Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Национальный университет Львовская политехника

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

Ukr mova (Тести для вступ., УжНУ).doc

Скачиваний:

Добавлен:

05.09.2019

Размер:

2.14 Mб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 12 / 52 3 4 5 > Следующая >>>

Синтаксис і пунктуація

Словосполучення. Будова і типи словосполучень за способом вираження головного слова.

Просте речення. Види речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні. Окличні речення. Члени речення (підмет і присудок; присудок простий і складений; додаток, означення, обставини) і способи їх вираження. Прикладка як різновид означення. Порівняльний зворот.

Розділові знаки в кінці речення. Тире між підметом і присудком. Розділові знаки при прикладках і порівняльних зворотах.

Речення двоскладні і односкладні. Різновиди односкладних речень. Повні і неповні речення.

Тире в неповних реченнях.

Однорідні члени речення. Узагальнююче слово при однорідних членах речення. Однорідні й неоднорідні означення.

Розділові знаки при однорідних членах реченя.

Звертання і вставні слова ( словосполучення, речення). Розділові знаки при них.

Відокремлені другорядні члени речення ( в тому числі уточнюючі).

Розділові знаки при відокремлених членах.

Складне речення, його типи. Складносурядне сполучникове речення. Складнопідрядне речення із сполучниками і сполучними словами. Основні види підрядних речень. Складне речення з кількома підрядними.

Розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях.

Безсполучникове складне речення. Розділові знаки в безсполучниковому реченні.

Складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку. Розділові знаки в ньому.

Пряма і непряма мова. Цитата. Діалог.

Розділові знаки при прямій мові, цитаті, діалозі.

Відомості про мовлення

Поняття про спілкування і мовлення. Ситуація спілкування: адресант (той, хто говорить чи пише) і адресат мовлення, мета й умови спілкування, повідомлення (висловлювання), його зміст і форма. Тема і основна думка висловлювання. Різновиди мовленнєвої діяльності: говоріння, писання, читання, слухання. Основні вимоги до мовлення: змістовність, послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність. Мовленнєві помилки.

Етика спілкування й етикет.

Поняття про текст. Поділ тексту на абзаци. Мовні засоби зв’язку речень у тексті.

Поняття про стилі мовлення: розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий і публіцистичний.

Поняття про типи мовлення: розповідь, опис, міркування.

Розділ 1. ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА

1. Що вивчає фонетика?

Варіанти відповіді: 1.Будову слова. 2.Звукові особливості різних висловлювань та закінчення слів. 3.Умови й способи творення звуків мови, їх акустичні, а також анатомо-фізіологічні властивості, різні звукові зміни. 4.Принципи позначення звуків буквами на письмі.

2. Найменша неподільна одиниця мовлення – це

1. Буква. 2. Звук. 3. Склад.

3. Що таке мовний звук?

Варіанти відповіді: 1.Це найменша мовна одиниця, що використовується для розрізнення слів та граматичних форм. 2.Це будь-яка буква алфавіту, крім м’якого знака (ь). 3.Це кожен знак у фонетичній транскрипції. 4.Це найменша частина слова, тобто склад слова.

4. Скільки звуків в українській літературній мові?

1. 33 звуки. 2. 38 звуків. 3. 40 звуків.

5. Які звуки називаються голосними?

Варіанти відповіді: 1.Ті, які вимовляються голосно та пишуться в кінці відкритих складів. 2.Ті, що стоять під наголосом або без нього. 3.Ті звуки, що утворюються при вільному проходженні видихуваного повітря через ротову порожнину. 4.Ті, при утворенні яких органи мовлення створюють перепони струменеві видихуваного повітря.

6. Які звуки називаються приголосними?

Варіанти відповіді: 1.Ті, при утворенні яких органи мовлення не створюють перепон струменеві видихуваного повітря. 2.Ті, які ніколи не наголошуються. 3.Звуки мови, що утворюються при вільному проходженні видихуваного повітря через ротову порожнину 4.Звуки, при утворенні яких струмінь видихуваного повітря натрапляє на різні перепони, що їх створюють органи мовлення.

7. Визначте, як творяться виділені звуки у словах: [рак, мак, гак].

Варіанти відповіді: 1.Голосом. 2.Голосом і шумом. 3.Тільки шумом.

8. У котрому рядку 7 звуків [а]?

1.Надія, Гамалія, воєвода, стаття, латаття.

2. Воля, хвоя, телята, якут, пляшка.

3. Спальня, кав’ярня, варяг, баранячий, амфібія.

9. У котрому рядку 10 звуків [а]?

1. Молодята, п’ятниця, ухиляння, безнадія, протистояння.

2. Закарпаття, Поділля, Приазов’я, Запоріжжя, Полісся.

3. Наталя, партія, бакалія, пасажир, паралелограм.

10. Скільки звуків у наведеному тексті віршової строфи?

Висиха душі криниця, І життя як не було, Якщо раз чи два на місяць Не поїду у село (А.Демиденко).

11. Скільки звуків у наведеному тексті віршової строфи?

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата... (Т.Шевченко).

12. Скільки звуків у наведеному тексті віршової строфи?

Народ наш, трудар наш і воїн,

що тьму подолав у бою,

і той лиш пошани достоїн,

хто мову шанує свою (В.Сосюра).

13. Скільки звуків у поданому тексті?

І дзвін про щось і плаче, і питає, а я його не можу ще почуть (О.Пахльовська).

14. Скільки звуків у поданому тексті?

Було це на плащаницю. Кращої пори й не треба для такого сходження (В.Земляк).

15. У котрому рядку вміщено слова, що мають однакову кількість звуків?

1. Карапуз, курява, прізвище, мемуари, м’ясник.

2. Наглядач, наглухо, надбавка, найманець, надбрів’я.

3. Легенда, явище, рум’яна, сільський, лебідка.

4. Їжак, сутінь, ярмо, воїн, особа.

16. За якою ознакою приголосні звуки поділяються на дзвінкі і глухі?

Варіанти відповіді:1.За участю голосу. 2.За способом творення. 3.За місцем творення.

17. Які приголосні звуки називаються дзвінкими?

Варіанти відповіді:1.Приголосні звуки, які утворюються з голосу й шуму з переважанням голосу. 2.Приголосні звуки, які утворюються з голосу й шуму з переважанням шуму. 3.Приголосні звуки, які утворюються тільки з шуму.

18. Які приголосні звуки називаються глухими?

19. Котрі з поданих приголосних звуків можуть утворювати пари за ознакою “дзвінкість – глухість”?

1.[б]. 2.[д]. 3.[й]. 4. [л]. 5.[м]. 6.[р]. 7.[н]. 8.[т]. 9.[ґ]. 10.[к]. 11.[с]. 12.[ш].

20. Котрі з поданих приголосних мають парні глухі?

1.[н]. 2.[в]. 3.[л]. 4.[й]. 5.[з]. 6.[д]. 7.[дж]. 8.[б]. 9.[г]. 10.[ж]. 11.[р]. 12.[дз].

21. Котрий із поданих звуків є глухим, що має парний дзвінкий?

1.[т]. 2.[ф]. 3.[г]. 4.[н]. 5.[й]. 6.[р]. 7.[п]. 8.[х]. 9.[к]. 10.[м]. 11.[ш]. 12.[ц].

22. У котрому рядку в усіх словах усі приголосні дзвінкі?

1. Дерево, день, імла, жайворон, олень.

2. Людина, радість, кошеня, рояль, багатство.

3. Узлісся, глобус, словник, плющ, віник.

23. У котрому рядку в усіх словах усі приголосні дзвінкі?

1. План, оточення, грім, мистецтво, контакт

2. Лад, мороз, розум, димар, доля.

3. Черв’як, гірко, рідко, дарма, барабан.

24. Скільки дзвінких (і сонорних) приголосних у наведеному тексті?

Теплий ще вересень дивну мережку злотом червоним на листі заплів (С.Черкасенко).

25. Скільки дзвінких (і сонорних) приголосних звуків у наведеному тексті?

Люблю я таких людей завзятих, щоб душа в них була не з лопуцька, до душі мені такі люди, вони мене на світі держать (Ю.Яновський).

26. Скільки дзвінких (і сонорних) приголосних у наведеному тексті?

Ніщо даремно не мина. Напівсльози ніхто повік не зронить, За все в житті – ціна сповна, За кожну мить. За кожний подих! (А.Демиденко).

27. Скільки дзвінких (і сонорних) приголосних у наведеному тексті?

Можна знайти в природі півтони, Можна життя спинити на півслові, Але нема в житті напівціни! Але нема в житті напівлюбові! (А.Демиденко).

28. Скільки дзвінких (і сонорних) приголосних звуків у наведеному тексті?

Тож підіте і скажіте, Що, поки я буду жити, Не подумаю довіку Зброї чесної зложити (Леся Українка).

29. Скільки дзвінких (і сонорних) приголосних звуків у наведеному тексті?

Грім натрусив зі сливи слив, щоб легше було сливі (М.Вінграновський).

30. Скільки дзвінких (і сонорних) приголосних звуків у наведеному тексті?

Вдягла весна мережану сорочку, Умившись і звільнившись від турбот, І підіймає волошкові очі До віщих, до церковних позолот (В.Крищенко).

31. У котрому рядку 4 звуки [д]?

1. Відозва, надзвичайний, передзвін, підземний, віддзеркалювати.

2. Джем, від’їжджати, ждати, родзинка, ґудзик.

3. Проїздити, підживляти, роздавати, подзвонити, Лодзь.

32. Скільки глухих приголосних у наведеному тексті?

А в цей час найшла на околицю важка, темна хмара і в такт палахкотінню вогню застукотіла у шибки дощем (В.Шевчук).

33. Скільки глухих приголосних звуків у наведеному тексті ?

Бач, я тебе за те люблю найбільше, чого ти сам в собі не розумієш, хоча душа твоя про те співає виразно-щиро голосом сопілки (Леся Українка).

34. Скільки глухих приголосних звуків у наведеному тексті ?

Посіяла людям Літа свої літечка житом, Прибрала планету, Послала стежкам споришу, Навчила дітей, Як на світі по совісті жити, Зітхнула ... – І тихо пішла за межу (Б.Олійник).

35. Скільки глухих приголосних звуків у наведеному тексті?

Офіси аж тріщать від найсучаснішої техніки: телефонів, факсів, комп’ютерів, принтерів, сканерів, ксероксів (Із підручника).

36. Скільки глухих приголосних звуків у наведеному тексті?

Ранньої весни, коли в степу вилежуються сонні тумани, а трави зеленіють табунцями, ворухнулась раптом суха бур’янина, похиталася і впала (Г.Тютюнник).

37. Скільки глухих приголосних звуків у наведеному тексті?

Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Вони летять нижче розпатланих, обвислих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів (М.Стельмах).

38. У котрому реченні 12 глухих приголосних звуків?

1. Хитаються й повзуть холодні тіні ночі... (В.Сосюра).

2. Глуха тривога стукає в серце, наче хоче туди увійти (М.Коцюбинський).

3. Ми... щиро те докажем, що з Турном дружба єсть пуста! (І.Котляревський).

39. У котрому рядку в кожному слові всі приголосні тверді?

1. Толока, друг, гілка, пір’я, план.

2. Дерево, товариш, фарба, дзеркало, писати.

3. Любов, зошит, регіт, віник, колесо, шия.

4. Каталог, драматургія, вістря, кігтик, материнка.

40. У котрому рядку в кожному слові всі приголосні тверді?

1. Капіляр, кіптява, водоспад, деревце, магнолія.

2. Пітьма, настрій, бездоріжжя, гойдалка, листопад.

3. Колискова, щупак, айстра, грамота, фонтан.

4. Експозиція, сузір’я, пісенний, ліворуч, мінерал.

5. Пілотаж, кінотеатр, гущавина, черемха, буквар.

