2. Правове забезпечення психіатричної допомоги

У 1992 р. (2 липня) Верховною Радою України прийнятий Закон «Про психіатричну допомогу і гарантії прав громадян при її наданні». У ньому закріплені основоположні норми і принципи всього правового регулювання процесу надання психіатричної допомоги в країні. Закон орієнтований на міжнародні правові норми надання психіатричної допомоги, дотримання цивільних прав хворого, визнання його як людини, здатної самостійно розпоряджатися своєю долею, або забезпечення опіки і захисту держави при нездатності хворого до самостійного життя.

Психіатрична і соціально-реабілітаційна допомога особам, страждаючим психічними розладами, гарантується державою і надається безкоштовно. Головним принципом надання психіатричної допомоги є її добровільність, неповнолітньому у віці до 15 років, а також особі, що визнана у встановленому законом порядку недієздатним, психіатрична допомога виявляється по проханню або з відома батьків або опікуні(на).

Недобровільні заходи психіатричної допомоги (психіатричний огляд, госпіталізація в психіатричний стаціонар, медикаментозне лікування без згоди пацієнта і ін.) можуть бути застосовані лише до осіб з важкими психічними

розладами, які обумовлюють:

а) його безпосередню небезпеку для себе або оточуючих, або…

б) його безпорадність, тобто нездатність самостійно задовольняти основні життєві потреби, або…

в) істотна шкода його здоров'ю унаслідок погіршення психічного стану, якщо обличчя буде залишене без психіатричної допомоги.

Психічно хворі мають право на захист законних інтересів з боку психіатричних лікувальних і соціальних установ, в яких вони спостерігаються або лікуються. За пацієнтами стаціонарів (інтернатів) зберігаються всі їх цивільні права. Фахівці, що надають психіатричні допомоги, не мають права розголошувати які-небудь відомості про своїх підопічних. Виняток становлять випадки, коли хворий знаходиться під слідством і запит про стан його здоров'я підписаний слідчим прокуратури.

Психічно хворі мають право на збереження батьківських прав у випадках, коли їх неправильна поведінка відносно дітей, аморальна або антигромадська поведінка можуть бути проявом душевного захворювання.

Додатково до тих конституційних і законодавчих прав, якими користуються всі громадяни нашої країни, осіб, страждаючих психічними розладами, надаються пільги. Вони мають право користування додатковою (окремої) кімнатою, широкими пільгами по безкоштовному лікарському забезпеченню, соціальним обслуговуванням.

У законі передбачене забезпечення соціально-побутового і трудового пристрою психічно хворих. Встановлені обов'язкові квоти робочих місць на підприємствах, в установах і організаціях для працевлаштування осіб, страждаючих психічними розладами; застосовуються методи економічного стимулювання для підприємств, установ і організацій, що надають робочі місця для осіб, страждаючих психічними розладами.

Нерідко хворому через його психічний стан важко самостійно відстоювати свої права або він не здатний це зробити під час своєї тривалої госпіталізації. Останніми роками випадки зловживань і шахрайських дій відносно психічно хворих почастішали. Тому для них велике значення має право на допомогу адвоката, юридичної консультації, а також прокурорського нагляду за дотриманням має рацію при наданні психіатричної допомоги як в добровільному, так і, що особливо важливе, в недобровільному порядку.

Окремі статті законодавства не завжди виконуються у зв'язку з важким соціально-економічним положенням в країні (в першу чергу відносно працевлаштування психічно хворих), деякі мають потребу надалі в удосконаленні і уточненні. Але в цілому ухвалення закону значно підвищило захищеність як самих психічно хворих, так і осіб, які надають їм психіатричну і соціальну допомоги.