- •Тема1. Психіатрія та її соціальні аспекти.
- •1.1.Короткий екскурс в історію соціальної психіатрії
- •1.2.Предмет соціальної психіатрії.
- •1.3.Завдання соціальної психіатрії.
- •1.4. Визначення і структура сучасної науки психіатрії і соціальної психіатрії.
- •1.5.Психічне здоров’я.
- •1.5.2. Поняття нездоров’я і здоров’я.
- •1.5.3. Психічне здоров’я.
- •1.5..4.Суспільне психічне здоров’я.
- •Тема2.Джерела і причини психічних розладів.
- •2.Біологічні зумовлюючі фактори.
- •Тема 3. Соціально обумовлені психічні розлади.
- •3.Типи само руйнівної поведінки:
- •Аутоагресивна поведінка – суїцид.
- •3 Саморуйнівна поведінка.
- •4. Ауто агресія і суїцидальна поведінка.
- •Тема 4. Основи клінічної психіатрії.
- •7. Судомні (епілептичні) синдроми
- •1.Методи вивчення психічного стану пацієнта.
- •2. Особливості прояву порушень когнітивної сфери. Розлади сприйняття Порушення психічних процесів
- •Розлади мислення
- •Питання для самоконтролю
- •Розлади пам'яті і інтелекту
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •5.Психопатичні синдроми
- •Питання для самоконтролю
- •6. Синдроми затьмарення|потьмарення| свідомості
- •Питання для самоконтролю
- •7. Судомні (епілептичні) синдроми
- •Питання для самоконтролю
- •8.Тактика поведінки із психічно хворими.|із|
- •Питання для самоконтролю
- •Тема5.Психічні захворювання і їх соціальні наслідки.
- •2.Невротичні розлади.
- •3.Невротичні стресогенні розлади.
- •4.Шизофренія.
- •5.Афективні розлади
- •6.Психіатричні аспекти соматичних розладів.
- •7. Розумова відсталість.
- •Питання для самоконтролю
- •8. Геронтопсихіатрія.
- •Тема 6. Соціальна допомога геронтопсихіатричним хворим.
- •5.Види профілактичних заходів.
- •1.Основні категорії і поняття.
- •2. Медична реабілітація.
- •3 Соціально- психологічна і педагогічна реабілітація..
- •5.Види профілактичних заходів.
- •Тема11. Принципи соціальної реабілітації.
- •1.Часова детермінація реабілітаційних заходів: етапи лікування.
- •3.Індивідуальний підхід у здійсненні реабілітації.
- •4.Рівні соціальної роботи в психіатрії.
- •5. Ступневість та комплексність реабілітаційних заходів.
- •Тема 12.Організація реабілітаційного процесу.
- •2 Планування реабілітаційних заходів, складання програм.
- •3.Критерії оцінки реабілітаційної діяльності
- •4.Оцінка ефективності реабілітації.
- •5.Ефективність роботи медико-соціальної служби
- •Тема 13. Основи технології соціальної реабілітації
- •1.Психосоціальні методи реабілітації.
- •2.Соціотерапія особистості.
- •3.Форми псиокорекційної робота.
- •Тема 14. Методи групової психокорекційної терапії.
- •2.Тренінг десенсибілізації.
- •3.Тренінг соціальних навичок.
- •4.Тренінг асертивності.
- •5.Рольва гра.
- •6.Групи спільної діяльності.
- •7.Лікувальні фактори психотерапевтичної групи.
- •8.Терапія творчим самовираженням.
- •9. Робрта з сім’єю.
- •Тема 15 Роль громадських організацій у сфері охорони психічного здоров’я.
- •2. Правове забезпечення психіатричної допомоги
- •3. Напрямки роботи для подолання проблеми стигми.
5.Види профілактичних заходів.
Профілактика. Профілактика і реабілітація відносяться до єдиної системи і є невід`ємними одна від одної.
У поняття реабілітації входить комплекс заходів, скерованих на попередження розвитку патологічних процесів, що призводять до тимчасової або стійкої втрати працездатності, тобто профілактику захворювання.
З цієї точки зору реабілітація може розглядатися не тільки як кінцева мета, але і як динамічний процес, що має свої фізіологічні і психологічні параметри, а також як спосіб бачення людини — вже хворого або який потенційно може захворіти.
Часто реабілітаційні заходи одночасно носять профілактичний характер. Наприклад, в процесі реабілітації осіб, що перенесли інсульт, здійснюється профілактика повторних інсультів, посилювання судинних розладів, неврологічних і психопатологічних порушень в результаті хвороби.
Профілактику прийнято розділяти на первинну, вторинну і третинну. Первинна профілактика проводиться в донозологічний період і скерована на запобігання розвитку захворювання у осіб, які відносяться до груп ризику по тому або іншому захворюванню. При цьому звертається увага на спадковість, умови життя і роботи, шкідливі звички. З соціальної точки зору цей вид профілактики найбільш перспективний. Економічно він більш рентабельний, оскільки дозволяє перерозподіляти фінанси з лікувальної роботи на профілактичну, менш дорогу.
Вторинна профілактика проводиться в період захворювання або в стані ремісії. Її метою є запобігання загостренням хронічно поточного захворювання, зниження темпів розвитку патологічних процесів, інвалідизації і ускладнень.
Третинна профілактика стосується осіб, у яких після перенесених захворювань з'явилися незвороротні наслідки, і також неповносправних. Основне профілактичне завдання на даному етапі полягає в збереженні і зменшенні симптомів неповносправності, у тому числі і на рівні соціального функціонування.
Згідно з висловленою концепцією, в поняття реабілітації входить необхідний комплекс заходів, скерованих, по-перше, на попередження розвитку патологічних процесів, що приводять до тимчасової або стійкої втрати працездатності; по-друге, на досягнення по можливості найвищого рівня функціональної активності на фізіологічному, особовому і соціальному рівні. Реабілітація - досить складний процес навчання і перенавчання, в результаті якого у особи створюється активне відношення до свого здоров'я, відновлюється позитивне відношення до життя, суспільства і сім'ї.
Реабілітація психічно хворих має свої особливості, що відрізняє її від реабілітації страждаючих іншими захворюваннями. Ці особливості в першу чергу пов'язані з тією обставиною, що при психічних захворюваннях, як ні при яких інших, серйозно порушуються соціальні зв'язки і відносини. Багато психічних захворювань не тільки приводять до стійкої втрати працездатності осіб молодого віку, але і сприяють соціальній ізоляції хворих, втраті соціальних зв'язків і багатьох соціальних функцій. Тому реабілітація психічно хворих — це, за визначенням М. М. Кабанова, є перш за все їх ресоциалізація, тобто повернення в суспільство.