- •Поняття і завдання кримінального процесу.
- •2. Процесуальна форма: поняття і значення.
- •3.Процесуальні гарантії: поняття, види, значення.
- •4.Кримінально-процесуальні функції: поняття, види, суб'єкти.
- •5.Стадії кримінального процесу .
- •6. Історичні форми кримінального процесу .
- •7. Джерела кримінально-процесуального права України.
- •8. Чинність кримінально-процесуального закону в часі, просторі та щодо осіб.
- •9. Принципи законності і публічності в кримінальному процесі.
- •10. Принцип презумпції невинуватості.
- •11.Принцип незалежності і недоторканності суддів і підкорення їх тільки закону. Гарантії незалежності.
- •12. Принцип гласності судового розгляду .
- •13.Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист.
- •14.Принцип з'ясування істини в кримінальній справі.
- •15. Принцип вільної оцінки доказів.
- •16. Принцип безпосередності і усності судового розгляду.
- •17.Принцип змагальності сторін у кримінальному процесі.
- •18. Принцип державної мови судочинства.
- •19. Принцип недоторканності житла, таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.(ст..14-1 кпк)
- •20. Принцип забезпечення права на свободу та особисту недоторканність.
- •21. Поняття, значення і система принципів кримінального процесу.
- •1. За юридичною силою джерела, в якому закріплений принцип:
- •2.За поширеністю принципу на галузь права:
- •22. Прокурор, його функції та повноваження в кримінальному процесі.
- •23. Слідчий, його права та обов'язки. Начальник слідчого відділу.
- •24. Органи дізнання. Особа, що провадить дізнання. Їх повноваження.
- •25. Підстави для відводу судді, прокурора, слідчого і порядок його здійснення.
- •26. Підозрюваний: поняття, права та обов'язки.
- •27.Обвинувачений: поняття, права та обов’язки.Ст.43 кпк
- •28. Потерпілий: поняття, права та обов'язки.
- •29.Захисник. Його права та обов'язки.
- •30. Цивільний позивач і цивільний відповідач: поняття, права та обов'язки.
- •31. Поняття доказів та їх джерел.
- •32.Належність і допустимість доказів.
- •33. Предмет доказування в кримінальній справі. Особливості предмету доказування у кримінальних справах щодо неповнолітніх.
- •34. Процес доказування в кримінальній справі, його елементи. Обов'язок доказування.
- •35. Класифікація доказів та їх джерел.
- •1) За відношенням доказів до обставини, яка підлягає доказуванню:
- •2) Щодо обвинувачення, яке становить предмет розслідування і розгляду в певній справі докази поділяються на:
- •3) За особливостями відображення події злочину та за характером взаємодії з ним:
- •4) За способом формування поділяються на:
- •36.Свідки та їх показання в кримінальному процесі.
- •37.Показання потерпілого, їх предмет, значення та оцінка.
- •38.Показання підозрюваного, їх предмет, значення та оцінка.
- •39.Показання обвинуваченого, їх предмет, значення та оцінка.
- •40.Висновок експерта, його зміст, значення та оцінка.
- •41.Речові докази: поняття, види, значення та оцінка.
- •42.Протоколи слідчих і судових дій та інші документи як джерела доказів.
- •43.Підстави та порядок затримання особи за підозрою у вчиненні злочину.
- •44.Поняття та види запобіжних заходів.
- •45.Взяття під варту як запобіжний захід. Підстави та порядок його обрання, зміни і скасування.
- •46.Строки тримання обвинуваченого під вартою і порядок їх продовження.
- •47.Підстави та порядок обрання запобіжного заходу у вигляді передачі неповнолітнього під нагляд батьків, опікунів, піклувальників чи адміністрації дитячої установи.
- •48.Підписка про невиїзд як запобіжний захід. Підстави та порядок її обрання, зміни і скасування.
- •49.Відсторонення обвинуваченого від посади як зaxід процесуального примусу.
- •50.Органи та особи, які мають право порушити кримінальну справу.
