Державне управління митного контролю України:

• здійснює митний контроль в Україні відповідно до чинних законів України.

Антимонопольний комітет України:

• здійснює контроль за виконанням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності антимонопольного законодавства.

До органів місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю відносяться місцеві ради народних депутатів України та їх виконавчі і розпорядчі органи а також територіальні підрозділи (відділення) органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України.

2.3 Ліцензування, квотування та заборона зовнішньоекономічних операцій

Ліцензування і квотування експорту і імпорту може вводитись державними органами України у таких випадках:

1) У випадку різкого погіршення платіжного балансу України, якщо його від'ємне сальдо на відповідну дату перевищує 25% від загальної суми валютних вимог України;

2) У випадку досягнення встановленого Верховною Радою рівня зовнішньої заборгованості;

3) У випадку значного порушення рівноваги по певних, товарах, на внутрішньому ринку України, особливо по сільськогосподарській продукції, продуктах, рибальства, продукції харчової промисловості і промислових товарах, широкого вжитку першої необхідності;

4) При необхідності забезпечити певні пропорції між імпортною та вітчизняною сировиною у виробництві;

5) При необхідності здійснення дій у відповідь на дискримінаційні дії інших держав;

6) У випадку порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності правових норм цієї діяльності, які встановлені законами України (режим ліцензування вводиться в якості санкцій);

7) У відповідності з міжнародними товарними угодами, котрі укладає чи до яких приєднується Україна (вводиться режим квотування).

Товарообмінні (бартерні) операції суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюються без розрахунків через банки, мають ліцензуватися Міністерством економіки у випадку від'ємного сальдо балансу розрахунків суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності за попередній фінансовий рік. Вказаний суб'єкт повинен додати банківську довідку про стан його розрахунків до заяви на ліцензію. У випадку позитивного сальдо розрахунків, Міністерство економіки не вправі відмовити у ліцензії.

Ліцензія експортна (імпортна) - це належним чином оформлене право на експорт (імпорт) протягом встановленого строку певних товарів або валютних коштів з метою інвестицій та кредитування.

В Україні діють такі види експортних (імпортних) ліцензій:

1) Генеральна - це відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по певному товару (товарах) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дій режиму ліцензування по цьому товару (товарах).

2) Разова (індивідуальна) - це разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності на період, не менший ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції.

3) Відкрита (індивідуальна) - дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу.

На кожен вид товару встановлюється лише один вид ліцензії. Квотування здійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліцензій, при цьому загальний обсяг експорту (імпорту) за цими ліцензіями не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти.

Квота експортна (імпортна) - це граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території України (імпортувати на територію України) протягом встановленого строку та який визначається в натуральних чи вартісних одиницях.

В Україні введені такі види експортних (імпортних) квот (контингентів):

1) Глобальні - це квоти, що встановлюються на товар (товари) без зазначення конкретних країн (груп країн), куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується.

2) Групові - це квоти, що встановлюються на товар (товари) із зазначенням груп країн, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується.

3) Індивідуальні - це квоти, що встановлюються на товар (товари) без зазначення конкретної країни, куди товар (товари) експортується або з якої він (вони) імпортується.

На кожен вид товару може встановлюватись лише один вид квоти.

Рішення про встановлення режиму ліцензування і квотування експорту (імпорту) приймає Верховна Рада з визначенням переліку конкретних товарів, які підлягають ліцензуванню та квотуванню і термінів дії цього режиму по кожному товару.

Ліцензії на експорт (імпорт) видаються Міністерством економіки України.

Ліцензування операцій по переміщенню валютних коштів між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності з метою інвестиції чи надання (отримання) кредитів здійснюється Національним банком України.

Інформація про перелік товарів і країн, які підпадають під режим ліцензування та квотування, з вказанням виду ліцензії чи квоти по кожному товару (чи по кожній групі товарів) повинна бути доведена до відома суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності не пізніше, ніж за 60 днів до дати введення режиму ліцензування (квотування) шляхом публікації її в офіційних загальнодоступних засобах інформації України, а також негайно доводит4ься до відома органів державного митного контролю України.

