16.3. Утилізація алюмінієвої тари

У розвинутих країнах збільшуються обсяги повторної перероб­ки алюмінієвих банок. Тому споживачі прагнуть придбати харчо­ві продукти, фасовані в таку тару, яку після використання вміс- тимого можна здати за гроші.

У США майже 90 % населення надає перевагу продуктам, фасова­ним в алюмінієву тару, а не в жерстяну. В даний час банки, повністю виготовлені із алюмінію, широко застосовуються у США для упаку­вання різних напоїв. Для іншої харчової продукції використовують в основному жерстяні банки (95 % із білої жерсті і 5 % з алюмінію).

Переробка використаних алюмінієвих банок значно простіша за утилізацію жерстяних (відпадає необхідність видалення повздовж­нього шва), а розроблені технології дозволяють практично перероб­ляти всю використану тару. У США 95 % тари для фасування напоїв виготовляють із алюмінію, із них 80 % утилізують, унаслідок чого одержують 950 тис. т вторинного алюмінію. У Франції 27 % усього алюмінію, що випускається, одержують із вторинної сировини, в Японії — 40 %, у Німеччині лише — 30 %, а в Швеції більше 90 %.

В Італії щорічно споживається 1 млрд алюмінієвих банок з прохолоджуючими напоями. У країні функціонують фірми і об' єднання, які займаються збутом і переробкою вторинної тари, по всій території країни розміщено 36 тис. контейнерів для зби­рання, і розроблено спеціальні заходи щодо стимулювання цього. Розробка і пресування алюмінієвих банок у блоки проводиться у ряді міст Італії, потім блоки направляються в центр переробки. Досвід показав, що вторинний алюміній придатний для повтор­ного виготовлення харчової тари за тією самою технологією, за якою виготовляються нові банки із первинного алюмінію.

16.4. Екологічна безпека при утилізації пакувальних матеріалів і тари

Шляхи і засоби стимулювання виробництва екологічно безпеч­них видів упаковки потребують двох аспектів. Самі пакувальні матеріали можуть різними потребують сприяти охороні довкілля. Наприклад, на упаковці може міститися важлива інформація, не­обхідна для безпеки споживача, присвячена охороні довкілля, особливо в аварійних ситуаціях, повторного використання, для здійснення тих чи інших видів регенерації, рециркуляції. З іншо­

го боку, пакувальні матеріали можуть значною мірою сприяти виникненню проблем, пов'язаних з організацією процесу вида­лення відходів. Адже пакувальні відходи становлять від 15 до 50 % загальної маси побутових відходів у різних країнах. В окремих країнах передбачені відповідні розцінки і тарифи на послуги із збирання використаної упаковки (табл. 16.1). Таблиця 16.1 РОЗЦІНКИ І ТАРИФИ ІЗ ЗБИРАННЯ, СОРТУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ, ПЕРЕРОБКИ ТА УТИЛІЗАЦІЇ ВИКОРИСТАНОЇ УПАКОВКИ У РІЗНИХ КРАЇНАХ на 2004 р. (євро/кг) Матеріал	Португалія	Греція	Угорщина	Франція	Чехія	Польща	Україна
Скло	0,63	1,99	0,80	0,36	1,89	0,24	2,23
Полімери	12,11	6,17	540	17,79	8,21	0,72	12,63
Папір, картон	1,59	5,00	2,57	12,21	4,46	0,56	5,20
Дерево	0,39	0,90	2,06	11,10	0,75	0,25	2,97
Комбінований	12,64	6,17	660	11,10	8,21	1,48	18,57
Жерсть	3,09	4,59	1,00	2,27	2,45	0,34	5,94
Алюміній	5,27	0,84	1,40	4,45	3,27	0,82	16,44

Більшість розвинутих країн Європи тільки через 7—10 років досяг- ли рівня 45—65 % утилізації відходів упаковки, що відповідає вимо­гам Директиви Європейського парламенту 94/62/ЄС (табл. 16.2). Таблиця 16.2 ЗМІНИ ДО ДИРЕКТИВИ ЄС 94/62/ЄС «ПРО УПАКОВКУ»	Директива 94/62/ЄС	Зміни 2004/12/ЄС до Директиви
Кінцевий строк EU-12	30 червня 2001 р.	31 грудня 2008 р.
Кінцевий строк для Греції, Ір­ландії та Португалії	31 грудня 2005 р.	31 грудня 2011 р.
Загальна норма утилізації	50—65 %	мінімум 60 %
Загальна норма переробки	25—45 %	50—80 %
Норма переробки для скла	мінімум 15 %	мінімум 60 %
Норма переробки для паперу	мінімум 15 %	мінімум 60 %
Норма переробки для металів	мінімум 15 %	мінімум 50 %
Норма переробки для полімерів	мінімум 15 %	мінімум 22,5 %
Норма переробки для дерева	-	мінімум 15 %

Східноєвропейські країни — нові члени ЄС, відповідно до Директиви ЄС досягли рівня 15—25 %, і тільки до 2012 р. повин­ні досягти рівня 60 % використаної упаковки.

Раніше ПЕТ використовували тільки у вигляді орієнтованих волокон і плівок, а зараз — при виготовленні споживчої тари для упакування різних рідких продуктів: мінеральної води, безалко­гольних напоїв, олії, оцту, пива тощо. Поширені три основних методи переробки відходів ПЕТ-матеріалів у вироби тривалого користування:

1. Хімічна переробка (гідроліз, гліколіз або метаноліз), отри­мання вихідних речовин (диметил-фталату, терефталевої кисло­ти, етиленгліколю) і використання їх як сировини для поліконден­сації або як добавки до первинних матеріалів.

2. Переробка однорідних за складом відходів ПЕТ передбачає збір, сортування і миття двовісноорієнтованих ПЕТ-плішок, які після подрібнення, гранулювання, кристалізації і сушки можуть використовуватися для повторної переробки.

3. Переробка з іншими полімерними матеріалами.

Найбільш перспективним визнано метод отримання гранульо­ваного матеріалу з якісними показниками, які мало відрізняються від звичайної сировини. Відходи, що переробляються, багатора­зово перекристалізовують і екстрагують у глибокому вакуумі. ПЕТ для пляшок відрізняється за властивостями від ПЕТ для во­локон і плівок: він має більш високу молекулярну масу, в'язкість і санітарно-гігієнічні показники (більш низький вміст ацетальде- гіду).

Технологічні відходи за своїми властивостями мало відрізня­ються від вихідної сировини, але містять більше вологи і пороху.

Пакувальні матеріали можуть бути придатними лише для ви­значеного методу регенерації, рециркуляції і повторного викори­стання. Наприклад, придатний для спалювання поліетилен біоло­гічно не розкладається і тому не може бути використаний для компостування.

Екологічна сумісність полімерних упаковок значною мірою залежить від типу полімеру або від того, чи підлягає він повтор­ному використанню. Якість повторно використаних матеріалів погіршується із збільшенням у них частки домішок. Полімерні компоненти, які підлягають переробці, мають певні обмеження гігієнічних норм, оскільки їх очищення досить трудомістке.

Пластичні матеріали, як правило, не здатні до біохімічного розкладання і тому непридатні до компостування. Деякі пластма­си містять стабілізуючі речовини або забарвлені пігменти, які ча­

сто включають метали. Хімічний склад пластичних матеріалів значною мірою визначає можливості їх спалювання, а також рі­вень викидів токсичних речовин. Наприклад, у результаті повно­го спалювання поліетилену і поліпропілену утворюється лише вода і окис вуглецю без будь-яких інших залишків.

Полівініхлорид, який також є одним із видів термопластмас, більш ніж наполовину складається з хлору і тому при його спа­люванні утворюється соляна кислота. Неповне спалювання приз­водить до утворення різних видів токсичного диму, наприклад, із вмістом хлорвуглеводню, при спалюванні полівініхлориду, а та­кож до утворення ціанідів, якщо спалюється поліуретан.

Повторне використання тари для напоїв суттєво скорочує кіль­кість відходів, а також сприяє збереженню сировини і енергії. Наприклад, скляні пляшки можуть бути використані багато разів, у той час як полімерна і металева тара дозволяє лише забезпечи­ти регенерацію відповідного матеріалу.

Тому одним із критеріїв екологічної безпеки є більш широке ви­користання багаторазових упаковок, які підлягають поверненню.

УПАКУВАННЯ ТОВАРІВ Терміни і визначення

A

Адгезів — матеріал, речовина, що використовується для сполучення (склеювання) поверхонь різних матеріалів (рідкі клеї, термоплів- кові речовини, крохмаль тощо).

Адгезія — виникнення зв'язку між поверхневими шарами двох різно­рідних тіл, приведених до стискання між собою.

Амбалаж — пакувальний матеріал, щільний папір, у який пакують па­перові рулони.

Акліматизація паперу — приведення вологості паперу (картону) у відповідність до відносної вологості повітря (середовища), забез­печення рівноважної вологості.

Алігнін — целюлозна вата, пакувальний матеріал для крихких виробів.

Алюмінієва фольга — алюмінієвий лист або стрічка, виготовлені шляхом прокатування. Використовується для виготовлення лот­ків, кришок, багатошарових пакувальних матеріалів, а також для оформлення та прикрашання пакувальних виробів.

Амортизатор картонного ящика (коробки) — допоміжний пакуваль­ний засіб у вигляді листа чи листів картону з нанесеними лініями перегину або без них з наступним складанням, склеюванням або зшиванням, який застосовується для захисту упакованої продукції від ударів та вібрацій.

Амортизаційний матеріал — матеріал, що використовується для ви­готовлення амортизаторів і прокладок.

Ампула — разова споживча тара циліндричної форми з плоским або випуклим дном і витягнутою горловиною, що герметично запаю­ється після заповнення продукцією.

Антисептична — герметична, біостійка, волого-, паро-, газонепроник­на упаковка із матеріалів, які містять антисептичні речовини або продаж для їх введення разом з упакованим продуктом.

Антимік — антимікробний паперополімерний матеріал. Використову­ється для упакування харчових продуктів (чай, кава, харчові кон­центрати, борошняні кондитерські вироби).

Антисептичні пакувальні матеріали — матеріали, стійкі до дії мікро­організмів, які мають у своїй товщі або на поверхні бактерицидні чи фунгіцидні препарати, сприяють знищенню патогенних бакте­рій, дріжджових та пліснявих грибів.

Армовані матеріали — матеріали, підсилені ниткою або тканиною для підвищення їх механічної міцності, наприклад, армована поліети­ленова плівка.

Армування — збирання деталей у щит (заготовка для ящика) за допо­могою дротяних поясів, які прикріплюються дротяними скобами.

Ацетат целюлози — оцтовокислий ефір целюлози, синтетичний полі­мерний матеріал, який використовується найчастіше для виготов­лення клейких стрічок, прозорих плівок, лаків.

Б

«Бажано використати до...» — маркування на упаковці, яке інформує про те, що продукт зберігає свою якість протягом терміну, зазна­ченого в маркуванні. Продукт не псується і після зазначеного тер­міну, але його якість та зовнішній вигляд можуть змінитися, на­приклад, печиво — зволожується, хліб — черствіє тощо.

Бак — крупногабаритна транспортна тара з верхнім завантажувальним та нижнім зливним отворами.

Балон — транспортна тара краплеподібної, кулястої або циліндричної форми, зі сферичним дном і вузькою горловиною.

Бандероль — транспортна упаковка, утворена методом групування споживчої упаковки чи групи виробів у єдиний блок з наступним скріпленням полімерною плівкою або папером.

Банка — споживча тара переважно з циліндричним корпусом, горло­виною, діаметр якої дорівнює діаметру корпуса або трохи менший за нього, з плоским чи увігнутим дном. Місткість — 0,025 — 10,0 дм . Виготовляється, як правило, з металу, скла або полімер­ного матеріалу.

Банка алюмінієва — банка, виготовлена з алюмінію або його сплавів. Здебільшого застосовується для фасування рідких харчових про­дуктів (пиво, безалкогольні напої тощо).

Банка жерстяна — банка, виготовлена з будь-якого виду жерсті (чор­ної, хромованої, білої). Розрізняють два види: трикомпонентні (дно, корпус і кришка) та двокомпонентні (глибокої витяжки). Го­ловним чином використовуються для упакування консервованих продуктів, фарб, автокосметики.

Банка збірна —виготовлена з трьох компонентів: корпуса, верхньої частини і дна, які з'єднуються вальцюванням, зварюванням або паянням.

Банка збірна металева — металева банка, стінки і дно якої виготовле­ні з різних заготовок.

Банка комбінована — виготовлена з різних матеріалів, наприклад, ко­рпус — із картону, а дно та кришка — з металу.

Банка кругла — банка з круглим поперечним перерізом.

Банка металева —повністю виготовлена з металу.

Банка овальна — банка з овальним поперечним перерізом. Найчасті­ше застосовується в рибоконсервній промисловості.

Банка скляна — для розфасовки, консервування і довготривалого збе­рігання харчових продуктів. Горловина банки має гладкий вінчик для закатних і обжимних кришок та різьбовий — для накручу­вання.

Банка суцільноштампована — металева банка, стінки і дно якої виго­товлені з однієї заготовки методом штампування (на відміну від методу глибокої витяжки).

Банка циліндрична — банка, діаметр якої не змінюється від верху до днища; часткові відхилення, зумовлені наявністю специфічних деталей, таких як загнуті кромки, шийки тощо, не беруться до уваги.

Барабан — транспортна тара з гладким або гофрованим корпусом ци­ліндричної форми, без обручів чи зигів кочення, з плоским дном.

Барабан з гофрованого картону — картонний барабан з корпусом із гофрованого картону, із суцільно-крійними дном та кришкою; складається за допомогою фігурних виробів.

Барабан картонний — упаковка у вигляді барабана, виготовлена з тар­ного картону, паперу.

Барабан картоннонавивний — барабан, корпус якого навитий з ру­лонного картону, дно і кришка — суцільнокрійні.

Бег-ін-бокс — транспортна тара, що складається з картонного ящика, в який вкладається пакет із плівки або комбінованого матеріалу, мі­сткість — від 3 до 200 дм³.

Безпека — стан, за яким ризик шкоди чи втрати обмежений допусти­мим рівнем. Вона є одною з аспектів якості.

Блістер — споживча тара у вигляді жорсткого чи напівжорсткого про­зорого полімерного футляра, закріпленого на картонному або ін­шому жорсткому бланку.

Бонбон'єрка — вишукана коробка для цукерок.

Бобіна — (франц. bobine — котушка) — барабан або котушка, на які навивають пряжу, нитки, канати, дріт, паперові та інші стрічки. Вона є різновидом упакування.

Бочка — транспортна тара циліндричної форми з обручами або зигами кочення, виготовлена з металу, дерева чи полімерних матеріалів.

Бочка алюмінієва — циліндричної форми, звареної конструкції із лис­тового алюмінію з каркасом із стальних полос або параболітичної форми штамполитої конструкції, місткістю від 50 до 150 л.

Бочка дерев'яна — параболітичної форми із стяжними обручами на корпусі, з глухими (незйомними) днищами. Виготовляється двох типів: сухотарні (негерметичні) — для сипучої або пастоподібної продукції та для рідин за наявності полімерних вкладишів; залив­ні (герметичні) — для будь-якої продукції. Місткість від 5 (суве­нірні) до 250 л.

Бочка полімерна — параболічної форми з широкою горловиною і за­кінчується кришкою, виготовляється із поліетилену низького тис­ку з добавками, місткістю 30, 40, 50 і 60 л. Застосовується для

транспортування та зберігання рідких, пастоподібних і сипучих продуктів.

Бочка стальна — циліндрічної форми із зигами або обручами ко­чення на корпусі, виготовляється із листової сталі. Корпус зва­рний, днище приварюється або привальцьовується до конуса і може бути зйомним. Застосовується для транспортування та зберігання.

Бочка фанерно-штампована — параболічної форми, складається із окремих взаємозамінних клепок, склеєних із 5-ти або 6-ти шарів шпону. Застосовується для транспортування та зберігання згуще­ного молока, вершкового масла, маргарину, сухого молока і яєч­ного порошку. Місткість — 50 л.

Брутто — маса товару разом з упаковкою.

Бутель — транспортна тара із скла, призначена для зберігання та транспортування рідкої продукції.

Буфолен — пакувальний комбінований матеріал на основі фольги (па­пір / фольга / поліетилен).

B

«Використати до...» — маркування, що проставляється на упаковці продуктів, які швидко псуються.

Вакуумування — створення в тарі тиску, нижчого за атмосферний.

Вакуум-упаковка — герметична споживча упаковка, в якій за рахунок видалення повітря створено тиск, нижче атмосферного.

Вакуум-формування — формування упаковки будь-якої конфігурації з листового полімерного матеріалу товщиною 0,5—2,0 мм за раху­нок його нагрівання, розм'якшення і створення між матеріалом та формою тиску, нижчого за атмосферний. При цьому матеріал щільно облягає об'єкт і набуває форми, яку зберігає після охоло­дження.

Вантажна одиниця — одиниця вантажу, розміри і маса якої є зручни­ми й доцільними для навантажувально-розвантажувальних робіт як вручну, так і за допомогою засобів механізації.

Вид — класифікаційна одиниця, що визначає тару за формою, матеріа­лом, з якого її виготовлено, призначенням, спеціальними власти­востями та іншими ознаками.

Видувна полімерна тара — транспортна (бочки, барабани, каністри) і споживча (банки, пляшки, туби), виготовлені методом роздування розігрітої полімерної, трубчастої заготовки повітрям відповідної форми.

Випробування упаковки — випробовування на відповідність механі­чним, захисним, теплофізичним, оптичним, технологічним, сані- тарно-гігєнічним та ін. характеристикам.

Випробування упаковки занурюванням у воду — випробування, в процесі яких зразок занурюють у воду протягом заданого інтерва­лу часу.

Випробування упаковки на випадковий удар — випробування, під час яких зразок піддають дії випадкових ударних навантажень у таровипробувальному барабані, що обертається.

Випробування упаковки на вплив туману морської води — випро­бування упаковки, під час яких зразок піддають дії водного роз­чину хлористого натрію.

Випробування упаковки на горизонтальний удар — випробування, у процесі яких зразок піддають дії навантажень, що виникають від його удару об стінку під час руху із заданою швидкістю в горизон­тальному напрямку.

Випробування упаковки на зосереджений удар — випробування, під час яких зразок піддають дії ударних навантажень на визначене місце зразка.

Випробування упаковки на періодичні удари — випробування, під час яких зразок піддають дії ударних навантажень певної інтенсив­ності й частоти.

Випробування упаковки на проникність — випробування, у процесі яких зразок піддають дії різноманітних речовин, з метою визна­чення ступеня їх проникнення крізь упаковку.

Випробування упаковки на стискання — механічні випробування, під час яких зразок піддають дії стискувальних навантажень при заданій швидкості деформації.

Випробування упаковки на стискання під час стропування — ви­пробування упаковки на стискання за умови стискувальних на­пружень, які виникають під час підіймання стропом.

Випробування упаковки на стійкість до впливу дощу — випробу­вання, під час яких зразок піддають дії струменя води певної ін­тенсивності протягом заданого інтервалу часу.

