- •Поняття і завдання кримінального процесу.
- •2. Процесуальна форма: поняття і значення.
- •3.Процесуальні гарантії: поняття, види, значення.
- •4.Кримінально-процесуальні функції: поняття, види, суб'єкти.
- •5.Стадії кримінального процесу .
- •6. Історичні форми кримінального процесу .
- •7. Джерела кримінально-процесуального права України.
- •8. Чинність кримінально-процесуального закону в часі, просторі та щодо осіб.
- •9. Принципи законності і публічності в кримінальному процесі.
- •10. Принцип презумпції невинуватості.
- •11.Принцип незалежності і недоторканності суддів і підкорення їх тільки закону. Гарантії незалежності.
- •12. Принцип гласності судового розгляду .
- •13.Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист.
- •14.Принцип з'ясування істини в кримінальній справі.
- •15. Принцип вільної оцінки доказів.
- •16. Принцип безпосередності і усності судового розгляду.
- •17.Принцип змагальності сторін у кримінальному процесі.
- •18. Принцип державної мови судочинства.
- •19. Принцип недоторканності житла, таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.(ст..14-1 кпк)
- •20. Принцип забезпечення права на свободу та особисту недоторканність.
- •21. Поняття, значення і система принципів кримінального процесу.
- •1. За юридичною силою джерела, в якому закріплений принцип:
- •2.За поширеністю принципу на галузь права:
- •22. Прокурор, його функції та повноваження в кримінальному процесі.
- •23. Слідчий, його права та обов'язки. Начальник слідчого відділу.
- •24. Органи дізнання. Особа, що провадить дізнання. Їх повноваження.
- •25. Підстави для відводу судді, прокурора, слідчого і порядок його здійснення.
- •26. Підозрюваний: поняття, права та обов'язки.
- •27.Обвинувачений: поняття, права та обов’язки.Ст.43 кпк
- •28. Потерпілий: поняття, права та обов'язки.
- •29.Захисник. Його права та обов'язки.
- •30. Цивільний позивач і цивільний відповідач: поняття, права та обов'язки.
- •31. Поняття доказів та їх джерел.
- •32.Належність і допустимість доказів.
- •33. Предмет доказування в кримінальній справі. Особливості предмету доказування у кримінальних справах щодо неповнолітніх.
- •34. Процес доказування в кримінальній справі, його елементи. Обов'язок доказування.
- •35. Класифікація доказів та їх джерел.
- •1) За відношенням доказів до обставини, яка підлягає доказуванню:
- •2) Щодо обвинувачення, яке становить предмет розслідування і розгляду в певній справі докази поділяються на:
- •3) За особливостями відображення події злочину та за характером взаємодії з ним:
- •4) За способом формування поділяються на:
- •36.Свідки та їх показання в кримінальному процесі.
- •37.Показання потерпілого, їх предмет, значення та оцінка.
- •38.Показання підозрюваного, їх предмет, значення та оцінка.
- •39.Показання обвинуваченого, їх предмет, значення та оцінка.
- •40.Висновок експерта, його зміст, значення та оцінка.
- •41.Речові докази: поняття, види, значення та оцінка.
- •42.Протоколи слідчих і судових дій та інші документи як джерела доказів.
- •43.Підстави та порядок затримання особи за підозрою у вчиненні злочину.
- •44.Поняття та види запобіжних заходів.
- •45.Взяття під варту як запобіжний захід. Підстави та порядок його обрання, зміни і скасування.
- •46.Строки тримання обвинуваченого під вартою і порядок їх продовження.
- •47.Підстави та порядок обрання запобіжного заходу у вигляді передачі неповнолітнього під нагляд батьків, опікунів, піклувальників чи адміністрації дитячої установи.
- •48.Підписка про невиїзд як запобіжний захід. Підстави та порядок її обрання, зміни і скасування.
- •49.Відсторонення обвинуваченого від посади як зaxід процесуального примусу.
- •50.Органи та особи, які мають право порушити кримінальну справу.
- •51.Приводи і підстави для порушення кримінальної справи. Строки і способи перевірки заяв і повідомлень про злочини. Оскарження постанови про порушення кримінальної справи.
- •52.Підстави та порядок відмови в порушенні кримінальної справи. Оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.
- •53.Форми досудового розслідування. Види дізнання.
