- •Тема1. Психіатрія та її соціальні аспекти.
- •1.1.Короткий екскурс в історію соціальної психіатрії
- •1.2.Предмет соціальної психіатрії.
- •1.3.Завдання соціальної психіатрії.
- •1.4. Визначення і структура сучасної науки психіатрії і соціальної психіатрії.
- •1.5.Психічне здоров’я.
- •1.5.2. Поняття нездоров’я і здоров’я.
- •1.5.3. Психічне здоров’я.
- •1.5..4.Суспільне психічне здоров’я.
- •Тема2.Джерела і причини психічних розладів.
- •2.Біологічні зумовлюючі фактори.
- •Тема 3. Соціально обумовлені психічні розлади.
- •3.Типи само руйнівної поведінки:
- •Аутоагресивна поведінка – суїцид.
- •3 Саморуйнівна поведінка.
- •4. Ауто агресія і суїцидальна поведінка.
- •Тема 4. Основи клінічної психіатрії.
- •7. Судомні (епілептичні) синдроми
- •1.Методи вивчення психічного стану пацієнта.
- •2. Особливості прояву порушень когнітивної сфери. Розлади сприйняття Порушення психічних процесів
- •Розлади мислення
- •Питання для самоконтролю
- •Розлади пам'яті і інтелекту
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •5.Психопатичні синдроми
- •Питання для самоконтролю
- •6. Синдроми затьмарення|потьмарення| свідомості
- •Питання для самоконтролю
- •7. Судомні (епілептичні) синдроми
- •Питання для самоконтролю
- •8.Тактика поведінки із психічно хворими.|із|
- •Питання для самоконтролю
- •Тема5.Психічні захворювання і їх соціальні наслідки.
- •2.Невротичні розлади.
- •3.Невротичні стресогенні розлади.
- •4.Шизофренія.
- •5.Афективні розлади
- •6.Психіатричні аспекти соматичних розладів.
- •7. Розумова відсталість.
- •Питання для самоконтролю
- •8. Геронтопсихіатрія.
- •Тема 6. Соціальна допомога геронтопсихіатричним хворим.
- •5.Види профілактичних заходів.
- •1.Основні категорії і поняття.
- •2. Медична реабілітація.
- •3 Соціально- психологічна і педагогічна реабілітація..
- •5.Види профілактичних заходів.
- •Тема11. Принципи соціальної реабілітації.
- •1.Часова детермінація реабілітаційних заходів: етапи лікування.
- •3.Індивідуальний підхід у здійсненні реабілітації.
- •4.Рівні соціальної роботи в психіатрії.
- •5. Ступневість та комплексність реабілітаційних заходів.
- •Тема 12.Організація реабілітаційного процесу.
- •2 Планування реабілітаційних заходів, складання програм.
- •3.Критерії оцінки реабілітаційної діяльності
- •4.Оцінка ефективності реабілітації.
- •5.Ефективність роботи медико-соціальної служби
- •Тема 13. Основи технології соціальної реабілітації
- •1.Психосоціальні методи реабілітації.
- •2.Соціотерапія особистості.
- •3.Форми псиокорекційної робота.
- •Тема 14. Методи групової психокорекційної терапії.
- •2.Тренінг десенсибілізації.
- •3.Тренінг соціальних навичок.
- •4.Тренінг асертивності.
- •5.Рольва гра.
- •6.Групи спільної діяльності.
- •7.Лікувальні фактори психотерапевтичної групи.
- •8.Терапія творчим самовираженням.
- •9. Робрта з сім’єю.
- •Тема 15 Роль громадських організацій у сфері охорони психічного здоров’я.
- •2. Правове забезпечення психіатричної допомоги
- •3. Напрямки роботи для подолання проблеми стигми.
2. Особливості прояву порушень когнітивної сфери. Розлади сприйняття Порушення психічних процесів
Порушення стосується: пізнавальних процесів(відчуття, пам'ять, мислення, уява, сприйняття, пізнання), емоційних процесів(порушення настрою, стресові стани, стан пристрасті,), вольових процесів(регулятивні пов’язані з мотивацією, яка порушується поведінкою в цілому).
Порушення сприймання – процес відтворення оточуючої реальності в її певних ціннісних образів – це процес усвідомлення інформації, що поступає через органи чуття. Порушенням сприйняття є ілюзія і галюцинації.
Ілюзія – це створення сприймання реально існуючих подразників. Не вірна інтерпретація сприйнятого є ілюзією.
Галюцинація – це образ, що виникає без зовнішніх подразників. Галюцинації слід відрізняти від образу уяви.
Класифікація і характеристика галюцинації :
-
За органами чуття
-
Тактильні(селестопатія) – під шкірою лазять хробаки – так здається
-
Смакові
-
Нюхові
-
Слухові
-
Вісцеральні(внутрішні органи)
Є прості і складні(голоси). Прості(дзвін, свист, точки перед очима, мерехтіння). Комбіновані та ізольовані.
Симптом, сукупність синдромів. Симптом має форму(галюцинація) та зміст. Об’єктивні ознаки галюцинації: розмова самого із собою; неадекватне реагування(неологізми в мові, зміна нормальної ширини зіниць)
Сприйняття — це процес усвідомлення інформації, що поступає|надходить| через органи чуття. Сприйняття може мінятися по своїй інтенсивності в різних життєвих ситуаціях і при різних емоційних|емоціональних| станах людини. Наприклад, однаковий за інтенсивністюі шум дратуватиме|роздратовуватиме,подразнюватиме| або залишатиметься абсолютно|цілком| непоміченим, якщо людина погано себе почуває або захоплена роботою. У нічний час в стані тривоги у темному провулку кущ легше прийняти за загрозливу фігуру зловмисника.
