- •1.Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості України
- •1.2 Соціальний та економічний розвиток країни, формування механізму збалансованого (сталого) розвитку України
- •2. Стан атмосферного повітря
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Вінницької області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3.Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.1.1 Загальна характеристика
- •4.1.2 Водозабезпеченість Вінницької області
- •4.1.3 Водокористування та водовідведення
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3 Якість поверхневих вод
- •4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4 Якість питної води та її вплив на здоров'я населення
- •4.5 Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.6 Заходи щодо поліпшення стану водних об'єктів
- •5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі
- •5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі
- •5.1.1 Загальна характеристика
- •5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття
- •5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття
- •5.1.4 Формування національної екомережі
- •5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами
- •5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу
- •5.2.2 Лісові ресурси
- •5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.5 Адвентивні види рослин
- •5.2.6 Стан зелених насаджень
- •5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу
- •5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу
- •5.3.2 Стан та ведення мисливського господарства
- •5.3.3 Стан та ведення рибного господарства
- •5.3.4 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.5 Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.3.6 Заходи щодо збереження тваринного світу
- •5.4 Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1 Стан і розвиток природно-заповідного фонду України
- •5.4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення
- •5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.6 Історико-культурна спадщина
- •5.7 Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів і грунтів
- •6.1 Структура та використання земельних ресурсів
- •6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду України
- •6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь
- •6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3 Стан і якість ґрунтів
- •6.3.1 Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2 Забруднення ґрунтів
- •6.3.3. Деградація ґрунтів
- •6.4 Оптимізація використання та охорона земель
- •7.Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7 .2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4 Транскордонне перевезення відходів
- •8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9.Екологічна безпека
- •9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2 Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1 Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2 Радіоактивні відходи
- •10. Промисловість та її вплив на довкілля
- •10.1 Структура та обсяги промислового виробництва
- •10.2 Вплив на довкілля
- •10.2.1 Гірничодобувна промисловість
- •10.2.2 Металургійна промисловість
- •10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість
- •10.2.4 Харчова промисловість
- •10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва
- •11. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •11.1 Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві
- •11.2 Вплив на довкілля
- •11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження
- •11.2.2 Використання пестицидів
- •11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель
- •11.2.4 Тенденції в тваринництві
- •11.3 Органічне сільське господарство
- •12. Енергетика та її вплив на довкілля
- •12.1 Структура виробництва та використання енергії
- •12.2 Ефективність енергоспоживання
- •12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля
- •12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики
- •13. Транспорт та його вплив на довкілля
- •13.1. Транспортна мережа Вінницької області
- •13.1.1. Структура та обсяги транспортних перевезень
- •13.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •13.2. Вплив транспорту на довкілля
- •13.3. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •14. Збалансоване виробництво та споживання
- •14.1 Структурна перебудова та екологізація економіки
- •14.2 Впровадження елементів більш чистого виробництва на Вінниччині
- •14.3 Ефективність використання природних ресурсів
- •14.4 Тенденції та характеристика споживання
- •15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •15.1 Регіональна екологічна політика Вінниччини
- •15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •15.4 Виконання державних цільових екологічних програм
- •15.5 Моніторинг навколишнього природного середовища
- •15.6 Державна екологічна експертиза
- •5.7 Економічні засади природокористування
- •15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі
- •15.8 Стандартизація, метрологія у сфері охорони довкілля і природокористування
- •15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування
- •15.10 Екологічний аудит та екологічне страхування
- •15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •15.12 Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень
- •15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій
- •15.12.2 Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж
- •15.13 Екологічна освіта та інформування
- •15.14 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •15.14.1 Співробітництво з Європейським Союзом
- •15.14.2 Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм /проектів зовнішньої допомоги
- •15.14.3 Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки
- •Додатки
- •5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу 74
4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
Державна екологічна інспекція у Вінницькій області контролює 33 створи постійних спостережень (середньорічні концентрації забруднюючих речовин по створах наведені у Додатку 3).
