Розділ 3. Морфологія

451. Із поданого переліку виберіть найбільш повну і правильну відповідь на питання: “Що таке морфологія?”

Варіанти відповіді:1. Це розділ науки про частини мови. 2. Це розділ науки про морфеми, принципи правильного їх уживання в реченні. 3. Це розділ науки про слово – його будову, форми cлів і їх значення, а також про частини мови. 4. Це вчення про словотворення у межах частин мови.

3. 1. Іменник

452. Яка частина мови називається іменником? Виберіть найбільш повну правильну відповідь.

Варіанти відповіді: 1. Це слова самостійної частина мови, що мають значення предметності, відповідають на питання хто? або що?, відносяться до певного роду і змінюються за відмінками і числами. 2.Це самостійна частина мови, що означає назви предметів, людей і тварин і відповідає на питання хто? або що? 3.Це частина мови, що означає назви живих і неживих предметів і відповідає на питання хто? або що? 4.Це службова частина мови, за допомогою якої виражаються зв’язки між словами.

453. У котрому рядку всі слова – іменники?

1. Рух, бігати, читати, завдання, радий.

2. Звертання, синява, сміливість, радість, читання.

3. Дія, молодий, природа, життя, рухатися.

454. У котрому рядку всі слова – іменники?

1. Бентежитися, свистун, бентежність, бентежний, бентежно, пустодзвін, бентежити.

2. Лепетун, торохтій, щебетун, цокотун, базікало, патякало, пустомеля.

3. Велетень, велет, гігант, колос, титан, велетенський, титанічний.

455. На які розряди за значенням поділяються іменники?

Варіанти відповіді: 1.Це іменники чоловічого, жіночого чи середнього роду. 2.Це назви істот чи неістот; власні чи загальні; конкретні чи абстрактні; збірні; речовинні. 3.Це назви реалій об’єктивної дійсності, людей, рослин і тварин. 4.Це збірні чи речовинні та одиничні назви.

456. Виберіть правильний варіант для продовження речення: “Україна, Дніпро, Тарас Шевченко, Леся Українка, Ліна Костенко належать до...

1...загальних назв”. 2....власних назв”. 3....назв істот”. 4....назв неістот”.

457. У котрому рядку всі іменники є назвами істот?

1. Дівчина, вчителька, колесо, жалюзі, група.

2. Мавка, покійник, лев, доповідач, лектор.

3. Коваль, мрець, отаман, птах, експерт.

458. У котрому рядку всі іменники є назвами неістот?

1. Дочка, житло, зірка, людина, діалог.

2. Ворота, гол, гурток, джерело, каучук.

3. Каталог, колія, новина, столяр, селянство.

459. У котрому рядку всі іменники є абстрактними назвами?

1. Стіл, зошит, ручка, радість, юність.

2. Краса, щедрість, ідея, припущення, комп’ютер.

3. Гіпотеза, хитрість, демократія, мораль, одухотворення.

460. У котрому рядку всі іменники є конкретними назвами?

1. Відро, вікно, книга, вірш, верба.

2. Гуртожиток, донька, кінь, коромисло, олень.

3. Гора, глядач, кулінарія, мережа, обіцянка.

461. У котрому рядку всі іменники є збірними?

1. Птаство, малеча, картоплиння, товариство, професура.

2. Поезія, збірка, твір, група, молодь.

3. Квасолиння, городина, учнівство, людство, листя.

462. У котрому рядку всі іменники речовинні?

1.Хліб, молоко, радість, мед, відро.

2.Цукор, жито, пшениця, малина, шовк.

3.Срібло, нафта, анальгін, водень, гречка.

463. Які морфологічні ознаки має іменник?

Варіанти відповіді: 1.Рід. 2.Змінюваність за числами. 3.Змінюваність за відмінками. 4.Змінюваність за особами.

464. Скільки іменників чоловічого роду в поданому тексті?

О краю рідний, степе несходимий! Надійде час – і темрява густа, Що ти її у спадщину дістав Укупі з мріями найкращими своїми, Розійдеться... (Є.Плужник).

465. Скільки іменників середнього роду в поданому тексті?

З серцем, повним смутку-горя, Утомився я ходить І прийшов на берег моря, Щоб журбу свою втопить (О. Олесь).

466. У котрому рядку не всі іменники належать до одного роду?

1. Біль, цвіль, туш, кріль, кужіль.

2. Промінь, степ, Дніпро, абажур, син.

3. Узбережжя, обличчя, зілля, життя, знання.

467. У котрому рядку всі іменники належать до одного роду?

1. Аромат, боєць, верф, горобець, слоненя.

2. Білченя, немовля, листя, драже, дівча.

3. Адреса, тінь, любов, тюль, толь.

468. У котрому рядку всі іменники належать до одного роду?

1. Дитя, орля, рілля, гілля, Микола.

2. Пальто, слово, таксі, меню, пюре.

3. Міледі, фрау, поміч, пісня, гривня.

469. У котрому рядку не всі іменники належать до одного роду?

1. Мадам, боа, ГЕС, “Юманіте”, галіфе.

2. Бра, Поль, денді, салямі, соло.

3. Авеню, путь, подорож, суміш, річ.

470. До якого граматичного роду належать іменники шимпанзе, зебу, колібрі, поні?

1. Спільного. 2. Чоловічого. 3. Жіночого. 4. Середнього.

471. У котрому рядку всі іменники належать до чоловічого роду?

1. Клавіш, аркуш, туш, розкіш, ретуш.

2. Рояль, фламінго, ему, колібрі, поні.

3. Кашне, аташе, кюре, какаду, шимпанзе.

472. У котрому рядку всі іменники належать до чоловічого роду?

1. Воєвода, Лука, джура, ферзь, рукопис.

2. Біль, цвіль, абажур, розгардіяш, степінь.

3. Кріль, нежить, колодязь, дріб, жнець.

473. У котрому рядку всі іменники належать до чоловічого роду?

1. Народ, нащадок, путь, край, бій.

2. День, рій, договір, ступінь, аромат.

3. Вир, ківш, трон, дім, плач.

474. Котрі з поданих іменників належать до чоловічого роду?

1.Слуга. 2.Колорадо (штат). 3.Путь. 4.Умань. 5.Тире. 6.Тюль. 7.Ступінь. 8.Кір. 9.Село. 10.Альпи.

475. У котрому рядку всі іменники належать до чоловічого роду?

1. Лист, край, Ілля, земля, піч.

2. Честь, вість, путь, доповідь, ніч.

3. Біль, кінь, Микола, дядько, дріб.

476. У котрому рядку всі іменники належать до чоловічого роду?

1. Шимпанзе, фламінго, поні, зебу, маестро.

2. Місіс, мадам, леді, Бетті, кенгуру.

3. Бюро, журі, метро, какаду, Сахара.

477. У котрому рядку всі іменники належать до чоловічого роду?

1. Радість, любов, кінь, день, вість.

2. Вік, синтаксис, вітер, ніч, пісок.

3. Біль, кір, насип, степ, дріб.

478. У котрому рядку всі іменники належать до чоловічого роду?

1. Саго, морзе, Колорадо (штат), Токіо, Палермо.

2. Толь, Капрі (острів), Овруч, м’якуш, розпач.

3. Легато, гінді (мова), рись, індича, пальто.

479. У котрому рядку всі іменники належать або можуть належати до чоловічого роду?

1. Бідолаха, покруч, гуаш, фальш, купіль.

2. Староста, нерівня, невдаха, нікчема, ніч.

3. Чорнобиль, шашіль, нежить, тюль, толь.

480. У котрому рядку всі іменники належать до чоловічого роду?

1. Бязь, жовч, нехіть, кофе, спіраль.

2. Сибір, розсип, накип, велич, м’якуш.

3. Степінь, степ, кір, рояль, ступінь.

481. У котрому рядку всі іменники належать до чоловічого роду?

1. Собака, рись, висип, міль, путь.

2. Тюль, зір, шампунь, біль, дріб.

3. Гінді, ревю, прес-аташе, галіфе, фрау.

482. У котрому рядку всі іменники належать до чоловічого роду?

1. Протеже, каное, регбі, фрикасе, салямі.

2. Маестро, портьє, рантьє, аташе, боа (удав).

3. Кольрабі, боа (шарф), фламінго, макао (гра).

483. У котрому рядку всі іменники належать до чоловічого роду?

1. Суддя, надія, земля, Микита, гілля.

2. Лоша, теля, зілля, дівча, круча.

3. Дріб, край, кінь, біль, Сибір.

484. У котрому рядку всі слова є іменниками чоловічого роду?

1. Більбао (місто), білль (законопроект в Англії), віче, вестерн, денді, Гобі (пустеля).

2. Шимпанзе, какаду, зебу, поні, аташе, імпресаріо.

3. Гоа (територія), графіті, ескудо (грошова одиниця), кіно, пенсне, драже.

485. Котрі з поданих іменників належать до жіночого роду?

1. Вересень. 2. Арена. 3. Міссісіпі (річка). 4. Село.5. Щука. 6. Кольє. 7. Путь. 8. ЧАЕС. 9. Степ. 10. Меню.

486. У котрому рядку всі іменники належать до жіночого роду?

1. Межа, мережа, хаща, задача, дівча.

2. Юнь, лань, жаль, звичай, відстань.

3. Вежа, пожежа, поезія, злива, спрага.

487. У котрому рядку всі іменники належать до жіночого роду?

1. Рось, повінь, врода, воля, річ, ячмінь.

2. Буря, гарячка, косовиця, криниця, стерня.

3. Круча, тиша, легеня, курча, велич.

488. У котрому рядку всі іменники належать до жіночого роду?

1. Зусилля, рілля, знаряддя, світило, плем’я.

2. Подорож, упряж, нехворощ, жовч, одіж.

3. Суміш, жолудь, лебідь, вождь, фальш.

489. У котрому рядку всі іменники належать до жіночого роду?

1. Микола, курка, риба, сирота, лоша.

2. Жінка, олія, каша, калина, солома.

3. Дитя, Галя, насіння, нероба, Саша.

490. У котрому рядку всі іменники належать до жіночого роду?

1. Каяття, питання, життя, теля, суддя.

2. Путь, криза, президія, філія, доповідь.

3. Лекція, доля, весілля, вугілля, прання.

491. У котрому рядку всі іменники належать до жіночого роду?

1. Цеце, івасі, ретуш, туш (фарба), ваніль.

2. Тараня, верф, бязь, гуаш, пенсне.

3. Напасть, парость, пам’ять, тінь, кіно.

492. У котрому рядку всі іменники належать до жіночого роду?

1. Велич, сіль, масть, фальш, честь.

2. Вуаль, мить, почесть, радість, форум.

3. Грач, профіль, жаль, мозоль, тюль.

493. У котрому рядку всі іменники належать до жіночого роду?

1. Блакить, біль, даль, печаль, кір.

2. Повінь, паморозь, урочистість, далечінь, вічність.

3. Путь, гнучкість, повість, розпис, висип.

494. У котрому рядку всі іменники належать до жіночого роду?

1. Пароль, нежить, ім’я, жовч, кір.

2. Суміш, вість, міль, путь, міць.

3. Рись, жирандоль, зустріч, провесінь, жабо.

495. У котрому рядку всі іменники належать до жіночого роду?

1. Гаага, Золотоноша, Калуга, Пенза, Куба.

2. Умань, Міссісіпі (штат), Конго, Кіліманджаро (гора), Дніпро.

3. Дрогобич, Бучач, Сілезія, Балхаш, Сочі.

496. У котрому рядку всі іменники належать до жіночого роду?

1. Україна, Київ, Англія, донька, кора.

2. Країна, вітрюга, Настуся, Дніпро, Панама.

3. Наталка, матуся, Сахара, дівчина, путь.

497. Котрі з поданих іменників належать до середнього роду?

1. Черкаси. 2. Інтерв’ю. 3. Перспектива. 4. Дитя. 5. Двір. 6. Школа. 7. Книга. 8. Стаття. 9. Маестро. 10. Турне.

498. У котрому рядку всі іменники належать до середнього роду?

1. Життя, ледащо, поле, дівча, зілля.

2. Рілля, президія, сирота, читання, видавництво.

3. Листя, вогнище, дріб, біль, насип.

499. У котрому рядку всі слова є іменниками середнього роду?

1. Желе, жабо, попурі, казино, каберне (вино), какао.

2. Шимпанзе, какаду, зебу, поні, бістро, бікіні.

3. Білль (законопроект в Англії), безе, банту (мова), банджо, Віті (місто), імпресаріо.

500. Визначте спосіб вираження роду в поданих іменниках.

Поет – поетеса. Заєць –зайчиха – зайченя.

1.Словотворчий. 2.Лексичний. 3.Синтаксичний. 4.Морфологічний.

501. Як визначається належність іменників до певного роду серед поданих назв істот?

Бик – корова, півень – курка, цап – коза, вівця – баран.

1.За різними основами. 2.За закінченнями. 3.За зв’язками з іншими словами. 4.За суфіксами.

502. У котрому рядку всі іменники належать до так званого спільного роду?

1. Сирота, сіромаха, бідолаха, нікчема, недотепа.

2. Круча, груша, неволя, земля, дума.

3. Вершина, весна, школа, ластівка, ялинка.

503. У котрому рядку всі іменники не можуть мати форм із виявом значення роду?

1. Степи, лінії, витрати, ложки, квіти.

2. Карпати, танці, заздрощі, оглядини, традиції.

3. Дріжджі, канікули, граблі, штани, сани.

504. Визначте спосіб вираження роду поданих іменників.

Валя спитав. Валя зайшла.

1.Морфологічний. 2.Словотворчий. 3.Синтаксичний. 4.Лексичний.

505. У котрому рядку всі іменники можуть мати форму і однини, і множини?

1. Збори, Альпи, золото, ялівець, щедрість, баговиння.

2. Штани, ножиці, обценьки, граблі, вила, Карпати, Ромни.

3. Колесо, вікна, вухо, стежка, вогонь, традиції, звичаї.

4. Материзна, залізо, вугілля, яровина, молодь, любов.

506. У котрому рядку не всі іменники можуть мати форму і однини, і множини?

1. Гори, річки, ходіння, Київ, озера.

2. Рівень, гілка, комаха, будинок, слово.

3. Книга, читач, пісня, вірш, викладач.

507. У котрому рядку не всі іменники можуть мати форму і однини, і множини?

1. Сніг, знання, сіль, учнівство, учень.

2. Лелека, степ, квітка, стежка.

3. Вулик, сила, блискавка, криниця, друг.

508. Котрі з поданих іменників уживаються лише у формах однини?

1.Олівець. 2.Село. 3.Троянда. 4.Берег. 5.Грип. 6.Удар. 7.Бджільництво. 8.Друкарня. 9.Живопис. 10.Ребро.

509. Котрі з поданих іменників уживаються лише у формах однини?

1.Коза. 2.Віз. 3.Озеро. 4.Модель. 5.Коліно. 6.Льон. 7.Степ. 8.Учнівство. 9.Сало. 10.Пустир.11.Кучер.12.Завзятість. 13.Голос. 14.Вітряк. 15.Човен.

510. Котрі з поданих іменників уживаються лише у формах однини?

1.Знання. 2.Снігур. 3.Шафа. 4.Хірург. 5.Сирість. 6.Межа. 7.Зневага. 8.Светр. 9.Мужність. 10.Зілля. 11.Плащ. 12.Круг. 13.Біль. 14.Лампа. 15.Вітер.

511. Котрі з поданих іменників уживаються лише у формах однини?

1.Параграф. 2.Свинина. 3.Острів. 4.Озеленення. 5.Йог. 6.Море. 7.Бджола. 8.Бригада.9.Здоров’я. 10.Сніп. 11.Слива. 12.Дуб. 13.Книга.14.Нива. 15.Добродій.

512. Котрі з поданих іменників уживаються лише у формах однини?

1.Герб. 2.Поет. 3.Липа. 4.Магній. 5.Садівництво. 6.Поріг. 7.Залік. 8.Межа. 9.Модрина. 10 Білизна. 11.Вишня. 12.Ботвиння. 13.Філія. 14.Праска. 15.Лекція.

513. Котрі з поданих іменників уживаються лише у формах однини?

1.Крок. 2.Диван. 3.Хата. 4.Волосся. 5.Кедр. 6.Волинь. 7.Верба. 8.Знамено. 9.Садівництво. 10.Майстер. 11.Село. 12.Птах. 13.Сумка. 14.Приязнь. 15.Сестра.

514. Котрі з поданих іменників уживаються лише у формах однини?

1.Ясен. 2.Здоров’я. 3.Гараж. 4.Поле. 5.Київ. 6.Жук. 7.Тюльпан. 8.Сміх. 9.Катер. 10.Дача. 11.Люстра. 12.Сміливець. 13.Майстер. 14.Тріска. 15.Освітлення.

515. Котрі з поданих іменників уживаються лише у формах однини?

1.Море. 2.Супутник. 3.Сирість. 4.Будинок. 5.Гнів. 6.Ілля. 7.Кров. 8.Звичай. 9.Ломаччя. 10.Поле. 11.Сіль. 12.Нога. 13.Мрія. 14.Біль. 15.Плем’я.

516. Котрі з поданих іменників уживаються лише у формах однини?

1.Вечір. 2.Подвиг. 3.Тьма. 4.Молодість. 5.Хата. 6.Дощ. 7.Дама. 8.Калюжа. 9.Вороння. 10.Маяк. 11.Картоплиння. 12.Вікно. 13.Немовля. 14.Сухар. 15.Хлопець.

517. Котрі з поданих іменників уживаються лише у формах однини?

1.Брат. 2.Лист. 3.Добро. 4.Тополя. 5.Стіл. 6.Молодь. 7.Жіноцтво. 8.Кажан. 9.Супутник. 10.Мушва. 11.Стяг. 12.Трибуна. 13.Нога. 14.Сучок. 15.Сад.

518. Котрі з поданих іменників уживаються лише у формах однини?

1.Пастух. 2.Цукор. 3.Береза. 4.Прогул. 5.Коваль. 6.Світло. 7.Маля. 8.Мати. 9.Відмінок. 10.Горе. 11.Холоднеча. 12.Поїзд. 13.Ложка. 14.Тесляр. 15.Коса.

519. Котрі з поданих іменників уживаються лише у формах однини?

1.Хмара. 2.Вишня. 3.Чуйність. 4.Неділя. 5.Собака. 6.Зелень. 7.Лекція. 8.Буквар.10.Теорія. 11.Фізик. 12.Учень. 13.Груша. 14.Священик. 15.Шлях.

520. Котрі з поданих іменників уживаються лише у формах однини?

1.Мова. 2.Приказка. 3.Повість. 4.Школа. 5.Президент. 6.Метушня. 7.Студент. 8.Цар. 9.Піднесення. 10.Озеро. 11.Країна. 12.Область. 13.Рушник. 14.Кущ. 15.Вечір.

521. Котрі з поданих іменників уживаються лише у формах однини?

1.Артист. 2.Академік. 3.Брат. 4.Батько. 5.Осел. 6.Муха. 7.Вікно. 8.Година. 9.Желе. 10.Задача. 11.Композитор. 12.Поріг. 13.Пісня. 14.Залізо. 15.Листя.

522. Котрі з поданих іменників уживаються лише у формах однини?

1.Стіл. 2.Машина. 3.Дніпро. 4.Рік. 5.Метелик. 6.Село. 7.Гостинність. 8.Людство.9.Коса. 10.Вулиця. 11.Зошит. 12.Церква. 13.Ведмідь. 14.Вірш. 15.Прислів’я.

523. Котрі з поданих іменників уживаються лише у формах однини?

1.Лампа. 2.Хата. 3.Вухо. 4.Око. 5.Вовк. 6.Серце. 7.Степ. 8.Дорога. 9.Львів. 10.Блакить. 11.Учень. 12.Група. 13.Народ. 14.Колесо. 15.Ніч.

524. У котрому рядку всі іменники вживаються лише у формах однини?

1. Молоко, папір, глибінь, далеч, зелень.

2. Солома, Київ, молодь, студентство, вітер.

3. Юнь, день, береза, шинкар, затемнення.

525. У котрому рядку всі іменники вживаються лише у формах однини?

1. Дітвора, бадилля, віск, вовна, молодість.

2. Золото, горе, гнів, господарство, ескіз.

3. Віспа, доброта, демократія, Болгарія, зима.

526. У котрому рядку всі іменники вживаються лише у формах однини?

1. Провесінь, знання, кисень, насіння, козацтво.

2. Радість, сум, мир, Київ, збіжжя.

3. Вінець, жнива, проміння, літо, землемір.

527. У котрому рядку всі іменники вживаються лише у формах однини?

1. Сум, жаль, сміх, кір, вітер.

2. Монастир, весна, пошта, вівчар, звір.

3. Голота, молодь, листя, олія, любов.

528. У котрому рядку всі іменники вживаються лише у формах однини?

1. Бунтар, господар, гусляр, маскарад, гарнір.

2. Кисень, Буг, безсмертя, зілля, безлад.

3. Диктор, варвар, Назар, Лазар, ледар.

529. У котрому рядку всі іменники вживаються лише у формах однини?

1. Рілля, весілля, ломаччя, обличчя, бурштин.

2. Футляр, столяр, Ігор, кобзар, консерватор.

3. Сором, мідь, цемент, професура, кіннота.

530. У котрому рядку всі іменники вживаються лише у формах однини?

1. Твір, університет, гімназія, школа, інститут.

2. Срібло, боротьба, бензин, мед, дітвора.

3. Край, берег, кущ, примха, рушник.

531. У котрому рядку всі іменники вживаються лише у формах однини?

1. Комашня, бетон, сіль, волосся, гілля.

2. Слива, липа, стаття, газета, телевізор.

3. Зірка, загадка, хустка, сторінка, тополя.

532. У котрому рядку всі іменники вживаються лише у формах однини?

1. Вітер, вихор, лист, камінь, комар.

2. Стіл, двір, жир, степ, звук.

3. Молоко, любов, Дон, Дністер, Крим.

533. У котрому рядку всі іменники вживаються лише у формах однини?

1. Урал, ландшафт, паркан, полк, вальс.

2. Вокзал, інститут, факультет, знак, телефон.

3. Жаль, мудрість, Байкал, листопад, Ельбрус.

534. У котрому рядку всі іменники вживаються лише у формах однини?

1. Нью-Йорк, том, журнал, експеримент, футбол.

2. Апарат, примус, тур, дзвін, рак.

3. Молоко, бензин, Ужгород, золото, кришталь.

535. Котрі з поданих іменників уживаються лише у формах множини?

1.Ниви. 2.Книги. 3.Столи. 4.Школи. 5.Ножиці. 6.Чернівці. 7.Женці. 8.Штани. 9.Урожаї. 10.Учні. 11.Учителі. 12.Сани. 13.Студенти. 14.Роги. 15.Коридор.

536. Котрі з поданих іменників уживаються лише у формах множини?

1.Словники. 2.Товариші. 3.Пани. 4.Олівці. 5.Кобзарі. 6.Двері. 7.Інженери. 8.Сіни. 9.Кімнати. 10.Дерева. 11.Ліси. 12.Зошити. 13.Лікарі. 14.Ручки. 15.Копійки.

537. Котрі з поданих іменників уживаються лише у формах множини?

1.Дуби. 2.Сни. 3.Оповідання. 4.Літаки. 5.Карпати. 6.Лоби. 7.Літописи. 8.Альпи. 9.Вуста. 10.Гілки.11.Гривні. 12.Граблі. 13.Метелики. 14.Українці. 15.Кросна.

538. Котрі з поданих іменників уживаються лише у формах множини?

1.Дослідники. 2.Ісландці. 3.Науки. 4.Учені. 5.Кози. 6.Іменини. 7.Книгарні. 8.Міста. 9.Дні. 10.Роки. 11.Класи. 12.Джинси. 13.Школи. 14.Університети. 15.Урожаї.

539. Котрі з поданих іменників уживаються лише у формах множини?

1.Князі. 2.Професори. 3.Міліметри. 4.Іменники. 5.Риби. 6.Річки. 7.Фабрики. 8.Заводи. 9.Комп’ютери. 11.Атестати. 11.Казахи. 12.Дріжджі. 13.Крила. 14.Рукописи. 15.Директори.

540. Котрі з поданих іменників уживаються лише у формах множини?

1.Столи. 2.Лавки. 3.Печі. 4.Вікна. 5.Стріхи. 6.Комарі. 7.Повітки. 8.Двері. 9.Макарони. 10.Змовини. 11.Сумніви. 12.Ознаки. 13.Розваги. 14.Висновки. 15.Вади.

541. Котрі з поданих іменників уживаються лише у формах множини?

1.Олівці. 2.Вила. 3.Сани. 4.Міста. 5.Ворота. 6.Карпати. 7.Штани. 8.Знання. 9.Ручки. 10.Зразки. 11.Дороги. 12.Солдати. 13.Сніги. 14.Музеї. 15.Знаряддя.

542. У котрому рядку всі іменники вживаються лише у формах множини?

1. Переговори, граблі, Чернівці, Ясси, гордощі.

2. Нетрі, повісті, оповідання, суперечки, незгоди.

3. Гаразди, клопоти, вечорниці, оглядини, роковини.

543. Котрі з поданих іменників уживаються лише у формах множини?

1.Заводи. 2.Сади. 3.Кроки. 4.Люмпени. 5.Женці. 6.Іскри. 7.Двері. 8.Ножиці. 9.Тумани. 10.Книги. 11.Штори. 12.Щипці. 13.Села. 14.Риби. 15.Зошити.

544. У котрому рядку всі іменники вживаються лише у формах множини?

1. Дарданелли, Чернівці, Карпати, Гімалаї, Альпи.

2. Міста, шпроти, консерви, подорожі, макарони.

3. Шаровари, джинси, аліменти, радощі, любощі.

545. У котрому рядку всі іменники вживаються лише у формах множини?

1. Ночви, нетрі, країни, світи, пристрасті.

2. Сумніви, веселощі, краєвиди, оповідання, зустрічі.

3. Ножиці, меблі, вила, двері, сани.

546. У котрому рядку всі іменники вживаються лише у формах множини?

1. Гордощі, водорості, телефони, перегони, веснянки.

2. Канікули, обценьки, щипці, сани, штани.

3. Фінанси, долари, гроші, витрати, збитки.

547. У котрому рядку всі іменники вживаються лише у формах множини?

1. Вибори, найми, фінанси, площі, ворота.

2. Обійми, канікули, ласощі, Бескиди, пустощі.

3. Висівки, вершки, дріжджі, граблі, вітри.

548. У котрому рядку всі іменники вживаються лише у формах множини?

1. Черкаси, заздрощі, кліщі, джунглі, альпіністи.

2. М’ясниці, ножиці, оглядини, надра, терези.

3. Штани, в’язи, дебати, гульбища, джерела.

549. У котрому рядку всі іменники вживаються лише у формах множини?

1. Вишні, лелеки, Суми, долоні, двері.

2. Мудрощі, жнива, походеньки, Альпи, труднощі.

3. Прянощі, васильки, сани, ночви, вафлі.

550. У котрому рядку всі іменники належать до першої відміни?

1. Дорога, сторона, гривня, рілля, стаття.

2. Нарада, посада, центнер, задача, притча.

3. Дует, квартет, серпень, вежа, опера.

551. Котрі з поданих іменників належать до першої відміни?

1.Староста. 2.Калахарі. 3.Коліща. 4.Дівча. 5.Микола. 6.Мадам. 7.Листоноша. 8.Академія. 9.Порося. 10.Ім’я. 11.Мати. 12.Плече. 13.Авеню. 14 Степ. 15.Любов.

552. У котрому рядку всі іменники належать до першої відміни?

1. Честь, сталь, обрій, хліб, лист.

2. Хустка, Ілля, суддя, вишня, мова.

3. Надія, конвалія, акація, актриса, в’яз.

553. У котрому рядку всі іменники належать до другої відміни?

1. Аґрус, майдан, занепад, слово, віче.

2. Табло, кубло, альманах, жасмин, клуб.

3. Куліш, ківі, завуч, ніч, поміч.

554. У котрому рядку всі іменники належать до другої відміни?

1. Кущ, тиждень, міст, директор, хлопча.

2. Море, прибій, цукор, вокзал, явір.

3. Камінь, сонце, далеч, небо, ім’я.

555. Котрі з поданих іменників належать до другої відміни?

1.Мова. 2.Соло. 3.Скерцо. 4.Тюль. 5.Толь. 6.Ступінь. 7.Козак. 8.Порося. 9.Поросятко.10.Сіль. 11.Радість. 12.Суміш. 13.Гуаш. 14.Тире. 15.Токіо.

556. У котрому рядку всі іменники належать до третьої відміни?

1. Дукат, дюйм, жах, Сибір, підосичник.

2. Подорож, ненависть, лінь, молодь, захланність.

3. Державність, користь, сув’язь, обрій, застій.

557. У котрому рядку всі іменники належать до третьої відміни?

1. Кохання, мати, радість, вісь, тінь.

2. Риба, забіяка, розповідь, трава, роса.

3. Лінь, річ, гордість, піч, любов.

558. Котрі з поданих іменників належать до третьої відміни?

1.Мадам. 2.Аташе. 3.Село.4.Сибір. 5.Насип. 6.Річ. 7.Знання. 8.Суміш. 9.Ніжність. 10.Мати. 11.Меч.12.Тиса. 13.Загс. 14.Меню. 15.Тім’я.

559. У котрому рядку всі іменники належать до третьої відміни?

1. Липи, Балкани, Карпати, посіви, сани.

2. Апенніни, канікули, Гімалаї, оглядини, хитрощі.

3. Смерть, радість, гордість, міць, сіль.

560. У котрому рядку всі іменники належать до четвертої відміни?

1. Зайченя, перепеленя, дитинча, вовченя, щеня.

2. Знання, вогнище, життя, чуття, орля.

3. Порося, голуб’я, тім’я, хлоп’я, навчання.

561. Котрі з поданих іменників належать до четвертої відміни?

1.Хлоп’ятко. 2.Дівча. 3.Ім’я. 4.Коліща. 5.Левеня. 6.Гусеня. 7.Телятко. 8.Соло. 9.Джерельце. 10.Зв’язкова. 11.Майбутнє. 12.Курчатко. 13.Карпати. 14.Токіо. 15.Наречена.

562. У котрому рядку всі іменники належать до четвертої відміни?

1. Маля, ім’я, слоненя, горобеня, хлоп’я.

2. Просо, степ, теля, сповідь, лань.

3. Козеня, мишеня, курчатко, сім’я, гуаш.

563. У котрому рядку всі іменники належать до однієї відміни?

1. Любов, бур’ян, доля, зілля, суддя.

2. Квас, криза, лекція, дівча, цвіль.

3. Глина, країна, доброта, арфа, артерія.

564. У котрому рядку всі іменники належать до однієї відміни?

1. Промінь, аптека, багаж, Ужгород, Байкал.

2. Баржа, бар’єр, доля, табель, варення.

3. Далечінь, мужність, папороть, мідь, печаль.

565. У котрому рядку всі іменники належать до однієї відміни?

1. Пінцет, бром, узгір’я, море, верховіття.

2. Сад, цех, Йосип, збіжжя, друг, сіль.

3. Нежить, заграва, зайченя, розмова, хоробрість.

566. У котрому рядку всі іменники належать до однієї відміни?

1. Дійсність, спання, догляд, віддаль, ліжко, оса.

2. Мрія, бійка, дужка, стежка, просьба, Сицилія.

3. Пасмо, кондуктор, око, самбо, пастка, заклик.

567. У котрому рядку всі іменники належать до однієї відміни?

1. Палац, далечінь, мереживо, тополя, плащ.

2. Ім’я, плем’я, галченя, гусеня, кошеня.

3. Спека, тренер, бронхіт, щедрість, подорож.

568. У котрому рядку всі іменники належать до однієї відміни?

1. Паморозь, вогкість, велич, нехворощ, простір.

2. Держава, ліс, сталь, родина, Крим.

3. Мереживо, Єгипет, житель, сонце, життя.

569. У котрому рядку всі іменники належать до однієї відміни?

1. Завдання, море, поле, щастя, решето.

2. Гордість, міць, сіль, ідея, шимпанзе.

3. Груша, тиша, лама, шосе, телятко.

570. У котрому рядку всі іменники належать до однієї відміни?

1. Ґвалт, Гордій, лоша, листоноша, молоко.

2. Надія, доріжка, трембіта, операція, вакцина.

3. Мишеня, вим’я, лосеня, вовченя, знання.

571. У котрому рядку всі іменники належать до однієї відміни?

1. Хома, їжа, калоша, кухня, пригода.

2. Дощ, брама, душа, дьоготь, Уж (річка на Закарпатті).

3. Водограй, рілля, подвір’я, Хома, дівчатко.

572. У котрому рядку всі іменники належать до однієї відміни?

1. Ліщина, праця, межа, рілля, дружба.

2. Вічність, відстань, мідь, родючість, ступінь.

3. Добробут, гемоглобін, сирота, шерсть, завод.

573. У котрому рядку всі іменники належать до однієї відміни?

1. Тінь, екран, тиф, свобода, хлоп’я.

2. Зелень, явір, вість, біль, донька.

3. Діабет, промінь, селище, перо, сузір’я.

574. У котрому рядку всі іменники належать до однієї відміни?

1. Лікар, хвороба, вогнище, телятко, сміх.

2. Книга, подяка, береза, буря, зоря.

3. Історія, город, заметіль, фальш, майстерня.

575. У котрому рядку всі іменники належать до однієї відміни?

1. Полин, плащ, землеустрій, спонсор, вугляр.

2. Доба, втеча, зустріч, тесля, маля.

3. Плем’я, сім’я, листя, морозиво, джерело.

576. У котрому рядку всі іменники належать до однієї відміни?

1. Простір, круча, бій, тьма, космонавт.

2. Дитинча, небожа, пташа, шпача, лелеченя.

3. Мати, сівба, сміливість, ягнятко, терен.

577. У котрому рядку всі іменники належать до однієї відміни?

1. Долина, край, нафта, друг, серце, сіль.

2. Поле, Ілля, Ужгород, зал, совість.

3. Зима, трибуна, пісня, роса, присяга.

578. У котрому рядку всі іменники належать до однієї відміни?

1. Син, нежить, будинок, Сергій, супутник.

2. Південь, потерча, річ, вежа, Дніпро.

3. Роман, зерно, тиша, радість, збіжжя.

579. У котрому рядку всі іменники належать до однієї відміни?

1. Розкіш, тесляр, суддя, тім’я, лелека.

2. Гордість, мідь, сталь, рись, молодість.

3. Дружба, літо, курча, садівник, Лук’ян.

580. У котрому рядку всі іменники належать до однієї відміни?

І. Цукор, лікар, кузня, річка, ніч.

2. Нехворощ, Микола, гнів, сокіл, звірятко.

3. Янголя, лоша, чаєня, рученя, маля.

581. У котрому рядку всі іменники належать до однієї відміни?

1. Біль, тиша, глобус, сміх, перо.

2. Край, сіль, коваль, ім’я, теля.

3. Дача, мелодія, солома, Галина, Микола.

582. У котрому рядку всі іменники належать до однієї відміни?

1. Дуб, грип, космос, Крим, озеро.

2. Морква, тюль, кут, ягня, сусіда.

3. Курча, ведмежа, зайченя, тім’я, вміння.

583. У котрому рядку всі іменники належать до однієї відміни?

1. Клімат, Донбас, мати, тінь, мишеня.

2. Ведмежатко, сонце, біль, конус, красень.

3. Гілка, староста, бур’ян, юність, туш.

584. У котрому рядку всі іменники належать до однієї відміни?

1. Президія, приймач, озеро, стеля, екзамен.

2. Рахівник, ліс, грип, Назар, прибій.

3. Думка, стіна, дорога, гілка, чаєня.

585. У котрому рядку всі іменники належать до однієї відміни?

1. Селище, лебідь, діагноз, герой, вежа.

2. Радість, міць, тінь, сталь, височінь.

3. Дівча, Сибір, площа, узбіччя, приз.

586. У котрому рядку не всі іменники належать до м’якої групи першої відміни?

1. Скриня, буря, земля, доля, Марія.

2. Анастасія, Індія, голова, пісня, тиша.

3. Зоря, сім’я, колія, стаття, криниця.

587. У котрому рядку не всі іменники належать до твердої групи першої відміни?

1. Білка, липа, шапка, Микола, Полтава.

2. Сторінка, пуща, загадка, круча, тиша.

3. Доброта, віра, малина, Микита, вежа.

588. Скільки у поданому реченні іменників твердої групи?

Зрізав очеретини, вирівнював і ладнав їх, не відчуваючи ні утоми, ні вогкості, ні палких укусів комарів, не відчував уже навіть печалі, лише піддавався оцій напівсонній, напівслі­пій у темені роботі, коли очі не бачать, зате бачать руки, коли терпне шкіра, а усі нерви й жили грають, коли падає несподівано в мозок жарина й починає спалювати ніч. (Із журн.).

589. У котрому рядку всі іменники належать до м’якої групи?

1. Земля, пісня, поезія, звичай, вівчар.

2. Місце, поле, серце, зусилля, село.

3. Столяр, прислів’я, воротар, край, тінь.

590. У котрому рядку не всі іменники належать до мішаної групи першої відміни?

1. Дача, груша, мережа, площа, подача.

2. Задача, круча, тканина, жінка, доля.

3. Межа, вдача, втеча, листоноша, віддача.

591. До якої відміни і групи належить іменник вежа?

Варіанти відповіді: 1) до першої відміни твердої групи; 2) до першої відміни м’якої групи; 3) до першої відміни мішаної групи; 4) до другої відміни м’якої групи.

592. У котрому рядку всі іменники належать до однієї групи?

1. Ігор, обличчя, лисиця, гонець, змій.

2. Поводир, сузір’я, гребля, піддашшя, трава.

3. Акварель, мораль, лікарня, оселя, господиня.

593. У котрому рядку всі іменники належать до однієї групи?

1. Узбіччя, пейзаж, межа, душа, втеча.

2. Багаж, ключ, книги, кущ, каменяр.

