- •1.Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості України
- •1.2 Соціальний та економічний розвиток країни, формування механізму збалансованого (сталого) розвитку України
- •2. Стан атмосферного повітря
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Вінницької області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3.Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.1.1 Загальна характеристика
- •4.1.2 Водозабезпеченість Вінницької області
- •4.1.3 Водокористування та водовідведення
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3 Якість поверхневих вод
- •4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4 Якість питної води та її вплив на здоров'я населення
- •4.5 Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.6 Заходи щодо поліпшення стану водних об'єктів
- •5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі
- •5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі
- •5.1.1 Загальна характеристика
- •5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття
- •5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття
- •5.1.4 Формування національної екомережі
- •5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами
- •5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу
- •5.2.2 Лісові ресурси
- •5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.5 Адвентивні види рослин
- •5.2.6 Стан зелених насаджень
- •5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу
- •5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу
- •5.3.2 Стан та ведення мисливського господарства
- •5.3.3 Стан та ведення рибного господарства
- •5.3.4 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.5 Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.3.6 Заходи щодо збереження тваринного світу
- •5.4 Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1 Стан і розвиток природно-заповідного фонду України
- •5.4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення
- •5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.6 Історико-культурна спадщина
- •5.7 Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів і грунтів
- •6.1 Структура та використання земельних ресурсів
- •6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду України
- •6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь
- •6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3 Стан і якість ґрунтів
- •6.3.1 Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2 Забруднення ґрунтів
- •6.3.3. Деградація ґрунтів
- •6.4 Оптимізація використання та охорона земель
- •7.Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7 .2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4 Транскордонне перевезення відходів
- •8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9.Екологічна безпека
- •9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2 Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1 Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2 Радіоактивні відходи
- •10. Промисловість та її вплив на довкілля
- •10.1 Структура та обсяги промислового виробництва
- •10.2 Вплив на довкілля
- •10.2.1 Гірничодобувна промисловість
- •10.2.2 Металургійна промисловість
- •10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість
- •10.2.4 Харчова промисловість
- •10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва
- •11. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •11.1 Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві
- •11.2 Вплив на довкілля
- •11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження
- •11.2.2 Використання пестицидів
- •11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель
- •11.2.4 Тенденції в тваринництві
- •11.3 Органічне сільське господарство
- •12. Енергетика та її вплив на довкілля
- •12.1 Структура виробництва та використання енергії
- •12.2 Ефективність енергоспоживання
- •12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля
- •12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики
- •13. Транспорт та його вплив на довкілля
- •13.1. Транспортна мережа Вінницької області
- •13.1.1. Структура та обсяги транспортних перевезень
- •13.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •13.2. Вплив транспорту на довкілля
- •13.3. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •14. Збалансоване виробництво та споживання
- •14.1 Структурна перебудова та екологізація економіки
- •14.2 Впровадження елементів більш чистого виробництва на Вінниччині
- •14.3 Ефективність використання природних ресурсів
- •14.4 Тенденції та характеристика споживання
- •15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •15.1 Регіональна екологічна політика Вінниччини
- •15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •15.4 Виконання державних цільових екологічних програм
- •15.5 Моніторинг навколишнього природного середовища
- •15.6 Державна екологічна експертиза
- •5.7 Економічні засади природокористування
- •15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі
- •15.8 Стандартизація, метрологія у сфері охорони довкілля і природокористування
- •15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування
- •15.10 Екологічний аудит та екологічне страхування
- •15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •15.12 Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень
- •15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій
- •15.12.2 Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж
- •15.13 Екологічна освіта та інформування
- •15.14 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •15.14.1 Співробітництво з Європейським Союзом
- •15.14.2 Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм /проектів зовнішньої допомоги
- •15.14.3 Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки
- •Додатки
- •5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу 74
11.2 Вплив на довкілля
Вінниччина внаслідок значного господарського освоєння території та розвитку сільського господарства зменшенням площ, природних та природно-антропоегнних ландшафтів (луками, лісами, болотами) при одночасному збільшенні питомої ваги освоєних сільськогосподарських угідь, насамперед ріллі. В цілому антропогенне перетворення агроландшафтів призвело доспрощення екосистем агроландшафтів, порушення екологічного розмаїття угідь і зв’язки між компонентами ландшафту, деградації ґрунтового покриву, переущільнення й погіршення водно-фізичних і механічних властивостей ґрунту, а на деяких територіях активізувались ерозійні та зсувні негативні процеси.
