- •Тема II. Соціалізація особистості
- •Тема III. Стереотипи та упередження
- •Тема IV. Конфлікти
- •ТемаV. Соціум (суспільство людей)
- •Тема VI. Соціальна мобільність
- •Тема VII. Права, свободи та відповідальність
- •Організаційний момент уроку
- •Вивчення нового матеріалу
- •Закріплення вивченого матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема II. Соціалізація особистості урок 2
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •Основні задачі
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема III. Стереотипи та упередження урок 4
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу ►► Стереотипи
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема IV. Конфлікти урок 5
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Актуалізація опорних знань
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема V. Соціум (суспільство людей) урок 6
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема VI. Соціальна мобільність урок 7
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема VII. Права, свободи та відповідальність урок 8
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема VIII. Громадянське суспільство урок 9
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •II. Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема IX. Політичні інститути і процеси урок 10
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема X. Демократія урок 11
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •V. Підсумок уроку
- •VI. Домашнє завдання
- •Тема XI. Засоби масової інформації урок 13
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема XII. Нація урок 14
- •IV. Підсумок уроку
- •Тема XIII. Полікультурність урок 15
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу ►► Поняття «культура»
- •IV. Підсумок уроку
- •Тема XIV. Україна і світ урок 16
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Основна частина уроку
- •III. Підсумок уроку
- •Підсумки уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема II. Соціалізація особистості урок 2
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •IV. Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема III. Стереотипи та упередження урок 5
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу ►► Стереотипи
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема IV. Конфлікти урок 7
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підбиття підсумків
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Домашнє завдання
- •Тема V. Соціум (суспільство людей)
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумки уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема VI. Соціальна мобільність урок 12
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема VII. Права, свободи та відповідальність уроки 13-14
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема VIII. Громадянське суспільство уроки 15-16
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема IX. Політика в житті суспільства урок 17
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема X. Демократія уроки 20-21
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема XI. Засоби масової інформації
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема XII. Нація уроки 26-27
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •Тема XIII. Полікультурність уроки 28-29
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Актуалізація опорних знань
- •Вивчення нового матеріалу ►► Поняття «культура»
- •V. Підсумок уроку
- •Тема XIV. Україна і світ уроки 30-31
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •VI. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Організаційна частина уроку
- •Мотивація навчальної діяльності учнів
- •Вивчення нового матеріалу
- •Організаційний момент уроку
- •Основна частина уроку
- •IV. Підсумок уроку
- •11 Клас.
IV. Підсумок уроку
Завдання
-
Уявіть, що ви присутні на засіданні дискусійного клубу, який обговорює проблему нерівності. На обговорення було винесено думку сучасного англійського політолога: «Уся історія людства засвідчує, що нерівність необхідна для досягнення якогось ідеалу людської досконалості, як індивідуального, так і колективного».
Клас ділиться на дві групи «критиків» і «прихильників», кожна з яких має обговорити проблему нерівномірного розподілу багатства між людьми, навести аргументи на захист своєї позиції.
Запитання
-
Чи треба позбавлятися нерівності?
-
Чи треба цього прагнути?
Висловіть свою думку, підкріпивши її аргументами.
Отже, людство з давніх часів замислювалося над цими проблемами. І шляхи їх розв'язання не були однозначними.
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Тема VI. Соціальна мобільність урок 7
Поняття соціальної мобільності. Спілкування та співпраця як перспектива розвитку соціуму
Мета: ознайомити учнів з основними функціями та завданнями соціальної мобільності як невід'ємної частини культури сучасного, демократичного суспільства; продовжити формування умінь і навичок аналітичної роботи учнів з джерелами інформації; сприяти виробленню навичок дослідницької роботи; сприяти соціальній адаптації учнів, розкриваючи роль професії як «соціального ліфта».
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
-
Організаційний момент уроку
Повідомлення теми та мети уроку.
-
Мотивація навчальної діяльності
Бесіда
-
«Все наше життя — це рух вперед, до мети». Як ви розумієте ці слова?
-
А які цілі перед собою ставите ви?
-
Кожен з вас хоче бути успішним. Як же цього домогтися?
-
Вивчення нового матеріалу
Мабуть, повністю готових рецептів успіху немає, але сьогодні на уроці ми з вами спробуємо відповісти на дуже важливі питання.
-
Що допомагає людині посісти більш високу соціальну позицію в суспільстві?
-
Як знайти своє покликання, стати успішним?