Річка південний Буг в межах Вінницької області контролюється по 9-ти створах постійних спостережень від м. Хмільник (вихід з Хмельницької області) до с. Джулинка Бершадського району на кордоні з Кіровоградською областю.
За даними відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Вінницькій області якість води у річці Південний Буг в межах області характеризувалась наступними показниками: кисневий режим річки задовільний, вміст розчинного кисню знаходиться в межах 7,85 – 10,2 мгО2/дм3 (при нормі не менше 4,0 мгО2/дм3); жорсткість води становить – 5,20-6,2 ммоль/дм3 (не більше 10 ммоль/дм3), сухий залишок – 220 – 650 мг/дм3 (не більше 1000 мг/дм3).
Вміст сульфатів знаходився в межах 28,02 – 68,0 мг/дм3; хлоридів – 21,27 – 63,18 мг/дм3; кальцію – 37,1 – 77,2 мг/дм3; магнію –21,3 –34,6 мг/дм3; лужність – 4,88 – 6,71 ммоль/дм3, значення цих показників є стабільними з незначними коливаннями в залежності від пори року та нижчим ГДК для водойм господарсько-побутового призначення і залишається на рівні 2009 року.
Забруднення річки Південний Буг органічними речовинами незначне, БСК5 (біологічне споживання кисню) становить 2,7 – 5,3 мгО/дм3, проте спостерігається у всіх створах спостережень.
Вміст амоній-іону знаходиться в межах 0,14 – 0,92 мг/дм3 (0,7-0,46ГДК); середні концентрації нітритів становлять 0,028 – 0,17 мг/ дм3 (0,01-0,05ГДК); нітратів – 2,1 – 5,9 мг/дм3 (0,05-0,13ГДК), що значно нижче ГДК для водойм господарсько-побутового призначення.
Концентрація солей важких металів знаходиться в нормі.
Поверхневі води області представлені річками, ставками, водосховищами, струмками. Річки області належать до басейну рік Південного Бугу, Дністра, Дніпра.
Притоки ріки Південний Буг характеризуються перемінним забрудненням від чистих до помірно-забруднених.
Річка Згар контролюється у створах вище і нижче смт. Літин (ств. № 10, №11). У звітному році у порівнянні з 2009 роком концентрація завислих речовин у створі №10 незначно зменшилась і становить 15,0 мг/дм3.Вміст амоній-іону та БСК5 в створі № 10, №11 залишився приблизно на тому ж рівні як і у 2009 році.
Річка Рів контролюється у створах № 12, №13 вище м. Бар, і нижче смт. Браїлів. Якість води в створах залишилась приблизно незмінною в порівнянні з 2009 роком, спостерігається незначне збільшення концентрації вмісту амоній-іону, сухого залишку, сульфатів, нітритів та нітратів, але значення концентрації знаходиться в межах ГДК.
Річка Соб контролюється у створах вище смт.Іллінці і нижче м.Гайсин (створи № 14, №15). Якість води в створах залишилась приблизно незмінною в порівнянні з 2009 роком, спостерігається незначне збільшення концентрації вмісту сульфатів, нітратів, але значення концентрації знаходиться в межах ГДК.
Річка Дохна контролюється в створах вище і нижче м. Бершадь (створи №16, №17). Спостерігається незначне збільшення концентрації сульфатів, нітратів, нітритів, але значення концентрації знаходиться в межах ГДК.
Річка Савранка контролюється у створах вище смт. Чечельник і нижче с. Ольгопіль (створи №18, №19). По основним показникам якість води знаходиться на рівні 2009 року, спостерігається незначне збільшення концентрації нітратів, завислих речовин, але значення концентрації знаходиться в межах ГДК.
