3.Критерії оцінки реабілітаційної діяльності

У основу оцінки реабілітаційної діяльності можуть бути встановлені різні критерії: клінічні, соціальні, психологічні й економічні. Ефективність реабілітації вивчається в кожному індивідуальному випадку і для аналізу діяльності установи (медичного, соціального, реабілітаційного) в цілому.

У клінічному плані критерієм ефективності признається усунення ознак загострення захворювання, впорядкування поведінки, активізація діяльності, достатня компенсація функціональних можливостей організму хворого.

Одним з критеріїв ефективності в соціальному плані вважається здатність хворих адаптуватися і жити в суспільстві. Деякі автори вважають, що найзначущішим критерієм ефективності реабілітації в клінічно-соціальному аспекті є динаміка неповносправності, оскільки цей критерій достатньо об'єктивно відображає психосоціальну дію всіх можливих форм реабілітації.

4.Оцінка ефективності реабілітації.

При оцінці ефективності реабілітації користуються показниками якісними і кількісними. До першої категорії показників відносяться: активізація діяльності психічно хворого, відновлення (набуття) комунікативних здібностей, відновлення (набуття) трудових і професійних навичок, інтеграція в суспільство.

До категорії кількісних показників відносяться: тривалість ремісії, частота повторних госпіталізацій, виробничі норми для психічно хворих, що працюють на підприємствах.

Заслуговує уваги оцінка ефективності реабілітаційних дій з використанням психологічних критеріїв, деякі автори для цих цілей використовують спеціально розроблені оцінні шкали.

5.Ефективність роботи медико-соціальної служби

Ефективність роботи медико-соціальної служби визначається наступними критеріями:

• кадровий склад служби; кількість ліжок, місць;

• наявність установ, що задовольняють потреби споживачів; число реабілітаційних програм, використовуваних в установі;

• тривалість госпіталізації;

• відсоток повторного обігу, стаціонарний;

• кількість хворих, що перебувають на диспансерному обліку і залучених в реабілітаційний процес;

• кількість неповносправних і тяжкість неповносправності;

• збільшення числа осіб, що мають інвалідність, залучених в трудову діяльність, працевлаштованих в різних умовах;

• економічна рентабельність служби.

Критерії оцінки тих або інших реабілітаційних програм слід передбачати ще на стадії планування цих програм, щоб оцінити ефективність і ступінь досягнення стратегічних цілей, визначити недоліки і перспективні напрями. У свою чергу, критерії оцінки повинні піддаватися перегляду і вдосконаленню. Тому необхідні наукові розробки галузевого, національного і міжнародного рівня по розвитку системи, методів реабілітації і оцінці якості окремих реабілітаційних програм.

2.Заходи реабілітації: обстеження., планування, надання допомоги, зв’язок з лікувальним закладом, спостереження, оцінка ефективності реабілітаційних впливах.

Тема 13. Основи технології соціальної реабілітації

1.Психосоціальні методи реабілітації.

2.Соціотерапія особистості.

3.Форми псиокорекційна робота з оточенням психічно хворого.

4.Сімейна терапія, групи самодопомоги.