- •1.Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості України
- •1.2 Соціальний та економічний розвиток країни, формування механізму збалансованого (сталого) розвитку України
- •2. Стан атмосферного повітря
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Вінницької області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3.Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.1.1 Загальна характеристика
- •4.1.2 Водозабезпеченість Вінницької області
- •4.1.3 Водокористування та водовідведення
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3 Якість поверхневих вод
- •4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4 Якість питної води та її вплив на здоров'я населення
- •4.5 Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.6 Заходи щодо поліпшення стану водних об'єктів
- •5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі
- •5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі
- •5.1.1 Загальна характеристика
- •5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття
- •5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття
- •5.1.4 Формування національної екомережі
- •5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами
- •5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу
- •5.2.2 Лісові ресурси
- •5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.5 Адвентивні види рослин
- •5.2.6 Стан зелених насаджень
- •5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу
- •5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу
- •5.3.2 Стан та ведення мисливського господарства
- •5.3.3 Стан та ведення рибного господарства
- •5.3.4 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.5 Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.3.6 Заходи щодо збереження тваринного світу
- •5.4 Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1 Стан і розвиток природно-заповідного фонду України
- •5.4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення
- •5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.6 Історико-культурна спадщина
- •5.7 Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів і грунтів
- •6.1 Структура та використання земельних ресурсів
- •6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду України
- •6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь
- •6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3 Стан і якість ґрунтів
- •6.3.1 Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2 Забруднення ґрунтів
- •6.3.3. Деградація ґрунтів
- •6.4 Оптимізація використання та охорона земель
- •7.Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7 .2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4 Транскордонне перевезення відходів
- •8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9.Екологічна безпека
- •9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2 Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1 Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2 Радіоактивні відходи
- •10. Промисловість та її вплив на довкілля
- •10.1 Структура та обсяги промислового виробництва
- •10.2 Вплив на довкілля
- •10.2.1 Гірничодобувна промисловість
- •10.2.2 Металургійна промисловість
- •10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість
- •10.2.4 Харчова промисловість
- •10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва
- •11. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •11.1 Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві
- •11.2 Вплив на довкілля
- •11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження
- •11.2.2 Використання пестицидів
- •11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель
- •11.2.4 Тенденції в тваринництві
- •11.3 Органічне сільське господарство
- •12. Енергетика та її вплив на довкілля
- •12.1 Структура виробництва та використання енергії
- •12.2 Ефективність енергоспоживання
- •12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля
- •12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики
- •13. Транспорт та його вплив на довкілля
- •13.1. Транспортна мережа Вінницької області
- •13.1.1. Структура та обсяги транспортних перевезень
- •13.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •13.2. Вплив транспорту на довкілля
- •13.3. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •14. Збалансоване виробництво та споживання
- •14.1 Структурна перебудова та екологізація економіки
- •14.2 Впровадження елементів більш чистого виробництва на Вінниччині
- •14.3 Ефективність використання природних ресурсів
- •14.4 Тенденції та характеристика споживання
- •15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •15.1 Регіональна екологічна політика Вінниччини
- •15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •15.4 Виконання державних цільових екологічних програм
- •15.5 Моніторинг навколишнього природного середовища
- •15.6 Державна екологічна експертиза
- •5.7 Економічні засади природокористування
- •15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі
- •15.8 Стандартизація, метрологія у сфері охорони довкілля і природокористування
- •15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування
- •15.10 Екологічний аудит та екологічне страхування
- •15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •15.12 Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень
- •15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій
- •15.12.2 Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж
- •15.13 Екологічна освіта та інформування
- •15.14 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •15.14.1 Співробітництво з Європейським Союзом
- •15.14.2 Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм /проектів зовнішньої допомоги
- •15.14.3 Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки
- •Додатки
- •5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу 74
Міністерство охорони навколишнього природного
середовища України
Державне управління охорони навколишнього
природного середовища у Вінницькій області
ДОПОВІДЬ
п ро стан
навколишнього природного середовища
у Вінницькій області
(2010 рік)
Вінниця – 2011 рік
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Мінприроди
від 16.06.2011 № 199
ДОПОВІДЬ
про стан
навколишнього природного середовища
у Вінницькій області
(2010 рік)
Вступ
Пропонуємо до Вашої уваги чергову щорічну доповідь про стан навколишнього природного середовища у Вінницькій області, матеріали до якої готувались працівниками понад десяти ресурсорегулюючих управлінь та з метою здійснення моніторингу стану довкілля нашої області були узагальнені співробітниками Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області. Висловлюємо подяку головному управлінню статистики у Вінницькій області, Вінницькому обласному центру з гідрометеорології, Вінницькій обласній санітарно-епідеміологічній станції, Басейновому управлінню водними ресурсами річки Південний Буг, Державній екологічній інспекції у Вінницькій області, Вінницькому обласному управлінню лісового та мисливського господарства, Головному управлінню Держкомзему у Вінницькій області, Головному управлінню з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи обласної державної адміністрації за матеріали, надані для підготовки доповіді.
