- •Тема II. Соціалізація особистості
- •Тема III. Стереотипи та упередження
- •Тема IV. Конфлікти
- •ТемаV. Соціум (суспільство людей)
- •Тема VI. Соціальна мобільність
- •Тема VII. Права, свободи та відповідальність
- •Організаційний момент уроку
- •Вивчення нового матеріалу
- •Закріплення вивченого матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема II. Соціалізація особистості урок 2
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •Основні задачі
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема III. Стереотипи та упередження урок 4
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу ►► Стереотипи
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема IV. Конфлікти урок 5
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Актуалізація опорних знань
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема V. Соціум (суспільство людей) урок 6
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема VI. Соціальна мобільність урок 7
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема VII. Права, свободи та відповідальність урок 8
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема VIII. Громадянське суспільство урок 9
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •II. Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема IX. Політичні інститути і процеси урок 10
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема X. Демократія урок 11
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •V. Підсумок уроку
- •VI. Домашнє завдання
- •Тема XI. Засоби масової інформації урок 13
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема XII. Нація урок 14
- •IV. Підсумок уроку
- •Тема XIII. Полікультурність урок 15
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу ►► Поняття «культура»
- •IV. Підсумок уроку
- •Тема XIV. Україна і світ урок 16
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Основна частина уроку
- •III. Підсумок уроку
- •Підсумки уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема II. Соціалізація особистості урок 2
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •IV. Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема III. Стереотипи та упередження урок 5
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу ►► Стереотипи
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема IV. Конфлікти урок 7
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підбиття підсумків
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Домашнє завдання
- •Тема V. Соціум (суспільство людей)
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумки уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема VI. Соціальна мобільність урок 12
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема VII. Права, свободи та відповідальність уроки 13-14
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема VIII. Громадянське суспільство уроки 15-16
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема IX. Політика в житті суспільства урок 17
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема X. Демократія уроки 20-21
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема XI. Засоби масової інформації
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема XII. Нація уроки 26-27
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •Тема XIII. Полікультурність уроки 28-29
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Актуалізація опорних знань
- •Вивчення нового матеріалу ►► Поняття «культура»
- •V. Підсумок уроку
- •Тема XIV. Україна і світ уроки 30-31
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •VI. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Організаційна частина уроку
- •Мотивація навчальної діяльності учнів
- •Вивчення нового матеріалу
- •Організаційний момент уроку
- •Основна частина уроку
- •IV. Підсумок уроку
- •11 Клас.
-
Підсумок уроку
— На цьому уроці я ставила за мету активізувати вашу громадянську позицію, переконати всіх в необхідності виконувати свій громадянський обов'язок, голосуючи на виборах. Уже за рік ви станете повноправними громадянами своєї країни і зможете реалізувати виборче право. Ви маєте усвідомити, що від позиції кожної людини залежить збереження й розвиток демократичних процесів в Україні. Чим більше виборців прийдуть на вибори і добровільно віддадуть свої голоси за будь-якого з кандидатів, тим менше буде можливостей фальсифікації і обману.
Потрібно пам'ятати, що ваш голос можуть використати для недобросовісних підтасовок результатів виборів. Ваша громадянська позиція — це усвідомлена відповідальність за все, що відбувається в нашій країні.
Бесіда
-
Чи завжди вибори є демократичними?
-
Чому важливо брати участь у голосуванні?
-
Чи можна людину примусити голосувати?
-
Чи можна притягнути до відповідальності за неучасть у виборах?
-
Чому паспорт людина отримує в 16 років, а право обирати — лише у 18?
-
Що таке політичний режим?
-
Які форми політичних режимів ви знаєте?
-
Які політичні режими існували в Україні протягом минулого століття?
-
Як можна охарактеризувати стан демократії в сучасній Україні?
Завдання
Написати сенкан до слів «вибори» та «виборець».
-
Домашнє завдання
-
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
-
Скласти словник до теми.
