Тема 5 основні показники діяльності іноземних фірм

Звітність фірми. Показники, що характеризують фірму.

5.1 Звітність фірми

Успіх комерційної діяльності багато в чому залежить від ви­бору контрагента, від його надійності. Вивчення оперативної і фінансової звітності іноземних фірм дозволяє виявити тенденції їх розвитку, оцінити економічні та фінансові можливості а також науково-технічний рівень продукції, що випускається, та її конкурентоспроможність. Все це визначає умови контракту. Навіть якщо припустити, що контрактні умови однакові, все одно співробітництво з однією фірмою може бути більш вигідним, ніж з іншою. Крім того, аналіз показників діяльності іноземних фірм дає мож­ливість вияснити їх зацікавленість у встановленні ділових відносин з партнерами з України, оцінити їх платоспроможність та конкурентоспроможність.

Важливо визначити також ділове обличчя, престиж фірми, знати, наскільки сумлінно вона виконує свої зобов'язання. Авто­ритет фірми, навіть найменшої, звичайно добре відомий у діловому світі.

Найбільш повну інформацію можна отримати про акціо­нерні товариства, оскільки у відповідності з законом вони щорічно публікують звіт про свою діяльність чи в певних періодичних ви­даннях, чи окремими брошурами.

Для фірм, що мають інші правові форми, публічна звітність не є обов’язковою, однак вони часто з метою реклами публікують окремі дані про результати своєї фінансово-господарської діяль­ності у пресі чи надають ці дані інформаційно-довідковим агентствам.

Річний звіт фірми звичайно представляється розділами, які містять такі питання:

1) виробництво і реалізація продукції з основних товарних гру­п (в окремих випадках вказується характер та обсяг закордон­них операцій);

2) обсяг та основні напрямки капіталовкладень;

3) науково-дослідницька діяльність;

4) зміни в організаційній структурі;

5) керівний склад;

6) основні дочірні компанії;

7) фінансові результати діяльності.

Треба відмітити, що питання виробництва, науково-дослідницької роботи, організаційної структури та ін. можуть бути освітлені в довільній формі, якщо так вважає керівництво фірми. Однак фінансова звітність (мається на увазі структура звіту та ха­рактер інформації) регламентується законом.

Фінансовий звіт є важливою і обов’язковою частиною річно­го звіту. Завдання фінансового обліку - це забезпечення збору да­них про фінансовий стан; результати фінансової діяльності; зміни у фінансовому стані.

Фінансові звіти також демонструють результати управління підприємством, підзвітність керівництва.

До фінансових даних висуваються вимоги, які характеризують їх корисність:

1) ясність - мається на увазі, що користувачі мають достатнє уявлення про діяльність підприємства;

2) суттєвість - інформація використовується при прийнятті рішень, допомагає дати оцінку минулим, сьогоднішнім та май­бутнім результатам діяльності;

3) надійність - відсутність суттєвих помилок та відхилень від істини, достатня розважливість, яка веде до обачного та обережного ведення справ;

4) порівнянність - систематична порівнянність дозволяє виз­начити тенденції в ефективності функціонування компаній, причо­му вимірювання повинні бути узгоджуваними і послідовними.

Одночасно фінансова інформація повинна мати обмеження:

1) за термінами звітність може бути щоденною, щотижневою, щоквартальною чи щорічною; зволікання може впливати на суттєвість інформації;

2) за вигодами та витратами; сумарні вигоди, отримані від використання цих даних, повинні перевищувати витрати на ведення обліку, недоцільно перевантажувати дані, вказувати дуже багато под­робиць.

Ось деякі типові види звітності за термінами виконання: гро­шові кошти - щоденно (готівка, каса); обсяг продаж - щоденно, щотижнево, щомісячно; поточні управлінські звіти - щомісячно, щоквартально; фінансові звіти - раз у півроку, щорічно.

Основними документами фінансової звітності є баланс та ра­хунок прибутків і збитків.

Баланс - це документ, що відображає у вартісному виражені ак­тиви фірми та джерела їх формування. Складений на основі бухгал­терського обліку баланс поділений на актив і пасив. Показники активу групуються за складом і розміщенням коштів, а пасив - за джерелами формування коштів. В річних звітах баланс наводиться на початок і на кінець фінансового року.

Рахунок прибутків і збитків - дозволяє визначити грошову вартість результатів торговельної діяльності фірми за певний період реалізації.

Поряд з балансом він є важливою і обов’язковою формою фінансової звітності і відбиває результати господарської діяльності за звітний період. Акціонерні товариства звичайно один раз в рік складають рахунок прибутків і збитків головним чином для своїх акціонерів та податкових органів і публікують його разом з балан­сом, оскільки обидва документи доповнюють один одного.

Насамперед рахунок прибутків і збитків відображує:

1) вартість реалізованої продукції та послуг фірми за звітний період; витрати виробництва.

2) адміністративні, накладні та інші витрати;

3) податок та прибуток;

4) чистий прибуток; розподіл чистого прибутку (виплата дивідендів та капіталізований прибуток).

Розрахунок надходження та витрачання коштів є важливим доповненням до балансу фірми. В ньому відображені надходження коштів з різноманітних джерел фінансування і їх використання протягом фінансового року, який і є звітним періодом.

У лівій колонці рахунку показуються напрямки використання коштів, а в правій - джерела надходження цих коштів.

В річних звітах фірм, крім форм фінансової звітності, наво­дяться основні показники діяльності за ряд років, показники при­бутковості операцій, дохідності акцій тощо.

Фінансовий звіт - це головне і практично єдине джерело, за яким можна судити про результати діяльності фірми. До корисної інформації, яка міститься у фінансових звітах, треба підходити критично, тому що в укрупнених зведених статтях можуть "ховатися" низькі показники, аналіз яких практично неможливий. Складачі звітів інколи занижують оцінку майна та матеріально-виробничих запасів, завищують розміри амортизаційних відрахувань тощо.