Дана доповідь є результатом систематизації спостережної, статистичної та науково-дослідницької інформації про стан довкілля нашого краю, про заходи з його збереження і охорони, які були здійснені обласними організаціями і установами в 2010 році.
Як засвідчили результати узагальнення, протягом 2010 року екологічна ситуація в області продовжувала залишатися відносно стабільною.
Незважаючи на гальмування процесів економічного і соціального розвитку, загалом у 2010 році внаслідок системної роботи вдалось забезпечити якісне та своєчасне виконання завдань, які визначені як пріоритетні у сфері охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів.
У результаті методичної та роз'яснювальної роботи Держуправління Ямпільською районною радою погоджено створення регіонального ландшафтного парку "Дністер" загальною площею 1700га. Наступним кроком є надання статусу водно-болотних угідь міжнародного значення території, розташованої в межах регіонального ландшафтного парку "Дністер", який межує із вже існуючим в Молдові водно-болотним угіддям міжнародного значення "Унгурь-Холошниця". За кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища проведено науково-дослідні роботи "Розроблення регіональної схеми формування екологічної мережі області" та "Розробка пропозицій з удосконалення екологічної мережі для збереження ландшафтного різноманіття".
Рішенням Вінницької обласної ради затверджено "Загальний перелік рідкісних та зникаючих видів судинних рослин і тварин Вінницької області, які потребують охорони".
За рахунок коштів обласного фонду ОНПС було вивезено для знешкодження 57,06 тонн непридатних хімічних засобів захисту рослин; проведено озеленення м. Вінниця; створено нові захисні лісові насадження; проведено реконструкцію блоку насосно-повітродувної станції очисних споруд каналізації в м. Вінниця; завершено реконструкцію очисних споруд в м.Погребище та будівництво каналізаційної мережі з підключенням до існуючих очисних споруд смт. Оратів.
Проведено екологічну експертизу 54 проектів та робочих проектів, з яких оцінено позитивно 42.
Разом з тим залишається ряд завдань, робота над якими не завершена й буде продовжена у наступному році. Серед таких затвердження Вінницькою обласною радою нового "Тимчасового порядку надання водних об'єктів (ставків) в користування на умовах оренди"; збільшення площі природно-заповідного фонду; створення адміністрацій існуючих регіональних ландшафтних парків "Дністер", "Мурафа" та "Середнє Побужжя"; розробка місцевих схем екомережі; повне очищення території області від непридатних ХЗЗР;
Серед першочергових завдань – розроблення нової регіональної програми охорони навколишнього природного середовища, оскільки діюча програма завершується у 2011 році. Тому постає питання щодо проведення аналізу виконання завдань та заходів, які були передбачені діючою програмою та визначення пріоритетів щодо реалізації державної екологічної політики у новій Програмі регіону.
Пропонована доповідь розрахована на широкі кола читачів, містить текстові та ілюстровані дані, табличні та графічні елементи. Сподіваємось, стане в нагоді студентам, науковцям, викладачам та всім, хто цікавиться охороною та збереженням природи рідного краю.
1.Загальні відомості
Вінницька область утворена 27 лютого 1932 року. Обласний центр — місто Вінниця. Розташована на правобережжі Дніпра в межах Придніпровської та Подільської височин. Територія області становить 26517,6 км2. До складу області входить: 27 адміністративних районів, 17 міст, з них 6 обласного значення, 30 селищ міського типу, 1330 сіл.
