Позааудиторна пошуково-аналітична робота

Завдання. Прочитайте текст. Визначте його стилістичну приналежність. Перепишіть, записуючи цифри словами.

Вчені США в результаті досліджень установили, що серед 80000 слів, якими люди користуються під час телефонних розмов, виявилося 2240 головних словесних одиниць і 5000 різних інших слів. Отже, обсяг словникового запасу, яким людина користується активно, не дуже великий. Натомість автори високохудожніх романів вживають приблизно 10000 слів. Мовознавці вважають, що запас слів, значення яких людина знає, у 5–6 разів перевищує її активний словник. А в деяких мовах загальна кількість слів набагато більша – приблизно від

200000 до 400000. Звичайно, точну цифру назвати неможливо, оскільки мова у зв’язку з різноманітністю видів людської діяльності постійно змінюється й поповнюється новими словами й виразами.

_{Тема: О}собливості використання дієслівних

форм упрофесійному мовленні

План

1. Особливості використання дієслівних форм у професійному мовленні.

2. Аудиторна робота.

1. Особливості використання дієслівних форму професійному мовленні

1. Треба використовувати тільки книжні дієслова та їх форми: активізувати, дезінформувати, добирається, домінувати, дрейфуючи, знаменувати, подається, регламентувати, символізувати, формулюючи й та ін.).

2. Уникати умовного способу: Підприємства виконають (зможуть виконати) замовлення, якщо ..., а не „Підприємства змогли б виконати замовлення, якби...”

3. Вживаючи ті чи інші форми наказового способу, слід ураховувати конкретну ситуацію, умови спілкування та норми мовного етикету.

4. В актах, наказах, розпорядженнях, службових листах, інструкціях, дорученнях та ін. уживають неозначену форму дієслова (інфінітив).

Але слід пам’ятати, що нормативною є форма на -ти, а не на -ть: говорити, запроваджувати, а не „говорить”, „запроваджувать”.

5. У документах більшість дієслів має форму 3-ї особи однини, але неприпустиме використання коротких форм: допомагає, а не „допомогá”.

6. Надавати перевагу активним конструкціям над пасивними або ж використовувати безособову конструкцію з дієслівними формами на -но, -то. У таких текстах ідеться про наслідки якихось заходів чи подій у момент мовлення: Наша група достроково виконала завдання. Головну увагу він приділив..., а не „Завдання було достроково виконане нашою групою”, „Головна увага ним приділяється...”.

7. Не вживати розмовних (калькованих) та дієслівних форм теперішнього часу: носить, робить, а не „носе”, „робе”.

8. Вживати теперішній час на позначення майбутнього, якщо акцентується обов’язковість чогось: Мітинг розпочинається завтра об 11.00.

9. Уникати вживання форм давноминулого часу: проект узгодили, а не „проект узгодили були”.

10. Не порушувати норми вживання форм залежного слова: свідчити про факти, відзначати успіхи, довести інформацію, а не „свідчити факти”, „відзначати про успіхи”,

„довести про інформацію”.

11. Надавати перевагу складеним формам дієслів недоконаного виду в майбутньому часі: завтра будемо відпочивати, буде розпочинатися, а не „завтра відпочиватимемо”,

„розпочинатиметься”.

12. Широко використовувати дієприкметники та дієприслівники, але уникати ненормативних форм або заміняти їх іменниками, іменниками із прийменниками (описова конструкція), дієсловами: довкілля; навколишнє середовище, голова зборів, лікувальні властивості, а не „оточуюче середовище”, „головуючий зборами”, „лікуючі властивості”.

Однак окремі форми активних дієприкметників теперішнього часу з суфіксами -уч (-юч), -ач (-яч) почали використовувати, але у функції означення, а не головного компонента дієприкметникового звороту, наприклад: зростаючий щороку добробут (або добробут, що зростає щорічно).

Це ж стосується й активних дієприкметників минулого часу із суфіксом -л-: замерзлі яблука (або яблука, що замерзли від морозу).

Сфера використання активних дієприкметників – в основному термінологічна лексика: блукаючий нерв, крокуючий екскаватор, ведуче колесо, ріжучий диск, тонізуючі речовини, резонуюча камера, діючий вулкан, несуча поверхня крила, працюючий двигун, планеруючий літак, лімітуючий режим.

13. Форми 2-ї особи однини, 1-ї та 2-ї особи множини дозволяють уникати форми давайте в наказовому способі. Обійтися без неї можна й за допомогою додаткових слів: проголосуємо, є пропозиція почати (пропоную почати), прошу привітати нашу гостю.

Дієслово давайте вживається лише у своєму прямому значенні, коли ця форма заохоти поєднується з іменником, що означає певні предмети: Давайте Ваші посвідчення; Розрахунки і креслення давайте мені.

Хоча й у цих випадках інтонаційно та за допомогою не- вербальних засобів (жесту) можна спонукати до дії: Ваші по- свідчення, будь ласка; Прошу розрахунки і креслення.

14. Існує дві рівнозначні форми написання дієслів із чис- лівниками:

– Шість бригад не виконало (не виконали) план. Але за не- прямого порядку слів лише – Не виконало план шість бригад;

– Двоє студентів пішло до їдальні (сумісна дія – пішли разом); Двоє студентів пішли до їдальні (роз’єднана дія – кожен пішов окремо).

15. Із кількісними словами ряд, низка, більшість, меншість, багато, мало, кількість дієслова вживаються в однині: ряд підприємств надіслав, більшість працівників з’явилося.

16. Якщо субстантивне слово виражено числівниками: сто, тисяча, мільйон, мільярд та ін., то дієслово слід уживати в однині: сто гривень витрачено; тисячу тонн завезено.

17. За наявності слів разом, спільно дієслово (присудок) ставиться в однині: Адміністрація заводу спільно із профкомом розглянула. Але ставиться у множині, коли однорідні підмети вжиті через кому або через сполучники і, й (та у зна- ченні і): Адміністрація заводу та профком розглянули...

18. Дієслово „вибачаюсь(-ся)” має у своєму складі колишній займенник ся, що був формою від себе – я, порівняйте: збираюся (я збираю себе), умиваюся (я вмиваю себе). Отже: Вибачте мені (пробачте, даруйте, перепрошую), а не „вибачаюсь (-ся)”.

19. Слід уникати лінгвістично необґрунтованого вживання частки -ся, -сь: Роботу аналізують за такими вимогами, а не „Робота аналізується за такими вимогами”.

20. Дія, названа присудком, і дія, названа дієприслівником, обов’язково мають виконуватися одним суб’єктом: Замовля- ючи проспекти у видавництві „Майдан”, ви заплатите за них на 30% менше, а не „Замовляючи проспекти у видавництві „Майдан”, вони вам коштуватимуть на 30% дешевше”.