5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття

Основними причинами зменшення рівня біорізноманіття в області є відсутність збалансованого функціонування господарської діяльності, зокрема це пов’язано із приватизацією землі, внаслідок чого відбуваються зміни складу, структури ґрунтів, забур’янення земельних угідь, які не освоюються, розорення пасовищ, сіножатей.

Характерною тенденцією сьогодення в області є виникнення загрози біорізноманіттю типових лучних та степових екосистем пасовищ, розташованих в долинах водних об’єктів поза межами прибережних захисних смуг, внаслідок проведення залісення без відповідних обґрунтувань та передачі таких земельних ділянок органами місцевої влади у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства.

Історично склалося, що завдяки антропогенному впливу, а саме розорюванням степових та лучних біоценозів, вирубуван­ням лісів, загачуванням русел річок, висушуванням болотних комплексів територія області значно фрагментована. При цьо­му переважають агроценози.

Серед антропогенних чинників, які украй негативно вплива­ють на структурні елементи екомережі, біологічного і ланд­шафтного різноманіття в цілому на сучасному етапі слід відмітити розорювання прибережних захисних смуг малих річок, науково необгрунтовану інтродукцію окремих видів риб у водойми області (товстолоб, білий амур), залісення степових та лучних ділянок (в тому числі породами, не типовими для да­них територій), створення монокультур в лісових системах, не регульований випас домашніх тварин на схилових ділянках зі степовою і лучною рослинністю. Перелічені чинники ведуть до порушення природної рівнова­ги та деградації екосистем.

5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття

Відповідно до ст.30 Закону України "Про рослинний світ" та ст. 44 Закону України "Про тваринний світ" з метою охорони та відтворення видів рослин та тварин, які не занесені до Червоної книги України, але є рідкісними або такими, що перебувають під загрозою зникнення з території Вінницької області, рішенням 34 сесії 5 скликання Вінницької обласної ради від 25жовтня 2010 року затверджено загальний перелік рідкісних та зникаючих видів судинних рослин і тварин, які потребують охорони

Протягом поточного року проведено ряд заходів, присвячених міжнародному дню біологічного різноманіття в рамках проведення тижня перелітних птахів. Спільно із Вінницьким обласним осередком Українського товариства птахів та журналістами обласного телебачення здійснено поїздку на загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення "Згарський" на території Літинського району.

Загальна кількість видів флори на території регіону – 600, видів флори, занесені до додатків Конвен­ції про охорону дикої флори і фауни і при­родних середовищ існування в Європі, - 48, видів флори, занесені до додатків Конвен­ції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загро­зою зникнення (CITES), - 65.

Загальна чисельність видів фауни – 871, занесених до Червоної книги України - 91, занесених до додатків Конвен­ції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загро­зою зникнення (CITES), - 46, занесених до додатків Конвен­ції про охорону дикої флори і фауни і при­родних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), - 346, занесених до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), - 12. Видів, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA), - 57, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS), - 5.

На території області виявлено дванадцять рослинних угруповань, які занесені до Зеленої книги України.

Протягом 2010 року проведено обстеження ділянок природної рослинності в Калинівському, Хмільницькому, Теплицькому, Погребищенському, Ямпільському районах з метою виявлення природних ядер та коридорів регіональної екологічної мережі.