10. Принцип презумпції невинуватості.

Принцип презумпції невинуватості – це конституційно – правове положення, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не доведено в передбаченому законом порядку та встановлено обвинувальним вироком суду (ст..62 КУ, ч.2 ст.15 КПК).

Положення, що розкривають зміст принципу презумпції невинуватості:

• ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду і відповідно до закону (ч.2 ст.15 КПК);

• ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обов'язок доведення вини обвинуваченого у вчиненні злочину покладено на органи дізнання, слідчого, прокурора ( ч.2 ст.62 КУ, ч.2 ст.22 КПК);

• ненадання обвинуваченим доказів своєї невинуватості чи відмову обвинуваченого давати показання за жодних обставин не можна розглядати як доказ його вини;

• затримання особи за підозрою у вчиненні злочину чи притягнення до участі у справі як обвинуваченого, застосування до неї запобіжного заходу, зокрема взяття під варту, не повинні розцінюватись як доказ її вини чи покарання винного;

• обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях;

• усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ч.3 ст.62 КУ);

• недоведена винуватість у вчиненні злочину юридично дорівнює доведеній невинуватості особи;

• до остаточного вирішення кримінальної справи й офіційного визнання особи винною у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду з обвинуваченим не можна поводитися як із винним, а також публічно, в засобах масової інформації чи офіційних документах стверджувати, що він є злочинцем.

11.Принцип незалежності і недоторканності суддів і підкорення їх тільки закону. Гарантії незалежності.

Принцип незалежності і недоторканності суддів і підкорення їх тільки закону – це конституційно – правове положення, відповідно до якого суддя при здійсненні правосуддя в кримінальній справі повинен керуватися тільки законом, виходити зі свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи (ст..126 КУ, ст..18 КПК, ч.1 ст. 14 ЗУ «Про судоустрій»).

Незалежність та недоторканість суддів гарантується КУ та законами України. Вплив на суддів у будь – який спосіб забороняється (ст..126 КУ).

Судді при здійсненні правосуддя незалежні та підкоряються лише закону ( ст..129 КУ).

Суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону. Гарантії самостійності судів і незалежності суддів визначаються Конституцією України та іншими законами. Органи та посадові особи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, громадяни та їх об'єднання, а також юридичні особи зобов'язані поважати незалежність суддів і не посягати на неї.

Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду забороняється і тягне передбачену законом відповідальність. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що грунтується на вимогах закону.

Гарантії самостійності судів і незалежності суддів забезпечуються:

• особливим порядком призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення суддів;

• незмінюваністю суддів та їх недоторканністю;

• порядком здійснення судочинства, встановленим процесуальним законом, таємницею постановлення судового рішення;

• забороною втручання у здійснення правосуддя;

• відповідальністю за неповагу до суду чи судді, встановленою законом;

• особливим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, встановленим законом;

• належним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів;

• функціонуванням органів суддівського самоврядування;

визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки суддів, їх сімей, майна, а також іншими засобами їх правового захисту.