Міністерство освіти і науки,

молоді та спорту УКРАЇНИ

Закарпатський державний університет

Кафедра Туризму

Реєстраційний номер __________

Дата реєстрації _______________

Забронська Надія Андріївна

ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

ЖОВКІВСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ОЦІНКА, СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ

Напрям: 6/020107«Туризм»

Допущено до захисту Науковий керівник:

Зав. кафедри проф. Назарук М.М.

_______проф. Король І.Ф.

___________

“__”_________2011 р. Підпис студента:

___________________

Львів 2011

Зміст

Вступ..........................................................................................

РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РАЙОНУ ...

1.1.Науково-методичні підходи до визначення понять туристичні ресурси та туристично –рекреаційний потенціал..............................

1.2.Методичні засади вивчення туристично-рекреаційних ресурсів............................

РОЗДІЛ 2.АНАЛІЗ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ЖОВКІВСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ.....

2.1.Природно-рекреаційні ресурси Жовківського району.....

2.1.1.Кліматичні ресурси.......................................................

2.1.2.Водні ресурси..................................................................

2.1.3.Мінеральні ресурси.......................................................

2.1.4.Природно-заповітні території..................................

2.1.5.Природоохоронні території...........................................

2.2.Культурно-історичні ресурси Жовківського району.....

2.2.1.Памятки архітектури.......................................................

2.2.2.Музеї....................................................................................

2.2.3.Етнічно-культурні особливості території...................

2.3.Інфраструктурні ресурси Жовківського району.........

2.3.1.Підприємства розміщення туристів.............................

2.3.2.Заклади харчування туристів..........................................

2.3.3.Транспортне обслуговування.........................................

2.3.4.Підприємства проведення дозвілля.............................

2.4.Інвестиційні ресурси..............................................................

РОЗДІЛ 3.ОЦІНКА АКТРАКТИВНОСТІ ,ПРИВАБЛИВОСТІ ТА УНІКАЛЬНОСТІ ОБЄКТІВ ПОКАЗУ ТА ДОЗВІЛЛЯ ЖОВКІВСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3.1Атрактивні обєкти

3.1.2.Санаторно-курортні та оздоровчі заклади.....................

3.1.3.Історичні села.......................................................................

3.2.Обєкти дозвілля ....................................................................

3.2.1.Музеї,театри,заклади культури.........................................

3.2.2.Виставки,події,фестивалі...................................................

3.3.Основні тури і маршути Жовківського району Львівської області.....

3.4.Проблема та перспективи використання туристичного потенціалу Жовківського району Львівської області для розвитку туризму.......

ВИСНОВКИ...............................................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..............................................

ДОДАТКИ....................................................................................................

ВСТУП

Тема моєї бакалаврської роботи «Туристично – рекреаційний потенціал Жовкіського району Львівської області: оцінка, сучасний стан та перспективи використання».

Актуальність дослідження полягає в тому, що Жовківський район володіє сприятливими умовами та багатою історико – культурною спадщиною, які є віажливим чинником розвитку туристичного бізнесу в районі.

Жовківський район розташований в північно-західній частині Львівської області і межує на півночі з Сокальським районом, на сході — з Кам'янко-Бузьким, на півдні з м. Львовом і Пустомитівським районом, на південному заході — з Яворівським і на північному заході — з Республікою Польща. Площа району в адміністративних межах складає 1294 кв.км. або 5,9 відсотка території області.

На території району є 3 міста — Жовква, Рава-Руська, Дубляни, 2 селища — Куликів, Магерів, 160 сіл.

Мета роботи полягає у дослідженні важливості туристично – рекреаційного потенціалу Жовківщини, вивчення його ролі у господарському функціонуванні району.