Спотворене сприйняття реально існуючого подразника називається ілюзією. У контурах хмар, кущів, малюнка на шпалерах можна побачити зовсім інші образи|зображення|, ніж ті, що існують насправді..
Галюцинація — це образ|зображення|, що виникає у свідомості без зовнішнього подразника. Галюцинації можуть спостерігатися не тільки|не лише| у|в,біля| психічно хворих або в стані наркотичного сп'яніння, але і у|в,біля| здорових людей при сильній втомі або у період між сном і неспанням|пильнуванням| (гіпнагогічні галюцинації).
За своєю формою галюцинації відповідають органам чуття. Вони можуть бути слуховими, зоровими|, нюховими і смаковими, тактильними або вісцеральними (патологічні відчуття у внутрішніх органах).
За складністю вони, відповідно, бувають простими і складними. Прості або елементарні галюцинації — це окремі звуки (дзвін, свист) або сполохи світла, туман, крапки|точки|, риски. При складних галюцинаціях людина чує голоси, мову|промова| або бачить цілі зорові картини.
Дотикові галюцинації (сенестопатії|) варіюють від відчуття легкого дотику, натягнення, стягання до всіляких неприємних і болісних відчуттів — паління, болю, повзання комах або хробаків під шкірою. Локалізуються сенестопатії| в різних частинах|частках| тіла — головному мозку, кінцівках|скінченностях|, внутрішніх органах. Вісцелярні галюцинації сприймаються як відчуття розтягання або роздуття внутрішніх органів, копошіння| або перевертання, відчуття сексуального збудження.
Галюцинації можуть бути ізольованими або комбінованими, тобто відповідати одному аналізатору або декільком.
Хворий не завжди правдиво відповідає на запитання|розпити|, приховує свої хворобливі|болючі| переживання|вболівання|, тому судити про наявність галюцинацій можна за об'єктивними ознаками. До них належать:
-
розмова з|із| самим собою;
-
неадекватне реагування на оточення;
-
рухи і міміка, відповідні |відчувати| відчуттям, — прислухання| до чогось, замружування|замруження|, раптова необгрунтована зміна настрою, напруження|напруження| м'язів;
-
поява в мові|промові| неологізмів, повідомлення|сполучення| нереальних «новин»;
-
зміна нормальної ширини зіниць.
Галюцинації можуть змінюватисьтися за своєю інтенсивністю спонтанно або в наслідок дії об'єктивних подразників, прийомі медикаментозних та інших хімічних засобів|коштів|.
Зміст і форма галюцинацій, у певній мірі, є|з'являються,являються| діагностичним критерієм. Химерні, безглузді галюцинації частіше спостерігаються у|в,біля| хворих шизофренією. Повторення стереотипних простих галюцинацій, частіше зорових|, нюхових або смакових, може свідчити про чітку локалізацію патологічного процесу в головному мозку при епілепсії або пухлині. Відчуття руху комах під шкірою зустрічається у|в,біля| осіб|облич,лиць|, що зловживають кокаїном, а, іноді,|інколи| у|в,біля| хворих на шизофренію.
Для соціального працівника важливо|поважно| визначити характер|вдачу| галюцинацій і їх вплив на поведінку підопічного.
Одна справа|річ|, якщо галюцинації приємного змісту|вмісту,утримання| або носять індиферентний характер|вдачу|, хворий до них звик|звикся| і спілкується з|із| «голосами» як з|із| своїми старими друзями. Такого роду галюцинації не роблять істотного|суттєвого| впливу на поведінку хворого і не викликають|спричиняють| побоювань. Особливої уваги і настороженості вимагають іншого роду розладу.
Часто в психіатричній практиці спостерігаються випадки, коли хвора людина в галюцинаторних | образах|зображеннях| бачить загрозу|погрозу| своєму життю (це часто буває при алкогольному психозі) або слухові галюцинації носять імперативний характер|вдачу| — наказують їй зробити|вчинити| антисоціальний вчинок, навіть вбивство або самогубство. Іноді|інколи| зміст|вміст,утримання| галюцинацій або відчуття, що переживаються, настільки неприємні, що людина готова будь-яким способом позбавитися їх. У таких випадках хворого поглинають галюцинаторні переживання |вболіваннями|, спотворено сприймає реальну обстановку і може завдати шкоди собі і оточуючим. Наприклад, рятуючись від уявних переслідувачів, хворий може вистрибнути|вистрибнути| у вікно десятого поверху, нанести|завдати| собі ушкоджень|ушкодження| або вчинити |вчинити| самогубство, накинутися з|із| ножем на близьку або абсолютно|цілком| незнайому людини. У таких ситуаціях соціальний працівник або партнер по спілкуванню з|із| хворим повинні убезпечити себе, оточуючих і самого хворого, удатися до лікувальної психіатричної допомоги, госпіталізувати хворого.
Питання для самоконтролю
-
У чому полягає діагностичне і прогностичне значення симптомів і синдромів?
-
Дайте визначення поняттям «ілюзія» і «галюцинація».
-
Які існують види і форми галюцинацій?
-
Як впливають розлади сприйняття на поведінку людини?