Суцільне розорювання, будівництво ставків та водосховищ, меліорація, сінокосіння й надмірний випас худоби, а також штучний підсів трав замінили структуру природних різнотравних асоціацій лук на однотипові. Якщо в натуральному стані фітоценозів нараховували 40-50 видів трав'яних рослин, то після "окультурення" – 6-8.
Також, у сільському господарстві утворюється значна кількість відходів. У 2010 році утворилось 1218,0 тис.т рослинних та тваринних відходів, тваринних екскрементів та гною – 31,7 тис.т. Бродіння та розклад цих органічних відходів призводить до утворення газоподібних сполук, що забруднюють атмосферне повітря, в тому числі аміаку та метану (парниковий газ). Метан також утворюється при кишковій ферментації сільськогосподарських тварин.
11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження
До негативних змін структури ґрунтів, їх фізико-хімічних і біологічних властивостей призвели наслідки внесення мінеральних добрив й пестицидів у попередні роки. Вибіркове обстеження сільгоспугідь по районах показали мінімальний вміст нітратів у ґрунті до 0,35 ГДК. У місцях застосування пестицидів з 27 проб в 11 спостерігався підвищений вміст пестицидів.
Застосування великих доз добрив може погіршити якість продукції, ґрунтових вод, що зумовлює забруднення близьких річок і водойм. Використання мінеральних добрив дало змогу певною мірою підвищити врожайність культур, однак подальше збільшення їх доз уже не сприяло її зростанню, що пов'язано із зменшенням запасів гумусу в ґрунті. Зростання врожайності неможливе без удосконалення технології внесення добрив. Безконтрольне їх застосування призводить до забруднення навколишнього середовища, що загрожує здоров'ю людини. Особливо небезпечне неправильне або надмірне використання пестицидів. Причому деяка їх частина трансформується, тобто виникають нові токсичні речовини (вторинна токсикація). Дати оцінку всіх наслідків впливу пестицидів неможливо через недосконалість методів дослідження.
Таблиця 11.1. Внесення мінеральних та органічних добрив у ґрунт сільськогосподарськими підприємствами
|
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
Загальна посівна площа, тис. га |
972,4 |
1038,2 |
1136,7 |
1138,0 |
1147,2 |
Мінеральні добрива: |
|
|
|
|
|
Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц |
553,0 |
799,2 |
864,9 |
760,5 |
914,0 |
У тому числі: азотних, тис. ц |
393,2 |
533,4 |
644,6 |
567,9 |
706,4 |
фосфорних, тис. ц |
77,8 |
128,3 |
112,5 |
92,4 |
108,3 |
калійних, тис. ц |
82,0 |
137,5 |
107,8 |
100,2 |
99,3 |
Удобрена площа під урожай, тис. га |
577,1 |
667,6 |
866,0 |
817,8 |
909,3 |
% удобреної площі |
59,3 |
64,3 |
76,2 |
71,9 |
79,3 |
Внесено на 1 га, кг |
96 |
120 |
100 |
67 |
80,0 |
У тому числі: азотних, кг |
68 |
80 |
74 |
50 |
62,0 |
фосфорних, кг |
14 |
19 |
13 |
8 |
9,0 |
калійних, кг |
14 |
21 |
13 |
9 |
9,0 |
Органічні добрива: |
|
|
|
|
|
Всього внесено в поживних речовинах, тис. т |
885,2 |
779,1 |
583,8 |
604,5 |
584,5 |
Удобрена площа, тис. га |
22,0 |
18,9 |
16,4 |
19,1 |
16,1 |
% удобреної площі |
2,3 |
1,8 |
1,4 |
1,7 |
1,4 |
Внесено на 1 га, т |
40,2 |
41,2 |
35,6 |
0,5 |
0,5 |
У 2010 році в області на удобрену площу 909,3 тис. га або 79,3% від загальної посівної площі внесено всього в поживних речовинах 914,1 тис.ц; на 1 га удобреної площі внесено 80 кг мінеральних та 500 кг органічних добрив (див. таблицю 11.1). Під багаторічні насадження внесення мінеральних та органічних добрив проводиться на підставі проектно-кошторисної документації на створення та догляд за ними. В середньому на гектар площі необхідно вносити азот, фосфор та калій – 90-60-90 кг в діючій речовині, або 400-500 кг у фізичній вазі. Органічні добрива вносять з розрахунку 25 т/га раз на 3 роки в господарствах, де є в наявності тваринницькі ферми.