Річка Дністер контролюється у 3-х створах постійних спостережень від с.Козлів, що на межі з Чернівецькою і Хмельницькою областями, до с. Велика Кісниця на кордоні з Молдовою. В порівнянні з 2009 роком концентрація завислих речовин у створах значно змінилась з 23,6 мг/дм3 до 21,0 мг/дм3 (ств. № 20); 18,0 мг/дм3 до 22 мг/дм3 (ств.№ 21); з 18,5 мг/дм3 до 19,3 мг/дм3 (ств. 22).
Спостерігається зменшення концентрації амонію сольового по ств. №21 з 0,4 мг/дм3 до 0,22 мг/дм3 та БСК5 з 4,31 мгО2/дм3 до 3,7 мгО2/дм3.
Притоки ріки Дністер:
Річка Лядова контролюється у створах № 23 – с. Ялтушків і № 24 – с. Яришів. За звітний рік якість води у створі № 23 залишилася на рівні 2009 року.
По основним показникам якість води у створі № 24 с. Яришів знаходиться на рівні 2009 року, спостерігається незначна зміна таких показників: амоній-сольовий – з 0,42 мг/дм3 до 0,37 мг/дм3 ; нітрити – з 0,26 мг/дм3 до 0,09 мг/дм3;
хлориди – 35,45 мг/дм3 до 42,12 мг/дм3 , але значення концентрації знаходиться в межах ГДК. Збільшилась концентрація завислих речовин, у порівнянні з 2009 роком, з 14,5 мг/дм3 до 24 мг/дм3 (ГДК – 20), кратність перевищення становить 1,2 мг/дм3.
Річка Русава контролюється у двох створах № 25, № 26 постійних спостережень вище с. Антонівка Томашпільського району і нижче м. Ямпіль. Якість води у 2010 році у створі № 25 залишилася на рівні 2009 року. Якість води у створі № 26 м. Ямпіль також залишилася на рівні 2009 року.
Річка Мурафа контролюється у створах № 27 – с. Станіславчик і № 28 – м. Ямпіль. Якість води у створі № 27 у 2010 році залишилася на рівні 2009 року. Якість води у створі № 28 м. Ямпіль характеризувалась наступними показниками : завислі речовини знаходились в межах 19,0 – 20,0 мг/дм3 ; амоній сольовий – 0,27 мг/дм3 ; нітрити – 0,01 – 0,12 мг/дм3 ; нітрати – 3,7 –4,7 мг/дм3 ; хлориди – 35,45 – 42,54 мг/дм3 ; розчинений кисень – 7,0 – 7,6 мг/дм3 ; БСК5 – 3,5 мгО2/дм3 ; залізо загальне – 0,1 мг/дм3 .
Якість води у р. Дністер та її притоках (річках Русава, Мурафа та Лядова) є задовільною і відповідає нормативам ГДК.
У басейні Дніпра контролюється якість води у р.Гнилоп'ять (2 створи) та р.Рось (3 створи).
Річка Гнилоп’ять – притока р. Прип’ять, що протікає по Вінницькій області в межах Козятинського району, контролюється у створі № 29 – с. Бродецьке, і створі № 30 с. Жежелів. Якість води в створах залишилась приблизно незмінною в порівнянні з 2009 роком, у створі № 29, спостерігається незначне збільшення концентрації вмісту сульфатів з 43,24 мг/дм3 до 74,0 мг/дм3; нітратів з 2,8 мг/дм3 до 4,0 мг/дм3; хлоридів з 35,45 мг/дм3 до 49,14 мг/дм3; сухого залишку з 486 мг до 630 мг, але значення концентрації знаходиться в межах ГДК. Спостерігається збільшення концентрації завислих речовин з 18,0 мг/дм3 до 25,0 мг/дм3 (ГДК-20), кратність перевищення становить 1,25 мг/дм3.
