- •1.Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості України
- •1.2 Соціальний та економічний розвиток країни, формування механізму збалансованого (сталого) розвитку України
- •2. Стан атмосферного повітря
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Вінницької області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3.Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.1.1 Загальна характеристика
- •4.1.2 Водозабезпеченість Вінницької області
- •4.1.3 Водокористування та водовідведення
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3 Якість поверхневих вод
- •4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4 Якість питної води та її вплив на здоров'я населення
- •4.5 Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.6 Заходи щодо поліпшення стану водних об'єктів
- •5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі
- •5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі
- •5.1.1 Загальна характеристика
- •5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття
- •5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття
- •5.1.4 Формування національної екомережі
- •5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами
- •5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу
- •5.2.2 Лісові ресурси
- •5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.5 Адвентивні види рослин
- •5.2.6 Стан зелених насаджень
- •5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу
- •5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу
- •5.3.2 Стан та ведення мисливського господарства
- •5.3.3 Стан та ведення рибного господарства
- •5.3.4 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.5 Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.3.6 Заходи щодо збереження тваринного світу
- •5.4 Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1 Стан і розвиток природно-заповідного фонду України
- •5.4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення
- •5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.6 Історико-культурна спадщина
- •5.7 Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів і грунтів
- •6.1 Структура та використання земельних ресурсів
- •6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду України
- •6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь
- •6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3 Стан і якість ґрунтів
- •6.3.1 Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2 Забруднення ґрунтів
- •6.3.3. Деградація ґрунтів
- •6.4 Оптимізація використання та охорона земель
- •7.Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7 .2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4 Транскордонне перевезення відходів
- •8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9.Екологічна безпека
- •9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2 Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1 Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2 Радіоактивні відходи
- •10. Промисловість та її вплив на довкілля
- •10.1 Структура та обсяги промислового виробництва
- •10.2 Вплив на довкілля
- •10.2.1 Гірничодобувна промисловість
- •10.2.2 Металургійна промисловість
- •10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість
- •10.2.4 Харчова промисловість
- •10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва
- •11. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •11.1 Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві
- •11.2 Вплив на довкілля
- •11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження
- •11.2.2 Використання пестицидів
- •11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель
- •11.2.4 Тенденції в тваринництві
- •11.3 Органічне сільське господарство
- •12. Енергетика та її вплив на довкілля
- •12.1 Структура виробництва та використання енергії
- •12.2 Ефективність енергоспоживання
- •12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля
- •12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики
- •13. Транспорт та його вплив на довкілля
- •13.1. Транспортна мережа Вінницької області
- •13.1.1. Структура та обсяги транспортних перевезень
- •13.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •13.2. Вплив транспорту на довкілля
- •13.3. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •14. Збалансоване виробництво та споживання
- •14.1 Структурна перебудова та екологізація економіки
- •14.2 Впровадження елементів більш чистого виробництва на Вінниччині
- •14.3 Ефективність використання природних ресурсів
- •14.4 Тенденції та характеристика споживання
- •15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •15.1 Регіональна екологічна політика Вінниччини
- •15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •15.4 Виконання державних цільових екологічних програм
- •15.5 Моніторинг навколишнього природного середовища
- •15.6 Державна екологічна експертиза
- •5.7 Економічні засади природокористування
- •15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі
- •15.8 Стандартизація, метрологія у сфері охорони довкілля і природокористування
- •15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування
- •15.10 Екологічний аудит та екологічне страхування
- •15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •15.12 Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень
- •15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій
- •15.12.2 Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж
- •15.13 Екологічна освіта та інформування
- •15.14 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •15.14.1 Співробітництво з Європейським Союзом
- •15.14.2 Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм /проектів зовнішньої допомоги
- •15.14.3 Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки
- •Додатки
- •5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу 74
6.3 Стан і якість ґрунтів
6.3.1 Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
Одним з основних критеріїв оцінки екологічного стану сільськогосподарських угідь є рівень родючості ґрунтів, як основа функціонування цієї категорії земель.