Вінниччина має найбільше сусідніх областей серед всіх областей країни. На заході межує з Чернівецькою та Хмельницькою, на півночі з Житомирською, на сході з Київською, Кіровоградською та Черкаською, на півдні з Одеською областями України та з Республікою Молдова, в тому числі частина кордону приходиться на невизнане Придністров'я.
С таном на 01.01.2010 року чисельність населення складала 1651,7 тис.осіб, щільність населення – 0,06 тис.чол/км2.
мал1.1. Порожиста частина русла р. Південний Буг
1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості України
Географічне розташування
Вінницька область розміщена в лісостеповій зоні центральної частини Правобережної частини України. Річкою Південний Буг територія області ділиться на дві частини: лівобережну, яка відноситься до Придніпровської височини і правобережну – Подільського плато. Поверхня Вінниччини - підвищене плато, що знижується в напрямі з північного заходу на південний схід.
Більша частина території Вінницької області розташована в межах Українського кристалічного щита. Складна геологічна історія території вплинула на формування рельєфу. Значний вплив на формування рельєфу також спричинила (й продовжує спричиняти) робота протікаючих вод. Сучасний рельєф області – в основному хвиляста, подекуди горбиста, рівнина, розгалужена чисельними долинами річок, ярами та балками, особливо в районі Придністров’я.
Т ериторією області проходить вододіл басейнів річок Південний Буг та Дністер. У центральній частині області з північно-західного на південно-східний напрямок протікає р.Південний Буг (з правими притоками Згар, Рів, Сільниця, Дохна; лівими - Снивода, Десна, Соб, Удич), по південно-західній межі області тече р. Дністер (з лівими притоками: Лядова, Немія, Мурафа та ін.). Річки використовуються для малого судноплавства і як джерела гідроенергії. Така особливість ландшафту та наявність зазначених річок, 69 водосховищ і 2332 ставків з площею водного дзеркала відповідно 12,3 та 17,9 тис.га являється потенційною загрозою підтоплення населених пунктів та ланів у паводковий період, а також може з’явитися причиною катастрофічних затоплень у випадку зруйнування гребель та дамб, особливо від Ладижинської ДРЕС та Дністровського гідрокаскаду.
Територія суші становить 2606,4 тис.га, або 98,4% від загальної площі області, решта (1,6%) зайнята внутрішніми водами. Земельний фонд області складає 2649,2 тис. га. Третя частина (2068,9 тис. га) території зайнята сільськогосподарськими землями, під лісами та іншими лісовкритими площами – 14,2%, забудовані землі займають 4,0%, болота – 1,1%, інші землі (господарські двори, дороги, піски, яри, кам’янисті місця тощо) – 4,5%.
На Вінниччині поширені лісостепові ландшафти. В лісах переважають широколистяні породи дерев: граб, клен, липа, дуб, ясен. Трав’яниста рослинність характеризується великою різноманітністю. Лише диких рослин нараховується біля тисячі видів.
Клімат
Вінниччина, як і вся Україна, знаходиться в помірному поясі. Клімат області помірно континентальний, для нього характерні тривале, нежарке літо з достатньою кількістю вологи та порівняно коротка м'яка зима. За своїм географічним розташуванням територія області знаходиться у сфері впливу насичених вологою атлантичних повітряних мас, та периферійної частини сибірського (азійського) антициклону, для якого характерні сухі холодні континентальні повітряні маси. На клімат впливають також повітряні маси з Арктики та Середземномор'я.
В літню пору переважають вологі вітри західного та північно-західного румбів, найбільший їх вплив спостерігається на північний захід від лінії Моглів-Подільський – Гайсин. В холодну пору (жовтень – квітень) відчутний вплив (особливо на південний схід від цієї лінії) сибірського антициклону з вітрами південних та південно-східних румбів.
Найхолодніший місяць по всій області – січень, найтепліший – липень. Середні амплітуди коливань температури протягом року не перевищують 250С. Під впливом континентальних повітряних мас іноді спостерігається зниження температури в окремі дні до -32…-380С, влітку – підвищення до +370С, найвищі температури спостерігається у липні-серпні.
Середньорічні суми осадів на території області складають 440-590 мм. Найбільша кількість опадів буває на північному заході території Вінниччини. Максимум опадів припадає на травень – липень (130-170 мм). Найменш вологими є зимові місяці, на холодну пору року припадає 25% опадів: в грудні-лютому випадає 65-80 мм опадів.