254 ЛЮДИНА І СВІТ. 11 КЛАС. Профільний рівень
Тема XI. Засоби масової інформації
УРОКИ 24-25
Засоби масової інформації та їх роль у суспільному житті
Мета: дати знання про сутність понять «інформація», ЗМІ, «Інформаційна революція»; визначити основні види і функції ЗМІ; розкрити роль ЗМІ у сучасному суспільному житті; продовжити формування вмінь аналізувати навчальний матеріал, робити висновки на основі отриманих знань, збирати, накопичувати, зберігати, обробляти й передавати отриману інформацію.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
ХІД УРОКУ
-
Організаційний момент уроку
-
Мотивація навчальної діяльності
Бесіда
-
Що означає термін « засоби масової інформації» ?
-
Наведіть приклади відомих вам передач новин. Як ви їх можете оцінити?
-
Які новітні шляхи передачі інформації вам відомі?
-
Чи насправді ЗМІ сьогодні незалежні? Аргументуйте свою відповідь.
-
Наведіть приклади із історії, коли ЗМІ перебували під наглядом держави.
-
Вивчення нового матеріалу
Сьогодні, коли якість інформаційних технологій та їх використання дедалі більшою мірою визначають характер життя суспільства, питання про взаємовідносини суспільства і ЗМІ, про ступінь свободи ЗМІ від суспільства, влади і держави (особливо держави, що претендує на демократичний статус) набуває особливого значення. Засоби масової інформації як важлива складова масової комунікації суспільства виконують різні соціально-політичні ролі, ті чи інші з яких залежно від певної кількості типових соціально-політичних ситуацій набувають особливої суспільної значущості. Це можуть бути ролі організатора, об'єднувача, консолідатора суспільства, його просвітителя. Але вони можуть виконувати і дезор-ганізаційну, роз'єднувальну роль.
►► 3 історії розвитку ЗМІ
Як свідчить еволюція журналістики, одним із головних напрямків її розвитку було найбільш повне задоволення потреб людини в комунікації, тобто необхідній їй соціально значимої інформації. Вже в доісторичні часи людина сама виступала як засіб комунікації: різні відомості поширювали шамани, провісники, оракули, а засобом консервації її був наскальний живопис, пергамент, глиняні дощечки.
На сьогодні більшість дослідників єдині в думці, що появу преси слід віднести до V ст. до н. е., коли в Римі виходили перші газети, які лише за часів Юлія Цезаря (60 р. до н. е.) почали нагадувати сучасні. Найбільш відомим є щоденний бюлетень «Асїа. сііигпа» («Події дня»). Разом з тим є відомості, що доісторичні видання були і в Азії (наприклад, в Китаї у VIII столітті нашої ери виходила «Диба» — «Придворна газета», «Кібелчжі» — «хронікальна газета», а в Японії на глиняних дошках збереглася «Іоміурі каварабан» — «Читати і передавати»), що є, по суті, прагазетними явищами.
У середньовіччі значного поширення набули так звані «летючі листки» (серед них — реляції, ревю, куранти та ін.), які мали яскраво виражений інформаційно-прикладний характер. Винахід в 1440 р. І. Гуттенбергом процесу друку за допомогою рухомих літер сприяло розвитку преси і журналістики. Батьківщиною преси як соціального інституту можна вважати територію Західної Європи. Першою газетою у власному розумінні цього слова прийнято вважати бельгійську «Шєаує Тус1іп§еп» («Всі новини»), яка стала виходити в Антверпені приблизно з 1605 року в друкарні Авраама Вергевена. 311 березня 1702 р. в Англії, в Лондоні почали видавати першу щоденну газету «Баііу СоигапЪ» («Щоденний вісник»).
У стародавні часи форми мови реалізовувалися в літописах, хроніках, анналах, життєписах, історіях, подорожах, у різноманітних епістолярних формах — від особистого листа до офіційних послань, від повчань і наказів до булл, рескриптів, прокламацій. А після виникнення друкованої журналістики почала формуватися система журналістських жанрів. Серед початкових можна назвати інформацію-хроніку, репортаж, памфлети. Далі почали з'являтися й інші газетно-журнальні жанри.
