Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
прол.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
16.12.2018
Размер:
467.39 Кб
Скачать
  1. Організаційний момент уроку

  2. Мотивація навчальної діяльності

Завдання

Заповнити пропуски в тексті.

Нині чинна в Україні Конституція була прийнята . Спосіб

прийняття нині чинної Конституції . Державна влада в Україні

поділяється на три гілки .

Громадяни України мають право обирати з років.

Головою держави в Україні є . Його обирають строком на

року.

Результати роботи визначаються в процесі взаємоперевірки.

Бесіда

  1. Що таке політика?

  2. Яким чином може взяти участь у політиці пересічний громадя­нин України?

Аргументуйте свої відповіді.

  1. Вивчення нового матеріалу

►► Політика як суспільне явище

Запитання

— Яке із запропонованих висловлювань ви вважаєте найбільш правильним?

  • Політика — це мистецтво можливого.

  • Політика — це мистецтво управляти державою.

  • Політика — це діяльність, пов'язана з відносинами між соці­альними групами з приводу завоювання, утримання і викорис­тання державної влади. У центрі політичної діяльності пере­бувають питання регулювання відносин всередині держави та міждержавних відносин.

  • Політика — це одна зі сфер суспільного життя, пов'язана з ді­яльністю держави, управлінням суспільними справами та ви­користанням публічної влади.

  • Політика — це визначення стратегії політичного курсу, лінії ді­яльності.

  • Політика — це комплекс дій, заснованих на хитрощах, обереж­ності якого-небудь суб'єкта або використанні ним маніпуляції, обману чи інших подібних прийомів та способів діяльності за­ради досягнення якихось вигод.

СТРУКТУРА ПОЛІТИКИ

Політичні відносини

Політичні організації

Політична свідомість

Отже, головна функція політики — регулятивна. Політика регулює різні сфери суспільного життя; відповідно виділяють політику:

  • економічну;

  • соціальну;

  • національну;

  • військову і т. ін.

За галуззю розподілу функції політики діляться на внутрішню і зовнішню.

За масштабом спільнот, на які впливають політичні рішення, розрізняють політику:

  • локальну;

  • регіональну;

  • міждержавну;

  • світову.

Завдання

— Яка це політика?

  • Рішення міської Ради народних депутатів.

  • Указ Президента України.

  • Постанова губернатора Донецької області.

  • Національний проект «Освіта».

Суб'єктами політики називають всіх, хто так чи інакше бере участь у політичному житті. Це можуть бути громадяни, партія, організація, клас, держава, етнос і т. ін.

Давньогрецький філософ Арістотель у своїй книзі «Політика» писав: «Людина за своєю природою є істотою політичною, через що навіть ті люди, які анітрохи не потребують взаємодопомоги, несві­домо прагнуть спільного проживання».

Але, будучи істотами політичними, люди виявляють різний ступінь політичної активності.

Політологи вважають, що лише 10-20 % людей справді полі­тично активні, 80-90 % — байдужі, їх називають глядачами по­літичного театру.

Завдання

— Поміркуйте, у які моменти історії з'являється більше акто­рів політичного театру, а в які переважають глядачі.

►► Політична система: сутність, структура, функції

Поняття «політична система» було введено в політологію в 50­60-х роках XX століття. Засновником системного підходу аналізу в політичній науці був американець Д. Істон.

Політична система — впорядкована, складна, бага­тогранна система державних і недержавних відносин соці­альних інститутів, що виконують певні політичні функції.

Вона покликана відображати різноманітні інтереси соціальних груп, які безпосередньо або через свої організації і рухи впливають на державну владу. Це поняття об'єднує різноманітні дії і взаємини володарюючих груп і підвладних, тих, що управляють, і керованих, панівних і підпорядкованих, теоретично узагальнює діяльність і взаємозв'язки організованих форм владовідносин — державних та інших інститутів і установ, а також політичних цінностей і норм, що регулюють політичне життя членів даного суспільства. У ме­жах окремих держав політичне життя найбільшою мірою виявляє себе як система, а політична система найбільш повно виявляє свою головну функцію — суспільної інтеграції. Тому поняття «політич­на система» застосовують для аналізу політичного життя в межах окремих держав. Коли йдеться про політичну систему суспільства, то мають на увазі саме окремі держави.

