48.Підписка про невиїзд як запобіжний захід. Підстави та порядок її обрання, зміни і скасування.

Підписка про невиїзд полягає у відібранні від підозрюваного або обвинуваченого письмового зобов'язання не відлучатися із зареєстрованого місця проживання чи перебування або з місця тимчасового знаходження без дозволу слідчого.

Якщо підозрюваний або обвинувачений порушить дану ним підписку про невиїзд, то вона може бути замінена більш суворим запобіжним заходом; про це підозрюваному або обвинуваченому повинно бути оголошено при відібранні від нього підписки про невиїзд.

Коментар:

 1. Підписка про невиїзд як запобіжний захід обирається тоді, коли обставини справи свідчать про те, що мета застосування запобіжного заходу (див. ст. 148 КПК і коментар до неї) може бути досягнута за умови обмеження передбаченого ст. 33 Конституції України права підозрюваного, обвинуваченого, підсудного на свободу пересування, вільний вибір місця проживання та права вільно залишати територію України. Як правило, цей захід застосовується з метою унеможливити ухилення особи від слідства і суду.

2. Місце постійного проживання - це жилий будинок, квартира, інше жиле приміщення, в якому особа постійно або переважно проживає як власник, за договором найму, піднайму, оренди чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.

Місце тимчасового знаходження - це місце, в якому за певною адресою особа перебуває у зв'язку з проїздом, відрядженням, хворобою, відпусткою, навчанням (готель, санаторій, лікарня, пансіонат, будинок відпочинку тощо), а також житло, яке не є місцем її постійного проживання, тобто у якому особа проживає тимчасово.

Реєстрацію та облік громадян за обраним ними місцем проживання здійснює Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (його відділення на місцях) відповідно до Положення про Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2002 р. N 844. 

3. Застосування підписки про невиїзд оформляється двома процесуальними документами: постановою (ухвалою, вироком) про обрання цього запобіжного заходу і власне підпискою про невиїзд, в якій зазначається місце і дата її відібрання, прізвище, ім'я, по-батькові, адреса підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, зміст зобов'язання та наслідки його порушення. Цей документ підписують підозрюваний, обвинувачений, підсудний та службова особа, яка відібрала підписку.

Закон не передбачає права органу дізнання, слідчого, прокурора, судді і суду при обранні підписки про невиїзд визначати місце проживання або місця тимчасового знаходження особі, щодо якої обирається цей запобіжний захід.

4. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний про зміну місця постійного проживання чи тимчасового знаходження зобов'язані повідомляти орган, у провадженні якого перебуває справа. Відсутність таких осіб протягом тривалого часу за адресою, зазначеною в підписці, без повідомлення про це відповідному органу розглядається як порушення умов підписки.

Порушення зобов'язання про підписку є підставою для приводу підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, оголошення розшуку на них, зміни запобіжного заходу на більш суворий.

5. Питання про дачу дозволу підозрюваному, обвинуваченому підсудному на залишення місця постійного проживання чи місця тимчасового знаходження або відмову в цьому вирішується мотивованою постановою слідчого, прокурора, судді або ухвалою суду.

При зміні вказаного в підписці місця постійного проживання чи місця тимчасового знаходження в межах одного населеного пункту дача дозволу не практикується; після повідомлення про зміну адреси з боку підозрюваного, обвинуваченого, підсудного орган дізнання, слідчий, прокурор, суддя, суд дають на це згоду і зазначають у підписці нову адресу.