У вас на партах є аркуші, на яких ви протягом уроку спробуєте записати умови успішності для себе.
Характеризуючи будь-яке суспільство, ми звертаємо увагу на форми об'єднання людей: це групи, спільноти, які складають дуже важливу, соціальну сферу.
Запитання
-
Яка наука вивчає соціальну сферу життя суспільства?
-
Що означає поняття « соціальна диференціація » ?
-
Соціальне розшарування властиве будь-якому суспільству?
-
Якими бувають види соціальної диференціації?
-
Чи можна усунути соціальну диференціацію?
Учитель називає теорії щодо усунення соціальної диференціації.
-
Марксизм — усунення соціальної нерівності за допомогою зміни економічної системи.
-
Інша точка зору — розшарування зла, якого не можна уникнути, з ним необхідно змиритися.
-
Ще одна позиція: нерівність — позитивне явище. Воно спонукає людей прагнути вдосконалення суспільних відносин. Соціальна однорідність — загибель суспільства.
Запитання
-
Яка з наведених точок зору імпонує вам більше?
-
Як ви розумієте соціальну рівність?
Таким чином, соціальна рівність — це рівність перед законом, рівність прав і можливостей.
Разом з тим рівність можливостей не передбачає рівних результатів. Документи ООН передбачають завдання створити рівні можливості для забезпечення добробуту нинішніх і майбутніх поколінь.
Бесіда
-
Що є елементами соціальної структури суспільства? (Класи, страти)
-
Назвіть критерії, покладені в основу поділу суспільства на страти.
-
А чи можлива зміна свого місця в суспільстві?
-
Яким чином це відбувається?
-
Чи завжди суспільство створює можливості, щоб людина мала змогу перейти з однієї соціальної групи до іншої?
►► Соціальна мобільність
Таланти народжуються в усіх соціальних верствах і класах. Якщо не існує бар'єрів для соціального руху, можна передбачити велику соціальну мобільність, коли деякі люди швидко досягають високого соціального статусу. Усі переміщення людини або соціальної групи становлять процес соціальної мобільності.
Соціальна мобільність — це зміна місця, яке посідають людина або група людей у соціальній структурі.
Одним із перших визначення соціальної мобільності дав відомий соціолог Пітірім Сорокін.
Соціальна мобільність — це будь-який перехід індивіда, групи або соціального об'єкта, або цінності, створеної або модифікованої завдяки діяльності, від однієї соціальної позиції до іншої, в результаті чого соціальне становище індивіда або групи змінюється.
Розрізняють декілька типів соціальної мобільності:
1. Вертикальна мобільність — сукупність взаємодій, які сприяють переходу індивіда з одного соціального шару в іншій. Графічно вертикальну мобільність позначають і.
2. Горизонтальна — перехід індивіда від однієї соціальної позиції до іншої, що перебуває на тому самому рівні (наприклад, зміна місця проживання, перехід з однієї сім'ї в іншу, з однієї релігійної групи в іншу). В усіх випадках індивід не змінює соціального шару, до якого належить. Графічно горизонтальну мобільність позначають —►.
Одним із прикладів вертикальної соціальної мобільності може бути життя і творчість знаменитої французької співачки Едіт Шаф. її народження було насмішкою: мати співачка народила її просто на тротуарі, поки батько шукав візника. Першою пелюшкою майбутньої зірки Едіт Джованні Гасьон — таке справжнє ім'я Едіт Пі-аф — стала шинель поліцейського. її виховувала бабуся, що мала пристрасть до алкоголю. Із 8 років Едіт стала допомагати батькові, виступаючи на вулиці. Вона пізнала все: голод, злидні, презирство, смерть малолітньої дочки... Проте не розгубила свій талант, змогла вийти на сцену, навчилася співати під акомпанемент, створила свій репертуар і... стала знаменитою. На сцену Едіт завжди виходила в чорній сукні, і на фоні плаття її руки, чудові, витончені, які вона піднімала під час співу, пурхали наче метелики. Публіка захоплювалася нею — до Піаф прийшли гроші і слава. Едіт зуміла із
найнижчих верств суспільства переміститися нагору. Але це аж ніяк не казка про попелюшку. Співачці довелося виявити силу волі, твердість характеру. Вона багато працювала, щоб досягти успіху.
Отже, суспільство може підвищувати статус одних індивідів і знижувати статус інших.
