- •Тема1. Психіатрія та її соціальні аспекти.
- •1.1.Короткий екскурс в історію соціальної психіатрії
- •1.2.Предмет соціальної психіатрії.
- •1.3.Завдання соціальної психіатрії.
- •1.4. Визначення і структура сучасної науки психіатрії і соціальної психіатрії.
- •1.5.Психічне здоров’я.
- •1.5.2. Поняття нездоров’я і здоров’я.
- •1.5.3. Психічне здоров’я.
- •1.5..4.Суспільне психічне здоров’я.
- •Тема2.Джерела і причини психічних розладів.
- •2.Біологічні зумовлюючі фактори.
- •Тема 3. Соціально обумовлені психічні розлади.
- •3.Типи само руйнівної поведінки:
- •Аутоагресивна поведінка – суїцид.
- •3 Саморуйнівна поведінка.
- •4. Ауто агресія і суїцидальна поведінка.
- •Тема 4. Основи клінічної психіатрії.
- •7. Судомні (епілептичні) синдроми
- •1.Методи вивчення психічного стану пацієнта.
- •2. Особливості прояву порушень когнітивної сфери. Розлади сприйняття Порушення психічних процесів
- •Розлади мислення
- •Питання для самоконтролю
- •Розлади пам'яті і інтелекту
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •5.Психопатичні синдроми
- •Питання для самоконтролю
- •6. Синдроми затьмарення|потьмарення| свідомості
- •Питання для самоконтролю
- •7. Судомні (епілептичні) синдроми
- •Питання для самоконтролю
- •8.Тактика поведінки із психічно хворими.|із|
- •Питання для самоконтролю
- •Тема5.Психічні захворювання і їх соціальні наслідки.
- •2.Невротичні розлади.
- •3.Невротичні стресогенні розлади.
- •4.Шизофренія.
- •5.Афективні розлади
- •6.Психіатричні аспекти соматичних розладів.
- •7. Розумова відсталість.
- •Питання для самоконтролю
- •8. Геронтопсихіатрія.
- •Тема 6. Соціальна допомога геронтопсихіатричним хворим.
- •5.Види профілактичних заходів.
- •1.Основні категорії і поняття.
- •2. Медична реабілітація.
- •3 Соціально- психологічна і педагогічна реабілітація..
- •5.Види профілактичних заходів.
- •Тема11. Принципи соціальної реабілітації.
- •1.Часова детермінація реабілітаційних заходів: етапи лікування.
- •3.Індивідуальний підхід у здійсненні реабілітації.
- •4.Рівні соціальної роботи в психіатрії.
- •5. Ступневість та комплексність реабілітаційних заходів.
- •Тема 12.Організація реабілітаційного процесу.
- •2 Планування реабілітаційних заходів, складання програм.
- •3.Критерії оцінки реабілітаційної діяльності
- •4.Оцінка ефективності реабілітації.
- •5.Ефективність роботи медико-соціальної служби
- •Тема 13. Основи технології соціальної реабілітації
- •1.Психосоціальні методи реабілітації.
- •2.Соціотерапія особистості.
- •3.Форми псиокорекційної робота.
- •Тема 14. Методи групової психокорекційної терапії.
- •2.Тренінг десенсибілізації.
- •3.Тренінг соціальних навичок.
- •4.Тренінг асертивності.
- •5.Рольва гра.
- •6.Групи спільної діяльності.
- •7.Лікувальні фактори психотерапевтичної групи.
- •8.Терапія творчим самовираженням.
- •9. Робрта з сім’єю.
- •Тема 15 Роль громадських організацій у сфері охорони психічного здоров’я.
- •2. Правове забезпечення психіатричної допомоги
- •3. Напрямки роботи для подолання проблеми стигми.
8.Терапія творчим самовираженням.
Серед інших видів психотерапії слід назвати музичну терапію, бібліотерапію, арт-терапію, танцювальну психотерапію, терапію творчим самовираженням.
Для тривало хворіючих пацієнтів з вираженими дефицітарними розладами московський психотерапевт М.Е. Бурно розробив метод терапії творчим самовираженням. Метод скерований на навчання хворого прийомам цілющого творчого самовираження з усвідомленням цінності свого життя.
Основними прийомами цього методу є:
-
створення творчих творів (твір розповідей, малюнків, фотографування, вишивання і ін.) на рівні можливостей хворого з метою виразу особливостей його особистості;
-
творче спілкування з природою, в процесі якого пацієнт повинен прагнути відчути, усвідомити, що саме з оточуючого середовища йому особливо близько, що позитивно впливає на його емоційний стан;
-
творче спілкування з літературою, мистецтвом, наукою (йдеться про усвідомлені пошуки серед різних творів культури близького, співзвучного хворому);
-
колекціонування предметів;
-
листування з лікарем, листи якого носять психотерапевтичний характер;
-
навчання «творчим подорожам» (зокрема прогулянкам по вулицях або в лісопаркову зону) з метою виявити відношення хворого до оточуючого і сформувати його здібність до аналізу цього відношення на основі пізнання власної особи;
-
навчання творчому пошуку, натхненного в повсякденному житті, незвичайного в звичному.
Терапія творчим вираженням може займати істотне місце в системі реабілітації психічно хворих.
Крім того, важливо направляти активність психічно хворих у вільний час на розвиток комунікативних і соціальних навичок: залучати клієнтів до участі в спортивних заходах, розвагах, походах, до клубних зустрічей, причому всіляко заохочувати спільну діяльність осіб з психічними розладами і без таких, зокрема з неповносправністю інших нозологічних форм.
Доволі часто недовіра до професіоналів з боку психічно хворих обумовлена тим, що вони не випробовували того, що випробував сам хворий, і тому нібито не можуть його зрозуміти. Для подолання такого негативізму особливо важлива роль відводиться групам взаємодопомоги (підтримка). Участь в групах підтримки або в соціальних клубах разом з тими, хто переніс психічний розлад, або членами їх сімей, з тими, хто розуміє, що значить бути психічно хворим, може поліпшити стан і самопочуття клієнтів. Такі групи допомагають кожному учаснику відчути, що його розуміють і підтримують, а також розширюють можливості хворого брати участь в суспільному житті.
Терапевтичні співтовариства не виникають спонтанно. Виникаючі спонтанно зв'язки, наприклад, між пацієнтами, виписаними з одного стаціонару, поступово рвуться. Професіонал повинен допомогти організувати ті або інші співтовариства і зберегти їх. Організація заходів активного проведення часу в природному співтоваристві, сумісно з психічно здоровими людьми або з неповносправними з фізичними обмеженнями сприяє подоланню стигматизації і соціальній ізоляції психічно хворих. Розширення соціальних зв'язків значно підвищує якість життя психічно хворих.