5.3.5 Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття

На території області відомо близько 70 інвазійних, 40 з них небезпечні інвазивні, 15 загрожують лісам, 15 видів з них наносять збитки сільському господарству.

Найбільшого поширення серед інвазивних видів риб набули: білий амур, білий і строкатий товстолоб. Штучне розведення та вселення цих видів в природні та штучні водойми області створюють значну конкуренцію по кормовій базі аборигенним видам. Найбільше перелічені види зустрічаються в басейні річки Південний Буг та її приток.

5.3.6 Заходи щодо збереження тваринного світу

У 2010році реалізовувались заходи регіональної Програми щодо охорони і відтворення тварин, занесених до Червоної книги України, зокрема із збереження та відновлення субпопуляції зубра європейського.

рішенням 34 сесії 5 скликання Вінницької обласної ради від 25жовтня 2010 року затверджено загальний перелік рідкісних та зникаючих видів судинних рослин і тварин, які потребують охорони

Протягом поточного року проведено ряд заходів, присвячених міжнародному дню біологічного різноманіття в рамках проведення тижня перелітних птахів. Спільно із Вінницьким обласним осередком Українського товариства птахів та журналістами обласного телебачення здійснено поїздку на загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення "Згарський" на території Літинського району.

5.4 Природні території, що підлягають особливій охороні

Територія України і, зокрема, Вінницької області зазнала потужного антропогенного і техногенного навантаження, що призвело до локалізації природних ландшафтів. Екологічно необґрунтована господарська діяльність загострила ситуацію у використанні земель; відбулося збіднення якісного складу ґрунтів; зменшився видовий склад біоценозів лісів, луків, степів, водно-болотних комплексів; відбулась втрата розмаїття живих форм, біотичного та ландшафтного розмаїття (див. табл.5.12). Сучасне екстенсивне природокористування, зневажання екологічного обґрунтування при розвитку агропромислового та лісопромислового комплексів, регулювання стоку річок, осушення боліт та стихійний розвиток садівництва і огородництва призвели до зниження природного потенціалу цінних природних комплексів і ландшафтів.

Н айпомітнішим наслідком деградації довкілля в області є втрата біологічного й ландшафтного різноманіття. Зменшення чисельності природних видів рослин і тварин, зміна біотопів були особливо суттєвими на ділянках природної степової рослинності та у водних екосистемах. В той же час заходи, спрямовані на збільшення площі природно-заповідного фонду області та формування регіональної екомережі, не завжди отримують належну підтримку з боку господарської діяльності, так і місцевих органів влади.

Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття – одне з найважливіших завдань державної політики в галузі охорони довкілля з метою зупинення втрат природних та напівприродних територій та розширення площі території екомережі. У Вінницькій області це питання стоїть найбільш гостро, оскільки відсоток заповідних територій в ній є досить низьким (усього 1,96%), суттєво поліпшити існуючий стан можна створенням природних та ландшафтних парків – заповідних об'єктів з охопленням великої площі.

Таблиця 5.12. Розподіл земель об’єктів ПЗФ за угіддями

№	Угіддя	Площі угідь
		га	%
1	2	5	6
1	Сільськогосподарські землі, усього	7894,71	15,42
2	Ліси та інші лісовкриті площі, усього	33329	63,94
3	Забудовані землі, усього	2833,6	5,53
4	Відкриті заболочені землі, усього	3232,7	6,31
5	Сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом	336,8	0,54
6	Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом	2310,4	4,51
7	Води, усього	1966,13	3,75
	Усього земель	51903,3	100,00