3. Базарище, ложе, газетяр, сторожа, чаша.

594. Котрі з поданих іменників не належать до жодної з відмін?

1.Какаду. 2.Море. 3.Карпати. 4.Сибір. 5.Саке. 6.Коцюбинський. 7.Микола. 8.Батько. 9.Шахи. 10.Турист. 11.Місто. 12.Байкал. 13.Ретуш. 14.Степінь. 15.Шампунь.

595. У котрому рядку всі іменники є невідмінюваними?

1. Ескімо, ескімос, етруск, ефіоп, жалюзі, завдання.

2. Жабо, желе, Нансі (місто), манто, Ріо-де-Жанейро (місто), Ріу-Негру (ріка).

3. Ріо-Муні (територія), Ріо-Саледо (ріка), пальто, денді, Мішель, Джейн.

596. У котрому рядку всі іменники є невідмінюваними?

1. Пальто, бюро, пюре, абсурд, песо (грошова одиниця), авеню.

2. Ага (тварина), Ай-Петрі (гірська вершина), ажіо, алегро, Аляска, Антігуа (володіння).

3. Баку, Гельсинкі (місто), гето, Ері (озеро), есперанто, ескудо (грошова одиниця).

597. У котрому рядку всі іменники є невідмінюваними?

1. Чикаго (місто), манто, Чилі (країна), скерцо, жабо.

2. Шпіцберген, Шрі-Ланка, Штутгарт, Ялта, Ясси, яранга.

3. Вітольд, Вікент, Вальдемар, Ресіфі (місто), Тосканіні (прізвище), Капрі.

598. Котрі з поданих іменників є невідмінюваними?

1.Таксі. 2.Інститут. 3.Університет. 4.Іменник. 5.Коваль (жіноче прізвище). 6.Абзац. 7.Квартира. 8.Марія. 9.Журі. 10.Ганна. 11.Книга. 12.Листя. 13.Вода. 14.Чернівці.15.Ужгород.

599. Котрі з поданих іменників є невідмінюваними?

1.Київ. 2.Петренко (чоловіче прізвище). 3.Двері. 4.Вітер. 5.Кіно. 6.Канікули. 7.Добош (жіноче прізвище). 8.Оксана. 9.Іванова. 10.Лист. 11.Дружина. 12.Лікар. 13.Гроші. 14.Хуст. 15.Дунай.

600. Котрі з поданих іменників є невідмінюваними?

1.Виноград. 2.Закарпатець. 3.Сторінка. 4.Петрович. 5.Данте. 6.Шекспір. 7.Кенгуру. 8.Лихо. 9.Лінійка. 10.Поліщук (жіноче прізвище). 11.Карпати. 12.Гуртожиток.13.Буква. 14.День. 15.Острів.

601. Котрі з поданих іменників є невідмінюваними?

1.Сват. 2.Жених. 3.Товариство. 4.Токіо. 5.Меню. 6.Шевченко (чоловіче прізвище).7.Мати. 8.Москва. 9.Кафе. 10.Венеція. 11.Дрова. 12.День. 13.Микола. 14.Дмитро.15.Попурі.

602. Котрі з поданих іменників є невідмінюваними?

1.Мотря. 2.Бойко (жіноче прізвище). 3.Ольга. 4.Афанасьєв. 5.Автомобіль. 6.Людина. 7.Словник. 8.Бюро. 9.Париж. 10.Крим. 11.Київ. 12.Ющенко (чоловіче прізвище).13.Текст. 14.Молоко. 15.Корова.

603. У котрому реченні допущено помилку у вживанні відмінкової форми іменника?

1. Тих бацилів та бактерій вона боялась гірше, ніж нудьги від науки.

2. Люблю в думках подорожувати по морям і океанам.

3. Табун коней у степу по балках і байраках мчав назустріч вітру.

604. З’ясуйте, у якому відмінку вжито виділений іменник:

Прилітай же, мій соколе, мій голубе сизий! (Нар. тв.).

Варіанти відповіді: 1) у називному; 2) у родовому; 3)у давальному; 4) у знахідному; 5) в орудному; 6) у місцевому; 7) у кличному.

605. У котрому рядку подано правильні форми родового відмінка іменників?

1. Квадрата, вазона, авансу, верблюда, меду.

2. Велосипеда, аванса, сніга, велогонщика, конусу.

3. Верстата, вектору, автора, автомобілю, дощу.

606. У котрому рядку подано правильні форми родового відмінка іменників?

1. Вальса, городу, кольору, вербувальника, калиму.

2. Архіву, радіуса, раціона, авралу, светра.

3. Ребуса, верстата, Байкалу, магнію, майдану.

607. У котрому рядку подано правильні форми родового відмінка іменників?

1. Простору, Кривого Рогу, вимпела, брата, загону.

2. Вакууму, Ельбрусу, багажа, вигляду, доща.

3. Байкаря, авіазавода, авторитету, якоря, класа.

608. У котрому рядку подано правильні форми родового відмінка іменників?

1. Керівника, ветерана, класа, баласту, ременю.

2. Рецепта, підмета, Романа, регіону, балансу.

3. Випускника, автотуризма, ремонту, вівторку, рóбота.

609. У котрому рядку подано правильні форми родового відмінка іменників?

1. Військкомата, роту, Босфору, палаца, патріотизму.

2. Інституту, балету, Балатону, авіатора, газетяра.

3. Азоту, параграфа, карася, вівторка, гаражу.

610. У котрому рядку подано правильні форми родового відмінка іменників?

1. Бакалавра, перевалу, жалю, екрана, Пакистану.

2. Актива, агронома, сантиметру, риса, банку.

3. Рефлексу, серпня, бар’єру, бармену, акцизу.

611. У котрому рядку подано правильні форми родового відмінка іменників?

1. Алфавіту, еколога, Житомиру, барбарису, хлібу.

2. Босфору, Лебедина (місто), коваля, телефону, грипу.

3. Тенісиста, лада, екс-чемпіону, бартера, вапняка.

612. У котрому рядку подано правильні форми родового відмінка іменників?

1. Вакууму, антивірусу, басейна, теста, тенісу.

2. Тифу, факультета, тиражу, експерту, табеля.

3. Антракту, Сиваша, сифона, розквіту, сатину.

613. У котрому рядку подано правильні форми родового відмінка іменників?

1. Росту, наказу, мільйона, персня, перцю, нефриту.

2. Сеансу, пінцета, сніга, номеру, гастриту.

3. Аргумента, силуету, “Перцю” (журнал), підйома, слуха.

614. У котрому рядку подано правильні форми родового відмінка іменників?

1. Завала, факта, берилу, бетону, жалю.

2. Калача, калиму, біатлону, арбітражу, народу.

3. Об’їзду, Карфагену, кваса, синтезу, тролейбусу.

615. У котрому рядку подано правильні форми родового відмінка іменників?

1. Митрополита, обруча, мінерала, ліса, катету.

2. Нафталіну, обмана, мікробу, міліметра, міфа.

3. Квітника, тифу, снігура, розподілу, фіналу.

616. У котрому рядку подано правильні форми родового відмінка іменників?

1. Соусу, кашалота, водолаза, ватману, активу.

2. Алебастру, вітра, вельвету, кігтю, шума.

3. Вигуку, аукціона, сиропа, кітелю, баяна.

617. У котрому рядку подано правильні форми родового відмінка іменників?

1. Банкіра, викупа, номеру, кларнета, берета.

2. Берліна, співбесідника, кору (хвороба), клею, відзвуку.

3. Від’їзду, білетеру, наголосу, навика, оленю.

618. У котрому рядку подано правильні форми родового відмінка іменників?

1. Обміну, мороза, кодексу, Ковелю (місто), щавля.

2. Мінерала, князя, компоту, клуба (приміщення), юриста.

3. Вогню, шприца, фільму, тесту, Плутона (планета).

619. У котрому рядку подано правильні форми родового відмінка іменників?

1. Китаю, блиску, комара, компресу, процента.

2. Піску, обмолоту, масштаба, вітра, порту.

3. Біга, відчаю, відкупа, коктейлю, клея.

620. У котрому рядку подано правильні форми родового відмінка іменників?

1. Джиґіта, Гамбурга (місто), диплому, гіганту, басейна.

2. Бухгалтера, фільму, ювіляру, горщика, відчая.

3. Наркозу, мітингу, Бостона, біолога, шприца.

621. У котрому рядку подано правильні форми родового відмінка іменників?

1. Уболівальника, Дінця, монастиря, щебеню, Харкова.

2. Обміну, морозу, омоніма, підпису, Луцька.

3. Вогня, муляра, бур’яна, етюда, життєпису.

622. У котрому рядку подано правильні форми родового відмінка іменників?

1. Океану, музея, сиропу, хокея, спонсора.

2. Сувеніра, Дрогобича, буревія, льону, вівсу.

3. Гетьмана, Дністра, грама, грибника, ґедзя.

623. У котрому рядку подано правильні форми родового відмінка іменників?

1. Дінця, гусляра, диплома, цементу, ямба.

2. Сна, Афганістана, аналізу, аршину, ліфта.

3. Антоніма, астролога, ляща, космоса, краю.

624. У котрому рядку подано правильні форми родового відмінка іменників?

1. Археолога, атестату, краєвида, курорта, флоту.

2. Краснодара, кухаря, лося, льоду, прогнозу.

3. Польота, Донбасу, дощику, яструба, ґрунту.

625. У котрому рядку в усіх поданих іменниках другої відміни в родовому відмінку бракує букви -у або -ю ?

1. Завод.., метрополітен.., знанн.., гараж.., граніт.., дуб....

2. Замк.., малюнк.., хор.., завод.., текст.., курен.., ясен....

3. Гвинт.., дизел.., млин.., колектив.., Тернопол.., мор....

4. Ґанк.., ведмед.., канал.., хлів.., палац.., тин.., паркан....

5. Випадк.., сорт.., ідеал.., мороз.., університет....

626. У котрому рядку в усіх поданих іменниках другої відміни в родовому відмінку бракує букви -а або -я ?

1. Тесляр.., знарядд.., знанн.., очерет.., граніт.., дуб....

2. Замк.., малюнк.., барвінк.., завод.., шинк.., курен....

3. Вівс.., бліндаж.., млин.., числівник.., Святошин.., мор....

4. Комиш.., дах.., канал... магазин.., палац.., тин.., універмаг....

627. У котрому реченні допущено помилку у вживанні відмінкової форми іменника?

1. Оксані Іванівній у її день народження подарували великий букет квітів.

2. Цього письменника добре знають як автора багатьох проблемних статей.

3. Подвір’я школи наче розцвіло від сотень учнівських усміхнених облич.

628. У котрому реченні допущено помилку у вживанні відмінкової форми іменника?

1. Початок семестру припадає на десяте люте, а останній день навчання – перше червня.

2. У бібліотеці відбулася зустріч із відомим письменником-повістяром.

3. Василеві Юрійовичу виповнилося шістдесят літ.

629. У котрому реченні допущено помилку у вживанні відмінкової форми іменника?

1. Сергійові Сергійовичу доручили відкрити урочисте зібрання.

2. Серед широких піль небо сприймається у всій своїй могутності й красі.

3. Мисливці дві доби вистежували із засідок небезпечного звіря.

630. У котрому реченні допущено помилку у вживанні відмінкової форми іменника?

1. Анатолія Анатолійовича студенти слухають охоче, бо розповідає він із натхненням.

2. Життя протікало спокійно, без стресів і бурь.

3. У мові постійно з’являються нові слова й звороти.

631. У котрому реченні допущено помилку у вживанні відмінкової форми іменника?

1. Вага розвантажених коробок не перевищує двох тон.

2. Розв’язок задачі не усуває протиріч, якщо знаменник дорівнює нулеві.

3. Радіоприймач можна було придбати за десять доларів або за п’ятдесят п’ять гривнів.

632. У котрому реченні допущено помилку у вживанні відмінкової форми іменника?

1. Поблизу височенних і розкішних сосон дзеркалився в промінні сонця водоспад.

2. Цілу ніч на фермі опікувалися телятьом, що несподівано занедужало.

3. З-за темних сосен пробивалися крізь листя рожеві промінці.

633. У котрому реченні допущено помилку у вживанні відмінкової форми іменника?

1. Концерт завершився піснею, виконаною Анатолійом Солов’яненком.

2. Комплекти меблів включали м’які стільці для віталень і кухонні без спинок.

3. Без необхідних деталів жоден із пристроїв надійно не працюватиме.

634. У котрому реченні допущено помилку у вживанні відмінкової форми іменника?

1. Приймемо на роботу дипломованого кухара.

2. Взимку не налюбуєшся, як на засніжених деревах пострибують снігури.

3. Прекрасне влітку озеро Світязь, але вночі занадто допікають комарі.

635. У котрому реченні допущено помилку у вживанні відмінкової форми іменника?

1. Без добрих граблей такий важкий ґрунт підготувати до посіву неможливо.

2. Завершивши курс навчання, Іван став досвідченим водієм тролейбусів.

3. Погода зіпсувалася; очікуються опади: сніг із дощом.

636. У котрому реченні допущено помилку у вживанні відмінкової форми іменника?

1. Дощова вода текла по рукам і по ногам.

2. Ні батогом, ні калачем від лінивого не доможешся ні легкодоступного, ні неможливого.

3. Зайчик звив собі кубельце під кущем у листю.

637. У котрому рядку всі іменники такі, у яких у формі орудного відмінка однини приголосні звуки зазнають подовження?

1. Галузь, подорож, сталь, фальш, жовч.

2. Загибель, вісь, сіль, в’язь, височінь.

3. Ніч, тінь, межа, матір, стаття.

638. Яку букву треба дописати у виділеному слові?

Панас Мирний та Іван Білик – творці першого в українській літературі соціально-психологічного роман.

Варіанти відповіді: 1) – у; 2) – а.

639. У якому відмінку вжитий виділений іменник?

Ніч яка, господи, місячна, зоряна, Видно, хоч голки збирай. (М.Старицький).

Варіанти відповіді: 1) у називному; 2) у родовому; 3)у давальному; 4) у знахідному; 5) в орудному; 6) у місцевому; 7) у кличному.

640. Яку букву треба дописати у виділеному слові?

Тіло славного лицар... на возі козацькому везли по всіх сотнях, полках.

Варіанти відповіді: 1) – я; 2) – а.

641. У котрому рядку всі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення -у?

1. Біг, виняток, галас, грип, екзамен.

2. Звук, ривок, ідеал, клопіт, міраж.

3. Принцип, рух, рейс, ремонт, стрибок.

642. У котрому рядку всі іменники в родовому відмінку множини мають закінчення –ів?

1. Берег, вольт, селянин, дощ, кут.

2. Тато, соловей, море, стіл, поле.

3. Степ, удар, болгарин, почуття, село.

643. У котрому рядку всі іменники другої відміни мають у родовому відмінку однини закінчення – а?

1. Вік, синтаксис, понеділок, пісок, рід.

2. Брат, бук, Батурин, автобус, динар.

3. Грам, атом, долар, граб, ромб.

644. У котрому рядку всі подані іменники другої відміни мають у родовому відмінку однини закінчення -у (-ю)?

1. Сором, вітер, розвиток, колектив, хор.

2. Іній, бузок, барвінок, Цейлон, натовп.

3. Еліпс, жовтень, коридор, косинус, флігель.

645. Яку букву треба дописати у виділеному слові?

“Щоденник” О. Довженка – пристрасний протест проти тоталітаризм...

Варіанти відповіді: 1) – у; 2) – а.

646. Яке закінчення матиме виділене слово в орудному відмінку?

Козацько-селянське військо обложило з усіх сторін Збараж, як бджоли вощину.

Варіанти відповіді: 1) -ем; 2) -ом.

647. У якому відмінку вжито виділений у реченні іменник?

Коли дитини не навчиш у пелюшках, то не навчиш у подушках (Нар. тв.).

Варіанти відповіді: 1) у називному; 2) у родовому; 3)у давальному; 4) у знахідному;

5) в орудному; 6) у місцевому; 7) у кличному.

648. Яке закінчення в орудному відмінку має виділений іменник?

Плакала вся Україна за славним лицар... волі.

Варіанти відповіді: 1) -ем; 2) -ом.

649. Проаналізуйте виділені іменники і визначте, котрого з них стосується наведена характеристика.

В мареві (І) тремтіла синя далечінь (2) (А. Головко).

На розі (3) бульвару (4) і площі (5) хороший збудовано дім (6) (П. Воронько).

Іменник, означає предмет. Назва неістоти, загальна. Має форму називного відмінка однини, належить до жіночого роду. Третя відміна. У реченні виступає підметом.

650. Проаналізуйте виділені іменники і визначте, котрого з них стосується наведена характеристика.

Од господаря (1) повинно пахнути вітром (2), а од господині (3) димом (4). Дірявого мішка (5) не наповниш. (Нар. тв.).

Іменник, означає предмет. Назва неістоти, загальна. Має форму родового відмінка однини, належить до чоловічого роду. Друга відміна, тверда група. У реченні виступає додатком.

651. Котрого з виділених іменників стосується наведена нижче характеристика?

Намажу папери (1) всі салом (2) Й моторних покличу мишей (3), Щоб завтра на них всі казали, Що з’їли вони привілей (4) (І.Кочерга).

Іменник, означає предмет. Назва неістоти, загальна. Має форму знахідного відмінка однини. Належить до чоловічого роду. Друга відміна, м’яка група. У реченні виступає додатком.

652. Скільки іменників у тексті?

Вгорі чисте, по-весняному лунке небо; крикне ворон – і бринить його крик довго-довго, і не в силах загасити його степова безвість. Полетить угору, гойдається у сліпучих потоках сонця, в ніжній синяві крила миє, даленіє чорною цяткою, доки й зовсім щезне.

(Гр. Тютюнник).

3. 2. Прикметник

653. Яка частина мови називається прикметником?

Варіанти відповіді: 1.Це самостійна частина мови, що означає предмет, відповідає на питання хто? або що? 2.Це самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? 3.Це частина мови, що вказує на ознаку предмета, але не називає її. 4.Це частина мови, що виражає порядок предметів при лічбі.

654. Які морфологічні ознаки має прикметник?

Варіанти відповіді: 1.Змінюється за родами. 2.Змінюється за числами. 3.Змінюється за відмінками. 4.Змінюється за особами.

655. У котрому рядку всі слова є прикметниками?

1. Чотирьохкамерний, трьохсотий, горішній, гордий.

2. Горілчаний, гористий, гривастий, чий, якийсь.

3. Материн, батьківський, патріотичний, однокімнатний.

4. Охайний, будь-який, громадський, губатий, гумористичний.

5. Кожний, даремний, доменний, десятковий, джерельний.

656. У котрому реченні виділене слово є прикметником?

1. Випускник педучилища написав оповідання найкраще.

2. Найкраще оповідання написав випускник педучилища.

657. Прикметники, що позначають ознаки предмета, які можуть виявлятися більшою чи меншою мірою, називаються: 1) якісними; 2) відносними; 3) присвійними.

658. Прикметники, що позначають ознаки предмета за їх відношенням до інших предметів, дій чи обставин, називаються: 1)якісними; 2)відносними; 3)присвійними.

659. За яких умов прикметники можуть переходити з одного розряду в інший?

Варіанти відповіді: 1.Якщо вживаються в переносному значенні. 2.Якщо не утворюють ступенів порівняння. 3.Якщо вживаються в прямому значенні. 4.Якщо утворюють ступені порівняння.

660. Котрі з поданих прикметників у прямому значенні є якісними?

1.Білий. 2.Залізний. 3.Лисий. 4.Здоровенний. 5.Шкільний. 6.Орлиний. 7.Лисячий. 8.Кришталевий. 9.Дерев’яний. 10.Гнідий. 11.Завтрашній. 12.Батьків. 13.Золотий.14.Сестрин. 15.Качиний.

661. У котрому рядку всі прикметники вжиті в прямому значенні?

1. Залізна брама, залізні ґрати, залізна пластинка, кришталева чаша.

2. Залізна дисципліна, залізна воля, золоті руки, сталеві нерви.

3. Лебединий пух, вовче лігво, заячий хвіст.

662. У котрих словосполученнях відносні прикметники вжито у значенні якісних?

1.Золота пора. 2.Залізна брама. 3.Дерев’яний погляд. 4.Малинова хустка. 5.Мідний перстень.6.Кришталева вода. 7.Скляний посуд. 8.Шкільне приладдя. 9.Сталева воля. 10.Золотий ланцюжок. 11.Малиновий сік. 12.Шоколадне морозиво. 13.Сніговий покрив. 14.Нічна пора. 15.Вітрильний човен.

663. У котрому рядку всі слова – якісні прикметники?

1. Людяний, терміновий, нагальний, залізничний, злісний.

2. Глибокий, давній, щирий, темний, серйозний.

3. Глухуватий, гостинний, приязливий, місячний, парадний.

4. Державний, лункий, громоподібний, густий, віддалений.

5. Умілий, здібний, дідівський, давній, сучасний.

664. У котрому з поданих словосполучень виділене слово є прикметником?

1.Вороже оточення. 2.Поставитися вороже.

665. У котрому з поданих словосполучень виділене слово є прикметником?

1.Добре сказано. 2.Довше їхати. 3.Добре побажання. 4.Очікувати терпляче.

666. У котрому з поданих словосполучень виділене слово є прикметником?

1. Рішуче слово. 2.Почуватися краще. 3.Краще зробити. 4. Гаряче какао.

667. У котрому рядку всі слова – прикметники?

1. Видимий, зримий, явний, помітний, інший.

2. Усякий, кожний, справжній, далекий, ніякий, нічий.

3. Дертися, підійматися, дряпатися, вилізати, догори.

4. Простий, просторовий, густобровий, кострубатий, гумовий.

668. У котрому рядку не всі прикметники належать до одного розряду за значенням?

1. Ковалів, Сергіїв, лікарів, невістчин, школярів.

2. Металевий, мамин, гарячий, весняний, сонячний.

3. Вузький, морфологічний, міцний, тихий, гіркий, фонетичний.

669. До якої групи за значенням належать прикметники в поданих словосполученнях?

Сестрина хустка, Галчина відповідь, сорочине гніздо, братова книга, татова розмова, батькова шапка, солов’їна пісня, вовча лапа, заячий хвіст, собачий гавкіт, бджолина сім’я.

Варіанти відповіді: 1)присвійні; 2)відносні; 3)якісні.

670. У котрому рядку всі слова – відносні прикметники?

1. Фізичний, книжковий, музейний, ілюстративний, докладний.

2. Колективний, самостійний, спортивний, гарний, скляний.

3. Внутрішній, двоколірний, спритний, геологічний, морський.

4. Обласний, медичний, корабельний, робітничий, заочний.

5. Систематичний, гречаний, молочний, окремий, сухий.

671. Визначте, у котрому рядку подано правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.

1. Моторніший, більш зеленіший, гарнюсінький, найсильніший, ближчий.

2. Найтихіший, більш елегантний, красивіший, тонший, найбільш зібраний.

3. Тонюсінький, жовтавіший, презлющий, худіший, найвірніший.

672. Визначте, у котрому рядку подано правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.

1. Найчіткіший, найбільш талановитий, дружніший, глибший.

2. Товстуватий, гострокриліший, блакитніший, солідніший, більш солодкий.

3. Чорнявіший, найспокійніший, чистіший, здоровенніший, товстіший.

673. Визначте, у котрому рядку подано правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.

1. Найстаріший, найбільш мудріший, красивіший, повнісінький, густіший.

2. Зеленкуватіший, більш старіший, тонший, більш дружний, найтяжчий.

3. Більш тендітний, ретельніший, найповажніший, якнайгірший.

674. Визначте, у котрому рядку подано правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.

1. Дружніший, більш свіжіший, чутливіший, предобрий, найщасливіший.

2. Найчіткіший, найбільш відомий, рівніший, більш поважний, розумніший.

3. Більш зручніший, буланіший, страшенний, гарнюсінький, звучніший.

675. Визначте, у котрому рядку подано правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.

1. Чіткіший, більш дорослий, презлий, дужчий, молодший.

2. Найрідніший, швидший, упевненіший, найніжніший, менш вразливий.

3. Ширший, найнижчий, тонесенький, прездоровий, кращий.

676. Визначте, у котрому рядку подано правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.

1. Найвищий, добріший, більш емоційний, найніжніший, запашніший.

2. Гостріший, самий вдаліший, синіший, найрухливіший, глухіший.

3. Найулюбленіший, зеленкуватіший, вологіший, молодший, червоніший.

677. Визначте, у котрому рядку подано правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.

1. Більш продуктивний, легший, фіолетіший, пречудовий, спокійніший.

2. Найпопулярніший, кислосолодший, дорожчий, світліший, найтяжчий.

3. Легший, наймудріший, більш сумлінний, найсучасніший, лагідніший.

678. Визначте, у котрому рядку подано правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.

1. Блакитніший, чистісінький, молодший, гнідіший, яскравіший.

2. Найбільш загрозливий, чарівніший, менш досконалий, рухливіший, найпривітніший.

3. Прездоровий, багатший, синюватіший, самий холодніший, ясніший.

679. Визначте, у котрому рядку подано правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.

1. Найвідоміший, більш рішучий, якнайгірший, веселіший, дорожчий.

2. Солодший, найбільш лагідний, сліпіший, презлий, свіжіший.

3. Найтяжчий, жовтіший, швидкокриліший, прегарний, найвеличніший.

680. Визначте, у котрому рядку подано правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.

1. Найбільш стійкіший, здоровенний, сліпіший, пізніший, найгарніший.

2. Предобрий, найогидніший, солодший, свіжесенький, глухіший.

3. Найпривітніший, менш вологий, найгарніший, важчий, більш складний.

681. Визначте, у котрому рядку подано правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.

1. Тупіший, вологіший, холоднючий, самий вдалий, чутливіший.

2. Найпродуктивніший, прозоріший, найбільш вдалий, дорожчий, більш тендітний.

3. Більш дружніший, презлющий, ясніший, найсвітліший, коротший.

682. Визначте, у котрому рядку подано правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.

1. Вужчий, найвеличніший, більш досконалий, молодший, дужчий.

2. Свіжесенький, привітний, самий найталановитіший, кислуватіший, менш загрозливий.

3. Найскладніший, глухіший, пречистий, більш гіркіший, темніший.

683. Визначте, у котрому рядку подано правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.

1. Солонувато-кисліший, здоровенний, гучніший, самий вищий, найспокійніший.

2. Смуглявіший, превеликий, світліший, найвеличніший, більш яскравий.

3. Більш поважний, найстрункіший, добріший, найтяжчий, більш глибокий.

684. Визначте, у котрому рядку подано правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.

1. Пречистий, більш гіркуватіший, самий сильніший, ясніший, тонший.

2. Найбільш стійкий, запашніший, більш вдалий, вологіший, щонайкращий.

3. Блакитніший, світло-зеленіший, здоровенніший, найрідніший, більш вразливіший.

685. Визначте, у котрому рядку подано правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.

1. Найвірніший, більш доречний, найгуманніший, дружніший, більш відповідальний.

2. Прездоровий, самий вдалий, найцікавіший, глухіший, поважніший.

3. Більш стрункіший, вищий, солодший, найтемніший, справжнісінький.

686. Визначте, у котрому рядку подано правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.

1. Сріблясто-блакитніший, зеленіший, найбільш стійкіший, найліпший, тонший.

2. Вологіший, превеселіший, синюватіший, запашніший, найвеселіший.

3. Тактовніший, більш розумний, найгрубіший, найяскравіший, найменш цікавий.

687. Визначте, у котрому рядку подано правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.

1. Лагідніший, добріший, більш досконалий, найменш перспективний, дзвінкіший.

2. Найдовший, самий високий, премудріший, довший, ширший.

3. Предобріший, молодший, більш відомий, активніший, скромніший.

688. Визначте, у котрому рядку подано правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.

1. Щонайвищий, найкращий, ближчий, гіркіший, легший.

2. Кращий, більший, слабший, смачніший, ніжніший.

3. Якнайщиріший, більш ліпший, чесніший, молодший, менший.

689. Визначте, у котрому рядку подано правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.

1. Легший, слабший, приємніший, найдужчий, простіший.

2. Глибший, досконаліший, дальший, більш молодший, вільніший.

3. Новіший, найбільш стійкіший, повніший, ближчий, дешевший.

690. Визначте, у котрому рядку подано правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.

1. Нижчий, молодший, дорожчий, довший, ширший.

2. Солодший, більш ширший, кращий, найстарший, багатший.

3. Найтяжчий, вужчий, активніший, гірший, вищий.

691. Визначте, у котрому рядку подано правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.

1. Самий чесний, глибший, найдужчий, дешевший, щонайгірший.

2. Ліпший, скромніший, приємніший, тонший, менший.

3. Більш дешевший, жорстокіший, легший, світліший, сильніший.

692. Визначте ступінь і форму ступеня порівняння поданих прикметників: кращий, більший, гірший, сильніший.

Варіанти відповіді: 1)вищий ступінь, проста форма; 2)вищий ступінь, скла­дена форма; 3)найвищий ступінь, проста форма; 4)найвищий ступінь, скла­дена форма.

693. У котрому з поданих прислів’їв є прикметник у формі вищого ступеня порівняння?

1. Слово старше за гроші (Нар. тв.).

2. Бережи одяг, доки новий, а здоров’я – доки молодий (Нар.тв).

3. Не в тім сила, що кобила сива, а як вона везе (Нар.тв).

4. Краще погано їхати, ніж хороше йти (Нар.тв).

694. У котрому з поданих речень прикметник вжито у формі вищого ступеня порівняння?

1. По селу шугали найнеймовірніші чутки, збуджували і так схвильованих артільників (Г. Епік);

2. Білими-білими, довгими-довгими хмари здаються над ними тонкі (В.Забаштанський).

3. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше (Нар.тв).

4. Швидко біжать поїзди степами, швидко пливуть кораблі морями, ще швидше летять літаки під небесами, та найшвидше летить материне серце (І.Багряний).

695. У котрому реченні є проста форма найвищого ступеня порівняння прикметника?

1. У найтяжчу для народа пору наперед виходили жінки (Р.Іваничук).

2. Розмови ставали більш різнобарвні й розростались (М.Коцюбинський).

3. Для мене найсвятіша нагорода – потрібним буть, красо моя, тобі (В.Симоненко).

4.На чужину з України Брати розійшлися. Покинули стару матір. Той жінку покинув, А той сестру. А найменший – Молоду дівчину (Т.Шевченко).

696. У котрому реченні є проста форма найвищого ступеня порівняння прикметника?

1. Хороша напівдитяча усмішка зробила привабливішим його довгасте, по-степовому замкнуте обличчя (М.Стельмах).

2. Вона мене несміло величає найкращим хлопцем у нашій стороні (В.Симоненко).

3. Ті пісні мене найперше вчили поважати труд людський і піт... (В.Симоненко).

697. У котрому реченні є проста форма найвищого ступеня порівняння прикметника?

1. Найогидніші очі порожні, Найгрізніше мовчить гроза, Найнікчемніші дурні вельможні, Найпідліша брехлива сльоза (В.Симоненко).

2. Осінь горіла на сонці, як сильна рудоволоса жінка в блакитній шовковій сукні (М.Коцюбинський).

3. А там будуть гори, високі і прехороші гори (М.Коцюбинський).

698. У котрому реченні є проста форма вищого ступеня порівняння прикметника?

1. І вже ніхто з нащадків наймудріших царського ймення прочитать не може (Леся Українка).

2. Немає гірше, як в неволі про волю згадувать (Т.Шевченко).

3. Він нічого не боявся і пропускав поза увагу всі ті чутки, які так настирливо літали по селах та хуторах, а вони між тим ширилися, одна від одної страшніші (Григорій Тютюнник).

699. У котрому рядку від жодного з якісних прикметників не можна утворити ступеня порівняння?

1. Буланий, величезний, широченний, білявий, багатющий.

2. Злий, великий, довгий, старий, малий.

3. Швидкий, дешевий, тихий, короткий, глибокий.

700. Вкажіть помилкові форми ступенів порівняння прикметників.

1. Ближчий. 2.Якнайвіддаленіший. 3.Білявіший. 4.Найбільш нижчий. 5.Тонший.

701. У котрому рядку всі прикметники можуть мати форми ступенів порівняння?

1. Білявий, чорнявий, русявий, смаглявий, сліпий, кривий.

2. Величезний, здоровенний, біленький, тонесенький, премудрий, преславний.

3. Глибокий, різкий, широкий, далекий, вузький, швидкий.

702. У котрому з поданих речень форма ступеня порівняння прикметника є правильною?

1. Автор передав найщиріші почуття, сумніви, захоплення Сашка.

2. Автор передав найбільш щирі почуття Сашка.

3. Річки й озера Сашкового дитинства видаються йому найкращими в світі.

703. У котрому з поданих речень є форма ступеня порівняння прикметника?

1. Відома істина: людина може значно довше прожити без їжі, ніж без води.

2. Прекрасні народні звичаї живуть у кожному селі.

3. Найвище і найстаріше дерево нашого села – корчакувата акація.

704. У котрому з поданих речень правильно вжито форму ступеня порівняння прикметника?

1. Шевченка називають найтрагічнішим ліриком в усій світовій літературі.

2. Шевченка називають найбільш трагічним ліриком в усій світовій літературі.

3. Шевченка називають надзвичайно трагічним ліриком в усій світовій літературі.

705. У котрому з поданих речень є форма вищого ступеня порівняння прикметника?

1. Прощай, Іване, найвірніший друже, шляхетна іскра вічного вогню (Л.Костенко).

2. Хай буде легко. Дотиком пера. Хай буде вічно. Спомином пресвітлим. Цей білий світ – березова кора, по чорних днях побілена десь звідтам (Л.Костенко).

3. Зелений явір, зелений явір, Ще зеленіша ива; Ой між усіми дівчатоньками Лиш одна мені мила (І. Франко).

706. У котрому рядку від усіх прикметників можна утворити ступені порівняння?

1. Козацький, вольовий, гострий, зелений, слизький.

2. Чудовий, добрий, кавказький, солодкий, сестрин.

3. Легкий, стрункий, низький, молодий, багатий.

707. Скільки прикметників м’якої групи у поданому реченні?

У народній пісні зустрічаємо переважно вечірній чи нічний пейзаж.

708. У котрому рядку всі прикметники належать до м’якої групи?

1. Середній, художній, вчорашній, колишній, торішній.

2. Повен, готов, зелен, дрібен, здоров.

3. Верхній, середній, зелений, безкраїй, Маріїн.

709. У котрому рядку всі прикметники належать до твердої групи?

1. Рішучий, дрібний, незабутній, майбутня, східний.

2. Довга, високе, близькі, сучасні, солодкі.

3. Веселий, пахуче, солов’їна, торішній, безкраїй.

710. У котрому рядку всі прикметники належать до м’якої групи?

1. Зелений, зелена, зелене, вчорашній, добродушний.

2. Синій, синя, синє, вранішня, вранішнє.

3. Вовча (лапа), овеча (вовна), заячий (хвіст), орлиний (дзьоб), куряча (сліпота).

711. У якому відмінку вжито виділений прикметник?

У чистому полі, на широкому роздолі, ледве помітним шляхом їхала на добрих конях ватага козаків.

Варіанти відповіді: 1)у називному; 2)у родовому; 3)у давальному; 4)у знахідному; 5)в орудному; 6)у місцевому; 7)у кличному.

712. У котрому реченні допущено помилку у вживанні відмінкової форми прикметника?

1. Продається піаніно коричневого кольору.

2. На зворотньому шляху нам траплялися все кращі карпатські краєвиди.

3. Шахтарям довелося працювати в надзвичайно складних природних умовах.

713. У котрому реченні допущено помилку у вживанні відмінкової форми прикметника?

1. Прекрасним літним ранком усе село зібралося на традиційне свято.

2. Новорічній ялинці радів кожний із присутних на святі.

3. У бризках променя купаються вже прив’ялії квітки.

714. У котрому реченні допущено помилку у вживанні відмінкової форми прикметника?

1. У світлім промінні місяця блідолицього іскрилася водичка в гірськім потічку.

2. Пізне і несвоєчасне звернення до лікаря часто є причиною хронічних хвороб.

3. Справжніми героями змальовані в українських історичних думах козаки.

715. У котрому реченні допущено помилку у вживанні відмінкової форми прикметника?

1. На землі квітучій і думки квітучі, а в думках квітучих — торжество душі.

2. Вимоги громадян вільно користуватися рідною мовою є обґрунтованими і природними.

3. Україна славиться своїми унікальними природніми умовами.

716. У котрому реченні допущено помилку у вживанні відмінкової форми прикметника?

1. Із незабутних мандрів у складі антарктичної експедиції повернувся наш земляк.

2. Його виступ було визнано як мужній, найкращій на зборах.

3. Небо було чисте, темно-синє, як буває в гаряче літо під полудень.

717. У котрому реченні допущено помилку у вживанні відмінкової форми прикметника?

1. Маки пишалися зеленостеблі – ще молоді і веселі були.

2. Вода джерельна текла під кручею і здавалася рідкісно свіжою.

3. От і здійснилася його давня заповітня мрія – посіяти тут пшеницю.

718. У котрому реченні допущено помилку у вживанні відмінкової форми прикметника?

1. Між братних народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками.

2. В холоднім небі зорі, як сніжинки, шлють світло на замоклий брук.

3. Над головою – бездонній простір небес голубих.

719. У котрому реченні допущено помилку у вживанні відмінкової форми прикметника?

1. Вечори такі довгі, а ночі не здаються коротшіми.

2. А осінь пізняя заплаче за юним згубленим життям.

3. Прийшла сусідка зі своєю веселою дівчинкою рум’янолицою.

720. У котрому з поданих речень ужито коротку форму прикметника?

1. Зеленеє жито, зелене. Хорошії гості у мене (Нар. тв.).

2. Широкий, повноводий, каламутними хвилями мчав Дніпро, вихопившись із звужених скель коло кічкацького мосту (Г. Коцюба).

3. Пливе човен, води повен (Нар. тв.).

4.У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим (Т.Шевченко).

