23.Державна влада і мс.

Органы МС в пределах своих полномочий самостоятельны и не входят в систему органов гос. власти.

Анализ отношения гос-ва и МС позволяет выявить ряд их общих признаков:

- оба явл. институтом общественного развития

- каждый из них имеет территориальную организацию

- имеют один источник власти – народ

- осущ-ют публичную власть, одна разновидность котор. – гос. власть – распространяется на всю тер-ю, другая – местная власть – на тер-ю МС

- осущ-ют сбор налогов

-осущ-ют правовое регулир.и управление, т.е. имеют собственные правовые акты, а также собственные аппараты управления.

Соотношение гос. управления и МС проявляется в системе отношений между выборными представителями и должностными лицами:

- президентская система на местном уровне предполагает раздельное избрание населением мэра и совета. Мэр обладает всей полнотой исполнит. власти и руководит администрацией, состоящей из назначаемых работников. Совет, в котор. входят только выборные представители, принимает решения исключительно общего порядка, в то время как распорядительные и исполнительные действия по реализации самого планирования осущ. администрацией муниципалитета.

- традиционная «парламентская» система, в которой мэр избирается советом из числа своих членов и руководит администрацией, состоящей из назначаемых работников. Мэр может иметь одного или нескольких заместителей, оказывающих ему помощь в осуществлении его полномочий.

- особая модель парламентской системы, в котор. администрация подчиняется непосредственно совету. В этом случае мэр обладает только представительскими функциями, а совет подразделяется на специализированные комитеты, каждый из которых отвечает за конкретную сферу деятельности. Комитеты осущ. текущий контроль за дея-тью соотв. подразделений администрации. Возглавляет администрацию специально назначаемое советом лицо (штадт-директор, ген. секретарь и т.д.)

24.Система мс, її склад.

Система МС – це визначена конституцією та законами сукупність суб’єктів та різноманітних ОПФ, за допомогою яких відповідна ТГ вирішує питання місцевого значення, здійснює ф-ції і повноваження МС.

Система МС у широкому сенсі – сукупність усіх ОПФ та інститутів, за допомогою яких здійснюється МС в України

Система МС у вузькому значенні – МС конкретного села, селища, міста – певний організаційно-правовий механізм здійснення МС в межах окремої АТО.

Система МС включає:

• територіальну громаду,

• сільську, селищну, міську раду;

• сільського, селищного, міського голову;

• виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

• районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

• органи самоорганізації населення;

• районні у містах ради;

• добровільні об’єднання ОМС.

Теоретично виділяють збори громадян, місцеві референдуми, вибори та інші форми безпосередньої демократії.

Територіальна громада – сукупність жителів певної АТО, які об’єднанні постійним проживанням. КУ ст. 140-142.

Міські, селищні, сільські ради – представницькі органи МС, колегіальні, які представляють відповідні територіальні громади і від їх імені вирішують питання місцевого значення.

Обласні, районні ради – представляють спільні інтереси сільських, селищних, міських рад.

Районні у містах ради – у містах з районним поділом за рішенням міської ради.

Міський, селищний, сільський голова. Несуть персональну відповідальність за здійснення наданих законом повноважень. Є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед ТГ, відповідальним перед радою. – Ст. 12 ЗУ Про МС.

Виконавчі органи рад. Виконкоми, органи, відділи, управління. Підконтрольні і підзвітні радам, при здійсненні делегованих повноважень – МДА та іншим ОВВ. Ст. 11 ЗУ МС.

Органи самоорганізації населення – це представницькі органи, які створюються частиною жителів, що проживають на відповідній території у межах села, селища, міста. Ст. 14 ЗУ МС.

Етапи створення:

1. Збори, на яких приймається рішення про створення ОСН. Створюється ініціативна група. До місцевої ради передається заява про намір створити ОСН, протокол зборів із вказівкою на напрямок діяльності, перелік учасників зборів громадян із зазначенням паспортних відомостей.

2. Розгляд заяви на найближчому засіданні відповідної ради. Участь у цьому засіданні приймають члени ініціативної групи. Рішення приймається більшістю голосів шляхом голосування. Рада приймає рішення або про надання, або про відмову у наданні. Оскаржити рішення можна до сду.

3. Обрання членів ОСН: керівний орган, заступник та секретар.

4. Легалізація: реєстрація, повідомлення.