1. Поняття інформаційної технології. Етапи розвитку інформаційних технологій.

Інформаційна технологія — цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.

1. Початковий етап розвитку ІТ (1950-1960 -ті роки) характеризується тим , що в основі взаємодії людини і ЕОМ лежать машинні мови . ЕОМ доступна тільки професіоналам

2. Наступний етап (1960-1970 -ті роки ) характеризуються створенням операційних систем . Ведеться обробка декількох завдань , сформульованих різними користувачами ; основна мета - найбільша завантаження машинних ресурсів .

3. Третій етап (1970-1980 -ті роки ) характеризується зміною критерію ефективності обробки даних , основними стали людські ресурси з розробки та супроводження програмного забезпечення. До цього етапу відносяться поширення міні - ЕОМ Здійснюється інтерактивний режим взаємодії декількох користувачів

4. Четвертий етап (1980-1990 -ті роки) новий якісний скачок технології розробки програмного забезпечення. Центр ваги технологічних рішень переносяться на створення засобів взаємодії користувачів з ЕОМ при створенні програмного продукту . Ключова ланка нової інформаційної технології - представлення та обробка знань . Створюються бази знань , експертні системи . Тотальне поширення персональних ЕОМ

2. Види сучасних інформаційних технологій. Системи підтримки прийняття рішень. Призначення та структура.

Класифікація ІТ:

-За способом реалізації: Традиційні,Нові ІТ

-За ступенем охоплення завдань управління: Електронна обробка даних, Автоматизація функцій управління,Підтримка прийняття рішень,Електронний офіс,Експертна підтримка

-За класом реалізованих технологічних операцій:Робота з текстовим редактором,робота з табличним процесором, Робота з СКБД,Робота із графічними об’єктами,Мультимедійні системи,Гіпертекстові системи

-За типом користувацького інтерфейсу:Пакетні,Діалогові,Мережні

-За способом побудови мережі:Локальні,Багаторівневі,Розподілені

-За предметними областями обслуговування:Бухгалтерський облік,Банківська діяльність,Податкова діяльність,Страхова діяльність,Інші.

Види ІТ

Інформаційна технологія опрацювання даних;

Інформаційна технологія керування;

Інформаційна технологія підтримки прийняття рішень;

Інформаційна технологія експертних систем.

СППР - це інтерактивні автоматизовані інформаційні системи, які допомагають особам, що приймають рішення, використовувати дані та моделі для того, щоб вирішувати неструктуровані та слабко структуровані проблеми (задачі).

Мета СППР — підняття ефективності рішень

СППР складається з трьох основних компонентів (підсистем): інтерфейсу користувача (дозволяє особі, яка приймає рішення ,виконувати діалог з системою, використовуючи програми вводу, формати і технології виводу­), бази даних(призначена для зберігання, керування, добору, відображення та аналізу даних) і бази моделей(включає набір моделей для забезпечення запитів користувачів, розв’язання аналітичних і інших задач)

3. Види сучасних інформаційних технологій. Системи підтримки прийняття рішень. Основні властивості (інтерактивність, інтегрованість, робастість, керованість, доступність, надійність, потужність)

1) інтерактивність СППР – людина і система обмінюються інформацією в діалоговому режимі у темпі, який можна порівняти з темпом обробки інформації людиною;

2) інтегрованість..СППР – забезпечує сумісність складових системи щодо управління даними і засобами спілкування з користувачами в процесі підтримки прийняття рішень;

3) потужність СППР – спроможність системи відповідати на найістотніші запитання;

4) доступність СППР – здатність забезпечувати видачу відповідей на запити користувача у потрібній формі та в необхідний час;

5) гнучкість СППР – можливість системи адаптуватися до змін потреб і ситуацій;

6) надійність СППР – здатність системи виконувати потрібні функції протягом заданого періоду часу;

7) робастість СППР – ступінь здатності системи відновлюватись в разі виникнення помилкових ситуацій як зовнішнього, так і внутрішнього походження, тобто допускаються помилки у вхідній інформації або несправності апаратних засобів;

8) керованість СППР – спроможність користувача контролювати дії системи та втручатись в хід розв'язування задачі.

4. Інформаційна технологія експертних систем. Призначення та структура. Призначення компонент: вирішувач (інтерпретатор); робоча пам'ять (база даних); бази знань (БЗ);

Найбільший прогрес серед комп'ютерних інформаційних систем

відзначений в області розробки експертних систем, заснованих на використанні

штучного інтелекту. Експертні системи дають можливість менеджеру або

спеціалісту одержувати консультації експертів з будь-яким проблемам, про які

цими системами накопичені знання.