Використання ґрунтів протягом тривалого часу під сільськогосподарськими культурами при незбалансованому внесені добрив призводить до гострої нестачі тієї чи іншої поживної речовини, тобто зниження родючості. Важливим показником рівня родючості ґрунтів є вміст гумусу. Вміст гумусу в ґрунтах Вінниччини підпорядкований певній зональності і зумовлений особливостями генезису ґрунтів: типу ґрунтоутворення, гранулометричного складу ґрунтів, типу рослинності тощо.
Найбільш поширеними ґрунтами в області є опідзолені ґрунти - 1214,3 тис. га, з яких приблизно - 90 % орні землі. Середній вміст гумусу в ясно-сірих опідзолених ґрунтах - 1,85%, темно-сірих опідзолених - 2,77 % і чорноземах опідзолених - 3,39 %.
Ч орноземні ґрунти займають площу 487,3 тис. га, з яких розорюється 93 %. Середній вміст гумусу - 4,01 %.
Решта типів ґрунтів поширені переважно на незначних площах.
Середній вміст гумусу в ґрунтах області за даними Вінницького філіалу інституту "Укрземпроект" - 2,76 %. Найвищий вміст його мають ґрунти Липовецького (4,02 %), Хмільницького (4,08 %), Калинівського (3,48 %), Козятинського (3,67 %) районів, найнижчий у Барському (1,83 %), Жмеринському (1,72 %), Тиврівському (1,88 %) і Муровано-Куриловецькому (1,94 %), Шаргородському (1,97 %) районах.
До особливо цінних ґрунтів в області віднесені чорноземи нееродовані суглинкові на лесах, лучно-чорноземні суглинкові, темно-сірі і чорноземи опідзолені суглинкові на лесах та їх глеюваті відміни, торфовища глибокі і середньоглибокі осушені. Загальна площа їх складає 580,9 тис. га, з них під орними землями 550,1 тис. га.
6.3.2 Забруднення ґрунтів
Оцінка хімічного навантаження території області за результатами інструментально-лабораторного контролю, що здійснювався Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області в 2010 році (результати контролю наведені у Додатку 4):
- підвищений порівняно з ГДК вміст металів в ґрунтах спостерігався на таких об’єктах: ВАТ "Екологія, комунальне обладнання" (Турбівський машинобудівний завод), смт.Турбів Липовецького району; Траса А 253 Вінниця – Житомир, Козятинський район, село Комсомольське; Траса А 253 Вінниця – Житомир, м.Калинівка; Автошлях Хмельницький – Вінниця –Умань, 455 км, Немирівський район; Автошлях Р 101 Могилів-Подільський – Овруч, село Немія Могилів-Подільського району; Автотраса А 267 Хмельницький –Вінниця –Умань, село Кунка Гайсинського району; Автотраса А 267 Хмельницький –Вінниця –Умань, село Краснопілка Гайсинського району; Землі Турбівської селищної ради, смт.Турбів Липовецького району, біля ВАТ "Екологія, комунальне обладнання" (Турбівський машинобудівний завод) ТОВ "Жмеринське підприємство "Експрес", м.Жмеринка.
- високий вміст нафтопродуктів зафіксовано на таких об’єктах: смт.Тростянець, ділянка землі ТОВ "Україна-Т" поле №8, забруднена внаслідок прориву дамби полів фільтрації ДП "Тростянецький спиртовий завод"; ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля", м.Гайсин; Філія "Літинський райавтодор" ДП "Вінницький облавтодор", м.Хмільник.
- підвищений порівняно з ГДК вміст сульфатів, нітратів в ґрунтах спостерігався на таких об’єктах: ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля", м.Гайсин; Траса А 253 Вінниця – Житомир, м.Калинівка; смт.Тростянець, ділянка землі ТОВ "Україна-Т" поле №8, забруднена внаслідок прориву дамби полів фільтрації ДП "Тростянецький спиртовий завод";
- підвищений порівняно з ГДК вміст нітратів в ґрунтах спостерігався на таких об’єктах: Немирівський район, село Вища Кропивна, сільгоспугіддя сільської ради, поле №16; Немирівський район, село Гостинне, СТОВ "Гостинне", резервне сільгоспугіддя села Ведмежа; Бершадський район, село Джулинка, сільгоспугіддя.
