34.Поняття громадянин і житель.

Жителями явл. лица, проживающие на территории села, пос., города постоянно, преимущественно или временно независимо от их гр-ва.

Исходя из содержания ст. 1 ЗУ «О МС», ТГ составляют жители, постоянно проживающие на территории села, пос., гор. независимо от их гр-ва. Именно они составляют такую категорию как «члены ТГ».

Из числа жителей и членов ТГ выделяются граждане Украины в качестве полит. носителей публичной власти, осуществляемой органами МС. Только им принадлежит право избирать и быть избранными в орган МС, участвовать в местном референдуме, объединяться в полит партии, пользоваться равным правом доступа к службе в органах МС и т.д. ЗУ «О МС» не совсем четко разграничил данные понятия.

35.Конституційні права та свободи людини і громадянина, що здійснюються в сфері мс.

В местном самоуправлении осуществляется боль¬шинство прав и свобод человека и гражданина, состав¬ляющих в соответствии с Конституцией Украины основы правового статуса личности в Украине. Непосредственно в рамках местного самоуправления осуществляются следующие, предусмотренные Конститу¬цией Украины, права и свободы гражданина:

В сфере общественной жизни:

-участие в референдуме и свободных выборах;

-непосредственное участие в управлении делами государства;

-право на объединение;

-право собираться мирно, без оружия, проводить собрания, митинги, демонстрации, шествия;

-участвовать в отправлении правосудия. В социальной сфере:

-улучшение жилищных условий на основе поощрения органами местного самоуправления жилищного строи-тельства;

-получение малоимущими, иными указанными в за¬коне гражданами жилья бесплатно или за доступную плату из коммунальных жилищных фондов в соответствии с установленными законом нормами; коммунальных образовательных учреждениях и предприяти¬ях;

-пользование учреждениями культуры и доступ к культурным ценностям.

В сфере организации и осуществления местного самоуправления:

-участие в осуществлении местного самоуправления через

а)прямые формы волеизъявления (референдум, выборы, другие формы);

б)органы местного самоуправления (выборные и другие);

-участие в правоотношениях коммунальной собствен¬ности;

-участие в принятии решения по определению структу¬ры органов местного самоуправления;

36.Формы участия членов тг в решении вопросов местного значения:

- местн. референдум

- выборы представительного органа МС и сельск., пос., гор. головы

- общие собрания гр-н по месту жительства

- местные инициативы

- общественные слушания

- участие в органах самоорганизации населения

37.Місцеві референдуми.

Місцевий референдум як і всеукраїнський не може бути проведено з питань амністії, території, з питання місцевих податків і зборів.

Рішення які прийняті на референдумі не потребують свого затвердження

Два види: Імперативний Консультативний (громадське опитування)

Організація і проведення референдумів здійснюється переважно за тими ж принципами, що і вибори, тобто принципами загальності, рівності, прямого характеру і таємного голосування. Тому конституційного закріплення вони не вимагають. Ці принципи є предметом законодавчого регулювання, зокрема, вони передбачені Законом України "Про всеукраїнський і місцеві референдуми" (ст. 7 - 11).

Референдум - один із засобів прямої, безпосередньої демократії (КУ ст. 69).

Референдуми проводяться з метою забезпечення народовладдя і безпосередньої участі громадян в управлінні державними і місцевими справами в Україні.

У референдумі мають право брати участь громадяни України, що досягли 18 років на день проведення референдуму і постійно проживають на відповідній території. Будь-яке пряме або непряме обмеження прав громадян України на участь у референдумі залежно від походження, соціального або майнового положення, расової і національної приналежності, статі, освіти, мови, відношення до релігії, політичних поглядів, роду і характеру занять забороняється.

Процедура:

1. Може бути проведено або за ініціативою депутатів сільської ,селищної, міської ради

2. На вимогу жителів територіальної громади (1\10 громадян україни, які постійно проживають на території де планують проводити місцевий референдум). Обов’язковим є створення ініціативної групи. Такі групи повинні бути зареєстровані головами міських рад.

3. Після реєстрації проводиться збір підписів громадян України за проведення ст. 17-18 ЗУ «Про всеукраїнські та місцеві референдуми). Потім подаються документи.

Рада призначає місцевий референдум на вимогу депутатів, що складають не менше половини від загального складу ради, або на вимогу, підписану 1/10 частиною громадян України, що постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці і що мають право брати участь у референдумі.

Відповідна рада після отримання належно оформленої пропозиції ухвалює на сесії рішення з питання проведення референдуму, вказуючи зміст питання, що виноситься на референдум. Рішення про призначення референдуму повинне бути в десятиденний термін опубліковано у засобах масової інформації. Весь цей час, поки вирішується питання про призначення референдуму і проводиться процедура його підготовки, за винятком дня проведення референдуму, громадяни мають право вільної агітації "за" або "проти" проведення референдуму, "за" або "проти" рішення, яке має бути на ньому прийнято.

Для проведення голосування і підрахунку голосів при проведенні референдумів території районів, міст діляться на дільниці для голосування, які утворюються не пізніше, ніж за 20 днів до місцевого референдуму.

Комісії з референдуму можуть бути створені на підставі відповідних виборчих комісій. У випадку, якщо референдум проводиться одночасно з виборами депутатів, можуть бути утворені спільні комісії з референдуму і виборів.

Рішення комісії з референдуму, прийняте в межах її повноважень, є обов'язковим для виконання всіма державними і суспільними органами, підприємствами, установами і організаціями (ст. 31 Закону).

Підрахунок голосів проводиться дільничною комісією з референдуму. На засіданнях комісій з референдуму під час підрахунку голосів і визначення результатів виборів мають право бути присутніми представники громадських організацій. Про намір представників бути присутнім в день проведення референдуму в приміщенні для голосування або на засіданнях комісій з референдуму повинно бути повідомлено відповідним комісіям не пізніше, ніж за два дні до голосування. Втручання вказаних представників в роботу комісій з референдуму не допускається.

Відповідна комісія з референдуму може визнати результати референдуму недійсними через допущені у ході голосування або при підрахунку голосів порушення Закону.

Рішення, винесене на референдум, вважається прийнятим, якщо за нього було подано більшість голосів громадян від числа, що брали участь у референдумі.

Референдум визнається таким, що не відбувся, якщо в ньому взяло участь менше половини громадян, внесених до списків для голосування.

Рішення, прийняті місцевим референдумом, не потребують будь-якого затвердження державними органами. Датою їх прийняття вважається день проведення референдуму, в дію вони вводяться з моменту опублікування, якщо в самому рішенні не визначено інший термін (ст. 44 Закону).

З метою виявлення волі громадян при розв'язанні питань місцевого значення Законом України "Про всеукраїнський і місцеві референдуми" передбачено проведення місцевих дорадчих опитів громадян України (консультативні референдуми). Результати дорадчого опиту розглядаються і враховуються при прийнятті рішень відповідними державними органами і органами місцевого самоврядування.

Опити громадської думки, що проводяться в іншому порядку, ніж передбачено Законом, або з питань, які згідно з цим же Законом не можуть виноситися на місцевий референдум, не мають статусу дорадчого опиту громадян України (консультативного референдуму) і витікаючих з цього правових наслідків.

Загалом, від активності громадян залежить не лише кінцевий результат, а і те, наскільки результати референдуму будуть відображати справжню думку всіх соціальних груп населення, що проживають на відповідній території. Виступаючи за проведення референдуму з певного питання, беручи участь у голосуванні, громадяни повинні враховувати можливі наслідки і усвідомлювати відповідальність за рішення, що приймаються.