Випробування упаковки на удар під час перекидання — випробу­вання, під час яких зразок піддають дії ударних навантажень, що виникають від перекидання з однієї поверхні на іншу.

Випробування упаковки на удар під час вільного падіння — випро­бування, у процесі яких зразок піддають дії ударних навантажень, що виникають під час скидання зразка у потрібному положенні на ударну площину із заданої висоти.

Випробування упаковки на штабелювання — випробування упаков­ки на стискання, під час дії на неї вертикальних стискувальних навантажень, постійних за умови всіх значень деформації.

Висічка — упаковка або деталь упаковки, що виготовляється за допо­могою штампа, який вирізає потрібну форму під тиском. Викори­стовується для виготовлення ящиків або коробок з картону і гоф- рокартону, а також етикеток.

Відро — транспортна тара здебільшого циліндричної форми з кришкою і відкидною ручкою місткістю 5—20 дм .

Вікельне кільце — гумове (або з іншого матеріалу) кільце, що викори­стовується для герметизації банок, які закриваються металевими або пластмасовими кришками.

Вікно (у пакувальному виробі) — прозоре вікно в упаковці, що дає змогу покупцеві побачити продукт. Наприклад, вирізаний отвір у картонній коробці, закритий ацетатною плівкою.

Вітелло — споживча тара у вигляді стаканчика з кришкою, який роз­міщено в картонній обичайці.

Вкладка картонного ящика — допоміжний пакувальний засіб, що поміщається всередину ящика у вигляді листа картону з нанесе­ними горизонтальними рилювальними лініями.

Вмістимість (повна) — розрахунковий внутрішній об'єм тари (упаков­ки), який дорівнює об'єму рідини при повному її заповненні.

Вмістимість номінальна — нормативний об'єм (маса) продукції, встановлена для конкретного типу й розміру тари (упаковки).

г

Гаряче тиснення — спосіб друку з використанням постійного перено­су металевої фольги або фарб зі стрічкової плівки на підкладку за допомогою нагрітих форм високого друку. Використовується для нанесення на коробки (для парфумерної продукції) або для офор­млення пляшок.

Гладкий пакет — пакет з одним або двома швами і прямим дном.

Глибока витяжка — спосіб виготовлення тари з полімерних мате­ріалів.

Горизонтальний спосіб безперервного упакування — спосіб автома­тизованого (машинного) упакування, коли термоформована упа­ковка (основа) заповнюється продуктом (наприклад, йогуртом), а потім закривається кришкою-плівкою, фольгою або комбінова­ним матеріалом, що наклеюється гарячим способом.

Гофр А (крупний) — профіль хвилеподібного шару паперу, що скла­дається приблизно з 36 хвиль або рифлів на 30,48 см довжини. Висота гофру від 4,5 до 5,5 мм, крок — від 8,0 до 9,5 мм.

Гофр В (дрібний) — профіль хвилеподібного шару паперу, що склада­ється приблизно з 50 хвиль або рифлів на 30,48 см довжини. Ви­сота гофру від 2,5 до 3,4 мм, крок — від 4,5 до 6,4 мм.

Гофр Е (мікро) — профіль хвилеподібного шару паперу, що склада­ється приблизно з 96 хвиль або рифлів на 30,48 см довжини. Ви­сота гофру від 1,1 до 1,6 мм, крок — від 3,2 до 3,6 мм.

Гофр С (середній) — профіль хвилеподібного шару паперу, що склада­ється приблизно з 42 хвиль або рифлів на 30,48 см довжини. Ви­сота гофру від 3,2 до 4,5 мм, крок — від 6,5 до 8,0 мм.

Гофропласт — полімерний матеріал, що за конструкцією аналогічний тришаровому гофрованому картону. Екструдується крізь плоску щілинну головку, яка формує профіль у вигляді верхнього і ниж­нього плоских листів, з'єднаних поперечними перегородками, що виконують роль гофру.

Гофрування — процес надання паперу ряду паралельних хвилястих складок.

Групова упаковка — ознака, що характеризує надійність упаковки під час транспортування вантажу відповідного ступеня транспортної безпеки. Поєднання в одній упаковці певної кількості упаковано­го однорідного продукту з урахуванням особливостей його реалі­зації, наприклад, декількох банок з консервами, пивом, обтягну­тих термоусадковою або розтягувальною плівкою.

Групове упакування — упакування однакових пакувальних одиниць або неупакованої штучної продукції у групову упаковку.

Групування продукції — поєднання визначеного числа пакувальних одиниць або непакованої штучної продукції в певному порядку.

a

Декалькоманія (франц. decalcomanie) — поліграфічний спосіб виготов­лення перебивних зображень, призначених для переносу на папір, метал тощо. Зображення друкується на ґрунтованому клейковим способом папері. Паперова підкладка видаляється при зволоженні або нагріванні.

Декор (франц. decor, від лат. decoro — прикрашаю) — система, сукуп­ність декоративних елементів (прикрас) фасаду, інтер'єру або ви­робів.

Декстрин — розчинний полісахарид, що складається з полімерних мо­лекул, які містять більш як 10 залишків моноз. Входить до складу клею для виготовлення гофрокартону, склеювання виробів з па­перу і картону.

Деструкція полімерів — руйнування полімерів під дією тепла, кисню, світла, механічних напружень тощо. У результаті її змінюються властивості полімерів і вони часто стають непридатними для практичного застосування. Ефективний спосіб захисту — стабілі­зація полімерів.

Джут — рослина, з волокна якої виготовляється тканина для пошиття мішків.

Джутова тканина — тканина з рослинного волокна, що застосовується для пошиття мішків.

Дизайн (упаковки) — художнє оформлення і конструювання упаковки.

Дисплей-тара (вітринна тара) — транспортна тара (найчастіше — ящики з гофрокартону) особливої конструкції, яка використову­ється для доставки продуктів або товарів широкого вжитку в крам- ниці-супермаркети. В торгових залах «крамниць без продавця» вона може бути легко перетворена в своєрідну вітрину (подвійне використання транспортної тари з метою подовження її «робочого життя»).

Дно банки — частина металевої банки, що створює її закритий торець.

Дно бочки — основа бочки, виготовлена з фанери, деревини або металу.

Допоміжний пакувальний засіб — елемент упаковки у вигляді папе­рової загортки, стружки, прокладок, вкладишів, шпагату для об'язування, стрічки тощо.

Допоміжний пакувальний засіб — елемент упаковки, який у компле­ксі з тарою або без неї виконує функцію упаковки.

Друк трафаретний — спосіб друку на упаковці зі створеням великої товщини фарбувального шару (80 мкм і більше). Трафарет у ви­гляді сітки має зображення, нанесене шляхом створення отворів. Далі крізь отвори продавлюється фарба. Часто використовується для нанесення рисунка на полімерні пляшки, банки тощо.

Друк високий — спосіб друку, при якому передача зображення на за- друковуваний матеріал здійснюється з друкарської форми, друку- вальні елементи якої розташовані вище прогалинних елементів. Використовується для друкування етикеткової продукції.

Друк високий офсетний — спосіб друку, коли передача зображення з форми високого друку на задруковуваний матеріал здійснюється крізь еластичне полотно (гумотканинну пластину). Має ряд пере­ваг порівняно з високим і офсетним плоским друком завдяки дру­куванню без зволоження, можливості друкування на об'ємних ме­талевих, пластмасових і скляних виробах, таких як туби, балони, стакани, ампули тощо.

Друк глибокий — спосіб друку, коли друкувальні елементи заглиблені відносно прогалинних символів. Цим способом можна отримува­ти справжні напівтони за рахунок різної глибини і площі друкуваль- них елементів. Використовується для друкування журналів, як правило, великими тиражами, ілюстрованих книг, альбомів, цін­них паперів, пакувальних виробів.

Друк глибокий офсетний — спосіб друку, коли фарба з форми глибо­кого друку на матеріал, що задруковується, передається крізь елас­тичне полотно (офсетну пластину). Друкарські форми отримують хімічним чи електролітичним травленням або електронним граві­рувальним способом. При цьому глибина друкувальних елементів (чарунок) менша (16—32 мкм), ніж на формах прямого глибокого друку. Офсетна поверхня може мати різну форму, наприклад у вигляді тампона. У таких випадках спосіб друку носить назву «тамподрук».

Друк лазерний — спосіб друку, що використовується для нанесення штрихових кодів або маркування на упаковку.

Друк листовий — вид друку, де друкування здійснюється на машинах, у які задруковуваний матеріал подається окремими листами.

Друк металографічний (металографія) — спосіб друку з гравірова­них, гальванопластичних або травлених металевих друкарських форм із заглибленими друкувальними елементами. Має важливе промислове значення у виготовленні цінних паперів, а також у поліграфічному оформленні виробів, у тому числі декоративних пакувальних матеріалів.

Друк офсетний — спосіб друку на пакувальних матеріалах і виробах. Різновид плоского друку, за якого фарба з друкарської форми пе­реноситься на гумову поверхню, а з неї — на папір чи інший ма­

теріал. Дає змогу друкувати тонкими шарами фарб на шорстких матеріалах.

Друк плоский — спосіб друку, коли передача зображення на матеріал, що задруковується, здійснюється з друкарської форми, в якої дру- кувальні і прогалинні елементи практично знаходяться в одній площині.

Друк рулонний — вид друку, коли друкування здійснюється на маши­нах, у яких на матеріал, що задруковується, подається безперерв­но стрічка з рулону (рулонний папір, картон, полімерна плівка тощо).

Друк струминний — спосіб друку з нанесенням крапельок фарби (чорни­ла) на поверхню упаковки електростатичним способом. Найчастіше використовується для нанесення на упаковку терміну придатності, маркувальних знаків або іншої оперативної інформації.

Дублювання — склеювання двох однорідних або різнорідних шарів таропакувальних матеріалів з метою підвищення їх механічної міцності або волого-, паро-, газонепроникності за допомогою са- мотвердіючих, термо-плівкових або інших клейких складів.

E

Екологічний символ (екомаркування) — символ для маркування ви­робів (у тому числі й пакувальних), які відрізняються від інших однорідних виробів тим, що відповідають вимогам екологічної сумісності, наприклад, якщо вони виготовляються із вторинної сировини, чи застосовується технологія з малою кількістю відхо­дів, або якщо ці вироби відрізняються довготривалими термінами використання (наприклад, багаторазові упаковки).

Екологічні властивості упаковки — властивості упаковки, що поля­гають в її дії на довкілля в процесі транспортування, зберігання, виробничого або невиробничого використання. До екологічних властивостей упаковки відносяться також міра її утилізації після того, як вона втратить свої споживчі властивості через фізичне або моральне зношення, і вплив неутилізованої частини відходів на довкілля.

Експресо — складена пачка, в якої перед клапаном закріплюється ущіль­нювальна плівка для герметизації вмісту.

Екструзія — спосіб виготовлення профільних виробів великої довжини з пластмас (плівок, рукавів, лиття, труб тощо), що полягає в без­перервному видавлюванні розм' якшеного матеріалу крізь отвори певного перерізу.

Еластичність — показник, що його визначає сума абсолютної швидко- оборотної та абсолютної повільнооборотної деформації або її час­тини, виражена у відсотках від абсолютної повної деформації ма­теріалу або виробу. Здатність матеріалу чи виробу витримувати значні пружні деформації без руйнувань порівняно невеликої ді­ючої сили.

Еластографія — друкування з еластичних друкарських форм фарбами, які швидко висихають. Ії застосовують для друкування паперу тощо.

Еластомери — полімери, що мають при звичайних температурах висо- коеластичні властивості, тобто здатні до значного опору зворот­ним деформаціям розтягу. Типові еластомери — каучуки та гуми.

Електрографія — сукупність електричних і магнітних способів від­творення зображень на друкувальній формі, передачі їх на папір чи інший матеріал.

Естамп (франц. estampe — відтискувати, карбувати) — твір друкарсь­кої графіки, відбиток на папері чи інших матеріалах. Прикладами можуть служити гравюра, офорт, літографія.

Етикетка — невеликий за розмірами аркуш паперу або полімерний лист, де викладено необхідні дані для ідентифікації продукту, ос­новні його характеристики. Етикетка може бути нанесена безпо­середньо на пакувальний виріб.

Етикетка липка — етикетка з липким клейким шаром. Може постав­лятися листами або рулонами.

Етикетування — нанесення на продукцію або пакувальну одиницю етикеток і (або) кольєреток.

є

ЄУС — європейський уніфікований стандарт ідентифікації кодового числа, що присвоюється виробу в системі європейських штрихо­вих кодів. Відомі EAN-8, EAN-13.

Ж

Жак-етпак — групова картонна упаковка у вигляді валізки для одно- або дворядного укладання банок та (або) пляшок.

Жерсть — рулонна або листова сталь товщиною від 0,13 до 0,4 мм хо­лодного чи гарячого прокатування. Розрізняють білу (луджену) і чорну жерсть. Застосовують, головним чином, у виробництві.

Жерсть біла — рулонна або листова жерсть, покрита оловом гарячим лудженням або електричним способом, використовується, голов­ним чином у виробництві консервних банок для розфасовки особ­ливо чистої продукції.

Жерсть чорна — рулонна або листова жерсть в основному без покрит­тя. Використовується при виробництві негерметичних банок (го­ловним чином для густотертих фарб). Може мати лакове, комбі­новане (хромування з лакуванням) та покриття із полімерів.

Жорсткий пакувальний матеріал — матеріал, що забезпечує незмін­ність форми і розмірів упаковки, транспортного пакета.

Жорсткість — здатність упаковки (контейнера) витримувати встанов­лені величини поперечних або поздовжніх зусиль. Для упаковки зумовлюється відповідною нормативно-технічною документацією.

Жорсткість гофрованого картону — опір гофрованого картону стис­канню в напрямі, перпендикулярному поверхні картону.

Загортання продукції — пакування, у процесі якого штучна продукція з усіх боків обгортається пакувальним матеріалом з наступним закріпленням країв.

Заготовка картонної коробки або ящика — лист картону з лініями згинів, просіченими, висіченими клапанами-затворами.

Закатна кришка — металева кришка, що закріплюється на банці за допомогою закатувального шва, отриманого в результаті необо­ротної зміни фланця кришки і борта корпуса банки.

Закупорювальні засоби — спеціальні засоби для закупорювання тари після її наповнення. Виготовляються з металів (кронен-пробки, жерстяні кришки, алюмінієві ковпачки), полімерів, деревини, корка.

Закупорювання — закривання тари після заповнення продукцією для забезпечення її збереження.

Закупорювання вакуумне — герметичне закупорювання зі створен­ням у тарі тиску, нижчого від атмосферного.

Закупорювання герметичне — закривання тари після заповнення продукцією різними способами і за допомогою допоміжних заку­порювальних засобів, що забезпечують непроникність повітря та інших газів в упаковку.

Закупорювання закатуванням — закупорювання кришкою за умови спільного підгинання фланців кришки і корпуса тари або підги­нання краю бічної поверхні кришки під виступ горловини.

Закупорювання замком-застібкою — закупорювання за допомогою загинання і зчеплення попередньо виготовлених клапанів з висту­пами у формі замків-застібок.

Закупорювання запечатуванням — закупорювання способом склею­вання, термосклеювання або зварювання пакувального матеріалу.

Закупорювання зшиванням — закупорювання зшиванням клапанів тари.

Закупорювання нагвинчуванням — закупорювання кришкою за до­помогою нарізки.

Закупорювання насаджуванням — закупорювання за рахунок пруж­ної деформації закупорювального засобу.

Закупорювання обтискуванням — закупорювання кришкою за раху­нок незворотної деформації бічної поверхні кришки.

Закупорювання скріпкою — закупорювання зминанням, складанням або скручуванням горловини тари з наступним затисненням скріп­кою.

Засоби пакетування — засоби (обв'язувальні, покривні матеріали, піддо­ни, підкладкові листи, стяжні пристрої тощо), які дають змогу сфор­мувати і скріпити тарно-штучні вантажі в транспортний пакет.

Захист (продукції) — забезпечення захисту продукції від кліматичних або інших несприятливих факторів під час її використання, транспортування або зберігання.

Зиг — гофр, ребро жорсткості, виконане на покритті корпуса металевої банки або іншої місткості згинанням і зближенням поверхонь ма­теріалу, з якого зроблено тару.

Зигування — відбортовування, відгинання кромки, закатування краю, видавлювання гофру (жолоба) на кришці або корпусі тари з ме­тою надання їм додаткової жорсткості.

Знак відповідності — знак, що засвідчує якість, призначення або по­ходження товару.

Знак корпоративний — знак, який належить окремій корпорації або союзу.

Знаки екологічності — маркувальні знаки та написи, що відобража­ють нешкідливість для екології виробів у цілому або їх окремих властивостей та закликають до охорони довкілля, і знаки для по­значення предметів, які піддаються вторинному обробленню (як одному із засобів збереження природних ресурсів), та продукції, що отримана внаслідок перероблення вторинної сировини.

Знаки маніпуляційні — зображення, що вказують на способи пово­дження з вантажем. Міжнародні знаки, які наносять на транспорт­ну тару (ящики, коробки тощо), призначені для позначення спо­собу поводження з вантажем під час виконання навантажувально- розвантажувальних і транспортно-складських робіт, виду вантажу та його упаковки («Не кантувати», «Швидкопсувний вантаж» тощо).

Знаки небезпеки — маркувальні знаки, що наносять на упаковку, при­значену для небезпечних вантажів, які попереджують про небез­пеку для людини та довкілля.

Знаки попереджувальні — написи, що наносять на упаковку, коли не­можливо позначити маніпуляційними знаками спосіб поводження з вантажем, наприклад — «На верх не ставити».

I

Індекс е — в багатьох країнах рівнозначно ставиться на упаковці, вка­зує на точність маси. Перша літера слова exactly, що слову нетто. Цифра, проставлена поряд з цією літерою (наприклад, 100 g e), вказує на чисту (без упаковки) масу продукту. Якщо ж перед літе­рою е стоїть не літера g, а літери oz, то це товар (найчастіше із США або Великобританії), масу якого вказано в унціях (ounce).

Індекс Е — за кордоном ставиться на упаковці продуктів харчування, що мають у своєму складі харчові добавки, які самі по собі як їжа не використовуються, але надають продукту заданих властивос­тей. Наприклад, попереджують черствіння, окислювання, плісня­віння або зберігають структуру, покращують зовнішній вигляд. Усі вони поділяються на декілька класів. Наприклад, Е100— Е182 — барвники; Е200—Е299 — консерванти; Е600—Е699 — підсилювачі смаку тощо.

Іономери — термопластичні полімери, що використовуються, голо­вним чином, у плівках, співекструзіях — покриттях для тонко­

стінної або облягаючої упаковки. Це — співполімери етилену з ненасиченими органічними кислотами, в яких частина кислотних груп нейтралізована металами. Прикладом можуть служити про­зорі термопластичні матеріали малої щільності, нерозчинні у бі­льшості органічних розчинників, інертні до дії жирів, мастил, лугів.