- •51.Приводи і підстави для порушення кримінальної справи. Строки і способи перевірки заяв і повідомлень про злочини. Оскарження постанови про порушення кримінальної справи.
- •52.Підстави та порядок відмови в порушенні кримінальної справи. Оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.
- •53.Форми досудового розслідування. Види дізнання.
- •54.Підслідність кримінальних справ: поняття, види, характеристика.
- •55.Окреме доручення слідчого. Доручення слідчого органу дізнання.
- •56.Розслідування справи кількома слідчими. Міжнародна слідча група.
- •57.Строки дізнання та досудового слідства. Порядок продовження строків досудового слідства.
- •58.Підстави та порядок об'єднання і виділення кримінальних справ.
- •59.Процесуальний порядок застосування звукозапису, фотографування і відеозйомки при проведенні слідчих дій.
- •60.Участь спеціаліста в провадженні слідчих і судових дій.
- •61.Порядок виклику і допиту свідків і потерпілих слідчим.
- •62.Особливості виклику і допиту неповнолітніх свідків і потерпілих.
- •63.Очна ставка: поняття, мета, процесуальний порядок проведення.
- •64.Обшук. Його мета, види, підстави та порядок проведення. 65.Виїмка. Її мета, види, підстави та порядок проведення.
- •65. Виїмка. Її мета, види, підстави та порядок проведення.
- •66.Зняття інформації з каналів зв’язку як слідча дія.
- •67. Пред'явлення для впізнання осіб і предметів.
- •68. Огляд. Його види, мета, порядок проведення.
- •69. Освідування: поняття, мета, види, підстави та порядок проведення.
- •70. Відтворення обстановки і обставин події, його мета і порядок проведення.
- •72. Права підозрюваного і обвинуваченого при призначенні експертизи. Порядок ознайомлення їх з висновком експерта.
- •73. Первинна, додаткова, повторна, комісійна, комплексна експертизи.
- •74. Порядок одержання зразків для експертного дослідження та їх зберігання.
- •75. Процесуальні особливості призначення судово-психіатричної експертизи.
- •76. Ексгумація трупа: поняття, мета, підстави та порядок проведення.
- •77. Підстави та порядок притягнення особи як обвинуваченого.
- •78. Підстави та порядок зміни і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.
- •79. Порядок пред’явлення обвинувачення. Особливості пред'явлення обвинувачення неповнолітнім, глухим, сліпим та німим.
- •80. Порядок виклику і допиту обвинуваченого слідчим.
- •81. Підстави та порядок зупинення і відновлення досудового слідства.
- •82. Підстави та порядок оголошення розшуку обвинуваченого.
- •83. Форми закінчення дізнання і досудового слідства.
- •84. Підстави та порядок закриття кримінальної справи слідчим. Оскарження постанови про закриття кримінальної справи.
- •85. Порядок закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку.
- •86. Зміст обвинувального висновку. Додатки до обвинувального висновку.
- •87. Дії та рішення прокурора у справі, яка надійшла до нього з обвинувальним висновком.
- •88. Подання органу дізнання, слідчого, прокурора(ст..23-1 кпк України). Його зміст, значення, строки виконання.
- •89. Поняття і значення підсудності кримінальних справ.
- •90. Питання, які розглядаються суддею у стадії попереднього розгляду справи.
- •91. Законність і незмінність складу суду.
- •92. Наслідки неявки до суду учасників судового розгляду, перекладача, спеціаліста, свідків, експерта.
- •93. Межі судового розгляду. Зміна обвинувачення в суді.
- •94. Розпорядок судового засідання. Заходи, які вживаються до порушників порядку в судовому засіданні.
- •95. Протокол судового засідання, його зміст і значення. Зауваження на протокол і порядок їх розгляду. Фіксування судового процесу технічними засобами.
- •96. Підготовча частина судового засідання, її значення і зміст.
- •97. Судове слідство, його значення і зміст. Перехід до судових дебатів після допиту підсудного.
- •98. Судові дебати, їх зміст і значення.
- •99. Підстави та порядок призначення експертизи в суді. Допит експерта.