У створі № 30, також є незначне збільшення концентрації вмісту сульфатів з 39,23 мг/дм3 до 72,0 мг/дм3; нітратів з 2,38 мг/дм3 до 3,7 мг/дм3; хлоридів з 40,18 мг/дм3 до 42,12 мг/дм3; сухого залишку з 462 мг до 630 мг, але значення концентрації знаходиться в межах ГДК. Спостерігається збільшення концентрації завислих речовин з 19,0 мг/дм3 до 27,5 мг/дм3 (ГДК-20), кратність перевищення становить 1,38 мг/дм3.
Річка Рось – притока 1-го порядку р. Дніпра, контролюється у 3-х створах № 31, № 32 – вище і нижче м. Погребище, і в створі № 33 – с. Борщагівка на межі Вінницької та Київської областей. Якість води порівняно з 2009 роком практично не змінилася, всі показники знаходься в межах норми.
М алі річки. Річки Вінничка, Тяжилівка, Сільниця, Скакунка, Устя, Баран, Жердь, Горпинка, Воронка, Бушанка, Нетека, Удич, Кобильня, Бережанка, Гуйва характеризуються перемінним локальним забрудненням, яке залежить від роботи цукрових заводів та інших підприємств. У весняно-літній період води самоочищаються.
Показники якості води по створах постійних спостережень, що контролюються Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області, наведені у Додатку 2.
Басейновим управлінням водними ресурсами р.Південний Буг для гідрохімічних вимірювань згідно Програми державного моніторингу довкілля на території області було відібрано 82 проби поверхневих вод (79 - по р. Південний Буг і 3 - по р. Дністер), які аналізували по 30 показниках, виконано 2460 гідрохімічних вимірювань (2370 - по р. Південний Буг і 90 - по р. Дністер).
Із 2370 гідрохімічних вимірювань по р.Південний Буг має місце 149 випадків перевищення ГДК для водойм господарсько-питного водокористування, що складає 6,3 %. У 2009 році відсоток перевищень ГДК складав 8,8 %.
Із 149 випадків перевищення ГДК 62 (41,6 %) припадає на БСКп, 59 (39,6 %) - на ХСК, 14 (9,4 %) - жорсткість загальну, 4 (2,7 %) - розчинений кисень, 5 (3,4 %) - лужність та 5 (3,4 %) – магній (див. мал.4.6)
К онцентрація решти забруднюючих речовин знаходиться нижче ГДК для водойм господарсько-питного призначення (СанПиН № 4630-88), ОБУВ 1990 року та ГОСТ 2761-84 "Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора".
За звітний період у басейні річки Південний Буг на території Вінницької області контролювались 11 створів постійних спостережень.
З території Хмельниччини вода поступає на територію Вінницької області будучи вже забрудненою органічними сполуками БСКп = 7,3 мгО2/дм3.
Річка Південний Буг. Контролювалось 9 створів, відібрано 74 проби. Кисневий режим річки Південний Буг на території Вінницької області задовільний, окрім 11 проб, в яких вміст розчиненого кисню 3,6-3,9 мгО2/дм3, при нормі не менше 4,0мгО2/дм3. Загальна жорсткість води 3,6 - 8,8 мг-екв/дм3 при нормі не більше 7,0 мг-екв/дм3 (8,8 мг-екв/дм3 - 500 м нижче скиду КП "Вінницяобл-водоканал").
Мінералізація води оптимальна, разові значення сухого залишку знаходяться у межах 284 - 620 мг/дм при нормі не більше 1000 мг/дм3.
Вода у річці Південний Буг забруднена органічними сполуками. Разові значення БСКп = 3,8 - 13,0 мгО2/дм3 (58 проб із 74 відібраних) при нормі 3,0 мгО2/дм3 і лише в 16 пробах БСКп відповідає ГДК (1,2 - 2,9 мгО2/дм3). Середньорічні показники БСКп незначно зменшились у питних водозаборах м. Вінниця і Ладижин, Сутиському водосховищі та у створі на кордоні Вінницької і Кіровоградської областей. В порівнянні з 2009 роком збільшилось біохімічне споживання кисню у Ладижинському водосховищі - 1,8 рази, з мгО2/дм3 до 5,7 мгО2/дм3 та у питних водозаборах міст Хмільник і Калинівка - 1,3 рази. Середньорічні значення - 6,55 - 5,88 мгО2/дм3 - 2010 рік і 4,78 - 5,04 мгО2/дм3 -2009 рік.