ІСО — Міжнародна організація зі стандартизації всіх видів продукції, у тому числі тари. Складається з чотирьох підкомітетів, у тому числі ПК-4, який відає питаннями упаковки, паперу і картону.

K

Каборит-карибар — профільна планка для утворення одно- або дворяд­ної групової упаковки з пляшок.

Каландрування — склеювання волокнистого матеріалу і надання йому різних зовнішніх ефектів каландром. Каландри формують підго­товлену полімерну масу у вигляді плівок, а потім з' єднують її з основою.

Камбобокс — групова упаковка у вигляді валізки з ручкою (клеєною або складною) для пляшок та банок.

Каністра — тара, корпус якої в паралельному дну перерізі має близьку до прямокутної форму, з пристроєм для перенесення, зливною гор­ловиною і кришкою із затвором. Виготовляється, як правило, з металу або полімерів.

Картон — твердий листовий або полотноподібний матеріал товщиною від 0,3 до 5,0 мм, що виготовляється з волокнистої маси. Сирови­ною для виготовлення служать, головним чином, термомеханічна маса, напівцелюлоза, небілена целюлоза, макулатура. Використо­вують також синтетичні й мінеральні волокна. Відрізняється від паперу більшою товщиною і масою 1м .

Картон азбестовий — картон, що містить азбест. Застосовується як вогнезахисний, термоізоляційний або фільтрувальний матеріал.

Картон багатошаровий — картон, що складається з кількох шарів, які спресовані у вологому стані.

Картон вологоміцний — картон, що спеціально обробляється для під­вищення міцності у вологому стані.

Картон гофрований — багатошаровий матеріал, що має один, два, три або більше плоских шарів. Виготовляють дво-, три-, п'яти- і се- мишаровий гофрований картон, що використовується для вироб­ництва транспортної тари (картон з мікрогофрами — для спожив­чої тари).

Картон гофрований з мікрогофром — листовий матеріал з висотою гофру 1,1—1,6 мм. Використовується для виготовлення спожив­чої тари (упаковки). Маючи масу вдвічі меншу від маси коробко­вого картону, він перевищує його за показниками міцності на то­рцеве стиснення.

Картон гофрований імпрегнований — матеріал, вологоміцність якого досягається продуванням крізь гофри розігрітої аерозольної пара­

фінової суміші і просоченням одночасно середнього гофрованого шару.

Картон двошаровий склеєний — картон, що складається з двох окре­мо виготовлених листів, які склеєні між собою. Застосовується для виготовлення коробок і ящиків.

Картон для валіз — високоміцний гнучкий картон з низькими показ­никами водопоглинання, призначений для виготовлення валіз.

Картон для плоских шарів гофрованого картону — картон машин­ної гладкості з високими показниками опору продавлюванню, жорсткості, призначений для виготовлення гофрокартону.

Картон для споживчої тари — одношаровий або багатошаровий кар­тон, що застосовується для виготовлення різних видів споживчої тари і упаковки як без друку, так і з одно- або багатоколірним друком. Поділяється на такі групи: хромовий, хром-ерзац, короб­ковий, хром-ерзац склеєний, коробковий склеєний. Маса — від 170 до 2500 г/м . Товщина — від 0,3 до 3,0 мм.

Картон з одностороннім покриттям — картон, на поверхню якого на­носиться шар, що складається з одного або декількох компонен­тів, щоб надати йому специфічних властивостей.

Картон коробковий — тарний картон машинної гладкості, іноді каланд- рований. Застосовується для виготовлення малогабаритної тари.

Картон коробковий (полівініліденхлорид) — картон, що з одного бо­ку покритий водяною дисперсією полівінііденхлориду, має зни­жену паро-, водо- і ароматопроникність, призначений для паку­вання харчових та промислових товарів.

Картон коробковий (поліетилен) — картон, що з одного боку ламіно­ваний поліетиленом, призначений для пакування харчових продук­тів.

Картон коробковий (поліпропілен) — картон, що з одного боку ламі­нований поліпропіленом, має знижену жиро-, паро-, газопроник­ність і підвищену хімічну стійкість, призначений для пакування харчових продуктів і промислових товарів.

Картон коробковий із шаром фольги і поліетилену (КАРФО- ЛЕН) — каширований фольгою і ламінований поліетиленом, зда­тний термозварюватися, володіє низькою паро-, водо- і ароматоп- роникністю, не використовується для герметичного пакування харчових та інших товарів.

Картон крейдований — картон з покривним шаром із суміші пігмен­тів та речовин, що зв'язують і пластифікують.

Картон макулатурний — картон, що виготовляється з макулатури (вторинний, як правило, низькосортний).

Картон машинної гладкості — картон, пропущений крізь каландр машини для виготовлення картону.

Картон прокладковий — картон з обмеженими показниками погли­нання рідини і лінійної деформації під час зволоження, призначе­ний для виготовлення ущільнювальних прокладок.

Картон склеєний — картон, що складається з декількох окремо виго­товлених шарів, які склеєні між собою.

Картон суцільний склеєний — картон, що складається з 2—6 шарів картону-основи, які склеєні рідким склом, крохмалем або іншими клеями. Застосовується для виготовлення дуже міцної тари, на­приклад для морських перевезень.

Картон тарний — рулонний матеріал, використовується як плоскі ша­ри гофрованого картону. Залежно від якості виготовлення виок­ремлюють марки: К-0 (найвищої якості), К-1, К-2, К-3,К-4. Харак­терною властивістю тарного картону є низьке всмоктування води при односторонньому змочуванні.

Картон тарний плоский склеєний — листовий матеріал, одержаний шляхом склеювання двох або більше шарів картону, призначений, головним чином, для виробництва ящиків підвищеної міцності. Залежно від якості виготовляють марки: КС, КС-1, КС-2, КС-3 то­вщиною від 1,4 до 3,0 мм.

Карфолен — картон коробковий із шаром фольги і поліетилену.

Каучуки — полімери, які при звичайній температурі мають властивість до дуже великих зворотних (високоеластичних) та частково не- зворотних (пластичних) деформацій.

Каширована фольга — паперова стрічка, плакована алюмінієм.

Каширування — з'єднання (склеювання) двох матеріалів, наприклад алюмінієвої фольги і паперу, самотвердними або термоплавкими клеями.

Кипа чи пака — спресована маса волокон (200—220 кг) розмірами 735 х 980 х 620 мм, густиною 600—650 кг/м . Вони покращують транспортування та зберігання волокон.

Кільце жорсткості — кільцевий виступ на полі металевої кришки або дна, що служить для підвищення їх жорсткості.

Клапан (мішка) — отвір, що знаходиться в одному з кутків мішка, че­рез який мішок заповнюють і який після заповнення не дає виси­патися продукції з мішка.

Клапан картонного ящика — частина розгортки ящика, що утворює його дно або кришку.

Клей — з'єднувальний матеріал, що використовується у пакуванні. Композиція на основі речовин, які здатні з'єднувати матеріали за допомогою адгезії. Иого можна виготовляти з натуральної або син­тетичної сировини та з їх суміші.

Клеймо — друк, знак, який ставлять на транспортній тарі.

Клеймо ВТК — знак гарантованої якості, інспекторський штамп відді­лу технічного контролю.

Клейстер — клей, виготовлений з крохмалю. Застосовується для скле­ювання паперу, картону.

Ковпачок — закупорювальний засіб. Забезпечує герметичне закупо­рювання пляшок тощо. Виготовляється з полімерів, металів і, як правило, має гвинтову нарізку. Широко використовується у вироб­

ництві алкогольних і безалкогольних напоїв, товарів побутової хімії, парфумерії тощо.

Код, кодування — сукупність знаків (символів) і система певних пра­вил, за допомогою яких може бути представлено (закодовано) ін­формацію про паковану продукцію і виробника.

Кольєретка — вирубаний шматочок паперу (можливо — полімер), як правило, фігурної форми, що наклеюється на горловину пляшки (над етикеткою), з нанесеним типографським способом зобра­ження знака фірми або підприємства-виробника цього рідкого продукту (найчастіше — алкогольних напоїв, пива).

Комбіблок — упаковка з комбінованого ламінованого матеріалу (кар­тон, поліетилен, фольга) для рідких харчових продуктів, викорис­товується в технології асептичного фасування фірми ПКЛ.

Композит — комбінований пакувальний матеріал, виріб. Різні пакуваль­ні матеріали комбінуються так, щоб тара відповідала всім необ­хідним вимогам. Наприклад, картоннонавивні барабани з метале­вими або пластмасовими кришками.

Кондиціювання паперу (картону) — процес надання готовому паперу (картону) необхідних вологості і температури.

Конкурентоспроможність товару — спроможність продукції бути більш придатною для споживача (покупця) порівняно з іншими виробами аналогічного виду і призначення завдяки кращій відпо­відності своїх якісних і вартісних характеристик вимогам ринку і оцінкам споживача. Упаковка може відігравати вирішальну роль у конкурентоспроможності товару.

Консерваційні матеріали — речовина чи суміш речовин, здатних за­хистити вироби від впливу кліматичних і біологічних факторів навколишнього середовища.

Консервація — сукупність заходів, спрямованих на захист виробу від впливу навколишнього середовища в процесі виробництва, транспортування і зберігання.

Контейнер — одиниця транспортного обладнання, що багаторазово використовується на одному або декількох видах транспорту, призначена для перевезення і тимчасового зберігання вантажів з пристроями, що забезпечують механізовану устано₃вку і знімання її з транспортних засобів, з внутрішнім об'ємом 1 м і більше.

Контейнер загального призначення — контейнер, що повністю за­критий, пиловодонепроникний з жорсткою кришкою, боковою стінкою, торцевою стінкою, має хоч в одній торцевій стінці двері. Призначений для перевезення і зберігання різноманітних вантажів.

Контейнер ізотермічний — контейнер з круговою теплоізоляцією, що дає змогу підтримувати заданий температурний режим без вико­ристання джерела тепла або холоду.

Контейнер крупнотоннажний — тип універсальних контейнерів, маса брутто якого більше 10 т, але не більше 30 т. Найбільш пошире­ними є контейнери з такими розмірами: 2991*2438*2438 мм —

10 т; 6058x2438x2438 мм — 20 т; 12192x2438x2438 мм — 30 т. Контейнер має двостулкові водонепроникні двері в торцевій стін­ці, які дають змогу навантажувачу висотою 2,0 м в'їжджати в кон­тейнер. У цих контейнерах можна розміщувати від 11 до 23 паке­тів з вантажами на піддонах розмірами площини 1200x800 мм.

Контейнер м'який (біг-бег) — закрита ємність прямокутного перерізу. Призначений для транспортування всіма видами транспорту і ко­роткочасного зберігання сипких вантажів. Контейнери виготов- ляютья з полімерних і гумотканинних матеріалів, місткість — від 0,5 до 4,0 м . Можуть бути одно- і багаторазового використання. Вологонепроникні, можуть перевозитися на відкритих платфор­мах, зберігатися під відкритим небом, у порожньому стані легко складаються, займаючи об'єм від 2 до 20 % заповненого кон­тейнера.

Контейнер малотоннажний — тип універсальних контейнерів, маса брутто якого знаходиться в межах від 0,63 до 1,25 т. Найбільш поширеними є контейнери таких розмірів: 1150x1000x1700 мм, 1800x1050x2000 мм. Призначений тільки для автомобільних пе­ревезень, його розміри некратні розмірам платформи поїзда. Ван­тажі в контейнері можна перевозити на відкритих платформах поїздів, тому що він має водонепроникні двостулкові двері.

Контейнер середньотоннажний — тип універсальних контейнерів, маса брутто якого знаходиться в межах від 2,5 до 5 т. Призначе­ний для перевезення вантажів дрібними відправками, маса ванта­жу, відправлена за однією адресою, як правило, суттєво не пере­вищує вантажомісткості вагона. Контейнери можна штабелювати в чотири яруси (ряди).

Контейнер універсальний — закрита ємність прямокутної форми, жо­рсткої конструкції, із суворо регламентованими розмірами. При­значається для перевезення і тимчасового зберігання тарноштуч- них вантажів широкої номенклатури.

Контретикетка — етикетка, що наклеюється на зворотний (відносно основної етикетки) бік пляшки, банки. На контретикетку нано­ситься допоміжна інформація про продукт, напій, наприклад, його склад, можливості використання або історія створення тощо.

Контроль якості — 1) дії, що включають проведення вимірів, аналіз випробувань сукупності властивостей і характеристик продукції та їх порівняння зі встановленими вимогами з метою визначення відповідності; 2) підтримка стандарту виробу і швидке усунення будь-яких відхилень від будь-якого стандарту.

Корекс — прокладка горбкуватої (ніздрюватої) форми, як правило з полімерних матеріалів, найбільш широко використовується в кондитерській промисловості для пакування шоколадних цу­керок.

Короб — пакувальний виріб, луб'яний, берестяний або з деревоструж­кового матеріалу.

Коробка — невеликий ящик (картонний, дерев'яний, пластмасовий, металевий) для зберігання і реалізації продуктів харчування, то­варів народного вжитку тощо.

Коробка жорстка — коробка, що не змінює форму і розміри під час її заповнення.

Коробка зшивна картонна — картонна коробка, зшита металевими скріпками або дротяними скобами.

Коробка картонна — коробка, виготовлена з коробкового картону і (або) паперу, складається з двох або більше деталей.

Коробка складана картонна — картонна коробка, зібрана без скріп­лювальних матеріалів.

Коробка склеєна картонна — картонна коробка склеєна з паперових і картонних деталей.

Кошик — плетений виріб, що служить місткістю для збирання, збері­гання, пакування, транспортування. Виготовляється з лози, очере­ту, деяких інших матеріалів рослинного походження, або з дроту.

Крафт-папір — дуже міцний папір із сульфатної маси. Иого можна відбілювати, фарбувати або зберігати натуральний колір. Викори­стовується для виготовлення гофрованого картону, мішків і паке­тів, може бути водовідштовхувальним.

Кришка «твіст-офф» — кришка, яка щільно нагвинчується на горло­вину банки.

Кришка (ящика або коробки) — верхня стінка ящика (коробки), що забезпечує його закриття.

Кришка барабана — кришка з фанери, металу або деревоволокнистої плити, що притиснута до горловини барабана, забезпечує його за­криття.

Кришка гвинтова — закупорювальний виріб з металу або пластмаси з ущільнювальною вкладкою чи кільцем. Має нарізку або гвинтові виступи, нагвинчується на нарізну горловину скляної, пластмасо­вої чи металевої тари.

Кришка зі стяжним обручем — плоска кришка з жорсткого матеріалу, що має по периметру ущільнювальну прокладку, закріплюється на горловині банки, барабана або бочки П-подібним обручем за допомогою карабінного або гвинтового затвора.

Кришка СКО (для скляних банок консервна обтискна) — закупо­рювальний виріб одноразового використання для герметичного закупорювання циліндричних скляних банок методом обкатки ро­ликом. Як правило, металева, з гумовою ущільнювальною про­кладкою.

Кришка, що вдавлюється — металевий виріб багаторазового викори­стання з відбортованим фланцем, вдавлюється з натягом у горло­вину банки або барабана

Кришка, що вільно надівається — металевий виріб циліндричної, прямокутної або іншої форми, із гладкими стінками. Надівається на гладку горловину корпуса банки, може використовуватись ба­

гаторазово (часто використовується для домашнього консерву­вання).

Кронен-пробка — закупорювальний виріб. Металева пробка корончас- тої форми з ущільненням у вигляді вкладки або кільця, що вико­ристовується для герметизації скляних пляшок методом обтис­кання. Найширше використовується для закупорювання пивних пляшок.

л

Лак — захисна плівка, яка в рідкому стані наноситься на внутрішню або зовнішню поверхні упаковки для того, щоб захистити упаков­ку або її вмістиме.

Лакування — покриття лаком як з декоративною метою, так і для за­хисту від дії вологи хімічних реагентів статичної електрики, ульт­рафіолетових променів тощо.

Ламінат — багатошаровий листовий матеріал, що складається з двох або більше шарів. Широко використовується для виготовлення пакетів типу «пюр-пак» або «тетра-пак» для молочної продукції, соків, сухого вина тощо.

Ламінати ALPAN^TM — виготовляються на основі алюмінієвої фольги. Використовуються для виготовлення плоских пакетів типу А, Б, В в тих випадках, коли потрібно довготривало зберігати харчові . ^пр°ду^кти. _TM

Ламінати SOLAN — багатошаровий матеріал, володіє бар'єрними властивостями, художньо оформлений міжшаровим друком, захи­щений від будь-яких дій шаром прозорого полімеру. Використову­ється для виготовлення стоячих пакетів «Боу-раск» типу Г, Д, Е.

Ламінування — нанесення на паперову основу розплавів пластмас з метою надання матеріалу газо-, паро-, водонепроникності та ін­ших спеціальних властивостей. Широко застосовується у вироб­ництві пакувальних матеріалів для фасування харчових продуктів.

Ламістер — композиційний матеріал, основою якого є фольга із спла­вів алюміній-марганець-цинк, алюміній-залізо товщиною 70— 120 мкм, зовнішня сторона його покрита шаром харчового лаку ЕП51-18 товщиною 46 мкм. До внутрішньої сторони методом су­хого каширування приклеюється поліпропіленова плівка товщи­ною 50 мкм. Застосовується для виготовлення банок і кришок ме­тодом штампування.

Латекси — водяні дисперсії синтетичних полімерів, головним чином каучуків. Застосовуються для надання паперу, картону вологомі- цності як шляхом зовнішнього покриття, так і введенням у папе­рову масу. Використовуються в процесі холодного склеювання.

Лафолен — пакувальний комбінований матеріал на основі фольги (ла­всан / фольга / поліолефіни).

Лиття під тиском — спосіб виготовлення тари шляхом нагнітання роз­плаву пластмаси в прес-форму.

ЛІН-матеріал — універсальний матеріал із карбонату кальцію в поєд­нанні з поліолефінами, які виробляються із природного газу. За­стосовується для пакування харчових продуктів.

Літографія — спосіб друку, коли рисунок наносять на плоску поверх­ню літографського каменя спеціальною фарбою, що містить жир­ні кислоти, мило і смоли, а прогалинні ділянки зволожують водою і таким чином роблять їх несприйнятливими до фарби. В інших випадках застосовується плоский офсетний друк з використанням двох циліндрів, які наносять зображення з друку вального цилін­дра на заготовку. Перший циліндр з друкарською формою зні­має фарбу з валика і переносить її на другий циліндр офсетного друку.

Логістика — наука про планування, контроль і керування транспорту­ванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріаль­ними операціями, що виконуються в процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства, внутрішньозаводською переробкою сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доставки го­тової продукції до споживача відповідно до інтересів і вимог останнього, а також передачі, зберігання і оброблення відповідної інформації. Упаковка є складовою частиною логістики.

Логотип — словесний фірмовий знак (найменування виробника або продукту), який має незмінне зображення і використовується з метою реклами у маркуванні продукції, а також у всіх матеріалах, що представляються фірмою.

Логотип музичний — спеціально підібрана мелодія або мотив, що асоціюється з компанією або її продукцією.

