5.2 Показники, що характеризують фірму

Кількість показників, що характеризують діяльність фірми, дуже велика. Тому порівняння цих показників у динаміці дає більш реальну картину. Корисно порівнювати також показники конкрет­ної фірми з показниками аналогічних фірм чи з галузевими показ­никами - середніми або загальними.

Показники діляться на абсолютні і відносні.

Абсолютні дані характеризують масштаб операцій фірми, її виробничу потужність, підсумки виробничої і збутової діяльності тощо. Вони містяться в оперативній і фінансовій звітності фірми. Це - обсяги продаж, підсумки балансу, прибуток та ін. показники.

Відносні дані - це коефіцієнти, що показують відношення, от­римані розрахунковим шляхом чи співвідношенням абсолютних показників.

Загалом абсолютні і відносні показники можна згрупувати у чотири групи, які характеризують:

1) економічний потенціал фірми;

2) ефективність її діяльності;

3) конкурентоспроможність;

4) фінансовий стан фірми.

Показники економічного потенціалу фірми — це активи, про­дажі, чистий чи валовий прибуток, капіталовкладення, власний і позичений капітал, капіталізований прибуток, виробничі потуж­ності, науково дослідницька база та витрати на науково-дослідницькі й дослідно-конструкторські розробки, загальна кількість зайнятих.

Ці показники (окремо чи сукупно) дають в кількісному чи вартісному вираженні оцінку матеріально-виробничої бази фірми, ре­зультатів її фінансової діяльності, масштабів операцій тощо.

Показники ефективності діяльності фірми - це абсолютні та відносні дані. Основним з них є прибуток - кінцева мета і головний критерій діяльності фірми.

Валовий прибуток залежить від обсягу продаж, прибутко­вості (різниця між чистими витратами і чистою продажною ціною) та системи заходів по реалізації. Валовий прибуток забезпе­чує:

1) покриття всіх експлуатаційних витрат підприємства, які безпосередньо не залежать від товарообороту (обсягу продаж);

2) погашення всіх боргів та позик;

3) виплату відрахувань у пенсійний фонд;

4) сплату всіх необхідних податків чи відрахувань в державний фонд соціального страхування;

5) заміну основних засобів при їх зношенні;

6) збільшення обсягу капіталовкладень у міру зростання бізнесу;

7) виплату дивідендів.

Тільки після того, як будуть задоволені всі ці вимоги, частину прибутку, що залишилась, можна знову вкласти у виробництво з метою подальшого розширення підприємства.

Кожне підприємство повинно отримувати деяку мінімальну суму валового прибутку тільки для того, щоб його власники могли вижити.

Вартість чи обсяг продукції, яку необхідно реалізувати, щоб отримати достатній валовий прибуток, який залишиться після задо­волення решти вимог, називають критичним обсягом продажів..

На основі отриманого абсолютного прибутку обраховуються відносні показники рентабельності :

• рентабельність продажів;

• рента­бельність активів;

• рентабельність основного капіталу;

• рента­бельність власного капіталу;

• середня норма рентабельності.

Важливим показником ефективності є обсяг продажів. Він по­казує масштаби діяльності фірми і темпи її зростання. На основі цього показника обраховуються відносні показники ефективності:

- відношення обсягу продажів до активів;

- відношення обсягу продажів до основного капіталу;

- відношення обсягу продажів до оборотного капіталу;

- відношення обсягу продажів до матеріально-виробничих за­пасів;

- частка витрат виробництва у вартості реалізованої продукції;

- відношення обсягу продажів до загальної кількості зайнятих.

Рентабельність продажів визначається за формулою:

Р_пр=(П_зв/В_зв)*100%,

де Р_пр - рентабельність продажів;

П_зв - прибуток за звітній період (рік);

В_зв - обсяг продажів за звітній період (рік).

Якщо це відношення дорівнює, наприклад, 10%, то це означає, що на кожний долар реалізованої продукції приходиться десять центів прибутку.

Рентабельність активів визначається за формулою:

Р_ак=(П_зв/А_зв)*100%,

де Р_ак - рентабельність активів;

П_зв - чистий прибуток за звітній період (рік);

А_зв - активи (підсумок балансу) на кінець звітного періоду.

Рентабельність активів показує ефективність використання інвестованого в майно фірми капіталу - основного та оборотного. Низький рівень рентабельності активів в порівнянні з цим показ­ником у інших фірм свідчить про низький попит на продукцію фірми або перевкладення капіталу в активи.

Рентабельність основного капіталу визначається за форму­лою:

Р_осн.к=(П_зв/О_к)*100%,

де Р_осн-к - рентабельність основного капіталу;

П_зв - чистий прибуток за звітній період;

О_к- основний капітал з урахуванням амортизації на кінець звітно­го періоду.

Чим більша величина цього показника, тим ефективніше вико­ристання основних засобів фірми. Якщо рентабельність основного капіталу зростає, а рентабельність активів в цілому знижується, то можливі такі варіанти:

• зростають оборотні активи;

• фірма затоварюється готовою продукцією;

• зростають матеріально-виробничі запаси;

• збільшується дебіторська заборгованість чи готівка.

Рентабельність власного капіталу свідчить про ефективність використання тієї частини капіталу, яка інвестована у фірму за ра­хунок власних джерел фінансування і розраховується за формулою:

Р_в.к=(П_зв/В_к)*100%,

де Р_в.к. - рентабельність власного капіталу;

П_зв - чистий прибуток за звітній період;

В_к- власний капітал (балансова вартість) на кінець звітного періоду.

Рівень котирування акцій фірми на біржах залежить від зміни цього показника.

Показник середньої норми рентабельності фірми за певний період розраховується за формулою:

(П₁+П₂+П₃...)/n

Р_ср = —————————— * 100%,

(А₁+А₂+А₃...)/n

де Р_ср - середня норма рентабельності;

П_і - прибуток (чистий) за відповідний рік періоду, що розгля­дається;

А_і - балансова вартість активів за вирахуванням амортизації на кінець кожного періоду, що розглядається;

n - кількість років.

Відношення обсягу продажів до активів характеризує ефективність використання всіх засобів, що є у фірми, а відношення обсягу про­дажів до основного капіталу - ефективність використання коштів, вкладених в основний капітал. Зростання цих показників свідчить про підвищення ефективності операцій фірми, або ж відображає інфляційне зростання цін.

Ці показники доповнюються відношенням обсягу продажів до оборотного капіталу ( коефіцієнтом оборотності оборотних ак­тивів). Він показує число оборотів, здійснених оборотним капіталом протягом року. Чим більше число оборотів, тим більш активна комерційна діяльність фірми і необхідно менше коштів на проведен­ня поточних операцій.

Відношення обсягу продажів до матеріально-виробничих за­пасів (коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів) показує число оборотів цих запасів протягом року. Зниження цього показника означає зниження збуту готової продукції а також може свідчити про збільшення запасів сировини і матеріалів у зв’язку з очікуванням зростання цін.

Частка витрат виробництва у вартості реалізованої продукції також займає важливе місце в оцінці ефективності діяльності фірми. Звичайно треба прагнути, щоб витрати знижувались. В цьому випадку зростає рентабельність виробництва, підвищується конкуренто- спроможність продукції фірми.

Відношення обсягу продажів до загальної кількості зайнятих характеризує виробіток в розрахунку до одного зайнятого, тобто продуктивність праці - узагальнений показник, що показує рівень організації виробництва та праці, автоматизації. Він дозволяє порівняти рівень організації виробництва та праці в підрозділах своєї компанії, а також порівняти показники інших фірм даної га­лузі в різних країнах.