матеріали використовують при виробництві мета­левої тари?

  10. За якими основними ознаками класифікують металеву тару?

  11. Класифікація та характеристика основних видів металевої тари для упакування продовольчих та непродовольчих товарів.

  12. Характеристика металевої консервної тари.

  13. Організація контролю якості металевої тари.

  14. Як здійснюють маркування металевої тари?

  15. Дефекти металевої тари.

4

СКЛО І СКЛЯНА ТАРА

4.1. Скло і склотарна галузь

Скло вважається другим після бронзи матеріалом, створеним руками людини більше 5000 років тому. Нова технологія виготов­лення скляних виробів методом дуття з'явилася у 200 р. до н.е. Скло спочатку стало атрибутом королівських дворів, а потім важ­ливим елементом розвитку торгівлі. Воно продовжує відігравати значну роль у нашому житті й сьогодні (пляшки, банки, ампули тощо).

Скло має ряд особливо цінних переваг:

  • хімічна нейтральність забезпечує збереження харчових про­дуктів без суттєвих змін;

  • прозорість особливо цінна для деяких харчових продуктів, хо­ча вимагає додаткового захисту від дії світла; для більшості видів;

  • міцність та стійкість до навантажень забезпечує розливання, закупорювання, в окремих випадках — вакуумування;

  • стійкість до внутрішнього тиску дає змогу випускати газо- вані напої та аерозольні товари;

  • стійкість до нагрівання. Скло витримує температуру до 500 °С, хоча різка зміна температури не повинна бути надвеликою та швидкою. Значна кількість товарів фасується в нагрітому стані або після фасування проводиться їх стерилізація.

Серед недоліків скла можна виділити крихкість та велику пи­тому вагу. За останні роки маса скляних пляшок та банок значно зменшилася, проте транспортні витрати порівняно вищі, ніж в інших упаковках.

Для скла характерні технологічні властивості (в'язкість, поверх­невий натяг, кристалізаційна здатність) та експлуатаційні (оптич­ні, термічні, хімічні та механічні).

Згідно з гідролітичною класифікацією існує п' ять класів скла:

^ I клас — скло , яке не розчиняється водою (кварцове скло);

^ II клас — стійке скло (хіміко-лабораторне скло та окремі види тарного скла);

^ III клас — тверде апаратне скло (більшість тарного скла та промислове скло);

^ IV клас — м'яке апаратне скло;

^ V клас — нестійке скло (легко розчиняється у воді).

Для виробництва тарного скла використовуються такі основні матеріали — кварцовий пісок, сода, сульфат, доломіт, вапняк, глинозем, польові шпати. Допоміжними матеріалами при вироб­ництві скла є: освітлювачі, знебарвлюючі речовини, барвники, окислювачі, відновлювачі.

Виробництво тари зі скла в Україні має давні традиції. На її території розміщено 68 підприємств, які включають близько 150 скловидних печей, загальною потужністю майже 1 млн т скломаси на рік. Наприкінці 80-х років в Україні вироблялось 2,2—2,3 млрд умовних (у перерахунку на 0,5 л) пляшок та банок.

Склотарна галузь помітно розвивається завдяки підвищенню попиту на пиво і лікеро-горілчані вироби. Важливим стимулом у цьому можна вважати визначеним фактором покупки безпеку для здоров'я споживача, а екологічні аспекти тари і упаковки відне­сені до першочергових пріоритетів вибору.

Загальний обсяг ринку склотари в Україні становить приблиз­но 628 тис. т у натуральному вимірі або 147 млн $ у грошовому. Основним споживачем склотари в нашій країні є харчова проми­словість, частка якої досягає 94 % (591 тис. т) обсягу ринку в на­туральному і 85 % (125 млн $) у грошовому вимірі. Друге місце за обсягом споживання займає тара для медичної промисловості з показниками, відповідно, 4 % (23,9 тис. т) і 11,2 % (16,4 млн $). На парфумерне скло припадає всього 1,3 % обсягу ринку в нату­ральному виразі (рис. 4.1).

10%

4%

37%

49%

□ Пляшки

□ Консервна тара

□ Парфумна тара

□ Тара для медичних препаратів

Рис. 4.1. Асортиментна сегментація загального обсягу склотари, %

Більшість компаній в Україні виготовляє безкольорову скло- тару (14 заводів), зелену і оливкову виробляє 4 підприємства, ко- ричневу — лише одне. Виробництвом склобанок і склопляшок займається 7 підприємств, лише пляшок — 7, лише банок — 3 підприємства. За даними асоціації «Скло України», у 2003 р. в цілому по галузі спостерігаються збільшення обсягів виробницт- ва на 14 % (табл. 3.1; рис. 3.1; 3.2).