Лоток — дерев'яний картонний або пластмасовий ящик без кришки, висотою не більше 150 мм з фіксаторами, що виступають, або з фіксаторами іншої конструкції. Найширше застосовують для транспортування, зберігання й реалізації плодів, овочів, м'ясних і молочних продуктів, хлібобулочних виробів та інших харчових продуктів.

M

Макулатура — побутові або виробничі відходи паперу, картону.

Манжета — зміцнювальний лист клапана з паперу або картону.

Марка ліцензійна — товар або послуга, які використовують марочну назву, запропоновану ліцензіату володарем торгової марки за ви­значену плату.

Марка приватна — власна марка дистриб'ютора, торгового посеред­ника, роздрібного продавця, що реалізує продукцію кінцевому споживачу.

Маркування — текст, умовне позначення і рисунки на упаковці або про­дукції, що інформують про відправника, одержувача і способи пово­дження з упакованою продукцією під час її транспортування, збері­гання та перевантажувальних робіт. Маркування дає змогу

встановити зв' язок між вантажем і перевізним документом, а також відрізнити одну партію вантажу від іншої. Маркування повинно міс­тити основні, додаткові та інформаційні написи та маніпуляційні знаки. Основні написи містять дані про контракт, номер вантажного місця, кількість місць у партії, пункт призначення та інші відомості; додаткові написи — назву вантажовідправника і пункт відправки ван­тажу. Інформаційні написи характеризують масу вантажного місця, нетто і брутто в кілограмах, а також його габаритні розміри і об'єм у кубічних метрах (останні два показники — у тому разі, коли довжи­на, ширина або діаметр вантажного місця більше одного метра). Ма- ніпуляційні знаки призначено для позначення способів поводження з вантажем, виду вантажу і його пакування («Не кантувати», «Швидко­псувний вантаж», «Герметичне пакування» тощо). Маркування ван­тажу за призначенням поділяється на товарне, відправницьке, транс­портне і спеціальне. Відповідальність за правильність товарного ма­ркування вантажу несе товаровиробник, відправницького — вантажовідправник, транспортного — перевізник, спеціального мар­кування — товаровиробник або вантажовідправник. Маркування може містити також інформацію машинного читання.

Маркування споживче — маркування, що містить інформацію про виробника, кількість, якість, ціну продукту, способи поводження з ним під час споживання, рекламує продукт.

Маркування транспортне — маркування, що інформує про одержува­ча, відправника і способи поводження з пакованою продукцією під час її транспортування і зберігання.

Маркування фірмове — маркування, що позначає компанію або її тор­гову марку, яка наноситься на виріб і/або упаковку з продукцією компанії.

Маса брутто — загальна маса упаковки і продукції в ній.

Маса нетто — маса продукції без упаковки. Ціна на товар часто вста­новлюється за масою нетто, причому, в цій ціні враховується вар­тість упаковки. Для позначення маси товару разом із споживчою упаковкою, в якій він доставляється споживачеві (наприклад, бан­ка консервів, тюбик зубної пасти, флакон парфумів), застосову­ється поняття «напівнетто».

Маса упаковки — маса тари і допоміжних пакувальних засобів одини­ці упаковки.

Матеріал пакувальний — здатний виконувати функції допоміжних пакувальних засобів у вигляді амортизованої набивки прокладок, обгортки тощо.

Матеріал таропакувальний — застосовується для виготовлення тари, так само як і допоміжні пакувальні засоби.

Металізація — нанесення на поверхню матеріалу або на готові вироби із полімерів розпилених у вакуумі кольорових металів (алюмінію, міді, нікелю, хрому) з метою надання матеріалу або виробам додат­кових захисних або ж особливих декоративних властивостей.

Міжнародні норми пакування — їх координує Міжнародна організа­ція зі стандартизації (ISO). За результатами координації і уніфіка­ції національних норм здійснюється сприяння обміну товарами на світовому ринку і співпраці в галузі науки, техніки, економіки. Основні теми нормування в галузі пакування розглядаються в Комітеті з норм пакування. Комітет ISO ТС122 займається нор­мами основ пакування, наприклад термінологією і розмірністю. Крім того, упаковка відіграє важливу роль під час нормування піддонів, вантажних одиниць і контейнерів Для нормування упа­ковки особливе значення мають роботи в комітетах: ISO КС51 (піддони для вантажних одиниць і методи використання матеріа­лів), ISO ТС52 (легкі цистерни з металу), ISO ТС53 (скляні посу­дини), ISO ТС104 (фрахтові контейнери). Відповідно до правил розпоряджень про товарообіг пакувальні норми орієнтують на ви­користання єдиних вимірювань і на додержання певних мінімаль­них вимог до якості пакування. Таким чином, нормування робить значний внесок у забезпечення єдиних конкретних умов і захищає споживачів.

Мікровоск — термоплавкий склад на основі церезинів і нафтових па­рафінів з добавками поліізобутилену, бутилкаучуку, низькомоле­кулярного поліетилену та ін. Термостійкість таких композицій 65—75°С. Застосовується для надання вологоміцності та водоне­проникності картону, паперу і тканинам.

Мікрокрепування — механічне зминання паперу (головним чином мішкового) з метою створення крепу (дрібних складок, непоміт­них для неозброєного ока), за рахунок чого на 8—12% підвищу­ється показник подовження паперу. Дає змогу збільшити міцність паперових мішків.

Місткість тари — параметр тари, який визначається її внутрішніми розмірами.

Міцність — здатність матеріалу протистояти руйнуванню, а також не- зворотній зміні форми (пластичні деформації) під час дії зовніш­ніх навантажень, у вузькому значенні — тільки опір руйнуванню.

Мішечок — невеликий паперовий мішечок, пакетик.

Мішковина — тканина для мішків, як правило, джутова або полот­няна.

Мішок — вид транспортної тари з м'якого матеріалу (тканина, джут, папір, поліетилен, може бути комбінованим, багатошаровим) для сипкої або дрібноштучної продукції.

Мішок джутовий — вид транспортної тари, що застосовується для зберігання і реалізації сипкої продукції.

Мішок з клапаном — мішок зі спеціальним пристроєм-клапаном для автоматизованого наповнення сипким продуктом.

Мішок з рукавної плівки — тара, що виконана з одного або декількох плоских шарів термопластичної гнучкої плівки (як правило, у ру­лоні), можливі в комбінації з іншими гнучкими матеріалами, за­

крита принаймні з одного боку і здатна забезпечити властивості, необхідні для наповнення її продукцією.

Мішок плоский — мішок, що виготовлений з плоского рукава.

Модуль розмірів тари — умовна розмірна величина, що застосовуєть­ся в процесі координації і уніфікації розмірів тари.

Модульна система уніфікованих розмірів тари — уніфікований ряд розмірів тари, систематизований на основі сукупності розмірів тари.

Мономер — речовина, молекули якої здатні реагувати між собою або з молекулами інших речовин з утворенням полімеру.

Муб (мільйон умовних банок) — умовна одиниця виміру кількості банок (скляних або металевих), умовно приведених до одного розміру.

H

Наклейка — смужка паперу, що вистилає край мішка зсередини.

Неперервний спосіб пакування — автоматизований процес надання форми упаковці, її заповнення і закупорювання. Існує дві схеми цього процесу: горизонтальний і вертикальний.

Нитка — нитки, що застосовуються для зшивання мішків. Можуть бу­ти з натуральних чи синтетичних волокон, або комбінованими.

Нітрон (ПАН) — торгова назва поліакрило-нітрилового волокна, що виготовляється в країнах СНД,

O

Обв'язування (пакувальної одиниці) — скріплення пакувальної оди­ниці обв'язувальним матеріалом зі з' єднанням кінців механічним шляхом або зварюванням.

Обгортка — лист паперу, фольги, плівки тощо, куди вміщується штуч­ний виріб, і повністю в нього загортається.

Оболонка — об'ємна упаковка, що повністю покриває запакований ви­ріб, виготовлена з тонколистового (плівкового) матеріалу, щільно облягає або вільно покриває виріб.

Оболонка АМІЛЮКС — виготовляється із поліаміду для сосисок і сар- делек з традиційним смаком і запахом копчення, володіє селекти­вною (вибірковою) проникністю.

Оболонка АМІСМОК — виготовляється із поліаміду для всіх видів напівкопчених і варенокопчених ковбас та копчених сирів. Воло­діє селективною (вибірковою) проникністю.

Оболонка АМІТАНПРО — призначена для варених ковбас, що вироб­ляються за традиційними технологіями, включаючи процес обжа­рювання з димом.

Оболонка АМІТАНПРО «Синюга» — ідентична за зовнішніми харак­теристиками (вид і форма) натуральній синюзі.

Оболонка АМІФЛЕКС — 5-шарова поліамідна оболонка, яка характери­зується паро-, газонепроникністю, термостабільністю і еластичністю,

підвищеною інертністю, стійка до дії агресивних хімічних середовищ та біологічної дії бактерій, дріжджТ^ пліснявих грибів і їх метаболітів.

Оболонка термоусадкова АМІТАН — виготовляється із поліаміду для ковбасних виробів.

Оборот тари — цикл використання контейнера, скляної тари тощо, ко­трий вимірюється від одного навантаження до наступного, або обіг тари між двома послідовними заповненнями.

Овіт — групова упаковка із заглибленнями на 6—12 шт. для штучних виробів.

Одиниця пакувальна — виріб, одержаний у результаті об'єднання па­кувальної продукції з упаковкою.

Однорідність паперу (картону) — постійність технічних показників матеріалу в одній партії.

Орлон — торгова назва поліакрило-нітрильного волокна (ПАН), що випускається у США.

П

«Продати до ...» — маркувальний напис на упаковці, призначений для продавця. Він вказує на термін реалізації, а не на термін викорис­тання товару.

Пакет — вантажна одиниця, сформована на піддоні або без нього з де­кількох пакувальних одиниць (мішки, ящики тощо), разова спо­живча м' яка тара у ф₃ормі рукава з дном і відкритою горловиною, місткістю до 20,0 дм³ .

Пакет транспортний — укрупнена вантажна одиниця, сформована з декількох вантажних одиниць унаслідок застосування засобів па­кетування.

Пакетування — система вантажообробки, що пов'язана з використан­ням засобів пакетування (піддони, стропи, підкладні листи тощо). Формування і скріплення вантажів в укрупнену вантажну одини­цю, що забезпечує їх цілісність і збереження за встановленими умовами під час доставки та дає змогу механізувати вантажрозва- нтажувальні і складські роботи.

Пакувальна одиниця — виріб, що утворюється внаслідок поєднуван­ня продукції, яка пакується з упаковкою.

Пакувальна продукція — узагальнене поняття, що об'єднує різні види пакувальних виробів.

Пакувальний виріб — узагальнена назва упаковки різного виду і при­значення.

Пакувальний матеріал — основний елемент виготовлення упаковки, який створює пакувальні засоби. Окремі види матеріалів (у пев­них випадках) являють собою безпосередньо упаковку.

Пакувальні засоби — узагальнене поняття, що включає пакувальні матеріали, пакувальні форми і допоміжні пакувальні вироби та матеріали, призначені для розміщення, обгортання або утриму­вання продукції.

Пакування — підготовка продукції із застосуванням упаковки до транспортування, зберігання, реалізації та споживання.

Пакування в газовому середовищі, що регулюється — пакування в спеціальну захисну тару або в бар'єрну плівку в газовому середо­вищі, що регулюється, для зберігання свіжості продукту, напри­клад, фруктів або овочів.

Пакування в розтягувальну плівку «стретч» — пакування в плівку, що має властивість щільно облягати пакований виріб.

Пакування групове — пакування ідентичних пакувальних одиниць або неупакованої поштучної ідентичної продукції в групу.

Пакування з інертним газом — пакування деяких швидкопсувних хар­чових продуктів, що дає змогу продовжити термін їх зберігання за рахунок створення всередині упаковки спеціального газового се­редовища.

Пакування комплектне — пакування в одну тару або в пакувальний матеріал різної поштучної продукції або пакувальних одиниць у певному наборі.

Пакування порційне — пакування порцій продукту заданої маси, об'єму або кількості.

Пакування поштучне — пакування одиниці продукції.

Пакування типу «вітелло» — пакування, виготовлене з комбінованих матеріалів, являє собою термоформовану склянку, вставлену в клеєний картонний циліндр. Склянка виготовляється з аркушево­го УПС або ПВХ завтовшки 0,5—1,2 мм.

Пакування типу «скін» — пакування, виготовлене з комбінованих матеріалів, із використанням термоусадкових плівок («друга шкіра»).

Пакування типу «стретч» — пакування, виготовлене з комбінованих матеріалів, являє собою здвоєну заготовку із листового матеріалу (найчастіше — картон) з фігурним віконцем, в яку поміщають об'єкт, що пакується.

Пакування типу «флоу» — пакування, виготовлене з комбінованих матеріалів, одержане нанесенням розплаву полімеру безпосеред­ньо на упаковані вироби.

Пал-бокс — транспортний контейнер з гофрованого картону з направ­ляючими на дні, які служать для підіймання контейнера електро- нав антажув ачем.

Паперовий мішок — тара, виконана, головним чином, з одного або біль­ше плоских шарів рукавного паперу, можливо в комбінації з ін­шими еластичними матеріалами, закрита принаймні з одного боку і здатна забезпечити властивості, що є необхідними для напов­нення і розподілення товарів.

Паперовий пакет — пакет, що виготовлено з мішкового, пакувального паперу або комбінованих матеріалів.

Паперовий шпагат — шпагат, який складається з кручених паперових смуг, з'єднаних скручуванням.

Папір — матеріал у вигляді тонкого листа, що складається, головним чином, з попередньо розмелених рослинних волокон, безладно переплетених і пов'язаних між собою силами поверхневого натя­гу. У волокнисту масу часто додають клейкі речовини, мінеральні наповнювачі та інші добавки, що надають паперу необхідних влас­тивостей. Споживачеві поставляється в рулонах або пачками, у листах.

Папір (картон) листовий — паперова продукція, що поставляється в листах.

Папір (картон) ролевий — папір (картон) у рулонах різної ширини, намотаний на гільзу.

Папір антиадгезійний — папір, оброблений речовинами, що перешко­джають склеюванню (найчастіше — кремнійорганічні або фтор­органічні сполуки). Застосовується для пакування і прокладок для липких продуктів.

Папір антикорозійний пакувальний — папір з водостійким покрит­тям, іноді без нього, містить інгібітори корозії. Застосовується для захисту металевих виробів від корозії.

Папір армований — двошаровий папір, який склеєно бітумом з про­кладанням ниток у вигляді сітки або тканини з натуральних чи штучних волокон.

Папір асептичний — папір, що використовується для пакування виро­бів і продуктів з домішками речовин, які перешкоджають розвит­ку мікроорганізмів, у тому числі плісеневих грибів.

Папір бактерицидний — папір, призначений для обгортання фруктів, овочів, масла та продуктів довготривалого зберігання, з метою за­побігання їх пліснявінню.

Папір бітумований — папір, просочений розплавленим бітумом. При­значений для упакування різних виробів з метою захисту їх від вологи і виготовлення мішків для малогігроскопічної продукції. Щільність його близько 160 г/м .

Папір високоміцний пакувальний — дуже міцний клеєний папір, ви­готовлений із сульфатної небіленої целюлози. Застосовується для пакування товарів і поштової кореспонденції.

Папір водонепроникний — папір, призначений для пакування різних товарів з метою захисту їх від дії вологи.

Папір для гофрування — папір для виготовлення гофрованого шару в процесі виробництва гофрованого картону. Має високу жорст­кість і низьке поглинання.

Папір для гудронування — папір-основа, що застосовується для виго­товлення двошарового бітумованого паперу.

Папір для пакування та фасування продуктів на автоматах — па­пір, що застосовується в пакувально-фасувальних автоматах го­ловним чином у вигляді пакетів для пакування сипких продуктів.

Папір етикетковий — папір для виготовлення етикеток, що наклею­ються на скляну, картонну, металеву, полімерну та іншу тару.

Іноді крейдований з обмеженою деформацією після намокання. Може мати одно- або двосторонню машинну гладкість. Виготов­ляється масою 70—90 г/м з біленої сульфатної целюлози.

Папір жиронепроникний — папір з підвищеним опором проникненню жировмісних речовин. Жиронепроникність досягається шляхом спеціальної обробки з утворенням зімкнутої поверхні або за раху­нок покриття.

Папір жиростійкий — папір з поверхневим проклеюванням жиростій- кими адгезивами, призначений для автоматичного пакування вер­шкового масла, маргарину.

Папір з просоченням — папір, просочений спеціальною речовиною, наприклад воском.

Папір інгібований (антикорозійний) — пакувальний папір з односто­роннім полімерним, латексним або іншим подібним покриттям з нанесенням на внутрішню поверхню леткого інгібітора. Застосо­вується для захисту від корозії виробів з чорних і кольорових ме­талів.

Папір каландрований — папір, пропущений через суперкаландр з ме­тою надання йому підвищеної гладкості і лиску.

Папір крепований — папір, що зазнав крепування, застосовується для пакування крихких виробів, а також для виготовлення внутріш­нього шару мішків.

Папір липкий — папір, який з одного боку покритий клеєм і призна­чений для виготовлення липких етикеток.

Папір махорковий — папір для пакування махоркового тютюну.

Папір металізований — папір з покривним шаром розпорошеного ме­талу, що наноситься методом вакуумного напилення.₂

Папір мішковий — міцний папір масою від 70 до 100 г/м², що викори­стовується як основний сировинний матеріал для виготовлення мішків (згідно з сучасною технологією головним чином викорис­товують крафт-папір). Залежно від якості сировини, еластичності, кольорових відтінків, вологоміцності виготовляють різний міш­ковий папір: вологоміцний, бітумований, ламінований тощо.

Папір неактинічний — світло-непроникний папір чорного кольору, що застосовується для пакування кінофотоматеріалів.

Папір обгортковий — папір для загортання харчових продуктів, меди­каментів, промислових виробів, а також для виготовлення пакетів для сипкої продукції. Виготовляється з сульфатної і небіленої це­люлози масою 120 г/м².

Папір пакувальний для фруктів — тонкий слабко-клеєний папір од­носторонньої або машинної гладкості, іноді просочений спеціаль­ними речовинами, що запобігають гниттю фруктів.

Папір пакувальний для чаю — папір односторонньої гладкості або каландрований, іноді склеєний з фольгою.

Папір парафінований — папір для внутрішнього загортання конди­терських виробів, що пакуються машинами-автоматами, а також

для застилання ящиків або коробок, пакування медикаментів, дріб­них металевих виробів тощо. Виготовляється з паперу-основи для парафінування шляхом просочення розплавом парафіну.

Папір термозварюваний пакувальний — міцний папір з обмеженою паропроникністю, з поверхневим термозварюваним шаром і нор­мованою міцністю термозварюваного шва для автоматичного па­кування різних товарів і харчової продукції.

Папір фунгіцидний — папір, що містить на своїй поверхні саліланілід. Застосовується для герметичного пакування і довготривалого збе­рігання, наприклад хліба, банок з консервами (варення).