41. Котрі в поданому переліку приголосні звуки можуть утворювати пари за ознакою “твердість – м’якість”?

1.[г]. 2.[к]. 3.[з]. 4.[ж] 5.[н′]. 6.[ф]. 7.[д]. 8.[з′]. 9.[дз′]. 10.[р]. 11.[б]. 12.[с].

42. Котрі з поданих твердих звуків мають парні м’які?

1.[ф]. 2.[л]. 3.[к]. 4.[б]. 5.[ж]. 6.[з]. 7[м]. 8.[дз]. 9.[н]. 10.[р]. 11.[г]. 12.[ч].

43. Котрі з поданих твердих звуків мають парні м’які?

1.[ж]. 2.[б]. 3.[м]. 4.[г]. 5.[х]. 6.[д]. 7.[т]. 8.[з]. 9.[ф]. 10.[ц]. 11.[с]. 12.[л].

44. Котрі з поданих звуків не утворюють пари за твердістю – м’якістю?

1[й]. 2.[л]. 3.[ж]. 4.[м]. 5.[дж]. 6.[дз]. 7.[х]. 8.[г]. 9.[н]. 10.[л]. 11.[ц]. 12.[в].

45. У котрому рядку 7 звуків [й]?

1. Марія, яблуня, край, серйозний, люлька, їдальня.

2. Яйце, довгошиїй, єднання, возз’єднання, найяскравіший.

3. Найактивніший, приймальня, проїзний, краєзнавчий, лялька.

46. У котрому рядку 8 звуків [й]?

1. Сьогоднішній, яблучний, святковий, український, під’їзний.

2. Боєздатний, п’ятдесятимільйонний, якнайурочистіший, людиноподібний, Наталя.

3. Їдальня, майбутнє, поєднання, тюленячий, заячий.

47. Скільки м’яких приголосних звуків у наведеному тексті віршової строфи?

Маріє, мріє, мрієчко моя,

моя Марієчко тривожна,

твоїм гірким, як світ, ім’ям

мені звучить хвилина кожна (М.Вінграновський).

48. Скільки м’яких приголосних звуків у наведеному тексті віршової строфи?

Шаста вітер по горі,

завива в долині.

Ліхтаренки-ліхтарі

Сяють на ялині (М.Петренко).

49. Скільки м’яких приголосних у наведеному тексті?

Лягла зима, і білі солов’ї Затьохкали холодними вустами. В холодні землі взулися гаї І стали біля неба, як стояли (М.Вінграновський).

50. У котрому реченні 8 м’яких приголосних звуків?

1. Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, як трави, як води... (В.Сосюра).

2. Козацький вітер вишмагає душу, і я у ніжність ледве добреду (Л.Костенко).

3. Надибую пісню, ловлю їй до тону шовкового голосу (В.Стус).

51. У котрому реченні 5 м’яких приголосних звуків?

1. Задумався дуб темношатий у сяйва холодного грі (В.Сосюра).

2. І птах літає білогрудий, І за кормою каламуть (М.Рильський).

3. Стежка була не проста, а вихиляста, бо поміж деревами крутилася (Б.Лепкий).

52. У котрому рядку 10 м’яких приголосних звуків?

1. Уманський, неподільний, ремінчик, змієїд, тінь.

2. Літній, Парасці, Прісьці, ялинонька, Сергієві.

3. Бульйон, тернопільський, якнайефективніший, ніч, тім’я.

53. У котрому рядку сума губних приголосних звуків дорівнює 7?

1. Вапно, віск, буря, піт, потреба.

2. Хліб, грип, молотьба, береза, духмяний.

3. Буланий, фізика, просити, пюре, бюро.

54. У котрому рядку сума губних приголосних звуків дорівнює 8?

1. Вітер, бабуся, м’ята, машиніст, біб, фартух.

2. Характер, глобус, бібліотека, військовий, оптимізм.

3. Віола, забагато, накип, корба, відьма.

55. У котрому рядку сума шиплячих приголосних звуків дорівнює 6?

1. Чашка, дочка, щастя, шипиш, джунглі.

2. Шкіра, джинси, джиґіт, бджілка, нехворощ.

3. Жовтий, джип, джем, ромашка, чоло.

56. У котрому рядку сума шиплячих звуків дорівнює 9?

1. Шкіряний, черепиця, менеджмент, їжак, гущавина, рожевощокий.

2. Парашут, оранжерея, женьшень, черепашник, часопис, овечий.

3. Калюжа, щербатий, джазовий, драже, чаполоч, кінцівка.

4. Пляшка, цілющий, щупальця, чорнильниця, чартер, пришвидшувач.

57. У котрому рядку сума шиплячих звуків дорівнює 8?

1. Щеплення, щиглик, приїжджати, кужіль, черствий.

2. Щеміти, жанровий, почуття, приміщення, жужмом.

3. Узбережжя, воджу, батьківщина, легковажний, початківець.

4. Чимчикувати, желатин, жертвоприношення, щітка, ущемлення.

58. У котрому рядку сума шиплячих звуків дорівнює 8?

1. Чверть, коліща, джура, шкереберть, тиждень.

2. Відшкодування, цівка, широковживаний, панчоха, хрущ.

3. Значущий, чистилище, черепашник, журавлина, квочка.

4. Щедрівка, шестивірш, шершень, важіль, джоуль.

59. У котрому рядку 6 звуків [ш]?

1. Нижчий, кращий, вужчий, шершавіший, щасливіший.

2. Камінчик, кошик, піщаний, вощаний, щонайдорожче.

3. Вогнище, щонайпотужніше, чоловічий, щонайщедріший, шестичастинний.

60. У котрому рядку 5 звуків [ж]?

1. Піджати, прохолоджувати, проїжджати, Джонсон, джерело.

2. Куїнджі, менеджер, відважно, кажан, роздоріжжя, розчин.

3. Подорож, жіночий, рожевий, джміль, Жорж.

61. Скільки шиплячих звуків у наведеному тексті?

Руді лісові мурашки одного мурашника можуть знищити за літо близько 10 мільйонів шкідників (Із підручника).

62. Що таке фонетична транскрипція?

Варіанти відповіді: 1.Це спеціальне письмо, запроваджене для точної передачі звукового складу слів і текстів. 2.Близький до орфографічного запису спосіб передачі усного мовлення. 3.Запис засобами національної абетки чужомовних власних назв.

63. Для чого використовують фонетичну транскрипцію?

Варіанти відповіді: 1.Для того, щоб знати, скільки звуків у слові. 2.Для того, щоб знати, скільки звуків та букв у слові. 3.Для точної передачі звуків мови (вимови) на письмі. 4. Для того, щоб точно перекласти текст з іноземної мови.

64. Що означає скісна риска, поставлена вгорі з правого боку букви у фонетичній транскрипції, наприклад: [л′], [н′], [с′]?

Варіанти відповіді: 1.Наголос. 2.М’якість звука. 3.Логічний наголос. 4.Апостроф.

65. Що означають у фонетичній транскрипції символи [е^и], [и^е], [о^у]?

Варіанти відповіді: 1.Позначення чіткого голосного звука з певним відтінком, близьким до основного звучання. 2.Позначення нечіткого голосного звука, що сприймається як проміжний, середній між певними двома. 3.Більшою літерою позначається літературна вимова, а маленькою – діалектна або просторічна.

66. Що означає у транскрипції двокрапка (:) після букви на позначення приголосного звука?

Варіанти відповіді: 1.Паузу в слові. 2.М’якість приголосного. 3.Подовжений звук. 4.Сигнал, що далі йде пояснення головної думки.

67. Визначте рядок, у котрому відсутні помилки у фонетичній транскрипції слів.

1. [з′іл′:ýц′:а], [ре^иге^ине^ирáтор], [с′в’áто].

2. [жштоухнуў], [зц′ілен′:а], [кийани^ен].

3. [ви^е кри^е т′т′а], [вісімнац′ат′], [нишче^ичком].

4. [прибйес′:а], [абацтво], [в′ідроще^иний].

68. Визначте слова з правильним фонетичним записом.

1.[д′ігт′áр]. 2.[д′іхт′áр]. 3.[колóс′:а]. 4.[колóс′а]. 5.[м’ішчáнство]. 6.[м′іщанство]. 7.[р’ат′івни;΄ц′а]. 8.[р′ат′іўни;΄ц′а]. 9.[б’íже^ине^иц′]. 10.[б’íженец′]. 11.[гусе^ин′йатко]. 12.[бе^измéж’:а].

69. Визначте слова з правильним фонетичним записом.

1.[ушч’íл′не^ин′:а]. 2.[ушчíлнен′а]. 3.[товáри^ес′ц′і]. 4. [товáришці]. 5.[гар′ц′ýйут′]. 6.[гарц’ýйут′]. 7.[безжýрний]. 8.[бе^иж:ýрни^ей]. 9.[рож:éўр′іти^ес′а]. 10.[росжéвр’іти^ес′а]. 11.[ґ’éлґіт]. 12.[ґéлґ’іт].

70. Визначте слова з правильним фонетичним записом.

1.[г’іл′:áч’:а]. 2.[г’іл:áч′а]. 3.[полехк’іст′]. 4.[полéхк’іс′т′]. 5.[роз’я;΄тре^иниі]. 6.[розйáтре^ини^ей]. 7.[щіткотри^емач]. 8.[п’івжитйа]. 9.[п’іўжи^ет′:á] 10.[шч’іткотри^емáч] 11.[дз;ˆ′урчáн′:а]. 12.[дзурчан′:а].

71. Визначте слова з правильним фонетичним записом.

1.[п′ідйуджений]. 2.[п’ідйýдж;ˆе^иний]. 3.[еґзаме^инýйе^иц′:а]. 4.[екзаме^инýйе^итс′:а]. 5.[ус′м’іхáйе^ис′:а]. 6.[усм′іхáйешс′а]. 7.[парóд′ійа]. 8.[паро^уд’ійа]. 9.[зозул′а]. 10.[зо^узýл′а]. 11.[відж;ˆи^евé]. 12.[в’іджи^евé].

72. Визначте слова з правильним фонетичним записом.

1.[вйазни;΄ц′а]. 2.[вязни;΄ц′а]. 3.[в’íшчий]. 4.[в′íщий]. 5.[збýдж;ˆе^ин′:а]. 6.[збýджен′а]. 7.[каме^ін′áр′]. 8.[каме^ин′áр]. 9.[хи^етáйе^ис′:а]. 10.[хитáйешс′а]. 11.[н′íжн′іс′т′]. 12.[н′іжн′іст′].

73. Що вивчає графіка?

Варіанти відповіді: 1.Звуки мови та букви. 2.Букви, їх значення та вимову. 3.Систему умовних знаків для передачі звуків мови на письмі. 4.Принципи зображення букв на письмі.

74. Що таке буква?

Варіанти відповіді: 1.Це алфавіт. 2.Це елементи каліграфії, що подаються в прописах. 3.Це весь алфавіт, крім м’якого знака(ь). 4.Це умовний знак для позначення звуків мови на письмі.

75. Що таке алфавіт?

Варіанти відповіді: 1.Це голосні та приголосні букви та звуки. 2.Це наголошені й ненаголошені голосні звуки й приголосні букви. 3.Сукупність букв, розміщених в усталеному для певної мови порядку. 4.Це вся загальноприйнята сукупність букв.

76. Вкажіть пункти з помилками в назвах літер алфавіту:

1.Аа (а). 2.Бб (бе). 3.Вв (ве). 4.Гг (ге). 5.Ґґ (ґе). 6.Дд (де). 7.Ее (е). 8.Єє (є). 9.Жж (же). 10.Зз (зе). 11.Ии (и). 12.Іі (і). 13.Її (ї). 14.Йй (йот). 15.Кк (ка). 16.Лл (ел). 17.Мм (ем). 18.Нн (ен). 19.Оо (о). 20.Пп (пе). 21.Рр (ер). 22.Сс (ес). 23.Тт (те). 24.Уу (у).25.Фф (фе). 26.Хх (ха). 27.Цц (це). 28.Чч (ча). 29.Шш (ша).30.Щщ (ща). 31.Ьь(м’який знак). 32.Юю(ю). 33.Яя (я).

