Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
прол.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
16.12.2018
Размер:
467.39 Кб
Скачать

VI. Підсумок уроку

Учитель. Особливості розташування України на міграційній карті полягає в тому, що вона одночасно належить до трьох груп країн: тих, звідки міграція відбувається, через яку проходить тран­зит, а також тих, куди вона прямує. Кількість населення, як ми переконались, формується за рахунок міграційних процесів. Масо­ва міграція і еміграція змінюють як демографічну, так і соціальну структуру населення.

V. Домашнє завдання

  1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

  2. Що б ви запропонували, аби зменшити еміграційні процеси в Україні?

  3. Підготувати проекти за темами:

  • «Особливості формування української культури протягом історії».

  • «Видатні українці та їх внесок у світову культуру».

  • «Видатні українці та їх внесок у світову науку».

  • « Українська діаспора у світі ».

  • « Мислителі української діаспори ».

УРОК 33

Внесок українців у світову науку і культуру. Українська діаспора у світі

Мета: актуалізувати знання учнів з історії розвитку культури України; виховувати свідоме ставлення учнів до духовних надбань свого народу, повагу до національної та світової культури; вихо­вувати культуру особистості; вдосконалювати вміння із захисту учнівських проектів.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

  1. Організаційна частина уроку

  2. Мотивація навчальної діяльності учнів

Бесіда

  1. Назвіть найбільш важливі, на ваш розсуд, досягнення україн­ського народу в галузі науки і культури?

  2. Які чинники впливали на розвиток української науки і куль­тури?

  3. Яких відомих діячів української науки і культури ви можете назвати?

  1. Вивчення нового матеріалу

Для української національної культури основоположною і ба­зовою є народна культура, на основі якої поступово сформували­ся професійні наука, література, мистецтво. Своєрідність україн­ської культури визначили також географічні умови, особливості історичного шляху, а також взаємодія з культурою інших етносів. Важливим історичним етапом розвитку культури стало прийняття Київською Руссю у X ст. християнства.

Труднощі, що виникали на історичному шляху України (монголо-татарське завоювання в XIII ст., польсько-литовська екс­пансія в XIV—XVI ст., залежність від Російської та Австрійської імперій в XIX—XX ст.), були тим базовим чинником народної культури, що вплинув на формування вітчизняної традиції. Це бу­ло зумовлене тим, що в українців була відсутня національна куль­турна еліта, оскільки, починаючи з XVI ст., феодально-боярська знать прийнявши католицизм, долучилась до польської культури, а з кінця XVIII ст. козацька старшина у переважній більшості була зрусифікована.

Справжніми творцями і носіями культури увесь цей час зали­шались духовенство, козаки, ремісники селяни.

Українська культура тривалий час розвивалась як народна: у ній значне місце посідали фольклор, народні традиції, які зумо­вили її особливу чарівність і колорит. Особливо яскраво це вияви­лося в мистецтві — народних думах, піснях, танцях, декоративно-прикладному мистецтві. Саме завдяки збереженню і продовженню традицій, корені яких сягають культури Київської Русі, став мож­ливим розквіт української культури XVI—XVII ст. і культурне від­родження XIX ст.

Проте мали місце і негативні наслідки такого розвитку україн­ської національної культури. Протягом тривалого часу чимало та­лановитих людей, що народилися і виросли в Україні, згодом зали­шали її і пов'язували своє подальше життя і творчість з російською, польською та іншими культурами. Разом з тим самобутня і старо­винна система освіти, яка досягла свого розквіту за доби Козаччи­ни і забезпечила практично суцільну грамотність населення; давні традиції книгописання; орієнтація на провідні центри Європи, зо­крема на візантійську культурну традицію; роль України-Руси як центру християнства у східнослов'янському світі, як центру наук і вищої освіти; меценатство та державна підтримка культури ря­дом визначних державників — Костянтином Острозьким, Петром Конашевичем-Сагайдачним, Іваном Мазепою та ін. — все це дозво­лило піднести українську культуру до рівня світового явища, ство­рити ряд класичних шедеврів у галузі друкарства, архітектури, лі­тератури, досягти значних успіхів у науці.

Відомий дослідник української культури Іван Огієнко зазна­чав, що українській культурі від самого початку були притаман­ні відкритість світу, відсутність ксенофобії і гуманізм. Говорячи про гуманістичну суть української культури, необхідно зазначити, що творча спадщина Григорія Сковороди, Феофана Прокопови-ча, Пантелеймона Куліша, Тараса Шевченка була спрямована на розв'язання таких питань, як сутність та умови людського щастя, сенс людського існування. На відміну від суспільної думки інших європейських країн, де проблеми бідності, хвороб і безкультур'я намагались подолати шляхом запровадження досягнень техніч­ного прогресу, зростання продуктивності праці, соціальних екс­периментів, українські мислителі закликали до іншого. «Сродна праця» і самопізнання, свобода, заради якої не шкода втратити благополуччя, обмежити життєві потреби, віддавати перевагу ду­ховного над матеріальним — ось ті шляхи і рецепти щастя, які про­пагували провідні українські мислителі. Ці погляди згодом зна­йшли відображення у європейському екзистенціалізмі, а в наш час вони набули особливого значення для усього людства.

Український народ має багату і бурхливу історію. За тяжких, складних умов йому доводилось захищати свою волю від ворогів, виявляти витривалість в умовах поневолення. Ця боротьба вихова­ла в українців найяскравішу, найхарактернішу рису — волелюб­ність. Тому й не дивно, що саме цей народ наприкінці XVI ст. ство­рив Запорізьку Січ, яка стала найміцнішим бастіоном демократії та свободи не тільки для себе, але й для сусідніх народів. Тому

і всю творчість народу пронизує тема боротьби за волю і незалеж­ність. Свої волелюбні прагненя й творчу вдачу українці відтворили у фольклорі, витворах ужиткового прикладного мистецтва (карти­нах, вишивці тощо).

Виступи учнів із захистом проектів

  1. «Особливості формування української культури протягом іс­торії».

  2. «Видатні українці та їх внесок у світову культуру».

  3. «Видатні українці та їх внесок у світову науку».

  4. « Українська діаспора у світі ».

  5. « Мислителі української діаспори »

Обговорення проектів. Рецензування. IV. Домашнє завдання

  1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

  2. Підготуватися до «круглого столу» за темою «Я — член сім'ї, громадянин держави, громадянин планети Земля».

УРОК 34

Я — член сім'ї, громадянин держави, громадянин планети Земля

Мета: прищеплювати почуття патріотизму та відповідальності за свою Батьківщину; виховувати почуття поваги і любові до дер­жавних символів, до культури і традицій народів, що проживають на території України, почуття толерантності та патріотизму.

Тип уроку: систематизації та узагальнення.

Форма проведення уроку: «круглий стіл».

ХІД УРОКУ