Папір шпагатний — папір з високим показником міцності під час роз­тягування, призначений для виготовлення шпагатів.

Папір, каширований алюмінієвою фольгою — папір, склеєний з фоль­гою; застосовується переважно для пакування харчових продуктів з високим вмістом жиру (каширування — суміщення індивідуаль­них плівок).

Папір, ламінований поліпропіленом — папір, ламінований поліпро­піленом, що характеризується зниженою жиро-, паро-, газопроник­ністю і підвищеною хімічною стійкістю, застосовується для паку­вання харчових продуктів з високим вмістом жиру.

Папір, покритий полімерною плівкою — папір з захисним шаром, наприклад поліетилену, що наноситься з одного або з двох боків.

Папір-основа для парафінування — папір, який призначено для виго­товлення парафінованої паперової продукції. Виготовляється з сульфатної біленої целюлози масою 25—40 г/м².

Папір-пергамент — папір для пакування жировмісної харчової та ін­шої продукції. Характеризується високою жиро- і вологонепрони- кністю, зберігає початкову міцність при зволоженні, виготовля­ється масою 60 г/м².

Папір-підпергамент — папір марок П-1, П-2 і П-3 застосовується для механізованого пакування різноманітних харчових продуктів з незначним вмістом жиру і підвищеною вологістю, марки П — для випічки, кондитерських виробів, круп'яних концентратів. Вигото­вляється із сульфітної целюлози масою 43—50 г/м .

Папір-полівінілхлорид — папір, покритий з одного боку дисперсією полівінілхлориду. Має знижену газо-, паро- і водопроникність. Застосовується для пакування харчових продуктів, лікувальних засобів і товарів побутової хімії.

Папір-поліетилен — папір, що з одного боку ламінований поліетиле­ном, має знижену жиро-, паро-, газопроникність і підвищену хіміч­ну стійкість.

Папір-фольга-поліетилен (буфолен) — папір, каширований фольгою і ламінований поліетиленом. Застосовується для автоматичного па­кування харчових продуктів, переважно після сублімаційного су­шіння, та іншої продукції, за умовами зберігання якої необхідна знижена газопроникність.

Парафін — суміш твердих насичених вуглеводнів. Використовується для просочення паперу, який призначено для пакування харчових продуктів, технічних виробів тощо.

Пачка — одноразова споживча тара у формі паралелепіпеда, яка за­кривається клапанами.

Пенал — невелика коробка з висувним корпусом або з кришкою у ви­гляді обичайки.

Пергамент — жиронепроникний папір, що використовується для загортан­ня харчових продуктів. Зберігає смак і аромат пакованих продуктів.

Пергамін — напівпрозорий клеєний без наповнювача папір з високими показниками механічної міцності, жиро- і олієнепроникності, ви­користовують для виготовлення кальки, а також для пакування харчових продуктів.

Перегин — елемент замка, що поглиблює поздовжній шов усередину корпуса металевої банки.

Перегородка (ящика) — частина ящика, що розділяє його внутрішній простір на секції, гнізда.

Перфорація — отвори в стінках тари, які забезпечують циркуляцію повітря всередині тари.

Піддон — транспортна тара, засіб пакетування, що має жорстку пло­щадку і достатнє місце для створення укрупненої вантажної оди­ниці. Як правило, має стандартні розміри. Піддони поділяють на два види: двозахідний і чотиризахідний, які розрізняються спосо­бом захвату вилковим навантажувачем. Виготовляється з дереви­ни, пластмас, металів. Для їх виготовлення все частіше викорис­товують вторинну сировину.

Піддон двозахідний — піддон, конструкція якого забезпечує можли­вість вводу вилкового захвату тільки з двох протилежних боків.

Піддон двонастильний — піддон з верхнім і нижнім настилами, кож­ний з яких може бути використаний для розміщення вантажу.

Піддон стояковий — піддон з надбудовою з вільних або скріплених стояків.

Піддон чотиризахідний — піддон, конструкція якого забезпечує мож­ливість вводу вилкового захвату з чотирьох боків.

Піддон ящиковий (з боковими стінками) — піддон з надбудовою із суцільних, ґратчастих або сітчастих стінок.

Підпергамент — тонкий папір для пакування харчових продуктів, ви­готовлений з целюлози жирного помелу, з обмеженою жиропро- никністю і високою механічною міцністю.

Пінопласти — полімерні матеріали з вмістом газової фази не менше 50 % з об'ємом і мінімальним діаметром комірок 0,02 мм. Засто­совуються для виготовлення транспортної тари і допоміжних па­кувальних засобів. Головним чином використовуються піноплас- ти на основі полістиролу, поліуретану, полівінілхлориду.

Пластичні маси (пластмаси) — матеріали на основі природних або синтетичних полімерів, здатних отримувати задану форму під тис­

ком і зберігати її після охолодження. Крім полімеру, можуть міс­тити наповнювачі, пластифікатори, стабілізатори, пігменти та ін­ші компоненти. Розрізняються за експлуатаційними властивос­тями (наприклад, антифрикційні, атмосферо-, термо- чи вогне­стійкі), за природою наповнювача (склопластики, графітопласти тощо), за способом його розміщення у матеріалі (наприклад, ша­рові пластики, волкнисті тощо), а також за типом полімеру (амі­нопласти, білкові пластики тощо). Залежно від характеру перетво­рень, що відбуваються з полімером при формуванні, виокремлюють термопласти (поліетилен, полівінілхлорид, полістирол, поліпропі­лен) і реактопласти (фенопласти). Основні методи переробки тер- мопластів — лиття під тиском, екструзія, вакуумформування, пне- вмоформування; реактопластів — пресування і лиття під тиском.

Пластифікатори полімерних матеріалів — речовини, які входять до складу пластмас, клеїв, фарб для підвищення їх пластичності. Як пластифікатори, в основному використовують нелеткі хімічні інер­тні речовини, наприклад: дибутилфталат, трикрезинфосфат.

Пластифікація — модифікація полімерного матеріалу, в результаті якої підвищується рухливість мікромолекул у цілому, їх ділянок, простих надмолекулярних структур (пачок макромолекул), або всіх цих структурних одиниць. Технологічною метою пластифі­кації може бути підвищення морозостійкості, ударної міцності, зниження модуля.

Пластичність — показник, що його визначає залишкова деформація під час сферичного розтягування проби матеріалу, виражена у відсотках від заданої деформації.

Плівка — тонка гнучка пластина з пластмаси. Буває багатошаровою металізованою, з нанесенням друку. Може мати покриття або бу­ти підданою екструзії з метою підвищення механічної міцності й посилення захисних властивостей. При товщині більше ніж 0,25 мм (для Японії — 0,1 мм), виріб називають листом, а менше ніж 0,25 мм — плівкою.

Плівка Eco Lean — екологічно чистий пакувальний матеріал, альтер­натива кашированій фользі, композиція готових до застосування натуральних карбонатів, наприклад крейди з пластмасою, склею­ючим агентом використовують поліолефіни. Застосовується для фасування вершкового масла.

Плівка Lean Cover — обгорткова плівка для жиро- і олієвмісних хар­чових продуктів. Випускається трьох видів: зі світлопроникним шаром, для упаковки морозива і напівпрозора.

Плівка Lean Cups — стаканчики для рідких, напіврідких або твер­дих продуктів, які закриваються припаяною пластинкою.

Плівка Lean Peel — матеріал для виготовлення кришок, запаювання пластикових стаканчиків під йогурт — платинок.

Плівка Lean Pouch — плівка для пакування твердих і сипких харчо­вих продуктів — сухого молока, чіпсів, чаю, хліба.

Плівка орієнтована поліпропіленова — гнучка пакувальна плівка, більш міцна, ніж звичайний поліпропілен, оскільки має іншу мо­лекулярну структуру (орієнтовану).

Плівка пластмасова — пластмаса у вигляді тонких плоских листів або рукавів.

Плівка повітряно-пузириста — комбінована з двох шарів поліетиле­нова плівка, що поєднує властивості звичайної поліетиленової, яка захищає вироби від дії атмосферних явищ, спрацьовування і забруднення, а також властивості амортизатора (наприклад поро­лону), що захищає вироби від ударів, вібрації і поштовхів.

Плівка розтягувальна — еластична плівка з модифікованого поліети­лену, використовується для скріплення збільшених вантажних одиниць із тарно-штучних вантажів на піддоні методом обмоту­вання в один або декілька шарів, при цьому непотрібне нагріван­ня, як для термоусадкових плівок.

Плівка термоусадкова — плівка з поліетилену, поліпропілену та ін­ших полімерів, що характеризуються ступенем усадки, який ко­ливається від 30 до 80 %. Усадка плівки відбувається під час на­грівання до температури 150—300 °С. Принцип, за яким здійснюють пакування (загортання) в термоусадкову плівку, іноді називають «пам'яттю полімеру». Це — плівка, розтягнута в про­цесі переробки нагріванням, а потім охолоджена для «заморожу­вання» отриманої орієнтації молекул. Під час повторного нагрі­вання вона намагається повернутися до своїх розмірів у невитяг- нутому стані. Спочатку широко використовувалась для пакування замороженої птиці. Останнім часом має різноманітне застосуван­ня як транспортна упаковка металевих і скляних банок, пляшок, картонних коробок та інших тарно-штучних вантажів.

Плівки полімерні — суцільні шари полімерів товщиною до 0,2—0,3 мм. Виготовляються із синтетичних полімерів, наприклад: поліетиле­ну, полівінілхлориду, поліамідів, а також з природних полімерів і продуктів їх хімічної модифікації, зокрема целюлози та її ефірів.

Плівковий матеріал «Майлар» — являє собою поліетиленгліколь- терефталатну смолу (ПЕГТ). Використовується як самостійно, так і для ламінування з іншими матеріалами.

Плівковий матеріал «Комбітерм» — на основі поліаміду або ж іноме- ру (сурліну) з кисневим бар'єром, містить усередині плівки кисне- адсорбційний шар. Активізується лише після пакування харчових продуктів (м'ясних, рибних, молочних).

Плівковий матеріал ТВІС-ПАН^ТМ — володіє твіст-еффектом, засто­совується для загортання цукерок, шоколадних батончиків з на­ступним скручуванням.

Пломбування — оснащення упаковки пломбами, що дає змогу контро­лювати її цілісність.

Пляшка — споживча тара переважно циліндричної форми, що перехо­дить у вузьку горловину, передбачену для закупорювання. Має плоске або ввігнуте дно.

Пляшка для закупорювання нарізним ковпачком — скляна або по­лімерна пляшка з нарізкою на горловині.

Пляшка керамічна — для розфасовки і зберігання специфічних видів харчової продукції — бальзаму, лікерів тощо, як правило, декора­тивно оформлена.

Пляшка полімерна — для розфасовки і недовготривалого зберігання харчових та інших рідин. Може бути різних конструкцій і конфі­гурацій.

Пляшка скляна — для розфасовки і довготривалого зберігання алко­гольних, безалкогольних напоїв, молока, рідких молочних проду­ктів. Горловини пляшок, призначені для закупорювання кроне- пробкою або алімінієвим ковпачком, мають гладкий вінчик, а для накручуючої пробки — різьбовий (гвинтовий).

Показники безпечності — характеризують захисні властивості матері­алів або виробів, що забезпечують безпеку людини як у побуто­вих умовах, так і при виникненні екстремальних ситуацій.

Показники довговічності — визначають термін служби матеріалу або виробу без змін, які б робили неможливою або неефективною їх подальшу експлуатацію.

Показники екологічності — характеризують рівень шкідливих впли­вів на довкілля, що виникають під час виготовлення, експлуатації та утилізації матеріалів або виробів.

Показники ергономічності — враховують комплекс властивостей, що проявляються у системі «людина-виріб-довкілля» і характеризу­ють відношення матеріалів або виробу до дії різних чинників до­вкілля. До показників ергономічності належать такі показники: гі­гієнічні, антропологічні, фізіологічні, психологічні.

Показники естетичності — характеризують естетичні властивості ма­теріалів та виробів. Вони оцінюють художньо-колористичне офо­рмлення матеріалів або виробу, а також відповідність напрямку моди, інформаційну відповідність, раціональність форм, ціліс­ність композиції та рівень технічного виконання.

Показники надійності — характеризують здатність матеріалу або ви­робу виконувати задані функції, зберігаючи при цьому свої екс­плуатаційні показники у певних межах протягом означеного про­міжку часу. До цих показників відносять: зносостійкість, довговічність, розміро- та формостійкість.

Показники призначення — обумовлюють галузь застосування продук­ції та характеризують властивості матеріалів і виробів, які визна­чають ступінь придатності для виконання призначених функцій. Вони включають такі групові показники: функціональної та тех­нічної ефективності, конструктивні, сировинного складу та струк­тури.

Показники розміру та формостійкості — визначають здатність мате­ріалу або виробу утримувати стабільні розміри та форму протя­гом заданого терміну експлуатації.

Показники стандартизації та уніфікації — характеризують насиче­ність матеріалів або виробів стандартними та уніфікованими складовими частинами, а також рівень уніфікації з іншими виро­бами.

Показники технологічності — характеризують властивості матеріалів або виробів, які визначають оптимальний вибір матеріалів, засо­бів праці, технологічних рішень та їх придатність до досягнення мінімальних витрат під час виробництва і експлуатації продукції.

Покривний шар — шар у вигляді плівки, фольги, лаку або суміші з мінеральних, пластифікованих і зв'язуючих речовин, що нано­ситься на поверхню картону, паперу тощо.

Покриття адгезійне — покриття паперової або полімерної стрічки (матеріалу) шаром сухого клею, що потребує зволоження для приклеювання, або шаром термоплавкого клею.

Покриття полімерне — покриття з полімерної плівки у вигляді полот­на або рукава.

Поліаміди — продукти поліконденсації амінокислот.

Полівінілацетат (ПВА) — синтетичний полімер, продукт полімериза­ції вінілацетату. Це твердий безколірний прозорий полімер, має високу світлостійкість, адгезію до різних поверхонь, застосову­ється у виробництві емульсійних фарб, клеїв, ущільнювальних прокладок. Речовина для одержання полівінілового спирту.

Полівініліденхлорид (ПВДХ) — плівка, відома під назвою Saran. Син­тетичний продукт полімеризації вінілдехлориду. Тверда речовина білого кольору. Термопластичний, статичний, негорючий, фізіо­логічно інертний. Має низьку тепло- та світлостійкість. Стійка до води, запахів і газів. Часто використовується як прозорий шар у комбінованих плівкових матеріалах для поліпшення захисних властивостей. Поширені співполімери з вінілхлоридом або акри­лонітрилом.

Полівінілхлорид (ПВХ) — синтетичний полімер, прозора плівка або лист. З метою пакування застосовують непластифікований ПВХ — прозорий матеріал, який добре формується, характерний висо­кою жиростійкістю і кисненепроникністю. Із ПВХ виготовляють, головним чином, споживчу тару.

Поліетилен — продукт полімеризації безколірного газу етилену, білий воскоподібний твердий продукт, міцний, еластичний, добрий ді­електрик, стійкий до багатьох хімічних речовин. Залежно від спо­собу отримання розрізняють поліетилен високої — ПЕВЩ (HDPE) і низької — ПЕНЩ (LDPE) щільності. При цьому перший є більш міцним матеріалом. Обидва використовують для виготов­лення плівок і пляшок. Придатний для пакування заморожених харчових продуктів.

Поліетилен високої щільності (ПЕВЩ) — має також назву «поліети­лен високого тиску (ПЕВТ)», відрізняється підвищеною молеку­лярною масою, має значну жорсткість, удароміцність, застосову­ється, головним чином, для виготовлення транспортної тари методом лиття під тиском.

Поліетилен низької щільності (ПЕНЩ) — має також назву «поліети­лен низького тиску (ПЕНТ)», застосовується для виготовлення плівок і споживчої тари, має високу еластичність, морозостій­кість, хімічну стійкість, водо-паронепроникність, легко термозва- рюється.

Поліетилен-папір-поліетилен — папір, який з обох боків ламінова­ний поліетиленом, використовується для автоматичного пакуван­ня рідких харчових продуктів.

Поліетилентерефталат (ПЕТФ або ПЕТ) — пластмаса, що широко застосовується для формування пляшок методом роздування зі спеціальних заготовок — «преформ». Використовується для ви­робництва плівки, що має високу механічну міцність (у 10 разів вищу, ніж механічна міцність поліетиленової плівки) і прозорість. Кристалічний варіант ПЕТФ, що використовується в умовах ви­сокої температури, є придатним для виготовлення лотків, які па­куються у мікрохвильовому середовищі.

Полікапроамід або полікапролактам — синтетичний полімер, про­дукт полімеризації капролактаму; тверда речовина білого кольо­ру. Має велику механічну міцність, зносостійкість, хімічну стій­кість. Використовують у виробництві поліамідних ниток, воло­кон, плівки, деталей машин.

Поліконденсація — метод синтезу полімерів, при якому взаємодія мо­номеру (або мономерів) супроводжується виділенням побічних низькомолекулярних сполук, наприклад води або спирту.

Полімер — високомолекулярна сполука, молекули (мономери) якої складаються з великої кількості груп атомів, що багаторазово по­вторюються і з'єднані хімічними зв'язками. Полімери є основни­ми компонентами пластмас.

Полімеризація — це метод синтезу полімерів, при якому взаємодія молекул мономеру, або мономерів не супроводжується виділен­ням побічних низькомолекулярних сполук.

Поліпропілен (ПП) — найбільш універсальний пластмасовий матеріал. Застосовується для виробництва плівок, споживчої і транспортної тари, є одним з найбільш легких і дешевих полімерів. Він ударо- міцний, не деформується при згинанні, стійкий щодо зношення. Зустрічається у вигляді волокон, плівок, або пінистої маси. Через низьку світло- та морозостійкість поступається поліетиленові.

Полістирол (ПС) — жорсткий матеріал з невисокими захисними влас­тивостями (крихкий). Використовується для виготовлення прозо­рих або кольорових матеріалів методом інжекційного форму­вання.

Полістирол удароміцний — продукт модифікування полістиролу. Більш теплостійкий і менш крихкий.

Поліуретан — полімер. Для виготовлення упаковки відомо два основ­них види поліуретану: пінистий і зв'язаний стружковопінистий. Обидва види використовують як захисне пакування. Піні надаєть­ся форма виробу у спеціальній формі або на самому виробі. Стружкова піна використовується у вигляді листів, рулонів, пря­мокутних блоків чи відливок. Застосовується також для виготов­лення клею і лаків.

Поліфірм — антимікробна полімерна плівка для захисту поверхні хар­чових продуктів.

Поліфталату карбонат — синтетична плівка, що використовується для пакування спеціальних харчових продуктів і медикаментів.

Поліхлорвініл — продукт полімеризації хлористого вінілу.

Пробірка — споживча тара з циліндричним корпусом, плоским або опуклим дном, з горловиною, діаметр якої дорівнює діаметру кор­пуса. Закупорюється пробкою або кришкою. Місткість — 0,05 дм³.