Високі показники БСКп пояснюються впливом забруднюючих речовин, які потрапляють у водні об'єкти з стічними водами підприємств та впливом органічних сполук природного походження. Максимальні концентрації органічних сполук (БСКп) у створах знаходяться у межах 4,0 - 13,0 мгО2/дм3 і розподіляються по року так, що найбільші забруднення були у квітні, вересні та листопаді. Найбільш забрудненим створом по БСКп був питний водозабір м. Хмільник - протягом 6 місяців БСКп тут було на рівні 8-10 мгО2/дм3 і тільки у січні не перевищувало нормативного значення.
м ал.4.8. Середньомісячний вміст органічних сполук у створах р.Південний Буг у 2010 році
Максимальні концентрації амонію сольового 0,34 - 2,42 мг/дм3, нітритів -0,038 - 0,560 мг/дм3, нітратів - 2,44 - 10,35 мг/дм3, що значно нижче ГДК для водойм госппитного водокористування.
Середньорічні концентрації амонію сольового збільшились у 1,2 - 1,7 рази по всіх створах, нітритів - у 7 створах знизились у 1,1 - 2,4 рази, а у 2 створах - питний водозабір м. Вінниці і 500 м нижче скиду КП "Вінницяоблводоканал" - зросли у 2,5 рази, нітратів - залишились на рівні минулого року по всіх створах, окрім Ладижинського водосховища, де з 2006 року постійно знижувався вміст нітратів з 5,43 мг/дм3 до 0,86 мг/дм3, але у 2010 році він знову зріс у 6 разів і склав 5,24 мг/дм3. Наявність речовин групи азоту свідчить про те, що інтенсивно протікають процеси біологічного окислення органічних сполук.
Середньорічні концентрації заліза загального знаходяться у межах 0,01 - 0,03 мг/дм3 (ГДК = 0,30 мг/дм3) і у 2010 році залишились на рівні минулого року або знизились по всіх створах, окрім Ладижинського водосховища, де зросли у 2 рази.
Хром не виявлено. Разові концентрації міді становлять 0,008 - 0,121 мг/дм3 (ГДК = 1,00 мг/дм3), АПАР = 0,031 - 0,040 мг/дм3 (не нормується), нафтопродуктів = 0,015 - 0,031 мг/дм3 (ГДК = 0,30 мг/дм3), марганцю = 0,00 - 0,01 мг/дм3 (ГДК = 0,10 мг/дм3).