Таблиця 4.1

ВИРОБНИЦТВО СКЛОТАРИ В УКРАЇНІ, 2003—2004 рр.

Виробник

Виробництво склотари в І кварталі 2003р., млн шт.

Частка, %

Виробництво склотари в І кварталі 2004р., млн шт.

Приріст/спад, %

Частка, %

ВАТ «Гостомельський склозавод»

65,1

14,5

74,6

15

11,8

ТОВ «Бучанський завод склотари»

33,5

7,44

69,2

107

11

ЗАТ «Укрсклопром»

81,5

18,1

66,1

-19

10,4

ЗАТ «Консюмерс-Скло-Зоря»

42,9

9,5

55,4

29

8,7

ЗАТ «Керченський скляний комбінат»

0,0

0

50,3

8

ВАТ «Рокитнянський скляний завод»

37,0

8,22

50,1

35

7,85

ТОВ «Вольногорське скло»

24,6

5,5

46,1

87

7,3

ЗАТ «Костопільський завод склови- робів»

18,2

4

45,9

152

7,25

ЗАТ «Київський склотарний завод»

31,4

6,67

44,1

40

6,9

ВАТ «Біомедскло»

19,3

4,3

24,0

24

3,8

ТОВ «Торгова компанія «Кристал»

13,3

2,95

22,8

71

3,6

ВАТ «Пісковський завод скловиробів»

30,4

6,75

20,7

-32

3,3

ТОВ «Артемівський завод скловиробів»

14,4

3,2

17,1

19

2,7

ВАТ «Симферопільський склотарний завод»

9,9

2,2

15,1

53

2,4

ТОВ СПП «Скло»

13,2

2,9

14,4

9

2,3

  • Гостомельський склозавод

  • Рокитнянський склозавод

  • «Консюмерс-Скло-Зоря»

  • «Вольногорське скло»

  • Костопільський завод скловиробів

  • «Біомедскло»

  • «Кристал»

  • «Скло »

  • Інші

Рис. 4.2. Структура ринку виробництва склотари, %

Виробник

Виробництво склотари в І кварталі 2003р., млн шт.

Частка, %

Виробництво склотари в І кварталі 2004р., млн шт.

Приріст/спад, %

Частка, %

ТОВ «Південно-українська скляна компа­нія»

8,4

1,87

8,2

-2

1,3

ТОВ «Рогачинський»

3,6

0,8

7,7

114

1,2

ТОВ «Парфумерно-косметичний ком­бінат «Росо»

0

0

1,4

-

0,2

ТОВ ПКБ «Биковське скло»

3,4

0,76

0

-

0

ТОВ ПКБ «Свалява-скло»

0,2

0,04

0

-

0

Усього

450,3

100

633,2

41

100

Останніми роками помітно зріс імпорт склотари (об'єми експорту). Це пояснюється тим, що темпи зростання скляної промисловості значно відстають від показників виробництва алкоголю.

Більша частина експортованої продукції у склотарі (до 90 %) відправляється в Росію, незначна частка — у Молдову (3 %), Бі­лорусь (2 %), Латвію (2 %) і Литву (1 %).

  • Гостомельський склозавод

  • Рокитнівський склозавод

  • «Консюмерс-Скло-Зоря»

  • «Вольногорське скло»

  • Костопільський завод скловиробів

  • «Біомедскло»

  • «Кристал»

  • «Скло»

  • Інші

Рис. 4.3. Виробництво пляшок в Україні, І квартал 2004 р., %

Розвиток українського ринку склотари в сегменті горілчаних пляшок значною мірою визначається тенденціями на ринку горіл- ки і продовжує інтенсивно розвиватися (рис. 4.2—4.4).

Обсяг сучасного українського ринку в сегменті горілчаних пляшок становить 600 млн шт. на рік. Із них близько 210 млн пляшок припадає на ексклюзивну тару. Значними споживачами пляшок є такі бренди-лідери, як Nemiroff, «Союз-Віктан», «Геть- ман», «Олімп», «Мягков», які разом займають приблизно 64 %

горілчаного ринку.

150

17^ 600

^gy

10й0 J-"-^00

125

Рис. 4.4. Прогнози обсягів виробництва склотари в 2004 р., млн шт.

Основні виробники горілчаної тари в Україні, у свою чергу, представлені підприємствами ВАТ «Гостомельський склозавод», ВАТ «Рокитнянський склозавод». ЗАТ «Консюмерс-Скло-Зоря», ТОВ «Вольногорське скло». Підприємства повністю модернізують і збільшують виробничі потужності (рис. 4.5), що дає змогу випуска- ти склотару високої якості — якісні горілчані пляшки для торгових марок «Первак», «5 Капель», «Пісня», «Київ», «Старий друже», «Шустов», «Мягков», «Карат», «Наливайко», «Львів».