- •100. Порядок виклику і допиту судом свідків, потерпілих, підсудного. Оголошення їх показань.
- •101. Законність і обґрунтованість вироку. Зміст вироку .
- •102. Порядок постановлення і проголошення вироку .
- •103. Окрема ухвала суду і окрема постанова судді, їх значення, види і зміст.
- •104. Суть і завдання апеляційного провадження у кримінальному процесі України.
- •105. Особи, які мають право подати апеляцію на вирок, ухвалу (постанову) суду.
- •106. Порядок і строки апеляційного оскарження.
- •107. Підстави для скасування чи зміни вироку або ухвали (постанови) суду в апеляційному провадженні.
- •108. Підстави для скасування чи зміни вироку або ухвали (постанови) суду в касаційному провадженні.
- •109. Ухвала, постанова, вирок суду апеляційної інстанції, їх зміст.
- •110. Порядок розгляду кримінальної справи у суді апеляційної інстанції.
- •111. Порядок розгляду кримінальної справи у суді касаційної інстанції.
- •112. Результати розгляду кримінальних справ у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
- •113. Набрання вироком законної сили. Обов’язковість вироку суду.
- •114. Порядок звернення вироку до виконання.
- •115. Процесуальні питання, які вирішуються судом в стадії виконання вироку.
- •116. Особи, які мають право на касаційне оскарження.
- •117. Суди, які розглядають кримінальні справи в апеляційному і касаційному порядку.
- •118. Перегляд судових рішень за ново виявленими обставинами.
- •119. Перегляд судових рішень Верховним Судом України.
- •120. Видача особи(екстрадиція) у кримінальному процесі України.
- •121. Підстави та порядок надання правової допомоги у кримінальних справах.
- •122. Перейняття кримінального переслідування: поняття, підстави, умови та порядок здійснення.
- •123. Особливості провадження у справах неосудних і осіб, які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину.
- •124. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів.
- •125. Особливості провадження в справах приватного і приватно-публічного обвинувачення.
- •126. Особливості провадження щодо осіб, які не досягли віку, з якого можлива кримінальна відповідальність.
87. Дії та рішення прокурора у справі, яка надійшла до нього з обвинувальним висновком.
Склавши обвинувальний висновок, слідчий направляє справу прокуророві, який зобов'язаний перевірити (ст.228): 1) чи мала місце подія злочину; 2) чи має діяння склад злочину; 2-1) чи були додержані під час провадження дізнання і досудового слідства вимоги про забезпечення права підозрюваного і обвинуваченого на захист; 3) чи немає обставин, що тягнуть закриття справи ; 4) чи пред'явлено обвинувачення по всіх установлених злочинних діях 5) чи притягнуті як обвинувачені всі особи, викриті у вчиненні злочину; 6) чи правильно кваліфіковано дії обвинуваченого за ККУ; 7) чи додержано вимог закону при складанні обвинувального висновку; 8) чи правильно обрано запобіжний захід; 9) чи вжито заходів до забезпечення відшкодування збитків, заподіяних злочином, і можливої конфіскації майна; 10) чи виявлено причини та умови, які сприяли вчиненню злочину, і чи вжито заходів до їх усунення; 11) чи додержано органами дізнання або досудового слідства всіх інших вимог КПКУ.
Перевіривши справу з обвинувальним висновком, прокурор або його заступник приймає одне з рішень Ст.229: 1) затверджує обвинувальний висновок або складає новий 2) повертає справу із своїми вказівками для провадження додаткового розслідування; 3) закриває справу, склавши про це постанову. Затвердивши обвинувальний висновок або склавши новий прокурор або його заступник направляє справу до суду, якому вона підсудна, і повідомляє суд підтримку ним державного обвинувачення. Одночасно повідомляється обвинувачений до якого суду направлена справа. Одержавши справу від органу дізнання або слідчого, прокурор зобов'язаний протягом не більше п'яти днів розглянути справу і дати їй належне спрямування.
88. Подання органу дізнання, слідчого, прокурора(ст..23-1 кпк України). Його зміст, значення, строки виконання.