ЕС призначенідля розробки програм, які при вирішенні завдань, важких для експерта-людини, отримують результати, які не поступаються за якістю і ефективності рішеннями, одержуваних експертом.

ЕС складається:

-вирішувача (інтерпретатора, машини виводу);

-робочої пам'яті (РП), званої також базою даних (БД);

-бази знань (БЗ);

-компонентів придбання знань;

-пояснювального компонента;

-діалогового компонента.

База даних (робоча пам'ять) призначена для зберігання вихідних і проміжних даних розв'язуваної в поточний момент завдання. Цей термін збігається за назвою, але не за змістом з терміном, використовуваним в інформаційно-пошукових системах (ІПС) і системах управління базами даних (СКБД) для позначення всіх даних (8 першу чергу довгострокових), збережених в системі.

База знань у ЕС призначена для зберігання довгострокових даних, що описують розглянуту область (а не поточних даних), і правил, що описують доцільні перетворення даних цієї області.

Вирішувач, використовуючи вихідні дані з робочої пам'яті і знання з БЗ, формує таку послідовність правил, які, будучи застосованими до вихідних даних, призводять до вирішення завдання.

5. Інформаційна технологія експертних систем. Призначення та структура. Призначення компонент: компонент придбання знань; пояснювальний компонент; діалоговий компонент.

Компонент придбання знань автоматизує процес наповнення ЕС знаннями, здійснюваний користувачем-експертом.

Пояснювальний компонент пояснює, як система отримала розв'язок задачі (або чому вона не отримала рішення) і які знання вона при цьому використовувала, що полегшує експерту тестування системи і підвищує довіру користувача до отриманого результату.

Діалоговий компонент орієнтований на організацію дружнього спілкування з користувачем як у ході вирішення завдань, так і в процесі набуття знань і пояснення результатів роботи.

6. Інформаційна технологія експертних систем. Приклади експертних систем.

7. Інформаційна технологія експертних систем. Класифікація експертних систем за призначенням

8. Види сучасних інформаційних технологій. Інформаційна технологія опрацювання даних

Інформаційна технологія опрацювання даних використовується для розв’язання добре структурованих задач, стосовно яких є необхідні вхідні дані і відомі алгоритми та інші стандартні процедури їх опрацювання. Ця технологія застосовується на рівні операційної (виконавчої) діяльності персоналу невисокої кваліфікації з метою автоматизації деяких рутинних постійно повторюваних операцій управлінської праці. Тому впровадження інформаційних технологій і систем на цьому рівні істотно підвищить продуктивність праці персоналу, звільнить його від рутинних операцій, можливо, навіть призведе до необхідності скорочення чисельності працівників.

9. Види сучасних інформаційних технологій. Інформаційна технологія керування

Метою інформаційної технології керування є задоволення інформаційних потреб усіх без винятку співробітників фірми, що мають справу з прийняттям рішень. Вона може бути корисна на будь-якому рівні керування.

Ця технологія орієнтована на роботу в середовищі інформаційної системи керування і використовується при більш поганій структурованості розв'язуваних задач, якщо їх порівнювати з задачами, які розв'язуються за допомогою інформаційної технології опрацювання даних.

10. Складові інформаційної технології. Математичне та апаратне забезпечення

Складові ІТ:

-Організаційне забезпечення

-Правове забезпечення

-Технічне забезпечення

-Математичне забезпечення

-Програмне забезпечення

-Апаратне забезпечення

-Інформаційне забезпечення

-Лінгвістичне забезпечення

-Технологічне забезпечення

Математичне забезпечення (МЗ) - це сукупність математичних моделей і алгоритмів для вирішення питань обробки інформації з застосуванням вибраної ІТ, а також комплекс засобів і методів, що дозволяють будувати економіко-математичні моделі задач керування.

Ступінь розвитку математичного забезпечення значною мірою визначає ефективність використання певної ІТ. Останнє десятиліття характеризується значним розвитком математичних дисциплін, методи яких використовуються для вирішення задач в інформаційних системах.

Апаратне забезпечення - це технічні засоби, що забезпечують передачу й обробку інформації. Обчислювальна машина - це технічний пристрій, призначений для вводу, збереження, обробки і виводу інформації.

11. Складові інформаційної технології. Програмне та правове забезпечення.

Програмне забезпечення складається з операційної системи, мов програмування та застосовних програм.

