54.Підслідність кримінальних справ: поняття, види, характеристика.

Для визначення конкретного слідчого органу, який буде займатися розслідуванням існує поняття підслідності (ст. 112 КПКУ). Підслідність кримінальних справ — це сукупність специфічних характеристик кримінальної справи, яка визначає певний слідчий орган, на який покладається обов'язок проведення досудового слідства по даній справі.

Види підслідності:

1) родова — за складом злочину;

2) спеціальна — за суб'єктом скоєння злочину;

3) територіальна — за місцем скоєння злочину;

4) альтернативна — може визначатись кількома характеристиками кримінальної справи;

5) за зв'язком справ — визначається пов'язаністю різних кримінальних справ певними елементами складу злочину.

Слідчий, встановивши, що дана справа йому не підслідна, зобов'язаний провести всі невідкладні дії, після чого передає справу прокуророві для направлення її за підслідністю. Спір про підслідність між слідчими -в межах одного району розв'язує районний прокурор - різних районів АРК, області розв'язує прокурор АРК, області - між слідчими різних районів міста — прокурор міста Києва, міський прокурор або їхні заступники. Якщо справу порушено в декількох районах або містах різних областей- Генпрокурор або його заступник.

55.Окреме доручення слідчого. Доручення слідчого органу дізнання.

Слідчий має право провадити слідчі дії в інших слідчих районах і вправі доручити провадження цих дій відповідному слідчому або органу дізнання, які зобов'язані це доручення виконати в десятиденний строк.

У межах міста або району, хоча б поділеного на кілька слідчих дільниць, слідчий зобов'язаний особисто провадити всі слідчі дії. 

Коментар:

1. Окреме доручення - це письмове прохання слідчого іншому органу розслідування (слідчому або органу дізнання) про проведення окремих слідчих дій, якщо він не може виконати їх особисто, за межами району, міста чи області, які він обслуговує (наприклад, не має можливості виїхати у відрядження заради однієї слідчої дії).

Окреме доручення пов'язане, переважно, з необхідністю проведення слідчих дій у справі швидко, з меншими затратами зусиль та коштів.

2. Окреме доручення направляється безпосередньо в прокуратуру чи до відділу органів внутрішніх справ того міста або району, де необхідно проводити відповідні слідчі дії.

У випадках необхідності проведення в іншому районі, місті та області слідчих дій у великому обсязі (допити значної кількості осіб, проведення складних слідчих дій - відтворення обстановки і обставин події, призначення та проведення ревізій, експертиз та ін.) ця робота повинна виконуватися слідчим, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, з виїздом на місце.

3. В окремому дорученні наводяться обставини справи в обсязі, необхідному для найбільш повного виконання доручення (наприклад, для тактично правильного визначення послідовності запитань, що підлягають з'ясуванню при допиті); про них слідчий (орган дізнання) повинен знати для виконання слідчих дій, передбачених у дорученні.

До окремого доручення додаються також документи (або їхні копії), що можуть бути потрібні слідчому під час виконання доручення (платіжні, банківські та інші документи, які пред'являються свідку під час допиту; копії протоколів деяких слідчих дій: допитів, огляду; постанови про проведення обшуків, виїмки, ексгумації; фотознімки, потрібні для проведення впізнання, та ін.).

Під час виконання доручення може виникнути необхідність у проведенні інших слідчих дій, які не передбачені дорученням, але тісно пов'язані із вказаними у ньому (наприклад, встановлення під час допиту очевидців злочину, про яких слідству раніше було невідомо, та ін.).

4. Окреме доручення є обов'язковим для виконання: слідчий або орган дізнання зобов'язані виконати доручення у десятиденний строк.

При невиконанні окремого доручення у встановлений законом строк особа, яка виконує його, зобов'язана повідомити слідчого про причини затримки. Крім того, може виникнути ситуація, коли доручення слідчим не може бути виконано. Наприклад, особа, щодо якої одержано доручення про її допит, вибула із вказаного у дорученні місця проживання. У такому випадку слідчий, що виконує доручення, повинен встановити нову адресу, де проживає особа, і переслати окреме доручення відповідному органу розслідування з повідомленням про це слідчого, який дав доручення.

При неможливості з об'єктивних причин виконати доручення (наприклад, нове місце проживання свідка встановити не вдалося) воно повертається з повідомленням причин його невиконання (з додатком, наприклад, відповідних матеріалів, довідок про пошуки зазначеної у дорученні особи та ін.).

5. Не може бути предметом доручення отримання різного роду довідок - про судимість, про час роботи обвинуваченого у тій чи інший організації, установі, на підприємстві, розмір його заробітної плати, а також копій вироків та ін. Такі запити направляються безпосередньо до організацій і установ, які мають у своєму розпорядженні відповідні дані і документи.