Вимоги

Рішення

У

Політична система

Підтримка

Дії

Виділяють такі функції політичної системи:

визначення цілей, задач, шляхів розвитку суспільства; розподіл матеріальних і духовних ресурсів; організація діяльності суспільства щодо досягнення поставле­них цілей;

розробка та впровадження в суспільстві різних норм пове­дінки;

забезпечення стабільності та безпеки в суспільстві; політична соціалізація особистості; контроль за виконанням політичних норм.

ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА

І

Політичні організації (інститути)

І

І

Органи дер­жавної влади

і

Політичні відносини

І

Класи; нації; соціальні групи

Політичні партії

І

Політичні і правові норми

ї

Правові норми; корпоративні норми; політичні традиції

Суспільно-політичний рух та громадські організації

Політична культура

І

Політичні погляди; політичні теорії; політичні ідеї; політична свідомість

І

Норми моралі

Політичний режим

Демократичний

Авторитарний

Тоталітарний

►► Політична партія

Політична партія — це зареєстроване, згідно із Зако­ном України «Про політичні партії в Україні», добровільне об'єднання громадян — прихильників певної загальнона­ціональної програми суспільного розвитку, що має на меті сприяти формуванню і вираженню політичної волі грома­дян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Термін «партія» (лат. рагз/рагііз — частина, галузь, відділ) іс­нує ще з давньоримських часів, поняття «політична партія», як ми розуміємо його зараз, — витвір новітньої доби. Звичайно, різнома­нітні політичні групи, клуби та кліки такі ж старі, як і сама полі­тика, але політичні партії у сучасному їх значенні тісно пов'язані зі становленням і розвитком представницької демократії та основного

її елементу — парламентаризму як форми і методу організації та здійснення влади.

Функції партій:

  1. Представництво інтересів.

  2. Комунікативна функція.

  3. Формування і підбір політичних еліт та соціалізація.

  4. Розробка політики та здійснення політичного курсу.

  5. Функції соціальної інтеграції.

Ідеологічні типи політичних партій:

Термін «ідеологія» вперше виник на зламі ХУІІІ-ХІХ ст. у пра­цях французького економіста і філософа Дестют де Трасі для позна­чення «вчення, науки про ідею», котрі є основою для формування громадської думки, політичних поглядів, поведінки людей, а отже, і політики. У сучасному розумінні ідеологія — це система поглядів стосовно основних принципів організації суспільства, його ціннос­тей та місця в ній людини. Ідеологія складається з трьох елементів:

  • образу дійсності (того, що відбувається в конкретному суспіль­стві та поза ним);

  • аксіологічної системи (ієрархії цінностей);

  • практичних вказівок (методології діяльності для зміни або збе­реження існуючого стану справ у суспільстві).

Політичними ідеологіями називають «політичні концепції», що стали ідеологіями, тобто відіграють інтегрувальну роль стосовно політичних рухів і зміщують наголоси від концептів до цінностей. Кожна з політичних ідеологій має одну (іноді декілька) централь­ну цінність — Бога, людину, націю, клас, людство, порядок, безпе­ку, свободу тощо. Найбільш впливовими політичними ідеологіями є лібералізм, консерватизм, соціал-демократія (або соціалізм), ко­мунізм, націоналізм, фашизм. Кожна із цих ідеологій має широке теоретичне підґрунтя. У процесі ж історичного розвитку виникали нові синтетичні їх різновиди, що поєднували особливості як близь­ких, дотичних, так і, на перший погляд, несумісних політико-ідео-логічних платформ:

  • комунізм;

  • соціал-демократія, або демократичний соціалізм;

  • лібералізм;

  • консерватизм;

  • націоналізм;

  • фашизм;

  • неофашизм.