Пробка — закупорювальний засіб циліндричної форми, який виготов­ляється із скла, металу, деревини, пластмаси або кори пробкового дерева (корок). Пробка може багаторазово вставлятися в отвір упаковки, вийматися з нього і, відповідно, надіватися (нагвинчу­ватись) або зніматися.

Пробка «Sports-Lok» — виготовляється діаметром 28 мм під горлови­ни ПЕТ типу РСО та BPF. Складається з пробки, клапана та про­зорого захисного ковпачка, має два ступені захисту: захисну смуж­ку на пляшці і на прозорому ковпачку.

Пробка корончата з кільцем «Maxi-Crown» — виготовляється з тон­колистової сталі товщиною 0,17 мм. Кільце може виготовлятися разом з пробкою або окремо і потім приклепуватися до пробки. Застосовується для закупорювання скляних і полімерних пляшок з газованими напоями.

Прозорість — величина, що характеризує, яку частину світла пропус­кає середовище без зміни напряму його розповсюдження. Вимі­рюється відношенням світлового потоку, що пройшов у середо­вищі без зміни напряму шлях, рівний одиниці довжини потоку, що увійшов у це середовище у вигляді паралельного пучка.

Прокладка (картонного ящика, коробки) — допоміжний пакуваль­ний засіб у вигляді листа паперу або картону, що застосовується для зміцнення дна чи кришки ящика, коробки, і розділяє упакову­вану продукцію.

Прокладка бугорчаста для яєць — об'ємна прокладка з паперового литва або пластмаси з комірками для яєць, головним чином по 30 шт., а також на 10—12 шт. з кришками, що закриваються.

Пружність — властивість тіл відновлювати форму та об'єм або тільки об'єм після дії зовнішньої сили. Кількісна характеристика пруж­

них властивостей матеріалів — модулі пружності. Пружність зумовлена взаємодією між атомами і молекулами та їх тепловим рухом.

Прямокутна жерстяна банка — банка з прямокутним або квадратним перерізом.

Пюр-пак — споживча тара прямокутної форми з коробкового картону з поліетиленовим покриттям, зі зварним поздовжнім швом і пря­мокутним дном. Після заповнення продуктом верх заварюється пелюсткоподібною складкою по ширині коробки. Застосовується для молока, молочної продукції, соків, тихих вин тощо.

P

Рапорт — рисунок, що повторюється і є частиною орнаменту. Часто використовується для виготовлення пакувального паперу спожив­чої упаковки.

Рексим — групова упаковка з ручкою, використовується з демонстра­ційною метою.

Рециркуляція — способи переробки вторинної сировини і повторного використання продукції, починаючи з утилізації побутового сміт­тя і закінчуючи регулярною переробкою з повторним викорис­танням різного виду пакувальних виробів і матеріалів, включаючи й переробку промислових відходів

Решітка (картонного ящика, коробки) — допоміжний пакуваль­ний пристрій у вигляді листів картону з прорізами, що встав­ляються один в один і поділяють внутрішній об'єм ящика або коробки на комірки відповідно до зовнішніх розмірів упакова­ного товару.

Рилювання — нанесення роликом заданого профілю лінії згину на прямолінійній ділянці картону або гофропласту за рахунок їх зминання (ущільнення), яка служить своєрідним шарніром для клапанів кришки чи формування кутків корпуса ящика.

Рисайклінг (рициклінг) — вторинне використання утилізованих і се­парованих пакувальних матеріалів або виробів.

Розгортка картонного ящика — заготовка ящика з поперечними і по­здовжніми лініями рилівки, з висіченими клапанами.

Рулон — безперервна стрічка матеріалу, змотана в трубку.

Рулон паперу — пакувальна одиниця паперу (картону) циліндричної форми, отримана в процесі намотування паперового полотна на жорстку гільзу і пакована в 2-3 шари паперу або плівки.

C

САН — європейський уніфікований стандарт ідентифікації кодового числа, що присвоюється виробу.

Саше — пакет типу «подушечка», який закривається лише з двох тор­цевих боків, з вертикальним швом з тильного боку. Використову­ється для зберігання легких закусок.

Сертифікат безпеки — документ, що видається за правилами системи сертифікації для підтвердження відповідності сертифікованої продукції встановленим вимогам безпеки.

Сертифікат відповідності — документ, виданий за правилами системи сертифікації для підтвердження відповідності сертифікованої продукції вимогам нормативної документації (температура за­ймання, період напіврозпаду тощо).

Сертифікація (продукції) — діяльність щодо встановлення і підтвер­дження відповідності продукції стандартам або іншим норматив­ним актам. Згідно із законодавством ряду країн обов'язковій сер­тифікації підлягають екологічні властивості товару і його безпечність для людини.

Силікагель — мікропориста речовина, що активно поглинає вологу з навколишнього середовища. Застосовується для осушення внутрі­шнього об'єму герметичної упаковки з виробами з чорних металів.

Символіка фірмова — основний символ компанії (зображення люди­ни, тварини, казкового персоналу та ін.), що використовується при оформленні виробів, упаковки з продукцією, позначення роду діяльності компанії.

СІФ (вартість, страхування, фрахт) — базисні основи поставок, згід­но з якими продавець зобов'язаний зафрахтувати судно, достави­ти товар у порт і завантажити його на борт судна, застрахувати товар від втрат або псування за час перевезення і сплатити стра­ховку.

Скін — споживча тара у вигляді картонного бланка, на якому розмі­щено виріб, що пакується термоусадковою або розтягувальною плівкою.

Скінпак — тонка плівка, що нагрівається і в умовах вакууму обтягає виріб, пакований, наприклад, у картонну коробку. При цьому за­безпечується цілісність і наглядність виробу.

СКК — скляна тара закупорюється кронен-пробками, відбувається обжимання гофрованої частини пробки навколо горловини пляшки.

Складана пачка — картонна або паперова пачка, що складається з од­нієї деталі з суцільнокрійними клапанами і нанесеними лініями згину.

Склеювання — з'єднання, наприклад, деталей тари за допомогою клею, стрічки з адгезивним шаром тощо.

Склеювання пакувальних матеріалів — з'єднання пакувальних ма­теріалів за допомогою клею.

СКН — це закупорювання банки насаджуванням кришки під значним тиском на горловину тари без деформації.

СКО — спосіб закупорювання банки кришкою обжиманням або обка­туванням, коли за рахунок силової дії обжимного ролика на вінце кришки відбувається її деформація і кришка притискається до гор­ловини тари.

Співекструзія — спосіб переробки пластмас. Процес екструдування двох або більше різних пластмас одночасно з метою отримання суцільного матеріалу, який має властивості складових.

Спосіб упакування — технологічний процес забезпечення зберігання продукції за допомогою визначених засобів механізації або руч­них пристосувань, різних видів тари чи пакувальних матеріалів. Сукупність певних послідовних операцій пакування.

Спринтер — подовжена складена або склеєна коробка різноманітної конфігурації (прямокутна, ромбовидна, багатокутна).

Стретч — споживча тара у вигляді здвоєного картонного бланка з фігур­ним вікном, у якій розміщують об' єкт, що пакується. Закривається або закріплюється термоусадковою чи розтягувальною плівкою.

T

Тара — елемент і (або) різновид упаковки для розміщення продукції, транспортування, складування та інших логістичних операцій (наприклад, пляшки, пачки, пакети, ящики, бочки, контейнери, піддони тощо). Тара поділяється на дерев'яну, металеву, скляну, комбіновану, крупно- і малогабаритну, жорстку, м'яку і напівжорс­тку, нерозбірну, розбірну, складану і розбірно-складану, закриту і відкриту, герметичну (ізотермічну — зберігає задану температуру протягом певного часу, ізобаричну — зберігає заданий тиск) і не- герметичну. За функціональним призначенням тара поділяється на транспортну і споживчу. Окрему групу становить тара- обладнання, тобто виріб для розміщення, транспортування, збері­гання і продажу з нього товарів методом самообслуговування. За умовами використання тара поділяється на виробничу, інвентарну і складську. Виробнича тара — для внутрішньозаводських і (або) міжзаводських технологічних і (або) логістичних операцій. Інвен­тарна тара — це оборотна тара. Вона є власністю підприємства і підлягає поверненню власникові. Складська тара призначена для приймання, розміщення, зберігання і комплектації продукції на складі. Маса власне тари і (або) транспортного засобу — це різ­ниця маси брутто (сумарна маса вантажу і тари) і маси нетто (чис­та маса вантажу).

Тара багатооборотна — транспортна тара, показники міцності якої розраховані на її багаторазове застосування. Призначена для бага­торазового використання в процесі доставки продукції, може бути інвентарною, коли вона належить конкретному підприємству і підлягає поверненню йому.

Тара багатоцільового призначення — тара, яка може бути викорис­тана для транспортування і зберігання різних вантажів.

Тара видувна полімерна — транспортна (бочки, барабани, каністри) і споживча (банки, пляшки, туби) тара, що виготовляється методом роздування розігрітої полімерної трубчастої заготовки (префор- ми) повітрям у відповідній формі.

Тара виробнича — тара, що використовується під час організації ви­робничого процесу на одному або декількох підприємствах і не призначена для реалізації продукції в роздрібній торговельній ме­режі.

Тара відкрита — тара, конструкція якої не передбачає кришки.

Тара герметична — тара, конструкція якої забезпечує високий ступінь непроникності газів, парів і рідин.

Тара групова — споживча тара, призначена для певної кількості оди­ниць продукції.

Тара для харчових продуктів — тара, призначена для транспортуван­ня і зберігання харчової продукції.

Тара експортна — тара для транспортування вантажів у зарубіжжя.

Тара жорстка — тара, що не змінює форму і розміри під час її напов­нення.

Тара закрита — тара, конструкція якої передбачає наявність кришки або іншого засобу закривання.

Тара зворотна (оборотна тара) — тара, яка побувала в користуванні і використовується повторно.

Тара крупногабаритна — транспортна тара, розміри якої перевищу­ють 1200x1000x1200 мм.

Тара малогабаритна — транспортна тара, розміри якої не перевищу­ють 1200x1000x1200 мм.

Тара м'яка — тара, форма і розміри якої змінюються під час її напов­нення.

Тара нерозбірна — тара, конструкція якої не передбачає розбирання її на складові елементи без порушення їх цілісності.

Тара одноразова (необоротна тара) — призначена для одноразового використання.

Тара паперова — пакувальні вироби з паперу: мішки, пакети, конвер­ти, коробки, стакани, оболонки для загортання кондитерських і молочних продуктів тощо.

Тара фруктоовочева — тара для накопичення, транспортування і збе­рігання фруктів і овочів.

Тара подвійна — транспортна тара з гнучкого матеріалу (поліетилен), що поміщена в ящик із гофрокартону, бочку, картонний навивний барабан тощо з метою надання їм механічної жорсткості. Внутрішні пакети од­норазові, а зовнішня жорстка тара багаторазова. Широко застосовуєть­ся під час транспортування продукції в межах підприємства, від одного підприємства до іншого, в мережі громадського харчування.

Тара розбірна — багатооборотна тара, конструкція якої дає змогу роз­бирати її на окремі частини і знову збирати, з'єднавши сполучні елементи.

Тара розбірно-складана — тара багаторазового використання, кон­струкція і властивості якої дають змогу частково розбирати і складати її без порушення складових елементів і знову надавати їй попередньої форми.

Тара сітчаста —у вигляді мішка або рукава, пакувальної сітки.

Тара складана — тара багаторазового використання, конструкція і властивості якої дають змогу складати її без порушення з' єднувальних елементів і знову надавати їй попередньої форми.

Тара складська — застосовується на складах підприємств для транс­портування товарів до робочих місць, доставки і зберігання сиро­вини, напівфабрикатів і готової продукції. Як складську тару, ви­користовують дерев'яні суцільні і ґратчасті, пластмасові, металеві ящики, піддони, а також коробки з гофрованого картону.

Тара скляна — узагальнена назва усіх пакувальних виробів зі скла: бутилі, пляшки, фляги, банки, флакони, пляшечки тощо.

Тара споживча — тара, що надходить до споживача з продукцією і не виконує функції транспортної тари.

Тара транспортна — тара, що створює самостійну транспортну оди­ницю. Тара, в якій матеріали і продукція транспортуються і збері­гаються в процесі переміщення від виробника до споживача.

Тара універсальна — призначена для розміщення і транспортування різних видів продукції.

Тара уніфікована (стандартна) — тара різних видів і типорозмірів приведена до єдиного стандартного модуля.

Тара ящикова — має форму ящика.

Тара-обладнання — сітчасті контейнери, призначені для транспорту­вання, зберігання і реалізації продукції, пакованої у споживчу та­ру, безпосередньо в залах крамниць (без продавця), супермарке­тах. Можуть бути на коліщатках і без них.

Тарний матеріал — матеріал, що застосовується для виготовлення та­ри і пакувальних матеріалів.

Таропакувальна промисловість — промисловість, яка об'єднує під- приємства-виробники пакувальних машин і обладнання, пакуваль­них матеріалів і виробів.

Текстура (від лат. textura — тканина, будування) — переважно орієн­тація кристалів і полікристалів або молекул в аморфних тілах, що призводить до анізотропних властивостей матеріалів.

Термозварювання пакувальних матеріалів — утворення нерознім- ного з'єднання пакувальних матеріалів під дією тепла, коли част­ково або повністю зникає межа поділу зварюваних матеріалів.

Термопласт — вид пластмаси, яка після формування виробу зберігає здатність до повторної переробки. Найбільш поширеними є тер- мопласти на основі поліетилену, полівінілхлориду, полістиролу.

Термосклеювання пакувальних матеріалів — склеювання пакуваль­них матеріалів під дією тепла.

Термоусідання упаковки — зменшення об'єму упаковки за рахунок дії тепла для надання їй форми продукції або поєднання в єдино­му блоці пакувальних одиниць і непакованої поштучної продукції.

Термоформування — комбінований метод пневмовакуумного і меха­нічного формування виробів з листової пластмаси.

Тест-лайнер — плоский шар гофрованого картону.

Тетра-брік — споживча тара з коробкового картону з поліетиленовим покриттям у формі брикету. Утворюється з нескінченного багато­шарового рукава з поздовжнім швом і поперечним зварюванням у процесі заповнення і формування прямокутного дна та верху. За­стосовується для фасування молока, рідких молочних продуктів, соків тощо. Місткість — 100—3000 см³.

Тетра-пак — упаковка з багатошарового ламінованого картону з мож­ливим включенням шарів алюмінієвої фольги, що безперервно формується з рулону, для харчових продуктів (молочні продукти, соки, напої, вина, асептично закупорені методом неперервного формування). Має форму тетраедра, місткість — 100—1000 см .

Тип тари — класифікаційна одиниця, що визначає тару за матеріалом.

Тиснення — нанесення рельєфного зображення на картон, папір, полі­мери, метал за допомогою спеціальної форми для конгревного тис­нення або шляхом прямого пресування на пляшці. Розрізняють плоскоглибинне або рельєфне тиснення, які можуть бути безбарв­ні або фарбовані. Останні створюються за допомогою спеціальних фарб або металізованої фольги, що залишається в заглибинах.

Товарний (торговий) знак — оригінально оформлене художнє зобра­ження, поєднання букв, цифр, слів, символів та інших засобів, якими позначають окремі вироби (послуги) і/або сукупність виробів (по­слуг), які мають єдине призначення і/або походження, яке служить для відмінностей одних товарів, послуг, виробників, постачальників від інших і володіють ліцензією на його монопольне використання.)

Торгова марка (товарний знак) — оригінально оформлене графічне зображення, оригінальна назва, особливе сполучення цифр, літер або слів, якими підприємство наділяє свої вироби, упаковку. Вона є об'єктом промислової власності. Підлягає реєстрації у спеціаль­ній державній установі.

Торгова марка виробника (національна марка) — торгова марка, яка збігається з марочним торговим найменуванням виробника і йому належить.

Торгове найменування — марочне найменування, під яким компанія здійснює свою торгову діяльність і яке може збігається з торго­вою маркою продукції і/або послуг, які вона готовляє\здійснює.

Торцева стінка (ящика) — стінка, розташована по ширині ящика, що обмежує ящик по довжині.

Трафаретний друк — відтворення тексту і графічних зображень шля­хом продавлювання фарби крізь отвори друкованої форми (полі­мерна, шовкова або мідна сітка, покрита на пробитих ділянках за­хисним шаром).

Трейтайт — лоток із закріпленими боковими стінками і кутками, який має внутрішнє полімерне покриття.

Триплекс (від лат. triplex — потрійний) — матеріал, що складається із трьох шарів, двох матеріалів та клейового з'єднання. При ударі,

або значній деформації не розділяється на шматки, оскільки окремі ділянки цього матеріалу утримуються клейовим з'єдную­чим шаром.

Туба — разова споживча тара з корпусом, який забезпечує видавлю­вання вмістимого, з вузькою горловиною, що закупорюється проб­кою, яка нагвинчується (бушон), і дном, яке закривається після наповнення продукцією.

у

Укладання — розміщення продукції на місця постійного або тимчасо­вого зберігання.

Уніфікація пакувальних виробів — приведення пакувальних виробів (тари і упаковки) до єдиної модульної системи.

Упаковка — засіб чи комплекс засобів, які забезпечують захист про­дукції від пошкоджень або втрат під час транспортування, скла­дування, перевантаження, що полегшують виконання логістичних операцій. Носій інформації — назва товару і його виробника, штриховий код, інструкція з експлуатації, маніпуляційні знаки, екомаркування, реклама інших товарів того самого виробника або реклама продукції іншого постачальника. Витрати на упаковку — частина витрат логістичних. Вони можуть становити від частки процента до кількох десятків процентів собівартості продукції. 1968 року створено Всесвітню організацію з упаковки (Word Packaging Organization, WPO) — Міжнародну професійну некомер- ційну організацію, яка сприяє обміну науково-технічною інфор­мацією з упаковки і розвиткові пакувальної промисловості. Орга­нізація об'єднує більше ніж 50 країн. У 1996 р. в Україні з тією самою метою створено Клуб пакувальників (громадська організа­ція), який у 1998 р. став членом WPO.

Упаковка «Кокон» — упаковка для виробів з великими габаритами і складною конфігурацією, це герметичний чохол, утворений паву­тинним напиленням найчастіше перхлорвінілових емалей на кар­кас, виготовлений з марлі і тасьми, що охоплює виріб.

Упаковка асептична — герметична, біостійка, волого-, паро-, газоне­проникна упаковка, головним чином, для харчових продуктів з довготривалим терміном зберігання.

Упаковка блістерна — упаковка з полімерної, термоформованої (жорс­ткої) плівки. Як правило, прозора термоформована плівка, що по­вторює форму пакованого предмета, приклеюється до картонної або іншої жорсткої підкладки.

Упаковка вакуумна — упаковка, в якій внутрішній тиск нижчий за атмосферний. Він створюється за рахунок відкачування (відсмок­тування) повітря. Це пакування продуктів в умовах вакууму в ба­гатошарову (комбіновану) плівку з високим ступенем газонепро­никності дає змогу зберігати харчові продукти, наприклад м'ясні нарізки, довготривалий час у свіжому вигляді.

Упаковка з газовим наповненням — упаковка, в якій повітря витіс­нено (замінено) інертним газом.

