1.2.Предмет соціальної психіатрії.

Погляди на предмет різноманітні, полемічні і суперечливі. Однак, спрію називають психіатрією майбутнього як таку, що орієнтована на вивчення людського фактора (соціальних факторів).

За визначенням М.М. Кабанова, соціальна психіатрія має свою специфіку і методологію, що полягає у аналізі психічного здоров’я окремих груп населення у зв’язку із соціальними умовами їх життєдіяльності.

На Міжнародному симпозіумі у 1989 році у Ленінграді американський психіатр E.Sorel визначив соціальну психіатрію як Науку про Людину, що в силу своєї системної орієнтації та гуманістичної традиції повинна посісти чільне місце у інтеграції сімейної та культуральної психіатрії з психобіологічними аспектами.

Німецький вчений H. Hаselbeck (1995) пропонує розглядати предмет соціальної психіатрії у трьох площинах: науково-теоретичній, практичній та політико-філософській.

Науково-теоретичній передбачає вивчення ролі соціальних, зокрема, стресових, факторів у розвитку психічної патології, психічного захворювання як «соціального конструкта», а також розробку індивідуальних і суспільних механізмів протидії паьлгенному впливу стрессів.

Практичний рівень спрямований на підвищення доступності соціально-психіатричної допомоги, всім категоріям психічно хворих, координація діяльності соціально-психіатричних служб, а також досягнення рівності між психічно і соматично хворими у всіх медико-соціальних сферах життя.

Політико-філософський рівень відображає проблематику питання, на чию користь здійснюється професійна діяльність психіатрів?

Згідно з думкою англійського вченого (Leighton), предмет соціальної

психіатрії визначають 5 основних положень:

1. Соціальна психіатрія орієнтується на спільноти людей.

2. Соціальна психіатрія орієнтується на соціокультурні процеси в суспільстві і конструктивно використовує їх при наданні допомоги психологічно хворим.

3. Соціальна психіатрія відповідальна перед суспільством і його інституціями, ніж перед конкретними особами.

4. Соціальна психіатрія приносить клінічні знання у стратегічно важливі структури соціальної системи суспільства.

5. Соціальна психіатрія приносить у клінічну психіатрію знання суспільних наук про поведінку людини.

Один із лідерів сучасної соціальної психіатрії K.Doener сформулював 9 базисних принципів сучасної соціальної психіатрії.

1. Соціальна психіатрія передбачає рівність можливостей усіх членів суспільства, в тому числі, і психічно хворих.

2. Соціальна психіатрія заперечує суто біологічне розуміння психічних захворювань.

3. Психіатричні діагнози не повинні бути стигматизуючими (мати характер клейма).

4. Соціальна психіатрія визнає і вивчає комплексний вплив соціальних факторів на психічне здоров’я.

5. В основі соціально-психіатричної допомоги повинні бути покладені принципи солідарності з психічно хворими.

6. Особлива роль у лікування психічно хворих повинна належати «терапевтичній спільноті», що охоплюює лікарів , соціальних працівників, родичів та інших осіб із найближчого соціального оточення пацієнта.

7. Терапевтична спільнота повинна бути альтернативою інституціональному підходу до лікування (мається на увазі, наприклад, інститут лікувальних закладів).

8. Пріоритетом діяльності психіатрів є профілактика та реабілітація.

9. Резюмуючий як визначення. Предмет соціальної психіатрії укладають емпіричні дослідження і терапевтична практика, спрямовані на реадаптацію психічно хворого та його інтеграцію у соціальну реальність.

Згідно з поглядами F.C. Redlich (1987), соціально психіатрія - не окрема наука, вона має свою специфіку, однак пов’язана своїм науковим корінням не тільки з психіатрією й соціологіє та соціальною психологією, щодо практичного коріння, - воно у напруженому просторі повсякдення, взаємодії, контактах хворого з родиною, соціальним оточенням. Для соціальної психіатрії і психіатрії, зокрема, є небезпека попасти під вплив суспільних чи медичних ідеологій. Приклад – фашистська Німеччина, де винищувались психічно хворі через ідею чистоти раси., СРСР, де заперечувався вплив соціальних факторів при соціалізмі, а також використання психіатричних лікарень для розміщення з надуманими діагнозами дисидентів СРСР.

Дефініції сучасних вчених щодо соціальної психіатрії (стор.23-24 Рук-во…)_

H.Strotzka (1965) визначає соціальну психіатрію як розділ соціальної медицини, що вивчає значення соціальних і культуральних факторів для психічного здоров’я і його розладів.

Предмет соціальної психіатрії визначається і авторами «Руководства по социальной психиатрии» Дмитриєвої Т.Б, Положій Б.С. (1994) наступним чином:

Соціальна психіатрія являє собою самостійний розділ психіатрії, що вивчає вплив факторів соціального середовища на психічне здоров’я; їх зв’язок з розповсюдженістю, виникненням, клінічними проявами і динамікою психічних розладів, а також можливості соціальних впливів у терапії, реабілітації, і профілактиці психічної патології.