- •Тема II. Соціалізація особистості
- •Тема III. Стереотипи та упередження
- •Тема IV. Конфлікти
- •ТемаV. Соціум (суспільство людей)
- •Тема VI. Соціальна мобільність
- •Тема VII. Права, свободи та відповідальність
- •Організаційний момент уроку
- •Вивчення нового матеріалу
- •Закріплення вивченого матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема II. Соціалізація особистості урок 2
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •Основні задачі
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема III. Стереотипи та упередження урок 4
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу ►► Стереотипи
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема IV. Конфлікти урок 5
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Актуалізація опорних знань
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема V. Соціум (суспільство людей) урок 6
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема VI. Соціальна мобільність урок 7
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема VII. Права, свободи та відповідальність урок 8
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема VIII. Громадянське суспільство урок 9
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •II. Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема IX. Політичні інститути і процеси урок 10
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема X. Демократія урок 11
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •V. Підсумок уроку
- •VI. Домашнє завдання
- •Тема XI. Засоби масової інформації урок 13
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема XII. Нація урок 14
- •IV. Підсумок уроку
- •Тема XIII. Полікультурність урок 15
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу ►► Поняття «культура»
- •IV. Підсумок уроку
- •Тема XIV. Україна і світ урок 16
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Основна частина уроку
- •III. Підсумок уроку
- •Підсумки уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема II. Соціалізація особистості урок 2
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •IV. Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема III. Стереотипи та упередження урок 5
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу ►► Стереотипи
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема IV. Конфлікти урок 7
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підбиття підсумків
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Домашнє завдання
- •Тема V. Соціум (суспільство людей)
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумки уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема VI. Соціальна мобільність урок 12
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема VII. Права, свободи та відповідальність уроки 13-14
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема VIII. Громадянське суспільство уроки 15-16
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема IX. Політика в житті суспільства урок 17
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема X. Демократія уроки 20-21
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Тема XI. Засоби масової інформації
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема XII. Нація уроки 26-27
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •Тема XIII. Полікультурність уроки 28-29
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Актуалізація опорних знань
- •Вивчення нового матеріалу ►► Поняття «культура»
- •V. Підсумок уроку
- •Тема XIV. Україна і світ уроки 30-31
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •VI. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Організаційна частина уроку
- •Мотивація навчальної діяльності учнів
- •Вивчення нового матеріалу
- •Організаційний момент уроку
- •Основна частина уроку
- •IV. Підсумок уроку
- •11 Клас.
-
Підсумок уроку
Бесіда
-
Як ви розумієте поняття політичної соціалізації?
-
Кого можна назвати політичним лідером?
-
Які риси повинні бути притаманні політичному лідеру?
-
Чим визначаються можливості врегулювання політичної поведінки?
-
Як впливають на хід історичного процесу соціальні групи?
-
У чому визначається роль політичних лідерів в історичному процесі?
-
Домашнє завдання
Підготуватися до захисту рефератів за темами:
-
« Еліти в політиці »;
-
«Політичний лідер: ідеал и реальність»;
-
« Видатні історичні особистості сучасності »;
-
«Видатні історичні особистості в історії України».
Тема X. Демократія уроки 20-21
Поняття демократії. Демократія як політичний режим
Мета: розкрити сутність демократичного політичного режиму; визначити основні компоненти та різновиди, проаналізувати рівень свободи особистості при демократичному політичному режимі; розвивати комунікативні здібності учнів, вміння аналізувати тексти навчальних посібників, виконувати завдання; виховувати творчі здібності та критичне мислення учнів.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Форма проведення уроку: лекція з елементами бесіди.
Епіграф до уроку: Демократія — це ім'я, яке дають народу, коли потребують його. Робер де Флер
ХІД УРОКУ
-
Організаційний момент уроку
-
Мотивація навчальної діяльності
Ще у VI ст. до н. е. у Стародавній Греції відбулася розмова між рабом і рабовласником: «Чи знаєш ти, раб, що я можу вчинити з тобою так, як захочу?». «Так, — відповів раб, — я обплутаний кайданами рабства, але думки мої не знають пут». Історія не зберегла імені рабовласника, а ось ім'я мудрого раба залишила — Езоп.
Запитання
— Що мав на увазі Езоп? Повідомлення теми та мети уроку.
-
Вивчення нового матеріалу
►► Історія виникнення демократії
Поняття демократія в дослівному перекладі означає «влада народу».
Запитання
-
Чи добре, коли всі керують?
-
Якщо в машині кожен намагатиметься виконати роль шофера, чи може це призвести до катастрофи?
Виникнення демократії, за загальноприйнятою у науці думкою, пов'язано з появою античного полісу. Поліс об'єднував у собі елемент цивільної самоврядної громади і був частиною міської структури з розвиненою приватною власністю. Батько історії Геродот (484-425 рр. до н. е.) був родоначальником поняття «демократія» і виділяв два основні принципи афінської демократії: свободу слова і рівність всіх громадян перед законом.