Орган дізнання, слідчий, прокурор, встановивши причини і умови, що сприяли вчиненню злочину, вносять у відповідний державний орган, громадську організацію або посадовій особі подання про вжиття заходів для усунення цих причин і умов.
Якщо в ході дізнання, досудового слідства або перевірки, що проводилась на підставах, передбачених частиною 4 статті 97 цього Кодексу, буде встановлено, що в діянні особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, чи в діяннях інших осіб є ознаки дисциплінарного правопорушення або ці особи повинні бути згідно з чинним законодавством притягнуті до матеріальної відповідальності, орган дізнання, слідчий чи прокурор зобов’язані порушити в поданні питання про притягнення цих осіб до дисциплінарної або матеріальної відповідальності.
Не пізніш як у місячний строк по поданню має бути вжито необхідних заходів і про результати повідомлено особу, яка надіслала подання.
У разі залишення посадовою особою подання без розгляду орган дізнання, слідчий чи прокурор зобов’язані вжити заходів, передбачених статтями 254-257 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
89. Поняття і значення підсудності кримінальних справ.
Розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчості їм цивільних справ називаються підсудністю. Існує два види підсудності: 1) функціональна (разова); 2) територіальна. Функціональна – це підсудність, яка визначає компетенцію окремих ланок судової системи на підставі виконуваних ними функцій. Як підвид цієї системи – разова – визначає компетенцію різних ланок судової системи, як суд першої інстанції. Територіальна підсудність розмежовує компетенцію по розгляду підвідомчих судам справ між однорідними судами. Ст.37 КПК Територіальна підсудність
Кримінальна справа розглядається в тому суді, в районі діяльності якого вчинено злочин. Якщо місця вчинення злочину встановити не можна, то справа повинна бути розглянута судом, в районі діяльності якого закінчено дізнання чи досудове слідство в даній справі.
Стаття 38. Передача справи з одного суду до іншого
З метою забезпечення найбільш об'єктивного і повного розгляду справи, а також найкращого забезпечення виховної ролі судового розгляду, в окремих випадках справа може бути передана на розгляд суду за місцем проживання чи роботи обвинуваченого або за місцем знаходження більшості свідків.
Передача в цих випадках справи з одного суду до іншого допускається лише до початку її розгляду в судовому засіданні.
Питання про передачу справи з одного районного, районного у місті, міського, міськрайонного суду до іншого в межах Автономної Республіки Крим, однієї області, міст Києва і Севастополя, вирішується головою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, головами відповідних апеляційних судів областей, міст Києва і Севастополя.
Питання про передачу справи до суду іншої області вирішується Головою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ чи його заступником.
Стаття 39. Визначення підсудності справ, які належать до компетенції декількох однойменних судів.
В разі об'єднання в одному провадженні кримінальних справ по обвинуваченню декількох осіб у вчиненні декількох злочинів, коли ці справи підсудні двом або декільком однойменним судам, справу розглядає той суд, в районі діяльності якого було порушено кримінальну справу або закінчено досудове слідство чи дізнання.
Стаття 40. Визначення підсудності справ, які належать до компетенції різнойменних судів.
Якщо одна особа або група осіб обвинувачуються у вчиненні декількох злочинів, справи про які підсудні різнойменним судам, то справа розглядається вищестоящим з цих судів.
Стаття 41. Направлення справи за підсудністю.
Суддя, встановивши, що кримінальна справа не підсудна даному суду, надсилає її за підсудністю; про це суддя виносить постанову.
Якщо підсудність справи іншому однойменному суду виявилася в судовому засіданні, суд продовжує розгляд справи, коли це не може завдати шкоди повноті і об'єктивності дослідження обставин справи. Коли ж не можна забезпечити повноти і об'єктивності дослідження обставин справи, суд надсилає справу за підсудністю, про що виносить ухвалу.
Суд, виявивши в судовому засіданні, що справа підсудна вищестоящому суду, надсилає її за підсудністю.
Передача до нижчестоящого суду справи, початої розглядом у судовому засіданні вищестоящого суду, не допускається.