Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
прол.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
16.12.2018
Размер:
467.39 Кб
Скачать
  1. Підсумок уроку

Запитання

— Чи змінилася ваша думка про конфлікт?

Психологи пропонують безліч варіантів виходу зі стресу або розслаблення. Один з них — подивитися на палаючу свічку і роз­слабитися.

Проживаючи життя, ми знову і знову потрапляємо в конфлікто-генні зони, але ми не повинні лякатися цих об'єктивних обставин. Нам необхідно розв'язувати конфлікти так, щоб ніхто не бачив, що конфлікти були.

І на останок хочеться вам сказати: використання конструктив­них шляхів у розв'язанні конфлікту допоможе вам зберегти друзів і не знайти ворогів.

  1. Домашнє завдання

  1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

  2. Написати твір-есе, використовуючи епіграф уроку «Конфлік­ти — це норма життя. Якщо у вашому житті немає конфліктів, перевірте, чи є у вас пульс» (Ч. Ліксон).

Тема V. Соціум (суспільство людей) урок 6

Поняття соціуму. Історичні типи стратифікованих суспільств

Мета: визначити закономірності історичного розвитку; спри­яти формуванню вмінь розрізняти види соціальної стратифікації; розвивати вміння комплексного пошуку, систематизації соціаль­ної інформації з теми; формувати вміння аналізувати, робити ви­сновки; формувати критичне ставлення до соціальної нерівності; розширювати міжпредметні зв'язки.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент уроку

  2. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

Декілька учнів зачитують свої твори-есе до епіграфа поперед­нього урока.

  1. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Я хочу, щоб ви прослухали одну притчу і помірку­вали, чому саме її ми взяли під час вивчення сьогоднішньої теми.

Один багатій у скромному буденному жупані вирушив на свя­то до знатного городянина. Усі гості були у вишуканому вбранні з шовку і оксамиту. Тож на непоказного чоловіка присутні дивили­ся зі зневагою. Вельможу навмисне не помічали, морщили ніс і тіс­нили від столу, на якому було багато чудових страв. Тоді вельможа пішов додому, одягнув свій найкрасивіший каптан і повернувся на свято, сповнений гідності, наче володар. Гості одразу ж почали під­лещуватися до нього. Кожен намагався поспілкуватися з ним або принаймні запам'ятати одне з його мудрих слів. Можна було по­думати, що святковий стіл приготували лише для нього. Звідусіль йому пропонували найбільш смачні страви.

Але замість того, щоб їсти, вельможа почав пхати страви у ши­рокі рукави жупана. Гості здивовано його запитали: «О, пане, що ви робите? Чому ви не їсте того, що ми вам пропонуємо?» А вельможа, продовжуючи набивати свій каптан стравами, відповів спокійно: «Я справедлива людина, і якщо говорити по правді, то гостинність ви виявили не мені, а моєму каптану. Тому він повинен отримати те, на що заслуговує».

Запитання

  1. Про що ця притча?

  2. Що ж таке соціальні відносини? За якими критеріями виділя­ють ті чи інші соціальні групи?

— Про різні соціальні групи, про ставлення до них ми сьогодні будемо говорити на уроці.

Повідомлення теми та мети уроку.

  1. Вивчення нового матеріалу

►► Поняття соціуму

Прагнучи пізнати суспільне життя людей, соціальна філософія стикається з багатьма труднощами, перша з яких — багатознач­ність терміна «суспільство».

Вмикаючи радіо або телевізор, ми постійно чуємо міркування про «інтереси суспільства», «перспективи суспільства», «кризу суспільства» і т. д. При цьому нікому з нас не спадає на думку по­дивитись довідкову літературу, щоб з'ясувати зміст цього поняття.

Більшість людей його вважають «самоочевидним», інтуїтивно зро­зумілим. Біда, проте, в тому, що саме «очевидні» поняття зазвичай важко піддаються визначенню і роз'ясненню.

Існує чимало визначень терміна, який нас цікавить. Дійсно, у сучасній лексиці товариствами можуть називати і національно-державні утворення, які існують на політичній карті світу, і добро­вільні об'єднання людей за професіями та інтересами («Товариство філателістів», «Товариство порятунку на водах » і т. ін.). Про това­риство кажуть, коли мають на увазі соціальне оточення людини, коло його спілкування (застерігаючи від потрапляння до «поганого товариства»). Раніше суспільством («опчеством» за Далем) росій­ські селяни називали сільську громаду, а аристократи — «бомонд», вищі соціальні верстви.

Соціум — велика, стійка соціальна спільнота, яка харак­теризується єдністю умов життєдіяльності людей в якихось певних відносинах.