Основні галузі Жовківського району: Територіально-господарський комплекс Жовківського району спеціалізується в основному на виробництві хлібобулочних та кондитерських виробів, масла тваринного, твердих сирів, меблів, взуття, поліграфічної продукції, запчастин для автомобілів, дорожньої техніки, обладнання для доріг, лісозаготівлі і переробці деревини, виробництві сільськогосподарської продукції та її переробці.Питома вага у Львівській області за обсягом промислової продукції складає 1,5%, за обсягом валової продукції сільського господарства 7,8%.У районі налічується 25 промислових підприємств, з них 9 харчопереробних, 5 деревообробних, 5 металообробних, 2 поліграфічних підприємства та ін.У районі функціонує 34 агроформування, 108 фермерських господарств.

Крім цього в районі працює потужний приватний сектор (понад 22,3 тис. селянських господарств). Питома вага продукції, яка виробляється у приватному секторі складає біля 90,0%.

Об’єктом дослідження моєї дипломної роботи є туристично –рекреаційний потенціал Жовківщини, його оцінка, проблеми та тенденції.

Методи дослідження: для дослідження стану та перспектив розвитку туристично – рекреаційного потенціалу району використовувалися такі методи:літературний,статистичний, картографічний, метод польвих досліджень.

РОЗДІЛ.1 ТЕОРЕТИКО _ МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТУРИСТИЧНО _ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РАЙОНУ

1.1 Науково – методичні підходи до визначення понять туристичні ресурси та туристично – рекреаційний потенціал

      Трактування поняття «туристичні ресурси» достатньо широке, а номенклатура туристичних ресурсів практично безмежна. Туристичні ресурси – це ті об'єкти природи, історії, культури, поточні події, явища, які можуть бути використані при створенні та реалізації туристичного продукту.

      Туристичні ресурси – це частина туристсько-рекреаційного потенціалу певної території, яка включена до складу туристичного продукту і підлягає реалізації з туристичною метою. Туристичні ресурси є почасти мотиваційною підставою для вибору певного турпродукту (за видом, напрямком, сезоном та іншими ознаками). Поняття «туристичні ресурси» і «рекреаційні ресурси» використовуються як синоніми, оскільки туризм є формою рекреаційної діяльності. Саме наявність та територіальна локалізація рекреаційних ресурсів, перш за все природних та культурно-історичних, дозволили охарактеризувати їх як реалізуючі локалізуючі чинники. Тобто, природні властивості певної території, які визначаються її географічним положенням і фізико-географічними характеристиками і є за сутністю, природними благами (кліматичні, ландшафтні та бальнеологічні), що, створюють передумови розвитку туристичної діяльності; та культурне надбання – об'єкти матеріальної і духовної культури, що історично зафіксовані на даній території; традиційна культура та сучасні етнорелігійні особливості, характер господарювання та інші прояви життєдіяльності населення, що також можуть мати мотиваційний сенс – становлять основу формування ТРС, їх поєднання відтворює її неповторність і визначає спеціалізацію. Концентрація туристичних ресурсів, формуючи ТРС певного рівня як переважний спосіб природокористування, визначає спеціалізацію регіонів в територіальному поділі праці.

  В «Туристському термінологічному словнику» [39, с. 446-447] наведене таке трактування туристичних ресурсів: «Ресурси туристські – природні, історичні, соціально-культурні об'єкти, з об'єктами туристичного показу включно, а також інші об'єкти, здатні задовольняти духовні потреби туристів, сприяти відновленню та розвитку їх фізичних сил. Ресурси туристські є доступними для ознайомлення і використання незалежно від форми власності, якщо до того немає законодавчо накладених обмежень.    Природні та антропогенні геосистеми, тіла та явища природи, артефакти, які мають комфортні властивості і споживчу вартість для рекреаційної діяльності і можуть бути використані для організації відпочинку та оздоровлення певного контингенту людей в певний фіксований час за допомогою технології та наявних матеріальних можливостей[19, с. 74].

  Україна має великі рекреаційні ресурси, до яких належать географічні об'єкти, що використовуються чи можуть бути використані для відпочинку, туризму, лікування, оздоровлення населення. Рекреаційні ресурси поділяють на природні та соціально-економічні.

