9. Принципи законності і публічності в кримінальному процесі.

Принцип законності.(ст..58, п.1 ч.3 ст.129 КУ, ст..2, 5, 15 КПК)

Принцип законності – це конституційно – правове положення, згідно з яким усі суб’єкти кримінального процесу повинні виконувати приписи норм кримінально – процесуального й інших галузей права.

Особливості принципу законності у кримінальному процесі:

• кримінальний процес, як діяльність органів дізнання, слідства, прокуратури та суду, докладніше регламентований законом, ніж будь – яка інша державна діяльність, без чого неможливе розкриття злочинів, викриття винних та їх справедливе покарання.

• в кримінальному процесі на органи дізнання, досудового слідства, прокуратуру та суд покладено обов’язки з порушення, розслідування та вирішення кримінальних справ, для чого ці органи наділяються владними повноваженнями та правом застосування примусових заходів у випадках та порядку, прямо передбачених в законі.

• на органи дізнання, слідства, прокуратури та суду покладено обов’язок із роз’яснення та забезпечення прав та законних інтересів усіх громадян, які беруть участь у судочинстві, а також із правильного здійснення ними своїх процесуальних обов’язків, що передбачено законом.

Принцип законності вимагає виконання всіх інших принципів кримінального процесу загального характеру, але він цим не обмежується, а потребує також застосування та виконання усіх норм кримінального та кримінально – процесуального закону, що застосовуються в кримінальному судочинстві, а також у необхідних випадках виконання норм інших галузей права.

Точне та неухильне виконання закону забезпечується контролем держави, що здійснюється у формі прокурорського нагляду, а також відомчим контролем. Істотне порушення принципу законності ставить під сумнів результати процесуальної діяльності, а також тягне за собою скасування вироку та повернення кримінальної справи на додаткове розслідування.

Принцип публічності.

Принцип публічності – це правове положення, відповідно до якого орган дізнання, слідчий, прокурор і суд повинні на підставі наданих їм державою повноважень здійснити в офіційному порядку, незалежно від позиції будь – кого з суб’єктів, усі процесуальні дії в кримінальній справі для досягнення мети кримінального процесу та задоволення таким чином загальносуспільних інтересів у сфері боротьби зі злочинністю (ст..4 КПК).

Таким чином, закон зобов’язує державні органи, що уповноважені здійснювати кримінальне судочинство, вести процес від імені держави, керуватися законом і діяти в межах своїх повноважень на виконання поставлених завдань за власною ініціативою, в інтересах держави, незалежно від інтересів, бажань, уподобань будь – яких інших державних органів, службових осіб, політичних партій, громадських організацій та окремих громадян.

Органи, що ведуть кримінальний процес, зобов’язані в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину та вжити заходів до встановлення події злочину, осіб, що вчинили злочин, й до їх покарання.