Прийнято виділяти такі типи журналістики:
-
релігійно-клерикальна (ХУ-ХУІ ст.);
-
феодально-монархічна (ХУІ-ХУПІ ст.);
-
буржуазна (ХІХ-ХХ ст.);
-
соціалістична (XX ст.);
-
загальногуманістична (кінець XX ст. — початок III тисячоліття).
У середньовіччі, у період релігійно-клерикального типу, діапазон творчості був різко обмежений. Це пояснювалося не стільки малим числом грамотних людей, скільки впливом релігії на всі сфери життя. Не допускалося інакомислення, що діставало відображення в періодичних виданнях. Феодально-монархічний тип відображає незначну економічну розвиненість суспільства і початок переходу від натурального господарства до товарно-грошових відносин. Розвиток торгівлі вимагав обміну інформацією про товари, прибуття кораблів, ціни.
У XIX ст. журналістика стала найважливішою частиною суспільно-політичного життя і господарювання. Вона перетворилася на знаряддя політичної боротьби — 80 % преси мали яскраво виражений політичний і суспільно-політичний характер. Стався класичний поділ преси на якісну (елітарну) і популярну (масову). До кінця XX ст. до неї додався тип проміжних ЗМІ.
Соціалістична журналістика цілком була орієнтована на ідеологічну залежність, головною константою в ній була партійність. До теперішнього часу ми можемо говорити про формування загаль-ногуманістичної журналістики.
Даючи оцінку існуючим типам, потрібно відзначити, що не скрізь вони існували обов'язково в такому порядку і чистій формі — їх наявність залежала від конкретної ситуації в державі.
Основні етапи розвитку ЗМІ
-
До початку нашої ери — прагазетні явища;
-
з початку нашої ери до XV ст. н. е. — епоха рукописних видань;
-
з XV ст. до XVII ст. — винахід і розвиток друкарства, становлення газетно-журнальної справи;
-
з XVIII ст. до початку XX ст. — розвиток журналістики як суспільного інституту, вдосконалення поліграфічної бази, становлення преси як основи демократії;
-
1900-1945 рр. — набуття пресою функцій «четвертої влади»;
-
1945-1955 рр. — процес концентрації та монополізації ЗМІ;
-
1955-1990 рр. — епоха становлення електронних засобів комунікації;
-
з 1990 р. і до сьогодні — становлення нового інформаційного порядку у світі.
►► Види засобів масової інформації (ЗМІ)
Засоби масової інформації — це інститути та форми публічного і відкритого поширення інформації для широкого кола користувачів, що здійснюється за допомогою технічних засобів.
ЗМІ становлять складну систему, виділяють два головні їх типи: друковані (преса) та електронні (радіомовлення, телебачення, кінопродукція, аудіопродукція).
Сучасні ЗМІ представляють собою установи, створені для відкритої, публічної передачі за допомогою спеціального технічного інструментарію різноманітних відомостей будь-яким особам Це відносно самостійна система, що характеризується множинністю складових елементів: змістом, властивостями, формами, методами і певними рівнями організації (у країні, в регіоні, на виробництві). Відмітні ознаки ЗМІ — це публічність, тобто необмежене коло користувачів, наявність спеціальних технічних приладів, апаратури; непостійний кількісний склад аудиторії, змінюється залежно від виявленого інтересу до тієї чи іншої передачі, повідомленням або статті.
Поняття «засоби масової інформації» не слід ототожнювати з поняттям «засоби масової комунікації» (СМЯ). Це не зовсім правильно, оскільки останнє поняття характеризує більш широкий спектр масових засобів. До ЗМК належать кіно, театр, цирк і т. ін., всі видовищні вистави, які відзначаються регулярністю у зверненні до масової аудиторії, а також такі технічні засоби масової комунікації, як телефон, телеграф, телетайп і т. ін.