  Природні рекреаційні ресурси – це природні умови, об'єкти, явища, які сприятливі для рекреації - відновлення духовних і фізичних сил, витрачених під час праці, навчання, творчості. Природні рекреаційні ресурси України різноманітні. Вся її територія знаходиться в смузі кліматичного комфорту. Україна має прекрасні умови для організації відпочинку на берегах і лиманах Чорного та Азовського морів, водойм і річок, у Кримських горах та Українських Карпатах.

  До соціально-економічних рекреаційних ресурсів належать культурні об'єкти, пам'ятки архітектури, історії, археологічні стоянки, етнографічні музеї, місця, пов'язані з життям, перебуванням видатних учених, письменників, акторів, політичних діячів, викладачів, робітників, селян та інші.

  Туристичні ресурси, у широкому розумінні цього слова, бувають:  природні, культурно-історичні, трудові, соціальні, виробничі.

   Туристичні  ресурси – природнокліматичні, соціокультурні, історичні, архітектурні й археологічні, наукові і промислові, видовищні, культові й інші об'єкти або явища, спроможні задовольнити потреби людини в процесі і з метою туризму.

  Туристичні ресурси визначають формування туристичного бізнесу в тому чи іншому регіоні.

Туристичні ресурси мають такі основні властивості: привабливість, кліматичні умови, доступність, ступінь дослідженості, екскурсійна значущість, пейзажні й екологічні характеристики, соціально-демографічні характеристики, потенційний запас, спосіб використання та ін.

Ці ресурси використовують з оздоровлювальною, туристичною, спортивною та  пізнавальною метою.

           За М. Мальською та В. Худо туристично-рекреаційні ресурси  –  це компоненти географічного довкілля, об’єкти антропогенної діяльності, які завдяки таким властивостям, як унікальність, історична або художня цінність, оригінальність, естетична привабливість і лікувально-оздоровлювальна значущість, можуть бути використані для організації різноманітних видів рекреаційних занять.

  На цьому етапі виокремлюють три типи туристично-рекреаційних ресурсів: історико-культурні, природні, соціально-економічні.

  До групи історико-культурних рекреаційних ресурсів належать пам’ятки історії, історико-архітектурні пам’ятки, пам’ятки сучасної архітектури, унікальні споруди культури, спорту тощо.

  Отже, історико-культурний потенціал, матеріальні та духовні пам’ятки народу дуже важливі для формування світогляду народу, для задоволення матеріальних, серед них і туристичних потреб [21, с. 19-20].

 До природних рекреаційних ресурсів ми можемо віднести: бальнеологічні ресурси, а саме лікувальні мінеральні води і грязі, фітолікувальні ресурси, ландшафтні, кліматичні, пляжні, спелеоресурси та інші. До соціально-економічних можна віднести пам’ятки історії, культури, різні музеї, місця і об’єкти пов’язані з видатними подіями і особами.

  Автори підручнику Міжнародний туризм і сфера послуг зазначають, що  туризм заснований на цільовому і розумному використанні туристичних ресурсів. Туристичні ресурси – природні, історичні, соціально-культурні об'єкти, що включають об'єкти туристського показу, а також інші об'єкти, що стимулюють туристів до подорожі, здатні задовольнити потреби туристів у відновленні і розвитку фізичних, емоційних та інтелектуальних сил, які виникають у процесі туризму. Там, де немає туристичних ресурсів – туризм розвиватись не може. Окремі туристичні ресурси допускають туризм в обмежених масштабах.

Туристичними ресурсами є специфічні властивості, елементи природного середовища, а також прояв людської діяльності, які є предметом зацікавлення туриста. У такому розумінні туристичними ресурсами є поєднання властивостей географічного середовища, яке може бути мотивом виїзду туриста на дану територію. Ресурсом є не тільки пейзаж чи історичні пам’ятка, але і тиша, чисте повітря, гостинність жителів, доступність розваг тощо.

