- •1.Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості України
- •1.2 Соціальний та економічний розвиток країни, формування механізму збалансованого (сталого) розвитку України
- •2. Стан атмосферного повітря
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Вінницької області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3.Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.1.1 Загальна характеристика
- •4.1.2 Водозабезпеченість Вінницької області
- •4.1.3 Водокористування та водовідведення
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3 Якість поверхневих вод
- •4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4 Якість питної води та її вплив на здоров'я населення
- •4.5 Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.6 Заходи щодо поліпшення стану водних об'єктів
- •5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі
- •5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі
- •5.1.1 Загальна характеристика
- •5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття
- •5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття
- •5.1.4 Формування національної екомережі
- •5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами
- •5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу
- •5.2.2 Лісові ресурси
- •5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.5 Адвентивні види рослин
- •5.2.6 Стан зелених насаджень
- •5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу
- •5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу
- •5.3.2 Стан та ведення мисливського господарства
- •5.3.3 Стан та ведення рибного господарства
- •5.3.4 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.5 Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.3.6 Заходи щодо збереження тваринного світу
- •5.4 Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1 Стан і розвиток природно-заповідного фонду України
- •5.4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення
- •5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.6 Історико-культурна спадщина
- •5.7 Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів і грунтів
- •6.1 Структура та використання земельних ресурсів
- •6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду України
- •6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь
- •6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3 Стан і якість ґрунтів
- •6.3.1 Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2 Забруднення ґрунтів
- •6.3.3. Деградація ґрунтів
- •6.4 Оптимізація використання та охорона земель
- •7.Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7 .2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4 Транскордонне перевезення відходів
- •8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9.Екологічна безпека
- •9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2 Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1 Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2 Радіоактивні відходи
- •10. Промисловість та її вплив на довкілля
- •10.1 Структура та обсяги промислового виробництва
- •10.2 Вплив на довкілля
- •10.2.1 Гірничодобувна промисловість
- •10.2.2 Металургійна промисловість
- •10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість
- •10.2.4 Харчова промисловість
- •10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва
- •11. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •11.1 Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві
- •11.2 Вплив на довкілля
- •11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження
- •11.2.2 Використання пестицидів
- •11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель
- •11.2.4 Тенденції в тваринництві
- •11.3 Органічне сільське господарство
- •12. Енергетика та її вплив на довкілля
- •12.1 Структура виробництва та використання енергії
- •12.2 Ефективність енергоспоживання
- •12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля
- •12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики
- •13. Транспорт та його вплив на довкілля
- •13.1. Транспортна мережа Вінницької області
- •13.1.1. Структура та обсяги транспортних перевезень
- •13.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •13.2. Вплив транспорту на довкілля
- •13.3. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •14. Збалансоване виробництво та споживання
- •14.1 Структурна перебудова та екологізація економіки
- •14.2 Впровадження елементів більш чистого виробництва на Вінниччині
- •14.3 Ефективність використання природних ресурсів
- •14.4 Тенденції та характеристика споживання
- •15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •15.1 Регіональна екологічна політика Вінниччини
- •15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •15.4 Виконання державних цільових екологічних програм
- •15.5 Моніторинг навколишнього природного середовища
- •15.6 Державна екологічна експертиза
- •5.7 Економічні засади природокористування
- •15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі
- •15.8 Стандартизація, метрологія у сфері охорони довкілля і природокористування
- •15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування
- •15.10 Екологічний аудит та екологічне страхування
- •15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •15.12 Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень
- •15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій
- •15.12.2 Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж
- •15.13 Екологічна освіта та інформування
- •15.14 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •15.14.1 Співробітництво з Європейським Союзом
- •15.14.2 Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм /проектів зовнішньої допомоги
- •15.14.3 Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки
- •Додатки
- •5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу 74
8.1 Структура утворення та накопичення відходів
Станом на 01.01.2011 року у Вінницькій області накопичено 341,0 т відходів І-ІІІ класу небезпеки: І класу – 25,6 т, ІІ класу – 141,5 т, ІІІ класу – 173,9 т. (див. таблицю 8.1). Утворилось протягом 2010 року 0,691 тис.т, використано 0,137 тис.т. Основними видами небезпечних відходів є: непридатні люмінесцентні ртутні лампи (І клас), відпрацьовані масла (ІІ клас) та кислотні акумулятори (ІІІ клас).
Станом на 01.01.2010 року у Вінницькій області накопичено 341,0 т відходів І-ІІІ класу небезпеки: І класу – 29,8 т, ІІ класу – 123,9 т, ІІІ класу – 187,3 т. (див. таблицю 8.1). Утворилось протягом 2009 року 2,49 тис.т, використано 2,235 тис.т. Утворення відходів за основними групами наведене у таблиці 8.2.