Ліцензії видаються на основі заявок суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, складених за формою, яка затверджується і публікується Міністерством економіки України.

Заявка на ліцензію повинна мати такі реквізити:

• номер заявки;

• офіційне найменування суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності та номер свідоцтва учасника зовнішньоекономічної діяльності;

• найменування і код товару (товарів);

• виробник;

• споживач товару;

• шифр та назва країни, в яку товар експортується чи з якої імпортується;

• термін дії;

• кількість чи вартість товару (у випадку квотування експорту чи імпорту і видачі відкритої індивідуальної ліцензії);

• митниця;

• повне найменування та адреса продавця і покупця;

• вид угоди;

• валюта платежу;

• одиниця виміру товару;

• ціна товару;

• узгодження;

• орган, що видає ліцензію;

• особливі умови ліцензії.

У випадку прийняття рішення про видачу ліцензії на бланку заявки ставиться номер та вид ліцензії, підпис посадової особи, що видала ліцензію, та печатка відповідної установи. Бланк заявки, на якому проставлені вказані вище реквізити, є документом, що засвідчує наявність ліцензії.

Рішення про видачу ліцензії чи відмова на її видачу видається заявникові не пізніше 30-денного терміну з дня реєстрації поданої заявки у спеціальному реєстрі протягом двох робочих днів з дня її надходження. Рішення по заявці на ліцензію реєструється в Державному реєстрі експортних і імпортних ліцензій, зміст якого відкритий для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Рішення про відмову у видачі ліцензії повинно бути мотивованим і направляється подавачу у письмовій формі.

У випадку відсутності зареєстрованого рішення щодо заявки на ліцензію у встановлений законом термін або в разі необґрунтованої відмови у видачі ліцензії подавець заявки може звернутись до арбітражних або судових органів України. За видачу ліцензії стягується державний збір. Його розмір встановлюється Кабінетом Міністрів України і має відповідати фактичним витратам держави на здійснення операцій по видачі ліцензії.

Міністерство економіки України не має права вимагати у подавця додаткової інформації, крім тієї, що міститься в заявці.

В разі запровадження режиму квотування заявки на індивідуальні ліцензії розглядаються Міністерством економіки України в порядку їх надходження, який визначається згідно з датами їх реєстрації.

Якщо на момент надходження заявки встановлену квоту вичерпано, приймання та реєстрація заявок не здійснюється. Про факт вичерпання квоти має бути повідомлено суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності, який подав відповідну заявку, протягом семи робочих днів з моменту її вичерпання.

Копія ліцензії додається до вантажної митної декларації і є підставою для пропуску через митницю вантажів, які підпадають під режим ліцензування та квотування.

В Україні заборонені окремі види експорту та імпорту. Так, згідно з Законом забороняється:

• експорт з території України предметів, які становлять національне, історичне, або культурне надбання українського народу і визначаються згідно з законами України;

• імпорт або транзит будь-яких товарів, про які заздалегідь відомо, що вони можуть завдати шкоди здоров'ю або становити загрозу життю населення та тваринного світу чи привести до руйнування навколишнього середовища;

• імпорт продукції та послуг, що містять пропаганду ідей війни, расизму та расової дискримінації, геноциду тощо, які суперечать відповідним нормам Конституції України;

• експорт та імпорт товарів, що здійснюються з порушенням прав інтелектуальної власності.

Конкретний перелік товарів, експорт та імпорт яких забороняється, затверджується Верховною Радою.

На територію України дозволяється імпорт лише тих товарів, які за своїми технічними, фармакологічними, санітарними, фітосанітарними, ветеринарними та екологічними характеристиками не порушують мінімальних умов відповідних стандартів та вимог, що діють на території України.

У випадку відсутності національних стандартів та вимог України на певний товар використовуються відповідні міжнародні стандарти та вимоги або іноземні стандарти та вимоги, що діють в провідних країнах - експортерах зазначених товарів.

Товари, що імпортуються на територію України, підлягають обов'язковій сертифікації на предмет відповідності перерахованим вище нормам.