721. До якого розряду за значенням належить виділений прикметник?

Маруся Кайдашиха була улесливо-манірна, чванлива й нещира.

Варіанти відповіді: 1)якісний; 2)відносний; 3)присвійний.

722. Скільки прикметників у поданому тексті?

Невисокого росту, круглолиця, чорнява, наряджена у чорне оксамитне плаття, котре так ішлося до її білого, як сніг, тіла, вона, наче лілія серед пучка квіток, виділялась серед своїх товаришок (Панас Мирний).

3. 3. Числівник

723. Яка частина мови називається числівником?

Варіанти відповіді: 1. Це частина мови, яка виражає порядок предметів при лічбі. 2. Це самостійна частина мови, що виражає кількісну ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? 3. Це частина мови, яка вказує на кількість предметів. 4.Це повнозначна частина мови, яка означає число, кількість та порядок предметів при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?

724. У котрому з поданих речень усі виділені слова – числівники?

1. І калина прийнялася, віти розпустила. І три літа на могилу Дівчина ходила (Т.Шевченко).

2. Де два вовки, там сварка (Нар.тв.).

3. Якби мені не тиночки Та не перелази, Ходив би я до дівчини По чотири рази (Нар.тв.).

4. Один у другого питаєм, Нащо нас мати привела? Чи для добра? Чи то для зла? (Т.Шевченко).

725. У котрому рядку всі слова – числівники?

1. П’ятсот вісімдесят вісім, дев’яносто, двадцятка.

2. Сімсот, мільйон, трильйон, мільйонер, два.

3. Шість тисяч, тридцятеро, одна шоста, дванадцять.

4. Начетверо, мало, чотирьохтисячний, більйон.

5. Подесятерити, два кілограми, тисяча сто, тринадцять.

726. У котрому рядку всі слова – числівники?

1. Два, другий, двісті, двійка, подвоїти.

2. Сімсот, мільйон, чотири, триста, одна шоста.

3. Тисяча, більйон, триденний, сорок, перший.

727. Котрі з поданих слів є числівниками?

1.Тринадцять. 2.Одиниця. 3.Вдруге. 4.Чверть. 5.Кількахвилинний. 6.П’ятеро. 7.Третина. 8.Подвоїти . 9.Мільйон. 10.Вісімка.

728. Котрі з поданих слів є числівниками?

1.Кілька. 2.Півтора. 3.Утретє. 4.Половина. 5.Десятка. 6.Уперше. 7.Сьомий. 8.Двоповерховий. 9.Сімка. 10.Десяте.

729. Котрі з поданих слів є числівниками?

1.Кільканадцятикілометровий. 2.Один. 3.Тритисячний. 4.По-перше. 5.Семеро. 6.Пара. 7.Удвох. 8.Одиниця. 9.Сотня. 10.Десятимільйонний.

730. Котрі з поданих слів є числівниками?

1.Третина. 2.Восьмий. 3.Утрьох. 4.Трьохсотий. 5.Нуль. 6.Дванадцятеро. 7.Десятиденний. 8.Семимісячний. 9.Десятина. 10.Дюжина.

731. Котрі з поданих слів є числівниками?

1.П’ятеро. 2.Мільйон. 3.Трійко. 4.П’ять сьомих. 5.Подвоїти. 6.Третячок. 7.Дванадцятирічка. 8.Шестимильний. 9.Семисотий. 10.Кількаразовий.

732. Котрі з поданих слів є числівниками?

1.Трійка. 2.Кільканадцять. 3.Тридцятеро. 4.Копа. 5.Двійня. 6.Декілька. 7.Півтораста. 8.Дюжина. 9.Первак. 10.Уп’яте.

733. Котрі з поданих слів є числівниками?

1.Вісімнадцять. 2.Трійчата. 3.Десятина. 4.Сотка. 5.Триста. 6.Четверо. 7.Одна п’ята. 8.Одна ціла і одна друга. 9.Триразовий. 10.Удесятеро.

734. Котрі з поданих слів є числівниками?

1.Багато. 2.Четверо. 3.Десятка. 4.Сотня. 5.Двійка. 6.Двоїтися. 7.Сімсот двадцять. 8.Один мільйон. 9.Шестигранний. 10.Натроє.

735. Котрі з поданих слів є числівниками?

1.Шестеро. 2.Кільканадцять. 3.Стовідсотковий. 4.Півторарічний. 5.П’ять цілих і три четверті. 6.Двоярусний. 7.Четвірка. 8.Півтори. 9.Одинадцятьома. 10.Четвертинний.

736. Котрі з поданих слів є числівниками?

1.П’ятірко. 2.Стонадцять. 3.П’ятак. 4.Четвірка. 5.Третина. 6.Тридцятеро. 7.Півтораста. 8.Семиденний. 9.Дев’яносто. 10.Двочлен.

737-738. Котрі з поданих слів є числівниками?

1.Семикратний. 2.Нуль. 3.Тригодинний. 4.Одиничний. 5.П’ятсот. 6.Четверть. 7.Стонога. 8.Сімнадцять. 9.Двох’ярусний. 10.Дві треті.

739. Котрі з поданих слів є числівниками?

1.Одиниця. 2.Одна сьома. 3.П’ятачок. 4.По-четверте. 5.Десятник. 6.Восьмеро. 7.Двохсотрічний. 8.Четвертак. 9.Кількадобовий. 10.П’ятірко.

740. Котрі з поданих слів є числівниками?

1.П’ятсотріччя. 2.П’ятсот. 3.Третина. 4.Копа. 5.Тринадцятий. 6.Шістка. 7.Вісім дев’ятих. 8.Шістдесятник. 9.Семирічка. 10.Дволіття.

741. Котрі з поданих слів є числівниками?

1.П’ятсотліття. 2.Шестикратний. 3.Сімка. 4.Півтораста. 5.Декілька. 6.Четвертий. 7.Двомовний. 8.По-друге. 9.Дев’ятитисячний.10.Удвох.

742. Котрі з поданих слів є числівниками?

1.П’ятірня. 2.Семисотий. 3.Мільйон. 4.П’ятиліток. 5.Кількаразовий. 6.Двоїна. 7.Семеро. 8.Десятеро. 9.Десятка.10.Дюжина.

743. Котрі з поданих слів є числівниками?

1.П’ятірка. 2.Трирічний. 3.П’ятий. 4.Сімка. 5.Тисяча. 6.Троє. 7.Третина. 8.Півторарічний. 9.Мільйон. 10.Четвірка.

744. Котрі з поданих слів є числівниками?

1.Сьомий. 2.Сотня 3.Десяток. 4.Другий. 5.Три восьмі. 6.Удвічі. 7.Півтора. 8.Тричі. 9.Тритисячний. 10.Трійня.

745. Котрі з поданих слів є числівниками?

1.Двоякість. 2.Одна третя. 3.Удесяте. 4.Вісім тисяч. 5.Чимало. 6.Трійка. 7.Третина. 8.По-четверте. 9.Півтори. 10.Двадцятка.

746. Котрі з поданих слів є числівниками?

1.Вісімка. 2.Один. 3.Обидва. 4.Декілька. 5.Двійка. 6.Чверть. 7.Половина. 8.Одна третя. 9.Кільканадцять. 10.Сорокарічний.

747. Котрі з поданих слів є числівниками?

1.Вісімсот. 2.Троє. 3.Уперше. 4.Надвоє. 5.Трьохсотий. 6.П’ятикілометровий.7.Кільканадцять. 8.Трирічний. 9.Третина. 10.Двійня.

748. У котрому рядку всі кількісні числівники є збірними?

1. Двоє, троє, четверо, п’ятеро, десятеро.

2. Два, три, чотири, п’ять, десять.

3. Двадцять, тридцять, сорок, п’ятдесят, шістдесят.

749. У котрому рядку всі числівники є збірними?

1. Обидва, півтора, вісімдесят п’ятий, один.

2. Двоє, тридцятеро, семеро, обоє, четверо.

3. Дев’ятнадцять, тридцятеро, п’ять, сотня, два.

750. Виберіть із поданого переліку найбільш повну і правильну відповідь на питання: “Які числівники називаються порядковими?”

1.Це слова, що відповідають на питання котрий? 2.Це повнозначна частина мови. 3.Це слова, які на письмі записуються арабськими чи римськими знаками (цифрами). 4.Це слова, які означають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий?

751. У котрому рядку всі числівники є порядковими?

1. Четверо, п’ятеро, десятеро, двоє, троє.

2. Другий, сорок третій, дев’яностий, двісті тридцять сьомий, шостий.

3. Десять, двадцять, тридцять, сорок, сімдесят.

752. У котрому рядку всі числівники означають порядок предметів при лічбі?

1. Триденний, кількасотлітній, дев’ятимісячний, п’ятдесят дев’ятий.

2. Сорок шість, триста п’ятнадцять, п’ять тисяч сімдесят вісім.

3. Трикутний, чотирьохдюймовий, семимильний, трьохметровий.

4. П’ять цілих і сім десятих, шість восьмих, одинадцять дванадцятих.

5. Перший, сотий, мільйонний, четвертий, п’ятдесятий, тисяча третій.

753. У котрому рядку до складу прислів’їв або фразеологізмів входять числівники?

1. Не май сто кіп у полі, май друзів доволі; один дурень зіпсує, що й десять розумних не направлять; палиця на два кінці.

2. Канути в Лету; піти на компроміс; поли вріж та втікай.

3. Попастися на гачок; прийти на шапкобрання, малювати рожевими фарбами.

754. У якому відмінку виступає числівник у поданому реченні?

У шістдесятих роках в українську літературу прийшли такі видатні поети, як Василь Симоненко, Борис Олійник, Ліна Костенко...

Варіанти відповіді: 1)у називному; 2)у родовому; 3) давальному; 4)у знахідному; 5)в орудному; 6)у місцевому; 7)у кличному.

755. У якому відмінку вжито числівник у поданому реченні?

Не так страшно п’яти вовків, як улесливого лиходія (Нар. тв.).

Варіанти відповіді: 1)у називному; 2)у родовому; 3)у давальному; 4)у знахідному; 5)в орудному; 6)у місцевому; 7)у кличному.

756. У якому відмінку вжито виділений у прислів’ї числівник?

У сімох няньок дитина без носа (Нар. тв.).

Варіанти відповіді: 1)у називному; 2)у родовому; 3)у давальному; 4)у знахідному; 5)в орудному; 6)у місцевому; 7)у кличному.

757. Доберіть правильний варіант продовження поданого незакінченого речення: “Як числівник двісті, відмінюються також числівники...”

1. П’ять – двадцять, тридцять, п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят. 2. Три, чотири.

3. Сорок, дев’яносто, сто. 4. Триста – дев’ятсот.

758. Як змінюються порядкові числівники?

Варіанти відповіді: 1)за родами та числами; 2)за родами та відмінками; 3)за родами, числами та відмінками; 4)тільки за відмінками.

759. Котрі з поданих числівників належать до простих?

1.Одна ціла і дві треті. 2.Двадцять сім цілих і сорок шостих. 3.Вісімсот сорок дев’ятий. 4.Вісімнадцятимільйонний. 5.Одна друга. 6.Дев’ятий.

760. Котрі з поданих числівників належать до складених?

1.Стодвадцятисемимільйонний. 2.Кільканадцять. 3.Шістнадцять. 4.Сімдесят. 5.Три четвертих. 6.Вісімсот.

761. Доберіть правильний варіант продовження поданого незакінченого речення:

“Числівник два відмінюється, як ...”

1.П’ять – двадцять, тридцять, п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят. 2.Три, чотири. 3.Сорок, дев’яносто, сто. 4.Двісті – дев’ятсот.

762. У котрому рядку форму числівника вжито правильно?

1. На шістдесяти трьох сторінках книги.

2. На шестидесяти трьох сторінках книги.

3. На шістдесятьох трьох сторінках книги.

763. У котрому реченні допущено помилку у вживанні відмінкової форми числівника?

1. Уже п’ять листів відправили члени гуртка, а відповіді не було.

2. Сидить Марушка у сімох кожушках.

3. Разом із чотирьома своїми вихованцями тренер охоче відповідав на запитання журналістів.

764. У котрому реченні допущено помилку у вживанні відмінкової форми числівника?

1. Олесь так захопився купленою річчю, що й тисяччю інших ніхто не відволік би його уваги.

2. Микола взяв у бібліотеці двоє книжок.

3. Бігає Марушка у ста кожушках.

765. Яким членом речення виступають виділені числівники?

Мина сьомий місяць, осьмий, Уже й дев’ятий настає (Т.Шевченко).

Варіанти відповіді: 1)підметом; 2)присудком; 3)додатком; 4)обставиною; 5)означенням.

766. Яким членом речення виступає виділений числівник?

Дзвінкий хлоп’ячий голос.. безперестанку співав: – Сім раз по вісім – п’ятдесят шість. (М.Коцюбинський).

Варіанти відповіді: 1)підметом; 2)присудком; 3)додатком; 4)обставиною; 5)означенням.

767. Яким членом речення виступає виділений числівник?

Два кольори мої, два кольори: червоне – то любов, а чорне – то журба.

Варіанти відповіді: 1) підметом; 2)присудком; 3)додатком; 4)обставиною; 5)означенням.

768. Яким членом речення виступає виділений числівник?

Півтори години слухаю вашу дискусію.

Варіанти відповіді: 1)підметом; 2)присудком; 3)додатком; 4)обставиною; 5)означенням.

769. Яким членом речення виступає виділений числівник?

Тепер вони обоє сміються.

Варіанти відповіді: 1)підметом; 2)присудком; 3)додатком; 4)обставиною; 5)означенням.

3. 4. Займенник

770. Яка частина мови називається займенником?

Варіанти відповіді: 1.Це самостійна частина мови, яка називає предмети і відповідає на питання хто? або що? 2.Це самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? 3.Це самостійна частина мови, яка вказує на предмет, ознаки і кількість, але не називає їх. 4.Це частина мови, що виражає порядок предметів при лічбі.

771. У котрому рядку всі слова є займенниками?

1. Десь, хтось, всякий, котрий, ми.

2. Деякий, чий, кожний, ніякий, що, стільки, скільки.

3. Весь, кудись, я, хто? казна-що.

4. Хто-небудь, хтозна-де, він, цей, той.

772. У котрому рядку всі слова є займенниками?

1. Скільки, жодний, де-небудь, ніхто, цей, там.

2. Завтрашній, який, нічий, їхній, тут, він.

3. Ви, хтозна-який, чий, хтось, ніхто, наш.

4. Деякий, дехто, всюди, хто, весь, свій.

773. У котрому рядку всі слова є займенниками?

1. І, на, чи, аж, ти, лише, ніж.

2. Я, він, ми, ви, його, їхній, такий.

3. Такий, ваш, де, ніде, багато, мій, твій.

4. Щось, ще, щоб, дещо, таки, сам, кожний.

774. У котрому рядку всі слова є займенниками?

1. Своєї, ніякий, таким, цих, ніхто.

2. Того, цього, тих, стількома, цих, якось.

3. Ту, цією, усякого, мене, усе, добре.

775. У котрому рядку всі слова є займенниками?

1. Чиїхось, казна з ким, декого, якимсь, будь з ким, вони.

2. Чого, себе, стількох, комусь, щось, колись.

3. Будь з ким, такого, абияким, тих, усе, якось.

776. Скільки займенників у поданому реченні?

Щасливий той, хто ще не вміє грати, Він сам собі Шопен і Берліоз (Л.Костенко).

777. Скільки займенників у поданому реченні?

Його душа в святих його словах Одбилася акордами смутними; Вона живе і в тих благих сльозах, Що над його піснями пролили ми; Вона живе, витає поміж нас Надією на щастя, на свободу: Любить народ навчає кожний час – Поет живе в серцях свого народу! (В.Самійленко).

778. Скільки займенників у поданому реченні?

В біді твоїй рідніша ти мені; Тобі несу я сили всі, що маю; І працю тиху, і мої пісні На вівтар твій побожно я складаю (В.Самійленко).

779. Скільки займенників у поданому реченні?

Ми тим поб’єм його [зло], що чесні почуття У всі серця вкладати будем, Що скрізь понесемо правдивеє знаття І в головах думки розбудим (В.Самійленко).

780. Скільки займенників у поданому реченні?

Коли я вмру, То в ту пору Природі я себе віддам, І тіло все Перенесе Вона у свій величний храм (В.Самійленко).

781. Скільки займенників у поданому реченні?

Зроду-віку ні в якому суді нога моя не була; знала я попа та благочинного і годі; а воно – отой Іванець – накоїло такого, що мене на старості літ потягли до слідчого (О. Кониський).

782. Скільки займенників у поданому реченні?

Я чув її, ту мову чарівную, І серце рветься ще її почути, Найбільше щастя, де найменш отрути, І щастя те моє, бо я існую (В. Самійленко).

783. Скільки займенників у поданому реченні?

Наші предки колись задля краю свого Труд важкий підіймали на плечі; Я ж умію тепер боронити його І служити не злазячи з печі (В.Самійленко).

784. Скільки займенників у поданому реченні?

Моя Дзюню, моя роже. Ти забудеш мене, може, Ти забудеш, а я ні – Візьме тебе хтось за жінку В ярім вінку із барвінку, Що ж останеться мені? (В.Пачовський).

785. Скільки займенників у поданому реченні?

Ти прийшла сама до мене, А між нами щось студене Всунулось, немов змія, – Ти жаліла, що минуло Те, що найгарніше було. Мов не той став нині я! (В.Пачовський).

786. У котрому рядку всі слова є займенниками?

1. Дехто, весь, той, мій, нічий, тут, її.

2. Той, цей, такий, стільки, хтозна-який.

3. Самий, цей, нікотрий, дещо, твій, там, нічий.

4. Всякий, сам, кожний, інший, самий, жодний (жоден), весь.

787. У котрому рядку всі слова – означальні займенники?

1. Хто, що, який, чий, котрий, скільки.

2. Хтось, хто-небудь, будь-який, абищо, казна-що, деякий.

3. Ніхто, ніщо, ніякий, нічий, жодний.

4. Весь, всякий, кожний, самий, сам, інший.

788. У котрому рядку всі займенники є відносними?

1. Хто? що? який? чий? котрий? скільки?

2. Мій, твій, свій, наш, ваш, їхній.

3. Хто, що, який, чий, котрий, скільки.

4. Весь, всякий, кожний, самий, сам, інший.

3. 5. Дієслово

789. Котре з тверджень є найбільш повною правильною відповіддю на питання: „Що таке дієслово?”

Варіанти відповіді: 1. Дієсловом називається частина мови, яка означає дію або стан предмета і відповідає на питання: що робить предмет? Що з ним робиться? 2.Дієслово називає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? 3.Частина мови, що означає дію чи стан як процес і виражає це значення в категоріях виду, способу, часу, особи і стану, а в реченні виступає присудком.

790. Які форми входять у систему дієслова?

Варіанти відповіді: 1.Неозначена форма. 2.Форми ступенів порівняння. 3.Способові (у т.ч. особові) форми. 4.Дієприкметники. 5.Дієприслівники. 6. Безособові форми на -но, -то.

791. До якої форми дієслова належать подані нижче слова?

Утворюючи, читаючи, виносячи, вмиваючись.

Варіанти відповіді: 1.До неозначеної форми. 2.До дієприкметника.

3.До дієприслівника.

792. До якої форми дієслова належать подані нижче слова?

Крокуючий, схвильований, усміхнений, розбитий.

Варіанти відповіді: 1.До неозначеної форми. 2.До дієприкметника.

3.До дієприслівника.

793. У котрому рядку всі дієслова подано у неозначеній формі?

1. Оточуючи, оторопівши, перебрівши, підохочуючи, позаклеювавши.

2. Позасихати, заметушитися, присвятити, розбовкати, розважати.

3. Розварений, модифікований, позеленілий, розпорошений, осілий.

4. Розважимо, сахається, сідаємо, спускають, трухлявіє.

794. У котрому рядку представлені лише особові форми дієслова?

1. Читатимуть, поглянуть, спішу, думай, зупинився, ходив би.

2. Їдете, бачила, сядь, темніє, зроблю, берегли б.

3. Спішать, читай, ходять, сплю, писатимете, дивляться.

795. У котрому рядку наведено лише особові форми дієслів?

1. Марнувати, змарніти, змарнілий, марний, марно.

2. Захаращеність, захаращувати, захаращений.

3. Згаяний, збентежений, знаючий, започаткований.

4. Сміючись, захлинаючись, читаючи, очолюючи.

5. Напружуюся, читають, готує, чепурюсь, сахається.

796. Скільки дієслівних форм містить наведений текст?

Лукаш починає грати. Як міниться музика, так міниться зима навколо: береза шелестить кучерявим листом, весняні гуки озиваються у заквітлім гаю, тьмяний зимовий змінюється в ясну, місячну весняну ніч (Леся Українка).

797. Скільки дієслівних форм містить наведений текст?

Мавка йде назустріч Лукашеві. Обличчя її відбиває смертельною блідістю проти яскравої одежі, конаюча надія розширила її великі темні очі, рухи в неї поривчасті й зникаючі, наче щось у ній обривається (Леся Українка).

798. Скільки дієслівних форм містить наведений текст?

Нехай кругом розумний лад та втіха, –

Не здужа їх мій мозок осягти,

Бо скільки кривд, бо скільки всюди лиха,

Як хижий звір, братів гризуть брати (П.Грабовський).

799. Скільки дієслівних форм містить наведений текст?

Я сиджу й слухаю, як у котлі булькає й булькає, чманію від дивного запаху готового повидла і хочу збагнути, чим воно пахне: соками дерев, буковими полінами, росою, настояною на опалому листі, – чим? (Р.Іваничук).

800. Скільки дієслівних форм містить наведений текст?

Падає з дерев пожовкле листя, День уже в обіди догорів, – Кажуть, що вночі на передмістя Осінь приблукала з хуторів (Є.Плужник).

801. Скільки дієслівних форм містить наведений текст?

Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах (О.Довженко).

802. До якого дієслівного виду належать подані нижче слова?

Розповісти, виконати, скинути, спалити, схопити.

Варіанти відповіді: 1.Доконаний вид. 2.Недоконаний вид.

803. У котрому рядку всі слова є дієсловами недоконаного виду?

1. Марнувати, змарніти, змарнілий, марний, марно.

2. Захаращеність, захаращувати, захарастити.

3. Згаяний, збентежений, зазначений, започаткувати.

4. Сміючись, захлинаючись, співаючи, очоливши.

5. Напружуватися, розслаблятися, готуюся, чепуришся, сахаєтесь.

804. Котрі з дієслів у поданому реченні мають значення недоконаного виду?

Ще донедавна в Україні оминали (1) по можливості сварки, хрестили(2) рота, коли з язика злітало(3) недобре слово. Великим гріхом вважалося(4) когось проклинати(5) (К.Мотрич).

805. Котрі з виділених дієслів у поданому реченні мають значення недоконаного виду?

Трамонтан дмухав(1) з берега, був місяць січень чи лютий, море замерзло(2) на сотню метрів, на морі розходилися(3) хвилі, на обрії вони були чорні з білими гривами, добігали(4) до берега напроти вітру, вітер збивав(5) з них білі шапки (Ю.Яновський).

806. Котрі з виділених дієслів у поданому реченні мають значення недоконаного виду?

Не можна ходити(1) по рідній землі, не чаруючис (2) виплеканою(3) народом у віках рідною мовою. Виплеканою, подарованою(4) нам на віки вічні, щоб берегли(5), щоб леліяли(6), щоб розвивали далі (Ю.Мушкетик).

807. У котрому рядку кожен фразеологізм містить дієслово доконаного виду?

1. Називати речі своїми іменами; наражати на небезпеку; наробити галасу.

2. Давати собі раду; дерти з живого і мертвого; показувати спину.

3. Ламати шапку; кидатися щодуху; мати на думці; набриднути, як гірка редька.

4. Перевершувати всі сподівання; підписуватися обома руками; погладити проти шерсті.

5. Накрутити шарманку; натерпітися горя; виплакати очі; витрясти душу.

808. Котрі з дієслів у поданому реченні мають значення доконаного виду?

Дядько Лев сідає(1) під дубом на грубу коренину і пробує(2) викресати(3) вогню, щоб спалити(4) люльку (Леся Українка).

809. Котрі з дієслів у поданому реченні мають значення доконаного виду?

Аркадій Петрович Малина вихиливсь(1) у вікно і сердито кричав(2) у спину свому лакею, що помагав(3) випрягать(4) з фаетона спітнілі(5) коні (М.Коцюбинський).

810. Котрі з дієслів у поданому реченні мають значення доконаного виду?

Як тільки бричка вкотилась(1) на широкий зелений двір – закувала(2) зозуля (М. Коцюбинський).

811. Котрі з виділених у тексті слів є дієсловами минулого часу доконаного виду?

В лісі щось загомоніло(1), струмок зашумував(2), забринів(3), і вкупі з його водами з лісу вибіг(4) “Той, що греблі рве(5)” – молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на ньому міниться(6) барвами, від каламутно-жовтої, ясно-блакитної, і поблискує(7) гострими золотистими іскрами (Леся Українка).

812. Котрі з виділених у тексті слів є дієсловами минулого часу доконаного виду?

Зеленим духом дихнули(1) смереки, зеленим сміхом засміялися(2) трави, на всьому світі тільки дві барви: в зеленій – земля, в блакитній – небо... (М.Коцюбинський).

813. Котрі з виділених у тексті слів є дієсловами минулого часу доконаного виду?

Кирило лишився (1) сам і байдужне дивився(2), як ніч обгортала(3) садок – чорна, густа і тепла (М.Коцюбинський).

814. У котрому рядку всі дієслова доконаного виду?

1. Ходить, цвітуть, пробурмотів, розвіяла, задуматися.

2. Трапляється, розбив, задзвенить, зашумів, пробачила.

3. Загойдають, розлюбити, прогримить, розберуть, заколишуть.

815. У котрому рядку всі дієслова доконаного виду утворені за допомогою префіксів?

1. Подарувати, подумати, покохати, плюнути, прощати.

2. Подивитися, позвати, покликати, лякатися, кричати.

3. Побілити, зав’язнути, зав’янути, зненавидіти, полюбити.

816. У котрому дієслові вид визначається за місцем наголосу?

Старий Сірко звечора довго дослухався(1) і вночі часто виходив(2). Вийде(3), стане(4), послухає(5) – чи не стрельне(6) (Іван Багряний).

817. Які дієслова називаються перехідними?

Варіанти відповіді: 1.Ті, що означають дію, яка переходить на предмет, і не мають при собі додатка. 2.Ті, які означають дію, що переходить (спрямована) на інший предмет і вимагають, щоб залежний від них іменник (займенник) був у формі знахідного відмінка без прийменника. 3.Ті, що означають дію, яка відбулася, відбувається чи колись відбудеться.

818. У котрому рядку всі дієслова можуть бути перехідними?

1. Зеленіти, молодіти, старіти, вмерти, загинути, читати.

2. Поставити, посадити, знайти, прочитати, відкрити, здерти.

3. Виграти, ловити, спати, летіти, вчити, стояти.

819. У котрому рядку всі дієслова можуть бути перехідними?

1. Радіти, синіти, зникнути, малювати, думати, сумувати.

2. Гаптувати, перекинути, вмовляти, торкати, знайти, проспівати.

3. Писати, робити, прибрати, мріяти, працювати, йти.

820. У котрому рядку кожне з дієслів є перехідним?

1. Кидати тінь, ковтати слинку, коїти зло, марнувати час, мати надію.

2. Вдарити лихом об землю, класти під сукно, молоти язиком.

3. Криком кричати, вертітися під ногами, лопатися від заздрощів.

4. Майнути думкою, міряти на один аршин, набивати руку, навчити розуму.

5. Нагострювати зуби, надавати слово, накласти життям, напускати туману.

821. Котрі з виділених дієслів є перехідними?

А тільки ти жебрацькі шмати скинути(1) не хочеш(2), бо ти забула(3), що ніяка туга краси перемагати(4) не повинна (Леся Українка).

822. Котрі з виділених дієслів є перехідними?

Забувайте(1) про власні неприємності, натомість намагайтеся(2) подарувати(3) хоч краплю щастя іншим, бо коли робите(4) добро людям, то в першу чергу допомагаєте(5) собі (Д.Карнегі).

823. Котрі з виділених дієслів є перехідними?

Мова моїх земляків наповнювала(1) мене невідомою раніше радістю й силою, в ній лунав(2) і дзвін молота по сталі, й плакала(3) скрипка, й шелестів(4) вітер у яблуневому вітті, й чувся(5) трепет зірок у небі – все ввібрала(6) у себе мова, все в ній є(7), вона живе(8) й переливається(9), сміється(10) й печалиться(11) (Ю.Мушкетик).

824. Котрі з виділених дієслів у поданому реченні є неперехідними?

Стальський дізнався(1), що Євгенієві потрібно найняти(2) житло, знайшов(3) гарне помешкання і наступного дня запропонував(4) Рафаловичу переселитися(5) туди (І.Франко).

825. Котрі з дієслів у наведеному тексті є неперехідними?

От і все. Поховали(1) хорошу людину, повернули(2) навіки у лоно землі. Та невже ж помістились(3) в тісну домовину всі турботи його, всі надії, жалі? (В.Симоненко).

826. Котрі з дієслів у наведеному тексті є неперехідними?

Лютували(1) шаблі, і коні бігли(2) без вершників, і Половці не пізнавали(3) один одного, а з неба палило(4) сонце, а ґелґання бійців нагадувало(5) ярмарок, а пил уставав(6), як за чередою; ось і розбіглися(7) всі по степу. (Ю. Яновський).

827. Котрі з дієслів у наведеному тексті є неперехідними?

Половчиха стояла(1) нерухомо, обіч поралися(2) коло шаланд на березі рибалки з артілі, море виштовхувало(3) на землю шматки криги, холод проймав(4) до кісток.(Ю. Яновський).

828. У якому часі вжито виділені дієслова?

1. Прийде тиждень вербовий, бери віз у дорогу дубовий.

2. Сій вчасно, вродить рясно.

3. Посій упору, будеш мати зерна гору (Нар. тв.).

Варіанти відповіді: 1)у минулому; 2)у теперішньому; 3)у майбутньому.

829. У котрому рядку всі дієслова мають форму теперішнього часу?

1. Чешуть, полюють, пожинати, дай, гуляти.

2. Засни, гуляти, обертається, ходжу, роби.

3. Іде, орють, голосить, маємо, повчає.

830. У котрому рядку всі дієслова мають форму минулого часу?

1. Збереглося, зустрілися, розпростер, їв, полювали.

2. Малюю, віддай, оженився, заграє, стань.

3. Пасти, орав, запиши, колоти, возити.

831. У котрому рядку всі дієслова належать до простої форми майбутнього часу?

1. Заземлили, закликали, залишили, дотрималися, дочимчикували.

2. Заграбастати, заджерґотіти, зіпхнути, зліквідувати, зладнати.

3. Досягнемо, забіжу, заблукаєте, забрукують, зачекаємо.

4. Редагуватимемо, з’ясовуватимете, ласуватимуть, лікуватимешся.

832. У котрому рядку всі дієслова майбутнього часу мають просту форму?

1. Будемо громадити, будете завдячувати, будуть задовольнятися.

2. Випросите, вихопимо, виборемо, доспіваємо, докосимо.

3. Верховодитимеш, вибачатимемося, вивантажуватимете, домірковуватиме.

4. Закличемо, посадимо, залучатимемо, будемо обмірковувати.

833. У котрому рядку всі дієслова мають форму майбутнього часу?

1. Возвеличу, ідуть, переписуймо, їси, зігне.

2. Перекине, вийде, засіємо, ходитиме, зустріне.

3. Куриться, мали, стелитиму, гуде, ллє.

834. Підберіть правильну відповідь для характеристики виділених дієслів.

Чимало піщан тікало на Дон, але більшість корилася, байдужіла (Панас Мирний).

Варіанти відповіді: 1.Форми теперішнього часу. 2.Прості форми майбутнього часу. 3.Форми минулого часу. 4.Неозначені форми дієслів. 5.Складені форми майбутнього часу.

835. Підберіть правильну відповідь для характеристики виділених дієслів.

Слово не горобець: вилетить – не зловиш (Нар. тв.).

Варіанти відповіді: 1.Форми теперішнього часу. 2.Прості форми майбутнього часу. 3.Форми минулого часу. 4.Неозначені форми дієслів. 5.Складені форми майбутнього часу.

836. Підберіть правильну відповідь для характеристики виділених дієслів.

Козацький вітер вишмагає душу,

і я у ніжність ледве добреду.

Яким вогнем спокутувати мушу

хронічну українську доброту?! (Л.Костенко).

Варіанти відповіді: 1.Форми теперішнього часу. 2.Прості форми майбутнього часу. 3.Форми минулого часу. 4.Неозначені форми дієслів. 5.Складені форми майбутнього часу.

837. Визначте часову форму виділеного дієслова і з’ясуйте, у значенні якої іншої часової форми вона вжита.

Раз на вікні у панському будинку патлатий цуцик спочивав: то ляже на бочок, то догори на спинку, або на лапки морду клав (Л.Глібов).

Варіанти відповіді: 1.Теперішній час у значенні минулого. 2.Теперішній час у значенні майбутнього. 3.Майбутній час у значенні минулого. 4.Майбутній час у значенні теперішнього. 5.Минулий час у значенні майбутнього.

838. Визначте часову форму виділених дієслів і з’ясуйте, у значенні якої іншої часової форми вона вжита.

Ще в семінарії як я учивсь, – було, коли на кафедрі учитель нам задає урок на завтра, – я тихесенько з-під парти витягаю маленьку книжку (П.Тичина).

Варіанти відповіді: 1.Теперішній час у значенні минулого. 2.Теперішній час у значенні майбутнього. 3.Майбутній час у значенні минулого. 4.Майбутній час у значенні теперішнього. 5.Минулий час у значенні майбутнього.

839. Які дієслова є дієсловами умовного способу?

Варіанти відповіді: 1.Слова, що означають дію, яка вже відбулася(відбувалася), відбувається чи відбудеться (відбуватиметься), і мають форми трьох часів. 2.Слова, що означають дію бажану або можливу за певних умов. 3.Слова, що означають дію, яка має форму наказу, заклику, побажання, прохання, поради, спонукання до дії тощо. 4.Слова, що означають дію, яка виражає прохання.

840. Визначте, до якого способу належать виділені в поданому реченні дієслова.

Від лихого поли вріж та тікай (Нар. тв.).

Варіанти відповіді: 1.До дійсного. 2.До наказового. 3.До умовного.

841. Визначте, до якого способу належать виділені в поданих реченнях дієслова.

1.Якби мені черевики, то пішла б я на музики (Т.Шевченко). 2.Коли б ми вам не піддавали сили, то не бриніли б ви (Л. Глібов).

Варіанти відповіді: 1.До дійсного. 2.До наказового. 3.До умовного.

842. Визначте форми наказового способу дієслів.

Пам’ятайте(1), що вдячність – така риса характеру, яка є(2) результатом виховання. Тому, якщо ви хочете(3), щоб ваші діти були(4) вдячними, вчіть(5) їх цьому(Д.Карнегі).

843. Визначте, що собою становлять виділені у реченні форми дієслова.

Моя любове! Я перед тобою.

Бери мене в мої блаженні сни.

Лиш не зроби слухняною рабою,

не ошукай і крил не обітни!

Не допусти, щоб світ зійшовся клином,

і не приспи, для чого я живу (Л. Костенко).

Варіанти відповіді: 1.Форми теперішнього часу. 2.Форми минулого часу. 3.Форми майбутнього часу. 4.Форми дійсного способу. 5.Форми умовного способу. 6.Форми наказового способу.

844. Визначте форми наказового способу дієслів.

Замість того, щоб переживати(1) через людську невдячність, будьте(2) до неї готові. Пам’ятайте(3), що Ісус вилікував(4) багатьох прокажених за один день, та лише один з них подякував(5) йому (Д.Карнегі).

845. Визначте, що собою становить виділена в реченні форма дієслова.

Ще вчора вранці він не припустив би, що міг бути свідком такого зневаження свого ідеалу (І.Франко).

Варіанти відповіді: 1.Форма теперішнього часу. 2.Форма минулого часу. 3.Форма умовного способу. 4.Форма майбутнього часу. 5.Форма дійсного способу. 6.Форма наказового способу.

846. Визначте, що собою становить виділена в реченні форма дієслова.

Не жди сподіваної волі – вона заснула: цар Микола її приспав (Т.Шевченко).

Варіанти відповіді: 1.Форма теперішнього часу. 2.Форма минулого часу. 3.Форма умовного способу. 4.Форма майбутнього часу. 5.Форма дійсного способу. 6.Форма наказового способу.

847. Визначте, що собою становлять виділені в реченні форми дієслова.

Якби-то далися орлинії крила, за синім би морем милого знайшла (Т.Шевченко).

Варіанти відповіді: 1.Форма теперішнього часу. 2.Форма минулого часу. 3.Форма умовного способу. 4.Форма майбутнього часу. 5.Форма дійсного способу. 6.Форма наказового способу.

848. Визначте, що собою становить виділена в реченні форма дієслова.

Ніколи не намагайтеся помститися ворогам, тому що цим принесете більше шкоди собі, ніж їм (Д.Карнегі).

Варіанти відповіді: 1.Форма теперішнього часу. 2.Форма минулого часу. 3.Форма умовного способу. 4.Форма майбутнього часу. 5.Форма дійсного способу. 6.Форма наказового способу.

849. Визначте, що собою становлять виділені в реченні форми дієслова.

Говори мало, слухай багато, думай ще більше (Нар. тв.).

Варіанти відповіді: 1.Форма теперішнього часу. 2.Форма минулого часу. 3.Форма умовного способу. 4.Форма майбутнього часу. 5.Форма дійсного способу. 6.Форма наказового способу.

850. Визначте, що собою становить виділена в реченні форма дієслова.

У хмільні смеркання мавки чорноброві

Ждатимуть твоєї ніжності й любові (В.Симоненко).