Варіанти відповіді: 1) 5, 14, 28; 2) 25, 28; 3) 25, 26, 27, 28; 4) 28, 29, 30.

77. У котрому рядку не допущено помилки при розташуванні слів за алфавітним порядком?

1. Вода, добро, око, кінь, циркуль.

2. Цикорій, чемпіон, щедрість, юність, ясність.

3. Адреса, ґава, гречка, солома, мелодія.

4. Солома, тигр, увага, фарбувати, хімія.

5. Роман, знання, норма, фанера, ясність.

78. У котрому рядку не допущено помилки при розташуванні слів за алфавітним порядком?

1. Автор, бабуся, ситець, яблуко, юність.

2. Ніжність, оточення, рояль, стригтися, фах.

3. Кава, суспільство, література, космос, вітер.

4. Навчання, острів, північ, римування, тиша.

5. Азбука, життя, сумнів, знання, університет.

79. У котрому рядку порушено алфавітний порядок слів?

1. Гамалія, Чубинський, Заньковецька, Січинський, Опанасюк, Івченко.

2. Вишня, жайворонок, зерно, ліс, палац, футляр.

3. Відліт, вище, удруге, число, шарж, яма.

4. Розбещений, розчин, розв’язок, розквітлий, розтлумачити.

80. У котрому рядку порушено алфавітний порядок слів?

1. Півмісяць, півсвіту, підбрехач, повимітати, підглянути.

2. Заборона, забовваніти, забрало, забудівля, завдання.

3. Капосний, капуста, капюшон, карниз, Карпати.

4. Ласиця, ласощі, ластів’я, ластоногі, ласун.

81. У котрому рядку порушено алфавітний порядок слів?

1. Доробок, досвід, достиглий, доторк, дочимчикувати.

2. Зловмисник, змастити, злорадство, знахабнілий.

3. Кельма, килимок, клоун, княгиня, кобура, ковдра.

4. Маршрут, маслинка, материзна, медівник, межигір’я.

82. Які з поданих букв використовуються для позначення двох звуків?

1. Ю. 2. Я. 3. Ь. 4. Щ. 5. Ґ. 6. Г. 7. Й. 8. Ц. 9. Ч. 10. Ї.

83. Коли букви я, ю, є позначають один звук і м’якість попереднього приголосного?

Варіанти відповіді: 1.Коли вони знаходяться безпосередньо після букв на позначення приголосних. 2.Коли вони стоять на початку слова. 3.Коли вони розташовані після букв на позначення голосних.

84. Коли букви я, ю, є позначають два звуки?

Варіанти відповіді: 1.Коли вони знаходяться на початку слова. 2.Коли вони знаходяться після букв на позначення голосного. 3.Після апострофа. 4.Коли треба позначити м’якість попереднього приголосного. 5.Після м’якого знака в словах іншомовного походження.

85. У котрому рядку всі букви я, ю, є передають два звуки?

1. М’якосердя, в’юн, пляж, плющ, дюна, в’їзд.

2. Яр, Ємець, ієрархія, Юрій, Юхим, юрба.

3. Працює, шию, мають, п’ють, синє, п’ять.

86. Виберіть найбільш повну і правильну відповідь на питання: „Який звук на письмі позначає літера ґ ?”

Варіанти відповіді: 1Через літеру ґ передається латинська літера g у незасвоєних українською мовою словах і висловах, що звичайно подаються засобами латинської графіки. 2.Через літеру ґ на письмі передається задньоязиковий приголосний як в українських словах (загальні і власні назви), так і в давно запозичених словах. 3.Через літеру ґ помилково передаються окремі слова, в яких насправді є лише гортанний [г].

87. Виберіть найбільш повну і правильну відповідь на питання: “Який звук на письмі позначає літера г ?”

Варіанти відповіді: 1.В іншомовних словах глотковий щілинний приголосний. 2.В українських словах глотковий щілинний приголосний. 3.Літера г передає на письмі глотковий щілинний приголосний як в українських словах, так і в іншомовних запозиченнях.

88. У котрому рядку в усіх словах треба писати літеру ґ ?

1. ...рунт, ...азда, ...анок, ...удзик, ...ава.

2. ...едзь, ...иря, ...ілка, ...роно, ...олка.

3. Ма...ніт, ...уля, ...атунок, ...адюка, ...еркулес.

89. У котрому рядку в усіх словах треба писати літеру ґ ?

1. ..лобус, ...ніт, ...ілка, за...ратований, а...рус, …рупа.

2. ...елґотіти, дзи...а, об...рунтування, ...речність, ...оґель-моґель.

3. ...ринджоли, ...онтар, ...радус, ...імн, ...аблі.

90. У котрому рядку в усіх словах буква р позначає [p] ?

1. Ледар, подвір’я, грамота, вродливий, притулок.

2. Поправка, рятівник, настрій, рідкісний, марнотратець.

3. Козир, Ігор, рябий, багряний, тріпотіти.

91. У котрому рядку в усіх словах буква р позначає [p′] ?

1. Прямо, рясно, базар, лікар, ряска.

2. Рятунок, рюкзак, ряд, творю, трьох.

3. Різьба, різноманітний, рілля, порядок, обрядовий.

92. У котрому рядку в усіх словах букви дз позначають один звук?

1. Дзвінкий, підземний, підзяберний, дзуськи, дзюркотливий.

2. Дзенькіт, дзижчання, дзеленчати, ґедзь, дзеркальний.

3. Відзимувати, підзаголовок, підзарядити, подзвонювати, надзелень.

93. У котрому рядку в усіх словах букви дз позначають один звук?

1. Надзвуковий, дзеркало, дзюрчати, передзвонити, підзивати.

2. Каладзе, підземелля, подзеленчати, дзеркальце, відзвітуватися.

3. Дзьоб, дзендзюристий, дзиґлик, передзвін, ґудзик.

94. У котрому рядку в усіх словах букви дз позначають один звук?

1 Дзвіниця, дзиґлик, одзвінчення, ґудзик, віддзеркалення.

2. Дзиґа, дзюркіт, дзиґарі, дзвякати, дзюдо.

3. Дзьобоподібний, надземний, відзив, підзвітний, відзвучати.

4. Надзвичайно, надзоряний, відзнака, кукурудза, підзахисний.

95. У котрому рядку в усіх словах букви дж позначають один звук?

1. Дріжджі, відродження, відживити, джунґлі, віджартуватися.

2. Заощадження, народжений, бджілка, джип, котедж.

3. Саджанець, джмелиний, джек-пот, джґутик, джерелознавство.

96. У котрому рядку в усіх словах букви дж позначають один звук?

1. Споруджений, джейран, джемпер, принаджувати, джинси.

2. Підживляти, проїжджий, підтвердження, піджарка, переджнив’я.

3. Піджак, піджати, джентльмен, джаз, огороджений.

97. У котрих словах букви дж позначають один звук?

1.Джордж. 2.Зародження. 3.Піджати. 4.Джміль. 5.Виїжджати. 6.Віджилий. 7.Віджартуватись. 8.Джерельце. 9.Підживляти. 10.Заощаджувати. 11.Джордано. 12.Саджанці. 13.Віджати. 14.Віджимати. 15.Огороджений.

98. Розташуйте рядки в такій послідовності: слова, що мають більше звуків, ніж букв; слова, що мають менше звуків, ніж букв; слова, що мають однакову кількість звуків і букв.

1. Льодовик, кравець, дзенькає, доводжу, сьогодні.

2. Лютий, підзеленити, заєць, щодень, рельєф.

3. Руїна, енергія, роз’їзд, площа, в’юнкий.

99. У котрому рядку в кожному із слів є порівну звуків і букв?

1. Ядро, жар, сад, ряд, вождь, гребля.

2. Радіо, людство, реліквія, дзюркіт, авіалінія, жолудь.

3. Праця, рідня, цятка, пейзаж, цвіркун, латка.

100. У котрому рядку кожне слово має букв більше, ніж звуків?

1. Зоря, кришталь, люстра, небо, пташка, гілка.

2. Народжується, джерело, джміль, джаз, дзиґа, дзявкати, дзьоб.

3. Ящірка, джерґотіти, грати, вікно, підземний, воджу.

101. У котрому рядку кожне слово має звуків більше, ніж букв?

1. Ясно, заїду, ящірка, яма, ярмо, країна.

2. Вийшла, ґанок, небо, квітка, подзенькують, дзюркоче.

3. Громада, лічба, кіготь, далекий, студент, турист.

102. У котрих рядках в усіх словах кількість букв і звуків не збігається?

1. Приязнь, щільний, єдність, їдальня.

2. Дзьобик, підживлює, джміль, ягня.

3. Щирість, їдуть, йорж, суцвіття.

4. Дзеленькає, щастя, зіщулитися, джерельний.

5. Нульовий, відвойований, розкуйовджений, льодоріз.

103. У котрому рядку в усіх словах літери я, ю , є позначають два звуки?

1. Полонина, лялька, хлоп’я, юнга, знання.

2. Долина, статуя, клятва, яхта, мрія.

3. Ялівець, сузір’я, єпископ, Марія, симфонія.

4. Полум’яний, подвір’я, рукавиця, ключ, сяйво.

5. Насіння, м’яч, діяч, бязь, лялька.

104. У котрому рядку в усіх словах літери я, ю, є позначають два звуки?

1. Дія, студія, м’ясо, альянс, яблуко.

2. Любов, кошеня, п’ють, волосся, сім’я.

3. Навчання, обновляти, їхати, в’юн, дитятко.

4. Їсти, Марія, дятел, сяйво, філармонія.

5. Ягня, кар’єра, моряк, листування, рілля.

105. У котрому рядку всі слова містять літери, що позначають два звуки?

1. Учительство, манікюр, ноктюрн, підлиза, риборозведення.

2. Мантія, недовір’я, дзюдоїст, топорище, ярмарок.

3. Яскраво-жовтий, солом’яний, пам’ятка, панацея, троє.

4. Пантеїзм, пояснення, пояс, пощерблений, тополя.

106. У котрому рядку всі слова містять літери, що позначають два звуки?

1. Пляма, куля, бар’єр, люстра, пояснення.

2. Юрмитися, вищати, плюскіт, креслення, знання.

3. Ясен, стояти, щупак, млоїтися, поєднати.

4. Яма, з’юрмитися, воювати, щедрівка, в’язка.

107. У котрому рядку всі слова містять літери, що позначають два звуки?

1. Жіночий, задвірок, замовити, козак, кожум’яка.

2. Міраж, напівсирота, картографія, голоднеча, вогнище.

3. Буяння, астробіологія, воїн, м’ясорубка, краянин.

4. Кардіологія, лояльність, лотерея, поїти, щока.

108. У котрому рядку всі слова містять літери, що позначають два звуки?

1. Учорашній, велотрек, поліметал, карбід, каплиця.

2. Сумщина, яскравий, панщина, параноїк, боєздатний.

3. Боєголовка, тупиця, туалет, трюфель, щабель.

4. Вакансія, кам’яніти, приємний, дощечка, поїздка.

109. У котрому рядку кількість звуків перевищує кількість букв?

1. Умій вчасно сказати, умій і замовкнути.

2. Язик до Києва доведе.

3. Дурний язик голові не приятель.

4. Що маєш казати – наперед обміркуй (Прислів’я).

110.У котрому рядку кількість звуків перевищує кількість букв?

1. Умієш говорити – умій слухати.

2. Краще мовчати, ніж брехати.

3. Слова ласкаві, та думки лукаві.

4. Хто мовчить, той двох навчить (Прислів’я).