Суспільство (соціум) можна визначити як сукупність усіх форм і способів взаємодії та об'єднання людей. У тако­му широкому значенні суспільство включає в себе все, що відрізняє цю систему від природно-космічних явищ, дозво­ляє розглянути створену людиною реальність як особливу форму руху матерії. Суспільство як система взаємодії людей визначається певними внутрішніми суперечностями — між природою й суспільством, між різними соціальними спіль­нотами, між суспільством і особистістю.

Соціальна спільнота — відносно стійка сукупність людей, що вирізняються більш-менш однаковими ознака­ми, умовами і способом життя, масової свідомості, спільніс­тю соціальних норм, ціннісних систем і інтересів.

Спільноти не створюють свідомо, вони складаються під впли­вом об'єктивного ходу суспільного розвитку, спільного характеру людської діяльності.

Запитання

  1. Наведіть приклади видів спільнот (виробничий колектив, сус­пільний клас, соціально-професійна група; нації, народності; сім'я, рід, плем'я).

  2. Як виникли ці спільноти?

  3. Що об' єднує ці спільноти ?

  4. Що таке група?

Під соціальною групою розуміють сукупність людей, що мають загальні соціальні ознаки і виконують громадсько необхідну функцію у спільній структурі суспільного розпо­ділу праці та діяльності.

Класифікація груп

  • За чисельністю: великі (етнічні, релігійні); малі (до ЗО осіб).

  • За характером взаємин: первинні (сім'я, клас, студентська група); вторинні (трудовий колектив).

  • За способом організації та регулювання взаємодії: формальні (юридично оформлені); неформальні.

Умовні групи — довільні об'єднання людей за будь-якою спільною ознакою.

Реальні групи — такі об'єднання людей, у яких має місце єдність діяльності, умов, обставин, ознак і в яких лю­ди усвідомлюють свою належність до цієї групи.

Ознаки:

  1. Пол.

  2. Дохід.

  3. Національність.

  4. Вік.

  5. Спорідненість і шлюб.

  6. Професія.

  7. Місце проживання.

За типом ідентифікації:

а) групи членства;

б) референтні групи (індивід може не входити до такої групи, але він звіряє свій статус і поведінку з цим еталоном);

в) аутгрупи (групи, які індивід вважає чужими).

Квазігрупа — слабко організоване, нестійке, коротко­часне об'єднання людей випадкового складу (натовп, публі­ка в театрі).

Статусні групи — виникають на основі соціальної не­рівності і відіграють важливу роль під час визначення соці­ального стану, статусу особистості.

Номінальні групи — їх виділяють для статистичного обліку населення:

а) пасажири приміських потягів, автобусів;

б) перебувають на обліку в міліції;

в) бездітні, багатодітні, малодітні;

г) які мають постійну або тимчасову прописку.

Агрегатні групи — сукупності людей, виділені на основі поведінкових ознак (аудиторія, публіка). «Агре­гат» — випадкове скупчення людей.

Робота у групах

  1. Охарактеризувати й навести приклад кожного типу соціальних груп.

  2. Визначити поняття «спільнота». Назвати, які спільноти вам ві­домі та які ознаки їх об'єднують.

  3. Охарактеризувати основні тенденції розвитку соціальних від­носин у Україні.

  4. Яким чином соціальні інститути керують поведінкою членів спільноти? (Через систему санкцій і нагород.)

Спільнота — сукупність людей, що характеризується певними єдиними ознаками (інтерес, умови життя і діяль­ності, близькість поглядів, спільна віра).

►► Види спільнот

  1. Етнічні, територіальні, релігійні.

  2. Стійкі (етнічні, територіальні).

  3. Нестійкі (масові рухи, аудиторія, натовп).

  4. Особливою спільнотою (самостійною одиницею) є територіаль­на спільнота (ТО) — сукупність людей, що живуть на одній гос­подарсько освоєній території.

У кожному суспільстві існує соціальна нерівність.

Запитання

  1. Назвіть причини соціальної нерівності.

(Факт наявності соціальної нерівності означає, що люди ма­ють нерівний доступ до ресурсів суспільства та його благ, роз­різняються ступенем впливу і влади, мають нерівні можливості для особистісного та професійного зростання.)

  1. Які види нерівності вам відомі?

(Статева, вікова, національно-етнічна, релігійна, політич­на, економічна, культурна, освітня)

Передумови соціальної нерівності:

а) нерівність здібностей і можливостей;

б) обмеженість ресурсів суспільства.