12,8_ 25

;ш^,

10 12 15

  • алкогольна

  • пивна

  • безалкогольна

  • консервна

  • інша

  • винна

  • Торгова компанія « Кристал»

  • Костопільський склозавод

  • «Вольногорське скло»

  • «Консюмерс-Скло -Зоря»

  • Рокитнянський склозавод

  • Інші виробники

  • Гостомельський склозавод

Рис. 4.5. Виробництво пляшок в Україні, І кв. 2004 р., %

У галузі запроваджено технологію вузькогорлого пресовидуван- ня — narrow neck press and blow (NNPB), що дає можливість отри­мати склотару полегшеної маси. Швидкість ліній становить близько 220 пляшок за хвилину. Головна відмінність нового методу від тра­диційного подвійного видування в тому, що в чорновій формі «пулька» (заготовка пляшки) не видувається, а пресується за до­помогою металевого плункера, після чого видувається в чистовій формі. Маса краплі контролюється лазерним детектором. Метод вузькогорлого пресовидування не тільки дає змогу позбутися оптич­ного ефекту «пояса» на пляшці, а й забезпечує рівномірний розпо­діл скла стінками пляшки, що дає значну (до 30 %) економію ма­теріалу і підвищення міцності склотари. Ідеально товщина стінки по всьому корпусу пляшки (1,8—2 мм) забезпечує практично по­вну відсутність «критичних» місць. Тара, вироблена за допомогою нової технології, дає змогу споживачеві знизити витрати на транс­портування та мінімізувати биття на швидкісних лініях розливання.

4.2. Скляна тара

Значну питому вагу в тарообігу займає скляна тара. Скляною тарою називають групу скляного посуду, яка призначена для фа- сування, транспортування, зберігання і використання при спожи­ванні різних продуктів. Скляна тара є незамінною для упакування багатьох харчових продуктів і напоїв.

За призначенням скляну тару поділяють на: пляшки для хар­чових продуктів, банки для харчових продуктів, пляшки і банки

для дитячого харчування, пляшки і банки для товарів побутової хімії, банки і флакони для парфумерно-косметичної продукції, тара скляна для лікарських засобів.

Залежно від виду рідини для розливу пляшки поділяють на групи (табл. 4.2).

Таблиця 4.2

КЛАСИФІКАЦІЯ ПЛЯШОК

Номер групи пляшок

Найменування рідини, що розливається

Вміст СО2 (тиск СО2), % кПа

1

Шампанське, вина грайливі

0,55 (350) і більше

2

Вина газовані Винні напої газовані

0,37 (200) і більше 0,30 (150) і більше

3

Безалкогольні напої сильногазовані

Більше 0,40 (230)

4

Пиво

Безалкогольні напої: середньогазовані слабогазовані

0,30 і більше

0,30 до 0,40 (150—230) 0,20 до 0,30 (65—150)

5

Харчові рідини, які не містять СО2: соки, спирт, горілка, лікеро-горілчані вироби, коньяк, винні напої, рослинна олія

Скляну тару поділяють на вузькогорлу (внутрішній діаметр горла до 30 мм) і широкогорлу (внутрішній діаметр горла більше 30 мм).

Вузькогорла скляна тара виготовляється із знебарвленого, на­півбілого і забарвленого світлозахисного скла і поділяється на такі види:

• Пляшки для харчових продуктів із знебарвленого скла.

  1. Пляшки для розливання марочних вин під кроненкоркове закупорювання, під закупорку поліетиленовою і корковою проб­ками, алюмінієвим ковпачком (тип І, номінальна місткість 750 мл, 500 мл, 375 мл).

  2. Пляшка для розливання вищих сортів горілки і коньяків під закупорювання корковою пробкою, алюмінієвим і нагвинчу­ючим ковпачком (тип III, номінальна місткість 500 мл, 250 мл).

  3. Пляшка для розливання горілки під закупорювання алю­мінієвим ковпачком (тип V, номінальна місткість 100 мл).

  4. Пляшка фігурна №1 для розливання лікерів під закупорюван­ня алюмінієвим ковпачком (тип VI, номінальна місткість 500 мл).

  1. Пляшка фігурна №2 для розливання наливок, настойок під закупорювання алюмінієвим ковпачком (тип VII, номінальна міс­ткість 500 мл).

  2. Пляшка фігурна «Мисливська» для розливання гірких на­стойок під закупорювання алюмінієвими і нагвинчуючими ков­пачками (тип VIII, номінальна місткість 250 мл).

  3. Пляшка фігурна «Вишнева» для розливання наливок, на­стойок під закупорювання алюмінієвим ковпачком (тип IX, номі­нальна місткість 500 мл, 250 мл).