Фукідід (460-395 рр. до н. е.) записав відому «Промову на панахиді» афінського державного діяча Перікла, у якій той віддає шану загиблим у перший рік Пелопоннеської війни (між Афінами і Спартою) афінянам і говорить про особливості афінської демократії.
«...Наша конституція називає нашу державу демократією тому, що влада перебуває в руках народу, а не меншини. Коли йдеться про розв'язання приватних конфліктів, усі рівні перед законом; коли йдеться про те, щоб покласти на когось велику відповідальність перед суспільством, для нас важлива не приналежність людини до
певного класу, а її реальні здібності. І якщо людина здатна служити державі, вона не може бути позбавлена цієї можливості через свою бідність ...У нашому приватному житті ми вільні і терпимі, проте в суспільних відносинах ми дотримуємо закону.
Ми добровільно підкоряємося тим, кого ми обрали до органів управління, а також суворо дотримуємо законів, особливо законів, що захищають права пригноблених, і тих неписаних законів, порушувати які вважається ганьбою. Після роботи ми насолоджуємося всіма видами відпочинку, що приносять користь нашому духу. Круглий рік проводимо безліч різноманітних змагань і жертвоприношень; у наших домівках панують краса і гарний смак, які щодня дарують нам радість і допомагають забути про проблеми.
Наша любов до прекрасного не призводить нас до екстравагантності, а наша любов до духовного не робить нас більш піддатливими до впливу. Ми вважаємо, що багатство треба використовувати розумно, а не обирати його за об'єкт для вихваляння. У нашій країні кожного турбують не тільки свої власні проблеми, а й проблеми держави в цілому: навіть ті, хто опікується виключно своїми справами, прекрасно поінформовані в галузі політики — і в цьому наша особливість. Ми не вважаємо, що той, хто не цікавиться політикою, зайнятий своїми справами, ми вважаємо, що це взагалі не справа...»
Платон (427-347 рр. до н. е.) виділяв п'ять форм правління: аристократію (правління кращих, благородних); тимократію (правління честолюбних); олігархію (правління нечисленної групи сильних і заможних); тиранію (різновид монархії) і демократію (результат заколоту бідняків, що знищують виганяють багатих і знатних). Згодом він звів типологію до двох форм: монархії та демократії. На його думку, монархія небезпечна через надлишок влади, а демократія — надлишок свободи, тому треба дотримувати середини між цими крайнощами.
Арістотель (384-322 рр. до н. е.) виділяв «правильні» і «неправильні» форми державного устрою. До перших він відносив царську владу, аристократію і політику — змішаний державний устрій, а до других — тиранію, олігархію і демократію (він ставив знак рівності між демократією і охлократією — «владою натовпу»). Арістотель розробив головні принципи правильного демократичного правління: багаті і бідні беруть участь в управлінні на рівних умовах; обіймання посад обмежене майновим, хоча і невисоким цензом; обіймати посади мають право всі громадяни, за винятком
тих, кого було піддано судовому переслідуванню або атіміі (позбавлення громадянської честі); основою демократичного правління є панування закону.
Середньовіччя не внесло суттєвих змін у розуміння демократії. Лише наприкінці середніх віків виникла ідея поділу влади: законодавча має належати народу, а виконавча — монархові (Марсилій Падуанський, XIV ст.).
Новий час ознаменувався сплеском інтересу до поняття «демократія». Це поняття набуває форми вимог до обмеження державної влади щодо громадянина: свобода віросповідання (В. Пені), свобода особистості і власності (Ш. Монтеск'є), участь народу в державотворенні (Ж. Ж. Руссо), свобода торгівлі та промислової діяльності (А. Сміт), право на легальний і ненасильницький спротив владі (І. Кант), можливість революційної і бунтівної боротьби (І. Фіхте). Проте єдності в розумінні демократії не було і в цей період. Англійський філософ Дж. Мілль вбачав у ній тиранію більшості. Американський президент А. Лінкольн вважав її правлінням, що походить від народу, здійснюваним народом і для народу.
У. Черчілль говорив: «У демократії багато недоліків, але поки що не знайдено нічого кращого».
►► Демократичний політичний режим
У сучасній політології виділяють три політичні режими: демократичний, авторитарний, тоталітарний.
Політичний режим — це система методів, способів і засобів здійснення політичної влади.
Демократія (від грецьк. оіетоз — народ + кгаіоз — влада) — політичний режим, заснований на визнанні верховенства законів і народовладдя.
Гасло демократичного політичного режиму: «Дозволено все, що не заборонено законом».
Характерні ознаки режиму:
-
народ — джерело влади;
-
поділ влади (законодавча, виконавча, судова);
-
правова держава; права особистості закріплені законом і гарантовані; громадянське суспільство;
-
демократичні вибори до органів державної влади;
-
політичний плюралізм;
-
конкурентна багатопартійна система;
-
легальна опозиція;
-
ЗМІ вільні від цензури;
-
дії армії і спецслужб регулюються й обмежені законом; підтримання правопорядку — функції міліції та суду;
-
відсутність офіційної ідеології;
-
церква відокремлена від держави.