Власне журналістика прямо пов'язана з використанням розвинених технічних засобів комунікації — преси (засоби поширення інформації за допомогою друкованого відтворення тексту та зображення), радіо (передання звукової інформації за допомогою електромагнітних хвиль) і телебачення (передання звукової і відеоінформації також за допомогою електромагнітних хвиль; для радіо і телебачення обов'язковим є використання відповідного приймача).
Завдяки використанню цих комунікаційних засобів виникли три підсистеми ЗМІ: преса, радіо і телебачення, кожна з яких складається з величезної кількості каналів — окремих газет, журналів, альманахів, книжкової продукції, програм радіо і телебачення, здатних поширюватися як по всьому світу, так і в невеликих регіонах (областях, районах, округах). Кожна підсистема виконує відповідно функції журналістики на основі певних специфічних особливостей.
Преса (газети, тижневики, журнали, альманахи, книжки) дістала особливе місце в системі ЗМІ. Продукція, що вийшла з-під друкарського верстата, несе інформацію у вигляді надрукованого буквеного тексту, фотографій, малюнків, плакатів, схем, графіків та інших зображально-графічних форм, які читач-глядач сприймає без допомоги яких-небудь додаткових засобів (натомість для отримання радіотелевізійної інформації потрібні телевізор, радіоприймач, магнітофон і т. ін.). Друковані видання легко мати «при собі» і звертатися до «вилучення» інформації у зручний час, не заважаючи оточуючим, і за обставин, що не дозволяють або заваэка-ють слухати радіо чи дивитися телепередачі (в поїзді, метро, автобусі, літаку і т. ін.).
►► Функції ЗМІ
Розгляд і аналіз функцій будь-якої системи соціальної діяльності — найважливіший момент її теорії.
Це пов'язано з тим, що процеси, які відбуваються в кожній системі соціальної діяльності, визначаються, зрештою, тим, що вона здійснює певну функцію в більш широкому загалі.
Взагалі, ЗМІ виконує величезну кількість функцій в абсолютно різних сферах.
-
Комунікативна — функція спілкування, налагодження контакту.
-
Організаторська — у ній найбільш наочно проявляється роль журналістики як «четвертої влади» в суспільстві.
-
Ідеологічна (соціально-орієнтаційна), пов'язана з прагненням здійснювати глибокий вплив на світоглядні основи та ціннісні орієнтації аудиторії, на самосвідомість людей, їх ідеали та прагнення, включаючи мотивацію поведінкових актів.
-
Культурно-освітня, яка полягає в тому, щоб, будучи одним з інститутів культури суспільства й беручи участь у пропаганді та поширенні в житті суспільства високих культурних цінностей, виховувати людей на зразках загальносвітової культури, тим самим сприяючи всебічному розвитку людини.
-
Рекламно-довідкова, пов'язана із задоволенням утилітарних запитів у зв'язку зі світом захоплень різних верств аудиторії (сад, город, туризм, колекціонування, шахи іт.д.іт.п.).
-
Рекреативна (розваги, зняття напруги, отримання задоволення).
У кожній з цих сфер ЗМІ виконують свої соціальні ролі: • виробничо-економічну,
-
регулювальну,
-
духовно-ідеологічну,
-
інформаційно-комунікативну.
Так, в економічній галузі вона стає елементом системи виробництва, набуває якості товару. У соціальному вимірі головним є збір, накопичення, зберігання, переробка та розповсюдження інформації.
У духовній сфері преса виконує пізнавальну, освітню, виховну функції, властиві всім ідеологічним інститутам.
Генеральним суб'єктом по відношенню до журналістики є суспільство. На задоволення потреб усього суспільства спрямовані функції інтеграції пізнання, що виконує журналістика. Окремі соціальні структури як суб'єкти своїми потребами в завоюванні й утриманні влади визначають такі функції журналістики, як пропаганда, агітація, організація. Особистість визначає функції орієнтації, морально-психологічного задоволення.