  • Пляшки для харчових продуктів із напівбілого або знебарв­леного скла.

    1. Пляшка для розливу різних консервованих продуктів під кроненкоркову закупорку (тип СКК 26-1, номінальна місткість 125 мл, тип СКК 26-2, номінальна місткість 250 мл).

    2. Пляшка для розливання горілки і горілчаних виробів під закупорку алюмінієвим ковпачком (тип IV, номінальна місткість 250 мл, 500 мл).

    3. Пляшка для розливання безалкогольних напоїв під кроненко­ркову закупорку (тип XI, номінальна місткість 500 мл, 330 мл).

    4. Пляшка для розливання олії під закупорку пробкою або алюмінієвим ковпачком (тип XIV, номінальна місткість 544 мл, 272 мл).

  • Із забарвленого скла.

    1. Пляшка із темно-зеленого скла для розливання виноград­них і фруктово-ягідних вин під закупорку кроненкорковою, полі­етиленовою або корковою пробкою і алюмінієвим ковпачком (тип І, номінальна місткість 750 мл, 500 мл, 375 мл).

    2. Пляшка із темно-зеленого скла для розливання шампансь­ких вин під закупорку поліетиленовою або корковою пробкою (тип II, номінальна місткість 800 мл, 400 мл).

    3. Пляшка із темно-зеленого або оранжевого скла для розли­вання пива і мінеральної води під закупорку кроненкорковою пробкою (тип X, номінальна місткість 500 мл, 330 мл).

Широкогорла скляна тара виготовляється із знебарвленого, напівбілого, забарвленого скла. До неї належать такі види тари:

  • Тара для харчових продуктів із знебарвленого або напівбіло­го скла.

1. Пляшка для розливання пастеризованого молока і молоч­них продуктів під закупорку алюмінієвим ковпачком і комбіно­вану закупорку картонним кружком або алюмінієвим (тип XII, номінальна місткість 1000 мл, 500 мл і 250 мл).

  1. Баночка для розливання простокваші під комбіновану заку- порку картонним кружком або алюмінієвим ковпачком (тип XIII, номінальна місткість 200 мл).

  2. Пляшка широкогорла для консервів (СКО — 58-2, номіналь- на місткість 500 мл).

  3. Склянка для консервів (СКО — 70-1, номінальна місткість 200 мл).

  4. Банка для консервів (СКО — 58-1, номінальна місткість 200 мл).

  5. Банка для консервів (СКО — 83- 5, номінальна місткість 350 мл).

  6. Банка для консервів (СКО — 83-1, номінальна місткість 500 мл).

  7. Банка для консервів (СКО — 83-2, номінальна місткість 1000 мл).

  8. Бутлі для консервів (СКО — 83-6, номінальна місткість 2000 мл).

  9. Бутлі для консервів (СКО — 70-2, номінальна місткість 3000 мл).

  10. Бутлі для консервів (СКО — 83-3, номінальна місткість 3000 мл).

Для розливу і реалізації вина, горілки, горілчаних виробів, ко- ньяку, пива, безалкогольних напоїв, мінеральних вод, лікерів, на- стойок, наливок, соків, шампанських вин передбачено такі типи пляшок, які відрізняються кольором скла, місткістю, конфігура- цією і розміром вінчика горловини (табл. 4.3).

Таблиця 4.3

ПРИЗНАЧЕННЯ ТИПІВ ПЛЯШОК

Тип пляшок

Призначення пляшок

ІІ, XVIII

Для шампанських, газованих (шипучих) вин і винних напоїв

V

Для сильногазованих напоїв

X, XI

Для пива, середньо- і слабогазованих безалкоголь­них напоїв, соків

III, IV, VI, XIIXVI, XIXXXIV, XXVII

Для горілки, спирту, коньяку (бренді), лікеро- горілчаних виробів

I, VIII, XVII, XXV, XXVI

Для вина, винних напоїв

VII, IX

Для олій

XI

Для соків

Залежно від виду закупорювання для вінчиків горловини за­стосовують такі умовні позначення:

КН (К) — вінчик комбінований під кронен-пробку, алюмініє­вий ковпачок і пробку;

КПНв (КП) — вінчик високий під кронен-пробку;

КПНн — вінчик низький під кронен-пробку;

Ш — вінчик під коркову або поліетиленову пробку пляшок для шампанських і ігристих вин;

КПШ — вінчик комбінований під кронен-пробку, коркову і поліетиленову пробки пляшок для шампанських і ігристих вин;

А — вінчик під алюмінієвий ковпачок;

ВКП — вінчик комбінований під закупорювання гвинтовим ковпачком;

ВП — вінчик під закупорювання гвинтовим ковпачком;

П-26 — вінчик під пробку;

П-27 — вінчик під пробку;

П-28 — вінчик під пробку;

П-29-А — вінчик під пробку;

П-29-Б — вінчик під пробку;

П-30 — вінчик під пробку;

П-32 — вінчик під пробку;

ПР-32 — вінчик під пробку;

КМП-30 — вінчик під кронен-пробку модернізований;

КМП-32 — вінчик під кронен-пробку модернізований;

КМП-36 — вінчик під кронен-пробку модернізований;

Гуала — вінчик під закупорювання поліетиленовим ков­пачком;

В — вінчик горловин під гвинтове закупорювання.