Варіанти відповіді: 1.Форма теперішнього часу. 2.Форма минулого часу. 3.Форма умовного способу. 4.Форма майбутнього часу. 5.Форма наказового способу.

851. Підберіть правильну відповідь для характеристики виділених дієслів.

Я на гору круту крем’яную

Буду камінь важкий підіймать

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать (Леся Українка).

Варіанти відповіді: 1.Форма теперішнього часу. 2.Форма минулого часу. 3.Форма умовного способу. 4.Проста форма майбутнього часу. 5.Складена форма майбутнього часу. 6.Форма наказового способу.

852. Підберіть правильну відповідь для характеристики виділених дієслів.

Може, квіти зійдуть – і настане

Ще й для мене весела весна (Леся Українка).

Варіанти відповіді: 1.Форма теперішнього часу. 2.Форма минулого часу. 3.Форма умовного способу. 4.Проста форма майбутнього часу. 5.Складена форма майбутнього часу. 6.Форма наказового способу.

853. Підберіть правильну відповідь для характеристики виділених дієслів.

Я на вбогім, сумнім перелозі

Буду сіять барвисті квітки,

Буду сіять квітки на морозі,

Буду лить на них сльози гіркі (Леся Українка).

Варіанти відповіді: 1.Форма теперішнього часу. 2.Форма минулого часу. 3.Форма умовного способу. 4.Проста форма майбутнього часу. 5.Складена форма майбутнього часу. 6.Форма наказового способу.

854. Визначте, у значенні якого способу вживаються форми інфінітива, виділені в тексті.

Надумалось ягня все стадо насмішити: у вовчу шкуру одяглось і ну скакать, аукать і стращати (Л.Глібов).

Варіанти відповіді: 1.Умовний спосіб у значенні наказового. 2.Неозначена форма у значенні дійсного способу. 3.Неозначена форма у значенні наказового способу. 4.Дійсний спосіб у значенні наказового.5.Наказовий спосіб у значенні дійсного.

855. Визначте, у значенні якого способу вживається виділена дієслівна форма.

Лагодь, сину, сани, відвезеш ялинку (М.Коцюбинський).

Варіанти відповіді: 1.Умовний спосіб у значенні наказового. 2.Неозначена форма у значенні дійсного способу. 3.Неозначена форма у значенні наказового способу. 4.Дійсний спосіб у значенні наказового.5.Наказовий спосіб у значенні дійсного.

856. У котрому рядку всі дієслова мають у 3-ій особі множини закінчення -ать (-ять)?

1. Боронити, вчити, глядіти, сміятися, терпіти.

2. Воювати, спопелити, ревіти, дати, рушати.

3. Водити, вчити, веліти, спати, доїти.

857. Яке закінчення слід писати у виділеному слові?

За татарським бродом коні топч... яру руту і туман (М.Стельмах).

Варіанти відповіді: 1. -уть. 2. -ать.

858. Яке закінчення слід писати у виділеному слові?

Бач... усі, що навкруги діється.

Варіанти відповіді: 1. -уть. 2. -ать.

859. Яке закінчення слід писати у виділеному слові?

Учні з радістю пол... від бур’янів грядки.

Варіанти відповіді: 1. -ють. 2. -ять.

860. Яке закінчення слід писати у виділеному слові?

Батько з сином кол... дрова.

Варіанти відповіді: 1. -ють. 2. -ять.

861. Яке закінчення слід писати у виділеному слові?

На нивах, як те військо побите, темніють не зношені снопи, стел...ся довгими рядами не загребені покоси.. (С.Васильченко).

Варіанти відповіді: 1. -ють. 2. -ять.

862. У котрому рядку кожне з дієслів належать до першої дієвідміни?

1. Крутитися під ногами; ледве ноги виносити; мати спроможність.

2. Завдавати чосу; зубами держатися; клеїти дурня; міряти очима.

3. Собака чує, хто його годує; ділом доводити; до білого волосся дожити.

4. Канути в Лету; спочивати на лаврах; умивати руки; випити гірку чашу.

863. У котрому рядку всі дієслова належать до першої дієвідміни?

1. Гнати, стерти, багатіти, боротися, випити.

2. Роїтись, гнати, жити, дивитися, носити.

3. Біліти, запросити, возити, з’їсти, доповісти.

864. У котрому рядку всі дієслова належать до другої дієвідміни?

1. Масажувати, мастити, мерехтіти, модернізувати, міцніти.

2. Нагадувати, нагрібати, ніжитися, об’єднувати.

3. Держати, дзвонити, гонити, лежати, стояти.

4. Обморожувати, оздоровляти, опанувати, спати, підтягувати.

865. У котрому рядку всі дієслова належать до другої дієвідміни?

1. Застелити, хотіти, іти, зламати, утекти.

2. Носити, теревенити, косити, вірити, садити.

3. Сидіти, роздати, принести, повірити, йти.

866. У котрому рядку всі дієслова належать до другої дієвідміни?

1. Бігти, клеїти, кричати, непокоїти, молотити.

2. Шелестіти, дозволити, правити, виховувати, подати.

3. Причепити, здійснювати, бажати, будувати, грати.

867. До складу котрого з поданих речень входить безособове дієслово?

1. Дівчата побули на хуторі тиждень і відійшли (У. Самчук).

2. Минулося, розійшлося, і сліду не стало (Т.Шевченко).

3. Кожний промінь сонця, дихання кожного листочка, кожний погляд закоханого дівочого ока, щирий порух звіряти, сміх і плач дитини і легіт небес – усе то в одному теплому погляді матері (У. Самчук).

4. Річані чаєчки літали понад ставком (І.Нечуй-Левицький).

868. У котрому реченні вжито безособове дієслово?

1. Чорні хмари росли на крайнебі, насувалися над чорною землею (М.Коцюбинський).

2. Хочеться дивитись, як сонечко сяє, хочеться послухать, як море заграє... (Т.Шевченко).

3. Дикі груші росли коло самої хати (І.Нечуй-Левицький).

4. Тепер Еней убрався в пекло (І.Котляревський).

869. У котрому рядку всі дієслова такі, що зазнають фонетичних змін у кінці основи в усіх особах?

1. Полоскати, водити, їздити, косити, шуміти.

2. Стерегти, казати, тесати, пекти, хотіти.

3. Колихати, возити, платити, чистити, летіти.

870. У котрому рядку всі дієслова такі, що зазнають фонетичних змін у кінці основи в усіх особах?

1. Могти, кликати, перемогти, закли´кати, підписатися.

2. Трощити, морочити, свистіти, скочити, наректи.

3. Тикати, вертіти, їздити, висіти, мазати.

871. У котрому рядку всі слова є дієприслівниками?

1. Стежачи, кочуючи, звіряючи, оточуючи, збираючи, зриваючи.

2. Обмеживши, оторопівши, оглянувши, прискоривши, поринувши.

3. Застерігаючи, полишаючи, вмившись, відмовившись, заплатити.

4. Мріючи, пишучи, лежачи, знаючи, спустившись, керуючий.

5. Чаруючи, забігаючи, обіймаючи, вишукуючи, відповідально.

872. У котрому рядку всі слова є дієприслівниками?

1. Змужнілий, розпарений, відгороджений, потерпілий.

2. Сором’язливий, загоєний, пекучий, переповнений.

3. Навчаючи, гуркочучи, гребуючи, очолюючи.

4. Засмагати, колошкати, вартувати, зглянутися.

5. Морозиво, обморозивши, обморожений, морозити.

873. До якої часової форми належать подані дієприслівники?

Утворюючи, читаючи, виносячи, вмиваючись.

Варіанти відповіді: 1.До минулого часу. 2.До теперішнього часу.

874. У котрому рядку всі слова є дієприкметниками активного стану?

1. Вимощений, переконуючий, оспіваний, зав’ялий, загорілий.

2. Заломлений, освітлений, випущений, вимочений, нагороджений.

3. Почервонілий, стихаючий, завмираючий, вражаючий.

4. Заморочений, уповільнений, затриманий, насуплений.

875. До якого стану належать подані нижче дієприкметники?

Вишитий, рубаний, критий, нагрітий, варений.

Варіанти відповіді: 1.Пасивні. 2.Активні.

876. У котрому з поданих речень є дієприслівник?

1. Капітан, ніби скинувши втому, підвівся збадьорений... (О.Гончар).

2. Багато іноземців залишили свої захоплені спогади про ратне мистецтво запорожців (М.Слабошпицький).

3. Він тільки радіє, дивлячись, як люди смакують його водою (О.Гончар).

877. У котрому рядку всі дієприслівники належать до одного виду?

1. Працюючи, нехтуючи, співаючи, тамуючи, радіючи.

2. Звабивши, стелячи, допливши, лежачи, знаючи.

3. Вирісши, живучи, сидячи, граючись, читаючи.

878. У котрому рядку всі дієприслівники мають значення доконаного виду?

1. Перемігши, привізши, вставши, начитавшись, змалювавши.

2. Тремтячи, відрекомендувавшись, пізнаючи, хитаючись, випивши.

3. Досліджуючи, намагаючись, мандруючи, даруючи, прочитавши.

879. У котрому рядку кожен фразеологізм містить дієслово недоконаного виду?

1. Поголити лоб; зігнати оскому; зібратися в силі; зняти полуду з очей.

2. Поділяй і пануй; зіткнутися на вузькій стежці; зростати в очах.

З. Податися навтіки; з’їсти облизня; зірвати голову; кліпати очима.

4. Погріти руки; зламати зуби; з ліхтарем не знайти; кидати жереб.

5. Знімати вершки; робити гак; іти на спад; їсти чужий хліб; клеїти дурня.

880. Скільки в поданому реченні дієприслівників минулого часу?

Під нами шаланди, розпустивши паруси, похляскавши ними на тихому вітрі, одна за одною відриваються від берега, набравши вітру в парус (Ю.Яновський).

881. Установіть характеристику виділеного в тексті дієприкметника.

З неба злякано дивився вниз поблідлий місяць, і, ховаючись у хмари, тікав, і з жахом озирався назад, на полум’я (В.Винниченко).

Варіанти відповіді: 1.Дієприкметник активного стану, минулого часу, доконаного виду. 2.Дієприкметник активного стану, теперішнього часу, недоконаного виду. 3.Дієприкметник пасивного стану, минулого часу, недоконаного виду. 4.Дієприкметник пасивного стану, минулого часу, доконаного виду.

882. Установіть характеристику виділеного в тексті дієприкметника.

Мій перший вірш написаний в окопі

На тій сипкій од вибухів стіні,

Коли згубило зорі в гороскопі

Моє дитинство, вбите на війні (Л.Костенко).

Варіанти відповіді: 1.Дієприкметник активного стану, минулого часу, доконаного виду. 2.Дієприкметник активного стану, теперішнього часу, недоконаного виду. 3.Дієприкметник пасивного стану, минулого часу, недоконаного виду. 4.Дієприкметник пасивного стану, минулого часу, доконаного виду.

883. Установіть характеристику виділеного в тексті дієприкметника.

Мавка виходить з лісу пишно заквітчана, з розпущеними косами (Леся Українка).

Варіанти відповіді: 1.Дієприкметник активного стану, минулого часу, доконаного виду. 2.Дієприкметник активного стану, теперішнього часу, недоконаного виду. 3.Дієприкметник пасивного стану, минулого часу, недоконаного виду. 4.Дієприкметник пасивного стану, минулого часу, доконаного виду.

884. Установіть характеристику виділеного в тексті дієприкметника.

З-за стовбура старої розщепленої верби півусохлої виходить Мавка... (Леся Українка).

Варіанти відповіді: 1.Дієприкметник активного стану, минулого часу, доконаного виду. 2.Дієприкметник активного стану, теперішнього часу, недоконаного виду. 3.Дієприкметник пасивного стану, минулого часу, недоконаного виду. 4.Дієприкметник пасивного стану, минулого часу, доконаного виду.

885. Установіть характеристику виділеного в тексті дієприкметника.

Лісовик щось воркоче, закурює люльку, сівши на заваленому дереві (Леся Українка).

Варіанти відповіді: 1.Дієприкметник активного стану, минулого часу, доконаного виду.2.Дієприкметник активного стану, теперішнього часу, недоконаного виду. 3.Дієприкметник пасивного стану, минулого часу, недоконаного виду. 4.Дієприкметник пасивного стану, минулого часу, доконаного виду.

886. Установіть характеристику виділеного в тексті дієприкметника.

Того вечора Євгеній довго ходив по своєму покою, безтямний, мов одурілий від того, що бачив і чув (І. Франко).

Варіанти відповіді: 1.Дієприкметник активного стану, минулого часу, доконаного виду. 2.Дієприкметник активного стану, теперішнього часу, недоконаного виду. 3.Дієприкметник пасивного стану, минулого часу, недоконаного виду. 4.Дієприкметник пасивного стану, минулого часу, доконаного виду.

887. Установіть характеристику виділеного в тексті дієприкметника.

Вітерцем бистрокрилим схвильовані,

Посміхаються квіти мені... (М.Бажан).

Варіанти відповіді: 1.Дієприкметник активного стану, минулого часу, доконаного виду. 2.Дієприкметник активного стану, теперішнього часу, недоконаного виду. 3.Дієприкметник пасивного стану, минулого часу, недоконаного виду. 4.Дієприкметник пасивного стану, минулого часу, доконаного виду.

888. Установіть характеристику виділеного в тексті дієприкметника.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу.

Виростуть з тобою приспані тривоги (В.Симоненко).

Варіанти відповіді: 1.Дієприкметник активного стану, минулого часу, доконаного виду. 2.Дієприкметник активного стану, теперішнього часу, недоконаного виду. 3.Дієприкметник пасивного стану, минулого часу, недоконаного виду. 4.Дієприкметник пасивного стану, минулого часу, доконаного виду.

3. 6. Прислівник

889. Котре з тверджень є найбільш повною правильною відповіддю на питання: „Що таке прислівник?”

Варіанти відповіді: 1.Частина мови, що об’єднує невідмінювані слова, які означають ознаки дії або стану, ознаку якості, іншої ознаки чи предмета. 2.Це невідмінювана частина мови, яка відноситься до дієслова і передає його ознаки. 3.Це обставинні, означальні, модальні слова, які є невідмінюваними і позначають спосіб виконання дії.

890. До якої частини мови належать подані слова?

Спокійно, легко, міцно, щиро, увечері, уперше, сьогодні, навмисне, спросоння, відразу.

Варіанти відповіді: 1)Прикметники. 2)Прислівники.

891. До якої частини мови належить виділене в реченні слово?

Він говорить розумно.

Варіанти відповіді: 1)дієслово; 2)прийменник; 3)прислівник; 4)частка.

892. До якої частини мови належить виділене у реченні слово?

Опівночі айстри в саду розцвіли...(Олександр Олесь).

Варіанти відповіді: 1)до дієслова; 2)до прийменника; 3)до прислівника; 4)до частки.

893. До якої частини мови належать подані слова?

Добре, гарно, тепло, по-нашому, додому, вдень.

Варіанти відповіді: 1)до дієслова; 2)до прийменника; 3)до прислівника; 4)до частки.

894. У котрому реченні виділене слово має значення прислівника?

1. Додолу верби гне високі, горами хвилі підійма (Т.Шевченко).

2. За горами гори, хмарою повиті ... (Т.Шевченко)

895. У котрому рядку всі слова є прислівниками?

1. Ввечері, ввіч, вволю, відразу, безвісти, безперестанку.

2. Чий-небудь, з-за кордону, усередині, без жалю, без кінця.

З. Казна-що, безперестанку, ввечері, нарешті, підряд.

4. Деякий, нарівні, опівночі, раз у раз, пліч-о-пліч.

896. У котрому рядку всі слова є прислівниками?

1. Без кінця, без ладу, без ліку, зрання, зразу, зокола, зозла.

2. Дотла, догори, вслід, врівень, зараз, вночі, опівдні.

3. Тут, куди-небудь, вгорі, здалеку, ліворуч, позаду.

4. На зло, на сміх, на щастя, відтепер, негаразд, безперестанку.

897. У котрому з поданих речень виділене слово є прислівником?

1. Я дім збудував і навколо споруди розвів ці плодові, рясні дерева.

2. Навколо стояла така тиша, яка тільки може бути в полі під час жнив.

898. У котрому з поданих речень виділене слово є прислівником?

1. Хлопчик підняв догори обличчя і довго дивився на небо.

2. Туристи вчасно підійшли до гори.

899. Якою частиною мови є виділене в реченні слово?

Довкола розкинулись барвисті дрібні береги.

Варіанти відповіді: 1)дієсловом; 2)прийменником; 3) прислівником.

900. У котрому словосполученні виділене слово є прислівником?

1.Найкраще побажання. 2.Зроблено найкраще.

901. У котрому з поданих словосполучень виділене слово є прислівником?

1.Найкраще зробив. 2.Довше коромисло.

902. Визначте ступінь порівняння виділеного прислівника.

Далі положиш – ближче знайдеш.

Варіанти відповіді:1.Проста форма найвищого ступеня порівняння. 2.Проста форма вищого ступеня порівняння.

903. Визначте розряд за значенням виділених прислівників.

Приходив тричі; удвоє більше; дуже сумлінний.

Варіанти відповіді: 1)обставинні; 2)кількісно-означальні; 3)якісно-означальні.

904. У котрому рядку всі слова є прислівниками причини?

1. Опівдні, зісподу, вряд, зарані, зараз, вночі.

2. Зозла, спросоння, здуру, сп’яну, знічев’я.

3. Навмисне, на зло, на сміх, босоніж, щохвилини.

4. Без пуття, без упину, без смаку, зненацька.

905. Визначте розряд виділеного прислівника, що входить до складу прислів’я.

Добре далеко розходиться, а лихе ще й далі (Нар.тв.).

Варіанти відповіді: 1)обставинний; 2)кількісно-означальний; 3)якісно-означальний.

906. Визначте розряд виділеного прислівника, що входить до складу прислів’я.

Не все перескакуй, інде й перелізь.

Варіанти відповіді: 1)обставинний; 2)кількісно-означальний; 3)якісно-означальний.

907. У котрому з поданих речень виділене слово є прислівником та чому?

1. За якихось півгодини спереду замаячили вітряки на горі.

2. Там, нагорі, вже напевне вживають усіх заходів, щоб урятувати людей.

Варіанти відповіді: 1.В обох реченнях, тому що все залежить від того, на початку чи в кінці речення знаходиться слово. 2.У першому, тому що йдеться про предмет (гору) і можна сказати на високій горі й поставити питання на чому? 3.У другому, тому що виділене слово не називає предмет, а тільки вказує на місце дії (де?). 4.У другому, тому що так передбачено правилами українського правопису.

908. У котрому рядку всі слова є прислівниками часу?

1. До вподоби, до пари, анітелень, потроху, колись.

2. Віч-на-віч, раз у раз, пліч-о-пліч, як слід, через силу.

3. Нарешті, підряд, нарівні, по-господарськи, навпроти.

4. Щоночі, пізно, звечора, торік, завтра, ніколи.

909. Визначте розряд виділених прислівників.

Що нині утече, то завтра не зловиш.

Варіанти відповіді: 1)обставинні; 2)кількісно-означальні; 3)якісно-означальні.

910. У котрому з поданих речень виділені слова є прислівниками та чому?

1. І по стволах злітають кліті вночі і вдень у висоту.

2. В день такий розцвітає весна на землі і земля убирається зрання.

Варіанти відповіді: 1.У другому, тому що мовиться саме про день, а не про ніч. 2.У другому, тому що мовиться про відрізок доби. 3.У першому, тому що слово не називає предмета, а вказує на ознаку дії і відповідає на питання коли? 4.У першому, тому що тут підкреслюється безперервність дії.

911. У котрому рядку всі слова є прислівниками способу дії?

1. Назустріч, убік, завглибшки, засвітла, збоку.

2. Навпереваги, охляп, навідліг, упереміш, навідруб.

3. Позаторік, стрімголов, щосили, мимохідь.

4. Навзнак, уплав, наспіх, збоку, врешті, вдень.

912. Визначте розряд виділених прислівників.

Нажите махом – піде прахом.

Варіанти відповіді: 1)місця; 2)способу дії; 3)часу; 4)причини; 5)мети; 6)міри і ступеня.

913. У котрому рядку всі прислівники іменникового походження?

1. Зроду, уголос, назустріч, зісподу, напам’ять.

2. Надміру, нарізно, заново, звечора, нагорі.

3. Звіку, чітко, тонко, по-хазяйськи, по-іншому.

914. У котрому рядку всі прислівники іменникового походження?

1. Додому, дорого, по-давньому, вдома, назад.

2. Донизу, наперед, весною, повік, надвечір.

3. Нагорі, тихо, по-українськи, по-новому, так.

915. У котрому рядку всі прислівники іменникового походження?

1. Навік, наглухо, засвітла, схвильовано, утроє.

2. Удень, навесні, спереду, ззаду, вголос.

3. Підряд, смачно, наново, дрібно, сильно.

916. У котрому рядку всі прислівники іменникового походження?

1. Наверх, по-вашому, швидко, бігом, унизу.

2. Зранку, назад, підряд, весною, убік.

3. Навіки, щодуху, обіч, всього-на-всього, занадто.

917. У котрому рядку всі прислівники іменникового походження?

1. Докупи, часто-густо, коли-не-коли, смішно, холодно.

2. Зроду, вночі, всередині, зараз, звечора.

3. Зісподу, найкраще, по-латині, по-нашому, найгірше.

918. У котрому рядку всі прислівники іменникового походження?

1. Надвір, дома, кругом, знизу, надворі.

2. Позаду, поночі, ранком, найдальше, втретє.

3. Додому, повесні, натроє, заодно, доволі.

919. У котрому рядку всі прислівники прикметникового походження?

1. По-рідному, по-іншому, по-нашому, високо, гаряче.

2. Бадьоро, по-українському, терпляче, темно, добре.

3. Насухо, низько, зліва, по-твоєму, тихесенько.

920. У котрому рядку всі прислівники прикметникового походження?

1. Ясно, по-батьківськи, нашвидку, заново, чисто.

2. Близько, низько, гарно, темно, знизу.

3. Тихо, малувато, байдуже, вгорі, затишно.

921. У котрому рядку всі прислівники прикметникового походження?

1. Просто, по-рідному, шалено, дочиста, спереду.

2. Схвильовано, туманно, по-братньому, вдень, зозла.

3. Замолоду, нескінченно, голосно, по-новому, прекрасно.

922. У котрому рядку всі прислівники займенникового походження?

1. По-якому, зовсім, по-батьківському, звідси, вгорі.

2. По-їхньому, тому, по-своєму, зовсім, інакше.

3. Передусім, деінде, повсюди, сухо, наверху.

923. У котрому рядку всі прислівники займенникового походження?

1. По-нашому, голосно, інколи, туди, зимою.

2. Внічию, всього-на-всього, інакше, нащо, по-нашому.

3. По-вашому, поряд, безвісти, упоперек, деінде.

924. У котрому рядку всі прислівники займенникового походження?

1. По-якому, якось-не-якось, всяко, весною, швидко.

2. Інколи, поряд, підряд, доволі, якраз.

3. Нізащо, затим, зовсім, інакше, по-вашому.

925. У котрому рядку всі прислівники числівникового походження?

1. Вчетверо, навосьмеро, утрьох, утричі, по-перше.

2. По-третє, тричі, похапцем, поодинці, раптом.

3. Удвоє, по-нашому, пошепки, весело, сидьма.

926. У котрому рядку всі прислівники числівникового походження?

1. По-друге, всюди, уперед, повік, зразу.

2. Вперше, вп’яте, натроє, увісьмох, нашестеро.

3. Двічі, вп’ятьох, завжди, вранці, тоді.

927. У котрому рядку всі прислівники числівникового походження?

1. Насилу, по-родинному, вп’яте, щодня, так.

2. Водно, вдвоє, заодно, удвічі, по-перше.

3. Тричі, по-четверте, уп’ятеро, силою, там.

3. 7. Службові частини мови і вигук

928. Котре з тверджень є найбільш повною правильною відповіддю на питання: „Що таке прийменник?”

Варіанти відповіді:

1.Незмінні службові слова, які вживаються при формах непрямих відмінків і з ними виступають у ролі підмета. 2.Незмінні службові слова, які виража­ють разом з іменниками підрядний зв’язок керування у словосполученні. 3.Це службова частина мови, яка разом із формами іменника, займенника й числівника виражає зв’язки між словами у реченні.

929. Котре з тверджень є найбільш повною правильною відповіддю на питання: „Що таке сполучник?”

Варіанти відповіді: 1.Незмінні службові слова, які використовуються для зв’язку слів або речень. 2.Незмінні слова, які надають додаткових відтінків до значень окремих слів і використовуються для поєднання однорідних членів речення. 3.Службова незмінна частина мови, яка служить для поєднання членів речення, частин складного речення й окремих речень в одне синтаксичне ціле.

930. Котре з тверджень є найбільш повною правильною відповіддю на питання: „Що таке частка?”

Варіанти відповіді: 1.Службові невідмінювані слова, які надають вислов­лю­ванню та його частинам додаткових емоційних відтінків, необхідних для точної передачі думки. 2.Незмінні службові слова, які виражають до­дат­кові відтінки у словах і реченнях. 3.Частка – це службова частина мо­ви, яка надає членам речення і реченням додаткових значеннєвих та емо­цій­них відтінків, а також бере участь у творенні слів та дієслівних форм.

931. Котре з тверджень є найбільш повною правильною відповіддю на питання: „Що таке вигуки і звуконаслідувальні слова?”

Варіанти відповіді: 1. Вигук – особливий клас слів, які не належать ні до повнозначних, ні до службових частин мови. Звуконаслідування передають відтворення мовцями звуків деяких процесів і криків тварин. 2.Вигук – повнозначна частина мови, яка виражає емоції, волевиявлення та відтінки думки, а звуконаслідування – наслідування природного звучання позначуваного ними предмета. 3.Вигук – незмінна частина мови, яка слу­жить для безпосереднього виявлення почуттів і вольових процесів, а звуко­наслідування – це слово, яке виникло як мовна імітація природних звучань.

932. У котрому реченні виділені слова є прийменниками?

1. Перед тобою світ великий та розкішний.

2. Обабіч вузенької доріжки чорніла рілля.

3. Мені аж страшно, як згадаю оту хатину край села (Т.Шевченко).

933. У котрому реченні виділене слово є прийменником?

1. Я дім збудував і навколо споруди розвів ці плодові рясні дерева.

2. Навколо стояла така тиша, яка тільки може бути в полі під час жнив.

934. У котрому рядку всі слова є прийменниками?

1. До, від, на, край, коло, при, під.

2. З, за, з-за, в, з-під, вздовж, вслід.

3. Хіба, під, не, ні, еге ж, хай.

935. У котрому рядку всі слова належать до прийменників?

1. Протягом, завдяки, поперед, поміж, в, для.

2. Незалежно від, начебто, причому, лише.

3. З-за, мов, нехай, якщо, ледве.

4. Щасливо, добрий вечір, бувайте здорові.

936. Котрий рядок містить лише непохідні прийменники?

1. Біля, з, по, під, поза, понад, поміж.

2. В, при, коло, за, попід, вздовж, край.

3. На, над, під, у, крім, о, до, при.

4. Кінець, край, навколо, близько.

937. У котрому рядку всі прийменники з походження первинні?

1. Внаслідок, край, круг, кінець, коло, перед, протягом, шляхом.

2. Близько, всупереч, вздовж, вслід, замість, крім, мимо, навскіс.

3. В, на, до, від (од), у (в), при, під, зі (із), над, через, за.

4. Край, в, на, близько, крім, від, у, поверх, при, коло, перед.

938. У котрому рядку всі слова є сполучниками?

1. Але, і, аби, тобто, бо, оскільки, якби, щоб.

2. Через, щоб, ну, хіба, за, до, від, хоч, зате.

3. Після, не, ні, крім, отже, хоч, або, якби.

939. До якого розряду за значенням належить виділений у поданому реченні сполучник?

Голос його потроху дужчав і скоро повів за собою інші голоси (З.Тулуб).

Варіанти відповіді : Сполучник сурядності –1)розділовий; 2)єднальний;

3) протиставний. Сполучник підрядності – 4)причини; 5)часу; 6)умови; 7)мети; 8)допустовості; 9)порівняльний; 10)з’ясувальний.

940. До якої групи за значенням належать сполучники як, мов, ніби, наче, неначе, нібито, немовбито, неначебто?

Варіанти відповіді: 1.Підрядні причини. 2.Підрядні умови. 3.Підрядні порівняльні. 4.Підрядні мети.

941. До якого різновиду за значенням належить виділений у поданому реченні сполучник?

Тепер він був певний, що мисливці впіймають орла (З.Тулуб).

Варіанти відповіді: Сполучник сурядності –1)розділовий; 2)єднальний; 3)протиставний. Сполучник підрядності – 4)причини; 5)часу; 6)умови; 7)мети; 8)допустовості; 9)порівняльний; 10 )з’ясувальний.

942. До якого різновиду за своїм уживанням належать подані сполучники?

Не тільки.., а й (але й); як..., так і; хоч..., але; не стільки..., скільки; коли (якщо) .... то.

Варіанти відповіді : 1.Парні. 2.Повторювані. 3.Одиничні.

943. У котрому з поданих речень виділені слова є сполучниками?

1. Людина живе і бореться, щоб бути щасливою.

2. Бути людиною, що б з тобою не трапилось.

944. До якої частини мови належить виділене в реченні слово?

Я знаю, як домогтися успіху.

Варіанти відповіді: 1)до прийменника; 2)до сполучника; 3)до прислівника.

945. У котрому рядку всі слова належать до сполучників?

1. З-за, незважаючи на те що, поруч.

2. І, та, але, якщо, що, хоч, щоб.

3. Же, власне, атож, майже, ледве не.

4. Добридень, киш, прощавайте.

946. У котрому рядку всі сполучники є сурядними?

1. Бо, зате, щоб, так що, хіба.

2. Чи...чи, або, та, проте, але.

3. Дарма що, однак, якщо, що, бо ж.

947. У котрому рядку всі сполучники є підрядними?

1. Або, ні...ні, бо, хоча, щоби.

2. Але, однак, зате, та, звідки.

3. Якщо, щоб, мов, наче, неначе, бо.

948. До якого розряду за значенням належать сполучники щоб, щоби, для того щоб, з тим щоб, затим щоб?

Варіанти відповіді: 1.Сурядні протиставні. 2.Підрядні мети. 3.Підрядні допустові. 4.Підрядні причинові.

949. До якої групи за своєю синтаксичною роллю належать сполучники і, й, та, або, чи, або-або, чи-чи?

Варіанти відповіді: 1.Сурядні. 2.Підрядні. 3.Єднальні. 4.Протиставні. 5.Розділові.

950. Якою частиною мови є виділене в реченні слово?

Зіновій Сагайдак був дуже стурбований тим, що невідомо куди зникли ті люди, які мали налагодити зв’язок з підпіллям (М. Стельмах).

Варіанти відповіді : 1.Займенником. 2.Часткою. 3.Вигуком. 4.Сполучником.

951. Якою частиною мови є виділене в реченні слово?

Кашель клекотів у нього в грудях, як лава у вулкані, довго і грізно (О.Довженко).

Варіанти відповіді : 1.Займенником. 2.Часткою. 3.Вигуком. 4.Сполучником.

952. Як відрізнити сполучники зате, проте від однозвучних займенників те з прийменниками за й про?

Варіанти відповіді: 1.Прийменники із займенниками можна замінити іншими словами-синонімами а, але, однак. 2.Сполучник можна замінити іншими словами-синонімами – а, але, однак. Сполучники завжди пишуться разом, а прийменники із займенниками – окремо. 3.Правопис подібних слів потрібно запам’ятати або перевірити за словником.

953. Як розрізнити сполучники щоб, якби, якщо від однозвучних з ними займенників чи прислівників, при яких наявні частки б, би, ж, же?

Варіанти відповіді: 1.Сполучники завжди пишуться разом. 2.Слід пам’ятати, що на займенник чи прислівник завжди падає наголос, а частку від них можна відділити та поставити навіть в іншому місці речення або й зовсім пропустити. 3.Займенники та прислівники завжди пишуться окремо від часток.

954. Визначте розряд наведених сполучників за характером смислових зв’язків (між однорідними членами речення чи частинами складносурядного речення): та (в значенні але), а, але, проте, зате, однак.

Варіанти відповіді:1.Протиставні. 2.Розділові. 3.Єднальні.

955. До якої групи за значенням належать сполучники бо, тому що, через те що?

Варіанти відповіді: 1.Підрядні наслідку. 2.Підрядні причини. 3.Підрядні мети. 4.Сурядні розділові.

956. Укажіть розряд за значенням сполучників якби, якщо, коли б, тільки б, аби.

Варіанти відповіді: 1.Підрядні часові. 2.Сурядні протиставні. 3.Підрядні умови. 4.Підрядні мети.

957. До якого різновиду за своїм уживанням належать сполучники і — і, ні — ні, то — то, чи — чи, чи то — чи то, не то – не то?

Варіанти відповіді: 1.Повторювані. 2.Парні. 3.Одиничні.

958. До якого різновиду сурядних сполучників належать сполучники а, але, та (в значенні але), однак, зате, проте?

Варіанти відповіді: 1.Єднальні. 2.Розділові. 3.Протиставні. 4.Підрядні.

959. До якого різновиду за синтаксичною роллю в реченні належить виділений у реченні сполучник?

Я сказав для того, щоб тільки не йти з ним (Леся Українка).

Варіанти відповіді: Сполучники сурядності – 1.Єднальний. 2.Протиставний. 3.Розділовий. Сполучники підрядності – 4.Мети. 5.Часу. 6.Причини. 7.Умови. 8.Порівняльний. 9.З’ясувальний.

960. До якого різновиду за вживанням належать сполучники або, то, чи, хоч, то – то, не то – не то, хоч – хоч, або – або, чи – чи, чи то – чи то?

Варіанти відповіді: 1.Одиничні розділові. 2.Парні повторювані. 3.Розділові одиничні і повторювані. 4.Підрядні.

961. У котрому рядку всі слова належать до часток?

1. Бувайте! Леле! До побачення! Геть! Цить!

2. Під, до, поза, біля, з-поза, за винятком.

3. Би, ось, таки, же, он.

4. Наче, у зв’язку з, щоб, як.

962. У котрому рядку всі слова є частками?

1. Під, поки, хіба, тільки, навряд.

2. Ні, навіть, хіба, тільки, невже.

3. Аж, би, тому що, або, коло.

963. У котрому рядку всі слова є частками?

1. Бувайте! Леле! До побачення!

2. Під, до, поза, біля, з-поза, за винятком.

3. Майже, ось, би, навіть, невже, немов.

964. Якою за значенням є виділена в реченні частка?

Як же тут гарно, як же тут тихо, в таку годину забудеш лихо! (Леся Українка).

Варіанти відповіді: 1.Підсилювально-видільною. 2.Приєднувальною. 3.Стверджувальною. 4.Вказівною.

965. У котрому рядку всі частки є стверджувальними?

1. Тільки, лише, лиш, хоч, хоча би, виключно, се.

2. Ледве, якраз, саме, просто, власне, майже, мало.

3. Так, еге, еге ж, авжеж, атож, аякже.

4. Ледве, ось, он, тільки, майже, все.

966. У котрому рядку всі частки є питальними?

1. Ледве, якраз, саме, просто, власне, майже, мало.

2. Тільки, лише. лиш, хоч, хоча, хоч би, включно, все.

3. Хоча, хоч би, ось, ледве, он, от, власне.

4. Чи, хіба, невже, чи ж, чи не, хіба ж.

967. У котрому рядку всі частки є вказівними?

1. Ледве, якраз, саме, просто, власне, майже, мало.

2. Тільки, лише, лиш, хоч, хоча, хоч би, включно, все.

3. Хоча, хоч би, ось, ледве, он, от, власне.

4. Ось, он, от, ото, це, оце, осьде.

968. У котрому рядку всі модальні частки належать до заперечних?

1. Мов, немов, наче, начебто, ніби, нібито, мовби.

2. Не, ні, ані.

3. Еге, атож, це, оце, осьде, ото.

4. Мов, не, еге, немов, ні, атож, аж, вже.

969. У котрому рядку всі частки є підсилювальними?

1. Тільки, лише, лиш, хоч, хоча, хоч би.

2. Хай, нехай, би, б, ну, годі, бодай.

3. І, та, таки, аж, навіть, ж, же, бо.

4. І, хай, й, тільки, навіть, нехай, хоча, все.

970. Визначте різновид виділеної в реченні частки.

Ліза вся аж здригнулася (Ю.Яновський).

Варіанти відповіді: 1.Підсилювальна. 2.Формотворча. 3.Заперечна.

971. У котрому рядку всі модальні частки належать до порівняльних?

1. Мов, немов, наче, начебто, ніби, нібито, мовби.

2. Не, ні, ані, так.

3. Еге, атож, це, оце, осьде, ото.

4. Мов, не, еге, немов, ні, атож, аж, вже.

972. У котрому рядку всі частки заперечні?

1. Чи, хіба, невже, наче, що, за, якраз, саме.

2. Мов, немов, наче, начебто, он, от, ото.

3. Не, мов, хіба, наче, ось, осьде.

4. Не, ні, ані.

973. У котрому рядку всі слова – питальні частки?

1. Мов, немов, наче, начебто.

2. Хай, нехай, би, б, ну, годі, бодай.

3. Чи, хіба, невже, що за, та ну.

4. Мов, хай, чи, хіба, немов, нехай.

974. У котрому рядку всі слова – стверджувальні частки?

1. Еге, атож, так, гаразд, авжеж, аякже, еге ж.

2. Не, ані, ні, ось, он, ото.

3. Тільки, лише, лиш, хоча, хоч би, майже, якраз.

4. Тільки, еге, не, лише, ані, гаразд, і, й, та.

975. У котрому рядку всі слова – модально-вольові частки?

1. Хай, нехай, ну, годі, бодай, давай.

2. Еге, атож, так, гаразд, мов, мовби, немов.

3. Не, ні, ані, авжеж, атож, чи, невже, хіба.