Упаковка з пінопласту — упаковка для виробів складної конфігурації, які є чутливими до ударів, складається з двох половин, відформо­ваних зі спінених матеріалів, найчастіше з пінополістиролу, має гнізда, що відповідають конфігурації виробу.

Упаковка комбінована — упаковка, що складається з транспортної тари, в яку вкладено одну або декілька одиниць споживчої та (за необхідністю) проміжної тари і допоміжних пакувальних засобів.

Упаковка консервувальна — упаковка, що захищає і забезпечує дов­гострокове збереження сировини, матеріалів, виробів, обладнання а також небезпечних відходів.

Упаковка споживча — упаковка, призначена для реалізації продуктів харчування і товарів народного вжитку в роздрібній торгівлі. Може бути одно- і багаторазовою.

Упаковка стандартна — упаковка, що відповідає вимогам відповідних стандартів і (або) технічних умов.

Упакування — підготовка продукції до транспортування, зберігання, реалізації та споживання із застосуванням упаковки.

Утилізація пакувальних матеріалів або виробів — збирання пакуваль­них виробів і матеріалів, що були у вжитку, або їх відходів для подальшого знищення або використання як вторинної сировини, палива тощо. Розрізняють промислову і побутову утилізацію.

Ущільнювальна прокладка — еластична прокладка, що забезпечує герметичне закупорювання тари.

Ущільнювальне гумове кільце — кільце для герметизації кришок (прокладка для кришок).

Ф

Фактура (від лат. factura — обробка) — характер, особливості будови та оздоблення поверхні будь якого предмета.

Фальц — повздовжня складка на краю листа.

Фальцювання — нанесення ліній згину на заготовку картонного ящи­ка, коробки.

Фасування — вміщення продукції в тару або пакувальний матеріал з попереднім або одночасним дозуванням.

Фасування вакуумне — фасування продукції під тиском, нижчим від атмосферного, у видатковому резервуарі і (або) тарі.

Фасування за масою — заповнення тари продукцією, порційність якої визначається в масових одиницях незалежно від дробової величи­ни об'єму, який при цьому виходить.

Фасування за об'ємом — заповнення тари продукцією, порційність якої відміряється мірною місткістю і виражається в об'ємних одиницях незалежно від дробовості маси, яка при цьому виходить.

Фібра — твердий монолітний матеріал, що утворюється внаслідок оброб­ки декількох шарів паперу-основи пергаментувальним реагентом.

Фіксатор ящика, піддона — елемент конструкції ящика, ящикового або стоякового піддона, що дає змогу складати з тари стійкий штабель і запобігати переміщенню одиниць тари під час транспор­тування та вантажувально-розвантажувальних робіт.

Фіксування продукції — закріплення продукції або її рухомих незак- ріплених частин аби запобігти їх переміщенню під час транспор­тування та вантажно-розвантажувальних робіт.

Фірмовий стиль дизайну — розроблений з метою відмінності від ін­ших виробників дизайн, який включає особливу конструкцію ви­робу і упаковки, кольорографічну схему їх зовнішнього оформ­лення, повторюючий центральний образ, визначену символіку, шрифт, а також інші канони і обмеження, які накладаються на продукцію, що виробляється компанією.

Флексографія (флексографічний друк) — універсальний спосіб ротацій­ного високого багатоколірного друку із застосуванням еластичних гумових, пластмасових друкарських форм і синтетичних ма- лов'язких фарб, які швидко висихають. Використовується для нане­сення друку на картонні коробки, ящики з гофрованого картону, на гнучкі плівки, багатошарові матеріали і фольгу, а також для друку­вання книг. Цей метод значно дешевший, ніж метод глибокого друку.

Флокірування — нанесення подрібнених волокон на клейкий шар ос­новного матеріалу для досягнення тканевидного або плюшевид- ного ефекту обробки.

Флютинг — хвилястий шар, що використовується в процесі виготов­лення гофрокартону (див. Гофр, Гофрокартон).

Фляга — 1) плоска посудина, іноді склеєна або обшита чим-небудь, пристосована для носіння на поясі або через плече; 2) транспорт­на багатооборотна тара циліндричної форми з циліндричною гор­ловиною, діаметр якої менше діаметра корпуса, з пристроєм для перенесення і з кришкою.

Фольга поліграфічна — рулонний матеріал для тиснення зображення на картоні, папері чи іншому матеріалі, це — прокладка (папір, плівка), на яку нанесено воскосмоляний шар, далі — шар фарби або металевий, а на нього — шар зв'язувальної смоли для закріп­лення фарби чи металу на матеріалі.

Формування продукції — надання пластичній продукції певної форми і розмірів перед пакуванням.

Формування тари литтям під тиском — (див. Лиття під тиском).

Формування тари методом екструзії з роздуванням — екструдуван- ня заготовки у видувну форму, де здійснюється роздування з на­ступним охолодженням відформованого виробу. Застосовується для отримання об'ємної тари різних форм і габаритів.

Фторопласт — загальна назва синтетичних термопластичних полімерів — продуктів полімеризації фторпервісних олефінів. Найбільш розповсюдженими є фторопласт-4 (політетрафторетилен) і фтор- пласт-3 (політрифторхлоретилен).

Функції пакування — комплекс заходів, які спрямовано на сприяння збуту продукції. Мету і кількість функцій пакування експерти оцінюють по-різному. У дослідженнях зустрічається від 3 до 9 та­ких функцій. Якщо виходити з найнеобхідніших вимог до упаков­ки, то слід виділити 4 функції, а саме локалізаційна, захисна, за­безпечення зручності використовування продукту та інфор­мативна.

Функція забезпечення зручностей використання упакованого про­дукту — надання максимально можливих і конкретних корисних послуг споживачеві. При цьому особливо важливу роль відіграє упаковка. Так, наприклад, тара повинна відкриватись, даючи змо­гу вільно діставати і використовувати продукт, а в необхідних ви­падках — закриватись, аби частина продукту могла бути збере­женою для наступного використання тощо.

Функція захисна — охорона запакованого продукту від шкідливого впливу навколишнього середовища. При цьому завдання упаков­ки — захищати товар від усього, що може його частково або пов­ністю зіпсувати.

Функція інформативна — надання споживачеві необхідної інформації про упаковану продукцію. Перш за все вона забезпечує ідентифі­кацію продукту, інформує покупця про особливості товару. Упа­ковка — проміжна (зв'язувальна) ланка між товаром і спожива­чем у торговій залі. Вона спонукує придбати цей товар. Цьому передує реклама та інші способи просування товару. При цьому велику роль відіграють колір, форма, конструкція, дизайн упаков­ки. Особлива інформація на упаковці — екомаркування—спові- щає споживача про необхідність або можливість утилізації паку­вального виробу.

Функція локалізаційна — створення обмеження в деякому обсязі пев­ної кількості продукції. Головна мета такого обмеження — зроби­ти можливим проходження продукції через систему розподілення. Внаслідок цього продукт отримує можливість бути ефективно до­ставленим до будь-якого місця реалізації, зручного для оптового покупця або кінцевого споживача.

Фура — автомобільний контейнер великої довжини для перевезення вантажів.

Футляр — коробка, чохол для зберігання від псування якого-небудь предмета, інструмента.

X

Хімічна стійкість — здатність тари або таропакувальних матеріалів витримувати дію агресивної продукції без зміни міцнісних влас­тивостей, зовнішнього вигляду, проникності, маси.

Хрестовий гладкий пакет — паперовий пакет з однією або кількома складками на бокових стінках і дном хрестоподібної форми.

U

Целофан — прозора плівка, що виготовляється в основному з целю­лози.

Целюлоза (франц. cellulose, від лат. cellulo — клітка) — утворена залишками глюкози, гомологічний компонент, частина клітко­вих стінок рослин, що зумовлює механічну міцність і еластич­ність рослинних тканин. Природні й модифіковані волокна з целюлози використовуються у виробництві паперу, картону, пластмас.

Целюлозна вата — крепове полотно або лист із целюлозного волокна зі слабозімкнутою поверхнею. Складається з одного або декількох шарів м' якого паперу.

Цистерна — резервуар, місткість для зберігання і транспортування рід­ких, желеподібних і пиловидних вантажів.

Цефлен — пакувальний комбінований матеріал на основі фольги (це­лофан / поліетилен / фольга / поліетилен).

ч

Чохол (оболонка) — герметична оболонка з плівкових матеріалів для великогабаритних виробів складної конструкції, яка служить для їх консервації з використанням осушників повітря і консервацій- них засобів (різних мастил та інгібіторів).

Ш

Шнур — матеріал для обв'язування пакованих вантажів.

Шов закатний — замок кришки з корпусом банки.

Шов замковий — поздовжній шов корпуса металевої банки, середню частину якого виконано елементом «чотиришаровий замок».

Шов клейковий — з'єднувальний шов, виконаний тільки за допомо­гою клею.

Шов подвійний закатний — п'ятишаровий закатний шов, утворений спільним деформуванням фланців корпуса металевої банки і ме­талевої кришки.

Шов поздовжній — з'єнання, коли поздовжній напусток шару здійс­нюється за допомогою клею, зварювання або паяння (шов може бути переривчастим або безперервним).

Шовкографія — (див Друк трафаретний).

Шпагат паперовий — мотузка, отримана шляхом скручування однієї, двох або трьох стрічок крафт-паперу. Призначений для скріплен­ня пакованих товарів.

Штабелювання (продукції, тари) — групування продукції (тари), ви­конане у вертикальному напрямкі (декілька ярусів) з метою більш ефективного використання об'єму складу.

Штанцювання — оздоблювальний процес, що полягає у наданні виро­бам фігурної форми шляхом висікання фасонними ножами-

штампами певної конфігурації. Застосовується на висікальних машинах для виготовлення етикеток, упаковок.

Штоф — стара російська міра рідини, дорівнює 1/10 відра; чотири­гранний бутель з таким об'ємом.

Штрихове кодування — маркування, що складається з певної кількос­ті штрихів різної довжини, ширини і цифр, розміщених на етикет­ці (упаковці) товару широкого вжитку для його комп'ютерної ідентифікації, контролю за кількістю і граничним терміном реа­лізації.

Штриховий код, баркод — комбінація темних і світлих вертикальних смуг (штрихів) різної ширини з нанесеними під ними цифрами, призначена для інформування про упаковану продукцію та її ви­робника.

ю

Юніскан — некомерційна асоціація, що об'єднує підприємства- виробники продукції, які використовують штриховий код.

я

Ярлик — 1) виготовлена з картону, фанери або іншого матеріалу бірка уніфікованої форми, яка заповнюється на кожний шифр товарно- матеріальних цінностей на складі і прикріплюється до комірки стелажа; 2) виготовлений з паперу або іншого матеріалу бланк певної форми і розміру, який прикріплюється до продукції чи її упаковки або є елементом продукції (упаковки), може містити то­варний знак, назву продукції, штриховий код, маркування, гаран­тійний термін зберігання тощо.

Ящик — транспортна тара з корпусом, що має в розрізі, паралельному дну, переважно форму прямокутника, з дном, двома торцевими та двома боковими стінками, з кришкою або без неї.

Ящик (коробка) телескопічний — складаний ящик, що складається з двох або більше частин, які вставляються одна в одну.

Ящик гніздовий — багатооборотний ящик з пластмаси або деревних матеріалів, який має внутрішні перегородки, що створюють гнізда для розміщення пляшок чи банок.

Ящик ґратчастий — ящик з просвітами між деталями більше 5 мм.

Ящик дерев'яний — ящик (транспортна тара), виготовлений з дерев­них матеріалів, пиломатеріалів заданих розмірів (дощатий), тарної дощечки, фанери, деревоволокнистих плит, крафт-шпону (шпону, обклеєного папером або картоном) тощо. Розрізняють також ящи­ки дротоармовані, дротозшивні, каркасно-щитові, каркасні, щитові.

Ящик дощатий — ящик, виготовлений з пиломатеріалу, скріпленого дротом, гвіздками та іншими з'єднувальними елементами.

Ящик дротоармований — ящик, частини якого з'єднані за допомогою декількох рядів дроту, прикріпленого до деталей ящика скобами.

Ящик дротозшивний — ящик, деталі якого з'єднуються за допомогою дротяних скоб.

Ящик з клеєної фанери — ящик з обшивкою із склеєної фанери і з планками з пиломатеріалів.

Ящик картонний — ящик, виготовлений з тарного картону.

Ящик складаний — картонний ящик із суцільнокрійними дном і кри­шкою та нанесеними лініями рілівки.

Ящик тонкостінний — дерев'яний ящик, виготовлений з тонких тар­них дощечок.

Ящик, що штабелюється — ящик, конструкція і міцністі показники якого дають змогу вкладати його в стійкий штабель.

Ящик-лоток для плодів і овочів — ящик спеціальної конструкції, призначений для збирання, транспортування, зберігання та реалі­зації фруктів і овочів. Може бути виготовлений з ящикової доще­чки, гофрокартону або пластмаси.

Ящикова дощечка — пиломатеріал для виготовлення транспортної тари.

m

Контрольні питання

1. Що являє собою адгезів, ампула, антимік, армування, ацетатце- люлоза?

2. Чим відрізняється бак від балона, банка збірна від комбінованої і суцільноштампованої?

3. Чим відрізняється барабан картонний від барабана картонного на­вивного?

4. Що являє собою бег-ін-бокс-блістер, бонбон'єрка і буфолен?

5. Чим відрізняється бочка дерев'яна від бочки дерев'яної фанерно- штампонаної?

6. Що являє собою вакуумформування?

7. Чим відрізняється випробування упаковки на зосереджений і на періодичний удари?

8. Що являє собою висічка, вікельне кільце, вітелло?

9. Чим відрізняється вмістимість від вмістимості номінальної?

10. Які відмінні особливості гофру А, В, Е, С?

11. Що являє собою дисплей-тара?

12. Чим відрізняється друк високий від глибокого, листового, офсет­ного, плоского, струменевого?

13. Що являє собою екструзія, жак-етпак?

14. Чим відрізняється жерсть біла від чорної, закатна кришка від за­купорювальних засобів, закупорювати замком-застібкою, запечатуван­ням, насаджуванням?

15. Чим відрізняються знаки екологічності від маніпуляційних, знаків небезпеки і попереджувальних?

16. У чому різниця між індексом е і індексом Е?

17. Що являє собою каборит-карибар, комбобокс?

18. Чим відрізняється картон гофрований з мікрогофром від картону імпрегнованого?

19. Які види картону коробкового ви знаєте і чим вони відрізняються між собою?

20. Що являє собою комбіблок, композит?

21. Які типи контейнерів ви знаєте і для яких цілей вони використо­вуються?

22. З якою метою використовується кольєретка, корекс і контретикетки?

23. Які типи коробок використовуються для пакування харчових продуктів?

24. Які типи ламінатів ви знаєте?

25. Що являє собою лафолен, ламістер, логотип?

26. Чим відрізняється маркування споживче від транспортного і фір­мового?

27. Які основні оболонки ви знаєте, їх споживні властивості?

28. Які способи пакування використовуються?

29. Що являє собою пал-бокс, пенал, поліфірм, рапорт, рексим, ри- лювання?

30. Дайте товарознавчу характеристику основних видів паперу, під­донів, плівок, плівкових матеріалів, поліетиленових плівок та пробок?

31. З якою метою використовують силікагель, скінпак, стретч?

32. Дайте характеристику основних видів тари за основними озна­ками.

33. Чим відрізняється тетрабрік від тетрапак?

34. Які особливості упаковки «кокон», асептичної, блістерної, ком­бінованої, споживчої, стандартної?

35. Що являє собою фальц, фальцювання, фібра, флексографія, флютенг?

36. Які функції пакування?

37. Які види швів використовуються при пакуванні продовольчих товарів?

38. Що являє собою штанцювання і штоф?

39. Які типи ящиків використовуються при пакуванні продовольчих і непродовольчих товарів?

ЛІТЕРАТУРА

1. Завгородня В. М., Сирохман І. В., Демкевич Л. І. Тара і упакування продовольчих товарів: Навчальний посібник. — Львів: Видавництво ЛКА, 2001. — 256 с.

2. Завгородня В. М., Сирохман І. В. Товарознавство пакувальних ма­теріалів: Навчальний посібник. — Львів: Видавництво Львівської коме­рційної академії, 2004. — 200 с.

3. Х^лтон Дж., Келси Р. Дж., Форсинно Х. Е. Упаковка и тара: про- ектирование, технологии, применение / Дж. Ф. Х^лтон, Р. Дж. Келси, Х. Е. Форсино; пер. с англ. под общ. науч. ред. В. Л. Жавнера. — 632 с.

4. Шредер В. Л., Пилипенко С. Ф. Упаковка из картона. — К.: ИАЦ «Упаковка» — 2004. — 560 с.

5. Кривошей В. М. Упаковка в нашому житті. — К.: ІАЦ «Упаков­ка». 2001. — 160 с.

6. Войтенко С. О., Рудник Л. В., Сафронов О. В., Цуманек Я., Якуце- вич С. Етикетка: як виготовити? / Під. ред. д-ра техн. наук, проф. Е. Т. Лазаренка. — К.: ІАИ «Упаковка». — 2003. — 184 с.

7. Самоклеящиеся ^тикетки / Под ред. Р. Спринга. Пер. с англ. — М.: МГУП. — 2001. — 104 с.

8. Бристон Дж. Х., Катан Л. Л. Полимерньїе пленки. Пер. с англ. / Под ред. ^. П. Донцовой. — М.: Химия, 1993. — 384 с.

9. Соломенко М. Г., Шредер В. Л., Кривошей В. Н. Тара из полимер- ньіх материалов. — М.: Химия, 1990. — 398 с.

10. Замотаев П. В. Ориентированньїе полипропиленовьіе пленки. К.: ИАЦ «Упаковка», 1998. — 62 с.

11. Кривошей В. Н., Соломенко М. Г., Шредер В. Л. Справочник по полимерной упаковке. — К.: Техніка, 1982. — 232 с.

12. Кацнельсон М. Ю., Балаев Г. А. Полимерньїе материальї. Свойства и применения: Справочник. — Л.: Химия, 1982. — 316 с.

13. Іващенко В. К., Кривошея В. Н. Полімерна споживча тара. — К.: Техніка, 1997. — 136 с.

14. Смиренний И. Н. Лексикон упаковщика. — М.: Колос, Тара и упаковка. — 1998. — 172 с.

15. Организация упаковки продовольственньїх товаров / Пер. с венгр. Л. И. Павлова, — М.: Агропромиздат, 1987. — 184 с.

16. Полимерная тара и упаковка / Под ред. С. В. Генеля — М.: Хи- мия, 1980. — 272 с.

17. Кононов Б. В. Гофрированньїй картон. — М.: Лесн. пром-сть, 1971. — 190 с.

18. Упаковка пищевьіх продуктов / Пер. с нем. Н. А. Аленовой и Г. И. Щербаковой. — М.: Пищ. пром-сть, 1970. — 312 с.

19. Хайн Т. Все об упаковке / Пер с англ. — СПб.: Азбука, 1997. — 282 с.