Для такого специфічного виду соціальних суб'єктів, як журналісти, журналістика виконує службово-професійну і творчу функції.
Однак викликає сумнів власне розподіл суб'єктів, оскільки журналіст може виконувати не тільки творчу і професійні функції, але також використовувати пресу у своїх власних інтересах.
►► ЗМІ та політика. ЗМІ як засіб формування громадської думки
ЗМІ відіграють у політичному житті суспільства істотну роль, безпосередньо стосуючись його життєдіяльності і виконуючи репродуктивну (відображають політику через радіо, телебачення і пресу) і продуктивну (творить) функції, тому вони тією ж мірою, що і творці політики, несуть відповідальність за те, що відбувається в суспільстві.
Об'єднання націй у сильні централізовані держави часто виявлялося можливим завдяки появі преси, яка створила новий вид соціальної спільноти — публіку окремо взятої газети. Члени цієї агрегації розділені відстанями, але об'єднані споживаною інформацією. Преса прискорила і поставила на «потік» вироблення єдиних символів і значень у національному масштабі. Сьогодні ЗМІ не тільки безупинно відтворюють цей процес, але й виводять його на глобальний рівень. Хоча мас-медіа покликані вирішувати певні завдання в політичній системі та суспільстві, у реальному житті вони досить самостійні, мають цілі, які часто різняться від потреб суспільства і використовують для їх досягнення різні методи.
Політичний вплив ЗМІ здійснюють через вплив на розум і почуття людини.
У демократичних державах явно переважає раціональна модель масових комунікацій, розрахована на переконання людей за допомогою інформування та аргументації, побудованою згідно із законами логіки. Ця модель відповідає сформованому там типу менталітету і політичної культури людей. Вона пропонує змагальність різних ЗМІ в боротьбі за увагу і довіру аудиторії. У цих державах законом заборонено використання ЗМІ для розпалювання расової, національної, класової та релігійної ненависті і ворожнечі, проте в них різні політичні сили для пропаганди своїх ідей і цінностей широко застосовують методи переважно емоційного впливу, що особливо яскраво проявляється в періоди виборчих кампаній і нерідко може затьмарити раціональні доводи та аргументи. Цим широко користуються тоталітарні, авторитарні і особливо етнокра-тичні режими, насичуючи свою політичну пропаганду емоційним змістом. Тут ЗМІ широко використовують методи психологічного навіювання, засновані на страху і вірі, для розпалювання фанатизму, недовіри або ненависті до політичних опонентів, осіб інших національностей і всіх неугодних.
Незважаючи на важливість емоційного впливу, все ж таки головний вплив на політику ЗМІ здійснюють через інформаційний процес. Основними етапами цього процесу є одержання, відбір, препарування, коментування відомостей. Від того, яку інформацію, в якій формі і з якими коментарями отримують суб'єкти політики, багато в чому залежать їх подальші дії. Вони не тільки відбирають відомості, які поставляють інформаційні агентства, але і самі видобувають і оформляють їх, а також виступають їх коментаторами і поширювачами. Потік інформації в сучасному світі настільки різноманітний і суперечливий, що самостійно розібратися в ньому не в змозі ні окрема людина, ні навіть група фахівців. Тому відбір найбільш важливої інформації та її подання у доступній масової аудиторії формі і коментування — важливе завдання всієї системи ЗМІ. Інформованість громадян, у тому числі політиків, прямо залежить від того, як, з якими цілями і за якими критеріями відбирається інформація, наскільки глибоко вона відображає реальні факти після її препарування та редукції, здійснених газетами, радіо, телебаченням, а також від способу і форм подання інформації.
Роль ЗМІ в політиці не можна оцінювати однозначно. Вони являють собою складний багатогранний інститут, що складається
з безлічі органів і елементів, які забезпечують інформування населення про те, що відбувається в кожній конкретній країні і в усьому світі.