Перехід від однієї пори року до іншої відбувається поступово. Стійкий перехід добової температури через 00С є початком весни та відбувається найчастіше у другій декаді березня. Весна триває близько двох місяців. Характерними особливостями весни є інтенсивне підвищення денної температури, сходить стійкий сніговий покрив ти відтає ґрунт. Перехід середньодобової температури повітря через +50С відбувається у першій декаді квітні, а через +100С – в кінці третьої декади. Літо триває з другої половини травня до першої половини вересня, денні температури становлять у травні +18… +200С, у липні +21…+250С. В цей же час випадає найбільше опадів, переважно у вигляді злив. Кількість днів з опадами поступово зменшується з наближенням осені.
Осінь починається з переходом середньодобової температури через +100С в бік зниження. Настання осені (перша декада жовтня) супроводжується заморозками, загальним зниженням температури, зменшенням кількості опадів. Характерною особливістю осені на Вінниччині є повернення теплих сонячних днів. Осінь закінчується в кінці листопада, коли середньодобові температури переходять через 00С в бік мінусових температур.
До початку зими середньодобові температури всюди нижче 00С, але вище ‑50С, погода нестійка: морозні дні змінюються відлигами, не раз утворюється та сходить сніговий покрив. Відлиги характерні і впродовж зими, температура повітря інколи підвищується до +10…+130С.
Взагалі клімат Вінниччини сприятливий для сільськогосподарського виробництва: тривале тепле та досить вологе літо, рання весна, суха осінь зима с помірними морозами та значним сніговим покривом – все це позитивно впливає на ріст зернових, технічних та садових культур.
Гідрометеорологічні умови в 2010 році на Вінниччині
2010 рік, згідно з даними спостережень метеостанцій та автоматизованих метеопостів області, виявився надзвичайно теплим. Підвищений температурний режим спостерігався з лютого по вересень та в листопаді. Особливо спекотними були липень-серпень, коли середня місячна температура повітря перевищувала середньобагаторічні показники на 4-5°. Середньорічна температура повітря становила близько 9,0° тепла, що на 1,5° вище від норми.
Розподіл опадів був нерівномірний. В березні-квітні та в серпні спостерігались засушливі явища. Середня по області сума опадів за рік рівнялась 700 мм, або 112% від норми. В червні місячна сума опадів на 60 мм перевищувала норму.
В першій декаді січня нестійку погоду визначали циклони з південного заходу та їх атмосферні фронти. Відмічалися коливання температури від 13-15° морозу до 4-6° тепла. Випадав сильний сніг, спостерігалися тумани, слабка ожеледь.
В другій декаді січня, внаслідок протистояння антициклону, що переміщався з півдня Скандинавії на схід і малорухомого циклону над Чорним морем, щоденно випадав сніг, 10-11 січня з дощем. Добова кількість опадів рівнялась 10-19 мм.
Найхолоднішою за зимовий період виявилася 3-я декада січня. Виступ Сибірського антициклону, що сформувався у надзвичайно холодному повітрі, обумовив зниження температури повітря з 23-28 січня вночі до 22-28° морозу, а денної максимальної до 11-19° морозу.
Середньомісячна температура повітря в січні на 2,4° виявилася нижчою від норми і становила 7,9° морозу.
Опадів в січні випало 78 мм, або дві місячні норми.
Висота снігового покриву на кінець січня становила 11-25 см.
Лютий характеризувався нестійкою погодою. Найхолоднішим виявився період з 3.02 по 10.02 завдяки впливу південно-західної периферії антициклону з центром в районі Москви. Нічні температури в цей період становили 10-19° морозу.
З 11 до 15 лютого відмічалась активна циклонічна діяльність. Опади випадали в вигляді снігу та дощу. В теплих секторах циклонів спостерігалися тумани, слабка ожеледь. 13 лютого вдень спостерігався сильний сніг і ожеледь. Діаметр відкладень досягав 9-15 мм. Місцями посилювався вітер до 17 м/с. Постраждали Погребищенський, Немирівський, Оратівський, Вінницький, Жмеринський, Липовецький, Гайсинський, Крижопільський, Могилів-Подільський райони.
Нестійка погода утримувалася в другій половині лютого. Часті тумани, помірні опади та посилення вітру 21-22 лютого до 16-17 м/с були несприятливими для народного господарства.