Завдання
Зобразіть графічно у зошиті вертикальну та горизонтальну мобільність за такими позиціями:
а) зміна професії: робітник став інженером (І);
б) переїзд з одного міста в інше без зміни професії (—►);
в) підвищення кваліфікації в рамках однієї професії, наприклад, інженер — провідний інженер (І);
г) підвищення рівня освіти (технік, здобувши вищу освіту, став начальником цеху) (І);
д) пониження в посаді (І).
Шляхи, якими відбувається переміщення людей з одних соціальних груп до інших, називають каналами соціальної мобільності, чи соціальними ліфтами.
Прикладами можуть бути: армійська служба, здобуття освіти, оволодіння професією, укладання шлюбу, придбання власності.
Надзвичайно актуальним сьогодні для вас може стати роль майбутньої професії як «соціального ліфта». Вибравши гуманітарний профіль, ви вже визначаєте, що ваша професія буде у сфері взаємин л юдина-людина. Вивчаючи тему соціальної мобільності, можна замислитись над тим, чи користується попитом обрана вами професія в нашому місті, чи ви будете пропонувати свої професійні здібності на ринку праці в іншому місті або регіоні.
Соціальна мобільність залежить від структури суспільства і від самого індивіда.
Приклади «закритого» суспільства з низькою соціальною мобільністю — патріархальне, традиційне суспільство, касти в Індії та деяких країнах Африки, замкнені групи, обмежений доступ до статусної групи.
Індустріальне, «відкрите» суспільство характеризується високою соціальною мобільністю. У такому суспільстві немає заборон на професії, шлюби, зміну місця проживання.
Соціальна мобільність в межах одного суспільства на окремих етапах його розвитку (революції, війни, реформи) може бути різною.
Запитання
— Що в соціальній мобільності залежить безпосередньо від людини?
Перевірка завдання, отриманого учнями на початку уроку
Скласти умови успішності для себе.
►► Соціальна комунікація
Соціальна комунікація (англ. зосіаі соттипіса-ііоп) — це обмін між людьми або іншими соціальними суб'єктами цілісними знаковими повідомленнями, у яких відображені інформація, знання, ідеї, емоції тощо.
Цей обмін зумовлений цілим рядом соціально значущих оцінок, конкретних ситуацій, комунікативних сфер і норм спілкування, прийнятих у даному суспільстві.
Можна виділити декілька основних підходів до розуміння сутності соціальної комунікації в сучасній науці. Зокрема, комунікація розглядається як:
-
механізм, завдяки якому забезпечується існування та розвиток людських відносин, який включає в себе всі розумові символи, засоби їх передачі у просторі та збереження у часі (Чарльз Кулі);
-
обмін інформацією між складними динамічними системами та їх частинами, які здатні приймати інформацію, накопичувати її та перетворювати (Аркадій Урсул);
-
інформаційний зв'язок суб'єкта з тим чи іншим об'єктом (Моисей Каган);
-
спосіб діяльності, який полегшує взаємне пристосування людей (Тамотсу Шибу шані);
-
акт передання інформації від мозку однієї людини до мозку іншої (Пол Сміт, Кріс Беррі,Алан Пулфорд);
-
специфічний обмін інформацією, процес передання емоційного та інтелектуального змісту (Андрій Звєрінцев, Альвіна Панфі-лова).
Виділяють три основні (базові) функції соціальної комунікації.
-
Інформаційна функція означає, що завдяки соціальній комунікації в суспільстві передається інформація про предмети, їх властивості, явища, дії та процеси.
-
Експресивна функція визначає здатність соціальної комунікації передавати оціночну інформацію про предмети або явища.
-
Прагматична функція означає, що соціальна комунікація є засобом, який спонукає людину до певної дії та реакції.
Комунікація походить від лат. соттпипісаііо — єдність, передання, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом сопгтипісо — роблю спільним, повідомляю, з'єдную.
Поняття «комунікація» може вживатись у декількох значеннях:
-
соціальна комунікація, спілкування між людьми та іншими соціальними суб'єктами;
-
телекомунікації, або зв'язок за допомогою технічних засобів;
-
певна система, за допомогою якої забезпечують сполучення між віддаленими об'єктами, наприклад: підземні комунікації, транспортні комунікації, каналізаційні комунікації тощо.
Комунікативність (лат. соттипісаііо — зв'язок, повідомлення) — сукупність істотних, відносно стійких властивостей особистості, що сприяють успішному прийому, розумінню, засвоєнню, використанню й передаванню інформації.