Операційна система (ОС) - це комплекс спеціальних програмних засобів, призначених для управління завантаженням, запуском і виконанням прикладних програм, вводом-виводом даних, а також для планування та управління обчислювальними ресурсами комп'ютера.

12. Поняття інтелектуальних технологій: комплекс незалежних математичних засобів (нечіткі множини, нейронні мережі, генетичні алгоритми).

Інтелектуальні технології використовуються з метою моделювання процесів та результатів, що виконуються та отримуються людиною (в тому числі розв’язання задач управління) виникає необхідність керуватися такими математичними засобами, які, на відміну від класичних методів, дають можливість враховувати названі вище властивості людини.

В загальному випадку інтелектуальні технології представляють собою комплекс 3-х незалежних математичних засобів:

- нечіткі множини – засоби формалізації природно-мовних висловлювань і прийняття логічних висновків;

- нейронні мережі – моделі людського мозку та нервової системи, що володіють здатністю навчатися;

- генетичні алгоритми – моделі побудови (прийняття, синтезу) оптимальних рішень з деякої множини початкових варіантів, над якими виконуються операції, що відображають процеси в живій природі – схрещування, мутації та селекції (відбору).

13. Загальна характеристика нечітких множин. Приклад з класичної теорії множин та теорії нечітких множин.

Загальна характеристика нечітких множин

1. Приклад з класичної теорії множин

Нехай А – множина абстрактних елементів в деякій множині Х. при цьому елемент , а.На,та,накладені жорсткі межі по розмірності.

14. Основні поняття теорії нечітких множин (нечітка множина, степінь належності, функція належності, лінгвістична змінна, терм множина, терм)

Основні поняття теорії нечітких множин

Нехай – так званауніверсальна (повна) множина елементів деякої області дослідження.

Нечітка множина представляє собою сукупність пар,, де, а–функція належності, яка представляє собою деяку суб’єктивну міру відповідності елемента нечіткій множині.

– значення абсолютної неналежності до ;

– значення абсолютної належності до .

Для більшості зручності в деяких випадках розглядається якступінь сумісності з деяким „розмитим” поняттям (або твердженням), яке формалізується за допомогою нечіткої множини .

В багатьох випадках нечітка множина і функція належності , є взаємо ідентичними поняттями.

Лінгвістичною змінною називається змінна значення, якої можуть бути слова або словосполучення деякої мови.

Терм множиною називається множина всіх значень лінгвістичної змінної .

Термом називається будь-який елемент терм множини, який задається нечіткою множиною за допомогою функції належності.

15. Основні типи нечітких множин (з кінцевою кількістю елементів, на неперервній множині)

Основні типи нечітких множин:

1. Нечітка множина , визначена на універсальній множині з кінцевою кількістю елементів, аналітично формалізується наступним чином:

де - пара „функція належності/елемент” –синглтон.

Знак „+” означає сукупність синглтонів (так само, як символ

Приклад. Нехай авто рухається зі швидкістю, значення якої зібрані в універсальну множину км/год. Якщо припустити, що в множині існує нечітка множина =„висока швидкість”, то аналітично її можна представити наступним чином:

=„висока швидкість”=0/10 + 0/20 + 0/30 + 0/40 + 0,1/50 + 0,2/60 +

+ 0,5/70 + 0,8/80 + 1/90 + 1/100

2. Нечітка множина визначена на неперервній множині . Аналітичне позначення в цьому випадку має наступний вигляд:

де символ також означає сукупність пар

16. Поняття: кардинальне число (потужність), ядро, рівень (розріз), носій нечіткої множини, дефазифікація

Потужність множини, або кардинальне число множини, — характеристика множин (у тому числі нескінченних), що узагальнює поняття кількості (числа) елементів скінченної множини.

Носій нечіткої множини A називається чітка підмножина універсальної множини х , елементи якої мають ненульові ступені приналежності.

Дефазифікація -це процес перетворення нечіткої множини в чітке число.

17. Поняття нечіткості, ймовірності та можливості

Ймовірність – так звана статистична характеристика, яка визначається шляхом спостереження події протягом деякого проміжку часу і аналізу статистичної інформації, зібраної за цей час.

Можливість події може бути охарактеризована за допомогою деякої нечіткої множини, побудованої на основі досвіду і знань людини-експерта, і описана так званим лінгвістичним термом.

18. Моделювання об’єкта управління за допомогою теорії нечітких множин. Формалізація початкової інформації (кількісні та якісні змінні)