Умовне позначення пляшок при замовленні повинно містити: позначення типу пляшки, позначення типу вінчика горловини, номінальну місткість пляшки, позначення стандарту. Наприклад, умовне позначення пляшки типу І з комбінованим вінчиком гор­ловини, номінальної місткості 700 см3, має вигляд: Пляшка типу І-К-700 ДСТУ (ГОСТ 10117.2-2003).

Для розфасовки герметично закупорених консервованих про­дуктів використовують скляні банки і балони. Вінчики горловини виготовляють трьох типів:

    1. — обкатний;

    2. — обжимний;

    3. — різьбовий.

Умовні позначення банок складаються з позначення типу, діа­метра вінчика горловини і місткості (табл. 4. 5).

МІСТКІСТЬ І УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ БАНОК ДЛЯ КОНСЕРВІВ ВІТЧИЗНЯНОГО ТА ІМПОРТНОГО ВИРОБНИЦТВА

Вітчизняні банки

Імпортні банки

Номінальна міст­кість, мл

Номер вінчика горловини

Максимальна ма­са 100 шт., кг

Умовні позна­чення

Номінальна міст­кість, мл

Маса 100 шт., кг

Конфігурація він­чика горловини

100

58

11

Б-1-83

345

21*1,5

Заокруглена з круговим виступом — карнизом

200

58

15

Б-2-83

500

26 ± 2,0

350

68

18

Б-3-83

780

38 ± 2,0

350

82

19

Б-1-70

386

22, 511, 5

500

82

25,5

Б-2-70

850

52 ± 2

Пряма, циліндрична

650

82

30

800

82

33

1000

82

41

2000

82

75

В-183

786

41+2

Пряма, циліндрична

3000

82

96

5000

82

120

5000

100

135

10000

82

240

Згідно з нормативною документацією маркування скляної та­ри включає:

  • відбиток товарного знака підприємства-виробника;

  • номінальну місткість (л);

  • рік виготовлення виробу (дві останні цифри). Маркування може містити додаткову інформацію про номер

форми і вказівки щодо належності до національного стандарту на скляну тару. Маркування наносять у вигляді відбитку на дно або нижню частину корпуса в місцях переходу дна в стінку скляної тари (рис. 4.6).

Рис. 4.6. Маркування скловиробів

1 — рік виготовлення; 2 — торговий знак;

3 — місткість; 4 — номер форми

На тарі, призначеній для рибної, парфумерної, косметичної і медичної продукції, маркування не обов'язкове.

Відвантажують пляшки однакової місткості, запаковані у ро­гожні кулі з перестильним сухим пакувальним матеріалом — сі­ном, стружкою, або укладені рядами з обов'язковим перекладан­ням сухим пакувальним матеріалом кожні 2-3 ряди.

При відвантаженні пляшок, укладених рядами у критих ваго­нах, дверні прорізи вагонів обов'язково розшивають пиломатері­алом, а простір між дверними прорізи і останніми рядами пляшок щільно заповнюють сухим пакувальним матеріалом.

Скляна тара місткістю до 1000 мл пакується в картонні або в дерев'яні ящики, в які вкладають контрольні талони, де вказують завод-виробник, тип тари, дату виготовлення, номер зміни і но­мер машини.

Скляну тару місткістю від 1000 до 3000 мл пакують у де­рев'яні ящики-клітки або транспортують без упаковки, але на гор­ло тари накладають захисні ковпачки.

Допускається відвантаження консервної скляної тари з укла­данням у штабелі рядами з обов'язковим перестиланням сухим пакувальним матеріалом: тару місткістю до 1000 мл — через ко­жні 3 ряди, місткістю понад 1000 мл — через кожний ряд.

Існує ряд технологій, які направлені на поліпшення стандар­тних властивостей скла. У наші дні скло значно легше і міцні­ше, ніж у минулому. Деякі виробники починають використову­вати полімерні покриття для поліпшення його базових влас­тивостей. Американський концерн запровадив нову технологію, завдяки якій за рахунок міцного зовнішнього шару скло стало на 20 % стійкіше. При цьому економиться значна частина мате­ріалу, 10—20 % електроенергії, яка використовується при його виготовленні, здешевлюється транспортування через зниження маси склотари. Пляшки зберігають свою конкурентоспромож­ність за рахунок оригінальної форми, кольору, привабливої ети­кетки.

