![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Функції мови. Стилі, типи і форми мовлення. План
- •1. Українська мова – державна мова в Україні
- •2. Основні функції української мови
- •3. Стилі сучасної української мови
- •Науковий стиль
- •Публіцистичний стиль
- •Художній стиль
- •Розмовний стиль
- •Офіційно–діловий стиль
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •Позааудиторна пошуково-аналітична робота
- •Поняття літературної мови
- •Норми літературної мови
- •3. Культура мовлення
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •Позааудиторна пошуково-аналітична робота
- •Особливості писемної форми мови
- •2. Технічні правила оформлення рукописних текстів та машинописних текстів
- •Оформлення адреси, списку літератури
- •Оформлення бібліографії
- •Правила скорочування слів
- •2.3. Правила цитування
- •2.4. Орфографічні і технічні правила переносу
- •2.5. Рубрикація текстів
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •Позааудиторна пошуково-аналітична робота
- •1. Мова і професія
- •Жанри публічних виступів
- •Підготовка тексту до виступу
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •Позааудиторна пошуково-аналітична робота
- •1. Загальне поняття про мислення
- •2. Розумові процеси
- •3.Розуміння
- •Думка і висновок
- •Предмет і основні завдання риторики
- •Закони риторики
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •Позааудиторна пошуково-аналітична робота
- •1. Сутність і зміст етики ділового спілкування
- •2. Мовленнєвий етикет у професійному спілкуванні
- •3. Невербальні засоби спілкування
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •Позааудиторна пошуково-аналітична робота
- •1. Форми і функції спілкування
- •2. Рівні і стилі ділового спілкування
- •3. Особливості ділового спілкування
- •Зони спілкування
- •4. Стратегія і тактика спілкування
- •5. Основні види ділового спілкування
- •1. Загальні принципи ділового спілкування фахівця
- •2. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів
- •3. Культура телефонного діалогу
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •Позааудиторна пошуково-аналітична робота
- •1. Терміни та їх місце у діловому мовленні
- •2. Виробничо-професійні та науково-технічні професіоналізми
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •1. Багатозначні слова та контекст
- •2. Пароніми та омоніми у професійному мовленні
- •3. Синонімічний вибір слова
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •Позааудиторна пошуково-аналітична робота
- •Орфографічні норми української мови
- •Орфоепічні норми сучасної української літературної мови
- •Вимова приголосних
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •Позааудиторна пошуково-аналітична робота
- •1. Особливості використання граматичних форм іменників у професійному мовленні
- •2. Особливості використання граматичних форм займенників у професійному мовленні
- •3. Особливості використання граматичних форм прикметників у професійному мовленні
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •1. Синтаксичні норми української літературної мови
- •2. Порядок слів як стилістичний засіб
- •3. Відокремлювані слова і конструкції у професійному мовленні
- •Аудиторна робота
- •1. Загальні вимоги до складання і оформлення документів
- •2. Текст і його оформлення
- •3. Реквізити ділових документів
- •Література
- •1. Особливості використання числівників у професійному мовленні
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •Позааудиторна пошуково-аналітична робота
- •1. Особливості використання дієслівних форму професійному мовленні
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •1. Особливості використання прийменників упрофесійному мовленні
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •1. Складання документів щодо особового складу
- •Автобіографія
- •Міністерство освіти і науки України Чернівецький індустріальний коледж наказ n 46-к
- •Позааудиторна пошуково-аналітична робота
- •1. Укладання довідково-інформаційних документів (службові листи, протоколи, витяги з протоколів, звіти, пояснювальна записка, доповідна записка, телеграма, телефонограма, факс)
- •Доповідна записка
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Позааудиторна пошуково-аналітична робота