- •54.Підслідність кримінальних справ: поняття, види, характеристика.
- •55.Окреме доручення слідчого. Доручення слідчого органу дізнання.
- •56.Розслідування справи кількома слідчими. Міжнародна слідча група.
- •57.Строки дізнання та досудового слідства. Порядок продовження строків досудового слідства.
- •58.Підстави та порядок об'єднання і виділення кримінальних справ.
- •59.Процесуальний порядок застосування звукозапису, фотографування і відеозйомки при проведенні слідчих дій.
- •60.Участь спеціаліста в провадженні слідчих і судових дій.
- •61.Порядок виклику і допиту свідків і потерпілих слідчим.
- •62.Особливості виклику і допиту неповнолітніх свідків і потерпілих.
- •63.Очна ставка: поняття, мета, процесуальний порядок проведення.
- •64.Обшук. Його мета, види, підстави та порядок проведення. 65.Виїмка. Її мета, види, підстави та порядок проведення.
- •65. Виїмка. Її мета, види, підстави та порядок проведення.
- •66.Зняття інформації з каналів зв’язку як слідча дія.
- •67. Пред'явлення для впізнання осіб і предметів.
- •68. Огляд. Його види, мета, порядок проведення.
- •69. Освідування: поняття, мета, види, підстави та порядок проведення.
- •70. Відтворення обстановки і обставин події, його мета і порядок проведення.
- •72. Права підозрюваного і обвинуваченого при призначенні експертизи. Порядок ознайомлення їх з висновком експерта.
- •73. Первинна, додаткова, повторна, комісійна, комплексна експертизи.
- •74. Порядок одержання зразків для експертного дослідження та їх зберігання.
- •75. Процесуальні особливості призначення судово-психіатричної експертизи.
- •76. Ексгумація трупа: поняття, мета, підстави та порядок проведення.
- •77. Підстави та порядок притягнення особи як обвинуваченого.
- •78. Підстави та порядок зміни і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.
- •79. Порядок пред’явлення обвинувачення. Особливості пред'явлення обвинувачення неповнолітнім, глухим, сліпим та німим.
- •80. Порядок виклику і допиту обвинуваченого слідчим.
- •81. Підстави та порядок зупинення і відновлення досудового слідства.
- •82. Підстави та порядок оголошення розшуку обвинуваченого.
- •83. Форми закінчення дізнання і досудового слідства.
- •84. Підстави та порядок закриття кримінальної справи слідчим. Оскарження постанови про закриття кримінальної справи.
- •85. Порядок закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку.
- •86. Зміст обвинувального висновку. Додатки до обвинувального висновку.
- •87. Дії та рішення прокурора у справі, яка надійшла до нього з обвинувальним висновком.
- •88. Подання органу дізнання, слідчого, прокурора(ст..23-1 кпк України). Його зміст, значення, строки виконання.
- •89. Поняття і значення підсудності кримінальних справ.
- •90. Питання, які розглядаються суддею у стадії попереднього розгляду справи.
- •91. Законність і незмінність складу суду.
- •92. Наслідки неявки до суду учасників судового розгляду, перекладача, спеціаліста, свідків, експерта.
- •93. Межі судового розгляду. Зміна обвинувачення в суді.
- •94. Розпорядок судового засідання. Заходи, які вживаються до порушників порядку в судовому засіданні.
- •95. Протокол судового засідання, його зміст і значення. Зауваження на протокол і порядок їх розгляду. Фіксування судового процесу технічними засобами.
- •96. Підготовча частина судового засідання, її значення і зміст.
- •97. Судове слідство, його значення і зміст. Перехід до судових дебатів після допиту підсудного.
- •98. Судові дебати, їх зміст і значення.
- •99. Підстави та порядок призначення експертизи в суді. Допит експерта.
- •100. Порядок виклику і допиту судом свідків, потерпілих, підсудного. Оголошення їх показань.
- •101. Законність і обґрунтованість вироку. Зміст вироку .
- •102. Порядок постановлення і проголошення вироку .
- •103. Окрема ухвала суду і окрема постанова судді, їх значення, види і зміст.
- •104. Суть і завдання апеляційного провадження у кримінальному процесі України.
- •105. Особи, які мають право подати апеляцію на вирок, ухвалу (постанову) суду.
- •106. Порядок і строки апеляційного оскарження.