Багато виробників скла акцентують увагу на своєрідній при­роді скла. Ряд фірм наносять кольорові, екологічно чисті покрит­тя на склотару за допомогою трафаретного або штампового дру­ку. Цей метод переважно використовується для створення юві­лейних або рекламних пляшок для пива. Він може бути викорис­таний і для перетворення «стандартної» пляшки для пива в екс­клюзивну.

Німецька фірма «Бесо Сіаз» пропонує наносити на пляшку до 4 керамічних кольорів і отримувати такі візуальні ефекти, як ма­товість, прозорість. При цьому тара не тьмяніє навіть після бага­торічного використання.

Для скляної (оборотної) тари перспективною є «змивна» са- моклейна етикетка з полімерної тари, яка наноситься за допомо­гою клею на водяній основі. Ці етикетки витісняють «пряме» на­несення друку на тару.

Європейський ринок склотари через високу вартість транспор­тування скла поділений на регіони.

Україна має певні досягнення у виробництві якісної склотари. Для фасування вина використовують скляні пляшки різної міст­кості (0,5—1,5 л) і форм, а також бутлів великих розмірів, обпле­тених лозою, і з ручками. Великі скляні бутлі встановлюють у металеві футляри.

Скло для винних пляшок повинно бути достатньо прозорим для можливості огляду продукції. Пляшки місткістю 1,0 та 1,5 л з темно-зеленого скла повинні витримувати внутрішній тиск 0,8 МПа, пляшки місткістю 0,8 л для шампанського тиражного виробництва — 1,7 МПа, а для резервування вин — 1,4 МПа. Заводи шампанських вин України вишукують можливості ви­пуску продукції у склотарі місткістю від 0,2 до 6 л і більше як сувенірної.

ВАТ ПКП «Бучанський завод скловиробів» першим в Україні освоїв виробництво матових пляшок з використанням піскостру­минного обладнання для упакування оригінальних лікерів.

Однією з позицій Державної програми розвитку тари і пакуваль­них матеріалів в Україні є організація виробництва скляної тари і за­купорювальних засобів типу «твіст-офф», які позначені у вітчизня­ній нормативній документації «тип Ш». Ця тара призначена для розфасовування консервів як дитячого, так і загального призначення. Наступним етапом є організація виробництва тари і закупорюваль­них засобів типу «ПТ». У світовій практиці їх використовують при виробництві консервів дитячого харчування. Горловина скляної тари типу «ПТ» виконана у вигляді циліндра, який переходить у верхній частині в легко звужуючий зрізаний конус. На боковій поверхні ци­ліндра нанесена неглибока багатохідна різьба. Початок кожного на­ступного витка різьби перекриває попередній. Торцева поверхня кінчика горловини плоска, що забезпечує герметизацію при закупо­рюванні. В Україні для організації виробництва нової скляної тари і закупорювальних засобів типу «ПТ» затверджено нормативні доку­менти, в яких цей тип тари позначений «тип IV» (ТУ У 46.72.153.98 «Банки скляні для консервів з вінчиком горловини типу IV («ТП»).

Для зниження маси скляної тари, оперативного переходу од­ного виду асортименту до іншого необхідно впровадити нове по­коління склоформуючого обладнання, зокрема лінійно-секційні машини типу ІС.

У найближчі роки планується на Херсонському заводі склови­робів запустити в експлуатацію цех з виготовлення склотари для пакування продуктів дитячого харчування на трьох лініях ІС по­тужністю 135 млн на рік. Намічено реконструювати виробництво тари, зокрема пляшок, на Костянтинівському й Херсонському за­водах скловиробів, Пісківському й Рокитнянському склозаводах, упровадити 4 лінії ІС. Таким чином, випуск сучасної тари зросте в 1,7 раза порівняно з нинішніми обсягами.

Скляна тара випускається широкого асортименту і місткості. Основне місце належить пляшкам і банкам, а також менш поши­реним видам тари.

Скляна упаковка залишається важливою тарою для харчових продуктів і напоїв унаслідок гігієнічності, декоративності і зруч­ності споживання продукту. У Великобританії за останні роки цій тарі приділяється особлива увага, організовано навіть фірму Glasspac для інтенсифікації досліджень і практичного викорис­тання нових розробок у галузі склотари. Завдяки інтенсивній ро­боті вдалось значною мірою пом'якшити недоліки скляної тари,

підвищити її міцність і знизити витрати скла. Зараз десятки фірм Великобританії випускають міцну, полегшену, вишукану склота­ру і ефективно утилізують використану. Найбільша із фірм Rockware Glass випускає до 2,4 млрд одиниць скляної тари на рік, забезпечуючи значну частину потреби країни та експортних по­ставок продовольчих товарів.