табл.8.2. Утворення відходів за основними групами небезпечних відходів
|
Тонн |
У % до підсумку |
Усього |
1834574,2 |
100,0 |
у тому числі |
|
|
відходи, що містять метали та їх сполуки |
2824,4 |
0,2 |
відходи, що містять неметали та їх сполуки |
1611,7 |
0,1 |
відходи, що містять корозійні речовини |
6,7 |
– |
відходи виробництва та застосування органічної хімії чи такі, що містять інші органічні сполуки |
1061,0 |
0,1 |
відходи медичного, ветеринарного чи сільськогосподарського походження, фармацевтичної продукції та від лікування людей чи тварин |
33150,8 |
1,8 |
відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки |
331,3 |
0,0 |
відходи пилогазоочищувальних споруд та установок |
287926,5 |
15,7 |
відходи від очищення промислових та комунальних стічних вод |
1484,7 |
0,1 |
відходи гірничої промисловості і розроблення кар’єрів при добуванні та збагаченні руд і мінеральної сировини |
103871,0 |
5,7 |
інші відходи |
1402290,8 |
76,4 |
Основними складовими небезпечних відходів являються відпрацьовані нафтопродукти, нафтошлами та нафтовідходи у кількості 124,0 т, частка яких у загальному обсязі наявності у спеціально відведених місцях та на території підприємств склала 36,4%, метали та їхні сполуки – 121,3 т (35,6%), відходи виробництва і застосування органічної хімії – 67,1 т (19,7%), відходи, що містять інші органічні сполуки, відходи пестицидів і агрохімікатів, непридатні чи заборонені пестициди – 19,1 т (5,6%), відходи, що містять стійкі органічні забруднювачі – 8,4 т (2,5%) та відходи, що містять неметали та їхні сполуки – 0,9 т (0,3%)
Найбільша кількість відходів в області утворюється в процесі експлуатації Ладижинської ТЕС – у 2009 році утворилось 350 тис.тонн золо-шлакової суміші. Усього в золовідвалі ТЕС їх накопичено понад 25 млн.тонн.
Існує проблема з ліквідацією накопичених відходів, які утворились більше десяти років тому, передача таких відходів на знешкодження є проблематичною, оскільки здійснюється за кошти утворювача відходів і потребує значних капіталовкладень. В основному така ситуація складається на підприємствах машино- та приладобудівної галузей, які експлуатуються з радянських часів, та мають майданчики для зберігання відходів. Небезпечні відходи, що зберігаються протягом такого тривалого часу, становлять загрозу екологічній безпеці.
Так, у м.Вінниця на території колишнього заводу ВАТ "Вінницький завод Ореол" в підземному резервуарі (ємність для зливу відходів гальванічного цеху) знаходиться біля 20 т. відходів гальванічного виробництва. Земельна ділянка, на якій знаходяться резервуари з відходами, згідно чинного законодавства не оформлена, тобто не має власника. В процесі ліквідації не було вирішено питання утилізації небезпечних відходів. Оскільки власник відходів не визначений, вказані відходи стали власністю територіальної громади м.Вінниці. На території ВАТ "Завод Термінал", який теж знаходиться в процесі ліквідації, згідно статистичної звітності по формі №1 небезпечні відходи, на кінець 2005 року рахувалось відходів гальванічного виробництва в кількості 120,365 т. На даний час ніяких заходів щодо утилізації відходів підприємством не проводилось.
Як наслідок неналежного поводження з відходами у 2010 році у м.Вінниця сталось забруднення підземних вод сполуками хрому з відходів гальванічного виробництва.
На території збанкрутілого державного підприємства ВО "Хімпром" зберігається понад 700 тис.тон відходів хімічного виробництва – фосфогіпсу та фосфатних шламів. Відходи хімічного виробництва розташовані на території міста Вінниці безпосередньо на березі р.Тяжилівка, що призводить до забруднення поверхневих і підземних вод в межах міста.
Ще однією проблемою є поводження з твердими побутовими відходами. В області налічується 722 полігони твердих побутових відходів та паспортизованих сміттєзвалищ загальною площею 711,29 га. Нажаль, більшість сміттєзвалищ обладнано без проектів. (Див. таблицю 8.3).