4. Еге, хай, не, так, ані, нехай, годі, ні.

976. Визначте різновид за значенням виділеної в реченні частки.

1 де б ми не пройшли, нас радо зустрічали (В.Сосюра).

Варіанти відповіді: 1.Модальна. 2.Словотворча. 3.Формотворча. 4.Заперечна.

977. У котрому рядку всі частки є модальними?

1. Ані, невже, чи, хіба, мовляв, навряд, ледве, майже.

2. Таки, бодай, лише, майже, нехай, проти, від.

3. Хіба, аж, тільки, не, б, казна-що.

978. Якою за значенням є виділена в реченні частка?

Доглядали мене змалечку аж чотири няньки (О.Довженко).

Варіанти відповіді: 1.Вказівною. 2.Стверджувальною. 3.Уточнювальною. 4.Підсилювальною.

979. Якою за значенням є виділена в реченні частка?

Довго страждала Марія, чекаючи хоч якоїсь звісточки від коханого Корнія... (У.Самчук).

Варіанти відповіді: 1.Вказівною. 2.Стверджувальною. 3. Уточнювальною. 4.Підсилювальною. 5.Видільною.

980. Якою за значенням є виділена в реченні частка?

А Марія все-таки листів від Корнія чекає (У. Самчук).

Варіанти відповіді: 1.Вказівною. 2.Стверджувальною. 3.Уточнювальною. 4.Підсилювальною.

981. Якою за значенням є виділена в реченні частка?

Писала також про своє нещастя Корнієві, і той прислав двадцять п’ять карбованців (У.Самчук).

Варіанти відповіді: 1.Вказівною. 2.Стверджувальною. 3.Уточнювальною. 4.Підсилювальною. 5.Приєднувальною.

982. Якою за значенням є виділена в реченні частка?

Хіба це риба? От колись була риба... (О.Довженко).

Варіанти відповіді: 1.Вказівною. 2.Стверджувальною. 3.Уточнювальною. 4.Підсилювальною. 5.Питальною.

983. Якою за значенням є виділена в реченні частка?

Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосно, як у нас на Україні (О.Довженко).

Варіанти відповіді: 1.Вказівною. 2.Стверджувальною. 3.Уточнювальною. 4.Підсилювальною. 5.Власне модальною.

984. Якою за значенням є виділена в реченні частка?

Чим, люди добрі, так оце я провинився?!

Варіанти відповіді: 1.Вказівною. 2.Стверджувальною. 3.Уточнювальною. 4.Підсилювальною.

985. Якою за значенням є виділена в реченні частка?

Людей такого рідкісного дару хоч трохи, люди, треба берегти (Л.Костенко).

Варіанти відповіді: 1.Вказівною. 2.Стверджувальною. 3.Уточнювальною. 4.Підсилювальною. 5.Видільною.

986. Якою за значенням є виділена в реченні частка?

І все-таки до тебе думка лине... (Леся Українка).

Варіанти відповіді: 1.Вказівною. 2.Стверджувальною. 3.Уточнювальною. 4.Підсилювальною. 5Видільною.

987. Якою за значенням є виділена в реченні частка?

Це теж, прихиляючи небо до землі, говорить моя мати...(О.Довженко).

Варіанти відповіді: 1.Вказівною. 2.Стверджувальною. 3.Уточню вальною. 4.Підсилювальною. 5.Приєднувальною.

988. Якою за значенням є виділена в реченні частка?

Отой не спав, а лише на кілька хвилин впадав у нестяму (М.Коцюбинський).

Варіанти відповіді: 1.Вказівною. 2.Стверджувальною. 3.Уточнювальною. 4.Підсилювальною. 5.Видільною.

989. До якої групи належить виділений у поданому реченні вигук?

“Е-ей, стій!” – донісся до них гучний голос із саду (Панас Мирний).

Варіанти відповіді: 1.Виражає волевиявлення. 2.Емоційний. 3.Звуконаслідувальний.

990. До якої частини мови і групи за значенням належить виділене в реченні слово?

Ой не п’ються пива, меди, не п’ється вода, прилучилась з чумаченьком у степу біда (Т.Шевченко).

Варіанти відповіді: 1.Частка. 2.Звуконаслідування. 3.Спонукальний вигук. 4.Емоційний вигук.

991. До якої частини мови і групи за значенням належить виділене в реченні слово?

Го-го, а то котра така мудра? (І.Вільде).

Варіанти відповіді: 1.Частка. 2.Звуконаслідування. 3.Спонукальний вигук. 4.Емоційний вигук.

992. До якої частини мови і групи за значенням належить виділене в реченні слово?

Ой лишенько... Допоможіть мені! (І.Кочерга).

Варіанти відповіді: 1.Частка. 2.Звуконаслідування. 3.Спонукальний вигук. 4.Емоційний вигук.

993. До якої групи за значенням належить виділений у реченні вигук?

“Х-ха!” – хекнув Чіпка, не то усміхаючись, не то дивуючись (Панас Мирний).

Варіанти відповіді: 1.Застигла форма привітання. 2.Звуконаслідування. 3.Спонукальний вигук. 4.Емоційний вигук.

994. До якої групи за значенням належить виділений у реченні вигук?

Прощайте, зараз їду до Жолудя, а звідти у город (І.Карпенко-Карий).

Варіанти відповіді: 1.Етикетна форма спілкування. 2.Звуконаслідування. 3.Спонукальний вигук. 4.Емоційний вигук.

995. До якої частини мови і групи за значенням належить виділене в реченні слово?

Ой майнули білі коні, тільки в’ються гриви, тільки курява лягає на зелені ниви (В.Симоненко).

Варіанти відповіді: 1.Частка. 2.Звуконаслідування. 3.Спонукальний вигук. 4.Емоційний вигук.

996. Скільки в поданому реченні слів, що належать до службових частин мови?

Немов з віночка відорвався Сухий листочок рути, Немов мені день пригадався з тобою перебутий (Б.Лепкий).

997. Скільки в поданому реченні слів, що належать до службових частин мови?

У сон кріпкий запали ми, В сон довгий, без пробуди, І сонно йшли сновидами Під батогом огуди (Б.Лепкий).

998. Скільки в поданому реченні слів, що належать до службових частин мови?

А я кажу вам: день іде, Іде така година, Коли ні тут, ні там, ніде Кордонів жодних не буде, Лиш даль далека, синя (Б.Лепкий).

999. Скільки в поданому реченні слів, що належать до службових частин мови?

Ліси дрімучі, тихі, сумовиті. Ставок з водою, ясною як шкло, Хати курні, соломою покриті, – То рідний край і ріднеє село (Б.Лепкий).

1000. Скільки в поданому реченні слів, що належать до службових частин мови?

Блаженний муж на лукаву Не вступає раду, І не стане на путь злого, І з лютим не сяде (Т.Шевченко).

1001. Скільки в поданому реченні слів, що належать до службових частин мови?

Михайло прислухався до звуків, бо в них раптом пробилося те, що віддавна мучило його: відстань із таємницею (В.Шевчук).

1002. Скільки в поданому реченні слів, що належать до службових частин мови?

Передають поетам поети з душі у душу, Із мови в мову Свободу духу і правду слова, Не промінявши на речі тлінні – На славолюбство і на вигоду (Л.Костенко).

1003. Скільки в поданому тексті слів, що належать до службових частин мови?

О брате мій, ти сам забув, мабуть, Що тільки Бог царів і царства судить. Лиш він один далеку бачить путь, Якою йдуть царі і прості люди (І.Кочерга).

1004. Скільки в поданому тексті слів, що належать до службових частин мови, вигуків і звуконаслідувальних слів?

Діти бігають, стрибають, Далі – весело гукають:

– Ах, метелик!.. подивіться!..

Ось він, ось він метушиться!

Та який же гарний, гожий!

Наче квітка, прехороший! (Олена Пчілка).

1005. Скільки в поданому тексті слів, що належать до службових частин мови, вигуків і звуконаслідувальних слів ?

Гоп, скок, веселенько. Одиначка я у неньки; Мене ненечка пестує Та смач­не­нь­­ким все годує; Я ж матусю поважаю І слухняна виростаю (Олена Пчілка).

1006. З’ясуйте, про яку частину мови йдеться у поданому тексті.

Незмінювані слова. За значенням та морфологічними ознаками поділяються на якісно-означальні та обставинні. Якісно-означальні можуть утворювати форми ступенів порівняння.

Варіанти відповіді: 1)Прислівник. 2)Займенник. 3)Іменник. 4)Прийменник.

1007. З’ясуйте, про яку частину мови йдеться у поданому тексті.

Відмінювані слова. Змінюються за відмінками та числами. Початкова форма – називний відмінок однини, а для тих, що вживаються тільки у множині, – називний множини. За різними ознаками поділяються на власні та загальні, конкретні та абстрактні, назви істот та неістот, збірні, однинні та множинні.

Варіанти відповіді: 1)Прислівник. 2)Займенник. 3)Іменник. 4)Прийменник. 5) Дієслово.

1008. З’ясуйте, про яку частину мови йдеться у поданому тексті.

Відмінювані слова. Початкова форма – називний відмінок однини. За значенням та граматичними особливостями поділяються на розряди (особові, зворотний, питальні, відносні, означальні, вказівні, присвійні та ін.). Вказують на предмети, ознаки, кількість, але не називають їх. Співвідносні з іменниками, прикметниками та числівниками.

Варіанти відповіді: )Прислівник. 2)Займенник. 3)Іменник. 4)Прийменник. 5) Дієслово.

1009. З’ясуйте, про яку частину мови йдеться в наведеному тексті.

Початкова форма – неозначена форма. Має вид, перехідність або неперехідність, спосіб, час. Змінюється за особами (у теперішньому та майбутньому часі) та числами, а в минулому часі – за родами (в однині).

Варіанти відповіді: 1)Прислівник. 2)Займенник. 3)Іменник. 4)Прийменник. 5) Дієслово.

1010. З’ясуйте, про яку частину мови йдеться у поданому тексті.

Незмінювані слова. Не належать ні до повнозначних, ні до службових слів. У цей клас входять слова, словосполучення і речення, які виражають привітання, подяку, прощання, побажання, пробачення, лайку.

Варіанти відповіді: 1)Прислівник. 2)Займенник. 3)Іменник. 4)Прийменник. 5) Дієслово. 5)Вигук.

1011. З’ясуйте, про яку частину мови йдеться у поданому тексті.

Незмінювані слова. За походженням поділяються на похідні та непохідні. За будовою бувають прості, складні, складені. Поєднують однорідні члени речення та частини складного речення.

Варіанти відповіді: 1)Прислівник. 2)Займенник. 3)Іменник. 4)Прийменник. 5) Дієслово. 5)Вигук.

1012. У котрому рядку всі слова є змінними?

1. Камінь, метро, морозиво, телевізор, теремок.

2. Пальто, кожух, шуба, шапка, чоботи, черевики.

3. Згарячу, нашвидку, впроголодь, заввишки, завдовжки.

4. Попідтинню, сіллю, кров’ю, тінню, віссю, степом.

1013. До якої частини мови належить виділене в реченні слово?

Піхотному полкові коні зараз підвернулись якраз під руку.

Варіанти відповіді: 1.Іменник. 2.Займенник. 3.Дієслово. 4.Прислівник. 5.Прийменник.

1014. До якої частини мови належить виділене в реченні слово?

У лісах довкола села паслися корови, воли.

Варіанти відповіді: 1.Іменник. 2.Займенник. 3.Дієслово. 4.Прислівник. 5.Прийменник.

1015. Визначте, до якої частини мови належать подані слова.

Радісно, весело, міцно, щиро, вдень, додому, сьогодні, спросоння, навмисне, напоказ.

Варіанти відповіді: 1.Іменник. 2.Займенник. 3.Дієслово. 4.Прислівник. 5.Прийменник.

1016. Визначте, до якої частини мови належить виділене слово.

Найкраще оповідання написав випускник педучилища.

Варіанти відповіді: 1.Іменник.2.Прикметник.3.Числівник. 4.Займенник. 5.Дієслово. 6.Прислівник. 7.Прийменник. 8.Сполучник. 9.Частка. 10.Вигук.

1017. З’ясуйте, до якої частини мови належить виділене в реченні слово.

У нас оце якраз яблука падають...

Варіанти відповіді: 1.Іменник.2.Прикметник.3.Числівник. 4.Займенник. 5.Дієслово. 6.Прислівник. 7.Прийменник. 8.Сполучник. 9.Частка. 10.Вигук.

1018. У котрому рядку всі слова – самостійні частини мови?

1. Батько, у, чи, аби, але.

2. Працювати, нива, друзі, всесвітній, гарно.

3. Аби, отже, змагатися, він, отак.

1019. До якої частини мови належать виділені в реченні слова?

Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже (Нар. тв.)

Варіанти відповіді: 1.Іменник. 2.Прикметник. 3.Числівник. 4.Займенник. 5.Дієслово. 6.Прислівник. 7.Прийменник. 8.Сполучник. 9.Частка. 10.Вигук.

1020. До якої частини мови належить виділене в реченні слово?

Випускник педучилища написав оповідання найкраще.

Варіанти відповіді: 1.Іменник. 2.Прикметник. 3.Числівник. 4.Займенник. 5.Дієслово. 6.Прислівник. 7.Прийменник. 8.Сполучник. 9.Частка. 10.Вигук.

1021. До якої частини мови належить виділене в реченні слово?

Місячним сяйвом залиті, мріють сади (В.Сосюра).

Варіанти відповіді: 1.Іменник. 2.Прикметник. 3.Числівник. 4.Займенник. 5.Дієслово. 6.Прислівник. 7.Прийменник. 8.Сполучник. 9.Частка. 10.Вигук.

1022. До якої частини мови належить виділене в реченні слово?

Довкола розкинулись барвисті дрібні береги.

Варіанти відповіді: 1.Іменник. 2.Прикметник. 3.Числівник. 4.Займенник. 5.Дієслово. 6.Прислівник. 7.Прийменник. 8.Сполучник. 9.Частка. 10.Вигук.

1023. У котрому рядку всі слова належать до однієї частини мови?

1. Навмання, проте, до, ніби, з-під.

2. Тільки, отож, лише, невже, хіба.

3. В, за, біля, під, на.

1024. У котрому рядку всі слова належать до однієї частини мови?

1. І, та, але, проте, бо.

2. Тому що, хай, таки, це, на.

3. Навіть, не, ні, що, проміж.

1025. У котрому рядку всі слова належать до однієї частини мови?

1. Хіба, ні, бо, но, або.

2. Даремно, легко, вліво, навмання, туди.

3. Дитина, теля, градус, півень, п’ятірка.

1026. У котрому рядку всі слова належать до однієї частини мови?

1. Місяць, місячний, сонячний, денний, прихід.

2. До, під, над, з-під, крізь.

3. Зрання, спросоння, сон, сонний, ранній.

1027. У котрому рядку всі слова належать до однієї частини мови?

1. Легко, легенько, легенький, найлегший.

2. Добре, сильно, кожен, всякий, всякого.

3. Ти, себе, ніхто, стільки, скільки.

1028. У котрому рядку всі слова належать до однієї частини мови?

1. Слово, мова, звук, лексичний, речення.

2. Пережити, лінивий, зрадливий, недостиглий, менший.

3. Сьогодні, начетверо, легко, вліво, тяжко.

1029. У котрому рядку всі слова належать до однієї частини мови?

1. Матір, материнський, матуся, ненька, неньчин.

2. Тобі, себе, ніхто, будь-що, мені.

3. Ходив, би, писала, буду, знати.

1030. У котрому рядку всі слова належать до однієї частини мови?

1. Сьогодні, сьогоднішній, легкий, піднесений, короткий.

2. Дім, сім, лінь, сіль, сам, малеча, пахощі, хода.

3. Знання, книга, пророкування, сила, мужність.

1031. Якою частиною мови виступає виділені в реченні слова?

Таких, як ти, кипучі міліони Ідуть, щоб світ востаннє розколоти на так і ні (М.Рильський).

Варіанти відповіді: 1.Іменником. 2.Прикметником. 3.Займенником. 4.Часткою. 5.Вигуком.

1032. Якою частиною мови виступає виділені в реченні слова?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні.. Так, я буду крізь сльози сміятись... (Леся Українка).

Варіанти відповіді: 1.Іменником. 2.Прикметником. 3.Займенником. 4.Часткою. 5.Вигуком.

1033. Якою частиною мови виступає виділені в реченні слова?

Попереду сонця списаті промені, А позаду – стовпи снігової куряви (Д.Павличко).

Варіанти відповіді:. 1.Прикметником. 2.Прислівником. 3.Займенником. 4.Часткою.

1034. Якою частиною мови виступає виділені в реченні слова?

Оддай же мене, моя мамо, Та не за старого, Оддай мене, моє серце, Та за молодого (Т.Шевченко).

Варіанти відповіді: 1.Іменником. 2.Прикметником. 3.Займенником. 4.Часткою.

1035. Якою частиною мови виступає виділене в реченні слово?

І другу я березу тут побачив, Що серед моря зелені нової.. Стояла, опустивши довгі віти (М.Рильський).

Варіанти відповіді: 1.Займенником. 2.Часткою. 3.Сполучником.

1036. Якою частиною мови виступає виділене в реченні слово?

Сонце заходить, гори чорніють, Пташечка тихне, поле німіє, Радіють люди, що одпочинуть (Т.Шевченко).

Варіанти відповіді: 1.Займенником. 2.Сполучником. 3.Часткою. 4.Вигуком.

1037. Якою частиною мови виступає виділене в реченні слово?

Хай буде все небачене побачено (Л.Костенко)

Варіанти відповіді: 1.Дієсловом. 2.Іменником. 3.Прикметником.

1038. Якою частиною мови виступає виділені в реченні слова?

Два хитрих мудрого не переважать (Нар.тв).

Варіанти відповіді: 1.Дієсловом. 2.Іменником. 3.Прикметником. 4.Прислівником.

1039. Якою частиною мови виступає виділені в реченні слова?

Глянь на пташки небесні у повітрі! Чи ж їм не добре там? (Леся Українка).

Варіанти відповіді: 1.Дієсловом. 2.Іменником. 3.Прикметником. 4.Прислівником. 5.Часткою.

1040. Якою частиною мови виступає виділене в реченні слово?

Немов чимсь важким придавили йому тіло, і він не в силі зробити бодай найменший рух (А. Шиян).

Варіанти відповіді: 1.Дієсловом. 2.Іменником. 3.Прикметником. 4.Прислівником. 5.Часткою.

1041. Якою частиною мови виступає виділене в реченні слово?

Зозуля голосно кукукала (Я. Щоголів).

Варіанти відповіді: 1.Дієсловом. 2.Іменником. 3.Прикметником. 4.Прислівником. 5.Вигуком.

Розділ 4. СИНТАКСИС

1042. Що вивчає синтаксис?

Варіанти відповіді: 1.Сполучуваність слів чи словоформ у реченні. 2.Будову словосполучень і речень. 3.Граматичне значення словоформ у реченні. 4.Будову і граматичне значення словосполучень і речень.

1043. Що таке словосполучення?

Варіанти відповіді:1.Це синтаксичне сполучення кількох слів. 2.Це будівельний матеріал для речення. 3.Це поєднання будь-яких слів у межах речення. 4.Це синтаксична одиниця, утворена поєднанням двох або більше повнозначних слів на основі підрядного зв’язку.

1044. Котрі з поданих одиниць не належать до словосполучень?

1.Поблизу школи. 2.Ахіллесова п’ята (“вразливе місце”). 3.Прийти вчасно. 4.Золота обручка. 5.Золота середина. 6.Мені сумно. 7.Голосові зв’язки. 8.Підготовка до іспитів. 9.Проти вітру. 10.Можу заперечити. 11.Назустріч святу. 12.Більш зручний.

1045. Котрі з поданих одиниць не належать до словосполучень?

1.Сказати правду. 2.Сидить собі. 3.Наказав розійтись. 4.Білий вірш. 5.Водити за ніс. 6.Багатий урожай. 7.Купив подарунок. 8.Збудити від сну. 9.Теревені правити. 10.Буду працювати. 11.Хтось із нас. 12.Нова повість.

1046. Котрі з поданих одиниць не належать до словосполучень?

1.Хай заспівають. 2.Зимовий день. 3.Більш забезпечений. 4.Посеред кімнати. 5.Лапатий сніг. 6.Коники викидати. 7.Моє дитинство. 8.Піднятися на горище. 9.Архімедова сила. 10.Неймовірні пригоди. 11.Кінський біб (рослина). 12.Будемо працювати.

1047. Що таке узгодження, керування, прилягання?

Варіанти відповіді:1.Це види сурядного зв’язку. 2.Це види підрядного зв’язку. 3.Це прийоми поєднання слів на основі правописних норм.

1048. Із поданого переліку виберіть найбільш повну і правильну відповідь на питання: “Що таке узгодження?”

Варіанти відповіді: 1.Це один із різновидів сурядного зв’язку. 2.Це один із різновидів підрядного зв’язку, при якому слова у словосполученні мають однакові форми. 3.Це вид підрядного зв’язку, при якому залежне слово уподібнюється до головного в роді, числі і відмінку. 4.Це те саме, що означення, виражене прикметником чи займенником.

1049. Із поданого переліку виберіть найбільш повну і правильну відповідь на питання: “Що таке керування?”

Варіанти відповіді: 1.Це залежність іменника чи займенника від дієслова. 2.Це різновид підрядного зв’язку. 3.Це вибір прийменниково-відмінкової чи відмінкової словоформи при головному слові. 4.Це вид підрядного зв’язку, при якому залежне слово вживається при головному в певному відмінку (з прийменником чи без прийменника).

1050. Із поданого переліку виберіть найбільш повну і правильну відповідь на питання: “Що таке прилягання?”

Варіанти відповіді: 1.Це синтаксична незмінність залежного слова у словосполученні. 2.Це змістове поєднання головного і залежного слова у словосполученні. 3.Це вид підрядного зв’язку, при якому незмінне залежне слово з’єднується з головним за змістом, безпосереднім розташуванням біля головного слова.

1051. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком узгодження.

1.Перепливати річку. 2.Ясний місяць. 3.Зайти поговорити. 4.Говорити про справу. 5.Знати заздалегідь. 6.Найперше слово.

1052. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком узгодження.

1.Вибираючи дорогу. 2.Білі хмарки. 3.Їзда верхи. 4.Приємний на вигляд. 5.Міські вулиці. 6.Цвіт вишні.

1053. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком узгодження.

1.Гуцульська вишивка. 2.Полювання на зайців. 3.Біг із перешкодами. 4.Берегти землю. 5.Вище від хмар. 6.Наближатися до фінішу.

1054. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком узгодження.

1.Співаючи пісню. 2.Опановувати техніку. 3.Важка задача. 4.Важкий на підйом. 5.Іти пішки. 6.Музичний супровід.

1055. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком узгодження.

1.Літній ранок. 2.Прохолодно в затінку. 3.Дуже цікавий. 4.Марно йшли. 5.Почуття радості. 6.Відчинене вікно.

1056. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком узгодження.

1.Нікудишня погода. 2.Трохи сумний. 3.Радіти без причини. 4.Домовитися про зустріч. 5.Перед зимовими канікулами. 6.Дуже тихо.

1057. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком узгодження.

1.Давно замовк. 2.Ходити селом. 3.Змужнілий в бою. 4.Наші друзі. 5.Протилежний берег. 6.Пожовклий від часу.

1058. Укажіть словосполучення із синтаксичним зв’язком узгодження.

1.Осіння злива. 2.Дошкульна мжичка. 3.Покотився вниз. 4.Прощальний спів. 5.Починати спочатку. 6.Далеко від берега. 7.Несподіваний дзвінок. 8.Модно вдягатися. 9.Десятий кілометр. 10.Зачарований музикою. 11.Перекопана грядка. 12.Добрий на вдачу.

1059. Укажіть словосполучення із синтаксичним зв’язком узгодження.

1.Зустріч друзів. 2.Непрохані гості. 3.Ладен забути. 4.О третій годині. 5.Завмерти від несподіванки. 6.У Довженковім краї. 7.Будь-який приклад. 8.Хитро посміхнувся. 9.Дно річки. 10.Обклеєний шпалерами. 11.Інше місто. 12.Дорога ліворуч.

1060. Укажіть словосполучення із синтаксичним зв’язком узгодження.

1.Сидіти мовчки. 2.На безлюдному подвір’ї. 3.Переляканим поглядом. 4.Байдужий до всього. 5.Твоя пропозиція. 6.Пронумеровані сторінки. 7.Реалізація проекту. 8.Гостреньке слово. 9.Кінцева зупинка. 10.Ключі від помешкання. 11.Купол церкви. 12.Комплексна підготовка.

1061. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком керування.

1.Світився наскрізь. 2.Борці за волю. 3.П’ятирічний хлопчик. 4.Вечірні зорі. 5.Зал для читання. 6.Мій вибір.

1062. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком керування.

1.Вишитий рушник. 2.Чарівне дитя. 3.Голосно розмовляти. 4.Досягти мети. 5.Перегортаючи сторінки. 6.Дах над головою.

1063. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком керування.

1.Піти в бібліотеку. 2.Літня спека. 3.Давно замовк. 4.Сміливий хлопець. 5.Працювати з натхненням. 6.Лишитися у спогадах.

1064. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком керування.

1.Довіряти друзям. 2.Зоряна ніч. 3.Дехто з вас. 4.Цілюще зілля. 5.Дари полів. 6.Дуже весело.

1065. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком керування.

1.Печений хліб. 2.Трохи незручно. 3.Любити вірно. 4.Досягти мети. 5.Заглянути за двері. 6.Весняна повінь.

1066. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком керування.

1.Високі небеса. 2.Розмовляти тихо. 3.Відповідає думаючи. 4.Писати без помилок. 5.Виконана робота. 6.Захоплення спортом.

1067. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком керування.

1.Радий бачити. 2.Вірний друг. 3.Біла ромашка. 4.Схожий на батька. 5.Поєднати долі. 6.Ненастанно кликати.

1068. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком керування.

1.Любов до батьківщини. 2.Щедре літо. 3.Йти лісом. 4.Робочий день. 5.Кокетливо посміхатися. 6.Мелодії осені.

1069. Укажіть словосполучення із синтаксичним зв’язком керування.

1.Вода для пиття. 2.Давати пораду. 3.Витончений смак. 4.Зловивши рибу. 5.Сидить насупившись. 6.На другому поверсі. 7.Хтось із нас. 8.Завоювати приз. 9.З нашими друзями. 10.Підхоплений хвилями. 11.Ховати в кишені. 12.Трохи розвиднілось.

1070. Укажіть словосполучення із синтаксичним зв’язком керування.

1.Голос народу. 2.Червоний від хвилювання. 3.Осінні квіти. 4.Усіх розважав. 5.Крутою стежкою. 6.Укриватися ковдрою. 7.Дно річки. 8.Ключі від помешкання. 9.Схожий на батька. 10.Бажання знати. 11.Допомогти товаришеві. 12.Вдало виступити.

1071. Укажіть словосполучення із синтаксичним зв’язком керування.

1.Злегка погойдуючись. 2.Передзахідне небо. 3.Плекання слова. 4.Переповідати почуте. 5.Любити квіти. 6.Перемагати у змаганнях. 7.День знань. 8.Тимчасове непорозуміння. 9.Ставлення до людей. 10.Відношення між величинами. 11.Залишити напризволяще. 12.Пляма від чорнила.

1072. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком прилягання.

1.Вірити людям. 2.Весняні пахощі. 3.Дуже слизько. 4.Наше господарство. 5.Милуватися краєвидами. 6.Перебувати далеко.

1073. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком прилягання.

1.Піти в бібліотеку. 2.Літня спека. 3.Давно замовк. 4.Сміливий хлопець. 5.Намір відвідати. 6.Купатися в розкоші.

1074. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком прилягання.

1.Цікавитися життям. 2.Приїхав удосвіта. 3.Гора кавунів. 4.Товариська розмова. 5.Вдвічі більше. 6.Вияв поваги.

1075. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком прилягання.

1.Ходити босим. 2.Будемо вдома. 3.Щаслива посмішка. 4.Цікавий сюжет. 5.Дуже гарний. 6.Кілограм цукру.

1076. Визначте словосполучення з підрядним зв’язком прилягання.

1.Прибути вранці. 2.Радісний день. 3.Заїхати до сестри. 4.Щаслива посмішка. 5.Вивчення напам’ять. 6.Любов матері.

1077. Укажіть словосполучення із синтаксичним зв’язком прилягання.

1.Знати достеменно. 2.Перечитати двічі. 3.Знайти можливість. 4.Досвідчений майстер. 5.Зненацька вихопився. 6.Вищий за всіх. 7.Звести нанівець. 8.Легковажна поведінка. 9.Сподіватися на успіх. 10.Кава по-турецьки. 11.Дуже глибокий. 12.Гідний подиву.

1078. Укажіть словосполучення із синтаксичним зв’язком прилягання.

1. Наказано мовчати. 2. Ледве встиг. 3. Дуже гарно. 4. Класти в шухляду. 5. Вискочив не гаючись. 6. Розмовляти про справи. 7. Писати коротко.

8. Звичка палити. 9. Ближче до людей. 10. Знемагати від спраги.

11. Зустрітися втретє. 12. Бігти наввипередки.

1079. Укажіть словосполучення із синтаксичним зв’язком прилягання.

1.Ґречно поводитися. 2.Запам’ятати правило. 3.Дуже тепло. 4.Твоя зоря. 5.Приїхав подякувати. 6.Молоко в глечику. 7.Говорити по-чеськи. 8.Спогад про океан. 9.Навчив любити. 10.Зошит у клітинку. 11.Учитель за покликанням. 12.Уміння декламувати.

1080. Визначте іменникове словосполучення.

1.Вірити другові. 2.Орден батька. 3.Київські каштани. 4.Їхати автомобілем. 5.Вода з криниці. 6.Дбати про дітей.

1081. Визначте іменникове словосполучення.

1.Відомий письменник. 2.Прихід весни. 3.Вивчити параграф. 4.Кращий за інших. 5.Ласий до меду. 6.Завмерти від здивування.

1082. Визначте іменникове словосполучення.

1.Привітне слово. 2.Дуже відвертий. 3.Лист матері. 4.Омріяна подорож. 5.Робочий день. 6.Недалеко від села.

1083. Визначте іменникове словосполучення.

1.Виконаний майстром. 2.Кава по-турецьки. 3.Світанок над морем. 4.Вчасно надіслати. 5.Цікавитися літературою. 6.Поспішай повільно.

1084. Визначте іменникове словосполучення.

1.П’ятий у черзі. 2.Повернутися додому. 3.Недалеко від села. 4.Вербова гілка. 5.Повідомити про небезпеку. 6.Долина річки.

1085. Визначте прикметникове словосполучення.

1.Лелече гніздо. 2.Зірваний вітром. 3.Синій туман. 4.Байдужий до розваг. 5.Вдячний учителю. 6.Службове приміщення.

1086. Визначте прикметникове словосполучення.

1.Знаний митець. 2.Популярний серед молоді. 3.Четвертий зліва. 4.Один із двох. 5.Кольорове намисто. 6.Золотистий від сонця.

1087. Визначте прикметникове словосполучення.

1.Далеко за лісом. 2.Любити друга. 3.Серпанкове літо. 4.Дорожчий за золото. 5.Рожевий від заграви. 6.Дівчина у білому.

1088. Визначте прикметникове словосполучення.

1.Духмяний від трав. 2.Третя спроба. 3.Степовий вітер. 4.Кожен з них. 5.Засмажений на вогні. 6.Червоний від хвилювання.

1089. Визначте прикметникове словосполучення.

1.Їздити верхи. 2.Сидіти рівно. 3.Багатий врожаями. 4.Десь за горами. 5.Лелече гніздо. 6.Непомітний для ока.

1090. Визначте числівникове словосполучення.

1.Один за всіх. 2.Обоє друзів. 3.Відвідати удвох. 4.Подвоїти успіх. 5.Вони обидва. 6.Зовсім близько.

1091. Визначте числівникове словосполучення.

1.Годувати птахів. 2.Двоє друзів. 3.Рідна земля. 4.Подвійний успіх. 5.Три яблука. 6.Залишитися без нічого.

1092. Визначте числівникове словосполучення.

1.П’ятий у черзі. 2.П’ятірка за відповідь. 3.Поділити на п’ять. 4.П’ятірко дітей.5. Зустріч о п’ятій. 6.Потроїти зусилля.

1093. Визначте числівникове словосполучення.

1.Половина класу. 2.Одна четверта суміші. 3.Більшість глядачів. 4.Семеро козенят. 5.Хтось із них. 6.Дуже показово.

1094. Визначте числівникове словосполучення.

1.Десятка призерів. 2.Десятий у списку. 3.Дехто з відвідувачів. 4.Трійко дітей. 5.Щось цікаве. 6.Двох будинків.

1095. Визначте займенникове словосполучення.

1.Кожен з учнів. 2.Отримати від когось. 3.Моя вчителька. 4.Будь-хто з присутніх. 5.Хтозна-чия пропозиція. 6.Така вдача.

1096. Визначте займенникове словосполучення.

1.Ми з друзями. 2.Четверо з них. 3.Запросити до себе. 4.Нема нікого. 5.Їхні турботи. 6.Невідомий хтось.

1097. Визначте займенникове словосполучення.

1.Гущавина лісу. 2.Дехто з учнів. 3.Щаслива мить. 4.Заняття з математики. 5. Видно йому. 6.Будь-хто з групи.

1098. Визначте займенникове словосполучення.

1.Мій вибір. 2.Будь-який варіант. 3.Вчинити по-своєму. 4.Дехто з випускників. 5.Знайомий мені. 6.Наші намагання.

1099. Визначте займенникове словосполучення.

1.Самотній серед чужих. 2.Своє світобачення. 3.Працювати на себе. 4.Ніхто з вас. 5.Надіявся на них. 6.Загадкове щось.

1100. Визначте дієслівне словосполучення.

1.Семеро друзів. 2.Швидко бігати. 3.Червоне яблуко. 4.Далеко за горизонтом. 5.Віддати у спадок. 6.Покладаючись на брата.

1101. Визначте дієслівне словосполучення.

1.Бажання вчитися. 2.Щирий серцем. 3.Вишневий садок. 4.Милуватися природою. 5.Повний води. 6. Сідати в човен.

1102. Визначте дієслівне словосполучення.

1.Натхненно співати. 2.Натхнений успіхом. 3.Враження від побаченого.

4.Читаючи книгу. 5.Проїжджаючи містом. 6.Перепис населення.

1103. Визначте дієслівне словосполучення.

1.Мрія подорожувати. 2.Прикро від почутого. 3.Заборонити відвідування.

4.Заборона відвідувати. 5.Багато говорять. 6.Відмовитися від пропозиції.

1104. Визначте дієслівне словосполучення.

1.Прочитання п’єси. 2.Працюючи в полі. 3.Збентежений піснею. 4.Втрачені ілюзії. 5.Довго чекати. 6.Продумана відповідь.

1105. Визначте прислівникове словосполучення.

1.Ліворуч від шосе. 2.Завдання додому. 3.Радісно зустріти. 4.Важкий на підйом. 5.Краще за конкурента. 6.Здаватися втомленим.

1106. Визначте прислівникове словосполучення.

1.Котрийсь із вас. 2.Невимовно прекрасно. 3.Трохи нездужати. 4.Тихо увійти. 5.Уміння працювати. 6.Їзда верхи.

1107. Визначте прислівникове словосполучення.

1.Радісно на серці. 2.По-братньому обійнятися. 3.Відкласти на потім.

4.Несподівано повернутися. 5.Звести нанівець. 6.Варто подумати.

1108. Визначте прислівникове словосполучення.

1.Відпочинок на природі. 2.Дякувати за увагу. 3.Набагато швидше. 4.Два рази на тиждень. 5.Дуже глибокий. 6.Надзвичайно просто.

1109. Визначте прислівникове словосполучення.

1.Добре слово. 2.Повернути праворуч. 3.Надзвичайно вдало. 4.Троє синів. 5.Біг із перешкодами. 6.Швидко орієнтуватися.

1110. Що таке речення?

Варіанти відповіді: 1.Це фраза, яка служить для спілкування. 2.Це окреме висловлювання. 3.Це сукупність слів, що виражають якусь думку. 4.Це синтаксична одиниця, що виражає певну думку, має інтонаційну завершеність і служить для спілкування.

1111. Яке речення називається розповідним?

Варіанти відповіді: 1.Речення, у якому щось стверджується. 2.Речення, у якому повідомляється про якийсь факт, явище чи подію. 3.Речення, у якому передається наказ, вимога, прохання, заклик тощо.

1112. Яке речення називається питальним?

Варіанти відповіді: 1.Речення, у якому повідомляється про якийсь факт, явище чи подію. 2.Речення, яке містить запитання, покликане отримати інформацію, про щось дізнатися. 3.Речення, у якому передається хвилювання оповідача або переривається висловлювання.

1113. Яке речення називається спонукальним?

Варіанти відповіді: 1.Це емоційно забарвлене речення. 2.Речення, яке вимагає від співбесідника прямої відповіді або спонукає до роздуму. 3.Речення, що виражає волевиявлення мовця, яке потребує виконання, а саме: наказ, прохання, пораду, застереження, протест, згоду, заклик, вимогу, благання, запрошення тощо.

1114. Визначте розповідне речення.

1. Нехай мої співи літають по рідній, коханій моїй стороні (Леся Українка).

2. Я візьму той рушник, простелю, наче долю (А.Малишко).

3. Чи не продали б ви, чоловіче, тієї ялинки, що росте у вашому садочку? (М.Коцюбинський).

4. З видимого пізнавай невидиме (Г.Сковорода).

1115. Визначте питальне речення.

1. Джмелі спросоння – буц – лобами, попадали, ревуть в траві! І задзвонили над джмелями дзвінки-дзвіночки лісові! (М.Вінграновський).

2. Визначай смак не за шкаралупою, а за ядром (Г.Сковорода).

3. Ну, що ти знов мені розкажеш, о красномовний друже мій?! (Є.Плужник).