Фірма Vetropack є однією із провідних з виготовлення скляної тари. Свої зусилля вона спрямовує на зменшення маси при опти- мізації пляшок і збереження їх міцності. Щороку вона поставляє на ринок понад 50 нових виробів.

Фірма Saint-Gobain Oberland AG створила спосіб проекту­вання скляних упаковок згідно з побажаннями клієнтів. Вільно вибрані параметри конструкції з' єднуються в уніфікованому ву­злі у загальну картину. При цьому виникають багаточисельні можливості для створення нової конструкції: від підбирання го­рловини, різних можливостей закупорювання до структури по­верхні скла.

У Німеччині розглядається можливість виготовлення із скла широкого асортименту пляшок будь-якої форми і кольору з при­вабливим зовнішнім виглядом, використання яких сприяє більш успішній реалізації продукції, порівняно з упаковками із пласти­ків, картону і металу. Колір пляшок може бути найрізноманітні­шим, починаючи від кобальтового синього до рубіново-червоно­го. За результатами опитування у більшості районів Німеччини, 38 % опитаних надають перевагу пляшкам із безколірного скла, 21 % — пляшкам із зеленого скла, 14 % — із синього скла (нада­ють перевагу жителі південних районів).

Німецька фірма «Rastal GmbH & Co» випускає скляні пляшки декоративної форми і різної місткості для напоїв. Досліджено, що завдяки привабливому зовнішньому вигляду цих пляшок приско­рюється збут напоїв, незважаючи на порівняно високу ціну. Крім того, завдяки невеликим розмірам пляшок полегшується збері­гання напоїв.

Запатентовано програму перевірки пустих пляшок з викорис­танням модульних секцій. Використання цих секцій дає змогу прискорити перевірку пустих пляшок для багаторазового викори­стання. Вони відрізняються компактністю і для їх розміщення потрібно невелику площу. В них можна перевірити габарити, розмір горловин і чистоту та вміст сторонніх матеріалів. Продук­тивність секцій досягає 65 тис. пляшок/рік.

СП «Фоліо Плюс» випускає національну керамічну фігурну посудину для спиртних напоїв «куманець», яка використовується

як прикраса і є основою для виготовлення пляшок певних марок горілки. Розроблений комплект складається з етикетки і коробки. Коробку виготовляють із картону Alaska і вона має вставку із мі- крогофрокартону, яка служить для укріплення конструкції. Осо­бливістю упаковки є наявність гарячого тиснення фольгою, кон- греву, UV-лакування. Етикетка водночас виконує функцію контр- етикетки, читається на просвіт крізь задню стінку пляшки і від­друкована на прозорій плівці Orakal.

Дефекти банок і вади скла

Скло може мати низку специфічних дефектів, які негативно впливають на якість тари (табл. 4.6).

  1. Посічення — мікроскопічна тріщина, яка має характерний дзеркальний блиск (утворюється у розпеченому склі. Як правило, не має тенденції до мимовільного росту).

  2. Бульба — газове включення, що утворює порожнину в то­вщі скла (бульби бувають сферичні, видовжені, відкриті, закриті, прозорі або покриті тонкою білуватою плівкою).

  3. Мошка — дрібні круглі бульби, діаметром не більше 0,8 мм, скупчені на одній ділянці.

  4. Камені — сторонні непрозорі включення різноманітної фор­ми, розмірів та кольору.

  5. Звилина — оптична неоднорідність у склі у вигляді ниток довільної форми, вузлів, джгутів.

  6. Складка — порушення зовнішньої поверхні вузької нерів­ності кишенеподібного січення.

  7. Кованість — нерівність поверхні корпуса банки у вигляді дрібної хвилястості.

  8. Гострий шов — дефект скляної банки у вигляді шва з не- округленою поверхнею.

  9. Подвійний шов — шов, що утворюється від незбігу швів чистової та чорнової форм.

  10. Задирка — гострий виступ на вінці горловини, утворений через обробку робочої поверхні горлових кілець.

  11. Скляна нитка — дефект у вигляді видовженого утворення на внутрішній поверхні скляної банки, що з' єднує протилежні стінки або стінку з дном.

  12. Скляна стрілка — дефект у вигляді видовженого гострого утворення на внутрішній поверхні скляної банки, що відходить від стінки або дна і не з'єднується з протилежною стінкою.

  1. Потертість — абразивне пошкодження ділянок поверхні банки на незначну глибину, що супроводжується зниженням її скляного блиску.

  2. Сколювання — місцеве механічне пошкодження поверх­ні банки, що утворює виїмку неправильної форми на поверхні скла.