Таб. 8.3Стан обліку та паспортизації місць видалення відходів (МВВ)
№ з/п |
Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону (район) |
Кількість МВВ, од. |
Кількість внесених у реєстр МВВ, од. |
Кількість паспортизо- ваних МВВ, од. |
Внесено у реєстр МВВ за звітний період, од. |
Паспортизовано за звітний період, од. |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1 |
Барський район |
23 |
23 |
23 |
|
|
2 |
Бершадський район |
41 |
41 |
41 |
|
|
3 |
Вінницький район |
21 |
21 |
21 |
|
|
4 |
Гайсинський район |
38 |
38 |
38 |
|
|
5 |
Жмеринський район |
35 |
35 |
35 |
|
|
6 |
Іллінецький район |
27 |
27 |
27 |
|
|
7 |
Калинівський район |
30 |
30 |
30 |
|
|
8 |
Козятинський район |
29 |
29 |
29 |
|
|
9 |
Крижопільський район |
23 |
23 |
23 |
|
|
10 |
Липовецький район |
23 |
23 |
23 |
|
|
11 |
Літинський район |
23 |
23 |
23 |
|
|
12 |
Могилів-Подільський район |
40 |
40 |
40 |
|
|
13 |
Мурованокуриловецький район |
30 |
30 |
30 |
|
|
14 |
Немирівський район |
63 |
63 |
63 |
|
|
15 |
Оратівський район |
28 |
28 |
28 |
|
|
16 |
Піщанський район |
1 |
1 |
1 |
|
|
17 |
Погребищенський район |
15 |
15 |
15 |
|
|
18 |
Теплицький район |
19 |
19 |
19 |
|
|
19 |
Тиврівський район |
9 |
9 |
9 |
|
|
20 |
Томашпілський район |
24 |
24 |
24 |
|
|
21 |
Тростянецький район |
21 |
21 |
21 |
|
|
22 |
Тульчинський район |
30 |
30 |
30 |
|
|
23 |
Хмільникський район |
40 |
40 |
40 |
|
|
24 |
Чернівецький район |
21 |
21 |
21 |
|
|
25 |
Чечельницький район |
16 |
16 |
16 |
|
|
26 |
Шаргородський район |
33 |
33 |
33 |
|
|
27 |
Ямпільський район |
19 |
19 |
19 |
|
|
|
Усього |
722 |
722 |
722 |
0 |
0 |
Найгостріше проблема поводження з твердими побутовими відходами стоїть для обласного центру. Експлуатацію звалища ТПВ м. Вінниці, що розташовано поблизу с.М.Стадниця Вінницького району, заборонено ще у 1994р. Грубі порушення технології поводження з відходами призводять до загоряння відходів, та в результаті цього до забруднення атмосферного повітря, а також до забруднення підземних водних горизонтів внаслідок порушення цілісності захисного протифільтраційного екрану звалища. На сьогоднішній день на Стадницькому полігоні ведуться роботи, спрямовані на зменшення негативного впливу на довкілля (пересипка ґрунтом, проведення гідрологічних досліджень), проте вирішити питання закриття цього полігону та облаштування нового вирішити ще не вдалось.
С таном на 10 лютого 2011 року в області налічується 734,282 тонни непридатних та заборонених пестицидів та агрохімікатів, які зберігаються у 257 складах (без Джуринського отрутомогильника, де знаходиться 1023,7 т) проти 788,062 тонни, за даними інвентаризації 2010 року. З 257 складів, де зберігаються непридатні ХЗЗР, 185 (або 72%) знаходяться у незадовільному стані. На сьогоднішній день два райони області є "чистими" від непридатних пестицидів: Гайсинський та Чечельницький. Ще одним фактором, який ускладнює дану проблему є те, що у більшості місць збереження непридатних пестицидів відсутня або втрачена облікова документація, тара пошкоджена або відсутня, пестициди зберігаються насипом, тому визначення кількості відбувалося візуально. Так, у ході виконання робіт із перезатарення та передачі на знешкодження непридатних пестицидів були виявлені значні розбіжності у кількостях пестицидів, що визначені інвентаризацією попередніх років та фактичною.
За результатами робіт за кошти Державного та обласного фонду охорони навколишнього природного середовища державним підприємством "Національний центр поводження з небезпечними відходами" із області у 2010 році вивезено на утилізацію 57,06 т непридатних пестицидів з території Барського району. Ще 4,74 т вивезено зі складів Вінницького району за кошти місцевих бюджетів. Разом з тим, в ході проведення робіт з’являються нові труднощі. Насамперед, це проблема рекультивації забруднених територій, на яких були розташовані склади зберігання непридатних пестицидів.
Також, майже щороку трапляються випадки виявлення непридатних ХЗЗР невідомого походження. Так, останній випадок стався у лютому 2011 року, у с.Велика Ростівка (Оратівський р-н) при частковому зсуві глини виявлено несанкціоноване захоронення отруто-хімікатів.
Щ е понад 1 тисячу тонн невизначених, непридатних та невідомих засобів захисту рослин, що були звезені з 9 областей, зберігається в отрутомогильнику поблизу с.Джурин Шаргородського району. Найважливішою задачею є визначення власника Джуринського отрутомогильника. На розгляд зацікавлених органів обласної влади надійшов проект розпорядження Кабінету Міністрів України щодо визначення власником цього об'єкту Вінницьку обласну державну адміністрацію.
Таб.8.4. Динаміка наявності непридатних або заборонених до використання пестицидів
Вінницька область |
2005 рік |
2006 рік |
2007 рік |
2008 рік |
2009 (01.01) |
2010 (30.03) |
2011 (10.02) |
Наявність пестицидів, т |
1073,9 |
1050,76 |
1029,81 |
1066,89 |
1066,66 |
788,062 |
734,282 |
Ще понад 1 тисячу тонн невизначених, непридатних та невідомих засобів захисту рослин, що були звезені з 9 областей, зберігається в отрутомогильнику поблизу с.Джурин Шаргородського району. Не вдалось визначити власника Джуринського отруто-могильника, хоча це питання неодноразово розглядалось на різних рівнях державної влади. У 2009 році Вінницькою обласною державною адміністрацією направлений черговий лист до Кабінету Міністру України з проханням вирішити існуючу проблему.