4. Яка між нами райдуга стояла! Яка між нами прірва пролягла! (Л.Костенко).

1116. Визначте спонукальне речення.

1. У сосен державний гімн: “Ненавиджу дрова з дерева!” (Л.Костенко). 2. Не гриміть оркестрами. Перестаньте. Не лякайте вічності. Хай іде (Б.Олійник).

3. Не можна сказати, що тато вдачею своєю мало схожий був на своїх братів та діда (Г.Тютюнник).

4. Варто весні пробудитись, і аж усміх тамуєш, примруживши вії (О.Пахльовська).

1117. Визначте просте речення.

1. А солов’ї ридають серед саду, а цвіт горить (А.Малишко).

2. Дівчина кожної хвилини згадувала той день, коли вони вдвох возили панські дрова (О.Десняк).

3. До самого ранку горів у нас вогонь на курені над Десною (О.Довженко).

1118. Визначте просте речення.

1. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло; і в хутір лихо повернуло... (Т.Шевченко).

2. В парку є одна стежина, де ходила ти (І.Франко).

3. А тут, не тобі кажучи, ростуть дочки так швидко, як на дріжджах (І.Нечуй-Левицький).

4. Схід уже червонів малинове, але навколо ще стояла пітьма (Ю.Збанацький).

1119. Котрі з поданих речень є простими?

1. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала... (А.Малишко).

2. Під гаєм в’ється річенька, як скло, вона блищить... (Л.Глібов).

3. Куняє Київ стародавній над угамованим Дніпром (П.Филипович).

1120. Визначте складне речення.

1. Люблю я осінні квіти, прощальну красу вечорів і сині оголені віти, і вітру холодного спів (В.Сосюра).

2. Він же, лелека, рятуючи себе, відразу полетів геть од пожежі, забувши про свою родину (В.Земляк).

3. Серед майстрового люду найбільшої слави зажив мій дід Дем’ян, якого знав увесь повіт (М.Стельмах).

4. Піднявшись на вогняному стовпі, ракета мчить у височінь, розчиняючись у сонячному промінні (М.Ребро).

1121. Визначте складне речення.

1. У шістнадцятому столітті, за описом 1572 року, в Житомирі, окрім невеликого замку, було всього 142 двори (В.Шевчук).

2. Мене ліси здоров’ям напували, коли бродив у їхній гущині (В.Симоненко).

3. Ішли межи стін, грубо зложених з сірого каменю, вишитих блідими перами папороті (М.Коцюбинський).

4. Шуру Ясногорську, згідно з її бажанням, призначили командиром санітарного взводу в третій батальйон (О.Гончар).

1122. Визначте складне речення.

1. Усюди: на Дніпрі, на білих кучугурах, на піщаних берегах – лежав туман (П.Тичина).

2. Добре тому жить, чия душа і дума Добро навчилася любить (Т.Шевченко).

3. Науці належить розум, а поезії – споконвіку душа (В.Шевчук).

4. Софія, як любовно називають собор кияни, – найстаріший пам’ятник, золота окраса Києва (І.Цюпа).

1123. Яке речення називається двоскладним?

Варіанти відповіді: 1.Речення, що має два головні члени – підмет і присудок – без залежних від них слів. 2.Речення, граматичну основу якого складають два головні члени – підмет і присудок. 3. Речення, яке складається з двох частин.

1124. Визначте речення, в якому є і підмет, і присудок.

1. Тихо в садку, тихо в місті (Леся Українка).

2. Можна вибирати друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати (В.Симоненко).

3. Висока гора спускалась покатом і обірвалась над самою Россю (І.Нечуй-Левицький).

4. Пахне в’ялою травою, квітами (О.Довженко).

1125. Яке речення називається односкладним?

Варіанти відповіді: 1.Речення, у якому пропущений один із двох головних членів речення – підмет або присудок. 2.Речення, у якому наявний або підмет, або присудок. 3.Речення, у якому є один головний член.

1126. Визначте односкладне речення.

1. Вітер віє з-за Лисянки, гне тополю в полі (Т.Шевченко).

2. Садок тішиться підсиненим туманцем дозрілих слив (Є. Гуцало).

3. Степ спочиває, набирається прохолоди після денної сліпучої спеки (О.Гончар).

4. Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм, Тяглом у поїздах їх бистроїзних? (І. Франко).

1127. Визначте просте односкладне речення.

1. Заграй мені, коханий, у сопілку, нехай вона все лихо зачарує! (Леся Українка).

2. Задзвонили в усі дзвони по всій Україні (Т.Шевченко).

З. Вже бачу: хмарою крутиться шляхів нестямних курява (О.Гончар).

4. Весни такої не було й не буде (Леся Українка).

11208. Котрі з поданих речень є односкладними?

1. Гомін заповнив перон (С.Олійник).

2. О, люди, люди, свою душу не замикайте на замки (П.Тичина).

3. Нема рятунку ворогам (Леся Українка).

1129. Котрі з поданих речень є односкладними?

1. Вже пройдено третю частину шляху (О.Гончар).

2. Низьку Маланку зовсім затерли (М.Коцюбинський).

3. Неспокій, тривога проривалися з його серця (І.Цюпа).

1130. Котре з поданих речень є односкладним?

1. Ліворуч місяць сплів мережку і застеляє нею стежку (Олександр Олесь).

2. Нехай не гасне світ науки (П.Куліш).

3. Вчителя й дерево пізнають по плодах (Нар. тв.).

4. Тільки велика мета породжує великі характери (О.Довженко).

1131. Котрі з поданих речень є односкладними?

1. Ось тут, над полями, вже посутеніло (О.Гончар).

2. Старшині хотілося сісти, зануритись у воду (О.Гончар).

3. Яка орда нам гідність притоптала? (Л.Костенко).

1132. Визначте тип односкладного речення.

У роті Тимка зустріли приязно (Г.Тютюнник).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

1133. Визначте тип односкладного речення.

Пораненого кладуть на покосі під яблунею в холодку (О.Гончар).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

1134. Визначте тип односкладного речення.

Задзвонили у Констанці рано... (Т.Шевченко).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

1135. Визначте тип односкладного речення.

Не вчи орла літати (Нар. тв.).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

1136. Визначте тип односкладного речення.

Курчат восени лічать (Нар. тв.).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

1137. Визначте тип односкладного речення.

Не берися не за своє діло (Нар. тв.).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

1138. Визначте тип односкладного речення.

З полови хліба не спечеш (Нар. тв.).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

1139. Визначте тип односкладного речення.

Не спитавши броду, не лізь у воду (Нар. тв.).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

1140. Визначте тип односкладного речення.

Не нам діла твої судить (Т.Шевченко).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

1141. Визначте тип односкладного речення.

Вже надворі стало світати (І.Нечуй-Левицький).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

1142. Визначте тип односкладного речення.

Тим часом розвиднялося, світало (М.Рильський).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

1143. Визначте тип односкладного речення.

Жалібно співало в димарі (Панас Мирний).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

1144. Визначте тип односкладного речення.

Вже пройдено третю частину шляху (О.Гончар).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

1145. Визначте тип односкладного речення.

Треба було дочекатися світу (М.Коцюбинський).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

1146. Визначте тип односкладного речення.

Івана вдарило в жар (В.Кучер).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

1147. Визначте тип односкладних речень.

Дорога. Ранок. Тиша. Довгий яр, весь білою черемхою залитий (М.Рильський).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

1148. Визначте тип односкладного речення.

Глибоке небо, білі хмари та плюскіт срібної води (Є.Маланюк).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

1149. Визначте тип односкладного речення.

А ось ліси, покриті димом (Л.Дмитерко).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

1150. Визначте тип односкладного речення.

Од нестерпнучого блиску заплющую очі (О.Гончар).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

1151. Визначте тип односкладного речення.

Готуй сани влітку, а воза взимку (Нар. тв.).

Варіанти відповіді: 1.Означено-особове. 2.Узагальнено-особове. 3.Безособове. 4.Називне. 5.Неозначено-особове.

1152. Визначте неозначено-особове речення.

1. За цю науку цілуйте батькам руку (Нар. тв.).

2. Валі порадили йти на роботу (Ю.Збанацький).

3. Листоношу було кинуто на пісок (Ю.Яновський).

4. Навчай інших – сам навчишся (Нар. тв.).

1153. Визначте означено-особове речення.

1. Дорогих гостей ласкаво запрошують до столів (А.Шиян).

2. Вигострю, виточу зброю іскристу, скільки достане снаги мені й хисту (Леся Українка).

3. Насипало снігу в лісі багато, такого пухкого снігу та білого (О.Копиленко).

4. В сіні вогню не сховаєш (Нар. тв.).

1154. Визначте означено-особові речення.

1. Для добрих друзів відчиняю дім і маю серця щиру нагороду (А.Малишко).

2. Ні! Цей народ із крові і землі Я не віддам нікому і нізащо! (М.Вінграновський).

3. Зазимую тут і залітую, В цій великій хаті не своїй, У кутку відтихну, відлітую, Намовчусь у темряві німій (М.Вінграновський).

4. На Аскольдовій могилі Поховали їх – Тридцять мучнів українців, Славних, молодих (П.Тичина).

1155. Визначте неозначено-особове речення.

1. Чесне діло роби сміло (Нар. тв.).

2. Інеєм окутало скрізь дерева (С.Васильченко).

3. Блисками-пожежами небо обмережимо (В.Чумак).

4. А он розпинають вдову за подушне (Т.Шевченко).

1156. Визначте неозначено-особове речення.

1. Не хвались, як ідеш у поле, а хвались, як ідеш з поля (Нар. тв.).

2. Принесли світло і поставили на невеличкому столику (Панас Мирний).

3. Треба за скривджених заступитися і розділити радощі з ними (М.Сингаївський).

4. Людям же рішать належить про похід майбутніх літ (П.Тичина).

1157. Визначте неозначено-особове речення.

1. Усоте прославляю буйноту життя (Б.- І.Антонич).

2. В один день затопило ліси, сінокоси, городи (І.Нечуй-Левицький).

3. Зараз окрили Шрама шапками, військовими корогвами, дали йому до рук полковницькі клейноди... (П.Куліш).

4. Собори душ своїх бережіть, друзі (О.Гончар).

1158. Визначте узагальнено-особове речення.

1. Тим часом розвиднялося, світало (М.Рильський).

2. Не давши слова – держись, а давши – кріпись (Нар. тв.).

3. В довгу, темну нічку невидну не стулю ні на хвильку очей... (Леся Українка).

4. Треба за скривджених заступитися і розділити радощі з ними (М.Сингаївський).

1159. Визначте узагальнено-особове речення.

1. Згадую хлопців сорок першого року, поіменно, по батькові згадую (М.Сингаївський).

2. Страшно рвонуло, рвучко стиснуло землю і покотило гучні луни за небокрай (Л.Горлач).

3. По правді роби – доброго кінця сподівайся (Нар. тв.).

4. Буду хлібом і цвітом ділитись, відчиняти ворота гінцям, буду сонцем у серце дивитись і випалювать глину творцям (М.Сингаївський).

1160. Визначте узагальнено-особові речення.

1. Не хвались, ідучи на торг, а хвались, ідучи з торгу (Нар. тв.).

2. Все докупи злилося в мені: і надія, і віра, й любов (Дніпрова Чайка).

3. Дивишся і не надивишся, дишеш і не надишешся тим чистим, гарячим і пахучим повітрям (І.Нечуй-Левицький).

4. Словами серденька не обдурити (Леся Українка).

1161. Визначте безособове речення.

1. Назриваю в гаю запашного зілля, вибуяних трав (В.Чумак).

2. Гримнуло ближче, загуркотіло й покотилось у небі (С.Васильченко).

3. За що, не знаю, називають хатину в гаї тихим раєм (Т.Шевченко).

4. Боїшся вовка – не йди до лісу (Нар. тв.).

1162. Визначте безособове речення.

1. Надворі повно сонця і голубого неба (Г.Тютюнник).

2. Любив скрип коліс під важкими возами в жнива (О.Довженко).

3. До чого ж гарно й весело було в нашому городі (О.Довженко).

4. Відсій кукіль і відбери зерно... (А.Малишко).

1163. Визначте безособове речення.

1. Як же його у неволі жити без надії? (Т.Шевченко).

2. Поставили АЕС в верхів’ї трьох річок (Л.Костенко).

3. І без кохання годі, і з коханням важко (Б.Лепкий).

4. В оксамитах, в сріблі, в злоті Виступають козаки (Олександр Олесь).

1164. Визначте називне речення.

1. Буду піснею дзвеніти, мужатись, мужніти – через довгії мости переходить і рости (П.Тичина).

2. Ой високо сонце сходить, низенько заходить (Т.Шевченко).

3. Весна і квітень. Сонце і дорога (А.Малишко).

4. В довгу, темну нічку невидну не стулю ні на хвильку очей ... (Леся Українка).

1165. Визначте називне речення.

1. Гірко заробиш, солодко з’їси (Нар. тв.).

2. Все-таки його мучило і коло серденька крутило (І.Котляревський).

3. Латину тільки що сказали, що од Енея єсть посли (І.Котляревський).

4. І день, і дим, і даль, і рими, бадьорий спів (В. Сосюра).

1166. Визначте називне речення.

1. Та й Михасеві не з медом жилося (В.Винниченко).

2. Ходімте в сад (М.Вінграновський).

3. Вечір. Пристань (В.Винниченко).

4. Серце битись перестане (Г.Чупринка).

1167. Із поданого переліку виберіть найбільш повну і правильну відповідь на питання: “Що таке підмет?”

Варіанти відповіді: 1.Це один з двох головних членів речення, які разом складають граматичну основу простого речення. 2.Це головний член речення, що означає предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що? 3.Це головний член двоскладного речення, що означає предмет (чи особу), про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що?

1168. Визначте речення з простим підметом, вираженим іменником.

1. Прожити вік – не поле перейти (Нар. тв.).

2. Сава Андрійович раптом замовк (О.Довженко).

3. Незабаром Соломія з Іваном простували повз плавні до циганської оселі (М.Коцюбинський).

4. Вода прибувала з дивовижною швидкістю (О.Довженко).

1169. У котрому реченні підмет виражений прикметником?

1. Сьома всміхнулась крізь сльози і мовила щиро (Леся Українка).

2. На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться (Л.Глібов).

3. Два третього не ждуть (Нар. тв.).

4. Новий метушиться в темряві трюму (Ю.Яновський).

1170. У котрому реченні підмет виражений числівником?

1. Обоє підемо в далеку мандрівку життя (І.Франко).

2. Багато вітрів прошуміло над головою (О.Довженко).

3. І стали тихо плакати дві хмароньки ясні (Олександр Олесь).

4. Доберемося за три годиночки за стонадцять верст до родиночки (Л.Костенко).

1171. Яким членом речення виступає виділений займенник?

Вона крадькома приводила лікаря, який давав мені щось снотворне, щоб я спав і не морочив голови нікому (Ю.Яновський).

Варіанти відповіді: 1. Підметом. 2. Присудком. 3. Додатком. 4. Не є членом речення.

1172. Визначте речення, в якому підмет виражений неозначеною формою дієслова.

1. Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі (Л.Костенко).

2. Яке це щастя – жити на цій землі! (О.Довженко).

3. У нього очі – наче волошки в житі (А.Головко).

4. Один кінь у нас звався Мурай (О.Довженко).

1173. Визначте речення, в якому підмет виражений неозначеною формою дієслова.

1. Прожити вік – не поле перейти (Нар. тв.).

2. Умовились ми з Василем на річку піти на цілий день (О.Копиленко).

3. На давніх партизанських тропах лишилась спогадом війна (Л.Дмитерко).

4. Весь день на дротах коливається дощик, Затихне і знову журитись почне (П.Филипович).

1174. Визначте речення, в якому підмет і присудок виражені неозначеною формою дієслова.

1. Україна – розкішний вінок з рути і барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі (С.Васильченко).

2. Дід починав ні з сього ні з того кашляти і позіхати (О.Довженко).

3. Вік звікувати – не в гостях побувати (Нар. тв.).

4. Співати – не ціпом махати (Нар. тв.).

1175. Визначте речення, у якому підмет і присудок виражені іменниками у називному відмінку.

1. Писати – не язиком чесати (Нар. тв.).

2. Коло млина, коло броду два голуби пили воду (Нар.тв.).

3. Ми – сірі гуси в хмарі (А.Малишко).

4. А спів той – наче брат, що гонить з серця горе, змагатись не дає журбі (І.Франко).

1176. Визначте речення зі складеним підметом.

1. В душі незнана сходила зоря (П.Филипович).

2. Та сім’я яворів невесела уклонилась кінноті до ніг (А.Малишко).

3. Молода невитрачена сила хвилею вдарила в груди, розлилась по всіх жилах (М.Коцюбинський).

4. Невеликії три літа марно пролетіли...(Т.Шевченко).

1177. Визначте речення, в якому підмет виражений словосполученням з кількісним значенням.

1. Хвилею зеленою здіймається навесні Батиєва гора (М.Рильський).

2. Межи втікачами були й Остап з Соломією (М.Коцюбинський).

3. Летять од лісу троє лелек (Є.Гуцало).

4. В мого роду – сто доріг... (І.Драч).

1178. Визначте речення з підметом, вираженим сполученням числівника з іменником.

1. І кожен з нас те знав, що слави нам не буде... (І.Франко).

2. Один із партизанів підвівся на стременах (А.Головко).

3. Батько з сином пішли на панський тік молотити (І.Нечуй-Левицький).

4. Тихо листом край печери два дубки шептали (С.Руданський).

1179. У котрому реченні підмет виражений словосполученням?

1. Усі були такі поважні, бліді і рішучі (М.Коцюбинський).

2. Тут ми з Піратом і кинулись до моркви (О.Довженко).

3. Капітан Жук наказав залишити зброю на плацдармі (Л.Первомайський).

4. А хіба ми з вами не в казці живемо? (Леся Українка).

1180. У котрому реченні підмет виражений словосполученням?

1. Серпень з вереснем схрестили довгі шпаги несмертельні (М.Рильський).

2. Десь журавлів пливли ключі (А.Малишко).

3. Ми пішли на леваду білити рушника (І.Нечуй-Левицький).

4. Ромашка золотиста зацвіла, петрів батіг розплющив сині очі (А.Малишко).

1181. Визначте речення з підметом, вираженим складеною назвою.

1. П’ять ораторів змінюється за хвилину – так кортить усім говорити (О.Довженко).

2. Хлопчик Юрчик разом з дідом та бабунею приїхав з міста на дачу відпочивати (Н.Забіла).

3. “Садок вишневий коло хати...” – зразок геніальності й простоти поезії (М.Рильський).

4. Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя (Г.Сковорода).

1182. Із поданого переліку виберіть найбільш повну і правильну відповідь на питання: “Що таке присудок?”

Варіанти відповіді: 1.Це один із двох головних членів речення, які разом складають граматичну основу простого речення. 2.Це головний член речення, який означає, що робить підмет. 3.Це головний член двоскладного речення, який характеризує підмет за дією чи ознакою і відповідає на питання: що робить підмет? що з ним робиться? яким він є? що він є? хто він є?

1183 Визначте речення з простим дієслівним присудком.

1. І ходив би поміж небом і землею білий вітер у пухнастих чобітках (Б.Олійник).

2. І, може, в тихій твоїй хаті я буду знову розмовляти з тобою, друже мій (Т.Шевченко).

3. В зів’ялих листочках хто може вгадати красу всю зеленого гаю? (І.Франко).

4. І молодиці-цокотухи тут баляндраси понесли (І.Котляревський).

1184. Визначте речення з простим дієслівним присудком.

1. Будуть приходити люди, вбогі й багаті, веселі й сумні, радощі й тугу нестимуть мені, їм промовляти душа моя буде (Леся Українка).

2. А ти мені казки твої чудові будеш казати...(С.Васильченко).

3. Я не можу бути самотнім ( М.Коцюбинський).

4. Голубою повінню Дніпра, сяючи зарошеним намистом, з луговими пахощами трав літепло іде у рідне місто (Д. Луценко).

1185.У котрому реченні простий присудок виражений фраземою?

1. Писали Насті, аякже, тільки чи листи не доходять, чи води в рот набрала(Є.Гуцало).

2. Там над водою купка людей лагодилась сідати в човен (М.Коцюбинський).

3. Історія стоїть біля дороги та й дивиться, хто їде по соші (Л.Костенко).

4. Сміється з мене всякий біс,– Жаліється Осел,– усякая скотина дере передо мною ніс (Л. Глібов).

1186. Визначте речення зі складеним дієслівним присудком.

1. 3 усіх вікон школи мусить синіти море (Ю.Яновський).

2. Все можуть зробити людські руки, коли захочуть (Г. Тютюнник);

3. Ніч здавалась днем (Л.Костенко).

4. Одного разу чулася я дуже нещасливою (О. Кобилянська).

1187. Визначте речення зі складеним дієслівним присудком.

1. Тепле повітря навкруги було напоєне густими пахощами степових квітів (О.Гончар).

2. Платон любив тихими вечорами виходити на полтавський шлях (Л.Гордієнко).

3. Обличчя хлопчика світилося посмішкою (В.Собко).

4. Юрко вже волів не снідати, лиш аби до хати не йти (Лесь Мартович).

1188. Визначте речення зі складеним дієслівним присудком.

1. Сократ почав промовлять знову (Ю.Мушкетик).

2. Нам же розцвітать і жить! (П.Тичина).

3. Туман уже піднявся, і небо стало сірим (М.Коцюбинський).

1189. Визначте речення зі складеним дієслівним присудком.

1. Гірські печери затоплені водою (Ю.Бедзик).

2. Я хутко набираю повітря і перестаю дихати (О.Довженко).

3. Загриміло, і полегшено зітхнув степ, і радісніше стало навкруги (О.Гончар).

4. Не безслідно пройти має те, що колись розцвітало, Що у ріднім краї піднімало бої, що до волі людей поривало (Панас Мирний).

1190. Визначте речення з іменним складеним присудком.

1. Так, була моя пісня палка (Леся Українка).

2. Співано чумацьку пісню (М.Коцюбинський).

3. Гнаний вітром, вогонь наступав з недалекого узвишшя (О.Гончар).

4. Ой казала мені мати І приказувала, Щоб я хлопців у садочок Не принаджувала (Нар.пісня).

1191. Визначте речення з іменним складеним присудком.

1. Усе навколо затиха під владою чаруючої пісні (Леся Українка).

2. Може, ми такі щасливі, що той клад знайдемо (Панас Мирний).

3 Ви своєю красою приворожили, причарували мене! (О. Гончар).

4. Пшениця – дуже давня культура, яку наші предки вважали священною (“Україна в словах”).

1192. Визначте речення з іменним складеним присудком.

1. Уранці в неділю Улянка взяла кошик і пішла наламати кукурудзи (О.Донченко).

2. В рідній школі наші діти вмітимуть усе робити (П.Тичина).

3. Мені в непроглядній пітьмі днів твоя лунала б мова солов’їно (Д.Павличко).

4. Побризкані росою, трави стояли тихі, принишклі, бо ранок був теж тихий та безвітряний і обіцяв сонячний жаркий день (Г. Тютюнник).

1193. Визначте речення з іменним складеним присудком.

1. Сім’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає...(Т.Шевченко).

2. Життя – як той потік, а час – мов океан (Б.Лепкий).

3. Гуляв би я понад Дніпром по веселих селах та співав би свої думи (Т.Шевченко).

1194. Визначте речення з іменним складеним присудком.

1. Долини були заповнені млою (І.Франко).

2. Вже й сон-трава перецвітати стала (Леся Українка).

3.Червоне – то любов, а чорне – то журба (Д.Павличко).

4.Тепер тобі весь світ здається чарівним (М.Вороний).

1195. Визначте речення з іменним складеним присудком.

1. Батько і мати – два сонця гарячих, що нам дарують надію й тепло (В.Крищенко).

2. Самієв разом з начальником штабу почали розробляти детальний план операції (О.Гончар).

3. Липи – це розкіш для бджіл (Б.Лепкий).

4. А вранці дика качка зривається шукати вашого пострілу рано-рано, тільки починає на світ благословлятись (Остап Вишня).

1196. Визначте речення з іменним складеним присудком.

1. Що та чорна ниточка – розставання, А червона ниточка – то кохання (М. Сом).

2. Човник хитається серед води, Плеще о хвилю весло (Р.Купчинський).

3. В місячнім сяйві біліють сади, Мріє далеке село (Р.Купчинський).

4. Непошана до старовини, до свого минулого є ознакою нікчемності (О.Довженко).

1197. Яким членом речення виступає виділене слово?

Людська краса ніким ще не повторена (Л.Забашта).

Варіанти відповіді: 1.Підметом. 2.Присудком. 3.Додатком. 4.Означенням.5.Обставиною.

1198. Визначте непоширене двоскладне речення.

1. В моїм серці ніколи не замовкне весняний грім (В.Сосюра).

2. Вмирав актор (Л.Костенко).

3. За столом я знову бачу схилене обличчя мами (М.Стельмах).

4. Колосисте море синіло під росою в тьмяному світлі (М.Коцюбинський).

1199. Визначте непоширені речення.

1. Голоси стають виразніші (В.Винниченко).

2. Є люди на землі і більшого масштабу (М.Рильський).

3.Ущухла буря. Розійшлись хмарки...(М.Вороний).

4. А може, дрижаків хапали і од напруження (О.Ільченко).

1200. Визначте поширені речення.

1. Он зірка в небі пролетіла (В.Сосюра).

2. Річка синіє (М.Рильський).

3. Кричать сови, спить діброва, зіроньки сіяють... (Т.Шевченко).

4. Огні горять, музика грає... (Т.Шевченко).

1201. Визначте поширене речення.

1. Нескáзане лишилось несказáнним (Л.Костенко).

2. Красивим доля не поспішає важити щастя (М.Стельмах).

3. Надворі весна вповні (Панас Мирний).

4. Весна – неначе карусель (Б.- І.Антонич).

1202. Із поданого переліку виберіть найбільш повну і правильну відповідь на питання: “Що таке додаток?”

Варіанти відповіді: 1.Це один із другорядних членів речення, що означає об’єкт. 2.Це другорядний член речення, що відповідає на відмінкові питання. 3.Це другорядний член речення, що означає предмет, на який поширюється дія, і відповідає на питання непрямих відмінків.

1203. У якій синтаксичній ролі виступає виділене слово у поданому реченні?

О яка забава вітрові наше дрібне мовчання (І.Калинець).

Варіанти відповіді: 1. Підметом. 2. Присудком.3. Додатком. 4. Обставиною.

1204. У якій синтаксичній функції виступає виділене слово у поданому тексті?

Вечірнє сонце, дякую за всіх, котрі нічим не осквернили душу (Л.Костенко).

Варіанти відповіді: 1. Означення. 2.Додаток. 3.Обставина.

1205. У якій синтаксичній функції виступає виділена форма слова у поданому реченні?

Чотири маленьких брати, побравшись міцно за руки, стоять нерухомо й дивляться на ворухливі язички свічок там, над Ісусом (І.Багряний).

Варіанти відповіді:1.Прямий додаток. 2.Непрямий додаток. 3.Обставина місця.

1206. У якій синтаксичній ролі виступає виділений іменник у поданому реченні?

Ложкою моря не вичерпаєш (Нар. тв.).

1.Підметом. 2.Присудком. 3.Додатком. 4.Означенням. 5.Обставиною.

1207. Визначте речення з прямим додатком.

1. В печі топилося, сичало тихо, і в хаті потріскувало холодним димком (Г.Тютюнник).

2. Хороша в зірок мова, багата та ясна (Леся Українка).

3. Я написав до їхньої шкільної газети спогади про громадянську війну (Ю.Яновський).

4. Склав пісень я багато про тебе, та найкращая пісня - це ти (В. Сосюра).

1208. Визначте речення з прямим додатком.

1. Хай буде вік прожито, як належить (Л.Костенко).

2. Вітер осені хилить тополі (В.Сосюра).

3. У грудях шпигало за кожним подихом (О.Гончар).

4. Все, що тут написано, в майбутню кінокартину, звичайно, не ввійде (О.Довженко).

1209. Визначте речення з прямим додатком.

1. Чубенко помалу взяв із стола свої папери й планшетку (Ю.Яновський).

2. А Оксана затулила руками обличчя і притихла (А.Головко).

3. Все покориться мені, мов цариці (Леся Українка).

4. Як же вірять в весну ці обмерзлі гілки на деревах (В.Сосюра).

1210. Визначте речення з прямим додатком.

1. Паморозь розкішним мереживом покрила нерухомі дерева (М.Стельмах).

2. Давно, давно не чув, зозуле, навіть у снах уже твого “ку-ку” (В.Підпалий).

3. Не маю зла до іншого народу (М.Вінграновський).

4. Оте його “пу-гу” серед темної весняної ночі миліше мені пісні солов’їної (В.Гжицький).

1211. Визначте речення з непрямим додатком.

1. Зорі світять нам ясну путь (П.Тичина).

2. Я, сину, до тебе в гості приїхав (В.Минко).

3. Хлопець занімів від здивування (Д.Ткач).

1212. Із поданого переліку виберіть найбільш повну і правильну відповідь на питання: “Що таке означення?”

Варіанти відповіді: 1. Це один з другорядних членів речення, що виражає ознаку іменника. 2.Це другорядний член речення, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? 3.Це член речення, що відповідає на питання який? чий? котрий?

1213. Визначте речення з означеннями.

1. Казали у дворі індики, що ніби ти співать мастак великий (Л.Глібов).

2. О, якби-то вміти голубом злетіти (М.Ткач).

3. Мені чути звідти його гучний самовпевнений сміх (Г.Тютюнник).

4. Місяць на небі, зіроньки сяють, Тихо по морю човен пливе (Нар.тв.).

1214. Визначте речення з узгодженим означенням.

1. В очах дівчини світяться іскри любові (Ю.Яновський).

2. Чубенко подивився на годинника і дав наказ зупинитися (Ю.Яновський).

3. У всякого своя доля і свій шлях широкий (Т.Шевченко).

4. Люблю хати Полісся (Леся Українка).

1215. Визначте речення з узгодженим означенням.

1. Першою думкою в Остапа було тікати (М.Коцюбинський).

2. Сніданок був простенький – варена картопля, смажена яєчня, гаряче молоко (Ю.Збанацький).

3. Почало з’являтися на столі і печене, і смажене, і парене (М.Стельмах).

4. Мені хочеться бути майстром на весь світ (Ю.Яновський).

1216. У котрому з поданих речень є означення, виражене дієприкметниковим зворотом?

1. Зав’юнився під ногами розсипчастий пісок берега (О.Гончар).

2. Зеленіє обабіч дороги перша ніжна весняна травичка, молодесенька, тендітна, ще не налита густим соком (Г.Тютюнник).

3. Черниш і Брянський лежали в садку на вигорілій траві (О.Гончар).

4. Зігріті крутими стежками, напоєні гірським повітрям, послушники були веселі (М.Коцюбинський).

1217. У котрому з поданих речень є означення, виражене дієприкметниковим зворотом?

1. Ліс, закутаний у м’яку білу габу, стоїть непорушно, облитий місячним сяйвом (У.Самчук).

2. Крім весни і літа, є ще в нашім світі осінь і зима (М.Ткач).

3. Я зірвав для тебе золоті майори, В них осіння барва, тепла і густа (Т.Масенко).

4. Іду, чужий самотності й печалі, і сонце усміхається мені (В.Сосюра). 

1218. У котрому з поданих речень є означення, виражене дієприкметни­ко­вим зворотом?

1. Світлий промінь пада в садову гущінь. Стелиться від саду по садочку тінь (П.Грабовський).

2. На березі хвилястої Десни стояло місто, оповите в сни (М.Рильський).

3. Грім усе гуркоче, і руда хмара лівим крилом обійма небо (М.Коцюбинський).

4. Місяць стояв на небі блискучий, як клинок (Ю.Яновський).

1219. Визначте речення з неузгодженим означенням.

1. У долині – луки, трава по пояс (А.Тесленко).

2. Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли (О.Гончар).

3. Сірі води густо спливали з сірого неба на посірілу землю (М.Коцюбинський).

1220. Визначте речення з неузгодженим означенням.

1. Багряний лист В гаях кружля, Шумлять отави молодо (Д. Луценко).

2. Надворі весна вповні (Панас Мирний).

3. З рум’яного сходу линуло світло (М.Коцюбинський).

4. Всі мовчки думають свої дівочі думи (О.Довженко).

1221. Яким членом речення виступає виділене словосполучення?

За хвилину на порозі стояла дівчина років п’ятнадцяти (О.Гончар).

Варіанти відповіді: 1. Додатком. 2. Неузгодженим означенням. 5. Обставиною.

1222. Доберіть правильний варіант продовження поданого незакінченого речення:

“У прислів’ї “Мати одною рукою б’є, а другою рукою гладить” числів­ни­ки виступають у ролі...

1. ... підмета”. 2. ... присудка”. 3. ... означення”. 4. ... додатка”. 5. ... обставини”

1223. Що називається прикладкою?

Варіанти відповіді: 1.Це різновид узгодженого означення. 2.Це різновид неузгодженого означення. 3.Це слово, яке дає предметові другу назву.

4.Це означення, виражене іменником, яке дає предметові другу назву.

1224. Визначте речення з прикладкою.

1. Осінній холодок над спраглою землею шатро гартоване широко розіп’яв (М.Рильський).

2. Гетьман мав на собі ясно-сірий жупан з дорогими ґудзиками (М.Грушевський).

3. У всякого своя доля і свій шлях широкий (Т.Шевченко).

4. Жили у гущині глибокого байрака страшенний Лев, всесвітній Лис, бурлака Вовк і наш Сірко-собака (Л.Глібов).

1225. Визначте речення з прикладкою.

1. Вигаптуй на небі райдугу-доріжку... (В.Симоненко).

2. Думки про землю будили Маланку по ночах (М.Коцюбинський).

3. Сплять ще велетні-гори під чорними буками (І.Франко).

4. Се новий тухольський боярин, Тугар Вовк, справляв великі лови на грубу звірину (І.Франко).

1226. Із поданого переліку виберіть найбільш повну і правильну відповідь на питання: “Що таке обставина?”

Варіанти відповіді: 1.Це другорядний член речення, який характеризує перебіг дії з різних точок зору. 2.Це другорядний член речення, який залежить від дієслова-присудка. 3.Це другорядний член речення, який вказує на місце, час, мету, спосіб дії, причину, умову дії і відповідає на питання коли? де? чому? навіщо? за якої умови? незважаючи на що? та ін.

1227. Визначте речення з обставиною способу дії.

1. Ще вчора не куріло, а сьогодні завихрюється вслід (О.Гончар).

2. Ілько хитро поглядає на тітку (Є.Гуцало).

3. Остап не міг спати од того галасу (М.Коцюбинський).

4. Не спало в ту ніч стривожене село (М.Коцюбинський).

1228. Визначте речення з обставиною способу дії.

1. Червоно танув сніг в пожежах барикад (В.Сосюра).

2. Сльози градом котилися по обличчю (О.Кобилянська).

3. З кохання плакав я, ридав (П.Тичина).

4. І синявою молодою сповняється ущерть душа... (М.Драй-Хмара).

1229. Визначте речення з обставиною місця.

1. Аристархов щасливий, і йому трохи сумно (О.Довженко).

2. Човен повернув за гострий ріг піскуватої коси (І.Нечуй-Левицький).

3. І довго буде чути чвал і видно заграву криваву (Є.Маланюк).

4. І гнеться дерево від плоду (М.Рильський).

1230. Визначте речення з обставиною місця.

1. Було, незважаючи на таку рань, душно, як улітку (М.Коцюбинський).

2. О другій годині небо задзвеніло тонким комариним гулом (Д.Бедзик).

3. Під горою веселками блищав Дніпро (Я.Баш).

4. Мужність не дається напрокат (Л.Костенко).

1231. У котрому з поданих речень є обставина місця?

1. Поклала мати коло хати маленьких діточок своїх (Т.Шевченко).

2. З утоми він ледве на ногах держиться (О.Кобилянська).

3. Вкраїну з краю в край проходили з боями (В.Сосюра).

4. За тим димом не видно, за громом не вчуєш (Ю.Федькович).

1232. Визначте речення з обставиною часу.

1. Все завмерло від жари (І.Цюпа).

2. Над Дніпром високо в небі літак (О.Довженко).

3. За останні півтора року він переробив зі своїми колгоспниками безліч роботи (М.Стельмах).

4. Метелик ранній пролетів бездумно, немов листок сухий (М.Рильський).

1233. Визначте речення з обставиною часу.

1. В землі віки лежала мова і врешті вибралась на світ (Олександр Олесь).

2. Біля воріт дві тополі (О.Довженко).

3. Птахи з року в рік зимують у цьому закутку (М.Стельмах).

4. Коня напувала до зірниці із криниці (Т.Шевченко).

1234. Визначте речення з обставиною причини.

1. З тривожним почуттям входить Голик до інженера Тихого (О.Довженко).

2. І пада сонце пташкою до рук (А.Малишко).

3. Женці схилились, потомились і від праці од тяжкої потом вкрились (М.Рильський).

4. Революційно настроєні фронтовики всупереч волі офіцерства домогли­ся свого (І.Цюпа).

1235. Визначте речення з обставиною причини.

1. Рву я з розпуки вишневих квіток пелюстки (І.Крушельницький).

2. Із солідарності з льотчиками господар не налив чарки й собі (О.Гончар).

3. Я робив це в інтересах справедливості (Г.Тютюнник).

4. Звідкись гойдливо налітали білі метелики і якось боком-боком летіли вгору (В.Винниченко).

1236. Визначте речення з обставиною мети.

1. Кравчина бачить вже свій дім і сяє від радості (О.Довженко).

2. Всю зиму підіймалися води Дніпра, заливаючи плавні, озера (О.Довженко).

3. Ішов кобзар до Києва Та сів спочивати (Т.Шевченко).

4. Ой три шляхи широкії докупи зійшлися (Т.Шевченко).

1237. Визначте речення з обставиною мети.