З точки зору рекреаційної географії до туристських ресурсів відносять природні й антропогенні геосистеми, тіла і явища природи, артефакти (з лат. arte — штучно + factus — зроблений), що володіють комфортними властивостями і споживчою вартістю для рекреаційної діяльності, можуть бути використані для організації відпочинку й оздоровлення визначеного контингенту людей в певний час за допомогою визначеної технології і наявних матеріальних можливостей.

Сутність туристських ресурсів полягає в тому, що вони є основою для формування туристського продукту і його пропозиції. Якщо говорити загалом, то туристськими ресурсами вважається все те, що можна використовувати в конкретному районі для організації туристської діяльності та приваблення туристів.

Якщо розглядати туризм як вид рекреації, а туристські ресурси – з погляду рекреаційної діяльності, то в цьому випадку поняття «туристський ресурс» ототожнюється з поняттям «рекреаційний ресурс». На думку деяких авторів, під рекреаційним ресурсом варто розуміти поєднання компонентів природи, соціально-економічних умов і культурних цінностей, що виступають як умова задоволення рекреаційних потреб людини. [21, с. 315-317].

Важливе значення для розвитку як міжнародного, так і внутрішнього туризму мають туристичні ресурси, які є основною метою подорожей. Внаслідок цих обставин вони зумовлюють і визначають найважливіші економічні показники туризму, такі як кількість туристів, ціна на послуги, географія подорожей, їх сезонний розподіл, тривалість перебування та ін. Тому комерційна робота в галузі туризму повинна будуватись на всеохоплюючому обліку туристичних ресурсів як в цілому по країні, так і по окремих регіонах.

   Туристичні ресурси можна розподілити на три групи: Рекреаційні (природні) ресурси – унікальні явища природи, печери, водоспади, скелі, заповідники, гори, ріки, моря, лікувальні води, кліматичні та бальнеологічні можливості.

  Об'єкти, які представляють історичне та культурне минуле країни –  це музеї,   пам'ятники і пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями, життям і діяльністю видатних представників науки, техніки, культури, а також унікальні архітектурні та етнографічні об'єкти

  Об'єкти, які демонструють сучасні здобутки країни в промисловості, будівництві, сільському господарстві, науці і культурі, медицині та спорті. Під туристичними ресурсами розуміють сукупність природних та штучно створених людиною об'єктів, що мають комфортні властивості та придатні для створення туристичного продукту. Як правило, наявність туристичних ресурсів визначає формування туристичного бізнесу в тому чи іншому регіоні.             Україна володіє багатими природнокліматичними, культурно-історичними та національно-етнографічними ресурсами, які створюють передумови для розвитку багатьох видів туризму. Більшість регіонів України має туристичні ресурси, які належать до всіх трьох груп, що дає можливість виходу на туристичний ринок з привабливими туристичними пропозиціями.

  Рекреаційні ресурси – природні й антропогенні геосистеми, тіла та явища природи, які мають комфортні властивості і споживчу вартість для рекреаційної діяльності і можуть бути використані з метою відпочинку та оздоровлення людей у певний час та за допомогою існуючих технологій і матеріальних можливостей.

  Рекреація – розширене відтворення сил людини (фізичних, інтелектуальних та емоційних) або діяльність, спрямована на відновлення продуктивних сил людини [ 15, с. 44-45].

   Якщо говорити про Жовкіський район то слід зазначити, що  значну частину природного потенціалу складають: рекреаційні ландшафти (лісові,  гірські), оздоровчі ресурси (мінеральні води та лікувальні грязі), природно-заповідні об'єкти (національні природні та ландшафтні парки, біосферні заповідники, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва тощо), території історико-культурного призначення (пам'ятки архітектури та містобудування, історико-архітектурні заповідники та ін.). Саме завдяки цим ресурсам район має все  для перспективного розвитку туризму, зон рекреації  та являється  найбільш збереженою частиною природного довкілля.