111. Скільки в наведеному тексті є таких букв, що позначають два звуки?

Любо в гаю соловейко виспівує, Слухаю ніжне лящання: Чистую, щирую річ українськую Чую я в тім щебетанні (А.Кримський).

112. Скільки в наведеному тексті є таких букв, що позначають два звуки?

Не слухає сонце. За гору сідає І нам посилає На всю ніч – прощай! (В.Самійленко).

113. Скільки в наведеному тексті є таких букв, що позначають два звуки?

Рятуймо найменше слово від мародерства брехні, рятуймо вкраїнську мову, коли ми ще гідні її (М.Рябчук).

114. У котрому реченні кількість звуків більша, ніж кількість букв, на 3?

1. Яків доглядає їжачка.

2. Ящірка боїться людей.

3. У класі є троє дітей на ім’я Юрій.

115. У котрому реченні кількість звуків більша, ніж кількість букв, на 2?

1. Роси, роси, дощику, ярину (Олександр Олесь).

2. Ой горе тій чайці, горе тій небозі, Що вивела чаєнят при битій дорозі (Нар. тв.).

3. Після якого фатального роздуму Ви пішли на такий компроміс?(Л.Костенко).

116. У котрому реченні кількість звуків більша, ніж кількість букв, на 3?

1. Хіба ти мене не знаєш, що я рад душу за тебе положити? (Г.Квітка-Основ’яненко).

2. Радюка ждали в банях щодня (І.Нечуй-Левицький).

3. Я і гадав, що своїми листами я Вас поранив ще гірше... (В.Стефаник).

117. У котрому реченні кількість звуків менша, ніж кількість букв, на 2?

1. Порай мені ще раз, де дітись з журбою? (Т.Шевченко).

2. Уклався місяць спать, нема ані зорі...(П.Гулак-Артемовський).

3. Не спить Рябко, та все так гавка, скавучить... (П.Гулак-Артемовський).

118. У котрому реченні однакова кількість звуків і букв?

1. Слухайте, щось маю вам сказать... (Є.Гребінка).

2. Заграло, запінилось синєє море... (Є.Гребінка).

3. Що рибка смик – то серце тьох!.. (П.Гулак-Артемовський).

119. У котрому реченні кількість звуків більша, ніж кількість букв, на 4?

1.Тебе вітаючи, фантазіє ясна, Підводимо чоло, похиленеє в горі (Леся Українка).

2.Люблю я дощ рясний, що гучно з неба ллється(М.Рильський).

3. Ти, моя маленька сестро, як рятунок мій нестерпний, як журба моя солодка, синім жаром мерехтиш (В.Стус).

120. Що таке склад?

Варіанти відповіді: 1.Це частина слова, що складається з декількох букв і вимовляється одним поштовхом повітря. 2.Це частина слова, що складається з голосного звука або сполучення голосного з одним чи кількома приголосними і вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря. 3.Це декілька букв, серед яких є одна голосна, які переносяться в наступний рядок на письмі. 4.Це декілька букв, серед яких є дві або більше на позначення приголосних, що залишаються або переносяться в наступний рядок.

121. Який склад називається відкритим?

Варіанти відповіді: 1.Це склад, який повинен починатися та закінчуватися на голосний. 2.Це склад, який закінчується голосним звуком. 3.Це частина слова, що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря.

122. Який склад називається закритим?

Варіанти відповіді: 1.Це склад, який починається приголосним звуком. 2.Це склад, який закінчується приголосним звуком. 3.Це склад, який починається і закінчується приголосним звуком.

123. У котрому рядку всі слова мають однакову кількість складів?

1. Явір, розум, промінь, модний, робот.

2. Столяр, абажур, швидкість, метал, чоботи.

3. Літак, абрикос, кілометр, загадка, перо.

124. У словах котрого рядка всі склади закриті?

1. Місто, пошта, навколо, метал, димар, похід.

2. Дружний, аґрус, шахтар, ведмідь, вівчар, серпень.

3. Пригода, мистецтво, сувенір, метушня, шеренга,механізм.

125. У словах котрого рядка всі склади закриті?

1. Мильний, город, адреса, кілометр, новий.

2. Горбок, гордість, мовник, гарбуз, півник.

3. Мовлення, порядок, речення, буква, молоко.

126. У котрому рядку всі слова мають закриті склади?

1. Каприз, завзятість, завулок, гуморист, дарунок.

2. Десерт, дзбан, хміль, дзиґар, діамант.

3. Ковзан, картон, центнер, каркас, карниз.

4. Драма, солома, лава, дорога, морока.

127. У котрих словах дефіс позначає місце переносу, який допускається як правильний?

1. Се-стра. 2.Сес-тра. 3.Сест-ра. 4.Оле-ксандра. 5.О-лександра. 6.Олексан-дра. 7.Ву-зький. 8.Вузь-кий. 9.Товари-ство. 10.Товарис-тво. 11.Товарист-во. 12.Видавницт-во.

128. Котрі слова правильно поділені на правописні склади?

1.Я-ма. 2.Симет-рія. 3.На-ро-до-знав-ство. 4.Олі-я. 5.При-три-ма-ти. 6.Сусп-ільс-тво. 7.Лю-ди-н-а. 8.Ход-жу. 9.Під-зем-ний. 10.Пі-джив-ля-ти. 11.Кра-єз-нав-ство. 12.По-дзень-ка-ти.

129. У котрому з поданих нижче рядків усі слова правильно поділені на склади для переносу з рядка в рядок?

1. Ход/жу, під/жак, над/звичайний, бі/лос/ніж/ний, від/жа/ти, зем/лет/рус.

2. До/ро/га, стеж/ка, чай/ка, гіл/ка, по/льо/вий, яг/ня.

3. Ку/ку/ру/дза. О.Т./Гончар, 100 кв./м, ЧА/ЕС, ЛАЗ-105, вий/шов.

130. Що таке наголос?

Варіанти відповіді: 1.Це склад, що вимовляється голосно або тихо, залежно від бажання мовця. 2.Це рисочка над буквою. 3. Це посилення голосу на одній із букв при читанні. 4. Це виділення складу в слові або слова в реченні властивими для певної мови фонетичними засобами.

131. Що таке логічний наголос?

Варіанти відповіді: 1.Це посилення голосу на якомусь слові для його смислового виділення в реченні. 2.Це посилення голосу на одному із складів. 3.Це рисочка над буквою у слові. 4.Це голосніша вимова слова в словосполученні.

132. Для чого служить логічний наголос?

Варіанти відповіді: 1.Для того, щоб знати, де треба написати потрібну букву на позначення голосного звука. 2.Для підвищення голосу при вимові того чи іншого складу в слові. 3.Для правильного розуміння висловлюваної думки.

133. У котрому з поданих слів неправильно поставлено наголос?

1.Подрýга. 2.Кóвзанка. 3.Кошови;΄й. 4.Ужгорóдський. 5.Мерéживо. 6.Порядкóвий.7.Випáдок. 8.Чотирнáдцять. 9.Визнання;΄. 10.Обіця;΄нка.

134. У котрих словах неправильно поставлено наголос?

1.Засипни;΄й. 2.Ви;΄мова. 3.Компромíс. 4.Зáмолоду. 5.Майдáн. 6.Терези;΄. 7.Одинáдцять. 8.Зáчіска. 9.Лáскавий. 10.Вíсімдесят.

135.У котрих словах неправильно поставлено наголос?

1.Гераси;΄м. 2.Герáсим. 3.Граблí. 4.Булá, булó, були;΄.5.Надвóрі. 6.Широкó. 7.Ходжý. 8.Нóшу. 9.При;΄йду. 10.Кори;΄сний.

136.У котрому слові неправильно поставлено наголос?

1.При;΄ятель. 2.Допíзна. 3.Запитáння. 4.Кропи;΄ва.5.Ознáка. 6.Перéпис. 7.Зрýчний. 8.Отáман. 9.Бесідувáти. 10.Жи;΄тло.

137. У котрому слові неправильно поставлено наголос?

1.Котри;΄й. 2.Показни;΄к. 3.Лéгкий. 4.Металýргія. 5.Нóвий. 6.Босóніж. 7.Хýтро. 8.Наскрíзь. 9.Чи;΄тання. 10.Поняття;΄.

138. У котрому слові неправильно поставлено наголос?

1.Предмéт. 2.Сімдеся;΄т. 3.Сíмдесят. 4.Твéрдий. 5.Тóвстий. 6.Перéпис. 7.Зáгадка. 8.Загáдка. 9.Гля;΄дач. 10.Кóлія.

139. У котрому слові неправильно поставлено наголос?

1.Фартýх. 2.Фáртух. 3.Літóпис. 4.Лíтопис. 5.Жадóба. 6.Жéвріти. 7.Статýя. 8.Укрáїнський. 9.Завдáння. 10.Óцет.

140. У котрому слові неправильно поставлено наголос?

1.Вéрба. 2.Вирáзний. 3.Дóшка. 4.Дрóва. 5.Дровá. 6.Рáзом. 7.Разóм. 8.Чарíвний. 9.Крóїти. 10.Пізнання;΄.

141. У котрому слові неправильно поставлено наголос?

1.Ідемó. 2.Ідéмо. 3.Громадськи;΄й. 4.Осокá. 5.Ненáвидіти. 6.Неоднакóвий. 7.Зáтишно. 8.Обклади;΄нка. 9.Скорóпис. 10.Відпóчинок.

142. У котрих словах можливе подвійне наголошення?

1.Діалог. 2.Мабуть. 3.Мережа. 4. Шкода. 5.Ознака. 6.Загадка. 7.Предмет. 8.Документ. 9.Ім’я. 10.Кілометр. 11.Колія. 12.Помилка.

143. У котрих словах можливе подвійне наголошення?

1.Завжди. 2.Байдуже. 3.Весняний. 4.Також. 5.Спина. 6.Християнин. 7.Кропива. 8.Завдання. 9.Урочистий. 10.Музика. 11.Курява. 12.Випадок.

144. Із поданого переліку відберіть найповнішу і найбільш правильну відповідь на питання: “Що вивчає орфоепія?”

Варіанти відповіді: 1.Це розділ науки про мову, в якому вивчається поняття про текст та чергування звуків у словах. 2.Це розділ науки про мову, який визначає принципи творення звуків та позначення їх на письмі. 3.Це розділ мовознавчої науки, який встановлює систему норм правильної літературної вимови окремих звуків, слів та граматичних форм. 4.Це розділ науки про мову, в якому вивчається система звуків та способи їх передачі на письмі.

145. У чому виявляються орфоепічні норми?

Варіанти відповіді: 1.В усталеній, закріпленій традицією вимові ненаголошених голосних звуків, дзвінких та глухих приголосних, різних звукосполучень, граматичних форм, у правильному наголошуванні слів. 2.У творенні нових слів, словосполучень та речень. 3.В утворенні нових слів, їх правильному вживанні та правилах уживання розділових знаків. 4.У каліграфічному зображенні елементів букв на письмі.

146. У котрому рядку у всіх словах звуки [е], [и] вимовляються чітко?

1. Тиск, тесля, протест, стеля, титул, автомашина.

2. Противага, завершення, селезень, терикон, сигнал, навмисне.

3. Вмикач, велоспорт, течія, техніка, величний, старезний.

4. Кидок, кедр, герой, колеса, здихати, притока.

147. Яким способом здійснюється перевірка ненаголошених голосних у поданому переліку слів?

Верба –верби, голуби – голуб, земляний – землі, зерно – зерна, селитися – оселя, медовий – мед, дешевий – дешево, вечірній – вечір, глибінь – глибоко, розумниця – розум.

Варіанти відповіді: 1.Таким добором іншої форми цього слова або спільнокореневого іншого слова, при якому наголос падатиме на сумнівний голосний звук. 2.Правопис таких слів слід запам’ятати за орфографічним словником.