Таблиця 4.6

ДЕФЕКТИ СКЛА І ЇХ ВПЛИВ НА ТАРУ

Дефекти скла

Характеристика і вплив на тару

«Непровар»

Неоднорідність скла, включення у склі. Знижує механіч­ну міцність і термостійкість тари

«Рух»

Кристалізація скла: малопрозорі ділянки в склі, роблять його неоднорідним. Знижує механічну міцність і термо­стійкість при транспортуванні тари

Шлір

Скловидні включення круглої форми у вигляді напли­вів, прозорі, часом забарвлені. Знижується механічна і термічна стійкість тари

Свілі

Неоднорідність скла — групові або окремо розміщені прямі чи зігнуті нитки. Груба свіль помітна неозброє­ним оком. Знижується механічна міцність і термостій­кість тари

Каміння

Кристалічні непрозорі включення. Знижується механіч­на і термічна стійкість тари

Бульбашки

Газові включення у склі. За формою бувають сферич­ними, овальними або витягнутими у вигляді ниток. По­гіршується зовнішній вигляд тари. Глибинні не вплива­ють на міцність, поверхневі призводять до бою тари, а внутрішні — до попадання скла в продукт

«Мошка»

Найдрібніші пухирці у склі — групові або розкидані. При великій кількості «мошка» погіршує зовнішній ви­гляд виробу

При виробництві скляної тари можуть виникати різноманітні дефекти (табл. 4.7).

ДЕФЕКТИ, ЯКІ УТВОРЮЮТЬСЯ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ СКЛЯНОЇ ТАРИ

Дефекти

Характеристика

Посічка

Тонка волосяна тріщина. Може бути точкова і довжи­ною декілька сантиметрів, поверхнева, глибинна

Підпресовка

Надлишок скла, який утворюється на швах і виступаю­чий гребінець, валик або куток, підпресовка на вінчику горла заважає миттю і закупорюванню тари, а також для закриття кришок, що зумовлює попадання скла в се­редину тари або в продукт, збільшується бій при заку­порюванні; знижує герметичність закупорки. Грубі шви погіршують зовнішній вигляд тари.

Стрілки

Відтягнуті гострі виступи скла у вигляді стрілок і ниток на внутрішній поверхні тари

Нерівномірний розподіл

Різна товщина стінок тари: потовщення окремих діля­нок, залив дна або потоншення стінок — придутості

Надщербленість

Відколювання шматочка скла на якій-небудь ділянці виробу. Збільшується бій при закупорюванні, порушу­ється герметичність, знижується її міцність

Складки

Порушення гладкої поверхні тари у вигляді розриву по­верхні плівки скла з нерівно оплавленими краями. Складки розміщуються на поверхні тари. Погіршується зовнішній вигляд виробу, а міцність знижується. Склад­ка на вінчику горла може порушувати герметичність упаковки

«Сітка-павутинка»

Найдрібніші бульбашки, розміщуються у вигляді сітки. Погіршується зовнішній вигляд, міцність не змінюється, порушується герметичність закупорки

«Кованість»

Негладка, дещо покороблена поверхня, що має вигляд окремих заокруглених граней

Деформація тари. Порушення геометричної форми.

Контрольні питання

    1. Що таке скло?

    2. Характеристика основних технологічних та експлуатаційних влас- тивостей скла?

    3. Охарактеризуйте тенденції розвитку склотарної промисловості.

    4. Які споживні властивості скляної тари?

    5. Які класи скла Вам відомі?

    6. З яких матеріалів виробляють тарне скло?

    7. Нові види скляної тари?

    8. Які основні критерії якості скляної тари?

    9. Які найбільш поширені дефекти скла? 10. Дайте характеристику скляної тари.

5

ПОЛІМЕРНІ МАТЕРІАЛИ

У другій половині XX століття помірно зростало виробниц­тво полімерних матеріалів. Якщо у 1920 році випуск полімерів складав усього 80 тис. т, то у 2000 р. — близько 110 млн т (рис. 5.1).

(прогноз)

Рис. 5.1. Світове виробництво полімерів

У перспективі передбачається інтенсивне зростання виробни­цтва і споживання багатьох видів полімерів. Це зумовлено їх цін­ними властивостями, особливо у виробництві полімерної тари:

  • невисока маса дає змогу знизити транспортні витрати порів­няно з металевою або скляною тарою;

  • міцність і відсутність постійних деформацій;

  • хімічна стійкість;

  • непроникність для більшості газів та пари;

  • здатність забарвлюватись у різні кольори.

Найближчим часом попит на полімерну тару щорічно зроста­тиме в середньому на 4 %, тоді як на скляну, металеву та картон­ну — лише на 1—2 %.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.