табл.4.8. Середньорічні значення гідрохімічних показників якості води
Показник якості води |
Кольоровість |
Завислі речовини |
Амоній сольовий |
Нітрити |
Нітрати |
Розчинений кисень |
ХСК (хімічне споживання кисню) |
БСКп (біологічне споживання кисню) |
Жорсткість загальна |
Сухий залишок |
Залізо загальне |
Мідь |
Нафтопродукти |
од. виміру |
град. |
мг/дм3 |
мг/дм3 |
мг/дм3 |
мг/дм3 |
мг/дм3 |
мг/дм3 |
мг/дм3 |
мг/дм3 |
мг/дм3 |
мг/дм3 |
мг/дм3 |
мг/дм3 |
ГДК для водойм господарсько-побутового призначення, мг/дм3 |
35 |
- |
2,6 |
3,3 |
45,0 |
>4,0 |
15,0 |
3,0 |
7,0 |
1000 |
0,3 |
1,0 |
0,3 |
м. Хмільник, питний водозабір (вище міста) |
11,8 |
8,7 |
0,55 |
0,06 |
3,4 |
7,9 |
28,5 |
6,5 |
5,73 |
455 |
0,026 |
0,032 |
0,031 |
м. Калинівка, питний водозабір, с.Гущинці |
12,5 |
9,0 |
0,42 |
0,04 |
3,7 |
7,4 |
25,4 |
5,6 |
5,87 |
446 |
0,031 |
0,029 |
0,029 |
м. Вінниця, питний водозабір (вище міста) |
13,2 |
9,0 |
0,45 |
0,08 |
3,0 |
7,7 |
28,7 |
6,4 |
5,83 |
452 |
0,034 |
0,037 |
0,023 |
500м нижче сиду ВО КВПВКГ "Вінницяводоканал" |
13,7 |
9,6 |
1,44 |
0,32 |
5,3 |
7,7 |
29,3 |
6,5 |
6,13 |
462 |
0,024 |
0,041 |
0,031 |
Сутиське водосховище, смт. Сутиски |
14,5 |
10,0 |
0,36 |
0,05 |
2,3 |
4,5 |
17,0 |
3,3 |
5,05 |
413 |
0,015 |
0,026 |
0,015 |
м. Ладижин, питний водозабір, с.Маньківка |
10,5 |
7,3 |
0,44 |
0,06 |
3,3 |
7,4 |
21,1 |
4,7 |
5,33 |
406 |
0,017 |
0,034 |
0,023 |
Ладижинське водосховище, м.Ладижин |
9,2 |
7,5 |
0,35 |
0,05 |
5,2 |
8,1 |
23,3 |
5,8 |
5,73 |
397 |
0,018 |
0,025 |
0,027 |
Глибочецьке водосховище, с.Глибочок |
11,3 |
5,3 |
0,24 |
0,06 |
5,2 |
8,7 |
16,0 |
4,6 |
6,10 |
444 |
0,024 |
0,016 |
0,028 |
с. Ставки, кордон Вінницької і Кіровоградської обл. |
11,7 |
6,0 |
0,27 |
0,03 |
5,3 |
8,0 |
16,8 |
4,3 |
6,08 |
438 |
0,017 |
0,090 |
0,025 |
гирло річки, вище с.Могилівка |
15,3 |
6,8 |
0,47 |
0,03 |
2,6 |
6,8 |
25,3 |
6,0 |
5,95 |
425 |
0,014 |
0,034 |
0,029 |
Дмитренківське водосховище, с.Дмитренки (нижній б'єф) |
7,6 |
4,5 |
0,19 |
0,02 |
2,9 |
7,3 |
12,5 |
2,9 |
3,62 |
356 |
0,026 |
0,056 |
0,046 |
У 2010 році, згідно даних гідрохімічних вимірювань, виявлено вплив скидів стічних вод КП "Вінницяоблводоканал" на якість води у створі, що знаходиться на річці Південний Буг 500 м нижче скиду водоканалу (див.табл.4.9 та мал.4.9).
табл.4.9. Вплив скидів стічних вод КП "Вінницяоблводоканал" на якість води у р.Південний Буг
№ з/п
|
Показник, мг/дм3
|
гдк,,мг/дм3
|
Питний водозабір м. Вінниця |
500 м нижче скиду стічних вод ВОКВП ВКГ "Вінницяводоканал" |
||
2009 р. |
2010 р. |
2009 р. |
2010 р. |
|||
1 |
Амоній сольовий |
2,60 |
0,35 |
0,45 |
0,92 |
1,44 |
2 |
Нітрити |
3,30 |
0,034 |
0,082 |
0,232 |
0,320 |
3 |
Нітрати |
45,00 |
3,17 |
3,03 |
5,24 |
5,28 |
4 |
БСКп |
3,00 |
6,78 |
6,43 |
7,19 |
6,47 |
5 |
Жорсткість загальна, мг-екв./дм3 |
7,00 |
5,30 |
5,83 |
5,45 |
6,13 |
мал.4.9. Вплив скидів стічних вод КП "Вінницяоблводоканал" на якість води у р.Південний Буг
Якість води у річці Південний Буг у Вінницькій області відповідає нормам СанПиН № 4630-88 для водойм господарсько-питного водокористування, ОБУВ 1990 року та ГОСТ 2761-84, окрім вмісту органічних сполук (БСКп = 1,1 - 4,3 ГДК (58 проб), ХСК = 1,1 - 4,0 ГДК (55 проб), розчиненого кисню - 3 проби, жорсткості загальної = 1,1 - 1,3 ГДК (13 проб), лужності =1,1 ГДК (5 проб) та магнію = до 1,3 (5 проб).
