51.Приводи і підстави для порушення кримінальної справи. Строки і способи перевірки заяв і повідомлень про злочини. Оскарження постанови про порушення кримінальної справи.

Під приводами до порушення кримінальної справи розуміються ті джерела, з яких органи, уповноважені порушувати кримінальні справи, отримують відомості про злочин. Приводи – це передбачені законом джерела, з яких орган дізнання, слідчий, прокурор, суддя і суд, уповноважені порушити кримінальну справу, одержують відомості про вчинені або підготовлювані злочини. Приводами до порушення кримінальної справи є (ст. 94 КПК):  заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян;  повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним;  явка з повинною;  повідомлення, опубліковані в пресі;  безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. 1. Заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян. Це найбільш розповсюджений привід до порушення кримінальної справи. Повідомляти про злочини компетентним органам право кожного громадянина. Заяви громадян можуть прийматися як в усній, так і в письмовій формі (ст. 95 КПК). Не є винятком і скарги потерпілого. Усні заяви заносяться в протокол, який підписується заявником та посадовою особою, що прийняла заяву. При цьому заявник попереджається про відповідальність за неправдивий донос, про що відмічається в протоколі. Письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вона подана. Закон вимагає до порушення справи пересвідчитися в особі заявника, попередити про відповідальність за неправдивий донос і відібрати відповідну підписку. Повідомлення підприємств, установ, організацій і посадових осіб повинні бути викладені в письмовій формі.  “Обов’язок керівників державних підприємств повідомляти про вчинені злочини встановлена у відповідних актах міністерств та відомств. Зокрема, персонал лікувально-профілактичних зобов’язаний негайно повідомити в міліцію про всі випадки звернення громадян за медичною допомогою із ножовими та вогнепальними ушкодженнями, а також іншими тілесними ушкодженнями, якщо вони пов’язані зі вчиненням злочину. 2. Повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним. Повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним, можуть бути усними або письмовими. 3. Явка з повинною. Під явкою з повинною як приводом до порушення кримінальної справи слід розуміти добровільну усну чи письмову заяву особи про вчинений нею злочин, зроблена органу, уповноваженому на порушення кримінальної справи. Обов’язково встановлюється особа того, хто з'явився, після чого складається протокол, в якому детально викладається зроблена заява (ст. 96 КПК), причому особі роз’яснюється, що щире каяття, явка з повинною або активне сприяння розкриттю злочину є обставинами, які пом’якшують покарання (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК), а в деяких випадках, прямо передбачених в законі, явка з повинною виключає кримінальну відповідальність. Протокол підписують особа, яка з'явилася з повинною, і посадова особа, що склала протокол. Зроблена в даному випадку заява має критично оцінюватися і старанно перевірятися, адже не можна виключати можливості самообмови. За змістом закону не можна вважати явкою з повинною заяву особи, яка вчинила злочин, надіслану по пошті або зроблену по телефону. Однак якщо такий заявник не може з’явитися особисто через тяжку хворобу чи інші поважні причини, його заява про злочин має бути прийнята і занесена до протоколу за місцем його перебування співробітником органу дізнання, слідчим або прокурором. 4. Повідомлення, опубліковані в пресі. Статті, дописи, листи, фейлетони тощо, опубліковані в пресі (газетах, журналах тощо) є приводом до порушення кримінальної справи, якщо містять конкретні факти про підготовлювані чи вчинювані злочини. 5. Безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором чи судом ознак злочину як привід до порушення кримінальної справи характеризується тим, що ці органи без будь-яких заяв чи повідомлень виявляють самі підготовлюваний чи вчинений злочин. Наведений вище перелік приводів до порушення кримінальної справи є вичерпним. Отже, анонімні письмові заяви, а також повідомлення про злочин, зроблені по телефону, навіть якщо той, хто повідомив, назвав себе, не є приводом до порушення кримінальної справи. В разі необхідності вони можуть бути перевірені, однак якщо в ході такої перевірки будуть установлені достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, то приводом до порушення кримінальної справи буде безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину (п. 5 ч. 1 ст. 94 КПК). Поняття і зміст підстав Для порушення кримінальної справи, окрім приводу, необхідна ще й підстава. При цьому не потребується повне знання про злочин. Зазвичай є достатнім встановлення об’єкту та об’єктивної сторони злочину. Підстава до порушення кримінальної справи – це фактичні дані, які вказують на наявність чи відсутність ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину (ст. 94 КПК).