Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ispit_polit_reklama1.docx
Скачиваний:
11
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
105.63 Кб
Скачать

  1. Політичний маркетинг та своєрідність його об’єктів

Маркетинг (Котлер) - вид людської діяльності, спрямований на задоволення людських потреб.

Має два крила: реклама і збут.

Складові:

потреба

бажання

можливість

угода

Політичний маркетинг - політична реклама, збут, все вище зазначене. Політичний маркетинг - це сукупність форм і методів дослідження та впровадження в політичну практику тих чи інших настанов суспільної свідомості з метою здійснювати контроль за ринком влади, тобто діяльність, спрямована на створення підтримки чи зміну поведінки громадян щодо конкретних політичних лідерів, організацій, ідей суспільного значення.

Об'єктами політичного маркетингу можуть бути політичні лідери, політичні, державні та інші інституції, окремі організації, а також ідеї, програми, концепції, доктрини.

Основні функції політичного маркетингу:

  • вивчення уявлення людей про політика, організацію чи ідею;

  • визначення характеристик ідеального образу, що панує в масовій свідомості;

  • планування та втілення в життя конкурентоспроможної програми дій,розрахованої на завоювання розуміння та активної підтримки політичного лідера, організацій чи ідей тощо.

Сегментація ринку- ділення на сегменти і аналіз.

Позиціонування ринку- соц. Аналіз ринку (якість, ціна).

Швидке входження в ринок:

  • Товар новий

  • • Гарна реклама

  • • Правильна ціна

  • • Креатив

Стратегія- детальний аналіз сектору (округу) –якщо на виборах, можливість для ЗМІ в окрузі.

Політичний маркетинг класифікують за такими показниками: характером ринку влади, встановлених у державі політичних режимів(тоталітарний,авторитарний, демократичний).

Головним завданням є вивчення своєрідного попиту на політичну продукцію з метою найефективніше забезпечити політичні інтереси різноманітних соціальних верств і груп, особливо в процесі політичної боротьби за владу.

Найважливіші складники політичного маркетингу: - вивчення особливостей функціонування ринку влади в суспільстві, - виборча інженерія - політичне рекламування

Технології політичного маркетингy:

• формування й вивчення політичних потреб, політичного попиту на політичні дії та результати таких дій;

  • відтворення «політичного продукту» з урахуванням того, якою «ціною» він досягається;

  • • творення «нового» в політиці з урахуванням усіх форм витрат, у тому числі й політичних;

  • • доведення до об’єкта і суб’єкта політики розрахунків реальних політичних можливостей на конкретному етапі; виготовлення та використання політичної реклами, політичної агітації, стимулювання політичних дій, активної політичної поведінки та ін.

2. Політична тематика у рекламі

Головними темами політичної реклами є аголоси на проблеми у житті людей. Це може бути погана економіка, низький заробіток, низький рівень життя, комунальні тарифи. Найголовніше, що в рекламі певного кандидата або партії має бути рішення цих проблем. Рекламними темами політичних інформаційних матеріалів можуть бути: реклама імені кандидата або назви чи гасла політичної партії; реклама іміджу; проблемна реклама (акцент на 2—3 основних програмних питаннях); реклама на підтримку (демонстрація підтримки відомих політичних діячів із високим рейтингом популярності); контрастна реклама (вигідне позиціонування на тлі опонентів і конкурентів) та так звана негативна політична реклама або контрреклама — наголошення на негативних рисах конкурентів. Хоча, безперечно, використання контрпропаганди є сумнівно-етичним явищем, викликає недовіру й ворожість, расові та етнічні упередження за допомогою поширення апріорі негативної інформації щодо поглядів та діяльності політичного опонента. Це свідчить про моральну недосконалість деяких рекламних технологій. Якісна політична реклама сприяє реалізації демократичних ідеалів поінформованого та свідомого електорату; надає виборцям відомості про здібності, особисті якості та позиції кандидатів, допомагає громадськості контрастувати їхні іміджі, що відіграють важливу роль у здійсненні вибору між кандидатами, партіями, ідеями тощо ; виступає як особливий засіб повідомлення про позицію кандидата та виокремлення його серед інших. Рекламування позицій кандидатів стосовно певної проблеми допомагає виборцям порівняти їх із власною думкою і на цій підставі віддати перевагу одному з кандидатів.

3. Політична проблематика у рекламі

Недосконалість законодавчого регулювання політичної реклами (його визначенням та розмежуванням з поняттям передвиборної агітації) З цієї проблеми виходить проблема маніпулювання іншими видами реклами, зокрема, під видом соціальної подавати приховану політичну рекламу Соціальні проблеми, які піднімає політ реклама: - загальні проблеми (війни, тероризм та боротьба зі злочинністю, загальна орієнтація країни) - народонаселення (к-ть населення, рівень життя, права і свободи) - екологічні проблеми - економічні проблеми (енергетична, сировинна, продовольча) - соціальні (охорона здоров`я, освіта, наука, спорт, культура, злочинність та ін..)

4. Поняття політичного концепту в рекламі.

Політичний ринок як концепт, що набуває свого оформлення під час процесі маркетизації політики,має свої особливості та закономірності. Відсутність на політичному ринку механізму відповідальності за укладені угоди, вони ж – обіцянки виборцям. Фактично, виборці «платят», лише за обіцанки надати певний політичний товар, у той час як у бізнесі угода відбувається за наявності товарів/послуг для обміну в обох сторін на момент його здійснення.

На політичному ринку має місця диктат держави, адже без її товарів та послуг , на відміну віж комерційних структур, громадяни не можуть обійтися. Держава- найпотужніший гравець національного політичного ринку, отже, вона може створювати довгостроковий та загальнонаціональний політичний продукт, в той час як політики та партії створюють ситуативний(під вибори) політичний продукт. Відповідно о системно-комунікаційного підходу політичний ринок- це «політичний простір, що становить певну систему умов і відносин( політико-культурних, правових та ін.) забезпечуе комунікативний процес обміну благами на основі принипу конкуренції між різними політичними акторами, які беруть участь у прийнятті політичних рішень і в розподілі владних ресурсів. Можна виокремити такі критерії розвитку політичного ринку: вільний доступ до політичного ринку нових гравців,які модуть обирати та бути обраними, наявність вільної та реальної конкуренції і високої політичної культури.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]