- •1. Укладання документів з господарсько-договірної діяльності (договір, трудова угода, контракт)
- •1. Предмет договору
- •2. Обов’язки сторін
- •3. Вимоги замовника до предмету договору
- •4. Вартість робіт і порядок розрахунків
- •5. Порядок здачi-приймання робiт
- •6. Термiн дiї цього договору
- •7. В1дповідальність сторін
- •8. Форс-мажор
- •9. Вирішення суперечок
- •10. Iншi умови
- •11. Юридичнi адреси, банкiвськi реквiзити:
- •Питання для самоперевірки
- •Аудиторна робота
- •Позааудиторна пошуково-аналітична робота
- •1. Укладання обліково-фінансових документів (доручення, розписка, накладна (вимога), виробничі акти)
- •1. Укладання організаційних документів (положення, статут, інструкція, правила)
- •Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт
- •1. Загальні положення
- •2. Документи, які подаються для одержання дозволу
- •3. Порядок розгляду документів для надання дозволу
- •4. Перелік будівельних робіт, на які не вимагається дозвіл
- •5. Відповідальність забудовника (замовника) та органу держархбудконтролю
- •1. Загальні положення
- •2. Мета та предмет діяльності підприємства
- •3. Порядок розподілу прибутків та збитків
- •4. Порядок утворення майна підприємства та його викори- стання
- •5. Компетенція та повноваження трудового колективу і його виборних органів
- •6. Орган управління підприємства
- •7. Припинення діяльності підприємства
- •1. Загальні положення
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Аудиторна робота
- •Список літератури докурсу
2. Розумові процеси
Розумова діяльність людини є рішенням різноманітних розумових задач, направлених на розкриття суті чого-небудь. Розумова операція - це один із способів розумової діяльності, за допомогою якої людина вирішує розумові задачі.
Розумові операції різноманітні. Це - аналіз і синтез, порівняння, абстрагування, конкретизація, узагальнення, класифікація. Які з логічних операцій застосує людина, це залежатиме від завдання і від характеру інформації, яку вона піддає розумовій переробці.
Аналіз - це уявне розкладання цілого на частини або уявне виділення з цілого його сторін, дій, відносин.
Синтез - зворотний аналізу процес думки, це - об'єднання частин, властивостей, дій, відносин в одне ціле. Аналіз і синтез - дві взаємозв'язані логічні операції. Синтез, як і аналіз, може бути як практичним, так і розумовим. Аналіз і синтез сформувалися в практичній діяльності людини. У трудовій діяльності люди постійно взаємодіють з предметами і явищами. Практичне освоєння їх і привело до формування розумових операцій аналізу і синтезу.
Порівняння - це встановлення схожості і відмінності предметів і явищ. Порівняння засноване на аналізі. Перш ніж порівнювати об'єкти, необхідно виділити один або декілька ознак їх, по яких буде проведене порівняння.
Порівняння може бути одностороннім, або неповним, і багатобічним, або повнішим. Порівняння, як аналіз і синтез, може бути різних рівнів - поверхневе і глибше. В цьому випадку думка людини йде від зовнішніх ознак схожості і відмінності до внутрішніх, від видимого до прихованого, від явища до суті.
Абстрагування - це процес уявного відвернення від деяких ознак, сторін конкретного з метою кращого пізнання його. Людина у думках виділяє яку-небудь ознаку предмету і розглядає її ізольовано від всіх інших ознак, тимчасово відволікаючись від них. Ізольоване вивчення окремих ознак об'єкту при одночасному відверненні від всіх інших допомагає людині глибше зрозуміти суть речей і явищ. Завдяки абстракції людина змогла відірватися від одиничного, конкретного і підійнятися на найвищий ступінь пізнання - наукового теоретичного мислення.
Конкретизація - процес, зворотний абстрагуванню і нерозривно пов'язаний з ним. Конкретизація є повернення думки від загального і абстрактного до конкретного з метою розкриття змісту.
Розумова діяльність завжди направлена на отримання якого-небудь результату. Людина аналізує предмети, порівнює їх, абстрагує окремі властивості з тим, щоб виявити загальне в них, щоб розкрити закономірності, що управляють їх розвитком, щоб оволодіти ними.
Узагальнення, таким чином, є виділення в предметах і явищах загального, яке виражається у вигляді поняття, закону, правила, формули інше.
3.Розуміння
Розумова діяльність людини виявляється в розумінні об'єктів мислення і в рішенні на цій основі різноманітних розумових завдань.