Соціальна нерівність — система відносин у суспіль­стві, яку характеризує нерівномірний розподіл дефіцитних ресурсів суспільства (грошей, влади, освіти і престижу) між різними стратами, або верствами, населення.

Соціальна нерівність є причиною і наслідком соціального роз­шарування (соціальної стратифікації).

Стратифікація (лат. зігаіипг — шар, пласт і їасеге — робити) — процес і результат диференціації суспільства на різні соціальні прошарки, що відрізняються за своїм сус­пільним статусом.

Страта — сукупність сімей та індивідів, що мають певний соціальний рівень за доходами, добробутом, владою або пре­стижем.

Запитання

— Якими цінностями керуються люди, які відіграють певну роль у соціальній стратифікації? (Влада, власність, престиж)

Завдання

  1. Доведіть, що соціальна стратифікація ототожнюється з проце­сом розподілу основних цінностей у суспільстві. На прикладах покажіть, що поділ суспільства на класи пояснюється нерівним доступом до таких цінностей, як влада, власність, престиж.

  2. Доведіть і покажіть на прикладах, що нерівність є потужним стимулом суспільного розвитку, прогресу.

  3. Доведіть, що в разі, якщо економічна нерівність стає занад­то сильною, може виникнути соціальна напруженість у сус­пільстві.

►► Соціальна стратифікація

Основні категорії соціальної стратифікації

Соціальний прошарок — великі групи, члени яких не можуть бути пов'язані ні міжособистісними, ні формальними груповими відносинами, не можуть ідентифікувати своє гру­пове членство і пов'язані з іншими членами таких спільнот на основі близькості інтересів, специфічних культурних зразків, мотивів і установок, способу життя і стандарту споживання.

Соціальний прошарок — соціальна спільнота, яку виділяють за однією або декількома ознаками диференціації суспільства — до­ходами, престижем, рівнем освіти, культури і т. ін.

Соціальний прошарок — це безліч людей, які в даному суспіль­стві перебувають в однаковій ситуації.

Соціальний клас — численна соціальна група людей, які володіють або не володіють засобами виробництва, що посідають певне місце в системі суспільного розподілу праці і мають специфічний спосіб отримання доходу.

Робота в групах

Учитель. Отже, ми з'ясували, що суспільство складається з різних груп. Розподіл же суспільства на групи називають соціаль­ною диференціацією. Як ви вважаєте, диференціація властива будь-якому суспільству? Щоб відповісти на це питання, розіб'ємося на групи й виконаємо таке завдання: уявімо певні суспільства з точки зору соціальної диференціації.

  1. ша група. Первісне суспільство.

  2. га група. Рабовласницьке суспільство.

  3. тя група. Феодальне суспільство.

  4. та група. Капіталістичне суспільство.

— Розглядаючи структуру суспільств, яких висновків ви ді­йшли?

  1. В усіх без винятку суспільствах, навіть у первісному, спостері­гається соціальне розшарування, або соціальна диференціація.

  2. На наступних етапах розвитку соціальне розшарування усклад­нювалося, ставало дедалі очевиднішим.

  3. Відмінності в групах зумовлені їх неоднаковим доступом до економічних ресурсів.

  4. Відмінності в групах зумовлені їх неоднаковим доступом до по­літичної влади.

  5. Відмінності в групах зумовлені їх неоднаковим доступом до освіти та інших соціальних благ.

Робота зі схемою

Учитель. Перед вами схема середньовічного суспільства. Прокоментуйте її з точки зору соціальної диференціації.

Король Герцоги та графи Барони Лицарі

На сьогодні численну групу людей, що перебуває на певній по­зиції, називають стратою (прошарок), а сукупність розташова­них у вертикальному порядку соціальних верств — соціальною стратифікацією. Термін «стратифікація» узятий з геології, де він означає розташування пластів Землі по вертикалі. Соціологія уподібнила будову суспільства до будови Землі і розмістила соці­альні верстви (страти) також по вертикалі. За основу взяли драби­ну доходів: бідняки посідають нижчу сходинку, заможні групи на­селення — середню, а багаті — верхню.

Запитання

  • Як ви вважаєте, чому деякі дослідники вважають, що «гео­логічний» образ можна застосовувати до структури людського сус­пільства?

Не всі згодні, що можна проводити аналогію між структурою людського суспільства і структурою гірської породи. Критики цієї точки зору вважають, що соціальна стратифікація відображає принцип нерівності.

Пригадайте і назвіть причини виникнення нерівності.

  1. Відмінності у здібностях.

  2. Відмінності у ставленні до праці.

  3. Дискримінація на ринку праці.

  4. Майнові відмінності.

  5. Удача і нещастя та ін.