40.Місцеві ініціативи.

Місцева ініціатива - це тимчасове добровільне об'єднання соціально активних громадян без будь-якого формального членства, засноване на особистих контактах з метою досягнення конкретної мети. Як правило, в них відсутній соціальний або партійний принцип об'єднання.

У відповідності зі ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради і їх виконавчі органи. Розвиваючи це положення, ст. 9 вказаного Закону закріплює право членів територіальної громади ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до ведення місцевого самоврядування.

Це можуть бути питання, пов'язані з управлінням майном, що знаходиться у комунальній власності; затвердження програм соціально-економічного і культурного розвитку і контролем за їх виконанням; встановленням місцевих податків і зборів; забезпеченням проведення місцевих референдумів і реалізацією їх результатів; освітою, реорганізацією і ліквідацією комунальних підприємств, організацією установ, а також здійсненням контролю за їх діяльністю.

У відповідності з п. 2 ст. 9 Закону порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади. Таким чином, надаючи таке право органам місцевого самоврядування, Закон допускає різні варіанти порядку внесення місцевої ініціативи на розгляд ради, що дає можливість найбільш оптимально врахувати історичні, національно-культурні, соціально-економічні і інші особливості здійснення місцевого самоврядування, але на підставі Конституції України і в межах цього Закону.

Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на засіданні ради, яке проходить у відкритій формі, за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи. Тим самим Закон забезпечує гласність і відкритість роботи органів місцевого самоврядування (п.3 ст. 9 Закони).

У відповідності з п.4. ст. 9 Закону, рада, розглянувши питання, внесене шляхом місцевої ініціативи, ухвалює рішення, яке обов'язково повинне бути обнародуване. Порядок обнародування визначається органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади і залежить від території громади, чисельності її членів, технічних і фінансових можливостей. Як правило, обнародування рішень здійснюється шляхом їх опублікування в одній або декількох щоденних газетах, повідомлення через інші засоби масової інформації (радіо, телебачення), видання інформаційного бюлетеня ради а також, шляхом публічних оголошень на спеціальних дошках, встановлених у визначених місцях на території громади.

41.Громадські слухання.

Правова природа цієї, як і більшості інших форм діяльності територіальної громади, також випливає зі змісту ст. 140 Конституції України, яка проголошує первинним суб'єктом місцевого самоврядування територіальну громаду як самоорганізацію громадян, об'єднаних по територіальній ознаці з метою задоволення, в межах закону, своїх колективних потреб і запитів і захисту своїх прав і інтересів.

Ст. 13 вказаного Закону встановлює, що територіальна громада, по-перше, має право провести громадські слухання; по-друге, що ці слухання проходять у формі зустрічей членів територіальної громади з депутатами відповідної ради і посадовими особами місцевого самоврядування; по-третє, Закон, надає право членам територіальної громади під час слухань заслуховувати звіти депутатів відповідних рад про їх роботу загалом або з якогось конкретного питання, а також вносити питання і пропозиції з питань місцевого значення, що відносяться до ведення місцевого самоврядування.

Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування (п.3 ст. 13 Закону). Цим ще раз підкреслюється те значення, яке грає територіальна громада у розв'язанні важливих питань місцевого значення.

Потрібно зазначити, що Закон, не встановлюючи порядок організації, періодичність, терміни проведення громадських слухань, надає право регулювати ці питання територіальній громаді. Однак, закріплюючи в п.2 ст. 13 Закону положення про те, що такі громадські слухання проводяться не рідше 1 разу на рік, законодавець підкреслює важливість цієї форми безпосередньої участі територіальних громад в управлінні місцевими справами.