В березні переважав зональний перенос повітряних мас, відбувалися різкі коливання нічної і денної температури від 15° морозу вночі до 11° тепла вдень.
1-2 березня спостерігалися тумани. Опади в першій декаді березня розподілялись нерівномірно. В південно-східних районах їх випало 20-22 мм, на решті території області 1-13 мм.
В 3-ій декаді березня на територію області почало надходити з Атлантики тепле повітря. Денний максимум становив 11-16° тепла, на півдні області 18-22° тепла.
Опадів за березень випало в середньому по області 63% від норми.
Квітень відзначався помірно теплою погодою вдень і відносно прохолодними ночами. Вторгнення холоду 18-19.04, 23-24.04, 26-27.04 в тилову частину циклонів, що проходили по півночі Європи, спричинило СГЯ- заморозки на поверхні ґрунту та місцями в повітрі до нуля –мінус 5°. Днів з заморозками в квітні налічувалось від 5 до 13.
16.04 спостерігалися окремі грози, подекуди випадав мілкий град. 19 та 20.04 спостерігалось посилення вітру до 15-19 м/с.
Найбільш активними були атмосферні процеси 20-22.04, коли по території області проходили атмосферні фронти південного циклону, що переміщувався з Балкан. По всій області пройшли помірні дощі, 22.04 з мокрим снігом. Середня обласна кількість опадів становила 35 мм, або 74% від норми.
В травні переважав циклонічний характер погоди. Найбільш активні атмосферні фронти (холодні фронти та фронт оклюзії) 8-9, 13-14, 20-21 травня та циклон з південного заходу 16 травня зумовили помірні дощі, в окремих районах сильні до 15 мм, грози.
24 травня, при проходженні фронту оклюзії, по всій області пройшли дощі 4-9 мм, місцями на півночі області сильні 27 мм, спостерігалися тривалі грози.
Вночі 28 травня, при проходженні теплого фронту, спостерігалися місцями сильні 16-47 мм дощі (Вінниця, Жмеринка), а 31 травня в Білопіллі випало 21 мм опадів.
Середня обласна кількість опадів в травні становила 79 мм, що на 17 мм більше норми.
На початку червня погоду на території області визначав циклон з центром в районі Бресту та його активні фронти, які зумовили дощі, місцями сильні. Вночі 1 червня, протягом доби 3 червня випало 12-26 мм, спостерігалися грози.
Внаслідок надходження теплого повітря з південного заходу з 8 по 14 червня утримувалася спекотна погода. Максимальна температура досягала 29-34° тепла, в Могилів-Подільську 12 червня було зафіксовано +35°.
14, 15 червня погода обумовлювалась циклоном з його атмосферними фронтами, центр якого знаходився в районі Архангельська. 14-15 червня, внаслідок великих контрастів температур в західних та північних районах області спостерігалися помірні дощі 6-9 мм, місцями сильні 15-42 мм, грози, місцями посилення вітру до 15-18 м/с, місцями випадав град. Постраждало 8 районів, знеструмлено 25 населених пунктів, відключено 220 трансформаторних підстанцій, 17 ліній електропередач (ЛЕП-6, 10квт). Впродовж 3-ї декади червня тривале перебування циклону над Чорним морем з малорухомими фронтами обумовлювали майже щоденні грози, місцями сильні дощі 18 мм. Вночі з 29 на 30 червня відбулося загострення теплої ділянки фронту, пройшли сильні дощі 28-93 мм. Було відключено 52 населених пункти в 9 районах області.
Опадів за червень випало 149 мм, або 167% від норми.
Липень видався спекотним, але неоднорідним за погодними умовами, з великою кількістю опадів місцями та небезпечних явищ. В першій половині місяця погоду визначав висотний циклон, що стаціонував над півднем України з витягнутою на північ його улоговиною і атмосферними фронтами. Майже щоденно проходили дощі, місцями сильні: в Могилів-Подільську вдень 10.07 випало 28 мм, а вночі 11.07 – 35 мм, спостерігались грози, в Білопіллі 4 липня випадав град діаметром 18 мм.
Найвищі температури спостерігалися в другій половині місяця. Внаслідок посилення висотного гребня з заходу та переміщення висотного циклону дещо на північ на територію України поступило ще більш тепле континентальне повітря зі сходу та північного сходу. Це призвело до підвищення як нічної так і денної температури . Нічні температури в цей період становили 19-21°, а денні максимуми сягали 30-34°, 18-19 липня місцями по області було зафіксовано 35°тепла.
