Позааудиторна пошуково-аналітична робота

Завдання. Написати доповідь (за професійним спрямуванням) і виголосити її перед аудиторією.

Тема: Поняття етики ділового спілкування, її

предмет та завдання.

План

1. Сутність і зміст етики ділового спілкування.

2. Мовленнєвий етикет у професійному спілкуванні.

3. Невербальні засоби спілкування.

1. Сутність і зміст етики ділового спілкування

Успіхи людини в житті, її взаємини з іншими членами суспільства залежать від уміння спілкуватися. Щоб досягти успіху в спілкуванні, потрібно добре володіти мовленням.

Мовлення – це спілкування людей між собою за допомогою мови, тобто процес реалізації мовної діяльності.

Мовленнєва діяльність репрезентується у спілкуванні. Розрізняють спілкування: вербальне – невербальне, контактне – дистантне, безпосереднє – опосередковане, усне – письмове, міжособистісне – масове, монологічне – діалогічне – полілогічне, приватне – офіційне, нормативне – ненормативне, етикетне – не-етикетне.

Усяке мовлення – усне чи писемне, побутове чи офіційне, художнє чи публіцистичне – передбачає співрозмовника, а це значить, що оформлена засобами мови наша думка переходить у «мовлення для співрозмовника, слухача». Між ними мусить бути взаєморозуміння, інакше жодної мети, задля якої мовилося, не буде досягнуто. А це вимагає, щоб обидва комуніканти були коректними у відборі мовних засобів. З цього починається етика спілкування.

Кожна людина, незалежно від віку, статі, національності, освіти, посади, повинна дотримуватися основних норм мовного етикету, адже рівень мовленнєвої культури свідчить про міру вихованості, чемність людини.

Як зазначається у «Словнику іншомовних слів» етикет – це: 1. Зведення норм поведінки, порядок дій і правила чемності при дворах монархів, титулованих осіб, а також у дипломатичних колах. 2. Переносно – правила поведінки.

У «Словнику лінгвістичних термінів» О.І. Ганича та І.С. Олійника вказано: «Мовний етикет – національно специфічні правила мовної поведінки, які реалізуються в системі стійких формул і виразів, що рекомендуються для вико­ристання в різних ситуаціях ввічливого контакту зі співбесідником, зокрема під час привітання, знайомства звернення до співбесідника, висловлення подя­ки, прощання тощо. Кожна ситуація обслуговується в українській мові групою висловлень, які нерідко утворюють синонімічні ряди: добрий день, здоро­венькі були, будь ласка, прошу, до побачення, до зустрічі, прощавайте тощо.»

Основні правила спілкування такі:

1. Будьте завжди ввічливі, привітні й доброзичливі, з повагою ставтеся до співрозмовника.

2. Умійте слухати інших й ніколи не перебивайте.

3. Не бійтеся розпочинати розмову з незнайомими людьми, але не будьте нав’язливими.

4. Говоріть (пишіть) про те, що може зацікавити слухачів (читачів).

5. Не завдавайте людям шкоди словом. Не ображайте, не говоріть не­при­єм­ного іншим, не виявляйте своєї неповаги, не вживайте грубих слів.

6. Намагайтеся ввічливо попросити і ввічливо відмовити, не образивши людину своєю поведінкою.

7. Використовуйте в спілкуванні звертання і ввічливі слова (будь ласка, вибачте, не ображайтеся, чи не змогли б ви, на жаль, шкода, так вийшло тощо), слідкуйте за культурою мовлення.