Розуміння - процес проникнення думки в суть чого-небудь. Об'єктом розуміння може бути будь-який предмет, явище, факт, ситуація, дія, мова людей, твір літератури і мистецтва, наукова теорія і т.д.
Розуміння є обов'язковою умовою рішення розумових задач.
Діючи, людина вирішує різноманітні задачі. Завдання є ситуацією, яка визначає дію людини, що задовольняє потребу шляхом зміни цієї ситуації.
Суть завдання полягає в досягненні мети. Складні задачі людина вирішує у декілька етапів. Усвідомивши мету, питання, виниклу потребу, він потім аналізує умови завдання, складає план дій і діє.
Одні задачі людина вирішує безпосередньо, шляхом виконання звичних практичних і розумових дій, інші задачі вирішує опосередковано, шляхом придбання знань, необхідних для аналізу умов завдання. Завдання останнього типа називаються розумовими.
Рішення розумових задач проходить декілька етапів. Перший етап - усвідомлення питання завдання і прагнення знайти на нього відповідь. Без питання немає завдання, немає взагалі діяльності мислення.
Другий етап рішення розумових задач - це аналіз умов завдання. Не знаючи умов, не можна вирішити жодного завдання, ні практичного, ні розумового.
Третій етап рішення розумової задачі - саме рішення. Процес рішення здійснюється за допомогою різних розумових дій з використанням логічних операцій. Розумові дії утворюють певну систему, послідовно змінюючи один одного.
Останнім етапом рішення розумових задач є перевірка правильності рішення. Перевірка правильності рішення дисциплінує розумову діяльність, дозволяє осмислити кожен крок її, знайти непомічені помилки і виправити їх.
Уміння вирішувати розумові задачі характеризує розум людини, особливо, якщо людина може вирішувати їх самостійно і найбільш економними способами.
Види мислення.
З
алежно
від того, яке місце в розумовому процесі
займають слово, образ і дію, як вони
співвідносяться між собою, виділяють
три види мислення: конкретно-дієве, або
практичне, конкретно-образне і абстрактне.
Ці види мислення виділяються ще і на підставі особливостей завдань - практичних і теоретичних.
Конкретно-дієве мислення направлене на рішення конкретних задач в умовах виробничої, конструктивної, організаторської і іншої практичної діяльності людей. Практичне мислення це перш за все технічне, конструктивне мислення. Воно полягає в розумінні техніки і в умінні людини самостійно вирішувати технічні задачі. Процес технічної діяльності є процесом взаємодій розумових і практичних компонентів роботи. Складні операції абстрактного мислення переплітаються з практичними діями людини, нерозривно пов'язані з ними. Характерними особливостями конкретно-дієвого мислення є яскраво виражена спостережливість, увага до деталей і уміння використовувати їх в конкретній ситуації, операція просторовими образами і схемами, уміння швидко переходити від роздуму до дії і назад. Саме в цьому виді мислення в найбільшій мірі виявляється єдність думки і волі.
Конкретно-образне, або художнє, мислення характеризується тим, що відвернуті думки, узагальнення людина утілює в конкретні образи.
Абстрактне, або словесно-логічне, мислення направлене в основному на знаходження загальних закономірностей в природі і людському суспільстві. Абстрактне, теоретичне мислення відображає загальні зв'язки і відносини. Воно оперує головним чином поняттями, широкими категоріями, а образи, уявлення в ньому грають допоміжну роль.
Всі три види мислення тісно пов'язані один з одним. У багатьох людей у однаковій мірі розвинені конкретно-дієве, конкретно-образне і теоретичне мислення, але залежно від характеру завдань, які людина вирішує, на перший план виступає то один, то інший, то третій вид мислення.
Якщо мислення розглядати в процесі розвитку його у дітей, то можна виявити, що раніше всього виникає мислення конкретно-дієве, потім конкретно-образне і, нарешті, абстрактно-логічне. Але особливості кожного з вказаних видів мислення у дітей декілька інші, зв'язок їх простіше.