Тема 1. Вступ у психологію управління

1. Формулювання запиту щодо змісту предмету;

2. Аналіз запитань;

3. Загальні уявлення про управління.

1. Формулювання запиту щодо змісту предмету.

1.Проблема поведінки людей в організації, в стосунках з керівництвом: чесність, обман, гідність.

2.Проблема виконавської майстерності: точність виконання волі, ідеї, проекту, бажання іншої людини тощо. Проблема взаємодії «Я <=> Інший» (Інший – керівник, друг, знайомий, коханий тощо).

3.Адаптація до нового колективу, входження в колектив:

4.Розуміння своєї ролі;

5.Розуміння тривоги та потреб інших;

6.Конкурентність (конкурентність треба бачити й контролювати, оскільки вона веде до конфліктності, проте конкуренція – рушій розвитку, руху й динаміки);

7.Рольова взаємодія;

8.Важливість бачення полярності та важливість обирати точку, в якій поєднуються дві сторони, «золоту серединку» (конфлікт – конкуренція).

9.Важливо відображати в психіці динаміку процесів, що відбуваються в житті та їх відносність.

10.Проблема сумісності в спільній діяльності, житті, стосунках – гендерність.

11.Якості особистості при прийомі на роботу та звільненні.

3. Загальні уявлення про управління.

Управління – універсальна річ, пронизує все. Усе організовано у певні структури, пов’язане зв’язками, існує системно, в цілісності. Від управління організмом, власним станом, емоціями до управління світом (всесвітом), закони якого ми не знаємо.

Управління – подолання розбіжностей між існуючим станом речей і бажаним, сформульованим в образі мети, цілі.

Управління – технологічний процес, покроковий, має свій алгоритм, треба знати що робити і як. (Певний поетапний алгоритм)

Управління – наука, в якій збираються факти та певні закономірності, що пов’язують факти та емпіричні дослідження (емпірика). Наука передбачає певне абстрагування, відрив від конкретики.

Менеджмент – це елемент сучасної людської культури, що містить у собі традиції, історію, концепції, інституції, практику, спрямовані на управління людською діяльністю.

Управління людською діяльність вийшло на той рівень, що не важлива конкретика діяльності – виникають універсальні закони управління.

Формулювання мети, її конкретизації, чіткий опис є важливим аспектом в управлінській діяльності.

Керівник – той, хто відчуває, розуміє мету і вміє цю мету донести до інших.(Чітко знає мету)

Об’єкти управління можуть бути різними:

• Я, власна особистість;

• інша людина (близька людина – аспект управління стосунком!; клієнт – управління процес соціальною адаптацією; підлеглий – мотивацією до активності, управління енергією);

• мала група людей, колектив (3-5);

• підрозділ (15-40);

• організація;

• місто;

• район;

• держава;

• Земля;

• Всесвіт ін...

Тема 2. Психологія особистості керівника.

1. Загальна характеристика концепції обмежень М.Вудкока і Д.Френсіса

2. Управлінські ролі за Мінтцбергом.

3. Складові авторитету керівника

1.Концепція обмежень. М.Вудкока і Д.Френсіса.

Важливо! Управління, здебільшого, пов’язане із вирішенням і розв’язанням конкретної управлінської ситуації, для цього потрібні дві складові в особистості керівника:

1. Професійні знання, вміння, навички;

2. Інтуїція, талант, здатність.

М.Вудкок і Д.Френсіс розробили концепцію, згідно з якою важливо розвивати особистість керівника у наступних напрямках.

1.Вміння управляти собою.

2.Сформованість особистісних цінностей.

3.Сформованість особистісної мети.

4. Постійний саморозвиток.

5.Напрацьовані навички розв’язувати проблеми.

6.Наявність творчого підходу.

7.Здатність впливати на людей..

8.Глибоке розуміння особливостей управлінської праці.

9..Розвинуті навички керівництва.

10. Вміння навчати .

11. Висока здатність формувати колектив.

Розглянемо детальніше кожну із названих характеристик.

1.Вміння управляти собою. – це здатність підтримувати фізичне здоров’я,, слідкуючи за харчуванням., ативним способом життя і фізичною культурою.

У правління собою – це управління часом., це фомування високої стресостійкості і здатності долати труднощі тощо..

2. Сформованість особистісних цінностей дозволяє бути принциповим, спрямованим, приймати відповідальні рішення.