табл.11.2. Внесено мінеральних та органічних добрив під сільськогосподарські культури у 2010 році
Назва культур |
Посівна площа, га |
Удобрена площа |
|||
мінеральними добривами |
органічними добривами |
||||
всього |
частка удобреної площі, % |
всього |
частка удобреної площі, % |
||
Сільськогосподарські культури - всього |
1147236 ,18 |
909337 ,29 |
79 ,3 |
16057 ,02 |
1 ,4 |
Зернові та зернобобові культури (без кукурудзи) - всього |
560745 ,52 |
464225 ,62 |
82 ,8 |
4215 ,70 |
0 ,8 |
Пшениця |
347339 ,22 |
307302 ,01 |
88 ,5 |
3253 ,70 |
0 ,9 |
Кукурудза на зерно |
147792 ,76 |
126928 ,89 |
85 ,9 |
1537 ,75 |
1 ,0 |
Зернові та зернобобові культури (включаючи кукурудзу) - всього |
708538 ,28 |
591154 ,51 |
83 ,4 |
5753 ,45 |
0 ,8 |
Технічні культури - всього |
362189 ,29 |
285172 ,68 |
78 ,7 |
8594 ,35 |
2 ,4 |
Цукрові буряки (фабричні) |
71222 ,62 |
66931 ,22 |
94 ,0 |
6326 ,55 |
8 ,9 |
Соняшник на зерно |
151248 ,18 |
108126 ,10 |
71 ,5 |
1631 ,80 |
1 ,1 |
Ріпак |
43658 ,49 |
39800 ,20 |
91 ,2 |
404 ,00 |
0 ,9 |
Соя |
81892 ,10 |
62513 ,66 |
76 ,3 |
87 ,00 |
0 ,1 |
Картопля |
702 ,05 |
433 ,53 |
61 ,8 |
15 ,70 |
2 ,2 |
Овочі відкритого та закритого грунту, включаючи насінники та маточники овочевих культур |
667 ,91 |
441 ,03 |
66 ,0 |
- |
- |
Продовольчі баштанні культури, включаючи насінники баштанних культур |
23 ,00 |
5 ,00 |
21 ,7 |
- |
- |
Кормові культури - всього |
75115 ,65 |
32130 ,54 |
42 ,8 |
1693 ,52 |
2 ,3 |
Кукурудза на силос, зелений корм, сінаж |
26249 ,24 |
16052 ,41 |
61 ,2 |
1286 ,00 |
4 ,9 |
Сіяні трави (однорічні та багаторічні) - всього |
48142 ,93 |
15363 ,77 |
31 ,9 |
316 ,20 |
0 ,7 |
Багаторічні насадження - всього (сади, ягідники, виноградники, насадження шовковиці, тощо) |
- |
5947 ,59 |
- |
40 ,00 |
- |
Внесено добрив під урожай звітного року - всього |
- |
915284 ,88 |
- |
16097 ,02 |
- |
Найбільше посівних площ, на яких вносились у 2010 році мінеральні добрива, була на території районів Хмільницького (50,890 тис.га), Гайсинського (46,312), Тульчинського (46,017), Козятинського (45,679) та Бершадського районів (45,438). Найбільші обсяги внесення мінеральних добрив були на посівних землях Крижопільського (156 ц); Гайсинського (123); Ямпільського (116) та Тиврівського району (103).
Найбільше посівних площ, на яких вносились у 2010 році органічні добрива, була на території районів Погребищенського (2,457 тис.га); Липовецького (1,916); Томашпільського (1,543) та Піщанського району (1,537). Найбільші обсяги внесення мінеральних добрив були на посівних землях Козятинського (1,9 тонн), Тростянецького (1,4), Томашпільського (1,4) та Калинівського району (1,1).
У 2010 році стався один випадок аварійного забруднення довкілля, пов'язаний з використанням добрив: внаслідок аварії 2,6 т аміачної води витекло з резервуара у поверхневу водойму (струмок Безіменний), притоки р. Сібок, яка впадає в р.Соб.