МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОНКУРСНІ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

ДЛЯ ВСТУПНИКІВ

УКРАЇНСЬКА МОВА

Ужгород – 2006

ББК 81.411.4в648

К64

удК 811. 161. 2 (07)

К64 Конкурсні тестові завдання для вступників: Українська мова / Г. І. Вов­чен­ко, А. М. Галас, О. Д. Пискач, Т. М. Розумик, М. І. Сюсько. – Ужго­род: Уж­­городський національний університет, 2006. – 304 с.

Збірник містить тести із бази екзаменаційних завдань на вступних іспитах до Ужгородського національного університету. Призначений для вступників на всі факультети та спеціальності університету. Може бути використаний учи­те­ля­ми та учнями старших класів у навчально­му процесі та для самопідготовки.

Відповідальні за випуск: В.М. Міца, П.П.Гуранич,

Б.К.Галас, І.Й.Росола

Рекомендовано до друку

редакційно-видавничою радою УжНУ

28 лютого 2006 року, протокол № 1

© Ужгородський національний університет, 2006

ПЕРЕДМОВА

Збірник тестових завдань з української мови призначений для вступних ви­про­бувань в Ужгородському національному університеті. Автори керувалися Про­грамою з української мови, затвердженою Міністерством освіти і науки Ук­раїни (К.: Шкільний світ, 2001) та досвідом провідних університетів, а та­кож учителів-словесників у проведенні тестового письмового опитування учнів за чинною Програмою та шкільними підручниками.

Порівняно з попередніми виданнями завдання суттєво оновлено, доопра­цьо­вано й систематизовано так, що спочатку подаються тести з те­о­ре­тич­них питань, а потім тести на засвоєння явищ з усіх основних розділів (фо­не­ти­ки, орфоепії й графіки, лексики і фразеології, морфології, синтаксису, будови сло­ва й словотвору, орфографії й пунктуації, стилістики й культури мови), як це представлено в Програмі та в шкільних підручниках з української мови. Та­кий підхід випливає з принципів дидактики; з метою самоконтролю аб­і­ту­рієн­та та з огляду на його більш цілеспрямовану підготовку до вступних ви­про­бу­вань з української мови упорядники тестових завдань вважали за доцільне внес­ти суттєві корективи як у зміст самих тестових завдань, так і в форму їх п­о­дачі: у збірнику формулювання завдань супроводжується звичайно варіан­та­ми відповідей. Тому збірник тестів може бути використаний як навчальний по­сіб­ник, оскільки у варіантах відповідей на теоретичні питання закладено пра­ви­ла, які беруться до уваги при виконанні практичних завдань.

Небайдужими були упорядники і при виборі виразного й естетично на­сна­же­ного ілюстративного матеріалу зі скарбниці національної мови. Сформо­ва­ні тести передбачають також елемент змагальності, на підставі чого пере­ві­ря­ється уміння абітурієнта самостійно й критично добувати відповідну ін­фор­мацію з доступної й рекомендованої йому додаткової літератури, ступінь йо­го обізнаності й орієнтації у питаннях сучасного функціонування української мо­ви, якими повинен володіти й цікавитися кожен, хто хоче стати студен­том.

Певні труднощі можуть викликати окремі тестові завдання, зокрема з ор­фографії, бо, на жаль, інколи трапляються помилки (і навіть помилкові ре­ко­мендації) в друкованих джерелах, і вони десь можуть дезорієнтувати вступ­ни­ка. Тому упорядники рекомендують ретельно опрацювати зміст чинного “Ук­раїнського правопису”, а при виявленні в навчально-методичній літературі (під­ручники, посібники, словники тощо) різнотлумачень, а то й навіть супе­реч­ли­вих написань чи настанов, обов’язково орієнтуватись на “Український пра­во­пис” (видання 1995 і пізніших років), а також на зазначений у списку реко­мен­дованої літератури “Орфографічний словник”.

Переконані: абітурієнт, здатний цілком самостійно і правильно роз­в’я­зу­ва­ти пропоновані завдання, успішно подолає й цей рубіж під час вступу як до Уж­городського національного університету, так і до інших навчальних за­кла­дів, оскільки сформовані тести зорієнтовані на шкільну програму та на зміст шкільних підручників.

Упорядники

ПРОГРАМА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Фонетика і графіка.

Орфоепія і орфографія

Звуки мови. Голосні і приголосні звуки. Приголосні тверді і м’які, дзвінкі і глухі. Подовжені звуки.

Букви й інші графічні засоби. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ та буквосполучень дз, дзь, дж.

Склад. Наголос.

Ненаголошені голосні, їх вимова і позначення на письмі.

Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі. Уподібнення при­­голосних звуків. Спрощення в групах приголосних. Чергування у – в, і – й.

Орфограма. Орфографічна помилка.

Правила вживання апострофа, м’якого знака. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків. Написання слів іншомовного походження.

Будова слова, словотвір і орфографія

Спільнокореневі слова і форми слова. Основа слова і закінчення змінних слів. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Найпоширеніші чергування голосних і прголосних звуків.

Вимова і написання префіксів з- (зі-, с-), роз-, без-, пре-, при-, прі-.

Змінювання і творення слів. Основні способи словотворення в українській мові. Зміни приголосних при творенні слів.

Правопис складних і складноскорочених слів.

Лексикологія і фразеологія

Поняття про лексику. Лексичне значення слова. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів.

Синоніми, антоніми, омоніми.

Загальновживані слова. Діалектні та професійні слова. Запозичені слова.

Застарілі слова. Неологізми.

Поняття про фразеологізми. Фразеологізми в ролі членів речення.

Морфологія і орфографія

Поняття про самостійні та службові частини мови.

Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменник: назви істот і неістот, загальні і власні назви.

Рід, число, відмінки іменників. Типи відмін іменників. Незмінні іменники. Способи творення іменників.

Правопис відмінкових закінчень іменників.

Правопис найуживаніших суфіксів. Велика буква у власних назвах.

Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Якісні, відносні та присвійні прикметники. Повні і короткі форми прикметників. Ступені порівняння прикметників, їх утворення. Відмінювання прикметників. Способи творення прикметників.

Правопис відмінкових закінчень і найуживаніших суфіксів прикметників. Написання складних прикметників.

Числівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Числівники кількісні (на означення цілих чисел, дробових та збірних) і порядкові. Числівники прості і складні.

Відмінювання кількісних і порядкових числівників. Правопис числівни­кі­в.

Займенник. Розряди займенника за значенням. Відмінювання і правопис займенника.

Дієслово як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Неозначена форма дієслова. Види дієслів (дійсний, умовний, наказовий). Часи дієслів. Дієслова I і II дієвідмін. Особа і число ( в теперішньому і майбутньому часі). Безособові дієслова. Способи творення дієслів. Правопис дієслів.

Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні і пасивні дієприкметники, їх творення. Відмінювання дієприкметників. Дієприкметниковий зворот.

Безособові дієслівні форми на -но, -то.

Правопис дієприкметників.

Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівники недоконаного і доконаного виду, їх творення. Дієприслівниковий зворот.

Прислівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Ступені порівняння прислівників. Способи їх творення.

Правопис прислівників.

Прийменник як службова частина мови. Непохідні і похідні прийменники.

Правопис прийменників разом, окремо і через дефіс.

Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності і підрядності.

Правопис сполучників разом і окремо.

Частка як службова частина мови. Формотворчі, заперечні та модальні частки.

Написання часток бо, но, от, то, таки.

Не з різними частинами мови.

Вигук як частина мови.

Правопис вигуків.