148. У котрому рядку в усіх словах ненаголошені е, и, о можна перевірити наголосом?

1. Голубити, розумниця, дверцята, гречаний, здивований.

2. Виливати, спекотний, шершавий, лимон, кишеня.

3. Земля, кирпатий, апельсин, смерека, дрижати.

4. Миротворець, вечеря, десятина, спекотний, сердитий.

149. У котрому рядку в усіх словах ненаголошені е, и, о можна перевірити наголосом?

1. Очерет, широкий, велетень, глитати, зернина.

2. Сестра, голуби, весло, листи, зима.

3. Сливовий, сивина, зупинити, розумний, чепурний.

4. Левеня, кореневий, керівництво, ростуть, скелястий.

150. У котрому рядку в усіх словах ненаголошені е, и, о можна перевірити наголосом?

1. Мережка, живий, помиритися, велетень, широкий.

2. Кришити, криниця, тремтіти, пиріг, десант.

3. Крижаний, величина, дерев’яний, пливла, стебло.

4. Весляр, порцеляна, сезон, бартер, опинитися.

151. Визначте рядок, у якому всі слова містять голосні, які не можна перевірити наголосом.

1. Гребти, нести, мести, тесати, верховина, весняний, щебетати.

2. Село, десятий, широкий, степовий, глибинний, продешевити, життєвий.

3. Багатий, багатир, богатир, кажан, левада, леміш, лопата.

152. Визначте рядок, у якому всі слова містять голосні, які не можна перевірити наголосом.

1. Гаразд, калач, кажан, качан, хазяїн, гончар.

2. Вести, весна, великий, терплячий, дешевий, плести.

3. Заселити, залишити, третина, голубка, стелити, терновий.

4. Монастир, комиш, інженер, білуватий, поганий, веселий.

153. У котрому рядку правопис усіх слів не можна перевірити наголосом?

1. Небесний, декада, легенда, степовий, лисиця.

2. Потребувати, шипшина, веранда, ледаченький, лебединий.

3. Метро, герой, компетенція, леміш, печаль.

4. Пилип, котушка, депутат, правило, цитрина.

154. У котрому рядку правопис усіх слів не можна перевірити наголосом?

1. Шепнути, жердина, цеглина, критерій, стелаж.

2. Абориген, абонемент, менеджер, десант, клекотіти.

3. Сертифікат, перипетія, бенефіс, реквізити, рефлекс.

4. Левада, потребувати, цебро, церковний, коридор.

155. У вимові котрих слів відбувається уподібнення приголосних звуків?

1.Легко. 2.Підказати. 3.Кігті. 4.Нігті. 5.Дігтяр. 6.Сутужно. 7.Порізно. 8.Ганебно. 9.Мигтіти. 10.Рюкзак.

156. У вимові котрих слів відбувається уподібнення приголосних звуків?

1.Лічба. 2.Вогко. 3.Підпорядкувати. 4.Підкинути. 5.Могти. 6.Вокзал. 7.Боротьба. 8.Полегкість. 9.Якби. 10.Анекдот.

157. У котрому рядку в усіх словах відбувається уподібнення приголосних звуків?

1. Козак, будяк, ганьба, ходьба, пустка.

2. Рюкзак, молотьба, грієшся, просьба, зжовкнути.

3. Віття, віссю, кілля, гілля, книжечка.

4. Сережка, кладка, паморозь, отже, серце.

158. У чому полягає суть спрощення в групах приголосних звуків?

Варіанти відповіді: 1.Випадання одного із звуків із важкої для вимови групи приголосних, яка іноді виникає при творенні слова або словозміні. 2.Це те саме, що й чергування приголосних звуків. 3.Це засіб полегшення правопису складних слів.

159. Котра з відповідей є правильною на питання: “Наслідки якого фонетичного явища відбивають подані нижче пари слів (словоформ): тиждень – тижня – тижневий; виїздити – виїзний; честь – чесний; користь – корисний; вість – вісник – безвісний; щастя – щасливий?”

Варіанти відповіді: 1.Чергування приголосних у коренях слів. 2.Випадання приголосних при словозміні. 3.Усі подані зіставлення слів відбивають спрощення приголосних у сполученнях -ждн-, -здн-, -стн-, -стл-.

160. Укажіть слова, при творенні від яких інших їх форм чи інших слів спостерігається явище спрощення приголосних, яке слід позначати на письмі?

1.Капость. 2.Швидкість. 3.Піст. 4.Зап’ястя. 5.Контраст. 6.Президент. 7.Лестощі. 8.Агент. 9.Жалість. 10.Уста. 11.Перехрестя. 12.Цілість.

161. Укажіть слова, при творенні від яких інших їх форм чи інших слів спостерігається явище спрощення приголосних, яке слід позначати на письмі?

1.Тиждень. 2.Блиск. 3.Компост. 4.Умисел. 5.Диригент. 6.Чернець. 7.Хрускіт. 8.Постіль. 9.Горщок. 10.Тріск. 11.Зморщок. 12.Скатерть.

162. У котрих словах спрощення в групах приголосних не відбувається або не позначається на письмі?

1.Студен...ство. 2.Хворос...няк. 3.Чес...но. 4.Прихвос...ні. 5.Ненавис...ний. 6.Безкорис...ливий. 7.Перехрес...ний. 8.Протес...ний. 9.Зап’яс...ний. 10.Беззахис...ний. 11.Кількіс...ний. 12.Хвас...ливий.

163. У котрих словах спрощення в групах приголосних не відбувається або не позначається на письмі?

1.Капос...ний. 2.Швидкіс...ний. 3.Піс...ний. 4.Зап’яс...ний. 5.Контрас...ний. 6.Президен...ський. 7.Кіс...лявий. 8.Пес...ливий. 9.Аген...ство. 10.Жаліс...ний. 11.Проїз...ний. 12.Якіс...ний.

164. У котрих словах спрощення в групах приголосних не відбувається або не позначається на письмі?

1.Балас...ний. 2.Захис...ний. 3.Тиж...невий. 4.Звіс...но. 5.Рідкіс...ний. 6.Учас...ник. 7.Віс...ник. 8.Умис...ний. 9.Реміс...ник. 10.Плюс...нути. 11.Форпос...ний. 12.Блис...нути.

165. У котрому рядку в усіх словах відбулося спрощення приголосних?

1. Форпостний, корисний, щасливий, улесливий, звісно.

2. Доблесний, усний, баластний, хвастливий, хворостняк.

3. Ненависний, якісний, цілісний, месник, очисний.

166. У котрому рядку допущено орфографічну помилку?

1. Інтелігентний, форпостний, контрастний, честний, нещасний.

2. Обласний, рідкісний, свиснути, швидкісний, безвиїзно.

3. Рискнути, вискнути, випускний, туристський.

167. У котрому рядку в усіх словах відбулося спрощення приголосних?

1. Ненависний, пестливий, хвастнути, свиснути, тижневий.

2. Власний, безвиїзний, злісний, тріснути, писнути.

3. Серце, шелеснути, гуснути, цілісний, радісний.

168. У котрому рядку в усіх словах відбулося спрощення приголосних?

1. Помісний, чесний, рідкісний, ненависний, контрастний.

2. Обласний, пісний, свиснути, швидкісний, випускний.

3.Улесливий, щасливий, пізній, якісний, шелеснути.

169. У котрих із поданих слів спрощення приголосних не відбулося?

1.Швидкісний. 2.Парламентський. 3.Шелеснути. 4.Власний. 5.Сонце. 6.Роз’їзний. 7.Центристський. 8.Щасливий. 9.Абонентський. 10.Масний. 11.Тижня.12.Шістнадцять. 13.Блиснути. 14.Пристрасний. 15.Буревісник.

170. У котрих із поданих слів спрощення приголосних не відбулося?

1.Пес...ливий. 2.Чес...ний. 3.Кіс...лявий. 4.Тиж...ня. 5.Жаліс...ний. 6.Контрас...ний. 7.Свис...нути. 8.Проїз...ний. 9.Турис...ський. 10.Тріс...нути. 11.Мас...ний. 12.Балас...ний. 13.Корис...ний.14.Облас...ний. 15.Об’їз...ний.

171. У котрому слові відбулося спрощення в групі приголосних?

1.Барвистий. 2.Заздрісний. 3.Добірний. 4.Дорогоцінний. 5.Допоміжний. 6.Прихвосні. 7.Дилетантський. 8.Месник. 9.Виїзний. 10. Скнара.

172. Котре з поданих слів ілюструє спрощення в групі приголосних?

1.Гармонійний. 2.Горизонтальний. 3.Кількісний. 4.Дипломатичний. 5.Агентство. 6.Блиснути. 7.Прихвостень. 8.Студентський. 9.Усний. 10.Гігантський.

173. У котрому рядку всі слова написані правильно?

1. Студентство, контрастний, хвастливий, виїзний, туристський, чесний.

2. Кістлявий, пестливий, тиждневий, аванпостний, радісний, шістнадцять.

3. Беззахисний, улесливий, агентство, серцевий, хвастнути, фашистський.

174. У котрому рядку в усіх словах відбулося спрощення приголосних?

1. Тріснути, тижневик, контрастний, пестливий, улесливий.

2. Рідкісний, ненависний, комендантський, якісний, захисний.

3. Улесливий, цілісний, серце, шелеснути, власний.

175. Які умови чергування [о], [е] з [і] в поданих словах?

Воза – віз. Солі – сіль. Осені – осінь. Нога – ніг. Папери – папір.

Варіанти відповіді: 1. [о], [е] у відкритих складах змінюються на [і] у закритих 2. Коли слово з двох або більше складів при змінюванні форми змінюється на слово, яке має один склад. 3.Коли [о] та [е] випадають. 4.Чергування визначається відмінковими формами.

176. У коренях котрих слів можливе чергування [е] з [і]?

1.Лебідь. 2.Сім. 3.Річ. 4.Керувати. 5.Перевтомитися. 6.Восени. 7.День. 8.Летіти. 9.Межа. 10.Тінь.

177. Що можна сказати про чергування звуків у словах: школа – шкіл, каменя – камінь, береза – беріз?

Варіанти відповіді:1.[о], [е] у відкритому складі чергуються з [і] у закритому складі. 2.Правопис подібних слів треба запам’ятати за орфографічним словником. 3.В однині пишемо [о], [е], у множині – [і].

178. Виберіть найбільш повну і правильну відповідь на питання: “На місці яких інших голосних в основах багатьох українських слів з’явився звук [і]?”

Варіанти відповіді: 1.Звук [і] внаслідок чергування з’являється на місці [о] та [е] переважно в закритому складі. 2.Іноді [і] на місці [о] та [е] виступає у відкритому складі. 3.Звук [і] з’являється на місці [е] у коренях ряду дієслів.

179. У коренях котрих із поданих слів можливе чергування [е] з [о] після шиплячих?

1.Шестеро. 2.Четвертий. 3.Пшоно. 4.Шелест. 5.Жолудь. 6.Звечора. 7.Шовк. 8.Щезати. 9.Червоний. 10.Чого. 11.Джерело. 12.Щока. 13.Чернець. 14.Черепаха. 15.Очерет.

180. У коренях котрих слів можливе чергування [е] з [и]?

1.Держати. 2.Завмерти. 3.Витерти. 4.Розплести. 5.Простити. 6.Здерти. 7.Нести. 8.Чекати. 9.Стелити. 10.Лежати.

181. У коренях котрих слів можливе чергування [а] з [о]?

1.Керувати. 2.Допомогти. 3.Топити. 4.Моргнути. 5.Котити. 6.Перемагати. 7.Скочити. 8.Приносити. 9.Поклонитися. 10.Вхопити.

182. У котрих словах при їх творенні не відбулося чергування приголосних?