1. На випадок загибелі сержанта приймаю командування (О.Донченко).

2. Ми приходим у світ для любові (Г.Чубач).

3. Вилітали запорожці на лан жито жати (Т.Шевченко).

4. Щосвята й щонеділі Шевченко зранку йшов до своїх нових друзів (З.Тулуб).

1238. Визначте речення з обставиною умови.

1. Величаво мріє над рікою Тарасова гора (О.Довженко).

2 Чіпка, наперекір світові й людям, якийсь веселий, радий (Панас Мирний).

3. На могилі кобзар сидить та на кобзі грає (Т.Шевченко).

4. При вологій весні озимина буде доброю (Б.Компанієць).

1239. Визначте речення з обставиною умови.

1. Село було засипане снігом до половини (М.Коцюбинський).

2. Через ліси й поля, побіля сіл тече маленька річка, прозора й чиста (Є.Гуцало).

3. Не було б перемоги без віри у безсмертя людського добра (Т. Масенко).

1240. Визначте речення з обставиною допустовості.

1. З високої башти шлюзової камери лунає по радіо Четверта симфонія Бетхо­вена (О.Довженко).

2. Всупереч обставинам дівчина продовжувала багато читати (Ю.Збанацький).

3. Попри всі злигодні і турботи переднього краю Хома навіть погладшав (О.Гончар).

4. Ти ореш, сієш і живеш для ясної мети (М.Рильський).

1241. Визначте речення з обставиною допустовості.

1. Без матері добра нема (Нар. тв.).

2. Було, незважаючи на травень, душно, як улітку (М.Коцюбинський).

3. Далеко внизу в синьо-білій пітьмі вгадувалася Десна й ліси на Задесенні (Ю.Мушкетик).

4. Трохи вірить серце в забобон, логікам усім наперекір (М.Рильський).

1242. Яким членом речення виступають виділені прислівники?

Попереду за річкою танули ліси, що тяглися звідси і вгору понад Ворсклою, і вниз до Дніпра (О.Гончар).

Варіанти відповіді: 1.Підметом. 2.Присудком. 3.Додатком. 4.Обставиною. 5.Означенням.

1243. Яким членом речення виступає виділений прислівник?

Де сила панує, там правда мовчить (Нар. тв.).

Варіанти відповіді: 1.Підметом. 2.Присудком. 3.Додатком. 4.Обставиною. 5.Означенням.

1244. У якій синтаксичній функції виступає виділена конструкція?

За вітром слава полетіла по всіх усюдах і кутках (Л.Глібов).

Варіанти відповіді: 1.Означення. 2.Додаток. 3.Обставина.

1245. Яким членом речення виступає виділене словосполучення?

Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати чужі таємниці (О.Гончар).

Варіанти відповіді: 1.Підметом. 2.Присудком. 3.Додатком. 4.Означенням. 5.Обставиною.

1246. Яким членом речення виступає виділене слово?

Глянь, мій милий, скільки вроди, скільки щастя навкруги (Олександр Олесь).

Варіанти відповіді: 1.Підметом. 2.Присудком.3.Додатком. 4.Не є членом речення.

1247. У котрому рядку “Ні”є словом-реченням?

1. (Ні) краще ніколи не роздивлятись, з чого зроблене те, що нам до вподоби (М.Коцюбинський).

2. І (ні) планети, (ні) сонце не мають права зупинитися (П.Тичина).

3. Нема в нас, браття, (ні) зради лихої, (ні) кривди ми не боїмось (Леся Українка).

4. (Ні) долі, (ні) волі у мене нема, зосталася тільки надія одна (Леся Українка).

1248. У котрому рядку “Так”є словом-реченням ?

1. (Так) сотні йшли робітників, і батько йшов твій теж, а в небі раною горів червоний карб пожеж (М.Бажан).

2. (Так) дітки, світ наш красний, вільний Темницею здавався давнім людям ...(Леся Українка).

3. (Так) собі думаючи та гадаючи, старий Таволга часом тяжко, тяжко засумує, аж сльоза покотиться йому з ока (П.Куліш).

4. Хутір ховався серед дерев, (так) що влітку іншу хату даремно очима шукатимеш, не знайдеш (М.Ткач).

1249. Визначте речення з однорідними членами.

1. Вітер з години на годину дужчав, рвав сніг з землі, крутив його на всі боки, вихорив на всі сторони (Панас Мирний).

2. По вулицях сторожами виставлялись кам’яні будинки, червоніючи цеглою, виблискуючи біленими боками (Панас Мирний).

3. На білу гречку впали роси, веселі бджоли одгули (М.Рильський).

1250. Визначте речення з однорідними членами.

1. Не тільки земля прокидалась од тяжкого зимового сну, але й птаство зраділо теплому сонячному промінню (Панас Мирний).

2. Він не боявся ані реву бурі, ані гуркоту громів (І.Франко).

3. З тихим плескотом на берег рине хвилечка периста (Леся Українка).

1251. Визначте речення з однорідними членами, з’єднаними сполучниками.

1. Він не знав ні батька, ні матері, ні брата, ні сестри (Панас Мирний).

2. Я стою серед подвір’я і по-своєму перебираю дідові слова (М.Стельмах).

3. Відвічний ліс шумів над ним тужливо або стогнав, вітрами битий (І.Франко).

4. Жив дядько Микола хоч бідно, зате весело (М.Старицький).

1252. Визначте речення з однорідними членами, не з’єднаними сполучниками.

1. Сонце вже показалось і пекло камінь (М.Коцюбинський).

2. Над містом, над заводом, над усім Донбасом пролунали гудки (Ю.Смолич).

3. Схопила лиска півника та й зникла в гущині (Н.Забіла).

4. Хоч не гріло, та світило осіннє сонечко (Леся Українка).

1253. Визначте речення з однорідними підметами.

1. І ми двічі умерти змогли б за чорний вугіль, за чорний хліб (М.Бажан).

2. Мені приснились ночі солов’їні, дівочі співи, пахощі левад (М.Рильський).

3. Караюсь, мучуся, але не каюсь (Т.Шевченко).

4. Я бачив квітучі долини, скелясті альпійські хребти, морські бірюзові глибини, далекі заморські порти (Л.Дмитерко).

1254. Визначте речення з однорідними підметами.

1. По заході сонця одразу сплив повний місяць над островом, освітив очерети, кущі, виселок (М.Ткач).

2. На високих горбках шуміли під вітром віковічні дуби, липи, клени (А.Шиян).

3. Здалека лунало срібне, палке, тужливе щебетання соловейка (Леся Українка).

4. Телеграфіст приймав зведення і з Києва, і з Одеси... (Ю.Смолич).

1255. Визначте речення з однорідними присудками.

1. І знову над Петроградом пливе темна, загадкова й тривожна ніч (І.Цюпа).

2. Помчали у степ прудконогі олені та смугасті зебри (О.Гончар).

3. Надворі багрець вечірньої зорі палав, мигтів, мигтів, палахкотів (М.Бажан).

4. На призьбі стояв сивий старий дід (Панас Мирний).

1256. Визначте речення з однорідними присудками.

1. Все частіше краплі стікали з дахів, з ринв, зі стін (М.Коцюбинський).

2. Діти розділилися на бетонярів, каменярів, теслярів, водолазів, машиністів (Д.Бедзик).

3. Вирували вітри, ламали дерева, збивали молодий плід у садах (К.Гордієнко).

4. Дід робив людям чи воза, чи сани, чи колеса, чи січкарню (М.Стельмах).

1257. Визначте речення з однорідними додатками.

1. Ледве встала Катря, поклонилась, вийшла мовчки з хати (Т.Шевченко).

2. В тій пісні чулися гудки заводів, і рев машин, і шепоти пшениці (П.Тичина).

3. Я в думках забирався в горох або нахиляв до себе співучі маківки, або вибирав огірки (О.Довженко).

4. Моя мати перша в світі навчила мене любить роси, легенький ранковий туман, п’янкий любисток, м’яту, маковий цвіт і калину (М.Стельмах).

1258. Визначте речення з однорідними означеннями.

1. Чарівний своєю природою київський зоосад і в травні, і в червні, і кожного місяця (Остап Вишня).

2. Човен здригався і підіймався догори то носом, то кормою (М.Трублаїні).

3. Одної зимової ночі серед безкрайої північної тайги дрімав старий лось (В.Гжицький).

4. У темряві густій, тяжкій і рівній прокинувсь я (М.Рильський).

1259. Визначте речення з однорідними означеннями.

1. Червоні язики виривались з горна, лизали сіру потріскану глину печі (Ю.Мушкетик).

2. Пролітав буйний вітер в пустині, по безкрайому, мертвому полі (Леся Українка).

3. Дід витяг вузлуватими руками якісь дбайливо складені листки (М.Рильський).

1260. Визначте речення з неоднорідними означеннями.

1. Молодий горбоносий парубок в шинелі красиво повертає голову до нас і приязно усміхається (М.Стельмах).

2. На подвір’ї шахти стояв збуджений, тривожний гомін (П.Панч).

3. Будуть приходити люди вбогі й багаті, веселі й сумні, радощі й тугу нестимуть мені (Леся Українка).

4. З землі піднялися три ракети: червона, зелена і жовта (О.Гончар).

1261. Визначте речення з однорідними обставинами.

1. В підземній глибині, в морях, і під водою, і на вершинах гір, і в хащах лісових, уранці, вніч, удень, вечірньою порою, і в селах, і в містах звучить мені твій спів (В.Сосюра).

2. Глибока, тиха, нерозважна туга вникає в серце, каменем ляга (Леся Українка).

3. Полуботченко скочив у фаетон, став на підніжку, оглянув усіх (Ю.Смолич).

4. Чому із чистих уст твоїх не ллється сміх дзвінкий, а вилітає вздих важкий і невеселий !? (О. Олесь).

1262. Визначте речення з однорідними обставинами.

1. Вились і танули серед дерев сизі димки над бараками (Д.Бедзик).

2. Шосейний шлях пролягав полями через ліски і зарослі, бори і непролазні хащі (Ю.Збанацький).

3. А в печері ані золота, ані срібла, ані каміння дорогого (Марко Вовчок).

4. Часом у блакитній вишині пропливала біла хмара або пролітала пташка, або ширяв над річкою шуліка (А.Шиян).

1263. Які слова в реченні називаються узагальнювальними?

Варіанти відповіді: 1. Слова, що стоять перед однорідними членами речення. 2. Слова, що стоять після однорідних членів речення. 3. Слова, що об’єднують в одну групу всі перелічувані предмети, дії тощо. 4. Слова, що стоять між однорідними членами.

1264. Визначте речення з відокремленим додатком.

1. Тимко сидів ображений і розумів, що, крім матері і Гаврила, всі його ненавидять (Г.Тютюнник).

2. Максим, минувши густі зарості ожини, переплетені хмелем, опинився на поляні (А.Шиян).

3. Замість сіней, Пилип зробив сяку-таку примостку (Панас Мирний).

4. Височенна ялинка, прикрашена іграшками й ліхтариками, стояла серед площі Перемог (В.Собко).

1265. Визначте речення з відокремленим додатком.

1. Народилося море, безкрає, з неосяжним морським обрієм (О.Довженко).

2. Не змовляючись, усі, крім Ростислава, мимоволі подумали про те ж саме (І.Ле).

3. Не відомий нікому, сідаю на лавку, слухаю і дивлюся (М.Коцюбинський).

1266. Визначте речення з відокремленим додатком.

1. Батько сидів з веслом на кормі – веселий і дужий (О.Довженко).

2. Крім мене, ще є [у будиночку] одна пані приїжджа (Леся Українка).

3. Вальдшнеп, або лісовий кулик – благородна птиця (Остап Вишня).

4. А я не знаю нічого ніжного, окрім берези (Леся Українка).

1267. Визначте речення з відокремленими означеннями.

1. То освітлюючи гранатами шлях перед собою, то потай обходячи задніми дворами прилеглі до готелю будинки, штурмові групи пробиралися до самого ранку в глиб кварталу (О.Гончар).

2. Загримів дрібний грім, веселий, сріблистий, неначе регіт молодого хлопця (І.Нечуй-Левицький).

3. Ви сидите собі, спустивши руки, та й граєте в ідилію з селянами (І.Франко).

4. Я поглядом, повним любові й тепла, на крихітку рідну дивлюся (В.Сосюра).

1268. Визначте речення з відокремленою прикладкою.

1. Я прийшов до тебе як до громадянина (Ю.Мушкетик).

2. Боєць мовчав, весело кусаючи губу (О.Гончар).

3. Другий сусід мій, Григорій Шиян, вирішив зовсім не покидати своєї старої хати (О.Довженко).

1269. Визначте речення з відокремленою прикладкою.

1. Пристрасний мисливець, палкий поборник охорони природи, Остап Вишня малює свої пейзажі з прекрасним задушевним ліризмом (М.Рильський).

2. Козак Бобренко, на ім’я Григорій, – єдиний син достойної вдови (Л.Костенко).

3. А зорі падають і гаснуть, Не долетівши до землі (Б.Мозолевський).

4. Добріє світ, народжений в любові (Т.Коломієць).

1270. Визначте речення з відокремленою обставиною.

1. Шуліка, розпластавши крила, висів непорушно у синім небі (Г.Тютюнник).

2. Переляканий, без шапки, запорошений снігом, мчався Василько по дорозі назустріч холодному вітрові (М.Коцюбинський).

3. Вітряки завжди вабили нас, малечу, і своєю красою, і якоюсь таємничістю (М.Старицький).

4. Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна (О.Донченко).

1271. Визначте речення з відокремленою обставиною, вираженою прислівником.

1. Вся велич того, що робиться на його батьківщині, звідси, збоку, самому Хомі ставала ніби зрозумілішою і видимішою (О.Гончар).

2. Могутні бульдозери раз у раз з’являються на валу з натужним гуркотом і, грізно блиснувши ножами до сонця, знову провалюються, глухо зникають у розвированому земляному хаосі своїх циклопічних робіт (О.Гончар).

3. Поїхав я оце якось на дозвіллі за місто, отуди за Бровари (Остап Вишня).

4. Поміж деревами, не дуже побоюючись нас, проскакує вихудлий за зиму вухань і зникає в підліску (М.Стельмах).

1272. Визначте речення з відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом.

1. Даремно ходиш стежкою крутою, шукаючи загублених слідів (Б.Лепкий).

2. У небі тягнулись на північ журавлі і лебеді, зрідка гублячи на землю своє притерте в дорозі пір’я (М.Стельмах).

3. Країна синіх сутінків, блакитних і фіолетових тіней, зелених гір, мальовничих “винниць” – виноградників, гірських рік – Тиси, Ужа, Латориці (Ю.Яновський).

4. Дівчина крізь сльози безмовно кивнула головою і потисла козакові руку (М.Рильський).

1273. Визначте речення з відокремленою обставиною, вираженою іменниками у непрямих відмінках із прийменниками.

1. Угорець поклав свою елегантну паличку, пригладив борідку і, намагаючись приховати замішання, бадьоро взявся за сокиру (О.Гончар).

2. Колись, давненько вже, поїхав я навесні до одного мого доброго приятеля на чудесній нашій Полтавщині (Остап Вишня).

3. Там, за горами, давно вже день і сяє сонце, а тут, на дні міжгір’я, ще ніч (М.Коцюбинський).

4. Вилітає птах, крилом коричневим мелькаючи в кущах і носа довгого красиво нахиливши (М.Рильський).

1274. У якій синтаксичній функції виступає виділена конструкція?

Крім загального національного духу, була в “Енеїді” закодована вже з перших рядків запорозька історія (Є.Сверстюк).

Варіанти відповіді: 1.Відокремлене означення. 2.Відокремлений додаток. 3.Відокремлена обставина. 4.Вставне словосполучення.

1275. У якій синтаксичній функції виступають виділені слова у поданому реченні?

Я йду, і одуд стежкою іде, моїх полів маленький чичероне (Л.Костенко).

Варіанти відповіді: 1. Відокремлене означення. 2.Відокремлений додаток. 3.Відокремлена обставина. 4. Відокремлена прикладка.

1276. Визначте речення з відокремленими уточнюючими членами.

1. Крім вогневої Брянського, тут розмістився командний пункт батальйону з усім своїм штатом (О.Гончар).

2. Кінь, відпочивши, бадьоро вистукував копитами по лункій дорозі (П.Панч).

3. Гола земля, бита крилами вітру, безнадійно сіріла під олив’яним небом (М.Коцюбинський).

4. За селищем, під самою горою, виднілись вагонетки, а нижче, між великими конусами дробленого каміння, пролягала вузькоколійка (М.Стельмах).

1277. Визначте речення з поширеними звертаннями.

1. До тебе Україно наша бездольна мати струна моя перша (Леся Українка).

2. Пригадайте мамо те прощання край воріт, де сяяла роса (Д.Павличко).

3. Микито знов мою пораду ти позабув і судиш про князів (І.Кочерга).

4. Будь же Львове сильний проти вражих зграй (М.Рильський).

1278. Визначте речення, в котрому звертання стоїть у кінці.

1. Мужай прекрасна наша мово серед прекрасних братніх мов (М.Рильський).

2. Кобзарю знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік (Л.Костенко).

3. Гей рицарю жадібний стережись (М.Бажан).

4. Я сирота з Вільшаної, сирота бабусю (Т.Шевченко).

1279. Визначте речення, в котрому звертання стоїть у середині.

1. Гаральде звідки ти у Києві з’явився полудневім? (І.Кочерга).

2. О мій народе Прометея ти маєш душу молоду (В. Сосюра).

3. Заграй мені коханий у сопілку, нехай вона все лихо зачарує (Леся Українка).

4. О Борисфене батьку наш і друже біля твоїх родючих берегів ти нас з’єднав в часи прадавніх заворушень, своїм вином мандрівців напоїв (І.Кочерга).

1280. Що таке вставні слова (словосполучення) та речення?

Варіанти відповіді: 1.Слова (словосполучення) або речення, які виділяються комами на письмі. 2.Слова(словосполучення) або речення, які виражають ставлення мовця до висловленої думки. 3.Слова (словосполучення) або речення, які, випавши з речення, не порушують логічності думки.

1281. Визначте речення зі вставним словом чи словосполученням, яке виражає почуття.

1. Ти, мабуть, не знаєш, що наша дивізія носить ім’я мого рідного міста (О.Гончар).

2. Легенькими хвильками озеро набігало на греблю і, очевидно, підточувало її (Ю.Збанацький).

3. На жаль, не завжди і не все так робиться, як говориться (Ю.Смолич).

4. Буває, в неволі іноді згадаю своє стародавнє (Т.Шевченко).

1282. Визначте речення зі вставним словом чи словосполученням, ужитим для активізації уваги.

1. Орфей, до речі, також був фракієць (Л.Костенко).

2. Тепер, щоправда, довкола було голо і сумно (І.Франко).

3. Поволі танула над річкою хмара диму, а над селом, навпаки, вона росла, розбухала (Ю.Збанацький).

4. Як ви знаєте, через наш район будується асфальтова дорога (Ю.Яновський).

1283. Визначте речення зі вставним словом чи словосполученням, яке виражає послідовність викладу.

1. Денис нарешті дужим ударом проломив стіну (О.Гончар).

2. Справді, сонце встало й оглянуло світ палаючим оком, а на степовому горизонті немов справді зависла хмарка куряви (М.Коцюбинський).

3. Відступати нам, по-перше, пізно, а по-друге, нема підстав (В.Собко).

4. Микола догадався, що мова мовилась, мабуть, про нову дівчину на селі, і почав ждать (І.Нечуй-Левнцький).

1284. Визначте речення зі вставним словом чи словосполученням, яке вказує на джерело повідомлення.

1. Вершники, здавалось, зрослися з підібраними грудастими кіньми (М.Стельмах).

2. Відступати нам, по-перше, пізно, а по-друге, нема підстав (В.Собко).

3. Видно, не дуже до смаку прийшлась йому мужицька арифметика (С.Васильченко).

4. Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то й за саньми побіжить (Панас Мирний).

1285. Визначте різновид складного речення.

Стояла сонячна погода, була як дзеркало вода (Л.Дмитерко).

Варіанти відповіді: 1.Складносурядне речення. 2.Складнопідрядне речення. 3.Безсполучникове складне речення. 4.Складне речення з сурядним і підрядним зв’язком.

1286. Визначте різновид складного речення.

Найстрашніше в горах те, що їх ніколи не видно: вони завжди повиті хмарами.О.Гончар).

Варіанти відповіді:1.Складносурядне речення. 2.Складне речення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком. 3.Складнопідрядне речення. 4.Складне речення з сурядним і підрядним зв’язком. 5.Безсполучникове складне речення.

1287. Визначте різновид складного речення.

Наливайте, браття, Кришталеві чаші, Щоб шаблі не брали, щоб кулі минали Голівоньки ваші (В. Крищенко).

Варіанти відповіді:1.Складносурядне речення. 2.Складне речення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком. 3.Складнопідрядне речення. 4.Складне речення з сурядним і підрядним зв’язком. 5.Безсполучникове складне речення.

1288. Визначте різновид складного речення.

А прийшла лиха година – Впав козак наш у траві, Щоб іскрилась Україна На гетьманській булаві (В. Крищенко).

Варіанти відповіді:1.Складносурядне речення. 2.Складне речення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком. 3.Складнопідрядне речення. 4.Складне речення з сурядним і підрядним зв’язком. 5.Безсполучникове складне речення.

1289. Визначте різновид складного речення.

Подивись, як сіру скелю Б’є вода іскриста, Ти зроби мені з тих крапель Зоряне намисто (В. Івасюк).

Варіанти відповіді:1.Складносурядне речення. 2.Складне речення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком. 3.Складнопідрядне речення. 4.Складне речення з сурядним і підрядним зв’язком. 5.Безсполучникове складне речення.

1290. Визначте різновид складного речення.

Краще я зберу джерела Й з них зроблю цимбали, Щоб тобі, дівчино мила, вони красно грали (В. Івасюк).

Варіанти відповіді:1.Складносурядне речення. 2.Складне речення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком. 3.Складнопідрядне речення. 4.Складне речення з сурядним і підрядним зв’язком. 5.Безсполучникове складне речення.

1291. Визначте різновид складного речення.

Мені війнула в очі сивина, Та я нічого не несу додому… (Д.Павличко).

Варіанти відповіді:1.Складносурядне речення. 2.Складне речення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком. 3.Складнопідрядне речення. 4.Складне речення з сурядним і підрядним зв’язком. 5.Безсполучникове складне речення.

1292. Визначте різновид складного речення.

Літа вже не мчать, як лошата прудкі в табуні, повільно бредуть, як верблюди в піску марокканськім (Б.Олійник).

Варіанти відповіді:1. Складносурядне речення. 2.Складне речення з без­спо­лучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком. 3. Складнопідрядне речення. 4. Складне речення з сурядним і підрядним зв’язком. 5. Безсполуч­никове складне речення.6.Складнопідрядне речення з кількома підрядними.

1293. Визначте різновид складного речення.

Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами, Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками (Д.Павличко).

Варіанти відповіді:1. Складносурядне речення. 2. Складне речення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком. 3. Складно­підрядне речення. 4. Складне речення з сурядним і підрядним зв’язком. 5. Безсполучникове складне речення.

1294. Визначте різновид складного речення.

Ясени, ясени, Наді мною шумлять ваші крони, І, неначе літа, Жовте листя за вітром зліта (М.Ткач).

Варіанти відповіді:1.Складносурядне речення. 2.Складне речення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком. 3.Складно­підрядне речення. 4.Складне речення з сурядним і підрядним зв’язком. 5.Безсполучникове складне речення.

1295. Визначте різновид складного речення.

Я радий, що ще раз пересвідчився: кіно є дійсно найінтернаціональніше з усіх мистецтв (О.Довженко).

Варіанти відповіді:1.Складносурядне речення. 2.Складне речення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком. 3.Складно­підрядне речення. 4.Складне речення з сурядним і підрядним зв’язком. 5.Безсполучникове складне речення.

1296. Визначте різновид складного речення.

Земля прекрасна тому, що в ній живуть дзвінкоголосі малюки (Ю.Бедзик).

Варіанти відповіді:1.Складносурядне речення. 2.Складне речення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком. 3.Складно­підрядне речення. 4.Складне речення з сурядним і підрядним зв’язком. 5.Безсполучникове складне речення.

1297. Визначте різновид складного речення.

У нас хліб є, й скотина прибуває, й захист безпечний (Панас Мирний).

Варіанти відповіді:1.Складносурядне речення. 2.Складне речення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком. 3.Складно­підрядне речення. 4.Складне речення з сурядним і підрядним зв’язком. 5.Безсполучникове складне речення.

1298. Визначте різновид складного речення.

Коли він торкався смичком до струн скрипки, все на світі зникало і залишалася тільки музика (В.Собко).

Варіанти відповіді:1.Складносурядне речення. 2.Складне речення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком. 3.Складнопідрядне речення. 4.Складне речення з сурядним і підрядним зв’язком. 5.Безсполучникове складне речення.

1299. Визначте різновид складного речення.

В повітрі дощ, і гречка пахне тепло, немов розлився бурштиновий мед (М.Рильський).

Варіанти відповіді:1.Складносурядне речення. 2.Складне речення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком. 3.Складнопідрядне речення. 4.Складне речення з сполучниковим сурядним і підрядним зв’язком. 5.Безсполучникове складне речення.

1300. Визначте різновид складного речення.

А я додам: любити можна поезію в добу ракет, бо, дивна річ, людина кожна якоюсь мірою поет (М.Рильський).

Варіанти відповіді: 1.Складносурядне речення. 2.Складнопідрядне речення. 3.Безсполучникове складне речення. 4.Складне речення з сурядним і підрядним зв’язком. 5.Складне речення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком.

1301. Визначте різновид складного речення.

Ще сонячні промені сплять – досвітні вогні вже горять (Леся Українка).

Варіанти відповіді: 1.Складносурядне речення. 2.Складнопідрядне речення. 3.Безсполучникове складне речення. 4.Складне речення з сурядним і підрядним зв’язком.

1302. Визначте різновид складного речення.

Хтось колись сказав: першу половину шляху подорожній думає про те, що зоставив удома, другу – що чекає його попереду (Б.Олійник).

Варіанти відповіді: 1.Складносурядне речення. 2.Складнопідрядне речення. 3.Безсполучникове складне речення. 4.Складне речення з сурядним і підрядним зв’язком. 5.Складне речення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком.

1303. Котре з поданих речень є складносурядним?

1. Повітря духмяне, тепле, та від скошеної трави вже чується холодок (Є.Гуцало).

2. За валом вал рокочуть хвилі і потрясають береги (І.Луків).

3. Цей шерех шмагнув по душі, й душа тонко затремтіла (Є.Гуцало).

1304. Котре з поданих речень є складносурядним?

1. Хмара сповзла за річку і зупинилася там, розгорнувши над лісом велетенські крила (Г.Тютюнник).

2. У голубому небі прорізались срібні зорі, а з ріки зайчиком плигав тендітний і легкий вітерець (М.Хвильовий).

3. Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати... (Л.Костенко).

1305. Котре з поданих речень є складносурядним?

1. Всім серцем любіть Україну свою – і вічні ми будемо з нею (В.Сосюра).

2. Дощик нитками плететься, в’ється, сиплеться і ллється (В.Чупринка).

3. А десь біжать залізні коні і пахне холодом трава (В.Сосюра).

1306. Котре з поданих речень є складносурядним?

1. Любив Кирило не тільки працю, а й гостину (Ю.Мушкетик).

2. Повільно, але неухильно весна відвойовувала свої права (П.Сиротюк).

3. Крилаті з нього вродяться плоди, і з тих плодів посіються сади (Л.Костенко).

1307. Котре з поданих речень є складносурядним?

1. Часом у блакитній вишині пропливала біла хмарина або пролітала пташина (А.Шиян).

2. Наснився сад в веснянім цвіті, струнка смерічка край воріт і найрідніша в цілім світі матуся сива на дворі (М.Бакай).

3. Я не хочу, а ви мене буцім просіть (Нар.тв.).

1308. Котре з поданих речень є складносурядним?

1. Часом у блакитній вишині пропливала біла хмарина або пролітала пташина (А.Шиян).

2. Ні сварок у них, ні бруду, ні клопоту (В.Винниченко).

3. 1 над водою, і над гаєм – кругом, як в усі, все мовчить (Т.Шевченко).

1309. Котре з поданих речень є складносурядним?

1. Довіра і правда відкриваються нам з найменших років, з колиски (М.Сингаївський).

2. Неспокій, тривога проривалися з його серця (І.Цюпа).

3. Ти не колишній, і я не колишня (Г.Тютюнник).

1310. Котре з поданих речень є складносурядним?

1. Приходив дощ, а потім було зимно (Л.Костенко).

2. Ані птиця не порхала, ані вітер не віяв (Марко Вовчок).

3. Якісь солодкі, любі спогади та думки колисали його серце (М.Коцюбинський).

1311. Котре з поданих речень є складносурядним?

1. Неспокій, тривога проривалися з його серця (І.Цюпа).

2. Якісь солодкі, любі спогади та думки колисали його серце (М.Коцюбинський).

3. Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася (А.Головко).

1312. Котре з поданих речень є складносурядним?

1. Минулася весна рясна, минуло літо золоте, настала осінь, дощ, сльота (Б.Лепкий).

2. Синє море хвилювалось і кипіло на березі піною(М.Коцюбинський).

3. Минали дні, і в спогадах поринали ночі (М.Хвильовий).

1313. Визначте складносурядні речення.

1. Біля моря добре думається, і звичайні слова набирають таємного й великого змісту (Ю.Яновський).

2. Ви чули, як шумлять бори у вересневі вечори?(А.Малишко).

3. Ой на горі та й женці жнуть, а попід горою яром-долиною козаки йдуть (Нар.тв.).

4. Небо було синіше од моря, море було синіше од неба (М.Коцюбинський).

1314. Визначте складносурядне речення.

1. І люди йшли під гору ту стрімку, і знов усім незміряні красоти відкрилися у маленькому струмку (Л.Забашта).

2. Молодь вся була на полі, бо якраз настали жнива (Леся Українка).

3. Змалку його обступали білі стіни, на яких висіли вишиті маминими руками рушники (І.Цюпа).

4. Помінялось місцем моє серце з сонцем, бо весна навколо, вітер і блакить (Р.Братунь).

1315. Визначте складносурядне речення з відношенням чергування подій між його частинами.

1. То Катря усе хвалить, то Катря усе ганить (Марко Вовчок).

2.  І розійдуться тумани, і на світі буде ясно (П.Тичина).

3. А мати хоче научати, так соловейко не дає (Т.Шевченко).

1316. Визначте речення з єднальним сполучником.

1. Лиш небо гуде неокрає, та сім’я журавлина на крилах весну підіймає, та ясними ночами зорі світять на Дону, на Дніпрі, на Дунаї (А.Малишко).

2. Сонце незабаром зайшло зовсім, однак небо ще жевріло згасаючим багрянцем (А.Шиян).

3. Чи до мети я певної дійду, чи без пори скінчу свій шлях тернистий (Леся Українка).

4. Ясно ще осіннє сонце сяє, та холодом осіннім вже в повітрі потягає (І.Франко).

1317. Визначте речення з протиставним сполучником.

1. Огнем тремтячим блиснула луска, але ще раз правиця відпуска у темну воду красеня золотого (М.Рильський).

2. На самій полонині вгніздилось сонце, і в його промінцях золотяться смереки (М.Ткач).

3. Щасливо співати і жити у ріднім краю, і зорям щасливо світити на землю мою (В.Сосюра).

4. То замрячить дощем, то сипоне мокрим снігом (І.Цюпа).

1318. Визначте речення з повторюваним сполучником.

1. В долині персики цвітуть, а в горах знову сніг (М.Рильський).

2. Скінчився денний труд, і з брами заводської ідуть робітники (В.Сосюра).

3. Чи до мети я певної дійду, чи без пори скінчу свій шлях тернистий (Леся Українка).

4. Чорніє млин, рум’яна спить вода, і солов’їна пісня молода пливе струмком із росяного саду (М.Рильський).

1319. Визначте складнопідрядне речення.

1. На клумбах горіли маки, а ранні левкої тільки що розпустилися (М.Коцюбинський).

2. Ранок такий був тихий та ясний придався: ні вітерець не війне, ні хмара не збіжиться (Марко Вовчок).

3. А чи сумуєш ти від того, що в нас в садку немає пташок співучих, не чуть пісень сріблястих про ночі зоряні, про сонце, про кохання (О. Олесь).

4. Біля ніг плещеться море і, мов питаючи в тривозі одна другу про щось найголовніше в світі, хвиля хвилю доганяє (О.Довженко).

1320. Визначте складнопідрядне речення.

1. Жінки і дівчата прали на річці білизну, а по вулицях бігали, сперечаючись між собою,

жваві хлоп’ята і запускали паперові змії (А.Шиян).

2. Злива не вщухала. Була мокра вся шинель, але Щорс не поїхав одразу в готель, а поїхав Хрещатиком до Дніпра (С. Скляренко).

3. То Кармелюк тихенько співав про себе, то знов голосно, на усе поле розносилась його пісня (Марко Вовчок).

4. Тарас Шевченко для українського народу є тим самим, ким Пушкін і Некрасов – для російського, Адам Міцкевич – для польського, Ілля Чавчавадзе і Акакій Церетелі – для грузинського народу (А.Малишко).

1321. Визначте складнопідрядне речення.

1. І ллється дзвін коси серед густих отав, і коник на гачку спадає в тихий став (М.Рильський).

2. 1 сонця було там так багато, що йому бракувало місця (О.Довженко).

3. У човні було тіснувато, але хлопці розмістились непогано (М.Трублаїні).

4. Часом качка в повітрі дзвенить чи кажан проти місяця грає (М.Рильський).

1322. Визначте речення, в якому підрядна частина стоїть на початку.

1. Дівчина співала тихо та виразно про того сироту-наймита, що не має в світі роду (С.Васильченко).

2. Що за літо заробить Мотря, те за зиму проживуть (Панас Мирний).

3. Якось не помітили, коли почала йти і пройшла перед очима вся череда (С.Васильченко).

4. Степ був напоєний такими звуками, ніби одночасно грали тисячі скрипок (С.Завгородній).

1323. Визначте речення, в якому підрядна частина стоїть на початку.

1. Не пробуй з ковалем у кузні розмовлять, як молоток його з ковадлом у розмові (М.Рильський)

2. То так погуляєш, що аж пекло засміється, земля затрясеться (Т.Шевченко).

3. А я люблю, як у вечірній час сопілка заспіває переливна (М.Рильський).

4. Про що думає Корж, він не міг би відповісти (З.Тулуб).

1324. Визначте речення, в якому підрядна частина стоїть у середині.

1. Він тільки один був такий, що міг здійняти з вікон грати, розвалити мури (М.Коцюбинський).

2. Найбільш суворим і об’єктивним суддею, чий вирок вирішує долю будь-якої теорії, є всесильний час (М.Руденко).

3. Листя горобини з зеленого стало жовтим, а подекуди й червоним, так що його важко було відрізнити від ягід (М.Коцюбинський).

4. Ріка в бігу аж до самісінького моря прозора вся, хоч з берегів і каламуть (П.Тичина).

1325. Визначте різновид складнопідрядного речення.

Помагай старим, бо доведеться бути й тобі таким (Нар. тв.)

Варіанти відповіді: 1.Складнопідрядне з підрядним наслідку. 2.Складнопідрядне з підрядним мети. 3.Складнопідрядне з підрядним причини. 4.Складнопідрядне з підрядним умови.

1326. Визначте різновид складнопідрядного речення.

Безкраї лани зеленого збіжжя, що саме красувалося у той час, дрімали серед тихої ночі (М.Коцюбинський).

Варіанти відповіді: 1.Складнопідрядне з підрядним з’ясувальним. 2.Складнопідрядне з підрядним обставинним місця. 3.Складнопідрядне з підрядним означальним.

1327. Визначте різновид складнопідрядного речення.

Коли б я міг забуть убоге поле, за шмат ції землі мені б усе дали... (В.Симоненко).

Варіанти відповіді: 1.Складнопідрядне з підрядним з’ясувальним. 2.Складнопідрядне з підрядним наслідковим. 3.Складнопідрядне з підрядним часу. 4.Складнопідрядне з підрядним умови.

1328. Визначте складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним (додатковим).

1. Ви чули, як шумлять бори у вересневі вечори? (А.Малишко).

2. Мені здається, що пейзажі в нас на Україні якоїсь приголомшливої краси (Ю.Яновський).

3. Поки сонце з неба сяє, тебе не забудуть (Т.Шевченко).

1329. Визначте складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним (додатковим).

1. На Україну подивлюсь – і любо серце одпочине (Т.Шевченко).

2. І пам’ятай, що легко над усім буває сплутать щирість і підступність (Л.Забашта).

3. Мені завжди здавалося, що у Греції навіть статуї теплі (Л.Костенко).

4. І бачив я, як зорі весняні в досвітній час і мерхли, і біліли (Б.Грінченко).

1330. Визначте складнопідрядне речення з підрядним часу.

1. Говорімо про людей, бо люди про нас уже давно говорять (Нар. тв.)

2. А щоб ватра не згасла, то потрібен той, хто догляне її (С.Пушик).

3. Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т.Шевченко).

4. Коли копають картоплю, ключ угорі журавлиний рідною мовою кличе у невідомі краї (М.Рильський).

1331. Визначте складнопідрядне речення з підрядним реченням мети.

1. Бач, я тебе за те люблю найбільше, чого ти сам в собі не розумієш, хоча душа твоя про те співає виразно-щиро голосом сопілки (Леся Українка).

2. Хоч пролежав я цілий свій вік на печі, Але завше я був патріотом (Володимир Самійленко).

3. Щоб наші людські клопоти збагнути, то треба справді вирости не в лісі (Леся Українка).

1332. Визначте синтаксичну функцію сполучного слова у реченні.

Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш (Нар. тв).

Варіанти відповіді: 1.Означення. 2.Додаток. 3.Обставина.

1333. Визначте синтаксичну функцію сполучного слова у реченні.