За своїми характеристиками води басейну річки Південний Буг на території Вінницької області перед подачею споживачу потребують додаткової очистки: фільтрації, коагуляції та знезараження.
Річка Рів (права притока річки Південний Буг). Відібрано 1 пробу. Розчинений кисень 9,0 мгО2/дм3 при нормі не менше 4,00 мгО2/дм3, мінералізація води оптимальна (сухий залишок 415 мг/дм3), вода середньої жорсткості 5,2 мг‑екв/дм3.
Концентрація амонію сольового більше у 2,6 рази у порівнянні з середньорічною концентрацією 2009 року і становить 0,77 мг/дм3 (ГДК = 2,60 мг/дм3), а БСКп знизилось з 5,0 до 4,4 мгО2/дм3 (ГДК = 3,00 мгО2/дм3).
Хром не виявлено. Вміст міді 0,075 мг/дм3, АПАР = 0,019 мг/дм3, нафтопродукти = 0,017 мг/дм3, марганець = 0,008 мг/дм3, що значно нижче ГДК.
Якість води у річці Рів (район с.Могилівка) відповідає нормам СанПиН №4630-88, ОБУВ 1990 року та ГОСТ 2761-84, окрім вмісту органічних сполук (БСКп= 1,5 ГДК та ХСК =1,4 ГДК) і поліпшилась у порівнянні з 2009 роком по більшості показників.
Річка Соб (ліва притока річки Південний Буг). Відібрано 4 проби. Вміст розчиненого кисню у воді знаходиться у межах 3,3 - 9,9 мгО2/дм3 при нормі не менше 4,0 мгО2/дм3. Мінералізація води оптимальна (сухий залишок 329-581 мг/дм3), вода середньої жорсткості 5,2 - 5,6 мг-екв/дм3 - 3 проби, а у березні 1 проба 7,8 мг-екв/дм3 при нормі 7,0 мг-екв/дм3.
Хром не виявлено, середньорічна концентрація марганцю - 0,002 мг/дм3. Вміст міді знаходиться у межах 0,006 - 0,079 мг/дм3, АПАР = 0,019 - 0,036 мг/дм3, нафтопродукти = 0,024 - 0,030 мг/дм3, що значно нижче ГДК.
Середньорічні концентрації забруднюючих речовин групи азоту зменшились у порівнянні з 2009 роком і становлять: амоній сольовий 0,47 мг/дм3 і нітрити 0,028 мг/дм3. Нітрати - 2,65 мг/дм3 - збільшились у 2 рази, але всі концентрації значно нижче рівня ГДК.
Середньорічний показник БСКп збільшився у 1,4 рази і становить 6,00 мгО2/дм3, що у 2,0 рази вище ГДК.
Якість води у річці Соб (Дмитренківське водосховище) відповідає нормам СанПиН № 4630-88, ОБУВ 1990 року та ГОСТ 2761-84, окрім вмісту органічних сполук (БСКп = 1,4 - 3,0 ГДК - 3 проби, ХСК = 1,6 - 2,5 ГДК - 3 проби) та по 1 пробі розчиненого кисню і жорсткості загальної.