1.Пташина. 2.Нарукавник. 3.Кожушина. 4.Київський. 5.Глушина. 6. Верещати 7.Горошина. 8.Вершина. 9.Убозтво. 10.Запорізький. 11.Мішок. 12.Кружок.

183. У котрих словах при їх творенні не відбулося чергування приголосних?

1.Сніжок. 2.Подорожник. 3.Босоніж. 4.Ліщина. 5.Кравчиня. 6.Вільний. 7.Княгиня. 8.Вільшина. 9.Чорнило. 10.Козаччина. 11.Піщина. 12.Калачик.

184. У котрому рядку в усіх словах наявне чергування г // ж, к // ч, х // ш при словотворенні?

1.Могти – можеш – можемо; пік – печеш – печемо; луг – луже; гнати – жену; бігати –біжу; пекти – печу.

2.Друг – дружина – дружній; вік – вічний; далекий – далечінь; пух – пушинка; міх –мішечок.

185. У котрому рядку в усіх словах, утворених за допомогою суфіксів -с′к, - ств-, реалізовано фонетичний принцип правопису цих суфіксів і кінцевих приголосних твірних основ?

1. Козацький, солдатський, студентство, багатство, чеський.

2. Убозтво, кавказький, птаство, купецтво, збаразький.

3. Ужгородський, тбіліський, закарпатський, молодецтво, братський.

186. У котрих словах, утворених за допомогою суфіксів -с′к-, -ств-, реалізовано фонетичний принцип правопису цих суфіксів і кінцевих приголосних твірних основ?

1.Ірпінський. 2.Черемоський. 3.Чеченський. 4.Поліський. 5.Лодзький. 6.Баскський. 7.Меккський. 8.Подільський. 9.Петербурзький.

10.Ла-маншський. 12.Казахський.

187. Завдяки чому досягається милозвучність української мови?

Варіанти відповіді: 1.Уникненням важкого для вимови збігу голосних звуків. 2.Уникненням важкого для вимови збігу голосних або приголосних звуків. 3.Уникненням важкого для вимови збігу приголосних звуків.

188. У котрому рядку на місці пропусків треба писати у ?

1.... вагоні, .. Рівному, вітер ... полі, пташка ... океані.

2. Риба ... озері, ... Ялті, порошинка ... оці, ... Одесі.

3. Зображення ... телевізорі, номер ... готелі, пальма ... оазисі.

4. ...вага, ...дарник, ...стрій, ...вертюра, ...збережжя, ...хил.

189. У котрих словосполученнях слід уживати прийменник у чи префікс у-?

1.Прийшла ...вечері. 2.Холодно ...зимку. 3.Зустрілись ...чора. 4.Випуск ... школі. 5.Відпочивати ... Одесі. 6.Перебувала ... Ужгороді. 7.Пірнути ... хвилі. 8.Заняття ... фотолабораторії. 9.Читав ... журналі. 10.Здобула освіту ... університеті. 11.Острів ... морі. 12.Зайшов ... вагон.

190. У котрих словосполученнях слід уживати прийменник в чи префікс в-?

1.Жити ... Україні. 2.Вода ... озері. 3.Світять ... вікнах. 4.Проживаю ... Львові. 5.Поїздка ... автомобілі. 6.Одягнений ... форму. 7.Працював ... школі. 8.Не сунься ... воду. 9.Прочитала ... оголошенні. 10.Десь ... лісі. 11.Одягнена ... хвою. 12.Працювали ...трьох.

191. У котрих реченнях виділені прийменники у, в чи префікси у-, в- ужито правильно?

1. Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея – не може ж так буть! (П.Тичина).

2. О мово вкраїнська! Хто любить її, Той любить мою Україну (В.Сосюра).

3. В імлу вгорнувшись, дуб високий у небо велетом стримів (В.Стус).

4. Лякали щуку, що у озері втоплять (Нар. тв.).

192. У котрих словах можливе чергування у – в?

1.Упряж. 2.Узлісся. 3.Уранці. 4.Узимку. 5.Урок. 6.Умова. 7.Усякий. 8.Україна. 9.Усе. 10.Уклін. 11. Університет. 12.Узгодити.

193. Чим пояснити наявність варіантів прийменників зі, зо, над, наді, від, віді, під, піді, перед, переді?

Варіанти відповіді: 1.Вибір прийменника залежить від уподобань мовця. 2.Уживання різних варіантів одного й того ж прийменника зумовлене закономірностями милозвучності української мови. 3.Вибір прийменника зумовлений відмінностями у їх значенні.

194. У котрих реченнях порушено чергування прийменників у // в, з // із // зі ?

1.В цьому будинку проживав відомий художник. 2.Старшина ішов з своїм ранцем попереду, розгортаючи ногами в’юнливу воду (О.Гончар). 3.Із саней сплигнув високий чолов’яга (Г.Тютюнник). 4.У того багато друзів, у кого великий друг – книга (Нар. тв.).

195. У котрих словосполученнях порушено милозвучність?

1.Ці цікаві розповіді. 2.Важливим вважаємо. 3.Поривчасто дув вітер. 4.Любов і ненависть. 5.Краса і сила. 6.Марія і Йосип. 7.Злагода й єдність. 8.Кавказ піді мною. 9.Набрали в ополонці. 10.В поштовій скриньці. 11.Найкращий в команді. 12.Світло, як од сонця.

196. Укажіть літери, за допомогою яких на письмі позначається м’якість приголосних.

1.Я. 2.Ь. 3.И. 4.І. 5.Ю. 6.Є. 7.Ї. 8.Й.

197. У котрих словах м’якість приголосних не позначається перед суфіксальним [ц′], якому у початковій формі відповідає [к] із попереднім твердим приголосним?

1.Спіл...ці. 2.Доч...ці. 3.Брун...ці. 4.Рибал...ці. 5.На зупин...ці. 6.Вишен...ці. 7.Ред...ці. 8.Сопіл...ці. 9.Тіт...ці. 10.Ополон...ці. 11.Крапел...ці. 12.Долон...ці. 13.Бурул...ці. 14.Сторін...ці. 15.Натал...ці.

198. У котрих словах м’якість приголосних не позначається перед суфіксальним [ц′], якому у початковій формі відповідає [к] із попереднім твердим приголосним?

1.Бал...ці. 2.Віял...ці. 3.Приятел...ці. 4.Хвил...ці. 5.Скакал...ці. 6.Зачіс...ці. 7.Виховател...ці. 8.Хатин...ці. 9.Лял...ці. 10.Ковзан...ці. 11.Нен...ці. 12.Хуст...ці. 13.Ручен...ці. 14.Оксан...ці. 15.Скрин...ці.

199. У котрому рядку в усіх словах м’якість приголосних не позначається перед суфіксальним [ц′], якому у початковій формі відповідає [к] із попереднім твердим приголосним?

1. Росин...ці, дитин...ці, галявин...ці, сніжин...ці, Дарин...ці.

2. Черешен...ці, скатертин...ці, крапел...ці, бурул...ці, жін...ці.

3. Долон...ці, україн...ці, хмарин...ці, дитин...ці, гол...ці.

200. Унаслідок чого у словах трапляються поряд дві однакові букви?

1.При збігові однакових звуків, що належать до різних значущих частин слова. 2. У результаті фонетичного уподібнення. 3.При збігові однакових звуків, що належать до різних значущих частин слова, а також унаслідок фонетичного процесу уподібнення (подовження).

201. У котрому рядку в кожному слові є м’який подовжений звук?

1. Проміння, гостинність, тертя, надбання, взуття.

2. Угіддя, стаття, папороттю, навмання, ллється.

3. Новосілля, узлісся, скатертю, галуззю, каченя.

202. У котрому рядку в кожному слові є м’який подовжений звук?

1. Знаряддя, чуття, галуззя, колосся, насіння, волосся.

2. Тінню, сіллю, маззю, кров’ю, ніччю, подорожжю.

3. Знань, багать, щастя, жовчю, Поволжя, радістю.

203. У котрому рядку не в усіх іменниках подовжуються приголосні у формі орудного відмінка однини?

1. Умань, сповідь, цитадель, зустріч, міць.

2. Січ, герань, заздрість, жовч, область.

3. Дуель, гортань, пристань, здобич, ваніль.

4. Купіль, рать, гусінь, знать, рвань.

204. У котрому рядку в усіх словах відбувається подвоєння букв для позначення подовжених м’яких (пом’якшених) приголосних в іменниках середнього роду?

1. Знання, рілля, стаття, спросоння, Полісся.

2. Форель, суміш, ртуть, чверть, роль.

3. Передгроззя, зілля, завдання, збіжжя, скупчення.

205. У котрому рядку в усіх словах відбувається подвоєння букв для позначення подовжених м’яких (пом’якшених) приголосних в іменниках середнього роду?

1. Заповідь, вісь, зелень, жерсть, весілля.

2. Значення, десятиліття, мотуззя, підпілля, заміжжя.

3. Зрання, паморозь, терпіння, зелень, гуаш.

4. Безлюддя, завдання, роздолля, світання, клоччя.

206. У котрому рядку в усіх словах відбувається подвоєння букв для позначення подовжених м’яких (пом’якшених) приголосних в іменниках жіночого роду III відміни у формі орудного відмінка однини?

1. Узбіччя, затишшя, життєпис, багаття, суддя.

2. Міць, розкіш, повінь, заповідь, грань.

3. Юність, юнь, деталь, путь, вартість.

4. Сіножать, мішень, педаль, п’ядь, парость.

207. У котрому рядку в усіх словах відбувається подвоєння букв для позначення подовжених м’яких (пом’якшених) приголосних в іменниках жіночого роду III відміни у формі орудного відмінка однини?

1. Масть, мігрень, сміливість, мати, мідь.

2. Сутінь, сталь, гусінь, мить, кефаль.

3. Меншість, пошесть, заполоч, користь, сув’язь.

4. Гавань, мішень, магістраль, віолончель, челядь.

208. У котрому рядку в усіх словах відбувається подвоєння букв?

1. Район...ий, бетон...ий, мільйон...ий, чаїн...ий, пташин...й.

2. Бджолин...ий, сторон...ій, глибин...ий, глинян...ий, соколин...ий.

3. Ячмін...ий, сін...ий, корін...ий, лавин...ий, злиден...ий.

4. Закопан…ий, захоплен…ий, вдоволен…ий, нагромаджен…ий, жадан…ий.

209. Укажіть рядок (рядки), де в усіх словах подвоєння букв позначає збіг приголосних на межі значущих частин.

1. Небеззахисний, оббризкати, беззвучний, віддячити, малинник.

2. Спорттовари, спеццех, фіззарядка, юннат, піддослідний.

3. Відмінник, пружинний, безземельний, дорогоцінний, монотонно.

4. Пронісся, трясся, Ганна, ввічливий, узлісся.

5. Наріччя, осоння, суддівство, Поділля, рутинний.

210. Укажіть рядок (рядки), де в усіх словах подвоєння букв позначає збіг приголосних на межі значущих частин.

1. Провалля, міжряддя, суцвіття, старовинний, докорінний.

2. Роззутися, відділок, наддністрянський, оббити, піддобритися.

3. Суддя, Ілля, стаття, рілля, баддя.

4. Беззмістовний, переддень, родинний, безсонний, рослинний.

5. Попідтинню, зрання, востаннє, спросоння, насіннєвий.

Розділ 2. ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ЛЕКСИКОГРАФІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ

211. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: “Що вивчає лексикологія?”

Варіанти відповіді: 1.Це розділ мовознавства, що вивчає лексику й фразеологію української мови. 2.Лексикологія вивчає значення слів, синоніми, антоніми, омоніми й пароніми. 3.Це наука, що вивчає слово як основну одиницю мови та лексичне багатство мови – значення слів, їх походження, вживання у різних стилях, зв’язок з іншими словами. 4.Це розділ науки про мову, де вивчаються літературні й діалектні слова, їх уживання у різних стилях мови.

212. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: “Що таке лексичне значення слова?”

Варіанти відповіді: 1.Індивідуальний зміст слова, тобто те, на що слово вказує. 2.Співвідносність слова з певним предметом чи явищем навколишньої дійсності, внаслідок чого слово виступає їх назвою. 3.Нерозривний зв’язок матеріально вираженого слова і того, що воно позначає в художньому, публіцистичному, офіційно-діловому та розмовно-побутовому мовленні.

213. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: “Які слова називаються однозначними?”

Варіанти відповіді: 1.Такі слова, які в будь-якому словесному оточенні, тобто контексті, мають те саме одне значення. 2.Такі слова, що є термінами з різних галузей науки. 3.Слова, що називають конкретні предмети та терміни й іншомовні запозичення.

214. У котрому рядку всі слова є однозначними?

1. Мимобіжний, мігрант, напрокат, оцет, пенальті.

2. Мирний, пам’ятка, пень, переживати, темний.

3. Яскравий, ярмо, фанера, учений, учитель.

215. У котрому рядку всі слова є однозначними?

1. Утретє, усмішка, урожай, урок, увага.

2. Лінгвістика, синиця, новостворений, позаочі, катет.

3. Ягня, шляхетний, школа, цирк, широкий.

216. У котрому рядку всі слова є однозначними?

1. Осока, жоржина, катод, онколог, палтус.

2. Дятел, азот, гелій, дієслово, лазер.

3. Чорнити, чоло, чистий, хвіст, стіна.

217. У котрому рядку всі слова є однозначними?

1. Сонет, суфікс, ямб, кюрі, памфлет.

2. Скажений, свіжий, світло, сало, переказ.

3. Хорей, янтар, фокстер’єр, столярня, чисельник.

218. У котрому рядку всі слова є однозначними?

1. Мудрий, музика, лялька, кусати, кубло.

2. Кривий, етюд, дерево, глухий, горб.

3. Курсор, четвер, сантиметр, самшит, самокритика.

219. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: “Які слова належать до багатозначних?”

Варіанти відповіді: 1.Слова, які називають предмети, ознаки, дії, у чомусь подібні між собою. 2.Це всі слова, які не належать до термінів. 3.Ті, що можуть мати синоніми і вживаються для точної передачі думки.

220. У котрому рядку всі подані слова є багатозначними?

1. Абонент, балерина, витязь, голос, диктант.

2. Баян, веранда, голка, Київ, зореплавець.

3. Біжить, вершник, голова, дружина, земля.

221. У котрому рядку всі подані слова є багатозначними?

1. Служити, сон, спати, оцет, спільний.

2. Спокій, історія, глухий, близький, добрий.

3. Горіти, зелений, м’який, твердий, джерело.

222. У котрому рядку всі подані слова є багатозначними?

1. Доводити, ясний, слово, день, переказ.

2. Обід, обертатися, німий, катет, небо.

3. Мокрий, мозок, мовчати, мова, міцний.

223. У котрому рядку всі подані слова є багатозначними?

1. Малий, катод, літати, лінія, лізти.

2. Легкий, лапа, ламати, куций, курс.

3. Кулак, кубло, крякати, крутитися, крутий.

224. У котрому рядку всі подані слова є багатозначними?

1. Панський, курсор, місяць, марка, липнути.

2. Лекція, лежати, куля, крок, кров.

3. Крило, велетень, верх, виносити, голий.

225. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: “Яке лексичне значення слова є прямим?”

Варіанти відповіді: 1.Основне і звичайне значення, властиве слову. 2.Це значення, яке вказує на явища реальної дійсності. 3.Те значення, яке випливає з контексту.

226. У котрому словосполученні виділене слово вжито в прямому значенні?

1.Колюча шипшина. 2.Колюче слово. 3.Колюча правда. 4.Колючий дріт. 5.Колючий погляд.

227. У котрому словосполученні виділене слово вжито в прямому значенні?

1.Золотий годинник. 2.Золоті слова. 3.Золота людина. 4.Золоті руки. 5.Золота осінь.

228. У котрому реченні виділене слово вжито в прямому значенні?

1. Короткий був роман старого канцеляриста й бідної, бездомної сироти (І.Франко).

2. У садочок входить молодий хлопець в солом’яному брилі, в короткому синьому жупанку (Т.Шевченко).

3. Далі йшло коротке описання життя на селі (Леся Українка).

229. У котрому словосполученні виділене слово вжито в прямому значенні?

1. Посеред табору в одній хвилі виставлено шатри для старшин,– решта війська мала ночувати під голим небом (І.Франко).

2. Після денної спеки настала вечірня прохолода (Панас Мирний).

3. Так швидко день пробіг – вже й вечір вигляда (І.Складаний).

230. У котрому словосполученні виділене слово вжито в прямому значенні?

1. Мій патріотизм – се не сентимент, не національна гордість, то тяжке ярмо (І.Франко).

2. Соломія викотила воза.., принесла ярмо, начепила на вола... (І.Нечуй-Левицький).

3. І не в однім отім селі, А скрізь на славній Україні Людей у ярма запрягли Пани лукаві...(Т.Шевченко).

231. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: “Яке лексичне значення є переносним?”

Варіанти відповіді: 1.Це образне вживання значення слова у художньому стилі мовлення. 2.Це вторинне лексичне значення багатозначного слова, яке виникає внаслідок перенесення найменувань одних предметів, явищ, дій, ознак на інші на основі подібності чи суміжного зв’язку між ними. 3.Коли наявні метафора й метонімія, а також у випадках створення фразеологічних одиниць.

232. У котрому словосполученні слово вага вжито в переносному значенні?

1.Вага цукру. 2.Вага слова. 3.Залізна вага. 4. Вага доказів.5. Вага авторитету.

233. У котрому рядку всі виділені в словосполученнях слова вжиті в переносному значенні?

1. Золота нива, гіркий полин, солодка цукерка.

2. Білий сніг, високий будинок, тихий крик.

3. Холодний погляд, тверда рука, гірка правда.

234. У котрому реченні виділене слово вжито в переносному значенні?

1. Є голова і руки в мене є, Не золоті – звичайні собі руки (І.Складаний).

2. Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою (Т.Шевченко).

3. Потрібно вміти ставитись до золотого посуду, як до глиняного, а до глиняного – як до золотого (Сократ).

235. У котрому реченні виділене слово вжито в переносному значенні?

1. Чесний замість багатства наживає ворогів (В.Голобородько).

2. На клумбах горіли маки, а ранні левкої тільки що розпускались (М.Коцюбинський).

3. Темніє лист на світло-темнім небі, І біля неба гріється зоря...(М.Вінграновський).

236. У котрому реченні виділене слово вжито в переносному значенні?

1. Красно грає весняне сонце на чистому небі (Панас Мирний).

2. Десь на дні душі ворухнувся і влігся тягар лихої несправедливості...(М.Стельмах).

3. Вибігла мати, наздогнала Андрія, з незбагненною силою зупинила коня і обняла Андрія (О. Довженко).

237. У котрому реченні виділене слово вжито в переносному значенні?

1. І ніч мовчить, ласкава й синьоока, І тихий парк, і серце теж мовчить (Х.Алчевська).

2. І ніч глуха, і поле перекопане, і в порожнечу поціляє спис (Л.Костенко).

3. Посоловів од співу сад, од солов’їв і од надсад, і од самотньої свічі, і од жалких зірок вночі (В. Стус).

238. У котрому реченні виділене слово вжито в переносному значенні?

1. І земля – наречена в молочнім цвіту яблунево-рожевих садів – Мліє солодко.(Є.Маланюк).

2. Спить спокійно у другій кімнаті кароокий, смуглявий синок (В.Сосюра).

3. З вуст глузливих, палахких проточин, б’ють слова, тверді, немов сучки (І.Драч).

239. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: “Який вид переносного значення називають метафорою?”

Варіанти відповіді: 1.Коли значення слова створюється на основі суміжності понять. 2.Коли перенесення найменування з одних предметів чи явищ, дій, ознак на інші відбувається на основі подібності між ними. 3.Коли слово вживається в художньому тексті і передає перенесення значення з частини назви предмета на цілий предмет.

240. У котрому реченні виділене слово є метафорою?

1. Глуха тривога стукає в серце, наче хоче туди увійти (М.Коцюбинський).

2. Щоліта Григорій приїздив у Шилівку на відпочинок (Г.Тютюнник).

3. Задушливий день натомив дерева й траву (Б.Харчук).

241. У котрому реченні виділене слово є метафорою?

1. Страшною для козаків була поразка під Берестечком (Г.Хоткевич).

2. Сірий туман квочкою вгніздився над полями і висиджує тишу (М.Стельмах).

3.У ясний день з високого берега материка можна бачити на обрії, у відкритому морі, чималий острів (О.Гончар).

242. У котрому реченні виділене слово є метафорою?

1. У центрі Києва, на Софійському майдані, понад дев’ять сторіч височить пам’ятка давньоруського мистецтва – славетний Софійський собор (С.Висоцький).

2. Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу людина, що ім’я їй – Леся Українка (О. Гончар).

3. Солодкі солов’ї там плачуть і сміються, і місяць слухає кохання срібний сміх..(В.Сосюра).

243. У котрому реченні виділене слово є метафорою?

1. По невеличких огородах, наче сторожі, стояли широкоголові соняшники, поміж ними, як рута, зеленіли кущі картоплі..(Панас Мирний).

2. Так минув тиждень-другий сонячної повені, і природа замузичила на повну силу (В.Качкан).

3. Споконвіку наші предки з шанобою ставились до рослинного світу, у тому числі й до квітів (Г.Лозко).

244. У котрому реченні виділене слово є метафорою?

1. Десь мудрим сном в архівах спали книги..(Є.Маланюк).

2. Усяк, хто знав історію України, погодиться з нами, що однією з найяскравіших її сторінок стала козаччина (Я.Мельничук).

3. Далеко за горою сідало сонце (З.Тулуб).

245. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: “Що таке метафоричний епітет?”

Варіанти відповіді: 1.Це така індивідуальна авторська метафора, яка використовується у різних жанрах художньої літератури. 2. Це загальномовна метафора, напр., час біжить, тепла розмова. 3. Це художнє означення, яке образно характеризує якийсь предмет чи явище, напр., колюче сонце, солодкі мрії.

246. У котрому реченні виділене слово є метафоричним епітетом?

1. І спускалася ніч білокрила, наче птиця зі сніжного поля

(І. Качуровський).

2. Сивий полин і листатий подорожник кущилися обабіч дороги, злегенька припорошені пилом (Г.Тютюнник).

3. Густий запах пізніх гречок і сухої стерні повівав з поля (М.Коцюбинський).

247. У котрому реченні виділене слово є метафоричним епітетом?

1. Тепла оксамитова ніч ніжним подихом віє в обличчя (М.Івченко).

2. Ми живемо, злютовані в залізній клятві (М.Бажан).

3. Личко в неї хоч і замліле, та біле; очі, як зорі, грають; ... товста коса аж за пояс сягає (Панас Мирний).

248. У котрому реченні виділене слово є метафоричним епітетом?

1. Вузька дорога потяглася вгору між глинистими крутосхилами, укритими чагарником (О.Гончар).

2. Холодним потом обливалася Маланка, уся терпла й гострим оком удивлялась у пітьму, наче питала: як буде? (М.Коцюбинський).

3. Холодним потом обливалася Маланка, уся терпла й гострим оком удивлялась у пітьму, наче питала: як буде? (М.Коцюбинський).

249. У котрому реченні виділене слово є метафоричним епітетом?

1. Вона глянула на його своїми темними очима, і йому здалося, що на житі блиснули дві зірки (І.Нечуй-Левицький).

2. Синє небо було прозоре та глибоке, неначе вода коло берега в морі (І.Нечуй-Левицький).

3. Сірий, заплаканий світанок заглядав до хати крізь вузькі помутнілі шибки (І.Цюпа).