- •107. Підстави для скасування чи зміни вироку або ухвали (постанови) суду в апеляційному провадженні.
- •108. Підстави для скасування чи зміни вироку або ухвали (постанови) суду в касаційному провадженні.
- •109. Ухвала, постанова, вирок суду апеляційної інстанції, їх зміст.
- •110. Порядок розгляду кримінальної справи у суді апеляційної інстанції.
- •111. Порядок розгляду кримінальної справи у суді касаційної інстанції.
- •112. Результати розгляду кримінальних справ у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
- •113. Набрання вироком законної сили. Обов’язковість вироку суду.
- •114. Порядок звернення вироку до виконання.
- •115. Процесуальні питання, які вирішуються судом в стадії виконання вироку.
- •116. Особи, які мають право на касаційне оскарження.
- •117. Суди, які розглядають кримінальні справи в апеляційному і касаційному порядку.
- •118. Перегляд судових рішень за ново виявленими обставинами.
- •119. Перегляд судових рішень Верховним Судом України.
- •120. Видача особи(екстрадиція) у кримінальному процесі України.
- •121. Підстави та порядок надання правової допомоги у кримінальних справах.
- •122. Перейняття кримінального переслідування: поняття, підстави, умови та порядок здійснення.
- •123. Особливості провадження у справах неосудних і осіб, які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину.
- •124. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів.
- •125. Особливості провадження в справах приватного і приватно-публічного обвинувачення.
- •126. Особливості провадження щодо осіб, які не досягли віку, з якого можлива кримінальна відповідальність.
9. Принципи законності і публічності в кримінальному процесі.
Принцип законності.(ст..58, п.1 ч.3 ст.129 КУ, ст..2, 5, 15 КПК)
Принцип законності – це конституційно – правове положення, згідно з яким усі суб’єкти кримінального процесу повинні виконувати приписи норм кримінально – процесуального й інших галузей права.
Особливості принципу законності у кримінальному процесі:
кримінальний процес, як діяльність органів дізнання, слідства, прокуратури та суду, докладніше регламентований законом, ніж будь – яка інша державна діяльність, без чого неможливе розкриття злочинів, викриття винних та їх справедливе покарання.
в кримінальному процесі на органи дізнання, досудового слідства, прокуратуру та суд покладено обов’язки з порушення, розслідування та вирішення кримінальних справ, для чого ці органи наділяються владними повноваженнями та правом застосування примусових заходів у випадках та порядку, прямо передбачених в законі.
на органи дізнання, слідства, прокуратури та суду покладено обов’язок із роз’яснення та забезпечення прав та законних інтересів усіх громадян, які беруть участь у судочинстві, а також із правильного здійснення ними своїх процесуальних обов’язків, що передбачено законом.
Принцип законності вимагає виконання всіх інших принципів кримінального процесу загального характеру, але він цим не обмежується, а потребує також застосування та виконання усіх норм кримінального та кримінально – процесуального закону, що застосовуються в кримінальному судочинстві, а також у необхідних випадках виконання норм інших галузей права.
Точне та неухильне виконання закону забезпечується контролем держави, що здійснюється у формі прокурорського нагляду, а також відомчим контролем. Істотне порушення принципу законності ставить під сумнів результати процесуальної діяльності, а також тягне за собою скасування вироку та повернення кримінальної справи на додаткове розслідування.
Принцип публічності.
Принцип публічності – це правове положення, відповідно до якого орган дізнання, слідчий, прокурор і суд повинні на підставі наданих їм державою повноважень здійснити в офіційному порядку, незалежно від позиції будь – кого з суб’єктів, усі процесуальні дії в кримінальній справі для досягнення мети кримінального процесу та задоволення таким чином загальносуспільних інтересів у сфері боротьби зі злочинністю (ст..4 КПК).
Таким чином, закон зобов’язує державні органи, що уповноважені здійснювати кримінальне судочинство, вести процес від імені держави, керуватися законом і діяти в межах своїх повноважень на виконання поставлених завдань за власною ініціативою, в інтересах держави, незалежно від інтересів, бажань, уподобань будь – яких інших державних органів, службових осіб, політичних партій, громадських організацій та окремих громадян.
Органи, що ведуть кримінальний процес, зобов’язані в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину та вжити заходів до встановлення події злочину, осіб, що вчинили злочин, й до їх покарання.