За результатами контролю стану ґрунтів за даними обласної санітарно-епідеміологічної служби у 2010 році встановлено, що з 1071 проб, що були відібрані для аналізу на хімічні показники, 117 (10,9%) не відповідали гігієнічним нормативам, у 11,7% відібраних проб встановлено перевищення нормативів по вмісту пестицидів, у 34,8% - по вмісту важких металів. Основними джерелами забруднення ґрунтів пестицидами є виробництво продукції рослинництва (12,9%), застосування пестицидів та мінеральних добрив (25,5%), зберігання токсичних відходів: - на території підприємств (62,5%), місця утримання чи захоронення відходів (полігони,звалища, кар'єри) (24,0%). (див. Додаток 5).
Негативних змін зазнав ґрунтовий покрив Вінниччини під час радіоактивного забруднення Чорнобильської катастрофи. Нині площа забруднення радіонуклідами земель складає біля 2 тис. км2 (7,5% від загальної площі області). З них щільність забруднення від 1 до 5 Кі/км2 становлять землі площею 1964 км2 , від 5 до 15 Кі/км2 – 36 км2. Серед цих радіоактивних земель площа ріллі становить 973 км2 із щільністю забруднення 1-5 Кі/км2 , а 5 км2 – 5-15 Кі/км2.
До негативних змін структури ґрунтів, їх фізико-хімічних і біологічних властивостей призвели наслідки внесення мінеральних добрив й пестицидів у попередні роки. Вибіркове обстеження сільгоспугідь по районах показали мінімальний вміст нітратів у ґрунті до 0,35 ГДК. У місцях застосування пестицидів з 55 проб в 14 спостерігався підвищений вміст пестицидів. Суттєвими забруднювачами ґрунтів області є важкі метали.
На сьогоднішній день виявлено близько 40 тис. га сільськогосподарських угідь, забруднення, яких цезієм-137 перевищує 1 Кі/км2. Підвищену забрудненість мають сільськогосподарські угіддя 10 районів: Бершадський, Гайсинський, Немирівський, Томашпільський, Тульчинський, Тиврівський, Тростянецький, Чернівецький, Чечельницький, Шаргородський. Сільськогосподарських угідь щільністю забруднення понад 5 Кі/км2 в області немає.
Щодо забруднення сільськогосподарських угідь стронцієм-90, то близько 13,5 тис. га ґрунтів області мають щільність забруднення понад 0,15 Кі/км2, решта земель мають забруднення в межах 0,02 - 0,15 Кі/км2.
У всіх 27 районах області закладено 35 контрольних ділянок для визначення динаміки забруднення радіонуклідами ґрунту і рослин. За результатами лабораторії радіологічних досліджень Вінницького центру “Облдержродючість” на контрольних ділянках, найбільш забрудненими виявились ґрунти: с.Бушинка Тиврівського району щільність забруднення цезієм-137 - Кі/км2, стронцієм-90 - 0,461 Кі/км2, гама-фон - 47 мкР/год; с.Кунка Гайсинського району щільність забруднення цезієм-137 - 1,54 Кі/км2, стронцієм-90 - 0,144 Кі/км2, гама-фон - 27 мкР/год; с.Крищенці Тульчинського району щільність забруднення цезієм-137 - 1,09 Кі/км2, стронцієм-90 - 0,168 Кі/км2, гама-фон - 35 мкР/год; с.Вербка Чечельницького району щільність забруднення цезієм-137 - 1,86 Кі/км2, стронцієм-90 - 0,119 Кі/км2, гама-фон - 29 мкР/год.
В цілому на контрольних ділянках в останні роки досліджень спостерігається стабілізація гама-фону та тенденція до зменшення забруднення ґрунту радіонуклідами. По ступеню забруднення цезієм - 137 та стронцієм - 90 вони відносяться до 4 зони (зони посиленого радіологічного контролю), села Крищенці та Бушинка за стронцієм-90 відносяться до 3 зони (зони гарантованого добровільного відселення).