Яка голівонька, така й розмовонька (Нар. тв.).

Варіанти відповіді: 1.Підмет. 2.Присудок. 3.Означення. 4.Додаток.

5.Обставина.

1334. Визначте роль виділеного слова у реченні.

Благословен той день і час, коли прослалась килимами земля, яку сходив Тарас малими босими ногами... (М.Рильський).

Варіанти відповіді: 1.Сполучник підрядності. 2.Сполучне слово, обставина часу.

1335. Визначте складне безсполучникове речення.

1. Небо осіннє, мов квітка, марніє, сохне стерня, затихають лани (П.Филипович).

2. Саду нашого не можна впізнати: густим роєм білого цвіту обліпило кожну гілочку, наче снігом, тільки де-не-де помітні темні листочки дерев (М.Івченко).

3. Вже сонце скотилось до заходу, вже степова трава лисніла червоним одлиском (І.Нечуй-Левицький).

4. Ми знали велике озеро, де щороку гуси восени спинялися й жили тижнів зо два, а то й більше (Остап Вишня).

1336. Визначте складне безсполучникове речення.

1. Ми держались за руки, підняли догори голови і слухали, як грають у цвіту бджоли (М.Коцюбинський).

2. Ми горді собою, що наближаєм трудом золотим щастя весни трудової (М.Рильський).

3. Стоять озера світлої краси, сади в росі земним багатством повні (А.Малишко).

4. В душі й перед очима оживали події, люди, ліси, полум’ям охоплені села, але на папері все це виглядало бідніше (М.Стельмах).

1337. Визначте складне безсполучникове речення.

1. Сонце вже перекотилося за верби й осокори і чітко малювало рухливі верховини у знов посинілому небі (Дніпрова Чайка).

2. Григорій уже знав, що опинився в зовсім безлюдному місці, бо до найближчого селища було щонайменше кілометрів п’ятдесят – і це його трохи заспокоювало... (І.Багряний).

3. Ніч прозора, безшумна, тепла: ніби оксамитом огортає людину м’яке степове повітря (О.Гончар).

4. Хороші діти батьків на ноги ставлять, погані – з ніг турляють (Нар. тв.).

1338. Визначте багатокомпонентне складне речення.

1. Ранньої весни, коли в степу вилежуються сонні тумани, а трави зеленіють табунцями, ворухнулась раптом суха бур’янина, похиталася і впала (Г.Тютюнник).

2. То дощ, то сніг, то знову дощ, І листя лопотіло, Побуровіла нехворощ, Вода на зиму сіла (М.Вінграновський).

3. Безсумнівним є те, що справіку в людині двоє начал живуть, дві натури вічно в душі протиборствують: будівник і руйнач (О.Гончар).

4. Якось Григорій, вже зовсім знесилений від голоду і перевтоми, побачив неподалік від себе бурундучка, що гриз горішок (І.Багряний).

1339. Визначте різновид складнопідрядного речення з кількома підрядними.

Ми знаєм всі, з якого вийшли роду, в якій нас хаті мати сповила (М.Ткач).

Варіанти відповіді: 1.Складнопідрядне речення з однорідною супідрядністю. 2.Складнопідрядне речення з неоднорідною супідрядністю. 3.Складнопідрядне речення з послідовною підрядністю. 4.Складнопідрядне речення змішаного типу.

1340. Визначте різновид складнопідрядного речення з кількома підрядними.

Багатий той, хто нічого не хоче мати понад те, що він має (Нар. тв.)

Варіанти відповіді: 1.Складнопідрядне речення з однорідною супідрядністю. 2.Складнопідрядне речення з неоднорідною супідрядністю. 3.Складнопідрядне речення з послідовною підрядністю. 4.Складнопідрядне речення змішаного типу.

1341. Визначте різновид складнопідрядного речення з кількома підрядними.

Але, слово честі, не треба позбавляти людину права посумувати тоді, коли їй сумно і коли думає вона про сумні речі (М.Рильський).

Варіанти відповіді: 1.Складнопідрядне речення з однорідною супідрядністю. 2.Складнопідрядне речення з неоднорідною супідрядністю. 3.Складнопідрядне речення з послідовною підрядністю. 4.Складнопідрядне речення змішаного типу.

1342. Визначте різновид складнопідрядного речення з кількома підрядними.

Хто не був високо, той зроду не збагне, як страшно впасти...(Леся Українка).

Варіанти відповіді: 1.Складнопідрядне речення з однорідною супідрядністю. 2.Складнопідрядне речення з неоднорідною супідрядністю. 3.Складнопідрядне речення з послідовною підрядністю. 4.Складнопідрядне речення змішаного типу.

1343. Визначте різновид складнопідрядного речення з кількома підрядними.

У вічності, де світла струм тече, повільно крутяться колеса часу, що на верстаті золотому тче свій килим різнобарвний (Ю.Клен).

Варіанти відповіді: 1.Складнопідрядне речення з однорідною супідрядністю. 2.Складнопідрядне речення з неоднорідною супідрядністю. 3.Складнопідрядне речення з послідовною підрядністю. 4.Складнопідрядне речення змішаного типу.

1344. Визначте різновид складнопідрядного речення з кількома підрядними.

Чути було, як стогнала земля і як ліс шумів, ніби хуторянам знати давав, щоб береглись (Б.Лепкий).

Варіанти відповіді: 1.Складнопідрядне речення з однорідною підрядністю.2.Складнопідрядне речення з неоднорідною підрядністю. 3.Складнопідрядне речення з послідовною підрядністю. 4.Складнопідрядне речення змішаного типу.

1345. Визначте різновид складнопідрядного речення з кількома підрядними.

Я засвоїв одне, що нічого не помножиться, якщо ти не навчився нажите ділити (Є.Летюк).

Варіанти відповіді: 1.Складнопідрядне речення з однорідною супідрядністю. 2.Складнопідрядне речення з неоднорідною супідрядністю. 3.Складнопідрядне речення з послідовною підрядністю. 4.Складнопідрядне речення змішаного типу.

1346. Визначте речення, в котрому пряма мова стоїть після слів автора.

1. Іди, доню каже мати не вік дівувати, він багатий, одинокий, будеш панувати (Т.Шевченко).

2. Що це за дівчина? Де вона взялася в нашому селі? Думав молодий Джеря, надіваючи шапку і перекидаючи свиту через плече (І.Нечуй-Левицький).

3. Враження від капрійської природи писав Михайло Коцюбинський такі гармонійні і так благотворно впливають на мою психіку, що буквально оздоровлюють мене(П.Тичина).

4. Думала сумна смерека Де краса у мене (Д.Павличко).

1347. Визначте речення, в котрому слова автора розривають пряму мову.

1. Правду ото в народі кажуть Не святі горшки ліплять (І.Цюпа).

2. Ех, синку, сину промовляє докірливо батько не кричи хоч ти на старого, бо так закричали мене за цей місяць – жить не хочеться (Г.Косинка).

3. Як присягу, підношу голос я Шипшини й пісні не віддам нікому (М.Рильський).

4. Дозвольте і мені, панове, річ держать тут обізвалася Лисиця (Л.Глібов).

1348. Визначте речення, в котрому слова автора розривають пряму мову на межі двох речень.

1. Гарно хату прибрала похвалила Ольга двоюрідну сестру. Яких же ти гостей ждеш? (А.Шиян).

2. Якраз проти вікна, звичайно під парканом, дворовий пес Бровко лежав і думав Бач, яким він паном, ледачий Цуцик, став (Л.Глібов).

3. Таким, сину, як ми сказав батько коли нема заробітків, – нема життя (Г.Косинка).

4. Хто дітей любить, той добрий чоловік казала колись моя бабуся (І.Цюпа).

1349. Визначте речення з непрямою мовою.

1. Не проводжайте мене попросила Ляля рідних. Я скоро повернуся (О.Гончар).

2. У нашому краю все степ та степ несподівано, ні до кого не звертаючись, сказав веснянкуватий солдат (А.Шиян).

3. Богдан розсміявся. Що ж я вам дам, коли маю тільки один пейзажний вірш, та ще й про дощ (М.Стельмах).

4. Дівчина грайливо запитала, а що, коли вона й справді лісова мавка (І.Цюпа).

1350. Визначте речення з непрямим питанням.

1. Чується немолодий голос хазяйки Та двері, двері зачиняйте (А.Шиян).

2. Онука запитала у бабусі, коли у неї день народження (І.Цюпа).

3. Проводжає мати сина і шепоче Мужній будь! (В.Сосюра).

4. Коли зайшла мова про Берлін, Роман Блаженко поскаржився Ой далеко, браття, до нього йти (О.Гончар).

Розділ 5. БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР

1351. Що таке основа слова?

Варіанти відповіді: 1.Частина слова без закінчення. 2.Частина слова без закінчення, яка виражає лексичне значення слова. 3.Частина слова без префікса та суфікса, яка використовується при словотворенні.

1352. Що таке морфема?

Варіанти відповіді: 1.Це корінь, префікс, суфікс та закінчення. 2.Це одиниця будови слова. 3.Це найменша значуща частина слова – корінь, префікс, суфікс та закінчення.

1353. Що таке корінь слова?

Варіанти відповіді: 1.Це головна частина слова. 2.Це центральна частина слова, яка повторюється у декількох словах. 3.Це головна значуща частина слова, яка містить у собі спільне значення всіх споріднених слів.

1354. Що таке префікс?

Варіанти відповіді: 1.Частина слова, що стоїть перед коренем. 2.Частина слова, що стоїть перед коренем або іншим префіксом. 3.Значуща частина слова, що стоїть перед коренем або іншим префіксом і служить для творення нових слів чи форм слів. 4.Значуща частина слова, яка використовується як словотворчий засіб.

1355. Для чого служать суфікси?

Варіанти відповіді: 1.Для утворення нових слів. 2.Для утворення форм слів. 3.Для зміни лексичного і граматичного значення слова. 4.Для утворення нових слів або форм слів.

1356. Що таке закінчення?

Варіанти відповіді: 1.Це частина слова, яка змінюється. 2.Це частина сло­ва, яка не входить до складу основи. 3.Це частина слова, яка служить для зв’яз­ку слів. 4.Це змінна значуща частина слова, яка виражає його грама­тич­не значення і служить для зв’язку слів у словосполученні і реченні.

1357. Яка основа називається відкритою?

Варіанти відповіді: 1.Це основа слів без закінчення. 2.Це основа незмінного слова. 3.Це основа слів з нульовим закінченням та основа у словах незмінних частин мови.

1358. Яка основа називається похідною?

Варіанти відповіді: 1.Це основа, в якій, крім кореня, є інші морфеми – префікс, суфікс. 2.Це основа похідного слова, яке утворене від іншого слова. 3.Це основа складного слова

1359. У котрому рядку всі слова мають однакову будову?

1. Незлагода, ненавидіти, неласкавий, неквапний.

2. Осмислити, пов’язка, поранений, очищення.

3. Примирення, переганяти, побутувати, напосідати.

1360. Котрі слова мають похідну основу?

1.Стіна. 2.Весляр. 3.Час. 4.Рука. 5.Білий. 6.Сірник. 7.Сходження. 8.Далеко. 9.Стіл. 10.Убрід.

1361. Визначте слова з відкритою основою.

1.Гіпербола. 2.Карате. 3.Вокзал. 4.Кіно. 5.Лезо. 6.Дбайливо. 7.Поле. 8.Шосе. 9.Озеро. 10.Сідло.

1362. У котрому рядку всі слова мають однакову будову?

1. По-сусідськи, застрахувати, перекопати, розписка.

2. Відіслати, небезпека, перечитати, безграмотний.

3. Безпартійний, безбарвний, безмежний, беззбройний.

4. Підтримати, підпис, піддубник, підзвіт, підкоп.

1363. У котрому рядку всі слова утворено одним і тим самим способом?

1. Правнук, беззвучний, співзвучний, звуковий, прозвучати.

2. Прикомірок, припічок, запічок, безталанний, безтурботний.

3. Обійти, дійти, вийти, розійтись, підійти, перейти, відійти.

4. Безіменний, іменитий, іменуватися, перейменовувати.

1364. У котрому рядку слова утворено одним і тим самим способом?

1. Книжковий, арбітраж, будівельник, вихованість, біліти.

2. Дзвінок, лідерство, естонка, одеський, напій, помазок.

3. Праліс, невимогливий, забагато, переддень, передбачити.

4. Соломина, читач, свинина, рибина, блакить, ойкати.

1365. У котрому рядку іменники утворено одним і тим самим способом?

1. Заздрість, демонстрація, монтаж, холодок, від’їзд, відліт.

2. Лічба, дружба, місиво, пиво, керівництво, олімпіада, неправда.

3. Товстун, журналіст, хлібина, дешевизна, мудрість, краєзнавство.

4. Баскетболіст, учительство, учитель, силач, стрибун, дрібнота.

1366. Визначте спосіб творення дієслів намастити, зігнати, припекти, прикрити.

Варіанти відповіді:1.Префіксальний. 2.Суфіксальний. 3.Префіксально-суфіксальний.

1367. Визначте, у котрому рядку дієслова утворені префіксальним способом?

1. Віддати, недотримати, обмірковувати.

2. Витерти, перегріти, нагримати, згрупувати.

3. Розв’язувати, недописати, відгадати, затушити.

4. Звеличити, сповістити, обвітрити, перевищити.

1368. У котрому рядку всі слова утворено способом складання?

1. Машинобудування, металопрокатний, теплохід, електротехніка.

2. Націоналізація, нафтоналивний, плотогон, визволення.

3. Електродвигун, теплохід, століття, екс-чемпіон, півгривні.

4. Роликопідшипник, полумисок, англієць, двобічний.

1369. У котрому рядку всі слова утворено суфіксальним способом?

1. Монтажник, монтерський, монологічний, надійний.

2. Ніжність, письменник, приварити, напарник, парковий.

3. Передрукувати, надрукувати, недопекти, надписати.

4. Консервувати, кінський, некритичність, зменшитися, методичність.

1370. У котрому рядку всі прикметники утворено суфіксальним способом?

1. Надчуттєвий, ревучий, сусідів, худющий, горластий, ластів’ячий.

2. Безцінний, головатий, дощатий, екваторіальний, нормальний.

3. Підвечірній, хліборобний, сірчаний, хибний, суддівський.

4. Свинцевий, ласкавий, березовий, громадський, дерев’яний, слабуватий.

1371. Яким способом утворено слова вітромір, висотомір, окомір, далекомір, землемір, силомір, кутомір.

Варіанти відповіді:1.Префіксальним. 2.Суфіксальним. 3.Префіксально-суфіксальним. 4.Безсуфіксним. 5.Складанням основ.

1372. У котрому реченні виділене слово утворено способом переходу однієї частини мови в іншу?

1. Під дощ хати не криють, а коли ясно – і сама не тече (Нар. творчість).

2. У нероби завжди неврожай (Нар. творчість).

3. У ледачого хазяїна і чоботи з ніг украдуть (Нар. творчість).

4. У лінивого піч до спини пристала (Нар. творчість).

1373. У котрому рядку всі слова спільнокореневі?

1. Догризти, гризун, надгризти, недогризок, розгризти, гризота.

2. Докидати, викид, кидок, накидатися, перекидати, розкидати.

3. Брити, бритва, збрити, піддобрити, британка, побритися.

1374. У котрому рядку всі слова спільнокореневі?

1. Коло, колесо, колісниця, околиця, зокола.

2. Колот, колоти, колоша, колошкати, колористичний.

3. Комплект, укомплектувати, компіляція, комплімент, комплекс.

1375. У котрому рядку всі слова спільнокореневі?

1. Зв’язок, перев’язаний, відв’яжу, в’язка, зав’язь, прив’язка.

2. Знак, значок, позначка, відзнака, відзначений, зазначити.

3. Зоріти, зірка, зоряний, зораний, зоря, зореносний.

1376. У котрому рядку всі слова спільнокореневі?

1. Упізнати, знаний, знамено, знання, дізнатися, визнати.

2. Доїти, дійка, дояр, дійниця, доїдати, доїздити.

3. Клас, однокласник, класифікація, класичний, класицизм.

1377. З’ясуйте, на означення якої міри ознаки в поданому нижче переліку прикметників виступають суфікси -áнн-(ий) та -éнн-(ий).

Нездоланний, невблаганний, нездійсненний, незбагненний, страшенний, недоторканний.

Варіанти відповіді:1.Ці суфікси виражають неповну міру вияву ознаки. 2.Прикметникові суфікси -áнн-(ий) та -éнн-(ий) передають найвищу міру вияву ознаки.

1378. Виберіть найбільш повну і правильну відповідь на питання: “На означення чого вживається префікс пре- у поданих нижче словах?”

Предобрий, презлий, прегарний, препишний, прецікаво, прекрасно.

Варіанти відповіді:1.Префікс пре- вказує на наближення дії. 2.Префікс пре- означає неповноту дії. 3.Префікс пре- вживається на означення найвищого ступеня ознаки якості.

1379. Виберіть найбільш повну і правильну відповідь на питання:

“На що вказує префікс при- у поданих нижче словах?”

Присісти, прихилитися, приробляти, прибігати, придорожній, Придніпров я, прикордонник.

Варіанти відповіді : 1.На близькість до чого-небудь. 2.На неповноту дії. 3.На наближення, приєднання, неповноту дії, на близькість до чого-небудь.

1380. У котрому рядку всі слова утворені префіксальним способом?

1. Контрреволюція, антинародний, антивірус, предобрий, заробіток.

2. Нетактовний, записати, сказати, побороти, завеликий, присмак.

3. Підкопати, контрнаступ, співавтор, підмайстер, прамова, приціл.

1381. У котрому рядку всі слова утворені префіксальним способом?

1. Перечитати, антинародний, пагорб, підгрупа, асиметрія, неволя.

2. Вписати, претихо, супротивник, несистемний, міжгір’я, провесна.

3. Замислити, пробігти, нарукавний, передмова, післязавтра, недійсний.

1382. У котрому рядку всі слова утворені префіксальним способом?

1. Прадавній, аморальний, прекумедний, недруг, ультрамодний, викупити.

2. Привітати, посріблити, примовка, заважкий, підстанція, віднині.

3. Відібрати, підвид, надлюдина, запобіжник, скосити, невиразний.

1383. У котрому рядку всі слова утворені префіксальним способом?

1. Проспати, підмалювати, пробіл, несмак, посіяти, атиповий.

2. Проаналізувати, недоїсти, прадід, контрудар, післямова, переддень.

3. Переробити, перестрибнути, перемовитися, перевірити, переглянути.

1384. У котрому рядку всі слова утворені префіксальним способом?

1. Підмайстер, праліс, неволя, перехворіти, ніхто, превеликий.

2. Запам’ятати, непорядок, пролісок, висмикнути, запізно.

3. Приходити, заспівати, безвихідь, подумати, привітати, закороткий.

1385. Котрі з поданих слів утворені префіксальним способом?

1.Пересмішник. 2.Перекупка. 3.Праслов’янський. 4.Передісторія. 5.Бездонний. 6.Провал. 7.Показ. 8.Пристрасний. 9.Перевірка. 10.Ультрамодний.

1386. Котрі з поданих слів утворені префіксальним способом?

1.Попередити. 2.Перешийок. 3.Пасинок. 4.Затесати. 5.Премудрий. 6.Неволя. 7.Правнук. 8.Немовля. 9.Відтак. 10.Прошарок.

1387. Котрі з поданих слів утворені префіксальним способом?

1.Переддень. 2.Заслуга. 3.Задум. 4.Співтовариство. 5.Визнати. 6.Передмістя. 7.З’ясувати. 8.Непомітний. 9.Підвид. 10.Домішки.

1388. Котрі з поданих слів утворені префіксальним способом?

1.Пагорб. 2.Пасинок. 3.Підсніжник. 4.Підпасич. 5.Прамова. 6.Виступ. 7.Антиісторичний. 8.Безпорадний. 9.Неволя. 10.Запис.

1389. У котрому рядку всі слова утворені одним способом?

1. Накидати, розбудити, пребагатий, несмак, праліс, запальничка.

2. Непоганий, передмова, післязавтра, забагато, чималий, домішати.

3. Безмовний, перелітати, перечитування, заспівати, антивірус, підвид.

1390.У котрому рядку всі слова утворені суфіксальним способом?

1. Стрибок, прочитаний, хідник, учителька, виконання, молодість.

2. Міжгір’я, оборонець, телятко, пожовклий, гнобитель, вусань.

3. Короткозорість, довго, холодильник, провесінь, вітрище, мудрець.

1391. Котрі з поданих слів утворені суфіксальним способом?

1.Уривок. 2.Міжнародний. 3.Міцнішати. 4.Далечінь. 5.Прикрість. 6.Повінь. 7.Животворний. 8.Надбрів’я. 9.Вглиб. 10.Задум.

1392. У котрому рядку складання основ доповнюється суфіксацією?

1. Чорноморський, малоефективний, стобарвний, вогнетривкий, науково-популярний.

2. Гострокінцевий, довгостроковий, землерийний, картоплерізка, бурякозбиральний.

3. Військовозобов’язаний, вельмишановний, перекотиполе, водогінний.

1393. Котрі з поданих слів утворені суфіксальним способом?

1.Музикант. 2.Відгомін. 3.Веслувати. 4.Крутій. 5.Намальований. 6.Виріб. 7.Набережна. 8.Прошарок. 9.Навушник. 10.Обладнання.

1394. У котрому рядку всі слова утворені суфіксальним способом?

1. Годувальник, зайчик, командувач, слизько, вихователька, співвітчизник.

2. Інженерний, газетяр, дідусь, розкішний, відчинивши, доказ.

3. Мудрість, оздоблення, планетарний, льодовик, вітряк, перечитування.

1395.У котрому рядку всі слова утворені суфіксальним способом?

1. Заперечення, зів’ялий, пролісок, нічний, протизапальний, кобзар.

2. Винищувач, відмінник, приземлення, впевнено, європейський, засніжений.

3. Добре, читаючи, говіркий, ридма, трудящі, перехворіти.

1396. Котрі з поданих слів утворені суфіксальним способом?

1.Профспілка. 2.Молочарня. 3.Українець. 4.Підручник. 5.Всюдихід. 6.Мелодійний. 7.Кума. 8.Десятеро. 9.П’ятдесят. 10.Первоцвіт.

1397. Котрі з поданих слів утворені суфіксальним способом?

1.Підписаний. 2.Насамперед. 3.Білявий. 4.Неговіркий. 5.Множення. 6.Мореплавець. 7.Болиголов. 8.Аспірантський. 9.Передзвін. 10.Безмежний.

1398. Яким способом утворені подані слова?

Вручення, запізнення, приятелювання, прибирання, заперечення.

Варіанти відповіді: 1.Префіксальним. 2.Суфіксальним. 3.Префіксально-суфіксальним. 4.Усіченням твірних основ. 5.Шляхом переходу з однієї частини мови в іншу.

1399. Яким способом утворені подані слова?

Наречена, поранений, бобові, учений, пельменна, учительська.

Варіанти відповіді:1.Префіксальним. 2.Суфіксальним. 3.Префіксально-суфіксальним. 4.Усіченням твірних основ. 5.Шляхом переходу з однієї частини мови в іншу.

1400. Яким способом утворені подані слова?

Вихід, приціл, заспів, виступ, задум, розтин.

Варіанти відповіді:1.Префіксальним. 2.Суфіксальним. 3.Префіксально-суфік­сальним. 4.Усіченням твірних основ. 5.Шляхом переходу з однієї частини мови в іншу.

1401. Яким способом утворені дієслова вечеряти, днювати, зимувати, біліти?

Варіанти відповіді:1.Суфіксальним. 2.Суфіксально-префіксальним. 3.Префік­сальним.

1402. У котрих словах складання основ супроводжується додаванням суфік­са?

1.Сільськогосподарський. 2.Червоногарячий. 3.Конусоподібний.4.Яснобарвний. 5.Лісоруб. 6.Кисло-солодкий. 7.Біло-рожевий. 8.Високотоксичний. 9.Легкорозчинний. 10.Сорокап’ятихвилинний.

1403. Котрі з поданих слів утворені способом злиття (зрощення) сполучень слів?

1.Всебічний. 2.Тихоплинний. 3.Маловигідний. 4.Важкохворий. 5.Тихоокеанський. 6.Широкофюзеляжний. 7.Нижчезгаданий. 8.Великокаліберний. 9.Високорозвинений. 10.Густолистий.

1404. Котрі з поданих слів утворені префіксально-суфіксальним способом?

1.По-домашньому. 2.Ускладнення. 3.Позаминулий. 4.Прибережний. 5.Передвиборний. 6.Міжгалузевий. 7.Високоефективний. 8.Передплатити. 9.Надхмарний. 10.Розв’язок.

1405. У котрому рядку всі слова утворені префіксально-суфіксальним способом?

1. Безшовний, міжшкільний, оподаткувати, підберезник, передпокій.

2. Видолинок, одвірок, переярок, безтурботний, окрилити.

3. Зекономити, піддослідний, відтінити, притиснути, по-українськи.

1406. У котрому рядку всі слова утворені префіксально-суфіксальним способом?

1. Підстаркуватий, уможливити, звеличити, знедолити, подорожник.

2. Залюднити, спростити, передплужник, безупинний, настільний.

3. Безіменний, переписування, заспокоїти, заміський, підсніжник.

1407. Яким способом утворено подані слова?

Підліток, безмірний, міжгір’я, підвіконник, настінний, післяопераційний.

Варіанти відповіді:1.Префіксальним. 2.Суфіксальним. 3.Префіксально-суфіксальним. 4.Шляхом переходу з однієї частини мови в іншу. 5.Усіченням твірних основ

1408. Котрі з поданих слів утворені префіксально-суфіксальним способом?

1. Пролісок, досвітній, прошарок, підводний, бездушний.

2. Обніжок, міжнародний, подарунок, прижиттєвий, безлад.

3. Привласнювач, безталанний, підпасич, запічок, перешийок.

1409. Котрі з поданих слів утворені префіксально-суфіксальним способом?

1.По-козацькому. 2.Ощасливити. 3.Просинь. 4.Знебарвити. 5.Помах. 6.Приязнь. 7.Підколінний. 8.Полумисок. 9.Нарукавник. 10.Всюдихід.

1410. Котрі з поданих слів утворені префіксально-суфіксальним способом?

1.Урівноваженість. 2.Перемир”я. 3.Возвеличити. 4.Доручення. 5.Знесиліти. 6.Безформний. 7.Переписаний. 8.Перекотиполе. 9.Обабіч. 10.Примітний.

1411. У котрому рядку всі слова утворені префіксально-суфіксальним способом?

1. Бездонний, безпечний, бездомний, безмовний.

2. Негостинний, ненависний, неможливий, нерадісний.

3. Приміський, прибережний, присолений, прикордонний.

4. Перевищити, переборщити, перегнати, переробний.

5. Передплужник, передосінний, передчасний, переджнив’я.

1412. У котрому рядку всі слова утворені префіксально-суфіксальним способом?

1. Знецінити, оподаткувати, підсвічник, переписаний.

2. Позаштатний, закулісний, безформний, прошарок.

3. Перешийок, запічок, одвірок, загривок.

4. Прийдешнє, наречена, нарукавник, набережна.

5. Опритомніти, округлити, оплетений, оповідач.

1413. Котрі з поданих слів утворені способом складання основ, слів та їх частин?

1.Безперестанку. 2.Дружина. 3.Безгосподарність. 4.Перекотиполе. 5.Програш. 6.Небосхил. 7.АСУ. 8.Морозильник. 9.Триповерховий. 10.Праслов’янський.

1414. Котрі з поданих слів утворені способом складання основ, слів та їх частин?

1.Дит’ясла. 2.Медсестра. 3.Понадплановий. 4.Напівморок. 5.Військко­мат. 6.Профспілка. 7.Козаччина. 8.Бурякозбиральний. 9.Опритомніти. 10.Передовик.

1415. У котрому рядку всі слова утворені способом складання основ, слів та їх частин?

1. Небосхил, варивода, широкоплечий, театрознавець, продавець.

2. Чорнобривці, водопостачання, босоніж, мимохідь, профком.

3. ООН, власноруч, міськком, Донбас, болиголов.

1416.У котрому рядку не всі слова утворені способом складання основ, слів та їх частин?

1. Місцеперебування, картоплесаджалка, велоспорт, Дніпрогес, дороговказ.

2. Водостійкий, новобудова, агітбригада, голомозий, чужинець.

3. Райвно, загс, комбат, профспілка, БЮТ, птахоферма.

1417. У котрому рядку не всі слова утворені способом складання основ, слів та їх частин?

1. Прем’єр-міністр, екс-чемпіон, шумомір, скорохід, зірвиголова.

2. Шевченкознавець, лісозаготівельний, широколистий, салон-перукарня.

3. Всюдихід, ПТУ, мимохіть, цитрусовод, радіосигнал, безмежний.

1418. Котрі з поданих слів утворені способом складання основ, слів та їх частин?

1.Настанова. 2.Втридорога. 3.Медицина. 4.Ветлікарня. 5.Альфа-промені. 6.Східнослов’янський. 7.Самовар. 8.Операційна. 9.Книгосховище. 10.Зазем­лен­ня.

1419. Котрі з поданих слів утворені способом складання основ, слів та їх частин?

1.Натщесерце. 2.Прикордонний. 3.Зосередитися. 4.КПП. 5.Несмак. 6.Гро­шо­во-кредитний. 7.Європарламент. 8.УжНУ. 9.Самозахист. 10.Працьовитий.

1420. Котрі з поданих слів є складноскороченими?

1.ЧАЕС. 2.ВНЗ. 3.Спуск. 4.Медико-санітарний. 5.Пароплав. 6.УПА. 7.Неп. 8.Хлібопостачання. 9.Малопомітний. 10.ЕОМ.

1421. Яким способом утворено подані слова?

Одноліток, мечоносець, старшокурсник, трикутник, триповерховий.

Варіанти відповіді: 1.Складанням основ. 2.Складанням слів. 3.Складанням основи і слова. 4.Складанням основ та суфіксацією.

1422. Визначте рядок, у якому всі виділені слова утворені внаслідок зміни значення слова?

1. Гніздо лелеки, супутник на орбіті, підошва черевика, ріка Дніпро.

2. Кулеметне гніздо, корінь слова, підошва гори, встигати з хімії.

3. Готель “Дніпро”, встигати на поїзд, корінь дуба, партія “Батьківщина”.

1423. Яким способом утворено виділені слова?

Уже поволі стало забуватися все пережите, пройдене, старе (К.Герасименко).

Варіанти відповіді: 1.Суфіксальним. 2.Безафіксним. 3.Способом переходу слів з однієї частини мови в іншу.

1424.У котрому рядку виділені слова утворені шляхом переходу з однієї частини мови в іншу?

1. Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай (Нар.тв.).

2. Давніх друзів забувають, а при горі споминають (Нар.тв.).

3. Сьогоднішнє, давнє, майбутнє в піснях героїчних дзвенить (М.Гірник).

1425. У котрому рядку є слова, утворені шляхом переходу з однієї частини мови в іншу?

1. Для справ великих Батьківщина гартує сили молоді (В.Бойко).

2. Не зглядишся, як проминуть літа, і ваші учні, дужі й молоді, себе покажуть в радіснім труді (О.Підсуха).

3. І старі, і молоді .. добре знали поета, тож привітали його як свого, найріднішого (Ю.Збанацький).

1426. У котрому рядку є слова, утворені шляхом переходу з однієї частини мови в іншу?

1. Сумно, сумно серед неба сяє білолиций (Т.Шевченко).

2. Ходім, браття, за край воювати (Марко Вовчок).

3. Край берега, у затишку, прив’язані човни (Л.Глібов).

1427. У котрому рядку є слова, утворені шляхом переходу з однієї частини мови в іншу?

1. На призьбі, затиснувши бородою скрипку, сидів старий циган (О.Гончар).

2. Старий згадав свою Волинь святую і волю молодую (Т.Шевченко).

3. Дитячий сміх розноситься в садах (В.Сосюра).

1428. У котрому рядку є слова, утворені шляхом переходу з однієї частини мови в іншу?

1. Там, у дитячій, не світилося, але відблиски заграв кидали крізь вікно широку смугу червонуватого світла (Ю.Смолич).

2. Сьогоднішнє, вчорашнє – незмінний круг (М.Драй-Хмара).

3. Заслужено линула по околишніх країнах слава про хоробрих русичів (А.Хижняк).

1429. У котрому рядку всі слова зазнали фонетичних змін при словотворенні?

1. Гаазький, боягузтво, тюркський, кріпаччина.

2. Запорізький, Харківщина, черкеський, юнацтво.

3. Дощаний, лейпцизький, баскський, козацький.

1430. У котрому рядку всі слова зазнали змін при словотворенні?

1. Митецький, овруцький, сиваський, казахський.

2. Піщаний, молочний, яєчний, підвищити.

3. Сонячний, пищати, меккський, річний.

1431. Визначте складні слова зі сполучними голосними.

1.Лісосмуга. 2.Волелюбний. 3.Новгород. 4.Краєзнавчий. 5.Тихохідний. 6.Малознайомий. 7.Прижиттєвий. 8.Водограй. 9.Всюдихід. 10.Телецентр.

1432. Визначте слова зі сполучними голосними.

1.Важкохворий. 2.Лісостеп. 3.Босоніжки. 4.Фотомодель. 5.Автостанція. 6.Водопостачання. 7.Зоомагазин. 8.П’ятсот. 9.Монокристал. 10.Легкорозчинний.

1433. У котрому рядку всі прислівники утворені сполученням іменника з прийменником?

1. Здалека, зблизька, здавна, зокрема, стиха, допізна, зліва.

2. Вперше, спершу, заодно, поодинці, вдруге, вдвоє.

3. Безвісти, здалека, вперше, спершу, вголос, зліва, вранці.

4. Безвісти, вголос, вдосвіта, вранці, збоку, восени.

1434. У котрому рядку всі прислівники утворені сполученням займенника з прийменником?

1. Нащо, навіщо, передусім, внічию, потім, звідти, досі.

2. Віднині, забагато, задовго, набагато, надалі, назавжди, наскрізь, повсюди.

3. Вдосвіта, завдовжки, напередодні, навпростець, навкруги, навколо, навприсядки.

4. Вдосвіта, забагато, навколо, навприсядки, надалі, нащо, навкруги.

1435. Знайдіть прикметники, утворені складанням основ незалежних одне від одного слів.

1.М’ясо-молочний. 2.Сільськогосподарський. 3.Мовно-літературний. 4.Виробничо-технічний.

1436. У котрому рядку немає пропусків у словотвірному ланцюжку?

1. Цікавий – зацікавити – зацікавленість – незацікавленість.

2. Камінь – скам’яніти – скам’янілий – скам’янілість.

3. Котити – викотити – викочувати – викочуватися.

4. Киснути – кислий – кислотний – кислотність.

1437. У котрому рядку група спільнокореневих слів утворює словотвірний ланцюжок?

1. Відрегулювати, регулювати, підрегулювати, урегулювати.

2. Доля, обездолений, обездолити, обездоленість.

3. Стрибати, стрибнути, перестрибнути, перестрибувати, перестрибування.

4. Роздум, необдуманий, думати, обдуманий, необдуманість.

5. Задушевно, бездушно, великодушно, добродушно.

1438. У котрому рядку всі прислівники мають прикметникове походження?

2. Уперше, спершу, заодно, поодинці, вдруге.

3. Здалека, зблизька, здавна, зрідка, стиха, допізна, зліва.

4. Здалека, вперше, безвісти, спершу, вранці, зрідка, зліва, поодинці.

1439. У котрому рядку збірні іменники утворилися суфіксальним способом?

1. Людність, завдовжки, зелень, навпростець, навкруги, навколо.

2. Колосся, мушва, воїнство, зрідка, зокрема, стиха.

3. Мурашня, гарбузиння, цибулиння, струччя, бадилля, студентство.

4. Апаратура, листя, пруття, забагато, волосся, колосся, звірота.

1440. У котрому рядку всі прислівники мають прикметникове походження?

1. Відразу, забагато, задовго, тричі, весною, навесні, насправді.

2. Вперше, заодно, наодинці, вдруге, вдвоє, вчетверо.

3. По-учнівськи, надовго, весело, урочисто, спокійно, сп’яну.

4. Віднині, затемна, заодно, зависоко, наодинці, навколо, вдруге.

1441. У котрому рядку всі прислівники мають числівникове походження?

1. Здалека, зблизька, здавна, зрідка, зокрема, стиха.

2. Вперше, заодно, поодинці, вдруге, вдвох, двічі, вчетверо.

3. Нащо, навіщо, передусім, внічию,зокрема, напередодні.

4. Вперше, зблизька, нащо, заодно, внічию, вдруге, зрідка, навіщо.

1442. У котрому рядку всі іменники утворені суфіксальним способом?

1. Бригадир, студентка, здоровань, полтавець, капустина, стрибун.

2. Динамівець, таксист, балакун, бібліотекар, рабиня, залізобетон.

3. Вовчище, секретар,темнота, лісник, зарплата, біганина, хворий.

1443. З’ясуйте, від яких імен у поданому переліку утворені імена по батькові.

Григорович, Григорівна; Ілліч, Іллівна; Кузьмич (і Кузьмович), Кузьмівна; Лукич, Луківна; Миколайович, Миколаївна; Савич (і Савович), Савівна; Хомич (і Хомович), Хомівна; Якович, Яківна.

Варіанти відповіді: 1.Григорій, Григір (Григор), Ілько, Кузьма, Лука, Миколай, Сава, Хома, Яцько. 2.Григорій (Григір, Григор) Ілля, Кузьма, Лука, Микола, Сава, Хома, Яків.

1444. У котрому рядку є іменники, які утворилися морфолого-синтаксич­ним способом?

1. Неввічливість між рівними – це невихованість, з боку ж начальника – це тиранія (Лопе де Вега).

2. Убога стилістика є породженням убогої думки (О.Гончар).

3. Два хитрих мудрого не переважать (Укр. прислів’я).

4. Чесний замість багатства наживає ворогів (В.Голобородько).