20. Термінологічний довідник пакувальника. И. І. Сторіжко, О. М. Гав- ва, А. Г. Безпалько, А. І. Волчко. — К.: ІАЦ «Упаковка», 1999. — 80 с.

21. Гуль В. Е. Полимерьі сохраняют продуктьі. — М.: Знание, 1985. — 128 с.

22. Тара, упаковка, транспортирование грузов. Терминология: Спра- вочное пособие. — Вьіп. 10. — М.: Изд-во стандартов, 1991 — 148 с.

23. Асептические пленочньїе материальї для упаковки / А. Г. Снежко, Л. С. Кузнецова, Г. В. Кулаева и др. // Мяс. индустрия. — 1999. — № 6. — С. 36—38.

24. Балашова Е. Е., ЮлкинМ. А. Современньїе тенденции развития рьінка тарьі и упаковки в России и мире. Архангельск: — ЦЗИ, 2000. — 40 с.

25. Банасяк Я. Рьінок гофрированного картона в Европе // Упаковка. — 2001. — № 2. — С. 1—20.

26. Биологически активная упаковка — путь к улучшению качества продуктов / А. В. Федотова, Ю. А. Филинская, А. Г. Снежко // 5 Меж- дунар. симп. «Зкол. человека: п ищ. технол. и продуктьі на пороге XXI в.»

27. Бородаев С. В. Оболочка Амифлекс — возможность сохра- нить и увеличить прибьіль // Упаковка. — 2001. — № 1. — С. 45—46.

28. Валишина З., Яруллин Р., Матухин Е. Клеящие материальї для етикеточной и упаковочной продукции // Тара и упаковка. — 2001. — № 3. — С. 44—45.

29. Васильківський К. В. Нові засоби для закупорювання // Упаковка. — 2002. — № 1. — С. 16—17.

30. Ватренко О. В., Гладушняк О. К. Закупорювальні засоби // Упа­ковка. — 2000. — № 2. — С. 32—33.

31. Волинец В. С. «Пентафлекс» — новьіе возможности //Упаковка. — 2001. — С. 14—15.

32. Гавва О., Захаревич В., Масло М. Пакувальне виробництво мож­на вдосконалити // Харчова і переробна промисловість. — 1997. — № 5. — С. 7.

33. Гавва О. М. Впровадження ecolean в Україні // Упаковка. — 2001. — № 3. — С. 22—23.

34. Гавва О. М., Марченко Н. Б., Крищук В. Ю. Вакуумное упаковьі- вание // Упаковка. — 2001. — № 4. — С. 36 — 38.

35. Гавва О. О., МаслоМ. А. Особливості пакування харчових про­дуктів // Упаковка. — 2001. — № 3. — С. 35—37.

36. Гринберг Н. Доу-пак — современная упаковка для напитков // Тара и упаковка. — 2001. — № 5. — С. 32—33.

37. Гуль В. Е. Полимерьі для упаковки пищевой продукции // Тара и упаковка. — 1993. — № 3. — С. 24—25.

38. Гусев А. А., Козак С. С. Удлинение сроков хранения пищевьіх продуктов // Пищевая промьішленность. — 1998. — № 7. — С. 36—38.

39. «Ecolean» — упаковочньїй материал XXI века // Тара и упаковка. — 2001. — № 1. — С. 42—43.

40. Замотаев П. В. Гибкая полимерная упаковка // Мир упаковки. —

    1999. — № 2. — С. 7—9.

41. Замотаев П. В. Жесткие упаковочньїе полимерньїе пленки // Упаковка. — 1999. — № 2. — С. 7—9.

42. Замотаев П. В. Полимерьі, разрушающиеся под действием при- родньїх факторов // Упаковка. — 1999. — № 4. — С. 34—36.

43. Замотаев П. В. Тенденция развития упаковочньїх полимерньїх пленок // Упаковка. — 1998. — № 3. — С. 12—13.

44. Иванова И. Д., Федотова О. Б. Нетрадиционная упаковка нового поколения // Индустрия продуктов здоров. питания — 3 тьісячелетия: человек, наука, технол., ^кон.: Междунар. научн.-практ. конф., Москва, 24—25 февр., 1999: Тез. докл. Ч. 2. — М., 1999. — С. 27—28.

45. Киричук Д. Н. Любимьіе сосиски в оболочке Амилюкс // Упаков­ка. — № 5. — С. 12—13.

46. Киричук Д. Н. Первьіе в мире проницаемьіе полиамидньїе обо- лочки // Упаковка. — 2001. — № 4. — С. 23—24.

47. Козак К. В., Шредер В. Л. Упаковочньїе материальї для кондите- ров // Упаковка. — 2000. — № 3. — С. 39—41.

48. Колесник К. І. Плівка стретч для пакування // Упаковка. — 1999. — № 4. — С. 12—14.

49. Коптюх Л. Жиронепроникний і вологостійкий пакувальний папір // Харчова і переробна промисловість. — 1998. — № 2. — С. 30.

50. Коптюх Л. А . Папір — як пакувальний матеріал // Упаковка. —

1. — № 3. — С. 10—12.

   1. Косоноцкий З. Н., Криворучко Р. А. Современньїе технологии в упаковке сьіра // Мир упаковки. — 2001. — № 2. — С. 11—13.

   2. Кривошей В. Н. Что такое Sleeve? // Упаковка. — 2000. — № 1. — С. 21—23.

   3. Кривошей Н. В., Ляшенко В. В. ПЗТ и минеральная вода (пер­спективи в Украине) // Упаковка. — 2001. — № 1. — С. 48—50.

   4. Крижановский С. И. Вакуумная крьішка для стеклянной тарьі // Упаковка. — 2002 — № 1. — С. 38—40.

   5. Кузнецова Л. Новьіе технологии защитьі продуктов от микробов // Тара и упаковка. — № 3. — 2001. — С. 50—52.

   6. КуликН. В. Ловись рьібка... // Мир упаковки. — 2001. — № 2. — С. 6—8.

   7. Любешкина Е. Г. Использование полимерной тарь в народном хозяйстве. — М.: Химия, 1987. — 64 с.

8. Мелешевич А. П., Зверлин В. Г., Петухов А. Д., Бутусов Е. В. Идеальная термоусадочная полимерная пленка — мечта или бьіль? // Упаковка. — 1999. — № 4. — С. 14—16.

9. Мікульонок І. О., Рябцев Г. Л. Полімери в пакуванні // Упаков­ка. — 2001. — № 4. — С. 16—18.

10. Муравин Я. Г., ТолмачоваМ. Н., Додонов А. М. Использование полимерньїх и комбинированьїх материалов для упаковки пищевьіх продуктов. — М.: Агропромиздат, 1985. — 206 с.

11. Особенности упаковочньїх решений для замороженньїх про­дуктов // ороженое. Замороженньїе продуктьі. — 2002. — № 4. — С. 24—28.

12. Перспективи развития рьінка упаковочньїх пленок для хлебобу- лочньїх изделий // Тара и упаковка. — 1999. — № 3. — С. 18—19.

13. Петляков Г. Я. Новьіе решения упаковки жидких продуктов // Пиво и напитки. — 1999. — № 5. — С. 20.

14. Пікож В. Крок за кроком (все про закупорювальні засоби) // Упаковка. — 2001. — № 1. — С. 28—30.

15. Пленка для сьіра. Л. С. Пинчук, И. Ю. Ухарцева, Е. И. Парка- лова, О. И. Пашнин // Упаковка. — 2001. — № 4. — С. 19—21.

16. Пленки с антимикробньїми свойствами / А. Г. Снежко, Л. С. Куз- нецова, Г. В. Кулаева и др. // Сьіроделие. — 1999. — № 3. — С. 16—18.

17. Подоляк Є. Ю. Металізований папір // Упаковка. — 2000. — № 4. — С. 12—14.

18. Полимерная упаковка нового поколения с бактерицидньїми свойствами. Л. А. Яковлева, Б. Ф. Колесников, Г. А. Кондрашов, А. В. Маркелов // Хранение и переработка сельхозсьірья. — № 6. — 1999. — С. 44—47.

19. Полисв^д: альтернатива полимерньїм пленочньїм материалам // Молочная пром-сть. — 1998. — № 1. — С. 30.

20. Розанцев ^. Г., Иванова Т. В. Защитньїе материальї для пищевой продукции / (МГУ прикладной биотехнологии). Пищевая пром-сть (Москва). — 2000. — № 12. — С. 40—41.

21. Рост производства пластмассовой тарь к 2000 г // Тара и упаков­ка. — 2001. — № 1. — С. 17.

22. Саморазлагающиеся полимерньїе материальї в США // Тара и упаковка. — 1993. — № 1. — С. 16—18.

23. Сергієнко В. На основі полімерних плівок // Харчова і переробна промисловість. — 1998. — № 5. — С. 33—34.

24. Снежко А. К., Федотова А. В., Филинская Ю. А. Улучшение ка- чества твердьіх сьіров с помощью биологически активной упаковки // 2 Всерос. науч.-техн. конф. «Прогресс. екол. безопас. технол. хранения и комплекс. перераб. сельхозпродукции для создания продуктов питания повьіш. пищ. и биол. ценности», Углич, 1 — 4 окт., 1996: Тез. докл. Ч. 2 — Углич, 1996. — С. 582.

25. СоломенкоМ., Тюфтяев С., Гроф І. Плівка з «твіст-ефектом» // Харчова і переробна промисловість. — 1998. — № 3. — С. 32—34.

26. Сосисочная оболочка «Амипак» // Мир упаковки. — 1999. — № 2. — С. 7.

27. Тара и упаковка // Под ред. 3. Г. Розанцева. — М.: МГУПБ, 1999. — 180 с.

28. Твист-пленки от Mobil // Упаковка — 2000. — № 2. — С. 13—14.

29. Тенденции и перспективьі использования полимерньїх систем для защитьі пищевой продукции // Тара и упаковка. — 2000. — № 3. — С. 25.

30. Упаковка пищевьіх продуктов в модифицированной газовой среде. А. Терехова, Я. Муравин, Л. Козина, А. Соколов // Тара и упаковка. —

    1999. — № 3. — С. 24—26.

31. Упаковка хлебобулочньїх изделий / Кветньїй Ф., Маслова И., Те- рехова А. и др. // Тара и упаковка. — 2000. — № 5. — С. 58—59.

32. Упаковочньїе материальї для кондитеров // Упаковка. — 2000. — № 3. — С. 39—40.

33. Упаковочньїй материал для пищевьіх продуктов: Пат. 2163558 Россия, МПК⁷В65Д 65/38, Снежко А. Г., Иванова Т. В., Борисова З. С., Кузнецова Л. С., Федотова А. В., Харин О. Р. и др. № 2000/03711/13 За- явл. 11.04.2000; опубл. 27.02.2001.

34. Федотова О. Об упаковке цельномолочной продукции // Тара и упаковка. — 2001. — № 2. — С. 16—17.

35. Федотова О. Б. Новьіе упаковочньїе материальї для творога, сьірково-творожньїх изделий и масла // Молочная промьішленность. —

1. — № 9. — С. 11—12.

   1. Хургин А. Защитим украинское! А заодно и себя // Упаковка. — № 2. — 2000. — С. 28—29.

   2. Шредер В. Л. Липкие лентьі // Мир упаковки. — 2001. — № 2. — С. 10—11.

   3. Шредер В. Л. Одежда для мороженого // Упаковка. — 2000. — № 2. — С. 39—40.

   4. Шредер В. Л. Семейство упаковочньїх материалов // Упаковка. — 1997. — № 1. — С. 30—32.

   5. Шредер В. Л. Современньїе колбасньїе оболочки // Упаковка. —

2. — № 1. — С. 28—31.

3. Шредер В. Л., Козак К. В. BIPAN® — основная торговая марка Укрпластика // Упаковка. — 2002. — № 2. — С. 42—45.

4. Шредер В. Л., Козак К. В. Упаковка замороженньїх продуктов // Упаковка. — 2001. — № 6. — С. 43—46.

5. Шредер В. Л., Столяров В. И. Полимерньїе пленки для молока // Упаковка. — 2000. — № 6. — С. 39—40.

6. Зкологически безопасная упаковка из вьісокомолекулярньїх дисперсньїх систем / А. Г. Снежко, М. А. Иванова, Г. В. Кулаева и др. Тезись докладов научно-методических чтений «Техника и процессь в подготовке инженера биотехнологических производств и курс «Расчетьі и конструктирование», Москва, 15 янв., 1998. — М.: МГУПБ, 1998. — С. 86.

91. Чуйкова З. М. Тара для мясньїх консервов // Мясная индустрия. — 2002. — № 10 — С. 16—18.

92. Галат Е. Упаковка для рьібьі (отечественньїй и зарубежньїй опьіт) // Упаковка. — 2003. — № 2 — С. 12—16.

93. Свежее мясо в упаковке CRYOVAC CASE-READY // Мясной бизнес. — 2004. — № 11(29) — С. 37.

94. Особенности вакуум-упаковки и упаковки в модифицированой газовой среде // Мясной бизнес. — 2004. — № 3(21) — С. 25.

95. Шафорост М. Упаковка для рьібьі и морепродуктов // Мир упа­ковки. — 2004. — № 4 — С. 42—48.

100. Гузик Т. Упаковка для замороженьїх продуктов. // Мир продук­тов. — 2004. — № 4(15) — С. 48—51.

ЗМІСТ

ВСТУП 3

1. Стан і тенденції розвитку пакувальної індустрії

в Україні і світі 5

2. Матеріали із паперу і картону 14

   1. Папір 14

   2. Картон 20

   3. Класифікація паперових і картонних матеріалів 22

   4. Картон пакувальний 25

   5. Картон коробковий 27

   6. Картон багатошаровий склеєний 29

   7. Комбінований матеріал на основі картону 30

   8. Картон профільно-орієнтований (гофрований) 32

   9. Картон фільтрувальний 35

   10. Класифікація упаковки із картону 36

   11. Споживча упаковка на основі картону 47

3. Металеві матеріали і тара 51

   1. Основні матеріали у виробництві металевої тари 52

   2. Допоміжні матеріали у виробництві металевої тари 60

   3. Класифікація та характеристика видів металевої тари . . . . 61

4. Скло і скляна тара 73

   1. Скло і склотарна галузь 73

   2. Скляна тара 78

5. Полімерні матеріали 92

   1. Класифікація полімерних матеріалів 93

   2. Плівкові полімерні матеріали 96

   3. Багатошарові і комбіновані матеріали 127

   4. Матеріали для вакуумного упакування продуктів харчу­вання 134

5. Полімерні піноматеріали 13 5

6. Біо- і фоторозкладувальні полімерні матеріали 136

7. Гнучкі полімерні пакувальні матеріали 151

8. Нові пакувальні матеріали і упаковка 165

1. Полімерна тара 171

   1. Пакети поліетиленові 171

   2. Мішки поліпропіленові 172

   3. Споживні властивості ламінатів і пакетів із них 175

   4. Класифікація і види полімерної тари для упакування продовольчих і непродовольчих товарів 181

   5. Туби і аерозольні балончики для упакування товарів. . . . 189

   6. Вимоги до полімерів і дефекти виробів із них 190

2. Дерев'яна тара

   1. Характеристика деревини як матеріалу тари 192

   2. Основні види дерев'яної тари для продовольчих товарів . 194

3. Транспортна тара 202

   1. Класифікація, стан, перспективи 202

   2. Жорстка тара 203

   3. Напівжорстка транспортна тара 207

   4. Крупногабаритна полімерна тара 212

4. Методи і технології упакування 222

   1. Особливості транспортного упакування 222

   2. Асептична технологія упакування 227

   3. Сучасні технології вакуумного упакування харчових продуктів 232

5. Якість і безпека пакувальних матеріалів і тари 241

   1. Полімерна упаковка: якість і безпека 241

   2. Вимоги до упаковки 252

   3. Сучасні вимоги до упаковки 255

   4. Вимоги до упаковки в ЄС 258

   5. Вимоги до порційних упаковок 263

   6. Вимоги до полімерної тари 264

   7. Гігієнічна характеристика полімерних матеріалів і тари 265

   8. Організація контролю якості полімерної тари 273

10.9. Медичні аспекти використання полімерних матеріалів і

тари для упакування харчових продуктів 277

10.10. Санітарний нагляд за безпекою застосування полімер­них матеріалів і тари, призначених для контакту з продоволь­чими товарами 284

11. Допоміжні пакувальні матеріали 292

    1. Етикетки 292

    2. Закупорювальні засоби 302

    3. Стрічки та клейкові матеріали 321

12. Маркування 336

    1. Маркування полімерної тари 336

    2. Маркування товарів 340

    3. Технологія захисту виробів від підробок 343

    4. Торгова марка 356

    5. Товарний знак 360

    6. Штрихове кодування 363

13. Психологія і упаковка 371

    1. Упаковки і вибір товару споживачем 371

    2. Художнє оформлення упаковки 373

14. Сучасні напрями застосування пакувальних матеріалів і та­ри для харчових продуктів 381

    1. Упакування хлібобулочних виробів 381

    2. Упакування кондитерських виробів 390

    3. Упаковка снеків і продуктів сублімаційної сушки 401

    4. Упаковка для fast-food 404

    5. Упаковка раціонів харчування і засобів особистої гі­гієни 407

    6. Дихальна упаковка для свіжих овочів і фруктів 409

    7. Упакування кислотовмісних продуктів 413

    8. Упакування молока і молочних продуктів 418

    9. Упакування жировмісних продуктів 456

    10. Упакування смакових товарів 462

    11. Упакування м'яса і м'ясних продуктів 485

    12. Оболонки для ковбасних виробів 504

    13. Упакування риби і морепродуктів 520

    14. Упакування продуктів холодильного оброблення 523

15. Особливості упакування окремих груп непродовольчих товарів

16. Утилізація використаної тари і пакувальних матеріалів. . . . 542

1. Проблема утилізації використаної тари та пакувальних матеріалів 542

2. Утилізація полімерної упаковки 547

3. Утилізація алюмінієвої тари 551

4. Екологічна безпека при утилізації пакувальних матеріа­лів і тари 551

УПАКУВАННЯ ТОВАРІВ. ТЕРМІНИ І ВИЗНАЧЕННЯ 555

ЛІТЕРАТУРА 605

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Іван Васильович СИРОХМАН Валентина Михайлівна ЗАВГОРОДНЯ

ТОВАРОЗНАВСТВО ПАКУВАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ І ТАРИ

Підручник

2-ге видання

Керівник видавничих проектів - Б. А. Сладкевич Друкується в авторській редакції Дизайн обкладинки - Б. В. Борисов

Підписано до друку 18.09.2008. Формат 60x84 1/16. Друк офсетний. Гарнітура PetersburgC. Умовн. друк. арк. 34.65. Наклад 1000 прим.

Видавництво «Центр учбової літератури» вул. Електриків, 23 м. Київ, 04176

тел./факс 425-01-34, тел. 451-65-95, 425-04-47, 425-20-63 8-800-501-68-00 (безкоштовно в межах України) e-mail: office@uabook.com сайт: WWW.CUL.COM.UA Свідоцтво ДК № 2458 від 30.03.2006