Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
прол.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
16.12.2018
Размер:
467.39 Кб
Скачать

IV. Підсумок уроку

Якщо розглянути сучасне громадянське суспільство в промис­лово розвинених країнах світу, то на перший погляд видається, що це суспільство складається з величезного числа самостійно діючих груп людей, які мають різну спрямованість. Так, структура грома­дянського суспільства США є розгалуженою мережею різних до­бровільних асоціацій громадян, лобістських груп, муніципальних комун, добродійних фундацій, клубів за інтересами, творчих і коо­перативних об'єднань, спортивних й інших товариств, релігійних, суспільно-політичних та інших організацій і союзів. Ці самостійні, незалежні від держави суспільно-політичні інститути часом проти­стоять один одному, борючись за довір'я громадян, гостро критику­ють і викривають соціальне зло в політиці, економіці, моральності, в суспільному житті і на виробництві. В Україні сьогодні відбува­ється поступовий процес становлення громадянського суспільства, який ще не завершено. Численні міністерства, відомства, комітети, підкомітети комісії тощо поки що демонструють неспроможність вивести країну із системної кризи, а тому зрозумілим є динамічний процес відчуження громадян від держави, влади і політики. За ви­сновками вітчизняних політологів і соціологів, Україна є лідером серед постсоціалістичних європейських держав за рівнем недові­ри, що виявляє населення владним структурам. Нерозвиненість громадянського суспільства в Україні простежується у загрозливо низькому рівні залученості громадян до організованої громадсько-політичної діяльності і дуже низькому рівні політичної ефектив­ності (оцінювання суб'єктом особистої спроможності впливати на політичні події та рішення), що пов'язано з недостатнім розвитком

правової системи у державі і правової свідомості у людей. Для становлення громадянського суспільства в Україні необхідною є реструктуризація українського суспільства. До тенденцій транс­формації соціальної структури нашої держави можна віднести фак­тичну відсутність середнього класу й значний поступ у його фор­муванні, люмпенізацію численних верств населення, появу нових власників, поляризацію багатства і бідності, збереження старою номенклатурою своїх позицій. Понад 85 % населення України, чиє становище визначають як нижче від середнього класу, існує в умо­вах крайньої невпевненості. Чинниками формування в Україні гро­мадянського суспільства є вільні та альтернативні політичні вибо­ри, референдуми, незалежні (насамперед від органів влади) засоби масової інформації, розвиток місцевого самоврядування, політичні партії, спроможні репрезентувати групові інтереси, наявність рин­кових відносин та економічного плюралізму.

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Тема IX. Політичні інститути і процеси урок 10

Політика як суспільне явище.

Політична система: сутність, структура, функції

Мета: визначити сутність понять «політика», «політична сис­тема», «політична партія», «політична еліта», «політичне лідер­ство» ; з'ясувати, що є об'єктом і суб'єктом політики; ознайомитися зі структурою та функціями політичної системи; пояснити учням, хто може виступати в ролі суб'єктів політичного життя; сформува­ти навички активної поведінки.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