250. У котрому реченні виділене слово є метафоричним епітетом?

1. Закотилося червоне сонечко За лісочки темнії, за моря широкії (Б.Лепкий).

2. Над берегом, немовби вирвавшись наперед, з гори збігла зелена смерека (М.Коцюбинський).

3. Затисла груша в жовтих кулаках Смачного сонця лагідні жовточки (М.Вінграновський).

251. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: “Який вид переносного значення називають метонімією?”

Варіанти відповіді: 1. Образне вживання слова за подібністю явищ навколишнього світу, напр., вушко голки. 2.Перенесення найменування з одного явища на інший предмет або явище не на основі подібності, а суміжного зв’язку між ними, напр., місто спить. 3.Коли переноситься значення як частина назви предмета на цілий предмет, напр., берегти копійку (тобто гроші).

252. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: “Якими особливостями характеризується синекдоха як різновид метонімії?”

Варіанти відповіді:1. Кількісною зміною понять: перенесенням назви з частини на ціле і навпаки, з загального на одиничне чи навпаки, з родового на видове поняття чи навпаки, напр., юнацтво ( тобто юнаки й дівчата), тести для абітурієнта (тобто для абітурієнтів). 2.Це такі випадки багатозначності слова, коли одиничність виступає у значенні збірності, напр., лоза, зерно. 3.Це коли особа або тварина позначається за частиною її зовнішності, напр., борода (тобто чоловік з бородою).

253. У котрому реченні виділене слово визначаємо як метонімію?

1. Руки засівали чорноземні ниви ( М.Сингаївський).

2. Квітчастий луг і дощик золотий. А вдалині мов акварелі, – примружились гаї, замислились оселі..(П.Тичина).

3. Сонний ліс тихо спав у таких, як і сам, сонних снігах (М.Вінграновський).

254. У котрому реченні виділене слово визначаємо як метонімію?

1. Виплива на сині ріки Ясен вечір іздаля.. (М.Рильський).

2. Село готувалося до великого, ще небувалого свята (У. Самчук).

3. Знов весна, і знов надії В серці хворім оживають, знов мене колишуть мрії, сни про щастя навівають (Леся Українка).

255. У котрому реченні виділене слово визначаємо як метонімію?

1. Знов весна, і знов надії В серці хворім оживають, знов мене колишуть мрії, сни про щастя навівають (Леся Українка).

2. На луги лягало тихе надвечір’я, озера обгорталися тихою імлою..(Г.Тютюнник).

3. А поки що треба терпіти, терпіти і підтримувати дух людський добрим словом. (О. Довженко).

256. У котрому реченні виділене слово визначаємо як метонімію?

1. Так ми оселилися на березі великого степу, звідки віяли вітри, летіли гуси, дихало минуле й майбуття (П.Загребельний).

2. І зроблю Маленьку книжечку. Хрестами І візерунками з квітками Кругом листочки обведу. Та й списую Сковороду (Т.Шевченко).

3. Коли Карналюка виносили з операційної на койку, йому аплодувала вся палата (О.Довженко).

257. У котрому реченні виділене слово визначаємо як метонімію?

1. Стежечка збігала кудись у нетрі (І.Багряний).

2. І Коллара читаєте З усієї сили, І Шафарика, і Ганка, І в слов’янофіли Так і претесь.. (Т.Шевченко).

3. Заплакали зелені верби та лози дрібною росою; трава забіліла під росою, наче обсипана пилом (І.Нечуй-Левицький).

258. Котре з тверджень є правильною відповіддю на питання: “Які слова називаються повними омонімами?”

Варіанти відповіді: 1.Слова, різні за звучанням, але однакові або близькі за значенням; наприклад, лелека, бусол, чорногуз. 2.Слова, що мають однаковий корінь; наприклад, ліс – лісок – перелісок – лісовик – лісовичок. 3.Слова, що однакові за звучанням, але зовсім різні за значенням і збігаються в усіх своїх формах, наприклад, лава (для сидіння) – лава (з вулкану) – лава (у шахті).

259. У котрій парі речень виділені слова є повними омонімами?

1. Грубі свічі тихо топились, опливаючи воском, неначе сльозами (М.Коцюбинський). І за соломину хопиться, хто топиться (Нар. тв.).

2. В саду стежки були висипані морським грубим піском (Леся Українка). Чулася дрібна жіноча річ, груба чоловіча мова (Панас Мирний).

3. Пам'ятаю, вишні доспівали, наливались сонцем у саду (В.Сосюра). Вони тихо доспівали пісню (В.Сосюра).

260. У котрій парі речень виділені слова є повними омонімами?

1. Чулася дрібна жіноча річ, груба чоловіча мова (Панас Мирний). Марширування – клята річ, але ще гірше – життя в казармі (З.Тулуб).

2. Де ж твої горді речі? Пам’ятаєш, як ти казала, що будеш завжди вільна й одважна? (Леся Українка). В кафе прекрасний майстер на поганенькій скрипці грав надзвичайні речі (В. Собко).

3. Гість лави не засидить, ліжка не залежить (Нар. тв.). Я сидів, наче на лаві обвинувачених (Леся Українка).

261. У котрій парі речень виділені слова є повними омонімами?

1. Еней був парубок моторний (І. Котляревський). То йшов моторний човен (М.Трублаїні).

2. Я люблю наш край веселий (І. Муратов). Хата була третя од кінця й стояла край вишневого садочка (І. Нечуй-Левицький).

3. Здається мені, що я серед тиші ловлю останні кроки життя (Ю.Яновський). Недаром кажуть: для босого й два кроки – верста

(І. Муратов).

262. У котрій парі речень виділені слова є повними омонімами?

1. Догоряють поліна в печі, Попеліє червоная грань (І.Франко). Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари (М.Коцюбинський).

2. Я пасток на тебе не наставляла (Леся Українка). Старий батько іде рядом, наставляє сина (Т.Шевченко).

3. Ой дай мені, дівчино, губки Викресати вогню до люльки (Нар. тв.). Мала Целінка морщила брівки, ламала губки і з загніваним личком кричала за ним (І.Франко).

263. У котрій парі речень виділені слова є повними омонімами?

1. Криниця в балці, журавель при ній (М.Рильський). Мужичі руки складали до бруса брус, до балки балку, і все те мусить тепер служити на користь людям (М.Коцюбинський).

2. Показався і місяць з-за гори – повний, червоний, неначе в бані паривсь (Панас Мирний). Вже показалась на обрії синя смуга... лісу і жіночий монастир на горі з позолоченими банями (А.Шиян).

3. Чого ви, братця, так баньки повитріщали? (Є.Гребінка). Показується біла мурована брама, з-за якої визирають кулясті чорні баньки церкви з золотими зірками (М.Коцюбинський).

4. Осінній дощ на церкві баню миє, І хрест на цвинтарі скрипить (Б.Лепкий). Високі крислаті верби зеленою банею нависли над вуличкою (М.Коцюбинський).

264. У котрій парі речень виділені слова є повними омонімами?

1. Надвечір скресає річка й ламає кригу (М.Коцюбинський). Вони страхались, щоб часом хто не вгледів, як вони ламали чужу калину (І.Нечуй-Левицький).

2. Десь у юрбі, зовсім близько, заграв баян (О.Донченко). Боян – легендарний народний співець.

3. Бульба картоплі містить багато крохмалю і цукру. Тарас Бульба – улюблений персонаж багатьох шанувальників літературного таланту Миколи Гоголя ( Журнал).

265. У котрій парі речень виділені слова є повними омонімами?

1. Народ так лавою і валить (Г.Квітка-Основ’яненко). Завиває хуртовина, Вітер валить з ніг (П.Грабовський).

2. А той, щедрий та розкошний, Все храми мурує; Та отечество так любить, Так за ним бідкує. Так із його, сердешного, Кров, як воду, точить!.. (Т.Шевченко). Сніг не скрипів під ногами, а вищав, наче об нього мечі точили (Григір Тютюнник).

3. Вгорі зі стіни виглядала витяжна труба, закрита кришкою (Ю.Яновський). Рано військо знялось,... Жде хоробро, от-от загукає труба, – Не на жарт закипить навкруги боротьба (П.Грабовський).

266. У котрій парі речень виділені слова є повними омонімами?

1. Лише три тури протанцювали Лара з Васютою (Ю.Шовкопляс). Років десять тому тут була пустеля, де блукали тури та вепри (З.Тулуб).

2. Мушу замовляти собі какао або молоко, і за це окрема плата (М.Коцюбинський). У світі дуже ціниться шоколадне дерево, відоме ще під назвою какао, з насіння якого виготовляють шоколад.

3. Моя байка, добрі люди, У пригоді, може, буде (Л.Глібов). То байка, що Іван був дев’ятнадцятий в батька, а Анничка двадцята (М.Коцюбинський).

267. У котрому рядку пари словосполучень містять омоніми?

1. Очі в неї були великі, дві чорні коси, перекинуті наперед, обрамляли лице (І.Сенченко); Косарі косять, а вітер повіває, Шовкова трава на коси лягає (М.Кропивницький).

2. На піщаній косі, що кинджалом врізалась у море, стояв маяк (А. Шиян); Він косоокий, тому що у матері красуні Юлі теж косі очі. Вона кореянка ( О.Довженко).

3. Чиста совість, як кришталь, дала Сковороді змогу високо тримати прапор співця (П.Тичина); Ой вийди, вийди, серденько Галю, Серденько, рибонько, дорогий кришталю (П.Чубинський).

268. У котрому рядку пари словосполучень містять омоніми?

1. Рій бджіл – рій думок; черстве печиво – черстве серце.

2. Мітити крейдою – мітити в серце; міх муки – ковальський міх.

3. Відкрити книгу – закрити книгу; плакати від щастя – сміятися від щастя.

269. У котрому рядку пари словосполучень ілюструють омоніми?

1. Материнська ласка – хижа ласка (тварина).

2. Крило ластівки – крило літака.

3. Щире серце – серце країни.

270. У котрому рядку пари словосполучень ілюструють омоніми?

1. Крапля дощу – крапля надії.

2. Кадри із фільму – кадри працівників школи.

3. Потік води – потік транспорту.

271. Якими лексичними одиницями є виділені в поданих словосполученнях слова?

Маскарадний бал — отримати високий бал.

Варіанти відповіді :1.Синонімами. 2.Паронімами. 3.Омонімами.

272. Якими лексичними одиницями є виділені в поданих словосполученнях слова?

Заводський брак – брак часу.

Варіанти відповіді :1.Синонімами. 2.Антонімами. 3.Омонімами.

273. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: “Які слова називаються омографами?”

Варіанти відповіді: 1.Це неповні омоніми, які однаково пишуться і використовуються у художній літературі як засіб гумору. 2.Слова, що пишуться однаково, але мають різне звучання залежно від різного місця наголосу. 3.Різні за значенням слова, що мають однакове написання, але різняться вимовою.

274. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: “Які слова називаються омоформами?”

Варіанти відповіді: 1.Слова, що пишуться однаково, але мають різне звучання залежно від різного місця наголосу. 2.Різні слова, що збігаються за звучанням тільки в окремих граматичних формах. 3.Різні слова, що збігаються за вимовою в усіх чи окремих граматичних формах, але мають відмінність у написанні.

275. Котре з тверджень є найповнішою правильною відповіддю на питання: “Які слова називаються омофонами?”

Варіанти відповіді: 1.Слова, що пишуться однаково, але мають різне звучання залежно від різного місця наголосу. 2.Це різновид неповних омонімів, які збігаються за звучанням в усіх початкових формах. 3.Різні слова, що збігаються за вимовою в усіх чи окремих граматичних формах, але мають відмінність у написанні.

276. Який вид омонімії встановлюємо при порівнянні виділених слів?

На пасовищі гарна пáша – турецький пашá скликав слуг.