В кінці липня, при переміщенні циклону з північного заходу та загострення його атмосферного фронту з хвилями, по області пройшли помірні, місцями сильні дощі. Вранці 27 липня у Вінниці випав дощ з градом діаметром 9 мм. Спостерігалися грози, під час гроз місцями відмічалося шквалисте посилення вітру до 15-17 м/с.
Середньомісячна температура повітря в липні виявилася на 4.1° вищою за норму і становила 22.7° тепла.
Серпень - останній літній місяць виявився надзвичайно спекотним та сухим. Впродовж перших двох декад відбулося три СГЯ (сильна спека). Температура 35-37° по області спостерігалась 3-4, 7-го, 13-16 серпня.
Середньомісячна температура повітря становила 23.0°, що на 5.0° вище від норми.
Упродовж 13-20 днів максимальна температура повітря підвищувалася до 30° і вище.
Середня обласна сума опадів становила 24 мм, або 36% від норми, при цьому за першу декаду серпня випало 0.6 мм, або 3% від норми, за другу – 7 мм, а місцями ( в Вінниці) опадів не було.
Вересень розпочався складною погодою, яку обумовив південний циклон, що прийшов з Балкан. 1-го вересня вночі спостерігався сильний дощ, 18-20 мм.
Погіршення погоди спостерігалося також 18-20 вересня завдяки активному циклону з центром над Скандинавією.
При проходженні та загостренні його фронтів по області пройшли дощі, а вночі 20 вересня місцями сильні 17-22 мм.
В основному вересень характеризувався антициклональною погодою. Середньомісячна температура була близькою до норми 14.1° тепла.
Жовтень відзначився переважно стійкою антициклональною погодою. В першій декаді антициклон зі Скандинавії, що сформувався в холодній повітряній масі і переміщувався на південь, обумовив прохолодну погоду та СГЯ – заморозки на ґрунті та місцями в повітрі.
9-10 та 17-21 жовтня, внаслідок переміщення південних циклонів, пройшли невеликі та помірні дощі, місцями з снігом. Місцями відмічалось посилення вітру до 15-16 м/с.
В кінці місяця знову запанував антициклон Азорського походження. Нічні температури знизилися до 1-5° морозу, денні були в межах 11-15° тепла.
Середньомісячна температура повітря становила 5.8° тепла, що на 2.1° нижче за норму. Холоднішим був жовтень в 1945, 1946, 1947, 1951, 1976, 1979 роках, коли середньомісячна температура повітря рівнялась 3.4-5.4° тепла.
Найтеплішим за весь період спостережень в цьому році виявився листопад. Середньомісячна температура повітря виявилася на 5.8° вищою за норму і становила 8.1° тепла.
В окремі дні першої та другої декади листопада максимальна температура повітря сягала, а місцями перевищувала абсолютний максимум температури повітря в листопаді (19-24° тепла).
Третя декада листопада відзначилась циклонічною діяльністю. Найбільш активним виявився циклон, що проходив 23-24 листопада і призвів до виникнення НЯ (сильний дощ, вночі 24 листопада посилення вітру до 15-18 м/с).
При проходженні активного південного циклону 29-30 листопада по області відмічалося посилення вітру до 15-16 м/с та зниження температури повітря вдень 30.11 до від’ємних значень.
Аномальним виявився в цьому році грудень. Холоднішими звичайного була перша і друга декади. В першій декаді середньодекадна температура повітря виявилася на 1.3°, в другій на 5.1° нижчою за норму.
18-19 грудня, при проходженні фронту оклюзії, на всій території області спостерігались снігопади. Висота снігового покриву на 20 грудня рівнялась
11-20 см.
Частими і густими були тумани 21-24 грудня внаслідок підвищення денної температури до 1-7° тепла.
Протягом 2010 року підтоплень населених пунктів та н/г об’єктів не зареєстровано, тільки на в/п Кудіївці на р. Мурафа притоці Дністра спостерігався незначний вихід води на заплаву в період весняної повені.
Відомості про стихійні метеорологічні явища та різкі зміни погоди за 2010 рік, що завдали збитків, відображені у Додатку 1.